- 1648 р., червня 3. Універсал коронного хоружого Олександра Конецпольського від 1 червня 1648 р. до шляхти Волинського воєводства з повідомленням про розгром козаками і татарами кварцяного війська під керівництвом коронних гетьманів: великого – Миколая Потоцького і польного – Марцина Калиновського, у Жовтоводській і Корсунській битвах (травень 1648 р.), про просування повстанців углиб країни, приєднання до них жителів багатьох українських міст та з закликом якнайшвидше збиратися поблизу м. Глиняни для організації відсічі.
Ф. 25, оп. 1, спр. 261, арк. 807 – 808 зв.
- 1648 р., червня 9. Універсал волинського воєводи кн. Адама-Олександра Сангушка від 6 червня 1648 р. до шляхти Волинського воєводства з повідомленням про смерть польського короля Владислава IV, початок козацьких виступів і небезпеку татарського і турецького нападів та з закликом якнайшвидше збиратися поблизу м. Луцьк у розпорядження волинського каштеляна для організації відсічі неприятелю.
Ф. 25, оп. 1, спр. 261, арк. 811 – 812 зв.
- 1648 р., червня 10. Універсал гнєзненського архієпископа, примаса Польщі Мацея Лубенського від 26 травня 1648 р. про смерть Владислава IV, утворення каптурових судів (надзвичайних, що діяли в період міжкоролів’я), призначення конвокаційного сейму і сеймиків у воєводствах, організацію фінансів на утримання війська тощо. Повідомлялося про перемогу повсталих козаків у союзі з татарами на р. Жовті Води.
Гнєзненський архієпископ і примас Польщі зазвичай після смерті короля брав на себе управління країною аж до обрання нового короля.
Ф. 25, оп. 1, спр. 261, арк. 814 – 814зв.
- 1648 р. Відписка білгородського воєводи (Московської держави) Тимофія Бутурліна чугуївському воєводі про перебування посланця хотмизького воєводи Семена Болховського – Тимофія Мілкова, у Чигирині в Богдана Хмельницького, про перемогу гетьмана над польським військом на чолі з Миколаєм Потоцьким та про повеління Богдана Хмельницького передати Болховському, аби той написав московському государю про надання допомоги Хмельницькому у боротьбі проти поляків, інакше козацький гетьман піде в похід на государеву „Україну” разом з татарами.
Ф. 1791, оп. 2, спр. 20, арк. 46-48.
- 1649 р., лютого 24. Переяславська угода про перемир’я між Військом Запорозьким і Річчю Посполитою.
Ф. 1230, оп. 1, спр. 302, арк. 5 і 6.
- 1649 р., березня 6. Патент польського короля Яна-Казимира від 28 лютого 1649 р. белзькому каштелянові Андрієві Фірлею про призначення його полковником над розміщеним на Волині польським військом з подальшим поширенням його влади на військо, дислоковане на Поділлі.
Ф. 28, оп. 1, спр. 85, арк. 321зв. – 323.
- 1649 р., квітня 17., Протестація кременецького ґродського писаря Яна-Казимира Рожинського перед Кременецьким ґродським урядом про насильства, заподіяні 1648 р. «на выкорєнєнє стану рыцєрского и на затълумєнє а правє знисчєнє и выгублєнє шъляхєцких вольностей» козаками полку Филона Джелалія та сотників з полків Максима Кривоноса і самого Богдана Хмельницького, які 30 жовтня захопили м. Кременець.
Ф. 21, оп. 1, спр. 140-а, арк. 55 – 56зв.
- 1649 р., липня 23. Універсал польського короля Яна-Казимира від 16 липня 1649 р. до шляхти Волинського воєводства про треті віці (оповіщення) на збір посполитого рушення для порятунку оточеного поблизу м. Збараж польського війська Посполите рушення мало якнайшвидше сходитися до королівського обозу.
Ф. 28, оп. 1, спр. 85, арк. 420 – 421зв.
- 1649 р., липня 27. Лист польського короля Яна-Казимира з обозу поблизу м. Замостя про надання київському підкоморію Юрію Немиричу посади полковника посполитого рушення Київського воєводства. Юрій Немирич на початку 1657 р. перейшов на бік козаків, став щирим прихильником політичних планів Богдана Хмельницького і, згодом, Івана Виговського. Згідно з Гадяцькою угодою 1658 р. – канцлер Великого князівства Руського. Учасник Конотопської битви 1659 р.
Ф. 25, оп. 1, спр. 262, арк. 505 і зв.
- 1649 р. Лист кримського хана Іслам-Гірея до польського короля Яна-Казимира з приводу Зборівської угоди 1649 р.
Ф. 1230, оп. 1, спр. 136, арк. 1, 2.
- 1649 р., вересня 21 (дата одержання). Відписка білгородського воєводи Івана Пронського чугуївському воєводі про намагання кримського хана примусити гетьмана Богдана Хмельницького рушити війною на Московську державу та з розпорядженням вжити необхідні заходи перестороги.
Відомості поступили від Василя Бурого, посланця путивльського воєводи Семена Прозоровського до Богдана Хмельницького.
Ф. 1791, оп. 2, спр. 206, арк. 1.
- 1649 р., жовтня 12. Інструкція елекційного сеймику Брацлавського воєводства від 11 жовтня у м. Володимир своїм послам на сейм у Варшаві, зокрема, про складання подяки королю і всім тим, хто брав участь у захисті Вітчизни поблизу міст Збараж і Зборів; роз’яснення загрози, що її становили 40 тис. реєстрових козаків, розміщених у трьох воєводствах, зокрема Брацлавському, для вольності і цілісності Речі Посполитої, її фінансової й військової могутності та для безпеки шляхетських прав; декларування необхідності подальшого ведення війни проти козаків, для чого треба за прикладом предків дозволити надзвичайні податки з духовних і світських станів, чужоземних купців і євреїв; вимогу, щоб амністія, надана козакам за Зборівським миром, не поширювалася на шляхтичів, які, прикриваючись козацтвом, громили маєтки своїх сусідів; відновлення привілеїв і майнових документів, які загинули під час війни; вимогу, щоб при переданні кримському ханові упоминків (щорічних подарунків) було порушено питання щодо звільнення короннтх гетьманів та інших офіцерів, які попали в полон під час битв поблизу Жовтих Вод і Корсуня; згоду на нобілітацію відважних і вірних Республіці козаків – Семена Забузького, Яська Ясноборського та Івана Ганжі.
Семена Забузького польський король своїм універсалом від 7 серпня (н. ст.) 1649 р. призначив гетьманом Війська Запорозького замість Богдана Хмельницького.
Ф. 28, оп. 1, спр. 85, арк. 476–480зв.
- 1649 р., середина листопада. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм, зокрема, про підтвердження Зборівського договору сеймом. Посольство очолював корсунський полковник Максим Нестеренко.
Сейм почався 22 листопада 1649 р., закінчився 12 січня 1650 р. Козацьке посольство прибуло у Варшаву на початку січня 1650 р.
Ф. 1230, оп. 1, спр. 299, арк. 1.
- 1649 р. Панегірик, присвячений Богдану Хмельницькому та Івану Виговському, доданий до реєстру Війська Запорозького 1649 р.
Ф. 1230, оп. 1, спр. 343, арк. 1–2.
- 1650 р., лютого 1. Універсал польського короля Яна-Казимира від 19 січня 1650 р. з повідомленням про затвердження сеймом Зборівського договору 1649 р., призначення київського воєводи Адама Киселя комісаром для його виконання та про дозвіл шляхті повертатися до своїх маєтків.
Ф. 11, оп. 1, спр. 13, арк. 36зв. – 37зв.
- 1650 р., лютого 12. Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 р., на якому було ратифіковано Зборівський мирний договір.
Договір укладено між гетьманом Богданом Хмельницьким і польським королем Яном-Казимиром у м. Зборів (тепер Тернопільська обл.) після перемоги козацького війська у Зборівській битві (початок серпня 1649 р.). Українська держава – Військо Запорозьке, Гетьманщина, виборена в ході Національно-визвольної війни, згідно з умовами договору визнавалася польським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств (Волинь і Поділля залишалися у складі Речі Посполитої).
Ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 130, 134.
- 1650 р., лютого 23. Диплом польського короля Яна-Казимира і сейму від 12 січня 1650 р., наданий на основі Зборівського договору 1649 р. на апробацію (визнання) прав і вольностей «релігії грецької народу руського».
Цим сейм підтвердив Зборівський договір 1649 р., але не вніс його до своєї конституції.
Ф. 25, оп. 1, спр. 264, арк. 180 – 183зв.
|
