Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів

1930

№ 47
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗВЕДЕННЯ МАРІУПОЛЬСЬКОЇ
ОКРКОЛГОСПСПІЛКИ ПРО ВИКЛЮЧЕННЯ З КОЛГОСПІВ СЕЛЯН,
ВИЗНАНИХ КУРКУЛЯМИ

7 січня 1930 р.

III. Про виключення куркульських елементів

Внаслідок широкого розгорнення роботи по виявленню і очистці колгоспів від куркульських ворожих елементів, в сучасний момент майже по всіх колгоспах проходить самоперевірка соціального стану й складу колоб'єднань. Особливу активність в боротьбі проти куркульських й взагалі ворожих елементів виявляє батрацько-бідняцька частина колоб'єднань й села. В останній час з районів надходять відомості про виключення куркульських елементів з колгоспів. Особливу роль відіграє у викритті цих елементів газета "Наша правда", в кожному номері якої вміщуються дописи сількорів про часткову засміченість в колгоспах.

Повних відомостей про наслідки чистки "поки що немає, але окремі відомості свідчать про низку випадків виключення куркульських елементів, а саме:

1. У т-ві СОЗ ім. Ворошилова (Старокаранського р-ну) виявлено 6 куркулів, яких виключено.
2. У т-ві СОЗ "Червона зірка" (Жовтневого р-ну) виявлено 9 куркулів, які були бойкотовані за хлібозаготівлю. Т-во реорганізовано й бойкотованих виключено.
3. В артілі "Надежда" (Люксембургського р-ну) виявлено 4 куркульських та підкуркульських елемента, які експлуатували батрацтво й вели розкладницьку роботу в артілі, внаслідок чого артіль розпадалась. Всі 4 виключені.
4. В колгоспах села Стародубівки (Володарського р-ну), яке перейшло на суцільну колективізацію, виявлено й виключено з колгоспів куркулів та підкуркульників 17 осіб, які раніше пролізли до колгоспів.
5. В комуні "Труд" (Люксембургського р-ну) виявлено 2 куркулі-експертники, яких виключено.
6. В СОЗі "Вперед" (Берестоватського р-ну) виявлено 3 куркулів, яких виключено.
7. В СОЗі "Зелене поле" (Андріївського р-ну) виявлено 5 куркулів, які вели розкладницьку роботу. Всі виключені.
8. В артілі "Незаможник" (Старокаранського р-ну) було виявлено 1 куркуля, якого виключено.
9. В СОЗі "Енергія" (Мангуського р-ну) було виявлено 1 куркуля й виключено.
10. Досить велика кількість виявлена по Бердянському р-ну - близько 40 куркулів, яких виключено.

Процес чистки продовжується, про наслідки буде сповіщено в дальніших інформзводках.

Голова правління Маріупольської ОКС Лісничий

Інформатор Рибчинський

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 381, арк. 52. Оригінал.

№ 48
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ АРТЕМІВСЬКОГО
ОКРУЖНОГО СУДУ ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ Й ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ СЕЛЯН
С. ПАРАСКОВІЇВКИ ГРИШИНСЬКОГО Р-НУ ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ ХЛІБА З УРОЖАЮ 1929 Р.

12 січня 1930 р.

Вирок

Именем Украинской Социалистической Советской Республики

1930 года января 12 дня чрезвычайная сессия Артемовского окружного суда по уголовному отделу в составе: председательствующего Бермана, членов Фесенко и Петровского при секретаре Березницкой с участием прокурора Гампера, разглядев в закрытом судебном заседании дело по обвинению:

1. Гр. Труфанова Якова Петровича, 25 лет, происходящего из крестьян с. Парасковиевка Анновского сельсовета Гришинского р-на Артемовского округа, работающего с 1927 г. на Красноармейском руднике забойщиком, имеющего вместе с отцом 17 дес. земли, женатого, с низшим образованием, украинца, беспартийного, не судившегося, члена союза горняков;
2. Перепечаенко Павла Ивановича, 50 лет, в настоящее время зажиточного середняка, до революции имевшего с братьями собственной земли 110 дес, эксплуатировавшего 5 батраков, бывшего псаломщика, украинца, хлебороба, женатого, не судившегося, с низшим образованием, имущество коего продано весной 1929 г. за невыполнение весенней хлебозаготовки, проживающего в с. Парасковиевка Анновского сельсовета Гришинского р-на Артемовского округа;
3. Перепечаенко Леонтия Ивановича, 60 лет, украинца, женатого, занимающегося сельским хозяйством. До революции с братьями имел 110 дес. собственной земли, эксплуатировал 5 батраков, в настоящее время зажиточного середняка, имущество коего продано за злостное невыполнение хлебозаготовки весной 1929 г., не судившегося, грамотного.

В том, что братья Перепечаенко Иван* и Леонтий, будучи недовольными мероприятиями советской власти в области хлебозаготовок, подпоили Труфанова Якова с целью совершения террористического акта над представителями советской власти на селе, т. е. в преступлении, предусмотренном ст. 54-8 УК УССР.

Чрезвычайная сессия, рассмотрев материал предварительного следствия, допросом обвиняемых, заслушав заключение прокурора, установила:

Что Перепечаенко Павел Иванович, Перепечаенко Леонтий Иванович, будучи недовольными мероприятиями советской власти, ввиду того, что у них обоих весной 1929 г. описали и: продали имущество, как злостных несдатчиков хлебных излишков, 26 октября 1929 г. Перепечаенко Леонтий Иванович подпоил односельчанина Труфанова Якова Петровича с целью совершения последним террористического акта над работниками сельсовета. Труфанов, подпоенный Перепечаенко Леонтием, явившись 26 октября 1929 г. в сельсовет, избил секретаря сельсовета Т. Терещенко, а также представителя рабочей бригады Высоцкого. В процессе избиения представителей власти Труфанов кричал: "Гадов-коммунистов перевешаю! Вы грабите крестьян, забираете хлеб и имущество. Я вам покажу как грабить!" В это время в сельсовете присутствовал Перепечаенко Павел Иванович, который, пользуясь тем, что в сельсовете собрались крестьяне, стал подстрекать их, говоря: "Что Вы издеваетесь над пьяными, зачем Вы его берете? Мы сами его заберем домой, довольно, что Вы нас ограбили". И тогда Труфанова арестовали и стали выводить из сельсовета. Перепечаенко Павел среди крестьян кричал: "Зачем издеваться над человеком, который правду говорит?" и пр. Принимая во внимание все вышеизложенное, чрезвычайная сессия считает предъявленное обвинение всем троим обвиняемым вполне доказанным, что предусмотрено ст. 54-8 УК УССР. Руководствуясь 7-й ст. УК и 297 УПК приговорила: Труфанова Якова Петровича 25 лет, Перепечаенко Павла Ивановича 50 лет, Перепечаенко Леонтия Ивановича 60 лет на основании ст. 54-8 УК с санкцией ст. 54-2 УК подвергнуть лишению свободы со строгой изоляцией сроком по восемь лет каждого с конфискацией лично им принадлежащего всего имущества. На основании 32-й ст. УК лишить их всех троих гражданских прав по пунктам А, Б и В 29-й ст. УК сроком по пять лет каждого. На основании 33-й ст. УК признать всех троих осужденных социально опасными для данной местности, и после отбытия наказания выселить за пределы Артемовского, Сталинского и Луганского округов сроком на три года каждого. На основании 27-й ст. УК зачесть осужденным предварительное заключение Труфанову Якову и Перепечаенко Павлу с 26 октября 1929 г. и Перепечаенко Леонтию с 29 ноября 1929 г. Меру пресечения в отношении всех осужденных избрать содержание под стражей. Судебные издержки по делу отнести за счет Республики. Приговор может быть обжалован в Верхсуд через окрпрокурора в 48-часовой срок, с момента его оглашения.

Приговор вынесен 12 января 1930 г. в г. Артемовске в 14 час. 30 мин.¹

(Берман, Петровский, Фесенко)
Верно: секретарь [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 68, арк. 67. Засвідчена копія.

* У документі помилка, слід читати "Павло".

¹ Кримінально-касаційна колегія Верховного суду УСРР 20 березня 1930 р., розглянувши касаційні скарги засуджених, Труфанову скоротила термін позбавлення волі до 5 років, а братам Перепечаєнкам вирок залишила в силі.- Док. № 48.

№ 49
РОЗПОРЯДЖЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВІДІБРАННЯ
ЛИШКІВ ЗЕМЛІ У ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

15 січня 1930 р.

До всіх окрземвідділів, Зінов'євського та Вінницького окрвиконкомів
"Про зменшення розмірів землекористування для куркульських господарств"

Колегія НКЗС у засіданні 1 січня ц. р. (протокол № 13) визнала за потрібне для куркульських господарств зменшити крайні найвищі розміри землекористування, встановлені НКЗС в 1927 р., і встановити для кожного куркульського господарства розмір землекористування на їдця відповідно пересічного земельного забезпечення даного села, але на двір в цілому не вище розмірів, встановлених за доданою відомостю*, а земельні лишки зверх встановлених розмірів відібрати від куркульських господарств адміністративним порядком, використавши ці лишки для створення радгоспів і с/г колективів.

Згідно з цим Наркомземсправ пропонує:

1. Негайно приступити до роботи по перевірці господарств згідно з зазначеною постановою колегії НКЗС.
2. Безпосереднє виконання цього розпорядження покласти на сільські Ради за доглядом і інструктуванням районових земельних відділів, а Зінов'євській і Вінницькій округам - за доглядом і інструктуванням інструкторів по регулюванню земельних відносин РВК.
3. Перевіряти лише куркульські господарства за ознаками, встановленими в постанові РНК УСРР від 6.ІХ.І929 р., не зачіпаючи інших господарств.
4. Визначити пересічну кількість землі всіх вжитків на одного їдця по даному селу, і відповідно до цього, залежно від числа їдців кожного куркульського господарства, встановити для нього розмір землекористування, але у всіх випадках встановлена для куркульського господарства кількість землі не може перевищувати розміру, встановленого НКЗС за даною відомістю.
5. Земельні лишки зверх встановленого розміру відібрати адміністра тивним порядком постановою сільської Ради, але без жодного порушення громадської сівозміни; сівозміну хутірських чи одрубних куркульських господарств до уваги не приймати.
6. Коли ж куркульське господарство проводить городницьке господарство промислового типу біля міста чи промислового центру, розмір землекористування такого господарства встановити в 0,5 га на господарство.
7. Всю роботу по відібранню земельних лишків від куркульських господарств закінчити до початку весняних польових робіт.
8. Не пізніше 15 березня 1930 р. подати до НКЗС звіт із зазначенням числа перевірених куркульських господарств, площі відібраних лишків і способів використання відібраних лишків.
9. Найвищі розміри землекористування для промислових садків, виноградників, хмільників буде надіслано додатково.

Заст. Наркомземсправ
(Качинський)

За керівника групи землевпорядження
(Владимиров)

Згідно: Попель

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 601, арк. 230. Копія. Склограф. прим.

* Відомість не додається.

№ 50
ЗАЯВА ЖИТЕЛЯ М-КА РІПКИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
М. В. АТРОЩЕНКА ДО ВУЦВК ПРО БЕЗПІДСТАВНІСТЬ ЕКСПЕРТНОГО ПОДАТКУ,
ШТРАФУВАННЯ И РОЗКУРКУЛЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

20 січня 1930 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Гр-на м-ка Ріпок Чернігівської округи
Атрощенка Микити Васильовича

Заява

В цьому році мене обкладено в експертному порядкові с/г податком в сумі 102 крб. та самообкладанням у 51 крб. за те, що я в минулому 1928/29 р. мав невелику чайну, продавав тільки кип'яток, й то тільки раз на тиждень, поскільки у нас в Ріпках буває тільки один базарний день по вівторках. На яку чайну я вибирав патента та плачу подохідний налог. Я звертався до фінінспектора, чому ж я двічі обкладаюсь - за чайну, с/г податком та подохідним налогом? То він відповів: "Подавай заяву, так скинемо".

Я подав заяву, но мені відмовили.

Тепер же на мене наклали 35 пуд. зерна та 50 пуд. картоплі, як хліботівлі, яких я не мав змоги внести, через те, що маю тільки 1,00 (одну) дес. ріллі й при 5 їдоках мені самому не вистачає. В господарстві в мене всього хата, сарай, кінь, корова, 1 дес. ріллі та 2 дес сіножаті. За невзнос хлібозаготівлі на мене наклали штраф в 5-кратному розмірі та оштрафували мене на 864 крб., за який штраф спродали моє майно, а саме: хату, сарай й корову за 405 крб.

Прохаю ВУЦВК розглянути мою заяву щодо неправильного обкладання мене в експертному порядкові та невірний підхід щодо накладання хлібозаготівлі, та дати розпорядження про відміну штрафу за хлібозаготівлю й повернути належне мені майно².

20.І.1930 р.

Микита Атрощенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 263. Оригінал. Рукопис.

² На заяві М. Атрощенка є штамп: "Особистий прийом Голови ВУЦВК тов. Петровського", тобто розмова відбулася з самим Г. І. Петровським. Після неї на заяві з'явилася резолюція зав. приймальнею Кошелева: "За особистим розпорядженням Г. І. Петровського розглянуто на нараді членів ВУЦВК, працюючих в прийомній. Відмовити 23.І.1930 р. А. Кошелєв".
Та селянин навряд чи змирився а таким висновком, бо судячи з окремих документів в архівній справі, він звертався до інших установ, зокрема, до Центрального бюро скарг НК РСІ УСРР, знову до ВУЦВК та ін.
Нарешті 8 серпня 1930 р. приймальна голови ВУЦВК повідомила йому: "Заяву Вашу зі скаргою па неправильне розкуркулення Вашого господарства було надіслано до Чернігівського окрвиконкому на остаточне розв'язання справи 17.VІ.1930 р. за № 300, куди й слід Вам звернутися за всіма довідками".
Чим закінчилася ця справа - невідомо, але місцеві власті майже не йшли всупереч рішенню центру, й можна припустити, що врешті-решт скарга лишилась. без наслідків, як і в багатьох інших селян, які опинилися в такому становищі.- Док. № 50.

№ 51
З СТАТТІ Й. В. СТАЛІНА "ДО ПИТАННЯ
ПРО ПОЛІТИКУ ЛІКВІДАЦІЇ КУРКУЛЬСТВА, ЯК КЛАСУ"

21 січня 1930 р.*

...З чого виходив XV з'їзд, проголошуючи посилення політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? З того, що, незважаючи на це обмеження куркульства, куркульство, як клас, все ж має залишитися до якогось часу. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі закон про оренду землі, прекрасно знаючи, що орендарями в своїй масі є куркулі. На цій підставі XV з'їзд залишив у силі заков про наймавші праці на селі, зажадавши його точного проведення в життя. На цій підставі була ще раз проголошена недопустимість розкуркулювання. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Безумовно, ні. Чи суперечать ці закони і ці постанови політиці ліквідації куркульства, як класу? Безумовно, так! Значить, ці закони і ці постанови доведеться тепер відкласти набік в районах суцільної колективізації, сфера поширення якої росте не днями, а годинами. А втім, вони уже відкладені набік самим Ходом колгоспного руху в районах суцільної колективізації.

Чи можна після цього твердити, що політика ліквідації куркульства, як класу, є продовженням політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села? Ясно, що не можна.

Автор згаданої статті забуває, що не можна витіснити клас куркульства, як клас, заходами податкового і всякого іншого обмеження, залишаючи в руках цього класу знаряддя виробництва з правом вільного користування землею і зберігаючи в нашій практиці закон про наймання праці на селі, закон про оренду, заборону розкуркулювання. Автор забуває, що при політиці обмеження експлуататорських тенденцій куркульства можна розраховувати на витіснення лігше окремих загонів куркульства, що не суперечить, а навпаки, передбачає залишення до якогось часу куркульства, як класу. Щоб витіснити куркульство як клас. для цього недосить політики обмеження і витіснення окремих його загонів. Щоб витіснити куркульство, як клас, треба зломити у відкритому бою опір цього класу і позбавити його виробничих джерел існування і розвитку (вільне користування землею, знаряддя виробництва, оренда, право наймання праці і т. д.).

Це і є поворот до політики ліквідації куркульства, як класу. Без цього розмови про витіснення куркульства, як класу, є пусте базікання, угодне і вигідне лише правим ухильникам. Без цього немислима ніяка oсерйозна, а тим більше суцільна колективізація села. Це добре зрозуміли бідняки і середняки нашого села, які громлять куркульство і здійснюють суцільну колективізацію. Цього не розуміють, що, як видно, деякі наші товариші.

Отже, нинішня політика партії на селі є не продовження старої політики, а поворот від старої політики обмеження (і витіснення) капіталістичних елементів села до нової політики ліквідації куркульства, як класу.

"Красная Звезда", № 18, 21 січня 1930 р.

Підпис: Й. Сталін

Сталін Й. Твори.-Т. 12.-С. 180-182.

* Дата публікації в газеті "Красная звезда".

№ 52
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ
ДО ВУЦВКу ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
ПО РАЙОНАХ ОКРУГУ*

3О січня 1930 р.

Політика партії й радвлади про прискорені темпи колективізації знайшла широкий відбиток в умовах Шевченківської округи. Будучи однією з найбільш перенаселених та малоземельних округ на Україні, Шевченківщина за останні роки дійшла до справжньої кризи індивідуального господарювання. Дуже низька землезабезпеченість на господарство (2,9 га) та щорічне збільшення приблизно на 8-10 % кількості господарств, перетворювало індивідуальні господарства Шевченківщини на карликові нерентабельні господарства. Й незважаючи на те, що врожайність на Шевченківщині одна з найвищих на Україні, дальший розвиток товаровості сільського господарства, піднесення урожайності -o майже загальмувався. Це найяскравіше відбилося на стані сировинної бази цукрової промисловості, що значно розвинена в окрузі (19 цукроварень). Урожайність буряку, починаючи з 1925 р., систематично надала. Так, у 1925 р. га давав 145 ц, у 1926 р.- 122 ц, у 1927 р.- 129 ц, у 1928 р.- 94 ц, 1929 р.- 62 ц. В таких умовах гасло суцільної колективізації округи на базі бурякосіяння й цукрової промисловості впродовж двох посівних кампаній - весняної та осінньої 1930 р.- кинуте окрутовими керуючими органами, жваво було підхоплене всіма масовими організаціями округи, сільським активом і бідняцько-середняцькими масами села. Масовий колективістичний рух, що розгорнувся в окрузі впродовж 1928/29 р. й дав наслідком три цілком усуспільнених района - Шполянський, Петрівський, Стеблівський, та близько 50 усуспільнених сел. став поширюватись та закріплюватись великою масового організаційною роботою, що чим далі, то ширше розгортається, ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до весняної засівної кампанії.

Проведена округою робота по підготовці суцільної колективізації.

Протягом двох місяців (з 15 листопада по 15 січня) проведено таку підготовчу роботу до суцільної колективізації: 1) широка партійна нарада з 520 учасниками; 2) широка округова бідняцько-батрацько-середняцька конференція з 2 тис. чоловік; 3) широка конференція робітників-цукровиків та сільгосплісу на 1 тис. чоловік; 4) районні бідняцько-батрацько-середняцькі конференції, збори, наради, а також сільські наради й конференції, у яких взяло участь 88 602 чоловіка; 5) округова виробнича (земельна) нарада на 200 чоловік; 6) пленуми окрвиконкому, ОРПС та всіх інших керуючих органів округи; 7) організовано в окрузі та надіслано на райони 208 робітничих' бригад, до складу яких входить 967 робітників; 8) мобілізовано округою та надіслано на села 260 робітників (партійців, агрономів комсомольців та 5 чоловік агрономічної бригади НКЗ); 9) районові організації надіслали на села 696 робітників; 10) до кожного району надіслано виїздну редакцію пересувної

газети; 11) організовано такі курси; 12) розроблено організаційний план суцільної колективізації округи; 13) видано в окрузі такі матеріали: а) оргплан суцільної колективізації; б) постанови виробничої земельної наради; в) матеріали округової батрацько-бідняцько-середняцької та робітничої конференцій; 14) завезено колгоспівської літератури в округу. на 60 тис. крб. Вся ця організаційна та масова робота дала значні наслідки в зрушенні й дальнішому розвиткові масової колективізації в окрузі.

Стан суцільної колективізації округи та підготовки до весняної
сільськогосподарської кампанії

На 20 січня стан суцільної колективізації округи характеризується такими даними:

1. Усуспільнено земельної площі (прийнято статути та зареєстровано райвиконкомами) 597, 596 га або 64,8 %. Всього на сучасний мент існує в окрузі 866 колективних об'єднань (при наявності 514 населених пунктів). З них: комун - 46, артілів - 329, СОЗів - 491. Треба зазначити, що весь час кількість окремих форм колгоспів та співвідношення між ними міняються в напрямку збільшення вищих форм - колгоспів та укрупнення і перетворення села в один колгосп.

За неповними відомостями з районів на 20 січня маємо цілком усуспільнених сіл - 144, на 75 % - 41, на 50 % - 32; деякі села (Жорнокліїв, Михайлівка та ін.) цілком переходять на статут комуни. Але й цей стан весь час міняється. В сучасний мент зі зростом усуспільнення взагалі кількість сел усуспільнених повністю значно більша.

2. Усуспільнено робочої худоби - 30 312 голів, або 32,7 %. Одночасно з усуспільненням робочої худоби проводиться усуспільнення кормів для неї. Наприклад: по Шполянському району усуспільнено 50 тис. пуд. грубих кормів. За відомостями таких районів, як Мошенський, Іркліївський усуспільнена худоба забезпечена грубими кормами повністю.

Окружні організації оцінюють стан усуспільнення худоби, як незадовільний, не відповідаючий загальному стану усуспільнення. Незважаючи на те, що при усуспільненні оцінка худоби проводиться не нижче риночних цін, такий стан з усуспільненням худоби пояснюється тим, що на місцях, немає спільних приміщень для зведення усуспільненої худоби, не розроблено як слід питання про організацію догляду за усуспільненою худобою та організацією робіт і заробітків усуспільненої худоби впродовж зимового часу. Разом із цим остаточне оформлення усуспільнення робочої худоби також гальмується й тим, що оцінка її, тобто технічне оформлення усуспільнення, вимагає багато часу. Зараз на налагодження цієї справи звернено увагу всіх районових і сільських організацій та округових уповноважених. Поруч із розкуркуленням і одібранням в фонд колективізації сел куркульських приміщень, ця справа посунеться вперед значно краще.

3. Усуспільнення реманенту проходить значно швидше, ніж усуспільнення худоби. Це пояснюється тим, що для усуспіленого реманенту не потребується стільки приміщень та налагодження догляду, як за худобою. Хоч зведених даних про усуспільнення реманенту в окрузі ще не має, але дані по окремих районах цілком це стверджують. Так в Корсунському р-ні усуспільнено мертвого реманенту - 49, в Іркліївському - 100 та в Шполянському - 80 %. Зводка про стан усуспільнення по районах прикладається.

В зв'язку з великою підготовчою та організаційною роботою до суцільної колективізації, а також з пізнім, надісланням Наркомземом (5 січня) контрольних цифр посівкампанії, складання виробничих планів та доведення планів посівкампанії до села, а також розгортання практично-господарчих заходів по підготовці до весняної с. г. кампанії в окрузі трохи запізнилось. Зараз навіть до наміченого урядом строку, в усіх селах округи плани посівкампанії до села доведені.

На 25 січня, основні заходи по посівкампанії виконані в окрузі в таких розмірах:

Кредитування: кредитовий план складений у розмірі 16 225 тис. крб., задоволений у розмірі 3242 тис. крб., або на 20 %. Кредити вже розверстані по районах, товариствах і проводиться робота по капіталонагромадженню до них - 5 695 500 крб.

Основним недоліком в роботі до цього часу було те, що місцеві організації не перебудували своєї роботи на господарські рейки. Це в значній мірі пояснюється тим, що основні господарські фактори - трактори, кредити, чистогатункове насіння ще не прибули в округу й неможливо було розгортати господарських міроприємств.

Особливо погано стоїть справа з тракторизацією округи. Незважаючи на те, що є декілька постанов правління Цукротресту про надсилку 320 тракторів в округу до початку весняної засівної кампанії і навіть була винесена постанова, аби ці трактори дали Шевченківщині з партії, що раніше була визначена для радгоспів Цукротресту, зараз Цукротрест відмовляється дати окрузі трактори. Округа опинилась в дуже скрутному стані, коли тракторні станції не лише були широко популяризовані серед населення, а навіть проведена вся підготовча робота до їхньої організації, а саме: навчаються 1400 трактористів, складено з населенням умови, а також законтрактовано нові площі під буряк без проведення попередньої глибокої оранки, яка може бути компенсована лише тракторною оранкою. В зв'язку з цим зараз посилилось недовір'я до всіх заходів і міроприємств по суцільній колективізації, й ворожа агітація використовує цей момент. Водночас і Укрколгоспсоюз не забезпечує Шполянську тракторну станцію 60 тракторами, як це було визначено всіма попередніми планами, а дає лише 20 тракторів, що гальмує нормальний зріст вже існуючої тракторної станції. Укрсільцукор також відмовляється постачити тракторами Набутівську цукроварню.

Погано стоїть справа з кредитами на суцільну колективізацію. Основні заходи по суцільній колективізації, як-то: розвиток скотарства (силосні башти, ферми, племенні розсадники, свинарники, телятники, усуспільнення робочої худоби) буде розрахований на 3 млн. крб. довготермінової контрактації буряка, про що теж була постанова Цукротресту. Зараз цих кредитів округа не одержала і не з'ясовано, чи може їх одержати. А загальне кредитування збільшилось проти минулого року лише на 300 тис. крб. Незважаючи на необхідність та можливості збільшення в окрузі площі під буряк, щоб завантажити повністю цукроварні округи сировиною, ця справа гальмується виключно тим, що Цукротрест відмовився забезпечити навіть 65 тис. га площі під буряк, як насінням, так і мінеральним угноєнням і засобами боротьби зі шкідниками.

Крім того, розроблений попередньо Цукротрестом тип радгоспно-колгоспного господарства в бурякосіючому районі зараз зовсім не здійснюється. Не лише не будуються всі радгоспно-колгоспні об'єднання, визначені оргпланом, але навіть не провадиться спроба утворити в окрузі декілька досвідних об'єднань.

Щодо сортозміни, то центральними органами не виконуються постанови СТО і РНК" про видачу чисто гатункового насіння в районах цукроварень колгоспам в остаточний розрахунок за буряк, з тим, щоби протягом двох років у районах цукроварень замінити все безпороднє насіння па сортове.

Недостатнє розгортання господарських заходів посівкампанії та низька якість роботи по усуспільненню в значній мірі пояснює недостачу агропомічних сил для складання виробничих планів вже колективізованих сіл, досить низька кваліфікація значної частини працюючих в окрузі агрономів, відсутність розроблених центром та науково-ДОСЛІДНИЦЬКИМИ організаціями матеріалів про організацію великого колективного господарства, особливо таких питань, як оптимальні розміри колгоспів, організація праці в колгоспах; статути, розподіл продукції та інші питання внутрішнього розпорядку. Доводиться при обмеженості округових сил, одночасно з практичною роботою займатися розробкою цих питань: Відсутність в центрі масової популярної літератури по колективізації, обмеженість таких організаційно-культурних засобів в окрузі, як кіно, радіо, чарівні ліхтарі, засобів пересування (машин) та телефонів (лише ЗО сільрад мають телефони). Також не вистачає в окрузі й організаторів колективізації. Обіцяні окрузі робітники в рахунок "25 000" ще не прибули.

Класова боротьба й розкуркулення

Пророблена велика масова робота дала значний зріст класової свідомості бідноти, батрацтва, а також зміцнення їхньої спілки з середняками.

Чітка класова лінія щодо куркуля, яка з початку роботи була дана місцям, про неприпустимість прийому куркулів до колгоспів, а також чистку куркулів з існуючих колгоспів, сплотила бідняцько-середняцькі маси та протиставила їх куркулям. В усіх селах відбулись постанови загальних зборів, де затверджувався список осіб, що не мають права бути членами колгоспів. Таких господарств в селах налічується 3-12%. Опір куркулів суцільній колективізації, їх агітація проти колективізації значно поширились. Куркулі розпускають всякі брехні про те, що колективізація - це панщина, що вона доведе селян до старців, що вся округа буде засіватись лише буряком і не буде чого їсти та ін. Куркулі агітують за продаж насіння, худоби й продають це. Посилилась також робота духівництва, сектанства та інших темних і ворожих елементів. В останній час, у зв'язку з розгорненням розкуркулення маються знову випадки терористичних актів з боку куркулів: у Малокалигірському р-ні пострілом у вікно під час зборів забито сільуповноваженого по колективізації; в Шполі через вікно забито голову сільради, в с. Красносільці знищено радіо.

Окрутова бідняцько-батрацько-середняцька конференція винесла постанову про розкуркулення, яка була стверджена президією округового виконавчого комітету.

Зараз по всій окрузі провадиться масова робота, виносяться постанови про розкуркулення та почалось масове розкуркулення. У деяких районах: Золотоніському, Петрівському, Кам'янському, Іркліївському - розкуркулення вже закінчено. Є відомості про розкуркулення 688 господарств, яких батрацько-середняцькі маси розкуркулили дощенту. Опір з боку куркулів виявляється в тому, що куркулі ховають та нищать своє майно. Наприклад, в Ірклієвському районі один куркуль навіть зняв залізо з даху; а також починають тікати. Сільради, як правило, приймають найактивнішу участь у суцільній колективізації, розкуркуленні та підготовці до весняної засівної кампанії. Власне кажучи, вони з основними штабами цих міроприємств на селі. Але є окремі сільради (наприклад - Гречківка, Ребедайлівка та ін.), що не стоять па височині. Зараз дано директиву, аби ці сільради, що не проводять правильної класової лінії, або байдуже ставляться до суцільної колективізації, переобирались.

Звітно-перевірочна кампанія сільрад проводиться, цілком ув'язуючись з суцільною колективізацією та підготовкою до посівкампанії.

Голова Шевченківського окрвиконкому
(Левкович)

30.1.1930 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 1-8. Копія.

* Опущено відомості про стан тваринництва, озимини, внутрішній розпорядок колгоспів.

№ 53
ПОСТАНОВА ЦВК СРСР ПРО ДОСТРОКОВІ ПЕРЕВИБОРИ
СІЛЬСЬКИХ РАД І РАЙВИКОНКОМІВ В РАЙОНАХ
СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

31 січня 1930 р.

Центральным исполнительным комитетам союзных республик
РСФСР, УССР, БССР, ЗСФСР, УзССР, ТуркССР и ТадССР

В своем постановлении от 25 января 1930 г. о новых задачах советов в связи с широко развернувшейся колективизацией в деревне³ Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указал, что сельский совет, не перестроивший своей работы, сельский совет, не ставший во главе колхозного движения, отстающий от темпов социалистического преобразования деревни, не умеющий организовать бедняцко-батрацкие массы - такой сельский совет подлежит немедленному переизбранию.

Во исполнение этой директивы Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР предлагает центральным исполнительным комитетам союзных республик разрешить центральным исполнительным комитетам автономных республик, краевым (областным) и окружным исполнительным комитетам произвести досрочные перевыборы сельских советов, состав которых засорен чуждыми элементами и которые не смогли, опираясь на батрацкие и бедняцко-середняцкие массы крестьянства. стать во главе социалистического переустройства деревни и руководить колхозным движением, а также произвести перевыборы всех сельских советов в районах сплошной коллективизации под углом усиления их руководящего влияния в социалистическом переустройстве деревни и большего вовлечения в них батрацко-бедняцких слоев населения и актива колхозников.

Также разрешить переизбрание районных исполнительных комитетов, не обеспечивающих достаточного руководства сельскими советами, не развернувших работы по коллективизации сельского хозяйства и по улучшению обслуживания колхозного населения.

Президиум Центрального Исполнительного Комитета Союза ССР указывает, что в предстоящую кампанию перевыборов советов должны быть мобилизованы широчайшие массы батрачества, бедноты и середняков на дальнейшее развертывание коллективизации сельского хозяйства и ликвидацию кулачества как класса, с тем, чтобы перевыборы советов обеспечили также успешное проведение весенней посевной кампании.

Планы перевыборов сельских советов и районных исполнительных комитетов, отчеты сельских советов и отдельных членов их должны быть предварительно обсуждены в группах бедноты сельских советов, на общих собраниях батрачества и бедноты и собраниях колхозников.

Досрочные перевыборы сельских советов и районных исполнительных комитетов, а также перевыборы сельских советов в районах сплошной коллективизации, должны проводиться в соответствии с избирательным законодательством Союза ССР и союзных республик.

Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль
31 января 1930 г.

Распубликовано в № 31 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 1 февраля 1930 г.

СЗ СССР.- 1930.- № 9, отдел 1-й.- Ст. 106.

³ В цій постанові, зокрема, зазначалося: "Сельский совет, который не перестроит своей работы применительно к новым задачам, в связи с массовой коллективизацией, и не станет во главе колхозного движения, будет на деле кулацким сельским советом, неспособным проводить политику социалистического строительства... Основным содержанием работы сельских советов в связи с массовой коллективизацией является их активное участие в составлении производственных планов коллективных хозяйств и их осуществление, причем роль сельских советов должна особенно проявиться в усилении процессов обобществления, правильной организации труда и в наблюдении за выполнением коллективными хозяйствами всех их обязательств перед пролетарским государством (хлебозаготовки, контрактации, налоги и т. д.)... Городские советы должны па деле помочь сельским советам посылкой особых бригад из членов городских советов, активистов-рабочих на временную или постоянную работу в сельские советы (СЗ СССР.- 1930.- № 7. отдел 1-й.-Ст. 85).-Док. № 53.

№ 54
ПОСТАНОВА ЦВК I РНК СРСР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
І БОРОТЬБУ З КУРКУЛЬСТВОМ

1 лютого 1930 р.

О мероприятиях по укреплению социалистического переустройства
сельского хозяйства в районах сплошной коллективизации
и по борьбе с кулачеством

В целях обеспечения наиболее благоприятных условий для социалистического переустройства сельского хозяйства Центральный Исполнительный Комитет и Совет Народных Комиссаров Союза ССР постановляют:

1. Отменить в районах сплошной коллективизации действие закона о разрешении аренды земли и о применении наемного труда в единоличных крестьянских хозяйствах (VII и VIII разделы общих начал землепользования и землеустройства).
   Исключения из этого правила в отношении середняцких хозяйств регулируются районными исполнительными комитетами под руководством, и контролем окружных исполнительных комитетов.
2. Предоставить краевым (областным) исполнительным комитетам и правительствам автономных республик право применять в этих районах все необходимые меры борьбы с кулачеством вплоть до полной конфискации имущества кулаков и выселения их из пределов отдельных районов и краев (областей).
   Конфискованное имущество кулацких хозяйств, за исключением той части, которая идет в погашение причитающихся с кулаков обязательств (долгов) государственным и кооперативным органам, должно передаваться в неделимые фонды колхозов в качестве взноса бедняков, батраков, вступающих в колхоз.
3. Предложить правительствам союзных республик, в развитие настоящего постановления, дать необходимые указания краевым (областным) исполнительным комитетам и правительствам автономных республик.

Председатель ЦИК Союза ССР М. Калинин

Председатель СНК Союза ССР А. Рыков

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль
1 февраля 1930 г.

Распубликовано в № 32 Известий ЦИК Союза ССР и ВЦИК от 2 февраля 1930 г.

СЗ СССР.-1930.-№ 9, отдел 1-й.-Ст. 105.

№ 55
З ЗАЯВИ ХЛІБОРОБА К. Я. АНТОЩЕНКА
З С. КОРСУН АРТЕМІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО ВУЦВКу
ПРО НЕЗАКОННІСТЬ РОЗКУРКУЛЕННЯ И ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВ

6 лютого 1930 р.*

В ВУЦИК от красного партизана,
гр. с. Корсуна Артемовского округа К. Я. Антощєнко

...В ** 1929 г. я занимался хлебопашеством, имея 4 га посевной земли, 2 лошади, 1 корову. После умолота хлеба мной было вывезено 43 пуд. хлеба на ссыппункт добровольно в августе месяце. 8 декабря 1929 г. Корсунский сельсовет прислал мне извещение о дополнительном вывозе 100 пуд. хлебных культур и 25 пуд. подсолнечных семечек, которых я не сеял. Срок выполнения - 1 день. 9 декабря мной было вывезено 105 Пуд. хлебных культур, а семечек не вывез. Взамен семечек было мной предложено хлебные культуры в двойном размере, на что я получил отказ. После чего конфисковали имущество, продали дом, забрали с/х инвентарь, весь хлеб и выбросили меня и мое семейство на улицу.

После конфискации я подал заявление о снятии с меня земельного надела. Корсунский сельсовет 27 декабря прислал мне извещение об обсеменении земли, но чем ее обсеменять, если все конфисковано? 30 декабря получено мной новое уведомление, где предлагается мне и моей жене внести в фонд ликвидации безграмотных 180 руб.

В период с 1923 г. по 1929 г. я находился на службе, не имея наемного труда, о чем подтверждает акт обследования Корсунского сельсовета от 20.VIII. 1929 г. Несмотря на это, меня причислили к кулакам и лишили права голоса. Я обжаловался в Артемовский окрисполком и окрпрокуратуру, где мне было отказано в моей просьбе.

Все партизаны при советской власти пользуются привилегиями и льготами, мне же эти льготы не только не предоставляют, но даже лишили самого необходимого - это права на гражданство, т. е. права голоса без всяких на это оснований. В 1921 -1928 гг. я не был лишенцем, а теперь лишили, не представляя возможным где-либо работать, выбросив семью на улицу, которая состоит из 5 душ - жены, 2-х детей (старшей девочке 4 года, а младшей 6 месяцев) и матери-старухи 65 лет.

Прошу разобрать мое дело, восстановить мои права и распорядиться вернуть конфискованное имущество. Считаю, что конфискация проведена незаконно. В подтверждение вышеизложенного прилагаю при сем документы о моей службе в Красной Армии и о службе в гражданских учреждениях⁴.

К. Антощенко

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 188. Оригінал. Рукопис.

* Дата подання заяви на особистому прийомі у ВУЦВКу.

** Опущено текст з описом життя за 1917-1928 рр.

⁴ В архівній справі цих документів немає. У перегляді обставин розкуркулення К. Антощенку було відмовлено. На його заяві в резолюція "трійки": "Беручи до уваги, що справу вже було перевірено ОВК та РВК (у прохача на руках є заява з резолюцією секретаря ОВК з 17.ХІ.1929 р.) та окрпрокуратури, яка листом № 112/87 від 28.І.1930 р. сповістила прохача про безпідставність його скарг (лист на руках у прохача) - в проханні про перегляд справи відмовити [три підписи], 6.ІІ.1930 р." Того ж дня приймальна ВУЦВК офіційно повідомила селянина про рішення "трійки" на його домашню адресу.- Док. № 55.

№ 56
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Й. Й. БЕЗПАЛЬКА ДО ВУЦВКу
ПРОТИ РІШЕННЯ ОРІХІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НА ЗАПОРІЖЖІ
ПРО ЙОГО ВИСИЛКУ НА СОЛОВКИ ЯК СИНА КУРКУЛЯ

14 лютого 1930 р.*

В Центральный Исполнительный комитет
гр.-на пос. Орехова, 1-й Покровской части
Иосифа Иосифовича Безпалько

Заява

Я, согласно постановления Ореховского поселкового Совета, подлежу высылке на Соловки, как сын бывшего кулака-отца. До революции мне было 16 лет, я еще не имел понятия взрослого человека о праве собственности и об эксплуатации человека над человеком. С 1922 г. по 1929 г. облагался нормальным сельскохозяйственным налогом, жил самостоятельно, и не был лишен избирательных прав. И только в 1929 г. к моему сельскохозяйственному налогу было прибавлено 50 %, а всего заплатил 97 руб. Таким образом, эта цифра и обстоятельства дела говорят за то, что у меня не куркульское хозяйство, и что я старой куркульской идеологии по своей молодости еще не мог усвоить, а усвоил совершенно новое течение трудового народа, какового я и придерживаюсь на протяжении 12 лет.

Никогда я не выступал против мероприятий советской власти, не был судим и до сего времени не признавался вредным элементом советской власти. Если мой отец считается эксплуататором, то я за это не должен нести наказание, ибо я лично не был эксплуататором и ничего общего с ним не имею. А посему прошу Центральный Исполнительный комитет обратить особое свое внимание на неправильное мое выселение на Соловки⁵.

Проситель И. Безпалько

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 179, арк. 356. Оригінал. Рукопис.

* Дата одержання заяви в приймальні ВУЦВК.

⁵ Відповіді на заяву не виявлено.- Док. № 56.

№ 57
З ІНФОРМАЦІЙНОГО ЛИСТА ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР
М. СУКАЧА ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ
Й ПРИВЛАСНЕННЯ МАЙНА СЕЛЯН В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ ОКРУЗІ

19 лютого 1930 р.

До посівтрійки при НКЗ УСРР тов. Волошинову

...Ліквідація куркуля як класу в окрузі почалася ще в двадцятих числах січня. Розкуркулено вже 4236 господарств, що складає приблизно 50 % до всіх куркульських господарств, відносно яких винесені постанови сільських зборів бідноти та середняків про розкуркулення. Біднота та середняцтво виявили велику політичну свідомість та активність в справі майнового та політичного роззброєння куркуля, рішуче й дружно приймали постанови, а також забирали від куркулів до усуспільненого фонду колгоспів засоби виробництва з куркульських господарств.

Треба разом з тим зазначити, що справа розкуркулення на Шевченківщині в окремих районах і селах мала багато перекручувань директив центру. Головнішим з перекручувань треба відмітити моменти голого адміністрування, а також те, що розкуркуленням зачеплено середняка. Наведу дещо про те, як проводилось розкуркулення в Іркліївському р-ні. 20 січня на райпартзборах була висловлена установка, що слід негайно приступити до роззброєння куркуля. Того ж числа голова сільради с. Іркліїва т. Мацак негайно скликав засідання сільради з трьох чоловік і прийняли постанову приступити до розкуркулення. Слідом за засіданням президії сільради були скликані збори КНС та активу в кількості 53 осіб. На останніх підтверджено постанову сільради і вирішено зараз же взятися до роботи (в селі 1507 виборців). Годин в 11 вечора актив, озброївшись мисливськими рушницями, а також притягнувши чоловік зо два червоноармійців, попрямував до куркульських дворів і почав розкуркулюваний, забираючи не лише засоби виробництва, а й різні дрібні хатні речі: подушки, коврики, залізні ложки, часи-будильники, куски мила та ін. Всіх було намічено розкуркулити за ніч 24 господарства, але коли дійшли до дев'ятого господарства, то голова сільради вже вибув із строю: його куркулі побили, вибили зуби. Цей випадок примусив припинити роботу, а на слідуючий день районові організації звернули увагу на ці хиби і послали попередження в другі села, хоча і в других селах встигнули наробити не кращого. В с. Крутьках комісія по розкуркулювавше забарахолилась, попривласнювала розкуркулені речі, навіть голова комісії, член партії з райцентру Мацієвич, взяв собі 7 вироблених овчин на кожух. Було проведено трус, забарахолені речі, знайдені у членів комісії по квартирах, відібрані, а комісію заарештовано. В цьому ж р-ні розкуркулено багато середняків. В Чорнобаївському районі розкуркулено 28 середняків. Взагалі в справі розкуркулення кожний р-н перекручував по-своєму. Ця справа зараз вивчається і вживається заходів до попередження всіх недоліків в дальнішій роботі по закінченню розкуркулення.

Зараз я перебуваю у Канівському р-ні, звідки і пишу цього листа. З Каніва переїду ще в один-два райони, а потім, поінформувавши округову організацію про наслідки роботи, повернуся до Харкова.

Інспектор Сукач

19 лютого 1930 р.
м. Канів

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 15, спр. 507, арк. 14-18. Оригінал.

№ 58
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ КЕРІВНИЦТВА КРИВОРІЗЬКОЇ
ОКРУЖНОЇ КК -РСІ ДО ЦКК КП(б)У
ПРО КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ Й РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН В ОКРУЗІ

22 лютого 1930 р.
Сов. секретно

Хлебозаготовительная кампания этого года в округе прошла под знаком решительной борьбы с капиталистическим элементом. Мобилизация масс на переход к социалистическому ведению хозяйства, мобилизация членов партии на хлебозаготовки - помогла ещё больше оживить работу ячеек, укрепить боеспособность организации, а вместе взятое, включая сюда и чистку партии и чистку аппарата, которая проводилась под знаком борьбы с оппортунизмом, косностью и бюрократизмом, извращениями, дало такие результаты: а) 100 % выполнение плана хлебозаготовки; б) коллективизировано 98 % хозяйств; в) обобществление 97 °/о площади и 98 % тягловой силы и, наконец, обобществление на 100,3 % песенного зерна на весеннюю посевную кампанию (по пшенице 80 %). Указанные сведения по посевматериалу даны на 20 февраля.

Бурній рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака как класса. Выступления Сталина на конференции марксистов-аграрников и передовые статьи газеты "Правда" и т. д. нами учтены и ОПК развернул широко массовую работу (конференции селян, интеллигенции по районам, молодёжи, а потом и окружные конференции) по подготовке масс к раскулачиванию. ОКК принимала активное участие как в хлебозаготовке, посевкампании, так и в работе по раскулачиванию. Большая половина работников КК руководила на местах раскулачиванием, я также был г" районе и раскулачивал. Результаты раскулачивания такие:

а) 40 тыс. человек рабочих, батраков, бедноты и середняков участвовали в раскулачивании. Только единицы нашлись из партийцев, которые уклонились от раскулачивания или проповедывали, что надо поосторожней, мол, оставляйте и по коровке и по конячке;

б) кулак видя, что наступает масса, не смел сопротивляться. Он, скрежеща зубами, молчал, были только 3-4 случая сопротивления (не пускал во двор, закрыл хату и попытка наносить побои бригаде);

в) раскулачено по округу 4000 хозяйств, или 3,7 %, т. е. 95 % кулаков экспертников;

г) по приблизительным подсчётам конфисковано 4000 лошадей и столько же коров. Около 4 тыс. хат и до 5 тыс. разных других построек. Больше 125 тыс. пуд. зерна (это после хлебозаготовки), 15 тыс. разных с/х. машин, около 3 тыс. овец, больше 1 тыс. свиней, 25-30 тыс. денег в облигаций и разного другого имущества. У отдельных кулаков находили по 150 пар нижнего белья, по 10-12 пуд. сала, по 3-5 пуд. коровьего масла, по 1 тыс. метров мануфактуры. Основная масса передана в коллективы. Около 300 коров передано молочным фермам, деньги на трактора. Батрак и бедняк безбоязненно вселялись в кулацкую хату;

д) середняк, освобождаясь из-под влияния кулака, быстрее пошёл в коллектив, так: до раскулачивания было около 40 % дворов объединено, после раскулачивания сразу же через 5-10 дней мы добились коллективизации 79 %, прекратилось разбазаривание скота.

На днях я участвовал в районе в проведении собрания бедноты и СОЗов - о выселении кулака. Подчёркиваю, что боязнь кое-кого о том, что беднота и созовцы не будут активны при обсуждении о выселении, провалилась, настроение лучше всего определить такими двумя моментами:

1) по Широковскому району (где я был) из 8 тыс. участников на собрании голосовало против выселения только 3 человека, да и то против отдельных кандидатур; 2) к списку, намеченному в районе, в 150 человек, актив наметил 20 человек, а на собрании бедноты и созовцев, если учитывать и изменения, то около 70 человек (изменили человек 20 по району: ко старости, вдов и т. д.). Настроение такое: "Долой их, чтобы они нам не мешали".

Были отдельные искривления при раскулачивании, кое-где задели середняка, дана директива об исправлении. По Божедаровке я сам проверял, как подошли к раскулачиванию, и там хозяйств 10-15 сразу восстановили. По Широковскому р-ну также 5-6 хозяйств восстановили.

В Софиевском районе по Авдотьевскому сельсовету председатель сельсовета, секретарь сельсовета и ряд бедняков решили дополнительно пораскулачивать и 15-19 февраля 1930 г. пошли ночью к ряду середняков и даже бедняков, начали раскулачивать, причём в опись заносились только громоздкие вещи, и все ценные, деньги, ценности и облигации забрали себе в карман. Дошли до того, что одну батрачку разули. Все они арестованы, 20 февраля выезжал зампред ОИКа. Кое-где при раскулачивании были попытки свести личные счёты, но этому давался отпор.

В данное время идёт подготовка к выселению кулаков, большая часть работников ОКК будет участвовать в выселении (начнётся 23- 26 числа).

ОКК в данное время сосредоточила максимум внимания на проверке директив к весенней посевкампании. Проверено: 1) засыпка зерна; 2) очистка; 3) продвижение машины; 4) состояние мастерских; 5) ход контрактации.

В данное время работает бригада над применением в колгоспах форм отчётности и учёта. На периферию мобилизовано 200 бухгалтеров" Бригада РКИ установила, что преподанные формы с центра очень громоздкие, рассчитанные на среднеквалифицированного работника, кроме того, не отра?кают процессов труда и совершенно почти не учитывают таковых. Проработаны более простые формы учёта и отчётности. Просьба к вам, созвать при НК РКИ совещание или на заседании коллегии НК РКИ заслушать наш доклад и рассмотреть формы. Дальше ждать нельзя, надо сейчас же дать такую отчётность, которая бы могла быть заведена грамотным работником. По преподанным формам с центра только для одного крупного СОЗа потребуется 20 счётных работников, наши же формы уменьшают до 5 человек и более, правильный учёт будет.

Политическое настроение села удовлетворительное. В данное время приступили к выселению кулаков. Кулак всеми силами пытается завоевать па свою сторону кое-кого, но не удаётся (подробно о выселении напишу, после окончания выселения). Кулаков много удрало из мест жительства. В отдельных местах организует кулак повстанкомы, так, например, в Пятихатском р-не кулак Перерва вместе с бывшим руководителем банды Карпенко втянули в свою организацию до 100 человек, причём кулаков 10-15 человек, остальные же бедняки и середняки. Характерно отметить, что совещания проводились у члена партии Грищенко (из с. Желтого). Многие участники - это исключенные из партии. Все они арестованы ГПУ. Грищенко нами исключён из партии. Факт подготовки к восстанию по весне ГПУ установлен.

В Казанке кулачество продолжает вести агитацию, что их Бурдино во время хлебозаготовок обобрал с хлебом и теперь нет на посев. Кое-где пытаются методы воздействия через бригады на лиц, не желающих вносить посевмат в СОЗ, истолковать бурдиновщиной и клевещут о том. что якобы проводится сбор под силой репрессий и т. д.

На производстве политическое настроение можно характеризовать ростом участия в соцсоревновании, за истекший квартал [число] участников соцсоревнования выросло на 28 %, добыча выполнена по руде с превышением на 9 %.

Но есть кулацкие прорывы и на производстве. Когда обсуждали па руднике [им.] Чубаря вопрос о выселении кулаков, несколько рабочих плакали, настроенно подкулачникам удалось создать неблагоприятное. Первая декада февраля дала резкое снижение добычи. На Мопровском руднике на собрании рабочих, когда делали доклад о раскулачивании и о сборе недоимок с нэпманов, несколько рабочих требовали раскулачивания коммунистов и специалистов. На Октябрьском руднике усиленно развивается агитация против единоначалия и подрыва авторитета хозяйственников.

На "Коминтерне" (Марганец) на одной из шахт выявлено человек 50 среди рабочих зажиточных и кулаков, которые не один раз устраивали волынку на руднике. Парторганизация и пресса усиленно ведут разъяснительную работу.

О чистке партии заканчиваем отчёт, писать здесь не буду, только скажу, что все силы напрягаем, чтобы закончить отчёт, но к сроку сумеем дать. Я уже сам тоже занялся составлением, думаю, что к 25 февраля закончим. Чистка аппарата приостановлена нами до 1 марта 1930 г.

Необходимо сказать, что в данное время при тех условиях, в каких мы живём в округе (все силы на коллективизацию, ликвидацию кулака как класса и сбор посевмата) чистка путается в ногах.

Проводим большую работу по обследованию подготовки к строительству. Заканчиваются совещания секции РКИ. Развёртываем доклады ОКК на производстве. Не всё успеваем сделать своевременно, так что, если кое с чем запоздаем, не очень ругайте⁶.

С ком. приветом (Троцюк)

22.ІІ.30 г.

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 104-106. Засвідчена копія.*

* Документ засвідчений печаткою Криворізької окружної КК КП(б)У-РСІ.

⁶ Цей документ є типовим для апаратників тих часів і викликав подвійне ставлення. З одного боку, не розраховане на стороннє око завдяки грифу "секретно", повідомлення автора досить відверто подає діяльність місцевої влади як "досягнення" в галузі колективізації і розкуркулення. У той же час вражає беззаконня, свавілля й пряме грабіжництво селян з привласненням чужого добра, на що звернула увагу при інспекції округу інформаційна група ЦКК КП(б)У (док. № 70). Подібні документи вимагають критичної оцінки їх змісту з точки зору об'єктивності відтворення справжньої дійсності на селі.- Док. № 58.

№ 59
ВИСНОВКИ ІНСПЕКТОРА НАРКОМЗЕМУ УСРР Н. П. РЯБУХИ
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
Й РОЗКУРКУЛЮВАННЯ СЕЛЯН У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ОКРУЗІ

26 лютого 1930 р.

Перевіривши роботу з Кременчуцькій окрузі (Олександрійський, Семенівський, Потіцький, Глобинський колгоспсектори, радгоспи, машинно-тракторну станцію, РЗВ та ін.) щодо підготовки й провадження весняної сільськогосподарської виробничої кампанії, необхідно констатувати:

1. Від колективного руху, його кількості дворів і площі, відстає і мається розрив між кількісними і якісними показчиками, як [по] всій окрузі в цілому, а також і окремих районах, селах, колгоспоб'єднаннях. Особливо відстає усуспільнення ярої пшениці, є села, колгоспоб'єднання у вищезазначених районах, де пшеничний клин забезпечений де усуспільненої площі на 15-20 %, райони на 40-50, а також і округа в цілому стоїть на 60%.

Ще гірше справа з насіннєвим забезпеченням кормового клину (кукурудза) ; є колгоспсектори, села й райони, які на це не звертають ніякої уваги, а тому показники зовсім незадовольняючі - від 5-30 % і взагалі по окрузі - 45 %.

Не краше справа якості самої колективізації: є цілий ряд випадків, коли РПК. РВК і осередки на місцях підходять до цієї справи досить несерйозно, по-головотяпськи з верхоглядським поглядом, гоняться, захоплюються, агітують за суцільну колективізацію, але не доводять справи до кінця, по звертають ніякої уваги па юридичність оформлення закріплення цих колективів, приклади: Семенівський, Глобинський, Олександрійський р-ни. Робиться об'ява суцільної колективізації села, що соло вже перейшло на суцільну колективізацію на таких підставах: и селі 300-500 дворів, на зібранні присутніх - 112-160 чоловік, голосує "за" 50, останні або "проти", або утримались. Явочних реєстраційних аркушів зовсім не ведеться, протоколи не підписуються, на багатьох зборах статути не зачитуються, а по багатьох місцях відсутні й такі протоколи, і після таких постанов приступають до роботи, негайно усуспільнюють насіння, а то й коні, реманент, а за все останнє, що дійсно в них не організовано, що дійсно село не перейшло ще на суцільну колективізацію - за це забувають, а з цього й витікає ходіння по дворах, обшуки поголовні, а навіть в деяких селах і арешти (Олександрія, Глобине). І коли доводиться натикатись на такі суцільні колективи і давати пояснюючий напрямок, що це не так, що ця метода невірна, що це шлях найменших труднощів та ін., то на цьому починається спекуляція, дискредитація представників центру й округи і невірне тлумачення, що представники розвалюють колективи, примушують віддавать насіння назад, що й було в Глобинському районі у с. Обізновка з тов. Касьяном і Чорноволом, і другий випадок - засідання райпарткому, тлумачення секретаря райпарткома Атаманенка.

Усуспільнення коней і сільскогосподарського реманенту, транспорту, харчування та ін. іде дуже й дуже мляво, а в деяких колгоспоб'єднаннях ще й не розпочиналось. Є невірне тлумачення, що значить усуспільнення, лічуть те, що взято на облік у членів колгоспу, яким кожний член колгоспу безпосередньо розпоряджається, так і дають в зводках, як усуспільнене (Семенівський, Олександрійський і Глобинський р-ни).

Саме недбайливе, безгосподарче й навіть преступив відношення до мертвого с/г реманенту, а також і до живої худоби, яка передана від розкуркулюваний, а також усуспільненої. В районах Олександрійському, Семенівському машини звезені в кучу, як лом - в хаосі, складні машини знаходяться під відвертим небом, в деяких колгоспах молотарки й локомобілі стоять в полі, нічим не прикриті, на току, де молотили; жатка, де було закінчено косовицю, там і брошена. Є випадки в Семенівському р-ні - передана колгоспу скотина своєчасно не годується, по дню без харчів. По поясненню член правління, чому це так, відповів: "Члени колгоспу не хотять годувать, немає відер, неділя" та ін. Таких фактів можна навести багато, але досить і цього, щоб дійсно уявити таку безгосподарчу картину. Уваги ж на це з боку сільської рада, РВК та РЗВ не звернуто.

Як метод й система, по цих районах в більшості вживається голе адміністрування по усуспільненню, особливо посівного зерна, шляхом лазання по коморах, обшуку кожного члена колгоспу, а також і не члена колгоспу.

Плани до колгоспника не доведені громадською роз'яснюючою роботою й відповідальністю, як членів колгоспу, а також і керівників колгоспу за посів і насіння згідно статуту, не вживається ніяких заходів до невиконуючих його. В більшості відсутні правильне керівництво й допомога колгоспам з боку сільських рад, а голе адміністрування, втручання в оперативну виробничу роботу самого колгоспу. Ні одного колгоспоб'єднання на пленумі сільських рад не відчитувалось.

Засміченність колгоспів ворожим куркульским елементом є й на сьогоднішній день, особливо в Семенівському р-ні (Крива Руда, куркулів в СОЗах по 5 по 7 чоловік, раніш мали по 30 дес. власної й по 100 орендованої. Сільрада знає, осередок знає, сам голова сільської ради - член цього СОЗу, але заходів ніяких до цього но вживається).

По більшості колгоспоб'єднань належного догляду і охорони за насіннєвими амбарами немає, в навіть шкідницька робота з насінням (Крива Руда - засміченність чистої вже ярої пшениці вівсюгом і озимими культурами - усуспільнене насіння СОЗу), а також по деяких колгоспах ще й до очистки не приступлено (Глобинський р-н, Пузікове).

Охоплення батраків колгоспами і висування їх на керівничу роботу - ніхто цим питанням не займається й навіть не знає, в якому стані знаходиться (особливо Олександрія), в останніх ця робота проходе самотьоком.

Щодо переводу СОЗів на артільські статути, то ця робота проходе теж кволо, а в деяких районах зовсім не почата (відсутність статутів на місцях до деякої міри гальмує цю справу).

По ряду місць колгоспоб'єднання до складання виробничих посівних планів ще не приступили і належного наголосу на цю роботу, а також і керівництва з боку РЗВ, а також і контролю немає.

Зовсім кепсько на місцях виконують директиву уряду відносно припинення знищення худоби. Належної перевірки і догляду з боку районових установ, а також і сільских рад не почувається. Тенденції й апетити на знищення ще не одбиті. Розбазарювання й знищення продовжується й зараз, як в самому колгоспсекторі, а також і не в колгоспівських колах. Наприклад: в Олександрійському р-ні немає жодного випадку, щоб був примінений цей закон, нікого не зааштрафовано, нікого не засуджено й не конфісковано майна. Всього є 5 справ у нарсуді з чотирьох сільських рая і ті маринуються без розгляду. В райвиконкомі ні жодна справа не розглянута, а населення скотину продовжує знищувать. Є жахливі цифри, які кажуть про це (Косівка - було до суцільної колективізації волів 276 шт., залишилось 72, овець - 410 шт., залишилось - нічого, корів - 589 шт. залишилось - 324 шт). А ще гірше справа зі свинарством, в цьому ж селі розбазарювання й знищення не припинено, самі члени артілі й керівники артілі продовжують це хижацьке. знищення скотини і сільрада ні жодного навіть акта не склала. Не краще справа обстоїть і в інших районах і селах (Семенівка, Крива Руда, і в Глобинському р-ні).

План по скотарству - організація ферм, племрозплідників, промислових товарових стад, і взагалі план, спрямований на збільшення й розвиток тваринництва в окрузі, знаходиться ще в стадії зародку. По окремих районах робота ще в цьому напрямку не розпочалась, наприклад, Семенівський р-н - по плану намічено організувати молочарську ферму, свинарські розплідники, відгодовчий пункт, птахівництво на 15 тис. голів, але сим як слід ніхто не займається, справа знаходиться в нерухомому стані (відсутність зоотехніка, або будь-якого фахівця по скотарству в районі відбивається на роботі й ставить під загрозу виконання цього плану).

В окрузі намічено організувати 14 молочарських ферм, в стадії організації тільки 4 ферми. Не краще справа обстоїть з мобілізацією коштів на це міроприємство. По плану до 1 млн крб. необхідно мобілізувати коштів колгоспного й взагалі населення, але ця робота що не розпочата. До підготовки будівничої роботи, що спрямована до розвитку скотарства, як-то: заготовка будівничих матеріалів та ін. будівничих міроприємств не приступлено. Місячник по скотарству до села не доведений і робота не розпочалась. Уваги цьому місячнику на місцях ніякої не звертається, громадської думки навколо цього місячника не мобілізується.

Організація машинно-кінних станцій в окрузі зовсім ідо мляво. План виконання зовсім незадовольняючий. У вищезгаданих районах ще й досі до роботи, хоча б підготовчої, не прйступлено й принципово вважають організацію машинно-кінних станцій зовсім зайвою, і особливо в районах суцільної колективізації (Олександрійський і Семенівський) ще й досі йде дискусія, чи потрібно організовувати такі. На місцях і особливо в цих районах робота щодо ліквідації агронеписьменності ще не розпочалась, план до села й об'єднання в районах не доведений.

Щодо розкуркулюваная, то необхідно констатувати в цьому як негативне явище те, що розкуркулюваная, як в районах суцільної колективізації, а також в районах і несуцільної колективізації пройшло до одержання практичних вказівок і інструкцій на місцях. Керувались газетними матеріалами, які тільки з'явились статті й промови і не зрозумівши їх як слід так, як ставить завдання партія - знищення кулака на базі колективізації, на базі нової соціалістичної економіки та ін. Місця приступили до голої розкулачки, а тому й в ціла низка хиб і перекручувані директиви партії, а саме: розкулачка зачепила середняка; вдарилися по барахлу; є навіть випадки бандитсько-хуліганського порядку, особливо в Потіцькому й Семенівському р-нах випадки, які вимагають кримінальної відповідальності. Не мобілізовані як слід батрак, середняк і бідніяк навколо такої політично важливої кампанії. Є випадки, коли майно бралось без належного опису, передача майна і знарядь виробництва, які вилучені по розкуркулюванню), не переводилась тому, що по деяких місцях колгоспів не було, або передавались без належного оформлення й зараз не оформлюються.

Колгоспи вважають, що вони за нього не відповідають, а тому й є безгосподарче відношення до мертвого, а також і живого реманенту. Крім цього, не враховано тих боргів, які винні куркулі державі й не продане майно для того, аби борг, який мали перед державою, куркульским майном було покрито. Приклад: Семенівський р-н, с. Устимівка, 20 кулаків винні державі 5 600 крб., не погашено нічого, майно вилучено й передано СОЗові, і особливо невірно, коли переключено всю увагу на розкуркулюваная, проведення сходів, затвердження другої категорії -кулака па висилку й взагалі тільки зайнялись тим питанням, забула про мобілізацію, усуспільнення насіння, за колективізацію й за якість її та ін. (Семенівський р-н).

1. Як пропозиція, вважаю за необхідне звернути особливу увагу на виконання, хоча з запізненням, плану збору, усуспільнення ярої пшениці, а також і насіння на харчовий клин, об'явити боротьбу хниканням "нема пшениці, не виконають" та ін. (особливо Семенівський, Глобинський р-ни).
2. Дати ще пояснення й попередити райпарткоми й райвиконкоми відносно якісної колективізації, щоб між кількістю і якістю не було таких розривів і відставання, які мають місце зараз. Особливо заборонити метод верхоглядської суцільної колективізації, без згоди на це бідноти й середняцтва при організації колгоспів, а також і переходу до суцільної колективізації обов'язково юридично правово оформлять і закріплювать.
3. Категорично заборонити ходити по дворах з метою лазання по коморах, обшуку, находження насіння, як методу усуспільнення серед колгоспників, а також і не колгоспників, яка практикується й по цей час, а усуспільнювати згідно з директивою і постановою партії та колегії НКЗС СРСР в порядку доведення плану до колгоспника, в порядку роз'яснюючої роботи, в порядку статутної відповідальності.
   Запропонувати ОЗВ негайно витяг з постанови колегії НКЗ СРСР надіслати по всіх районах, селах, колгоспоб'єднаннях.
4. Окрземвідділу і окрпосівтройці необхідно взяти під належний контроль і живо керівництво, й допомогу районам суцільної колективізації, відносно внутрішньої організаційної виробничої роботи по складанню виробничих робочих весняних планів. Кинути всі сили, як агроперсоналу, а також і культурні сили села для цієї важливої роботи, аби в кожному колгоспоб'єднанні до посіву складання таких планів було закінчено. Одночасно з цим звернути увагу й взяти під контроль проводження землевпорядчих робіт колгоспів, щоб таке було виконано в дійсний термін, ЯКИЙ наданий окрузі.
5. Звернути увагу на якісне усуспільнення й швидкий темп цього усуспільнення робочої худоби, сільськогосподарського реманенту, забезпечення харчами робочої худоби, налагодження збруї, транспорту та ін. і притримувать до певної підготовки усуспільнення продуктивного скота тому, що по багатьох місцях, колгоспах. певний споживчий ухил в цьому напрямку (швидко усуспільнювати, ділити між членами продукцію й нічого не продавати на ринок).
6. Зараз же необхідно сигналізувати перед всіма РВК, РЗВ, колгоспоб'єднаннями, кущами та ін., аби надалі не допускати таких безгосподарних випадків, як з живою худобою, а також і з мертвим реманентом.
   До тих, які вже це припустили, вживати заходів притягнення до відповідальності.
7. Необхідно нагадати всім районам, а також запропонувати Семенівському району, аби колгоспи були очищені від ворожого куркульського елемента в самий найближчий термін, з обов'язковим закріпленням і висуванням батраків, активних бідняків в керівництво колгоспами.
8. Категорично запропонувати РВК, РЗВ, сільським радам, аби останні контролювали над колгоспами відносно обов'язкової охорони комор з посівним насінням, а також і великих стаєнь з живою худобою.
9. Необхідно в самому категоричному порядку запропонувати всім районним установам і сільським радам, щоб такі вжили всіх заходів, аби припинити розбазарювання й знищення худоби, до винних пристосовувати постанови уряду й окрвиконкому. За бездіяльність установ і осіб і за невиконання цієї постанови притягати також винних в цьому до відповідальності.
10. Місячник скотарства, який фактично не розпочався на місцях, необхідно негайно розпочати, звернувши увагу па цей місячник партійних, радянських та громадських організацій, зобов'язавши мобілізувати увагу колгоспівської маси, а також і індивідуальних бідняків та середняків. Ув'язати місячник скотарства з неодмінною частиною посівної кампанії. Зрушити з нерухомого місця план виконання по тваринництву, розрахований на організацію ферм, розплідників, поліпшення стад, збільшення таких, на мобілізацію коштів на це міроприємство, на будівництво та їн.
11. Необхідно категорично заборонити вести дискусію па місцях відносно машинно-кінських станцій, а запропонувати на засадах інструкції Зерноцентру, затвердженої НКЗС, приступити по-бойовому швидким темпом організовувати такі.
12. Обов'язково оформити передачу майна колгоспам, яке передано по розкуркулюванню, й всі помилки, що зроблені в цьому відношенні, необхідно негайно виправити.
13. Окрземвідділу необхідно добитись і обов'язково викопати наданий план ліквідації агронеписьменності, для чого втягнути всі культурні сили села, а також весь агрономічний персонал.
14. Відсталі місця в посівній виробничій кампанії необхідно негайно підтягнути з таким розрахунком, аби в самий найближчий термін було виконано на всі 100 % контрактацію ярого і озимого клина, очистку насіння, ремонтування с/г реманенту, а також необхідно перевірити готовність до протруєння тому, що на місцях по багатьох колгоспах до цього часу не завезено отрут і колгоспи до протруювання не підготовлені.

26.11.30 р.

Інспектор Наркомземстправ УСРР Рябуха

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 87, арк. 60-69. Оригінал.

№ 60
З ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮЛЕТЕНЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО ФАКТИ ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА
РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН

лютий 1930 р.

18 січня 1930 р. ... Але подекуди помічаються і хворобливі явища, перекручування директив партії та уряду.

В Олишівському р-ні на Чернігівщині були випадки, коли постанови про суцільну колективізацію села виносили тільки десятками голосів з тих селян, які мають право голосу. Так, в с. Серединка таку постанову ухвалило тільки 170 чоловік з 854 виборців. Такі ж випадки були і в селах Олишівка та Ладинцях. Округу вводили в оману місцеві організації, бо, наприклад, після ухвалення вищезазначеної постанови в с Серединці голова Олишівського райвиконкому Рибалка запропонував сільраді телеграфувати ОЗВ, що село перейшло на суцільну колективізацію. У тому ж районі дуже бракує масової роботи серед селянства в питаннях колективізації. Не дивно, що збори одного села ухвалили: "просити ВУЦВК відкласти колективізацію на 3 роки". В тому ж с. Серединка замість масової роботи обмежились такою постановою: "Ту бідноту, яка пасивно ставиться до колективізації, віднести до категорії підкуркульників".

... На Ізюмщині в Барвенківському р-ні глитаї хижацьки знищують свій складний реманент, б'ють вщент, псують нові косарки, молотарки, великі плуги, замазують свіжі рани машин мазутом (щоб непомітна була свіжість ран) і продають як брухт Рудметалторгові. Досить сказати, що Барвенківська контора Рудметалторгу за один місяць замість передбачених 2 вагонів брухту заготовила близько 20 вагонів.

25 січня 1930 р. ... Але подекуди спостерігається ще невміння керувати колективістичним рухом, вживання цілком неприпустимих методів щодо колективізації села. Такі перекручення були в с Хатньому на Куп'янщині, де член партії Стрепетов "колективізував" село так: до окремої кімнати запрошували селянина і ставили перед ним питання руба: "Або запишись до колективу, або бери на 50-60 крб. позички". Цікаво, що в райпарткомі Стрепетов, виправдовуючись, пояснював, що "я це робив тільки з глитаями, ну й з середняками". Стрепетова знято 8 роботи і йому оголошено сувору догану з попередженням.

29 січня 1930 р. ... Розкуркулювання на Україні вже почалося. 1 перший найрішучіший крок в цьому зробило Криворіжжя. Тут про тягом декількох днів цілком провели розкуркулювання глитая. На глитая наступало все трудове селянство. Розкуркулюваний, що організаторами його були сільради та, комнезами, проводили на базі якнайширшої масовості. Загальні збори бідноти, незаможників, середняків та жінок, вітаючи суцільну колективізацію, виносили постанови про одбирання у глитаїв всіх засобів виробництва. Після цього накреслювали певний день та годину, розкуркулюваний і розподіляли актив бідняків та середняків по кутках і кварталах, де містяться глитайські господарства. В зазначений термін актив приходив до глитая і описував все його майно. Це майно негайно ж збиралося, бралося па облік та передавалося до усуспільненого фонду колективів. Тим часом на селі проходили безперервні зібрання й тривав запис до колективів. Треба підкреслити, що розкуркулюваний викликало таке піднесення серед трудящого селянства, що подекуди протягом двох днів % усуспільнених господарств збільшився в 5 разів.

На Полтавщині трудове селянство Залінійного ухвалило негайно відібрати майно від 18 глитаїв та виселити їх за межі України.

Постанову про виселення 23 глитаїв ухвалили також незаможники с. Руський Орчик.

На Одещині збори бідняків і середняків багатьох сел Червоноповстанського р-ну ухвалили, у відповідь на розбазарювання глитаями насіння, виселити їх з території району та конфіскувати їхнє майно. В с. Біляївка трудове селянство ухвалило конфіскувати будинки і реманент 5 глитаїв, що систематично підривали роботу колгоспів. В с Червоний Маяк біднота і колишні червоні партизани розкуркулили 5 глитайських господарств. Такі ж відомості надходять і з інших районів Одещини.

13 лютого 1930 р. ... Переходячи на рейки колективного господарювання, трудове селянство рішуче наступає на глитая, категорично вимагаючи остаточного знищення його, як класу. Про це щоденно повідомляють з різних сел, районів та округів України, що переходять на суцільну колективізацію. На Сумщині за останні три дні лютого колективізовані наймити, біднота та середняцтво, в кількох тільки селах ухвалили виселити за межі округи 64 глитаїв. Щодня надходять відомості про перехід цілих сел на суцільну колективізацію та про постанови цих сел конфіскувати майно глитаїв і виселити їх за межі округи. С. Іскорость на Коростенщині, перейшовши на суцільну колективізацію, ухвалило виселити 30 глитаїв, а їхні господарства забрати до колгоспу. В Березівському р-ні на Одещині розкуркулили 350 глитайських господарств. Конфіскували у них майно і передали йоги колгоспам майже на 135 тис. крб., але ще й досі багато глитаїв в цьому р-ні не виселено з конфіскованих будинків. Те ж спостерігається і в Овідіопольському р-ні, де у Каламійській сільраді розкуркулили 9 глитаїв, але насіння в них не конфіскували і залишили їм реманент.

Але треба зазначити, що подекуди спостерігається абсолютно неприпустиме перекручування партійних директив щодо розкуркулювання. Деякі місцеві організації забувають про те, що розкуркулювати треба тільки в процесі самої колективізації, тільки за умов масової організації наймитства, біднота і середняцтва. Забуваючи цю чітку установку партії, подекуди місця намагаються підміняти масовий рух трудового селянства недозволенны адмініструванням. Чим же інакше можна пояснити ті випадки прикрого перекручування лінії щодо розкуркулення, які трапилися, зокрема, на Артемівщині. До неколективізованого с. Василівка в Артемівському р-ні приїхала робітнича бригада з заводу "Перемога праці". По її приїзді вирішили негайно почати розкуркулення. На зборах це питання розв'язали в присутності самих глитаїв. Ухвалено таке: коди якого розкуркулювати не слід, то його треба оштрафувати на 300 крб., причому штрафували на 3-ю позику індустріалізації.

До списку включали і окремих середняків. Ще неприпустиміше поставилися до цього у селі Луганському. Село велике - 1430 дворів. На закритих зборах КНС, бідноти та червоних партизанів, де були присутні 200 чоловік, порушили питання про колективізацію і розкуркулення. На зборах записалися до колгоспу тільки 70 селян. Проте ухвалили негайно розпочати розкуркулення і другого ж дня зранку вже розкуркулили 29 господарств, серед них такі, що їх ніяк не можна вважати глитайськими. Треба зазначити, що місцевий партосередок швидко визнав авантюризм таких дій. Бюро окружного парткомітету передало справи комуністів, винних у цих подіях, до контрольної комісії.

Спостерігаються також випадки, коли низові організації по-примиренському ставляться до глитаїв. Так, на Мелітопільщині в Догмарівській сільраді, де розкуркулили 18 глитаїв і за вимогами бідноти мали виселити 9 злісних глитаїв за межі округи, вони знайшли захисників в особі голови сільради Войнарівського і секретаря сільради Косинського. Ці глитайські поплічники на пленумі сільради поставили питання так: "Розкуркулили і досить, а виселяти нічого. Це недоцільно".

У Новому Бузі на Миколаївщині глитаї так вміли використати для своєї мети секретаря сільради Лихолата, що він споював бідноту, і під п'яну руку збирав підписи, що "такий-то глитай чесний, його не треба розкуркулювати". Лихолата заарештовано.

На Миколаївщині трапилися поодинокі випадки, коли до списків тих господарств, які мали розкуркулити, включали і середняків. Так трапилося в с. Володимировці. Тут під час зборів ухвалили розкуркулити 76 господарств, серед них багато середняцьких. Пристрасті розпалилися. До списку додали ще 35 чоловік, до яких записали і вчителів, що мають господарства, середняків, тощо. Звичайно, таких списків не затвердили навіть самі збори. В с Новоюр'ївка скликали закриті збори бідноти, а потім пленум сільради. Отже, обійшли середняка. Голова КНС, коли його запитали про це, відповів: "Нам середняк непотрібний, бо він може піти за куркулем".

Клас, що вмирає, всіма засобами намагається врятувати, що можна, йде на все, щоб залякувати бідноту і середняцтво, відштовхнути їх від переходу на колективістичні рейки господарювання. Не припиняється глитайський терор. Цими днями на Богодухівщині глитаї в лісі напали на селянку-активістку Панченко і намагалися її задушити. В с. Сморщинах на Шепетівщині глитай Камінський підпалив хату голови сільради і під час пожежі стріляв, не даючи гасити. Особливо визначається глитайськими виступами Новобузький р-н на Миколаївщині. Тут за короткий час зареєстровано 15 підпалів, кілька замахів на представників влади, тощо. В с. Шаманівці на Одещині глитаї підпалили будинок колишнього дідича, де тепер міститься управа СОЗу, намагалися також знищити колгоспну стайню.

Але глитай бачить, що терором він бідноту та середняка не залякає. У відповідь на глитайський терор бідняцько-середняцькі маси села усюди ухвалюють постанови про негайне розкуркулення та відібрання у глитаїв їхнього майна для колгоспів та про виселення їх за межі села, округи і навіть України.

Отже глитайня вдається до різних маневрів, особливо широко використовуючи провокацію з єдиною метою - відштовхнути бідняка і середняка від колективу. Ось чому на Кам'янеччині, наприклад, глитаї переодягаються на жебраків, ходять по селах, просячи милостині, і в той же час ширять всілякі наклепи на колективи. Ось чому в Новобузькому р-ні глитайня перше цілими пачками вступала до СОЗів, здаючи все майно, але потім пачками ж виходила з колгоспів, тягнучи за собою середняків. В цьому ж районі в СОЗі ім. Ворошилову викрили навіть підпільні збори глитайні, де обговорювалися плани розкладу СОЗу. Ледве не зірвали глитаї суцільну колективізацію с Гвоздівка на Першомайщині. Тут внаслідок шаленої агітації глитаїв 120 бідняцьких господарств подали заяву про вихід із артілі. Але глитаям не пощастило. До колгоспу прибули на постійну роботу робітники а Донбасу, які негайно ж зібрали селянство і нещадно викрили перед ним всі махінації глитаїв. Збори ухвалили розкуркулити та виселити глитаїв, а бідняки взяли назад свої заяви.

Подекуди, передбачаючи свою остаточну загибель, глитай намагається піти на "саморозкуркулення". Яскраві приклади в цьому дає Чернігівщина. Тут в Березнянському р-ні глитай Жук передав до колгоспу "Червоний плугатар" свою пасіку з бджілами та приладдям і надіслав до редакції газети листа, де закликає "піти за його прикладом всіх пасічників р-ну". В с Городищі глитаї добровольно віддали свою землю СОЗу з умовою, щоб їх прийняли до членів колгоспу.

На Дніпропетровщині в с. Петриківка глитаї, колишні жандарми та інші позбавленці з червоним прапором, підійшли до приміщення, де відбувалися збори КНС і почали вимагати, щоб їм повернули виборчі права і прийняли до СОЗу. Але це крутійство глитаям не вдалося.

24 лютого 1930 р. ... Знищення глитайні як класу стає бойовим гаслом на колективізованому селі. З Ізюмщини, Бердичівщини, Миколаївщини, Криворіжжя та багатьох інших округ повідомляють, що села, переходячи на суцільну колективізацію, ухвалюють конфіскувати майно глитаїв, передати його до колгоспів, а самих глитаїв виселити за межі села, округи і навіть за межі України. Ось, приміром, на Куп'янщині збори колгоспників, бідноти і середняків с Сватова заявили: "Ми переходимо на суцільну колективізацію. Але глитаї стали нам на перешкоді. Тому ми ухвалюємо негайно розкуркулити всіх глитаїв, а їхнє майно передати колгоспові". Тут-таки на зборах записалося 35 добровольців, що взялися виконати цей наказ та пильнувати, щоб глитаї тим часом не розбазарили свого майна.

Але при розкуркулюванні на місцях подекуди припускають грубі перекручування. Іноді роблять неприпустимі помилки. Приміром, в с. Безугляках на Білоцерківщині призначили до розкуркулюваний 21 господарство. А коли перевірили, то виявилося, що 20 з них середняцькі. На Луганщині Новомиколаївська сільрада внесла до списку глитаїв колишнього червоного партизана. В ряді місць це робили, безперечно, під впливом глитая, що з усіх сил намагався, щоб до списків потрапили середняки. Ось на Конотопщині вдалося через своїх агентів добитися, що в с. Корюківці до глитайні віднесли багато середняків.

Вживають ще подекуди адміністративних методів щодо розкуркулювання, не організуючи навколо цього маси, забувають про головну директиву партії "колективізуючись - розкуркулювати".

Чим же інакше пояснити, що в с Тютюнниці на Конотопщині, де масової колективізації нема, а організовано тільки ініціативну групу, почали розкуркулювання, причому записували на розкуркулення середняків. В с. Успінці тієї ж округи ні разу не обговорювали на зборах бідняків і середняків цю важливу справу. Почали розкуркулювати адміністративним методом, причому і тут розкуркулювали навіть таких середняків, що платять податку по 7-16 крб. В комісіях, що розкуркулювали, брали участь колишні бандити і самогонщики.

На Миколаївщині були випадки, коли розкуркулюваний проводили вночі, без належної організованості. Доходило до головотяпства. Приміром, в одного глитая знайшли 5 тис. крб. радянськими грішми і багато романівських і керенок. Останні "заарештували" і відібрали, а 5 тис. крб. радянськими грішми глитаєві повернули назад.

На Києвщині в с. Мала Березянка сільрада доручила проводити розкуркулювання тільки одній людині - старому партизанові. Бідняки, наймитство і середняки стояли осторонь. Отже, цей колишній партизан фактично перетворився в так би мовити "завідуючого класовою боротьбою на селі". В Грушевській сільраді на Криворіжжі брав участь у розкуркулюванні злісний глитай, що його грушевська біднота давно домагається виключити з СОЗу. Але з ним нічого робити не можна, бо він в пошані у голови сільради.

Глитай йде на різні маневри, щоб врятуватися. Дуже характерно в цьому своєрідне "змагання", що спробують почати глитаї на Чернігівщині: "Я здаю артілі ім. Шевченка молотарку з приводом і викликаю всіх глитаїв Чернігівщини піти за моїм прикладом". Такого листа одержала редакція "Червоного стяга" від одного глитая з с. Локнистого. "Коли мене не відштовхуватимуть від громадських організацій, я і моя сім'я вступимо до колективу. Я і мої сини не будуть небезпечні. Обіцяю це своїм чесним життям". Так пише глитай Немерцов до редакції Старобільської газети "Червоний хлібороб".

Глитай намагається йти на "саморозкуркулення" і подекуди скориставшись з несвідомості місцевих організацій, робить це успішно для себе. Ось, приміром, на Дніпропетровщині в с Мусієнкові Котовського р-ну глитаї, передчуваючи, що прийшов їх останній час, ухвалили "подарувати" СОЗові 2 вітряки і СТВ - 3 вітряки. А місцеві організації замість викрити глитайські махінації, навіть зраділі: і подякували глитаям.

Розкуркулений глитай пролазить до виробництва, цілком зрозуміло з єдиною метою проводити і там свою шкідницьку роботу. Ось, приміром, на Миколаївщині глитаї пролізли до ремонтних майстерень машинно-тракторних станцій, до лав трактористів. І не дивно, що цими днями в Баштанці виявили групу в 5 чоловік, які в гарячий час ремонту тракторів оголосили страйк у майстерні.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 1557, арк. 41, 75-79, 87, 92, 93, 107, 109. Склограф. прим.

№ 61
ОБІЖНИК НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ХУТІРСЬКОГО
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ПРИ СУЦІЛЬНІЙ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

5 березня 1930 р.

До всіх ОЗВ Вінницького та Зінов'ївського ОВК

На додаток та розвиток обіжника НКЗС з 21.XII.29 р. № 75/3- 0/655 НКЗС в справі ліквідації хутірського землекористування, пропонує керуватися такими вказівками:

1. Оскільки за планом НКЗС передбачається ще протягом 1930 р. усуспільнити всі господарства по всій Україні, ліквідацію хуторських господарств треба ув'язати та цілком підпорядкувати планам колективізації сільського господарства, запроектовуючи при землевпорядженні зселення бідняцько-середняцьких хуторів у великі колективні населені центри.
2. Ліквідацію куркульських хуторських, господарств в районах суцільної колективізації треба провадити згідно з директивними розпорядженнями Наркомземсправ про ліквідацію куркулів, як класу.
3. Ліквідуючи хуторське землекористування бідняцько-середняцьких господарств у спосіб організації колгоспів, будинки цих господарств треба залишати на місці аж до часу переселення колишніх хуторян до колективних існуючих чи знову побудованих будинків, або до будинків, відібраних від куркульських господарств в неподільний фонд колективів.
4. Ніяких коштів на індивідуальне перенесення будинків асигнуватися не буде.
5. Всі сади, ліси, а також цінні насадження хуторських господарств з організацією колгоспу зараховувати без жодної компенсації окремих господарств до складу землекористування колгоспу.

Наркомземсправ Качинсъкий

Керівник групи землевпорядження Окраінчук

Згідно: інспектор Сьомек

№ 77/11-0/188
5.ІІІ.1930 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 6. Засвідчена копія.

№ 62
ЗАЯВА ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР КОЛИШНІХ ЧЛЕНІВ СОЗів
С. ІВАНІВКИ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ОКРУГУ
ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ, ВТРАТУ ЗЕМЛІ, ЗЕРНА
ТА РЕМАНЕНТУ ПО ВИХОДІ ІЗ КОЛГОСПУ

24 березня 1930 р.

Заявление

Мы, нижеподписавшиеся граждане Ивановского сельсовета и вышеуказанного района, также и округа под насилием и угрожением вошли в СОЗы, в которых мы, нижеподписавшиеся граждане, заметили неправильность и подали заявление об исключении нас из СОЗов. И мы же все не подписывали статута, а подали заявления об исключении нас из СОЗов 16.ІІ. 1930 г., которые заявы разбирались. 9.III.1930 г. исключили нас из СОЗов и не дают нам земли для посева яровых культур, и майно наше, которое внесено и уведено в СОЗы, не возвращают нам и мы уже несколько раз являлись в райземотдел и в окрземотдел и нигде не обращают на пас внимания. Мы являемся из бедноты и маломощных середняков, которые и просим вашего распоряжения обратить самое жалкое внимание на пашу слезную просьбу удовлетворить нас землей для посева весенних культур и возвратить нам наше майно. Так как мы читаем газеты и находим, что наше правительство не допускает принудительной коллективизации, а здесь делается. Только проходит коллективизация под угрозами и насилием. И вот еще раз слезно просим наших законодавчих органов обратить самое жалкое внимание на нашу просьбу. Так как перед нами стоит большая опасность, дабы не остаться без посева, потому что большой убыток как нам, так и нашему пролетарскому государству, и мы тогда остаемся ни при чем. И будем тогда уже вынуждены бросать на произвол судьбы свои семейства и идти искать себе жизни, дабы спастись от этакой жизни. И вот еще раз просим мы вашего распоряжения обратить внимание на нашу просьбу и ублаготворить нас, дабы мы больше не проводили время по райземотделам и окрземотделам, потому что вже сезон яровых посевов кончается, а мы все ходим и добиваемся, и нигде нам ничего не объясняют, кроме [того грозят) разными угрожениями. То вот, дорогие товарищи, если Вы не верите, что здесь написано, то просим выехать в ваш район и сделать дознание у крестьян и узнаете, что делается на селе. Вот мы еще прикладаєм заявление.

24.III.1930 г.

Подписали: И. Глущенко, Громада И., Месяц Г., Трофименко,
Бутенко, П. Грыб, Е. Нагорный⁷

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 154. Оригінал. Рукопис.

⁷ Всього 8 підписів, одне прізвище нерозбірливе.- Док. № 62.

№ 63
ЗАЯВА СЕЛЯН З ХУТОРІВ КОХАНОГО І ЯСИНОВОГО
НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ ДО ЦК КП(б)У ПРО ПРИМУСОВИЙ
ВСТУП ДО КОЛГОСПУ

25 березня 1930 р.

ДО ЦВКПБ*
25.ІІІ.1930 р.

Громадян хут. Коханого і хут. Ясинового Олександрійської сільради,
Близнюківського р-ну, Дніпропетровського округу, які переселилися із
Волинської округи - Федорчук Федор Степанович, Жданович Іван Яковлевич,
Киричук Синифон Адамович, Личман Федір Павлович, а також із Полтавської
округи на хут. Ясиновий - Горобец Омелько Костевпч, Сидоренко Петро
Митрофанович, Бочкар Михайло Микитович, Кобильський Семен Сергієвич,
Олексієнко Христан у 1927-28-29 рр.

Заява

Ми, вищезгадані громадяни заявляємо ЦВКПБ слідуюче. Позаяк ми на вищезгадані хутори переселилися як бідняки в кількості 9 господарств і проживали до настоящего терміну індивідуальними господарствами. Із цього числа три господарства переселив у 1929 р. на хут. Ясиновий воєнвід 25-ї Чапаївської дивізії, яка расположилась на наших бувших землях табіром лагерей у Полтавській окрузі, таких громадян: Горобця Омелька К., Сидоренка Петра М., Бочкара Михайла М. А в настоящий мент провелась по нашій Олександрівській сільраді суцільна колективізація. І коли який би то бідняк, [чи] середняк не хотів вступати до СОЗу, то йому надсилають повідомлення як грошове на МТС та на будівництво, так [і] зернові повідомлення, штраф фондів і таке інше, яких громадяни не в силах виконати. І коли той чи інший громадянин не виконає, так його заарештовують і тримають суток по трое і більше. 1 коли громадянин просидить суток троє у холодній, так його допитують: "Коли ти запишешся до СОЗу і усуспільниш своє майно, як живий так і мертвий реманент і посівзерно, яке у тебе мається, то випустим зразу". Ми, вищезгадані громадяни, прохаємо ЦВКПБ, як вищеруководного органу влади, дати нам змогу із свого боку, аби ми змогли одержати своє майно як тяглову силу, так і реманент і посівзерно, яке ми усуспільнили не по своїй добрій волі до СОЗу, який організований на хут. Коханому, під назвою "Червоний лан України". Позаяк того, що ми не бажаємо бути у СОЗі, так ми подавали заяви як до СОЗу, так і до сільради, аби нам відвели землю для засіву. Так сільрада на наші заяви нічого не виясняє і затримує заяви наші невідомо для чого. Позаяк посівна кампанія по нашому району розпочалась з 20.ІІІ цього року, на що і прохаємо ЦВКПБ ускорити наше прохання, ібо наші сім'ї остануться голодними.

25.ІІІ.1930 року.

Прохачі: Федорчук Ф., Сидоренко П.,
І. Жданович, Личман Ф., Киричук,
О. Горобец, Бочкар М.⁸

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 48. Оригінал. Рукопис.

* Так у тексті. Очевидно цю довільну абревіатуру селян можна розшифрувати як "Центральний виконавчий комітет партії більшовиків".

⁸ 27 березня 1930 р. заяву селян було надіслано до Дніпропетровського окрземвідділу на розгляд.- Док. № 63.

№ 64
ТЕЛЕГРАМА ОДНООСІБНИКІВ С. ОНУФРІЇВНИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО Р-НУ ДО ЦК КП(б)У
ПРО ВИХІД ІЗ СОЗу І ВТРАТУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ

25 березня 1930 р.

[Из] Александрии, Харьков, ЦК КП(б)У

От граждан г. Александрии Кременчуцкого округа 9-го района. Просьба обратить внимание, [у] граждан под загрозой вступить в СОЗ забрали посевматериал и лошадей и по сообщению* Вашей газеты [о] добровольной стороне мы выбыли из СОЗа и забрали лошадей и часть инвентаря, а посевматериал нам не дают. Просьба не медлить, дайте нам обратный ответ [по) адресу: г. Александрия Кременчугского округа 9-го района [с] Онуфриевка.

Сухоцкий^9-10

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 128. Телеграфна стрічка.

* У тексті "отношению".

^9-10 26 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив Кременчуцькому окрземвідділу і особисто т. Чорноволу перевірити заяву па місці і вжити заходів. З квітня 1930 р. із Кременчуцького окрземвідділу було одержано телеграму: "Перевірено, насіннєвий матеріал видано. Земвідділ Чорновіл".- Док. № 64.

№ 65
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ІВАНІВКИ КРАСНОЛУЦЬКОГО Р-НУ
НА ЛУГАНЩИНІ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП,
ВИХІД ІЗ СОЗу ТА ВТРАТУ ЗЕМЛІ Й ПОСІВНОГО ЗЕРНА

27 березня 1930 р.

Мы, бедняки-старики от 65 до 70 лет, [в] феврале принудительно записались [в] СОЗ, [у] нас отобрано посевное зерно, земля. Узнали, [что] вступление в СОЗ добровольно, выписались [из] СОЗа. Председатель Ивановского Совета за это не возвращает нам зерно, землю. Просим распоряжения возвратить нам нашу землю и зерно, начался посев.

Ивановка Краснолучского р-на

Григорий Дьяченко, Сахнов, Игнатенко, Гриб, Сергеенко¹¹

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 132. Телеграфна стрічка.

¹¹ 30 березня 1930 р. Наркомзем УСРР доручив завідуючому Луганським окрземвідділом особисто перевірити скаргу селян. 16 квітня 1930 р. Наркомзем одержав в Луганська телеграму такого вмісту: "Справу скарги громадян Іванівки врегульовано на місці. Окрземвідділ Тимофеев".- Док. № 65.

№ 66
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. КРИМКИ ЧЕРКАСЬКОГО ОКРУГУ
В НАРКОМЗЕМ УСРР ПРО ПРИМУСОВИЙ ВСТУП
ДО КОЛГОСПУ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ ГОСПОДАРЮВАННЯ

27 березня 1930 р.

Нас 18 хозяйств примусово зарахували до колективу, примусово забрали озимові до 40 гектарів, ярини до 30 гектарів, сіяти ярину нам не дають. Кримчанська сільрада просить розпорядження. Адрес - Кримки Щполянського району, уповноваженому 13 дворів Гончаренко Петру¹².

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 69. Телеграфна стрічка.

¹² Наркомзем УСРР надіслав копію цієї телеграми Черкаському окрземвідділу з дорученням розібратися й 26 квітня 1930 р. одержав відповідь: "Справа громадян с. Кримок врегульована. Окрземвідділ Жук".- Док. № 66.

№ 67
ТЕЛЕГРАМА ЖИТЕЛІВ С. ГЕЛЬМ'ЯЗІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЛІ ТА РЕМАНЕНТУ СЕЛЯНАМ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ

29 березня 1930 р.

[Із] Гельм'язова, Харків, до урядової трійки,
засівної трійки засівкампанії
[Від] громадян с Гельм'язівського р-ну
на Шевченківщині
Відповідь 120. Лист-телеграма

От імені 300 господарств, що вибули із знов організованих колгоспів, а також поодиноких господарств запитання. Наша місцева влада як села, так і района відмовилась одводить яровий клин, що визиває велику схвильованість людності і не повертає с/г реманенту живого і мертвого і різного майна, що внесли до колгоспу. Прохають бідняки, в чім і розписуються три особи за всіх. М. Варан, М. Кодош, X. Галян¹³.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 136-137, Телеграфна стрічка.

¹³ 2 квітня 1930 р. Наркомзем УСРР відповів селянам телеграмою: "Гельм'язів на Шевченківщині, уповноваженому 300 господарств Барану. Постановою урядової посівтройки [на] місцях, де розпочалась сівба, всі розрахунки [в] вибувшими [з] колгоспу членами проводяться після закінчення сівби. Волошинов. Харків, Наркомземсправ".- Док. № 67.

№ 68
ЗАЯВА СЕЛЯН хут. СОФІЇВКИ КАРЛІВСЬКОГО Р-НУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ВИДАЧУ ПОСІВМАТЕРІАЛУ

30 березня 1930 р.

До голови Наркомзему По делу посевного материала Гражд. Завады Ивана Никитовича, Завады Демида Кирилловича, Дехтяренка Михаила Григоровича, Завады Федора Никитовича, Дехтяренко Федора Григоровича, вдовы Дехтяренковой Натальи Ларионовны, Завады Виктора Демидовича, Колесника Леонтия Кононовича, Пазыча Ивана Ильича, Пазычевой Христины Юдовны и Дехтяренко Сергея Григоровича, живущих в хут. Софиевском Вильховатской сельрады Кардовского р-на Полтавского округа

Заявление

Настоящее заявление приносится нашими доверителями на действия местной власти сельрады, которая несмотря на то, что уже началась производиться посевная кампания, мы неоднократно обращались с просьбой к местной власти о выдаче нам посевного материала на 35 дес. пахотной земли. Но последняя не обратила на нас бедняков никакого внимания, невзирая на то, что местной власти лично хорошо известно нашей группы бедняцкое положение, что у нас у каждого нет посевных Семенов. Но почему-то нам категорически в посевном материале отказывают, несмотря уже на то, что посев уже проводится около 7 дней, а наша земля пахотная без семян, может остаться необсеменена, что может принести для государства большой ущерб.

А посему мы обращаемся к Вам с просьбой сделать Ваше распоряжение в срочном порядке на имя головы Полтавского губземотдела, чтобы последний в утвердительном случае удовлетворил бы нашу просьбу о выдаче нам посевных семян. Распоряжение Ваше просим выдать на руки, в чем и расписуемось.

Доверители группы просителей Михаил Дехтяренко, Иван Завада¹⁴ 30 марта 1930 г.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 23. Оригінал. Рукопис.

¹⁴ При особистому прийомі селян на її заяві була написана резолюція: "До зав. Полтавського ОЗВ. Прошу безпосередньо розв'язати справу та дати громадянам належні пояснення. А. Волошинов". Як і просили селяни, заяву з таким розпорядженням їм видали на руки. Щодо пояснень, про які йдеться в резолюції на заяві, то мається на увазі загальне положення про видачу посівного зерна одноосібникам після засіву колгоспного клину.- Док. № 68.

№ 69
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КАПІТАНІВКИ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО УРЯДОВОЇ
ПОСІВТРІЙКИ ПРО НЕПОВЕРНЕННЯ КОНЕЙ Й ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ З КОЛГОСПУ

3 квітня 1930 р.

До урядової посівтрійки м. Харкова

Ми, що нижче підписалися, громадяни с. Капітанівки Златопільсько-го р-ну Шевченківської округи вступили в колектив с Капітанівки ім. Шевченка під силою місцевої влади, котра нам об'явила бойкот конфіскацією майна та висилку. Потім за [час] перебування в колективі біля півтори місяця ми побачили, що з наших коней поробили калік. То ми, зневірившись колективу, подали заяви, щоб нас виключили з членів колективу, але правління Капітанівського колгоспу не звернуло жодної уваги па наші заяви. То ми стали подавать заяви до Златопільського райкуща колгоспів, але й кущ теж подививсь так само. То ми забрали свої коні до своїх конюшень, щоб їх задержать в цілості, бо приходить сівба, а в поле не буде чим виїхать. І тут лежить велика небезпека о засіві ярого клину, особисто цукрового буряка, так як ми, с. Капітанівка, заложим від промисловості. Незважаючи на це все, голова райкуща т. Мирошниченко приїхав на село, організовує загони, щоб зі зброєю в руках іти до селянських конюшнях і забирать коні знов до колективу. Ісходя із цього всього, ми просим урядову посівтрійку, аби вона не відмовила нашого прохання, розглянула нашу справу і в короткий термін задовольнила наше прохання, тобто, щоб нас виключили із членів колективу, повернули наше майно та посівматеріал, бо вже час короткий до сівби.

3.ІV.1930 р. С. Капітанівка Златопільського р-ну на Шевченківщині¹⁵

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 71. Оригінал. Рукопис.

¹⁵ До заяви додано "Список громадян с. Капитанівки, котрі просять виключення з колективу", в якому перелічено 51 прізвище. На заяві зроблено позначку: quot;Т. Вісятін. До виконання згідно зі вказівками. А. Волошинов. 20.ІV.1930 р."
23 квітня Наркомзем УСРР надіслав копію цього листа до Шевченківського окрземвідділу з таким розпорядженням: "Прошу перевірити заяву та врегулювати справу безпосередньо. При розв'язанні справи керуйтесь радіосхемою № 3106. Про наслідки перевірки та вжиті Вамизаходи в цій справі повідомте Наркомземсправ.
Керуючий бюро сільськогосподарської кампанії НКЗС Волошинов". Відповіді окрземвідділу не знайдено.- Док. № 69.

№ 70
ОГЛЯД ІНФОРМГРУПИ ЦКК КП(б)У - НК РСІ ПРО ПОКАРАННЯ
ПАРТІЙНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ КЕРІВНИКІВ НА МІСЦЯХ
ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ПІД ЧАС КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ І РОЗКУРКУЛЕННЯ

5 квітня 1930 р.
Таємно

Артемівщина. Під час проведення колективізації та розкуркулення по селах Червоний пахар та Луганське Петровського р-ну з бону низки районових робітників були перекручення директив партії та зловживання, а саме: антисередняцькі перегини (розкуркулення окремих середняцьких господарств), розкрадання та привласнення відібраної домової рухомості куркулів, безгосподарне переховання сільгоспреманенту та ін. Президія ОКК, розглянувши це питання, ухвалила виключити з партії: голів Червонопахарської та Луганської сільрад, секретаря осередку с Червоний пахар, чотирьох членів робітничої бригади та двох інших партійців за перекручення директив партії та зловживання. Незалежно від цього справу розглядатимуть показовим судовим процесом. Президія ОКК запропонувала всім РПК в зв'язку з цими перекрученнями та постановою ОКК провести відповідну роботу по всіх осередках. Кам'янеччина. ОКК влаштовує спеціальні виїзди партколегії для розслідування та розгляду справ партійців про перекручення ними директив, партії (Китайгородський р-н). У Новосталінськсму р-ні за це виключено двох та одержали партстягнення 9 чоловік. Як сповіщає ОКК. дужо мляво поставлено роботу райсекції РСІ, яка не зуміла організувати масовик огляд та перевірку стану колективізації та підготовки до посівкампанії. Коростенщина. 13 зв'язку з низкою викривлень класової лінії під час проведення колективізації знято з роботи 65 чоловік, 13 заарештовано, 41 притягнено до карної відповідальності, 17 виключено з партії. Закволе керівництво роботою 5 РПК та З РВК оголошено догану. У Городницькому р-ні також знято з роботи керівничу верхівку. Для розгляду цих справ ПК ОКК виїжджає до районів.

Криворіжжя. Якщо 22 лютого ОКК сповіщало про те, що "колективізовано 98 % господарств", "усуспільнено 97 % площі та 98 %. тяглової сили", "бурный рост коллективизации в округе поставил вопрос о ликвидации кулака, как класса", то вже 5.ІV ОКК примушено констатувати, що "антиколхозным движением охвачены в той или иной мере все районы", "во многих местах беднота оказалась не на высоте положения", що "думаем, что 50-60 % колхозов сохранится". ОКК довелось скерувати всю увагу проти перекручувань та невмілого запровадження директив партії в справі колективізації та розкуркулення. Майже всіх членів ОКК та інспекторів РСІ було відряджено до сільрайонів. Президія ОКК, обговоривши наслідки перевірки виконання директив партії у Божедарівському та Долинському р-нах, констатувала низку перекручень, неправильне тлумачення останніх парт-директив. Президія ОКК накреслила низку заходів, аби ознайомити широкі партмаси з останніми постановами ЦК про колективізацію та на основі цих постанов виправити припущені помилки та перекручування. Могилів-Подільська округа. Спеціальні виїзні парттрійки ОКК розслідували та розглянули по чотирьох районах низку справ про перекручення партійних директив.

Так, наприклад, у Шаргородському р-ні ряд товаришів, що були уповноваженими від РПК та РВК, припустили низку перекручень, а саме: залякування та примушування селян (і бідняків) до вступу у колектив, примусове розповсюдження держпозик, заборонили відпуск краму з кооперації. Райземвідділ припустив неправильне перебільшене обкладання на землевпорядження, внаслідок цього стягнення грошей було розповсюджено й на бідняцьку частину села. Фракції РВК та РПК не реагували на ці явища та не повідомили про них округові організації.

Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії двох уповноважених та голову Рибалівської сільради.

У Ямпільському р-ні зняття дзвонів було проведено без дозволу відповідних адмінорганів за ініціативою лише зав. АПО РПК та члена пропгругш КП(б)У т. Бояркіна. Збори з приводу зняття дзвонів проводились під великим натиском; кількість голосів було прибільшено, припустили арешт біднячок, що виступали проти. Ніякої глибокої масової роботи не було проведено.

Президія ОКК оголосила догану секретарю Ямпольського партосередку, зав. АПВ РПК, сувору догану т. Бояркіну та інші партстягнення голові сільради, зав. РЗВ та секретарю РПК зі зняттям останнього з роботи.

З боку керівних робітників Барского р-ну припущені були перекручення під час проведення розкуркулення. Так, під час опису куркульського майна з 289 господарств 45 % припадало на середняцькі. Ніякої масової підготовчої роботи в зв'язку з колективізацією не проводилось між тим лише за 7 днів було колективізовано 3841 господарство, такі "успіхи" району були через залякування, арешти та інші засоби натиску та адміністративного впливу. У с. Митки було оголошено: "Хто вороже ставиться до радвлади й не вступає до СОЗу, оголошуємо бойкот". Таким чином, "проти радянської влади" записували низку сел (с. Киянівка, Кузьминці). Такі ж перекручення було припущено в зв'язку з кампанією мобілізації коштів (бойкот, незаконні обшуки, барахольство, "делёжка" речей між членами партії тощо).

Президія ОКК оголосила догану РПК та фракції РВК, виключила з партії секретаря РПК, голову РВК та зав. РФВ зі притягненням їх до карної відповідальності. Усунено з посади та оголошено догану нач. райміліції.

За невживання своєчасно заходів проти зловживань під час розкуркулення у Куриловецькому р-ні, президія ОКК ухвалила зняти з роботи секретаря РПК, оголосила догану фракції РВК та РПК, притягла чотирьох партійців до відповідальності.

Разом за перекручування директив партії ОКК чотирьох виключила з партії, 10 партійців знято з роботи, 10 притягнено до карної відповідальності, 7 дістали різні партстягнення.

По лінії ОРСІ утворено обслідувательні групи з інспекторів РСІ, легкої кінноти, членів КНС та членів секції РСІ для перевірки роботи місцевих організацій та розслідування справ про перекручення ними класової лінії (разом в цій роботі брало участь 185 чоловік). Внаслідок цього РСІ передано до прокуратури низку справ на окремих співробітників плодовінсоюзу, РЗВ, споживтовариств тощо.

Одеська округа. ОКК завела спеціальний інститут уповноважених, які перевіряють по районах виконання директив партії в справі проведення колективізації, розкуркулення, засівкампанії тощо.

Постановою ОКК розпущено Спартаківський районовий парткомітет за припущення та несвоєчасне реагування па викривлення директив партії у районі. Низка членів партії, відряджених для проведення оргполітроботи на солі, вживала методи залякування, займалась мародерством, крадіжками тощо. Всі вони (5 чоловік) виключені з лав партії.

За перекручування партдиректив знято з відповідальної роботи 8 осіб, виключено 18, дістали партстягнення 31, заарештовано 6 та 10 притягнено до карної відповідальності.

Примітка: Зміст багатьох інформлистів ОКК ще занадто "інформаційний": висвітлюють окремі факти, але дуже замало, а іноді зовсім не висвітлюють заходи, вжиті ОКК в зв'язку з перекрученням директив партії. Далі висвітлюють окремих персон, винних у цих перекрученнях, зовсім бракує інформації про те, як ОКК-РСІ виправляє помилки окремих нарт.- та радянських органів на селі, цілком відсутнє висвітлення роботи РСІ, її планової та взагалі обслідувательської роботи, зв'язаної з діяльністю окремих Рад та ін. установ в справі проведення директив партії на селі, не висвітлюють роботу секцій рад на селі та їх роль в колгоспному рухові та ліквідації куркуля, як класу.

5.ІV. 1930 р.

Інформ. ЦКК КП(б)У

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 132-133. Склограф. Копія.

№ 71
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКІВ С. КРАСНОГО НА ХЕРСОНЩИНІ ДО ОРГАНІВ
РСІ ПРО ПРИМУСОВУ КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ
І ВІДВЕДЕННЯ НЕЗРУЧНИХ ЗЕМЕЛЬ

7 квітня 1930 р.*

Копія [в] Москву Рабоче-крестьянской инспекции
В Харьковскую рабоче-крестьянскую инспекцию
От группы бедноты "несозовцев", тех, кто
не вступил в СОЗ, 72 человек граждан
с. Красного Скадовского р-на

Заява

Мы, беднота с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа, не вступившие в СОЗ, видя неправильные пути низовых работников-коллективизаторов, яки запугивали разными загрозами вплоть до отбирания съестных продуктов у бедных; давали 24 часа подумать, а также считали тех, кто не вступил в СОЗ, противником советской власти. Мы - в нашем сельсовете, по мнению администрации сельрады и, очевидно, партячейки, яка керує на сели и являемся противниками советской власти, потому что мы живем сейчас праздно, ничего не делаем, к нам присоединилось еще столько и нас стало всех 150 душ за СОЗом. Весна проходит, мы палец о палец не ударили, ходим от сельрады до сельрады, просим "землицы" для весеннего посева, ибо у нас посевзерно лежит до сего времени в закроме. Лошади, т.е. тягловая сила 150 лошадей бездействует. Спустя недели после того, когда СОЗ выехал пахать, дали телеграму в Харьков о наделении нас удобной для пахоты землей под весенние злаки, на что получили ответ, [что] дано распоряжение окрисполкому, после чего был прислан к нам землемер, каковой отрезал нам землю в одной полосе и удобную для пахоты. После отъезда окрземлемера нам той отведенной земли в одной полосе не дали, а стали нам опять выбирать клочками солончаковую и совершенно неудобную для посева землю, в яку землю мы решили не забрасывать семена. Вина сельрады - проходит сезон посева ранних культур, о нас сельрада забыла, на вопрос председателю сельсовета тов. Свижине одного нашего гражданина - несозовца - "будет ли нам земля", получился ответ - "нам за вас дела нет, вы являетесь противниками советской власти и мы вам,- говорит,- дали землю, чего вы симулируете, не сеете". Мы же труженики, привыкли рыться в земле, не можем сидеть сложа руки. Сельрада по-видимому не хочет удовлетворить нас пригодной для посева землей и уже сорвала посев в единоличных сельских хозяйствах, но и в тех, кто отплыл от СОЗа. Мы решили обратиться [в] центр за помощью на сей счет. На основе всего вышеизложенного в нашем заявлении, просим Рабоче-крестьянскую инспекцию рассмотреть наше заявление и положить конец раз навсегда головотяпству и также выслать к нам на место комиссию для расследования на месте, и виновных в этом привлечь как за срыв посевкампании, так и других видов перегибов к ответственности.

К сему подпись: группа несозовцев с. Красного Скадовского р-на Херсонского округа¹⁶.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 58. Оригінал. Рукопис.

* Дата одержання заяви в Наркомземі УСРР.

¹⁶ Копію листа селян надіслано до Херсонського окрземвідділу на розгляд.-Док. № 71.

№ 72
ЗАПИТ СЕЛЯН С. ЛОЦКИНЕ НА МИКОЛАЇВЩИНІ
ПРО ПРАВО ПОВЕРНЕННЯ ЇМ ПОСІВМАТЕРІАЛУ
ПІСЛЯ ВИХОДУ ІЗ КОЛГОСПУ

7 квітня 1930 р.*

До Урядової посівної трійки

Запитання

Ми, громадяни с. Лоцкине П.-Павлівської сільради Володимирівського р-ну Миколаївської округи запитуємо вас:

1. В тому, чи повинні ми користуватися посівним матеріалом, який ми засипали в посівфонд, бо ми в сучасний мент вибули із членів СОЗа і нам відрізали землю, а посівматеріалу [нам] ** не дають і говорять, щоб ми самі добули собі його, а наш, який засипаний, не знаємо для чого вкупі.
2. Крім цього, що вище зазначено, коли ми були в СОЗі, то ми звезли увесь грубий корм (полову) укупу, а коли ми вибули із СОЗу, то забрали свої коні, а корму в нас для них немає, й нам його не дають, то чим ми повинні годувати їх?
3. Будь ласка, дайте відповідь на таке запитання, чи мають право задержати наш озимий посів у СОЗі, коли ми його сіяли єдинолічно, кожен собі.

Будь ласка, дайте відповідь в скорім времені на вищезазначений адрес гражданину Пятаченку Прокопу Опанасовичу¹⁷.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 956, арк. 84. Оригінал. Рукопис.

* Дата позначки на листі.

** Одне слово нерозбірливе.

¹⁷ У телеграфній відповіді Наркомзем УСРР повідомляв: "Миколаївщина, Володимирський р-н., с. Лоцкине, П'ятаченко Прокопу. Постановою урядової посівтройки всі розрахунки [з] вибувшими [з] колгоспу проводяться після закінчення сівби. № 3464. 8.ІV.1930 р. Наркомзем Волошинов".- Док. № 72.

№ 73
ТЕЛЕГРАМА УПОВНОВАЖЕНИХ СЕЛЯНСЬКИХ ЗБОРІВ
ОДНООСІБНИКІВ С ЩЕРБИНИ СТАРОСИНЯВСЬКОГО Р-НУ
ПРОСКУРІВСЬКОГО ОКРУГУ ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО НЕПРАВИЛЬНЕ
ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЛІ ДЛЯ ЯРОВОГО ЗАСІВУ¹⁸

15 квітня 1930 р.

[З] Старої Синяви, Харків, Наркомземсправ

Чи мають право партійці заставляти сіяти масивом у 12 кусках при чотирьохпільній сівозміні, називати тих селян контрреволюціонерами, і на зборах замірятись палкою, [лаятись] площадною бранью. Збори просять розслідування.

Уповноважені зборів С. Грода, П. Олійник¹⁹

ЦДАЖР України, ф, 27, оп. 11, спр. 956, арк. 95, Телеграфна стрічка

¹⁸ Телеграми такого змісту йшли під грифом "Посівна".- Док. № 73.

¹⁹ 16 квітня 1930 р. Наркомзем доручив Проскурівському окрземвідділу розслідувати та врегулювати справу. Комісія в складі представників окрземвідділу - С. Г. Грудзенка, райвиконкому - Топалова, земгромади с Щербини - А. П. Левчука, за участю уповноважених від 58 одноосібних господарств П. К. Олійника та С. Н. Гроди дійшла висновку, що дійсно в с Щербини Сьомацької сільради Старосинявського р-ну для індивідуальних господарств було відведено землю у 12 відрізках. Селяни відмовились від засіву ярових культур на розрізнених ділянках.
Внаслідок переговорів одноосібникам було відведено землю одним клином в 157 га з розбивкою поля окремо для кожного господарства, що закріпили спеціальним актом від 19 квітня 1930 р. Одноосібники були задоволені таким вирішенням справи, однак зазначали, що брутальне поводження місцевих керівників щодо селянки Насті Сологуб є неприпустими і заслуговує засудження.- Док. № 73.

№ 74
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ПРАЦІВНИКІВ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ІСТОРІЮ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЗу "ВПЕРЕД ДО СОЦІАЛІЗМУ"
ТА АРТІЛІ "ЖІНОЧА ПРАЦЯ" ЛЕБЕДИНСЬКОГО Р-НУ НА СУМЩИНІ

Не раніше 19 квітня 1930 р.

І. ИСТОРИЯ СОЗа

1. На территории райцентра имеется горсовет, который руководит городской частью города, а сельсовет руководит прилегающими к райцентру дворами селянскими, которых насчитывается до 2 тыс. дворов (Лебедин до территориального деления был уездным городом).

В апреле 1929 г. было организовано на территории с/совета 11 СОЗов по 20-25 хозяйств в каждом. В декабре 1929 г. все 11 СОЗов слились в единый под названием "Вперёд к социализму".

2. В феврале - марте 1930 г. началась усиленная коллективизация, по всем участкам с/совета проводились собрания, где большинством голосов постанавливали считать себя членами СОЗа ИЛИ К определенному числу записываться. Такое решение для районных организаций было достаточно, чтобы фиксировать, что Лебедин коллективизовался на 100 %, т. е. до 2 тыс. дворов (прилагается копия протокола)*. Подача анкет о приёме в СОЗ была прекращена, т. е. все считались принятыми.

3. Начиная со второй половины марта, когда появилась статья т. Сталина "Головокружение от успехов" и не получила правильного освещения среди селянства (батрацко-середняцкой, бедняцкой части села). Начались массовые выходы, выражавшиеся в том, что приходят в правление СОЗа и заявляют о том, что не желают быть в СОЗе. Обобществлено в этот период ничего не было.

4. Начиная с 25 марта через бригадиров был сделан обход подворно с выявлением желающих остаться в СОЗе. Стоило заявить устно, как данный двор уже считался членом СОЗа, таких тогда насчиталось до 200 дворов.

В конце марта началось обобществление лошадей и машин. В апреле был сделан второй обход и на 18 апреля насчитывается уже 542 двора, но эти сведения также опровергаются, так как они неточны, потому что наряду с этим имеются сведения, говорящие о максимальном количестве дворов - это 291.

II. СОЦСОСТАВ, ГРУППА БЕДНОТЫ И БАТРАКОВ, А ТАКЖЕ РОЛЬ СЕРЕДНЯКА

1. Поскольку нет количественного состава членов СОЗа, нет на сегодняшний день и качественного его состава, и правление фактически не знает с кем оно имеет дело.

2. По сугубо ориентировочным сведениям процентов до 20-ти имеется чуждого элемента (лишенцы, торговцы, экспертники, спекулянты, которые засели довольно крепко в СОЗе). Так, например, однажды правление наметило к исключению ряд лиц действительно чуждого элемента, но общее собрание не подтвердило и оставило их в СОЗе. В то время, что правление, намечая к исключению часть подкулачников (большой % среди них бедноты), такая беднота почти безболезненно исключается.

3. Что касается роли середняка, то в данном СОЗе его лица совершенно нет, так как например из 9 человек правления, избранных 7 апреля 1930 г. только один маломощный середняк, из трёх членов ревкомиссии середняка ни одного нет, что касается совета СОЗа, состоящего из 30 человек, имеется 2 середняка.

Кроме выборных должностей, на хозяйственную работу также не втянули ни одного середняка. Из 9 членов правления 4 человека партийных и 1 член ЛКСМУ - все они не являются членами СОЗа (не оформлены).

4. До сих пор не создана группа, бедноты и батрачества, призванная понудить пред. КНС с/совета - он же член правления СОЗа, к составлению списка батраков и действительных бедняков - оказалось, что часть спекулянтов и чуждый элемент был включён в этот список.

5. В период сплошной коллективизации насчитывалось 115 батраков, на сегодняшний день всего осталось 25 анкет, а фактическую их роль в СОЗе установить нельзя.

III. ХОЗЯЙСТВО СОЗа

1. Общую площадь земли СОЗ имеет 1264 га из них 314 га ранних зерновых культур и 300 га под буряк. Какого члена и сколько земли обобществлено установить нельзя за отсутствием сведений.

2. В текущем году заложен сад на 109 га, насчитывающий до 12 100 деревьев. Одновременно сад сейчас используется под огород, где будут посажены разные овощи.

3. Свиноводство, насчитывающее 80 голов, не являющихся собранными у членов СОЗа, а отпущенных в кредит кущем.

4. Рогатого скота так же получено у куща в количестве 55 корови 21 телят.

5. Кролиководство - насчитывает 161 шт., отпущено кущем.

6. Птицеводство: имеется 3 инкубатора, кои недостаточно используются, как, например один в течение 12 дней стоял незаложенным. Также имеется 65 больших кур.

7. Пчеловодство - имеется 100 ульев, собранных кущём с разных мест и не доставленных СОЗу.

8. Машинно-конная станция разбита на 10 конюшен, насчитывает до 200 лошадей и полный инвентарь даже имеется, 5 сеялок лишних.

IV. ХОД ПОСЕВНОЙ КАМПАНИИ

1. На 19 апреля весь посевной план был выполнен на 12 %, что касается зерновых ранних культур планом был намечен 8-дневный срок выполнить посев па 100 %, а фактически за 11 дней посевкампании выполнено всего лишь на 50 %.

2. Необходимо отметить, что СОЗ полностью обеспечен машинами и посевматериалом.

3. Основные причины невыполнения посевного плана являются:

а) отсутствие реального учёта количества трудоспособных членов СОЗа, в связи с чем невозможно определить количество могущих выйти на работу членов СОЗа;

б) окончательное падение дисциплины среди членов СОЗа, что видно из следующего: наряд на рабочие руки на 17 апреля был выписан в количестве 109 человек, фактически работало 100 человек. На 18 апреля наряд остался без изменения, фактически работало 77 человек. 19 апреля вместо 109 человек работало 40;

в) такая же картина и с тягловой силой. Несмотря на то, что имеется до 200 лошадей, а ежедневная потребность до 170, фактически работает 130 (лошадей);

г) кто фактически работает: приблизительно до 70 % подростки и молодёжь, взрослые заняты на работе помимо СОЗа там, где платят ежедневно наличными деньгами, а СОЗ только выплачивает часть за отсутствием средств (работает в куще, садо-огороде, товариществе, лесничестве и т. д.);

д) в результате такой работы кроме невыполнения плана имеются случаи: поломка сеялки, засев 29 га ячменя по 4 пуда 35 ф. на га вместо 7 пуд., не дали правильных сведений о фактическом засеве;

е) часто тот или иной член СОЗа, получая наряд на выезд в поле, берет лошадку из конюшни и сено, вместо поля попадает на работу в стороне, ибо там оплачивают наличными.

4. Положение с садо-огородом является ещё острее, чем с полевым засевом:

а) ежедневная потребность в людях до 100 человек, фактически работает в среднем до 40. Лошадей необходимо ежедневно до 20 шт., фактически работает 5;

б) основные рабочие руки даёт профшкола, на сегодняшний день заканчивают только посадку деревьев, а к огороду ещё не приступили;

в) требующиеся средства в 1930 г. для садо-огорода - это как минимум 32 80О руб., фактически отпущено 4 тыс. руб. План организации сада даже не прорабатывался на правлении и общем собрании СОЗа, а всплыл помимо их;

г) естественно, СОЗ не справлялся с садом, как рабочей силой, тяглом, особенно финансовым напряжением (о принятых мерах см. постановление бюро ячейки и конкретные принятые меры).

5. Недостача рабочей силы отражается на ведении всего хозяйства, в связи с чем оно находится в антихозяйственном состоянии:

а) все виды хозяйства обслуживают почти исключительно подростки, в связи с чем часто хозяйство оставляется на произвол судьбы. Большая часть коров заражена лишаями. Кролиководство, которое требует серьёзного ухода, часто бросается на произвол судьбы;

б) машинно-конная станция несёт только название, а фактически дело обстоит так: лошади размещены в 10 конюшнях, часть находится дома у членов СОЗа. Когда член СОЗа едет в поле, они берут только своих лошадей;

в) инвентарь также разбросан по селу и никакого надзора нет;

г) мы были свидетелями, когда в праздник (пасхи), крестьяне разбирали лошадей домой для поездок в гости пьянствовать. Характерно отметить, что когда приходили бедняки брать лошадь, составлялись акты и передавались в правление, в то время на кулака этого не делалось.

V. ФИНАНСОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ

1. На первый и второй кварталы отпущено 62 тыс. руб. кредита, установить сколько истрачено и именно на какие цели сказать нельзя, потому что отсутствует всякая запись.

2. Новое правление ещё на сегодняшний день не приняло дела от старого правления и оно находится в хаотическом состоянии.

3. Расходы, которые производятся сейчас, делаются без всякого разделения по статьям, а берутся деньги - куда сегодня надо, туда и расходуются.

VI. ОРГАНИЗАЦИЯ ТРУДА

1. Вопросом организации труда в СОЗе никто не занимается, проводится оно фактически в следующем виде:

2. Бригадиры ежедневно передают в бухгалтерию список членов СОЗа работающих и на какой работе. Бухгалтерия, исходя из 5-разряд ной сетки (выработана Сумским ОКС) разносит по книгам. Плана использования рабсилы нет.

3. В результате получается, что сколько, кто сделал - неизвестно. Начисления не делаются. Если кое-кому выдают деньги, то проверяется сколько дней он работал (лицевых счетов нет) и выдаётся приблизительно 30 % - 40 %, исходя из 5-разрядной сетки.

4. Правление, хотя и вырабатывало нормы выработки, но они никому не известны и не применяются. Беседуя с членами СОЗа, выявили, что они находятся в полном неведении, сколько они получают, и как идет оплата, бессомненно, в этом имеется отражение на своевременное выполнение посевных планов.

5. Говорить относительно охраны труда не приходится, работают по 10 часов 12-14-летние ребята. Никто не проверяет и не делает указаний. Соцстрахование не проводится и этим делом не занимаются.

VII. ВОПРОСЫ СНАБЖЕНИЯ

1. Нуждающихся в немедленном снабжении насчитывается до 175 человек. Кредит открыт на 1080 руб., но больше, чем на 200 руб. использовать пока что не удалось, т. к. отсутствуют в ЕПО продукты.

2. Получаемые в ЕПО сельди, заранее распоряжением из Сум бронируются для заготовки яиц. Жиров никаких нет.

3. Только в последние дни началось коллективное снабжение для тех, кто работает в поле. Туда вывозится и там варится каша для всех работающих, что касается хлеба, выдается исключительно батракам и беднякам по 1/2 фунта в день. На этой почве был ряд недоразумений, где ставился вопрос со стороны членов СОЗа, или всем или никому (уравнительные тенденции).

4. Для снабжения батраков отпущено 90 руб. (25 человек). Бесспорно сумма является нереальной и никаких изменений в улучшение снабжения не вносит.

VIII. КУЛЬТРАБОТА

1. Составленный план работы культкомиссии охватывает все стороны, но план далеко не выполняется.

2. Выпустили две стенгазеты, имеется в виду выпустить третью. Селькоров есть 6 человек, трое из них пишут в центральные газеты. Руководства селькорами нет.

3. На всех собраниях по куткам прорабатывались письма Сталина и постановление ЦК по вопросу о коллективизации, но достаточной усваиваемости нет, в связи с чем многие толкуют по-своему. Особенно письмо т. Сталина "Головокружение от успехов".

4. Женщин втянуто всего до 3-4 % в посещение женских собраний, кои несколько раз созывались. Прорабатывались там вопросы о ясельной кампании, о роли женщины в колхозах. Ввиду того, что собрания были малочисленные, они должного эффекта не дали.

5. Влияние женщины особенно было перед праздником, когда более зажиточные приготовили себе пасху, а бедняки не могли, здесь шла борьба, что мол, всё из-за СОЗа нельзя справить пасху. Конечно, оно кое на кого имело отрицательное воздействие.

6. Конкретно до сих пор не приступили к ясельной кампании, план организации ещё не имеется, имеют ввиду открыть на 3 месяца.

7. Специально выделен один член правления (член ЛКСМУ) для работы среди молодёжи, по работа проводится бессистемно, бывают читки без плана и программы.

8. СОЗ выработал условия соцсоревнования для заключения договора с коммуной "Червоний стяг", но до сих пор ответа нет и договор не заключён. Что касается соревнования среди бригад, [оно] также не проводится, вообще этот вопрос вышел из поля зрения СОЗа.

IX. АРТЕЛЬ "ЖІНОЧА ПРАЦЯ"

1. Ещё в июне 1929 г. была организована и зарегистрирована данная артель, насчитывающая тогда всего лишь 13 человек.

2. Осенью было уже обработано ими 30 га земли, начали закладывать парники.

3. В феврале 1930 г. артель насчитывает уже 200 человек, из коих большая половина батрачек, которые служили по отдельным хозяевам и ходили на подённую работу: Другая половина состояла из вдов и семей красноармейцев.

4. Избранное правление полностью справлялось со своими обязанностями. Спайка в артели была хорошая.

5. В день 8 марта райженотделом преподносится знамя этой артели и обещается широкое содействие. 14 марта по распоряжению куща данная артель ликвидируется.

6. Причина ликвидации артели следующая: ввиду того, что к тому времени на всех собраниях принималось постановление о вступлении в СОЗ и организации считали, что всё село уже коллективизировано, незачем иметь на территории сельсовета отдельную артель и ликвиднули её, решив влить в СОЗ.

7. Фактически из 200 человек артели в СОЗ влилось только 12 батрачек, остальные разбрелись, кто на подённые работы в кущ, а кто поотдельным хозяевам служить.

8. Сейчас среди членов бывшей артели настроение, что власть против организации женского труда в отдельную единицу. Когда мы выяснили в райженотделе о причине ликвидации артели, то зав. райженотделом не придала этому никакого значения. Всё это характеризует насколько серьёзно проводится работа среди женщин на селе.

X. КЛАССОВАЯ БОРЬБА

1. Кулаки ведут бешеную агитацию против СОЗа и против отдельных активистов. 27 марта с. г. кулаки подпалили конюшни, сгорел конь и сбруя. Как потом выяснилось, кулачье подкупило беспризорных за 15 руб. (клуня раскулаченного).

2. Кулаки ведут агитацию против того, чтобы продавали СОЗу сено. Есть отдельные случаи, когда кулачьё покупает сено, заранее зная, что оно ему не нужно, но лишь бы не СОЗу.

3. В связи с тем, как сказано выше было, часть кулаков ещё и поныне в СОЗе. (Это особенно даёт им возможность выступать против СОЗа, будучи его членом)

XI. КНС

1. Организация, которая первая должна иметь выдержанную классовую линию в борьбе с кулаками. Фактически дело обстоит так, что КНС совершенно не существует.

2. Возьмём работу районного КНС, последний в течение 7 месяцев находится на селе, в аппарате никого не было и работы в смысле руководства никакой не было.

3. Из сельского КНС до 30 хозяйств не вступили в СОЗ. Председателя сельКНС избрали 11 февраля и до сих пор не принял дела от старого председателя, а сам фактически работает членом правления СОЗа (зав. хозяйством).

4. В сельКНС сидит секретарь, роль которого сводится к выдаче разных справок о пребывании в КНС.

5. Собрать сведения сельКНС за последнее время никаких нельзя, так, например, на первое собрание явилось 13 человек, на второе 24, на третье - 30, на четвёртое 35, это из 270 членов, числящихся в списке.

6. В последнее время поступает ряд заявлений от членов КНС о выходе, есть заявления и от члена президиума (женщины). В общем на этот фронт со стороны соответствующих организаций внимание мало обращено.

XII. НАСТРОЕНИЕ ЧЛЕНОВ СОЗА

1. Отсутствие средств у СОЗа для расплаты с членами, вызывает разного рода настроения у последних, так, например:

2. Что не нужны колхозы, а пусть все передадут кущу или совхозу, а мы заделаемся батраками и будем работать, что нам прикажут.

3. Уравнительные тенденции также имеют большое место среди членов СОЗа, и часто застрельщиками является беднота.

XIII. МОБИЛИЗОВАННЫЕ В СЧЁТ 25 ТЫСЯЧ РАБОЧИХ

1. Председатель СОЗа т. Прищенко является из числа мобилизованных рабочих в счёт 25 тыс. Мы также встретили одного ещё из числа 25 тыс. т. Кальченко коммуны "Червоний Жовтень" Шепетовского р-ну, вот что он заявляет:

2. Квартиры нет, содействия в работе нет. С района никого не видел. Никакой установки в работе не дали. Нас там трое все мы находимся в таком положении.

3. Что касается т. Прищенко, то такой также достаточного содействия не получает, о чём он заявил на заседании бюро ячейки, где видно так же из постановления.

XIV. КУРСЫ СЧЕТОВОДОВ

1. В г. Лебедине проходят курсы по подготовке счётных работников для колхозов. Первого апреля был выпуск 90 человек, которые в течении 1,5 месяца прошли курсы. Курсанты являются исключительно членами колхозов.

2. Из первой группы было оставлено 13 человек для повторения, так как слабо усвоили. В общем усвоение удовлетворительное.

3. Сейчас опять проходят курсы уже на 25 человек, хотя должны были съехаться до 50 человек, причина неприезда неизвестна.

4. Проходят на курсах счётное дело, агрограмоту, политчасть и украинский язык.

XV. МЕРОПРИЯТИЯ ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕНИЯ СОЗА

1. По нашему настоянию было созвано заседание бюро ячейки совместно с ответственными работниками райцентров, где нами было внесено ряд практических предложений (протокол прилагается)**.

2. После чего мы совместно с правлением приступили к практическому проведению их в жизнь и в результате проделано было следующее:

а) благодаря принятым кущем мерам, прибыли трактора с ближайших МТС, а также ближайшего СОЗа прибыли селяне с лошадьми;

б) заводится учёт работоспособных членов СОЗа, а также выявляется общее количество членов СОЗа и по соцположению;

в) установлено конкретно сколько дней члены СОЗа должен работать по СОЗу;

г) составляется план дальнейшего засева и выявляется фактически, сколько засеяно;

д) кущ выделил ответственного руководителя по саду, также мобилизовал тягловую силу и бросил для обработки сада;

е) пересмотрены нагрузки членов правления и распределены равномерно;

ж) выделен специальный член правления по работе организации труда в колхозе и ему дана соответственная установка;

з) кущ пересматривает все хозяйство СОЗа с целью его сокращения;

и) выделен ответственный заведующий на каждую отрасль хозяйства;

к) составляются списки батраков и бедняков для организации групп.

3. Кроме принятых мероприятий на месте, которые дали реальные результаты в смысле оздоровления СОЗа, считаем необходимым заострить внимание вокруг сада.

Огромное будущее этого сада требует сейчас вложения много средств, а таковых не только в СОЗе, но и куще нет, в связи с чем мы выдвигаем вопрос о том, чтобы УКГ поставил этот вопрос перед Всеукраинской "Плодоспилкою" на предмет обследования и отпуска соответствующих средств, а в противном случае можем очутиться перед тем, что сад не будет развиваться.

Инспектор укрколгоспу (Великодный)
(Каплан)

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, д. 377, арк. 129-135. Копія.

* Не додається.

** Не додається.

№ 75
З ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ ОКРУЖНОЇ
КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ ДО ЦКК КП(б)У ПРО ЗАХОДИ ПО
ПРИСКОРЕННЮ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН В ОКРУЗІ

20 квітня 1930 р.*

Перевірку проведено на місцях комісіями, що їх виділено президією ОКК у 3 районах та в них в 17 селах. Крім цього використано матеріали комісій, що їх виділено райпарткомами в Фастівському та Володарському районах. Перевірено директиву окрфо, ОЗУ та кооперат. організацій.

За 1928/29 господарський рік сколективізовано 10,03 %, досягнувши на 1 жовтня 1929 р. 14,2 % загальної площі селянського землекористування.

Грудневий пленум окружного виконавчого комітету в своїх рішеннях дав установку на посилення темпів колективізації округи, визнавши сколективізувати до 1 жовтня 1930 р. 44,9 % площі землі селянського користування та до 1 жовтня 1931 р. 100 % за виключенням куркульських господарств, та оголосивши райони Сквирський й Таращанський районами суцільної колективізації. В той же час пленум накреслив низку міроприємств та практичних заходів до дальшого поширення колективізації округи, що спонукало окремі райони взяти темпи, далеко ширші від запроектованих планами.

Наводимо окремі пакти постанов пленуму:

"6. Пленум ОВК ставить перед всіма радянськими, кооперативними та громадськими організаціями, а також перед бідняцько-середняцькими масами селянства округи завдання до 1 жовтня 1930 р. сколективізовану площу, як мінімум, довести до 325 108 га, або 44,9 % площі селянського користування округи, а до 1 жовтня 1931 р. всю площу земель селянського користування округи сколективізувати на 100 % за виключенням куркульських господарств".

"7. Порайонний план будівництва колгоспів на 1929/30 р. з визначенням суцільної колективізації по Таращанському та Сквирському районах, затвердити. Разом з тим пленум ОВК звертає увагу Тетієвського, Фастівського, Ставищанського та Білоцерківського РВК на недостатнє проектування колгоспного будівництва на 1929/30 р. і доручає президії ОВК скерувати плани цих районів в напрямку збільшення до пересічного відсотку колективізації округи".

"10. В галузі скотарства - пленум ОВК, виходячи з рішень останнього пленуму ЦК КП(б)У, ставить за завдання: а) всю продуктивну худобу (корови, свині, вівці) по комунах і артілях усуспільнити на 100 %, а по товариствах СОЗ, як мінімум на 70 %. Робочу худобу та реманент по всіх статутних формах об'єднань усуспільнити на всі 100 % до 1 жовтня 1930 р."

Відмічаючи недостатність розгортання масової роз'яснюючої роботи як районними, так і округовими установами та організаціями пленум ОВК вважає за потрібне з 1 січня перевести двомісячник по колективізації сільського господарства, надіслати бригади на села з робітників, батраків, членів КНС та самих колективістів, повести широку масову підготовчу та вихованчу роботу серед широких кіл бідняцько-середняцького селянства, залучаючи їх до колективних форм господарювання. Організація і проведення двомісячника колективізації за широкою участю робітничих бригад і бідняцько-середняцьких мас мусить забезпечити повне виконання плану будівництва колгоспів у 1929/30 р.

Не дивлячись на величезні завдання, що накреслені планом по колективному будівництву, підсумки роботи за жовтень і листопад місяці сигналізують небезпеку в справі виконання плану будівництва колгоспів. Темп зростання колгоспів зовсім недостатній і в порівнянні з темпом, що його накреслено планом, є незадовільний (за 2 місяці сколективізовано лише 9761 га, що складає 4,5 % річного плану).

"Пленум ОВК пропопує застосувати такі заходи:

а) всім райвиконкомам, сільрадам та кооперативно-громадським організаціям звернути особливу увагу на збільшення темпу масової колективізації через організацію в колгоспи цілих земельних громад і сіл, не припускаючи утворення дрібних колгоспів, і додержуючись курсу на доведення розмірів колгоспів до розмірів цілих громад і сіл;

г) з метою дальшого посилення технічної бази по колгоспах негайно розпочати роботу по збиранню завдатків від колгоспів на трактори нових тракторних заводів. До збирання завдатків приступити негайно. Як мінімум зібрати по окрузі 1 млн крб.

19. Повести рішучу боротьбу з господарствами, що перед вступом до колгоспів ліквідують худобу та корми, встановлюючи додатковий пайовий внесок відповідно до вартості зліквідованих засобів виробництва; за злісну ліквідацію не приймати до колгоспів зовсім. Одночасово якнайширше повести роз'яснювальну роботу.

В галузі скотарства: а) взяти на облік всю як усуспільнену, так і не усуспільнену худобу членів колгоспів і на протязі трьох місяців провести кампанію за усуспільнення робочої та продуктивної худоби та кормів для неї. Вжити рішучих заходів громадського впливу до членів комун та артілей, що ухилятимуться від усуспільнення худоби та кормів;

б) встановити для господарств, що ліквідують свою худобу і корми, перед вступом до колгоспу додатковий пай в розмірі вартості ліквідованої худоби та кормів, а за випадки злісної ліквідації худоби - відмовляти у прийомі до колгоспів;

д) роботу по усуспільненню худоби розгорнути таким темпом, аби до початку весняної сільськогосподарської кампанії добитися усуспільнення коней по всіх колективних об'єднаннях.

12. В галузі розвитку птахівництва доручити окрколгоспсоюзу та кооптаху:

а) усуспільнити птиці, як мінімум до 78 тис. шт. з побудовою ЗО птахівничо-промислових закладів по колгоспах;

в) доручити Колгоспсоюзу максимально розгорнути організацію промислового бджільництва по колгоспах та усуспільнення його, втягнувши до нього кошти відповідних організацій.

Всі находи проводити порядком соцзмагання. Зобов'язати окрРСІ встановити постійний контроль за виконанням директив про заходи щодо піднесення скотарства в окрузі, зокрема цієї постанови, суворо караючи всіх осіб, що виявлятимуть пасивність та несвоєчасність виконання поставлених завдань".

Виходячи з постанов пленуму райони один за одним ставили перед собою завдання сколективізувати 100 % площі, вступаючи один з другим в соцзмагання на скорше виконання.

Таким чином, в січні 1930 р. бюро ОПК стало перед фактом переходу на суцільну колективізацію 6 районів, що і санкціонувало. а 15 лютого за постановою бюро ОПК округу оголошено за округу суцільної колективізації та надіслано до райпарткомів листа від бюро ОПК з пропозицією закінчити колективізацію до 5 березня.

Установки округових установ як ОЗВ, окрколгоспспілки походили в основному з установки пленуму ОВК, але у викладенні районам практичних заходів по колективізації, усуспільненні худоби заскакували ще дальше. Так:

"6 січня 1930 р. окрколгоспбурякспілка за підписом члена правління т. Шпильківського в листі до всіх агрономів пише: "провести рішучу боротьбу з явищами розпродажу селянами тяглової сили та реманенту в районах масової колективізації".

"16 січня окрколгоспспілка пише обіжне розпорядження, що "господарства, які збули свою [продуктивну худобу], приймати до колгоспу після набуття ними худоби".

"20 січня окрземвідділ дає орієнтировку на будівництво колгоспів [з] 1300-2100 га, а мінімальний розмір - 500 га".

"30 січня окрземвідділ у листі до РВК пише: "що Білоцерківський, Богуславський, Великополовецький, Гребінківський, Попільнянський, Сквирський, Ставищанський, Узинський р-ни відстають від темпів 100 % колективізації, а з усуспільненням худоби справа неважна у всіх районах".

Маючи певні кількісні наслідки у виконанні постанови пленуму ОВК про колективізацію окрколгоспспілка 14 лютого за підписом голови т. Паламаря дає на місця такі практичні заходи щодо усуспільнення худоби (провести усуспільнення 100 % коней, корів, молодняку, свиней і овець) та господарських будівель до весни. Ось вибірка з цього листа: "6. п. Разом з проведенням усуспільнення як робочої, так і продуктової худоби ставиться як обов'язкова умова усуспільнювати грубі та концентровані корми в розмірах повного забезпечення худоби всіма видами кормів до нового врожаю. Усуспільненню підлягає весь запас зерно-фуражу, що є в наявності у членів у тих випадках, коли не можна забезпечити відповідною кількістю концкормів та належними приміщеннями усуспільненої продуктивної худоби - корів та свиней (крім законтрактованої). Таку худобу залишати на утриманні по окремих дворах до весни з точним обліком худоби та з забороною розпорядитись нею без відому правління колективу".

7. п.: "При оцінці будівель необхідно мати на увазі дальше призначення будинків, а саме, чи такий буде стояти на місці й використовуватись для колективних потреб, чи підлягає переносу тоді й вартість його буде різна. Із взятих на облік господарських будівель виявляються найбільш придатні для використання під корівники, свинарники, конюшні. Виявляється потрібний ремонт та необхідне доустаткування (станки, обов'язково стеля, підлога, або настіл для свиней), що мусить бути негайно закінчено". Крім того, в цьому ж листі рекомендовано: "Зовсім непридатних коней в разі потреби; можна організовувати збут державним та кооперативним організаціям, що проводять цю закупку".

Окрколгоспбурякспілка та окрторг одержали директиви від Укрколгоспу про збут продукції колгоспів, де зазначено: "Вжити всіх заходів аби колгоспи не продавали молоко па приватний ринок". Надіслали на місця 7 січня таку директиву: "Не дивлячись на те, що неодноразово давалась директива всім агрономам окрколгоспсоюзу про організацію на місцях здачі колгоспами кооперативним та державним заготовачам абсолютно всієї товарної продукції: м'яса, молока, яєць тощо, ще трапляються випадки, коли деякі колгоспи або окремі члени колгоспів здають зазначену продукцію на вільний ринок.

Просимо в самій категоричній формі негайно на місцях через агроперсонал повести саму рішучу боротьбу з тими об'єднаннями, а також і окремими членами, що збувають на вільний ринок продукцію скотарства. До колгоспів, що здають продукцію на вільний ринок застосовувати заходи організаційного впливу - позбавлення позик, влаштування показових судів та ін., а окремих членів даже виключати з колгоспів.

Поруч з зазначеним потрібно повести рішучу боротьбу за максимальну товаровість колгоспів, вживаючи потрібні заходи щодо економічного витрачання продовольчих продуктів (масла, молока, м'яса, яєць та ін.) внутрі колгоспа. На місцях, зокрема до кожного колгоспу, треба встановити контрольну цифру продукції та термін здачі такої".

Оригінал підписали: правління ОКС (Каленський)
зав. окрторгвідділом (Гросман)

Подання таких установок з округових керівних органів намагнічувало місцеві організації на необхідність досягнути до певного терміну завдань колективізації, усуспільнення, на боротьбу з продажею худоби, до заборони вільного продажу продуктів і фактично штовхнуло низових робітників в бік адміністрування в справі колективізації, залякування та ід.

Справа колективізації після грудневого пленуму ОВК займала першочергову увагу всіх районових та сільських організацій та громадськості.

Для проведення цієї роботи крім мобілізації всього активу на місцях було організовано увагу і всіх профспілкових організацій, учбових закладів, які виділили низку бригад для проведення масової роз'яснюючої роботи, але суворого підбору, достатнього інструктування та систематичного керівництва роботою бригад на місцях не було.

До бригад, що складались на селах, в багатьох випадках примазався непевний, а в окремих випадках явно ворожий елемент (жандарі, кулаки та ін.), а велика кількість бригадирів просто аполітична та не знала села. З боку уповноважених РВК та сільрад був недостатній контроль над роботою численних бригад, та до того і підбор самих уповноважених був недостатній. Таким чином, селянство не всюди одержувало повного і вірного роз'яснення засад колективізації. Кожна з бригад і бригадири давали свої тлумачення. В той час більшість бригадирів, зіткнувшись з практичними запитаннями по колективізації (порядок погашення вступних і пайових внесків, внутрішній розпорядок праці в колгоспі, розподіл результатів господарчої діяльності та ін.), не змогли дати чітких, вірних пояснень, давали невірні і плутані, що зовсім не відповідали дійсності, пояснення, наводили сумнів па селянство в доцільності організації колгоспів, що відштовхувало селян від колективізації, а в окремих випадках антирадянський елемент використав своє перебування в бригадах для шкідницької роботи по розкладу колективної думки. Наприклад: в с. Кожанка Фастівського р-ну з'ясовувалось селянам, що потрібно в колективі працювати 200 діб на рік, а в другому селі це число збільшилось до 260 днів.

В с. Романівка голова колгоспу популяризуючи на загальних зборах виробничий план артілі, заявив: "Що план розраховано так, що кожний працездатний жнець в середньому мусить нажати півтори нони за день". Вимагали внесення вступних і пайових внесків при одноразовій забороні продавати з господарства будь-які продукти.

Не ваючи успіху в дорученій справі, дякуючи невірному тлумаченню перед селянами основних принципів колективізації частина сел перейшла до методів адміністрування, залякування, що приводило до примусового втягнення в колектив.

В погоні за 100 % колективізацією до певного терміну, актив "ізощрявся" у вишукуванні методів роботи: найбільше застосування в практиці втягнення до колективу має бойкотування - відмовлення у відпуску краму із споживчої кооперації аж до найпотрібніших предметів широкого споживання (гас, сірники, сіль та ін.). Це відмічено по селах Житні Гори, Новоселиця, Романівна, Березна, Біліївка, Пилипівка, Зубарі, Каменеве, Оленівка, Триліси), причому в с. Трилісах Фастівського р-ну застосували бойкот не до окремих господарств, а до цілих кутків, що відставали у колективізації.

В с. Житні Гори Рокитнянського р-ну уповноважений РВК т. Курятников віддав розпорядження голові колективу, аби на кооперативних книжках накладалось печатку колективу, без якої краму з споживчої кооперації не відпускати.

В с Вінницькі Стави Гребінківського р-ну 40 бідняцько-середняцьких господарств було поставлено під бойкот і список оголошено біля кооперації, причому ідею що висунуто головою споживчого товариства т. Мухою з санкції партійного осередку. Не видавалось ніяких довідок з сільради, крім реєстрування випадків смерті та народження (с. Зубарі). Залякування БУПРом. Так в с. Трилісах вживали такі фрази "або в БУПР, або на Марс, або в колектив". Залякування не вступивших до колективу [тим], що будуть вислані вкупі з кулаками за межі України на Соловки (Почуйки, Біліївка).

Аби досягнути в найкоротший термін найбільшого відсотку колективізації в окремих селах (Почуйки, Романівна, Пилипівка) затягали збори до піздньої ночі, починали збори опівночі, відряжаючи цілі бригади на кутки, аби будити селянство, а в с. Пологах голова районового кредитного товариства т. Голубович приїхав в село о 9 год. вечора, заявив активу, що сколективізує село за 2 години, скликав збори в 11 год. ночі і вів їх до 7 год. ранку, а на зауваження голови зборів про необхідність припинити балачки, взяв головування на себе й провадив збори далі. Причому, поставив на дверях сторожу, аби нікого не випускати з помешкання. Уповноважений Попелянського РВК т. Куделя в с. Почуйках добиваючись 100 % колективізації залякував тим, що всі криниці закриває на колективні замки й не дасть води тим, хто не йде до колективу. В с Романівна член колегії захисників т. Оніщенко заборонив молоти борошно на млині всім, хто не вступив до колективу, це ж саме зробила бригада червоних партизан в с Зубарі. Випадки заборони млива не членам колектива відмічено в с. Оленівці та Пологах. Проводилось залякування дітвори в школі, тим, що виключать зі шкоди, коли батьки не підуть до колективу.

В с. Прусах Рокитнянського р-ну, членам артілі промкооперації запропоновано вступити до колгоспу, незалежно від того, чи зв'язаний кожний з них з сільським господарством чи ні, бо в іншому разі ліквідують артіль, а в с. Лозовиках Попільнянського р-ну запропоновано правлінню промартілі викинути всіх, хто не в колективі, з артілі. В с. Трилісах Фастівського р-ну на загальних зборах вчинили глузування з громадянина, що не вступив до колгоспу, а саме: коли було обрано президію зборів, з аудиторії подано запитання, хто з членів президії не в колективі, виявили одного громадянина й під загальний крик запропонували йому залишити президію, причому заставили його вилізти попід столом. В тому ж с. Трилісах уповноважений проводив збори до 3 год. ночі аби взяти людей ізмором, не випускаючи нікого з помешкання і коли не мав ніякого успіху оголосив "що всі, хто був присутній на зборах, механічно входить до колективу". В Фастівському р-ні в більшості сел збори по колективізації проводили під озброєною охороною з комсомольців і лісників, причому зі зборів нікого не випускали (с. Каменеве, Велика Снітинка, Борова).

Аби втягнути до колективу забирали насіння примусовим порядком та сільськогосподарський реманент у громадян, що не вступили до колективу, після чого йому оголошували, що його зараховано в колектив (с. Каменеве, Вінницькі Стави). На зборах залякували членів спілок, що хто не в колективі, того викинуть з роботи та профспілки. Не давали довідок не членам колективу навіть біднякам для одержання авансів на відгодівлю законтрактованої худоби (с. Житні Гори). Ставили бригади з 20 чоловік на повне утримання господаря до тих пір, доки не вступить до колгоспу (с. Житні Гори). Не членів колективу не впускали до кіно в сельбудянок (с. Березна). До одного села посилали бригаду з 700-900 чоловік (Сквирський р-н). За висловлення проти колективізації та за подачу заяви про вихід з колгоспів садовили на ніч в пожежне депо (с. Біліївка). Бригадир Голубец па зборах арештував селянина Мельника за відмовлення вступити в колектив. Тут же на зборах, стукаючи кулаком об стіл, лаяв, наносив образи присутнім. Другий керівник бригади на цих же зборах заявив, хто не піде до СОЗу, то половину видушимо, а решта мусить піти в СОЗ (с. Житні Гори). В с. Мовчанівці бригада під керівництвом Бондаренка залякувала селян тим, що хто не піде до колгоспу, то не дамо землі, заберемо все й вишлемо купатися в море та на Соловки. Такий же випадок відмічено і в с. Житні Гори.

По селах Гребінківського р-ну запроваджувалась свавільна прирізка землі, що належить біднякам та маломіцним середнякам, що не вступили до колгоспу, до масивів колгоспів тому, що ці господарства є "хижацькі", невміло використовують землю. Цю думку висунув райземвпорядчик - член партії Краснов і провів її в погодженні з головою РВК т. Щупиченком та секретарем РПК т. Владимировим.

Не всі перераховані вище "методи" є творчість сільського активу, частина з них випливали внаслідок нечіткої установки району та головним чином такт методи пускали своє коріння в ширину і глибочінь через несвоєчасне реагування керівних робітників, а в окремих випадках просто переносили рекомендовані районом методи, як, наприклад, на зборах Фастівського райпартактиву наводили такий випадок: що секретар РПК т. Криворотий в справі колективізації на нараді уповноважених давав таку установку: "Виклич того, хто не хоче йти до колективу до себе в кімнату, возьми олівець і паперу, спитай його офіціально ім'я, по батькові і фамілію, возраст, і у його ноги затрусяться".

Усуспільнення майна. Поруч з втягненням до колективу певної кількості господарств, готовлячись до весняної сівби, по всіх колгоспах проходило усуспільнення робочої худоби, реманенту та посівматеріалу. В кількісних покажчиках виконання цієї справи були досягнення, але в проведенні її по окремих селах мало місце грубе адміністрування, викривлення класового принципу, а подекуди робота по усуспільненню перетворювалась в справжнє барахольство і була за головний чинник до незадоволення селянства.

Відмічено випадки, що колгоспи відмовлялись приймати до усуспільнення коней старого віку, що в більшості перебував у бідняцьких господарствах. В той же саме час окремим господарям дозволялось збувати свої добрі коні, а від них приймали які-небудь (с. Соколівка, Вінницькі Стави).

Поголовне примусове стягнення насіння по всіх селах Гребінківського р-ну проводилось з санкції голови РВК т. Щупиченка, причому, як правило, вживались, пошуки насіння в коморах, на чердаках, в скринях та ін., так в с Вінницькі Стави правління колгоспу, приступивши до виробки виробничого плану прийшло до висновків, що не хватає З тис. пуд. посівматеріалу, це було доведено до відому району на нараді при РЗВ. На нараді зазначено, що посівматеріал мусить бути вишуканий на місці. Партійний осередок це питання поставив на обговорення загальних зборів членів колгоспів. Під час обговорення пропозицій хтось з зборів крикнув, що "треба піти по коморах", це було підхвачено членами партосередку, й загальні збори мусили погодитись йти по коморах і забрати ярові культури. Після закінчення зборів було організовано бригади й дана директива піти по коморах і забрати все зерно. Вживали примусового відкривання комор тощо і забирали все зерно, яке було у господарстві. Під час проведення трусу по коморах деякі селяни, особливо ті, що посівматеріал уже здали, стали вивозити лишки на базар. Партосередок організував заградиловки, які ходили по селу вночі і затримували всіх, хто віз зерно. В конторі колгоспу селян відпускали, а коні, воза і зерно забирали.

В с. Перша Маріянівка усуспільнення посівматеріалу як членів колгоспу, так і індивідуальних господарств, проводилось в обов'язковому порядку. На господарства, що не бажали здати зерна до усуспільнення складали акти й направляли до району для накладення штрафу. Райадмінвідділком було оштрафовано деякі чисто бідняцькі і також середняцькі господарства.

В с. Устимівці посівматеріал брався примусово, ходили по коморах і заставляли відкривати скрині, заглядали в піч. Була розкладка на їдців, що йшло в розріз класовій установці, бо коли бідняк багатосімейний - на нього більша контрольна цифра, фураж також розкладався на кількість їдців. Такі ж самі випадки констатуються і в селах Вільшанська Новоселиця, Пологи, Соколівка та Тростинська Новоселиця.

Примусові заходи до усуспільнення насіння та фуражу відмічено і в селах Фастівського, Попільнянського, Рокитнянського, Великополовецького районів, причому у Фастівському р-ні в с. Зубарі обшук насіння проводився бригадами по ночах.

У більшості з обслідуваних сел Фастівського р-ну траплялось, що виконавши план збору посівматеріала, давали другу рознарядку, що викликало обурення з боку селян (с. Каменеве, Оленівка) причому в с. Оленівці другу рознарядку давали після того, як зібрали по 15 пуд. на десятину. Окремі селяни цю непослідовність в рознарядці розглядали, як домагання забрати у селян все зерно й стали потайки вивозити на ярмарки у Фастів та Васильків. Та в окремих селах Попілянського р-ну (Романівка) за обшуком насіння ходили бригади, після яких через деякий час посилались другі бригади, які замітали до останнього зерна, наприклад: бригадир т. Деркач забрав у селянина горох з миски та декілька фунтів соняшникових зернят, що були залишені господаркою для посіву на грядці. Стромляли руки в діжки з капустою та ін.

Уповноважений РВК т. Жоров в справі усуспільнення худоби, реманенту і посівматеріалу давав таку категоричну установку "забрати все до зернятка, усуспільнити худобу і реманент в 24 години", а на запитання "на чому лишати у господарстві корів", відповів "для корів покинути лушпайки".

В с Мовчанівці Рокитнянського р-ну колектив перетворився в адміністративний орган. Всі свої міроприємства проводив примусовим порядком: стягнення у не членів колгоспу посівматеріалу, сільгосп. інвентаря, різного майна, будівельного матеріалу та ін., а саме:

а) примусово забрали посівматеріал у дев'яти господарств, виключених з колгоспу і бойкотованих загальними зборами;

б) у не членів СОЗу Бевзи О. головою колгоспу без погодження було взято 25 пуд. соломи і гроші не уплочені;

в) на всі будівельні матеріали був накладений опис, і їх використання членами колгоспу для своїх потреб було заборонено. У гр. Мовчана, без погодження, було забрано 63 дошки, які затим було використано для потреб колгоспу, але гроші за дошки не повернуто;

г) для колгоспу у гр. Саєнка М. (не члена СОЗу) взято тим же головою колгоспу т. Андрієвим віз і 2 хури мішанки. Віз повернено, а за мішанку грошей не уплочено;

д) колективом самовільно було зайнято помешкання у середняка (будинок Ульяненка), дружину і сина котрого заставляли убирати і опалювати помешкання. Грошей же за помешкання не платили.

У проведенні усуспільнення реманенту особливих непорозумінь не помічено, але як загальне явище, що викликало нарікання з боку селян, це безгосподарча схорона реманенту, який звозився в двір і стояв під дощем. Відмічено випадки примусового усуспільнення реманенту тих господарств, що не в колективі. Великі непорозуміння в роботі по усуспільненню на селах внесли різноманітні установки в кожному із районів і сел щодо усуспільнення корів, свиней, та птиці і наміри, зроблені в селах, до усуспільнення цієї категорії худоби, потягли за собою поголовний продаж по здешевленій ціні корів, забій молодняку, свиней і т. ін. Треба сказати, що в справі усуспільнення не було додержано директив про особливу ретельність і обережний підход до оцінки худоби, реманенту, господарчих будівель, аби не допустити надзвичайно низької оцінки майна, що могло б викликати незадоволення селян. В деяких селах (Оленівка) робили оцінку без погодження з господарем і йому такої не оголошували та не оголосили й ¦ до часу проведення обслідування (22 березня). В с. Біліївці, Володарського р-ну для проведення усуспільнення худоби та реманенту ходила бригада в 20 чоловік, яка, зайшовши у двір до господаря, зараз же розбігалась по всіх закутках господарства - на чердак, в комору, хліви "в поісках" майна.

Розкуркулення. В проведенні цієї важливої політичної кампанії па місцях не було зважено тих труднощів, що з ними неминуче треба було стикнутися. На місцях окремі організації не досить приділяли уваги розгорненню масово-роз'яснюючої роботи серед батрацтва, бідноти і середняків по питанню ліквідації кулака як класу. Ставка бралася на темп у проведенні цієї роботи, не дивлячись на те, що за установки ОПК вимагалось широке розгорнення масово-роз'яснюючої роботи.

Добившись ухвали зборів бідноти (іноді під натиском) без попереднього роз'яснення про затвердження списків на висилку та розкуркуленая, вважати, що все готово і більше немає чого робить.

Ось політзводка уповноваженого с. Королівки Фастівського р-ну до Фастівської райтрійки: "Готово. Давайте розпорядження, куди отправлять". Це пише він 1 лютого, через 2 дні після виїзду його в село. Або т. Лоєв, член бюро РПК, 1 лютого пише: "Записано в список 47 чоловік, зараз поставили питання про позбавлення прав 20 чоловік, що досі їх не мали", а в той же день друга зводка: "Вже прав позбавлено" і т. д.

В частині сел обговорення списків проводилось на вузькому активі, або лише па зборах бідноти, не втягнуто в обговорення колгоспників та середняцтва, так в с. Молчанівці з боку уповноваженого РВК т. Юдковської підготовча робота була поставлена надзвичайно кепсько. Питаяння розкуркулення обмірковували тільки на закритих зборах КНС, де було присутніх 30-35 чоловік. Тих, що запізнились на збори, не пустили, а коло дверей було поставлено варту з комсомольців. Внаслідок списки були складені невірно. Занесено бідноту. На загальних зборах села ці списки не обмірковувались, коли ж голова КНС висловив думку, що списки складено невірно, то уповноважений т. Юдковська звинувачувала його в захисті кулаків. Складення і обговорення списків проходило походцем. В окремих селах уповноважені поплелись за занадто войовничим настроєм активу, внаслідок до списків занесено велику кількість господарств, в тому числі середняків та бідноту. При такій постановці питання мало місце проведення особистих рахунків з боку активу.

Поруч із розкуркуленням середняків та бідняків є випадки, [коли] пропущено господарства дійсно кулацькі. Так в с. Біліївці розкулачили біднячку-вдову, що платить 5 крб. податку. Також в с. Михайлівці розкулачено бідняка, що платив податку 29 крб. і до революції мав 1,15 дес. В той же час не розкулачено господарство Вовка, що до революції мав 12 дес. землі і зараз платить податку 69 крб. та 2 господарства, що платять податку од 300 до 400 крб. В Лобачеві розкулачили попа. В цьому же Володарському районі давали таку характеристику господарству, що намічалось до розкуркулення: "Політично негідний", "Співав "Ще не вмерла Україна" і т. д. (с. Березна).

В с. Малополовецькому занесено до списків 84 господарства, Боровій - 142, Великій Снітинці - 57, Каменевому - 41, Трилісах - 34. Мазепинцях - 25. Причому райтрійка з реагуванні на такий широкий охват господарств не проявила гнучкості, наприклад: Фастівська райтрійка вислала представників в села для дачі зауважень по списках 9-12 лютого, тоді як в цей час в багатьох селах вже встигли розкуркулити й середняцькі господарства.

В окремих районах внаслідок одержаної установки (Фастів), а в других під впливом місцевого активу (Великополовецький р-н) відмовились від поглибленої роз'яснюючої роботи та перейшли безпосередньо до розкуркулення (Великополовецьке, Фастів, Володарка) в тому числі занесених до списків середняків. Внаслідок цього до затвердження списків по розкуркуленню в багатьох селах проведено фактичне розкуркулення середняків, що їх райвиконкомом із списків виключено. Наприклад, в с. Малополовецькому, одержавши для перегляду вдруге списка в бік зменшення, із 84 господарств, що занесено раніш залишили 23, але в цей час вже було розкуркулено 40 господарств.

В с. Мазепинцях в другий раз списки складено на 14, а фактично розкуркулено 19 господарств. В с. Дроздах перші списки були складені на 12 господарств, а розкуркулено 19. Такі самі випадки відмічено по других районах - Володарському, де фактично розкулачено 200 господарств середняцьких, що їм повернуто майно при виїзді уповноваженого ОКК для проведення висилки 1-ї категорії²⁰. У Фастівському р-ні ще й досі остаточно не затверджено списків на розкуркулення. Зараз розбирають анкети, які мають переглядатись у РВК. Певного обліку кого розкуркулити, скільки середняків поновлено в районі немає.

Порядок вилучення майна при колективізації, фінмісячнику та розкуркуленні. По всіх районах, що їх обслідувано, розкуркулення мало на меті не тільки позбавити куркуля засобів виробництва, а прагнули поголовного вилучення всього майна, включно до ложок, мисок, білизни тощо. Така постановка практикувалась широко й в Фастівському р-ні (с. Кожанка, Триліси), де в одного господаря забрано 123 назви речей, в тому числі побиті горшки, пляшку, ложки та ін. У бідняка Свінтіцького забрали подушку, питки й бутилку.

У Володарському р-ні відмічено, що в с Березні бригада по розкулачуванню, в яку входили господарі далеко заможніші ніж ті, що підлягали до розкулачення. Ця бригада робила буквальний погром в дворі. Били меблю, палили рухлядь та ін., буцімто для прикладу тим, що не вступили в колгосп. В тому ж селі в бригаду пролізли особи, які зводили особисті рахунки. Забирали для колгоспу старий реманент, а для кулаків лишали новий.

У Великополовецькому р-ні в селах Мазепинцях та Михайловці у розкуркулених забрано все аж до брудної білизни. В цих селах також приймав участь у розкуркуленні бувший жандарм, ЯКИЙ керував одною з бригад, а в с Дроздах у розкуркуленні приймав участь син розкулаченого місцевого кулака. Майже по всіх селах із обслідуваних районів відмічено, що не було введено суворої дисципліни щодо оформлення актами описів та передаточними актами-зобов'язаннями забираемого майна у кулаків. Відмічено випадки, що акти зовсім не складались у с. Михайловці, Мазепинцях, Рубченках, Деміївці, що давало можливість в окремих селах розкуркулення перетворювати в барахольство.

Комісіями, що перевіряли на місцях, виявлено такі неприпустимі факти в справі усуспільнення: в с Вінницькі Стави поруч із збиранням майна стались випадки забирання та ін. продуктів, як-от: сала та ін., по коморах ходили так до членів колгоспу, як і до тих селян, що не були в колгоспі.

В с. Вільшанська Новоселиця: усуспільнення посівматеріалу, яке проходило примусово, ходили по коморах, насильно забирали зерно і другі продукти, як от: кури, яйця, масло та ін. В с. Пологах; міліціонер під час усуспільнення насіння вийняв з вікна шибку і самочинно вліз в хату. В с. Тростинська Новоселиця був випадок, коли бригада, яка працювала в селі за керівництвом уповноваженого Іванченка, затримала спекулянта, який віз 37 курей, сало, масло, сир та ін. Бригада це все забрала і, не склавши акта, спекулянта підпустила. Продукти здані до столовки, та залишено агроному та уповноваженому з Києва 10 фунтів масла, 7 курки та ін. продукти. Собі Іванченко взяв З фунта масла. Всі продукти поїли, а грошей не платили.

В с Сидорах забрали забиті кабани, не складаючи навіть передаточного акта. В с. Мовчанівці при розкуркулюванні громадянки Уманець було забрано всі продукти харчування, посівматеріал і одяг, в тім числі нитки, сало, з котрих до робкоопу здали лише 19 кг, хоча це господарство розкуркуленню не підлягало. В с. Мазепинцях вкупі з активом в розкуркуленні приймав участь гурт селян, внаслідок чого багато речей було розкрадено. В с Михайлівні під час розкуркулювання забрали 1 крб. 40 коп. готівкою, бритву, твори Шевченка.

Барахольствували також і окремі активісти - голова сільради забрав собі лампу, а голова СТВ різні дрібні речі. Після розкуркулення актив забирався и хату, виганяючи кулака, запросили жінок і влаштували п'янку. В с. Рубченках внаслідок невпорядкованості обліку колгосп дає в тимчасове користування деякі речі, повернув кулаку машинку. Уповноважений сам став барахолити. В с. Трилісах відібрали безкоштовно продукти, що везуть на базар. У Володарському р-ні члени партії та голова сільради самі купляли майно на торгах. В с Березні забрали 15 фунтів сала, "мов, не здохнеш".

Ціла низка перекручень лінії партії на селах, що частину з них наведено, як-от: адміністрування, залякування в проведенні колективізації і вживання примусових заходів в справі усуспільнення (обшуки, забирання під метелку і т. п.) з доведенням усуспільнення до курей. Недодержання планового припципу в проведенні фінмісячника, опису бідноти та середняків, ліквідація принципу добровільності по окремих видах мобілізації коштів. Зачеплення при розкуркуленні середняка та бідняка, барахольство та припущення в окремих випадках глузування і на кінець, занехаяння головних методів роз'яснюючої роботи та притуплення класової боротьби - було використано в повній мірі кулаком, який повів за собою незадоволену частину середняків.

Член ОКК**

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 15-25. Оригінал.

* Дата супровідного листа.

** Підпис під документом нерозбірливий.

²⁰ Йдеться про поділ розкуркулених селян на три категорії за мірою покарання. Найсуворішим воно визначалося для першої категорії - організаторів та учасників антирадянських або антиколгоспних виступів. Вони підлягали арешту, покаранню в тюрмах та концтаборах, а їх сім'ї - висилці у віддалені райони країни.- Док. № 75.

№ 76
З ЗВЕДЕНИХ ВІДОМОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ
НАРКОМЗЕМУ УСРР²¹ ПРО ОПІР СЕЛЯН ПРИМУСОВІЙ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

Не пізніше 27 квітня 1930 р.

1. Волинки, куркульський терор

В деяких місцях тривають далі випадки розбору коней з колгоспів, невихід на роботу, підпали, постріли у вікна і навіть озброєні сутички і масовий опір представникам влади.

Уповноважений на Шевченківщині повідомляє: "Як і раніше райони Гельм'язівський, Чорнобаївський і Канівський вважаю за неспокійні. В окремих селах повторюються волинки, наприклад, в Канівському р-ні в с. Глинча, Бобриця і Хмільне бастують по сіву, відмовляються від пільг, кредитів, сортового зерна, не з'являються на зібрання, загрожують, що взагалі сіяти не будуть. Такий же стан в двох селах Гельм'язівського р-ну (Лібляве, Келеберда) і в двох селах Чорнобаївського р-ну (Красенівка, Франківка).

В с. Горбань Гельм'язівського р-ну (Шевченківщина) 9 квітня 1930 р. волинка закінчилася тим, що актив розбігся, зерно було розібрано, приміщення колективу й сільради було розгромлено, туди було послано з району 10 озброєних комунарів, 4 міліціонерів і уповноваженого ДПУ для арешту глитаїв, але вони натрапили на селянські пікети, в селі вдарили в набат. Спроби врегулювати конфлікт мирним шляхом не вдалися, юрба, озброєна чим попало, оточила товаришів, щоб їх обеззброїти. Посипалися каміння, були навіть і постріли. Коли уповноважений ДПУ запропонував розійтись, посипались каміння, якими поранено 2 міліціонерів. Коли постріли товаришів уверх не дали наслідків, уповноважений ДПУ наказав дати залп в натовп. Забито трьох і поранено сім. Поміж забитими два куркуля і один середняк.

За звітну декаду в низці районів посилилась глитайська, робота. Головним чином вона виявляється в агітації проти сіву, а також в терористичних актах.

Спостерігається, що колгоспники на роботу посилають молодь, а самі залишаються вдома. Одноосібники не йдуть в поле, хоча і не скаржуться ні на що, просто так "бастують".

В колективах лежить біля ЗО тис. заяв про вихід, але це число не показове, бо є чимало випадків, коли селяни, що подали заяви про вихід, працюють все ж таки колективно, а свої заяви подекуди розглядають як страховку "на гірший випадок"

(Шевченківщина
уповноважений Новоловський
22.ІV.30 р.).

В Новосвердловському р-ні спостерігаються випадки підпалів. Там же пострілом через вікно вбито активіста-батрака, що поселився в хаті розкуркуленого глитая. На другий день великодня в с. Антоново-Деманові Троїцького р-ну було підпалено три СОЗівських стайні і один хлів.

В с. Сиротині підпалено середняка-одноосібника, згоріла хата, хлів, кінь, корова. В с. Панушкіні теж підпали. В с Сиротині під Великдень селяни, напившись п'яні, розібрали худобу СОЗу; з загальної кількості 430 дворів в СОЗі залишилось 90. За часів свят в низці районів інтенсивно надходили заяви про вихід з колективів.

Був випадок злосного знищення інкубатора в Дворічанському р-ні; шкідники побили жінку-робітницю, розбили скло в закладених двох інкубаторах, щоб скоріше охолодити яйця.

Є випадки, коли з СОЗів розбирають коней, мотивуючи тим, що коням нічого їсти в СОЗі, або нема де тримати. При перевірці виявилось, що дійсно в дощ коні стоять під відкритим небом

(Куп'янщина
23.ІV.30 р.).

2. Різні негативні настрої на селі

Спостерігаються ворожі настрої одноосібників до колгоспів, гостре незадоволення доведенням до двору різних планів, випадки "бастування" навіть "без причин", незадоволення порядками і неполадками в колгоспах.

"Основными причинами отставания села в индивидуальном секторе являются споры, возникшие между селянами, не вошедшими в колхозы, на почве отвода земли. Колхозам отведены близкие и лучшие земли. Часть усадебных земель единоличников прирезана колхозам. Эти споры в целом ряде сел перешли в активные выступления против колхозов. В двух случаях потребовалось вмешательство, или вернее, въезд вооруженных отрядов. Произведены аресты (сел Марчихина Буда Ямпольского р-на и Поповка Новгород-Северского р-на). Недовольство замечается и по другим вопросам, среди которых главное место занимает контрактация и методы доведения до двора.

Глухов

(уполномоченный НКЗ СССР г. Юхновский
1.ІV.30 г.)".

На місцях недосить реагують на вимоги індивідуальних господарств, що не погоджуються сіяти масивом, а вимагають виділення окремих ділянок, а таких дуже багато є по всіх районах. Такі вимоги не задовольняють, не дивлячись на розпорядження округових організацій. Є настрій зовсім не сіяти буряка і навіть були випадки, коли після сіву буряка в масиві окремі господарства вночі пересівали другими зерновими культурами. Є й такі настрої: "Хоча й посіємо, а просапувати не підемо". Такі настрої спостерігаються особливо серед жінок

(Уманщина
уповноважений Середа
21.ІV.30 р.).

Є такі настрої тих, що виходять з колгоспу, або до його не вступають: "Мені вигідніше бути індивідуальником, бо я маю своїми кіньми постійний заробіток" (це в місцевостях, де є камінярні та цукроварні). "В колгоспі немає фуражу, а вдома я тим чи іншим погодую коня". "На ярмарок треба поїхати, чи куди ще, а в колгоспі не завжди зручно просити коней, а ще чи й дадуть". "Не поладив з керівниками колгоспів". "Колгосп мені нічого не дає, а я голий і голодний". Цікаве ставлення деяких колгоспників до МКС, ці станції на Могилівщині не набули авторитету. Колгоспний дядько так міркує: "Коні мої, а хтось там ними буде командувати". Представник МКС ходить по полю записує, скільки колгоспними кіньми сьогодні вироблено і за цю свою роботу одержує платню. Колгоспники до цього ставляться з наріканням і глузуванням

(Могилівщина
уповноважений Ходченко
18.ІV.30 р.).

3. Контрактація

Відсутність певної лінії щодо методів контрактації, бюрократичне перекручення методів контрактації, куркульське тлумачення добровільності, побоювання селян, що хлібозаготівлі будуть доведені до двору.

Сностерігаються негативні явища в галузі контрактації за такими причинами: "Не було певної установки про доведення до двору. На нараді голів сільрад (Лубенщина, Сенчанський р-н) було сказано, що доводити до двору не треба, а викликати селян та запитувати, скільки хто хоче контрактувати. Таку установку дав РПК і уповноважений ОПК. Після цієї установки на нараді товариства техкультур знищили списки про доведення до двору, лише після відповідної постанови ВУЦВКу почали знову роботу, щоб довести до двору" (з доповіді бригади Тютюнтресту).

Та ж сама бригада повідомляє: "Селяни зовсім відмовляються від контрактації, мотивуючи тим, що, мовляв, сіяти буду, а контрактувати не буду і ви мене не примусите, тому що все проводиться добровільно".

Цифры контрактации нельзя признать точными, с одной стороны имеется ряд случаев, когда фактическая контрактация не оформлена надлежащим образом, а с другой - в связи с уменьшением размера колхозов контрактационные договора с хозяйствами, ранее входившими в колхозы, потеряли силу

(Лубенщина
уполномоченный Бишток
27.ІV.30 г.).

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 16-20. Копія.

²¹ Складено за повідомленнями уповноважених ЦК КП(б)У, урядової трійки і Наркомземсправ СРСР за час від другої декади до кінця квітня 1930 р. - Док. № 76.

№ 77
СКАРГА ЖИТЕЛІВ С. МОНАСТИРИЩЕ УМАНСЬКОГО ОКРУГУ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
ПІД ЧАС ВЕСНЯНОЇ ПОСІВКАМПАНІЇ

29 квітня 1930 р.

[Із] Монастирища, Харків, Наркомзем,
Посівтрійка

Жалоба

Прохаємо негайно вислати представника для перевірки посівкампанії, бо місцева влада постанов центру не виконує, а роблять по своєму бажанню. До сього часу тисячі гектарів землі необсіяні, насіння все лежить по гамазеях, а влада проводить адміністрування. Хто засіяв поодиноко - переорюють їх посіви, людей б'ють, арештують, поодиноким господарствам дільниці не указані.

Монастирище, Летичівка на Уманщині:
С. Тепиця, Козій, Витрученко, Манджула²²

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11. спр. 956, арк. 32. Телеграфна стрічка.

²² 30 квітня 1930 р. скаргу селян було надіслано Уманському окрземвідділу з копіями окружним парткому та виконкому для перевірки справи й врегулювання на місці.- Док. № 77.

№ 78
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА Ф. Я. СУМЦОВА З СЛОБОДИ БОРОМЛЯ
НА СУМЩИНІ В НАРКОМЗЕМ УСРР ПРО ПОВЕРНЕННЯ
ЙОМУ ПОСІВНОГО ЗЕРНА З КОЛГОСПУ

30 квітня 1930 р.*

Народному комиссару земледелия
От гр. слободы Боромля Сумского округа
Федора Яковлевича Сумцова

Заявление

Прошу Вашего распоряжения о выдаче мне посевматериала, который я отвез зимой для посева. Отвез я 7 пуд. 30 фун., а мне вернули перед посевом 3 пуд. 20 фун., а остальной удержали, и остается моя земля незасеянной. И уже несколько раз обращался в сельсовет, в райзу и райпартком - и ничего не получается. А теперь обращаюсь к вам с большой просьбой о возвращении мне посевматериала, чтобы засеять землю²³.

К сему Федор Сумцов

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11. спр. 956, арк. 15. Оригінал. Рукопис.

* Дата пересилки заяви Ф. Я. Сумцова в Наркомзему до районного та окружного земвідділів.

²³ На подібні масові заяви одноосібників Наркомзем УСРР давав пояснення, що за постановою урядової посівтрійки всі розрахунки з селянами, що вийшли з колгоспу, проводяться після закінчення сівби колгоспом.- Док. № 78.

№ 79
З ПОВІДОМЛЕННЯ СІЛЬКОРА М. С ПОБІГАЙЛА²⁴
ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО ПРИМУСОВУ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕРЕДНЯКІВ У С ЛИПЦІ НА ХАРКІВЩИНІ

1 травня 1930 р.

...Колективізація проводилася там ось як. На зборах партосередку, сільради, комсомольців та інших зачитували директиву райпарткому, яка також трошки з'їжджала з лінії, й ухвалювали: колективізуватися в найкоротший шлях. А на другий день бригади заходили до кожного дядька й говорили: "Коли не будеш в колективі, загонимо на Соловки, або трошки далі". І під кінець довели селян до такого стану перед сівбою, що ті почали кидати землю, а жінки до того дійшли, що пороздягали культармійців й робітничі бригади. Це є підрив авторитету радвлади, колективи розпались, а селянство говоре, що "в колектив я тепер не піду, бо путящого там нема нічого".

Свиней контрактували так: т. Манзенко І. С. на одних куткових зборах сказав: "У кого знайдемо хоч триденне порося незаконтрактоване, того оштрафуємо на 300 крб. та посадимо до БУПРу на 3 місяці". І селяни, які не законтрактували трьохмісячних і дрібних свиней, бо великі було примусово законтрактовано, ночами заганяли свиней у хату, забивали їх, смалили на припічках. Це привело до того, що таких тварин, як свиней, телят, корів, овець і навіть курей, яких усуспільнювали, зменшилось пересічно на 25 %. Два роки в селі сіють пшеницю, яку надіслали, й два роки вона випрів а, врожаю нема. Куди дивиться агропункт? За цей час загинуло 10 тис. пуд. пшениці.

На невдоб'ях сіяли пшеницю й там загнали тисяч 15 пуд. пшениці. 25 тис. пуд. пшениці державі були б корисні. В сільраді дійшли навіть до того, що почали середняків переводити в куркулі та приписувати ліси, землі за царату. Наприклад, Побігайло Я. П. був середняком (будинок, клуня, льох, сарай, кінь, корова) став куркулем, їдців 6, землі 4,2 дес. Йому приписали 5 дес. лісу й ЗО дес. землі.

Коли, з'явилася стаття тов. Сталіна, всі ці людці полізли назад, підриваючи авторитет радвлади й партії. РВК кричав на сільраду, сільрада на РВК, райпартком на осередок, а осередок на райпартком, а селяни тільки дивились та розводили руками,- "коли ж воно минеться, що ж воно за власть". Тут треба перевірити роботу, бо це робиться на шкоду радянському господарству, треба переглянути всіх і перевірити минуле всіх "зубрів", бо тут був зажим, іскривлення лінії партії. Перевірити не словами їх автобіографії, а фактами від селянства та встановити факти на місцях. Прохаю направити куди слід.

М. Побігайло

1.V.1930 р.
Згідно:

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. ПО, арк. 10 зв.- 11. Копія.

²⁴ Сількор М. С. Побігайло проживав у м. Харкові. В с. Липці перебував 16-25 квітня 1930 р., розмовляв з селянами та представниками місцевої влади. - Док. № 79.

№ 80
З ПОВІДОМЛЕННЯ ІНСТРУКТОРА РАПОТИ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ХІД СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ У ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКОМУ Р-НІ НА МЕЛІТОПОЛЬЩИНІ

Не пізніше 2 травня 1930 р.

Большая Лепетиха

Товарищ Валов, Коляда (Марченко)
Здравствуйте!

...О работе в колгоспах, их состоянии, болезнях и перспективах.

Примечание: более подробно и известно мне положение колгоспов Екатериновки, о районе могу говорить лишь на основании цифр и информации самого же района,- об округе никаких данных и понятий (пока).

Состояние колгоспов Болъшелепетихского района на 1 мая

Цифра, намеченная округом для Болыпелепетихского района к коллективизации- 60% (от господарств), районом увеличена до 80 %, в процессе осуществления коллективизирован район на 90 % (около). Это на 1 марта. Это - "зенит". С этого же времени начинается уход из колхозов.

Техника дела такова. В СОЗы являются толпы женщин, берут лошадей, брички, плужницы и просто тащут все, что попадается под руку.

Начало дала Большая Лепетиха. Прибыл я в район 12 марта и; сразу попал на общее собрание СОЗа, где на повестке стоял вопрос -! ликвидация СОЗа (собрание и "повестка" - инициатива СОЗа, в котором накануне самовольно был разобран весь обобществленный инвентарь и лошади. Все это случилось накануне выезда в степь для посева) . Впечатление от аудитории - спровоцированная, расстроенная масса, плохо понимающая свои поступки и стремления. Нерешительные выступления отдельных граждан, тема - непорядки в СОЗе, плохой уход за лошадьми. Больше же - женские крики и выкрики. Представителями райпарткома, РВК и председателем ОВК собрание проведено.

Принята резолюция - ехать сеять, для чего свести лошадей. На следующий день часть выехала для посева. Подобная история и с другими СОЗами Лепетихи, а в ближайшие же дни, после следствия представителями ГПУ и органов милиции - 43 женщины (главным образом) привлечены к ответственности за срыв весеннего посева и (главное) - разграбление имущества СОЗа. Две или три приговорены судом на 2-3 года. Некоторые - к разным срокам принудительных работ. С этих дней подобные события систематически повторяются по всем селам района. Везде помимо "объективных" причин (о них ниже) --чувствуется провокация, работа "черных сил", чья-то если не работа, то почти во всех случаях до известной степени, обработка. Появляются группы своего "актива", какие собирают нелегальные собрания, посылают "делегатов" в Мелитополь к прокурору и пр. Наряду с этим между отдельными селами болтается "актив" уже с совсем определенной физиономией (из раскулаченных), какой дает установки бабам и вообще встречным. (Более подробно, а быть может и существенное по этому вопросу известно ГПУ). Это - одна из стадий. К концу этого первого периода получаем телеграмму Чубаря о том, что до конца весенней посевкампании ничего СОЗы не выдают из обобществленного имущества. По району 31 колгосп. Из них 6 артелей. Все же главная часть событий этих развернулась после того, как ранние яровые были посеяны. Полный развал, "законный", так сказать, наступил в период посева поздних - кукуруза, баштаны и пр. Подробно обо всем по возвращении. На сегодня коллективизованных хозяйств (по району) 36,8 %. Эта цифра остается стабильной в продолжении последних 2- 3 пятидневок. Посев в районе произведен вполне (пожалуй) удовлетворительно, сплошными массивами, почти как и предусматривалось планом. Есть недосев трав, кукурузы, корнеплодов, картофеля, но в общем план выполнен. Почти повсеместно посев производится (производился) и после ухода из СОЗов - общим рабочим планом, едиными сплошными массивами. Падение колгоспов (от %, во времени) можна характеризовать следующими цифрами по с. Катериновка, в котором я вместе с представителем окрпарткома т. Менько (самый надежный и действительно серьезный полезный работник из всех, кого я на протяжении 1,5 месяцев видел в Екатериновке) и активом села (очень малочисленным и малонадежным) - "вынес" на своем опыте все стадии последних событий.

Катериновка - бедняцкое, ободранное село (хотя землеобеспеченность близка к средней по округу). Дворов 346. До кампании сплошной коллективизации было 5-6 небольших коллективов разной мощности, разной задолженности. Районом дан лозунг - 100 % и слияние до размеров не меньше 900 га площади на колгосп. С большой искусственной натугой на 1 февраля имели:

Два СОЗа: общее количество коллективизированных хозяйств - 327 (19 вне коллективов, из них 4 куркульских).

Данные таковы:

С момента моего приезда в Екатериновку - за основные моменты работы (с 14 марта) принял: инструкция внутреннего распорядка, главное - организация посева, проработка виробничого плана (план был составлен раньше). В последних числах марта все эти вопросы отодвинуты событиями. Целая неделя почти ежедневных собраний, напряженная атмосфера, а в результате судьба екатериновских СОЗов почти та же, что и в других селах - разборка инвентаря и лошадей, заявления об уходе. Основная работа последних дней - проработка статей Сталина, вопросы льгот колгоспам, вопрос..., дележа посевов...

С озимыми проще, в выдаче ярового посева ясности еще нет. Что помимо прочих причин сыграло заметную роль в событиях, дало кое-кому "козырь" в руки: эти головоломные 100 % (районных, против более реальных 60 %, данных округом) слияние (насильственное), причем без внесения надлежащей ясности в расчеты слившихся колгоспов, без выяснения задолженности каждого из сливающихся, без проверенных и правильных ... инвентарных описей даже (?). Все этим начинают заниматься лишь теперь, после "боя", причем чуть ли не каждый день выявляют новые явления, о каких ни районный кущ или не знал, или пропускал мимо ушей и глаз (это, правда, все больше относится к СОЗам с. Екатериновки). Например: СОЗ "Українець" (о ном выше) получился путем слияния СОЗов "Муравейник", "Свой труд", "Зірка" и еще одно машинно-тягловое товарищество, кажется. Все это СОЗы по 20-25 дворов в прошлом. При чем, "Муравейник" по селу имеет авторитет более или менее добросовестных хозяев. "Свой труд" же - обратное. "Свой труд" принес к слиянию 10 тыс. долгов.

Остальные почти без долгов. Когда коллективы сливались - никто не потрудился разобраться в этих долгах, теперь же после распада этим занялись (здесь работают счетоводы мобилизованные). Оказывается долг "Свой труд" не 10, а 15 тыс.- это "попередні дані", а тысячи па 4- 5 еще предвидится. "Свой труд" имеет имущество на 5-7 тыс., 16 членов, существует с 1927 г. До сих пор ни район, ни кущ не знают, какая же в конце-концов задолженность у "Своего труда" (?). Подобные вопросы ставят под угрозу подобное существование и старых колгоспов, не говоря о том, что отталкивают вновь вступающих. Естественно в таких случаях ставить вопрос о "разлиянии", я думаю. Ну и о куще. Основное, в чем чувствовалось его существование - это организация МКС. А практически это так: насчитали лошадей в СОЗах и объявили их своей собственностью (?). Во всяком случае такое убеждение было у населения (снова повторяю, что отношу это главным образом к тем колгоспам, с которыми работал) и не было никаких реальных аргументов, чтобы это мнение разбить (МКС уже ликвидировано). О работе куща после.

Бедняцко-батрацкие группы. По материалам района их организовано 31. И снова, существования их обнаружить нельзя (знаю это лишь о тех селах, с которыми сталкивался). Постараюсь выкопать о них материал. В с. Катериновкё председатель КНС - парень, о котором я за 1,5 месяца не слышал ни одного порядочного слова ни от бедняков, ни от середняков, ни от членов коллективов и с/рады. Хлопець он довольно развитой, но жулик, говорят, первой марки. Член СОЗ "Свой труд", судился, "принудработает" по суду (главное, совершенно не имеет авторитета среди населения, в том числе и бедняцтва) - перевести его в другое место, если он все же порядочный (?). По всем этим вопросам говорил с РВК. Согласны, но...

И еще: соцсоревнование и ударничество. Слабо. И очень. В практической работе нигде не заметно этого. Говорят, что якобы район змагається с соседним, но с момента подписания договора ни одного движения, ни одной проверки. Хотя сегодня сказал мне Кравченко (член правления окрзерно), что в Рубановке змагаються и очень успешно. Не знаю. И район об этом не знает. Об организационных формах колгоспов: никакой "практики" - новых (последних) уставов нет.

До колгоспов эти уставы не доведены (так же и устав артели, о котором Укрколгосп дал телеграмму округам еще до дня моего отъезда. Район по этому вопросу ничего, якобы, из округа не имел). Из известного номера "Правды" - новый устав артели многим известен, все же на руках у колгоспов старые уставы и никто специально этим вопросом не занимался. Это все, о чем могу иметь мнение и представление. Одно хорошо: посев закончен почти удачно, дожди идут, виды на урожай есть.

В остальном порядочный хаос. Есть кущ, есть районный эемотдел есть райкоопзерно. Очевидно плохо то, что их трое. Во всяком случае впечатление очень не четкой ответственности и "функций". Ну и создается впечатление, что каждый из трех надеется один на другого.

При РИКе - хороший дельный товарищ, райагроном - также эти двое (по соответствующим областям) ведут почти всю работу (правда, с кущем и райзерном мне не приходилось сталкиваться часто, быть может от того такое впечатление). И последнее: все сказанное нуждается в более тщательной обработке и в специальных "изысканиях". Я во многом из затронутого до известной меры только "критик". Войти во все это глубже лишило возможности меня то специальное назначение, какое дал мне округ (только с СОЗом с. Катериновки я знаком несколько глубже).

Работы здесь много, момент очень ответственный (особенно судьба оставшихся коллективов) - но во всем этом необходимо непосредственное специальное участие, от которого, к сожалению, меня очень часто отрывало мое "спецназначение". Все. Более подробно по приезде.

С приветом Рапота

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 377, арк. 102-108. Копія.

№ 81
З ВІДПОВІДІ СІЛЬКОРА С. Ю. ОХОТИ НА ЗАПИТ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ
"РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ В ХОДІ СУЦІЛЬНОЇ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ В С. ЧЕРНЯТКИ ТУЛЬЧИНСЬКОГО ОКРУГУ²⁵

5 травня 1930 р.

...Що торкається колективізації, то вийшло кепсько, але не виню нікого, а просто зробили помилку взагалі всі ми, що зворушили масову суцільну колективізацію села, а не підготувались як слід до колективізації. Хто читав вірша про те, що селянин у воза запріг 3 тварини, щуку, рака та лебедя, начав їхати. Що ж вийшло - щука в воду тягне, а рак назад, а лебідь у повітря, а селянин з воза та й давай тікати. Отак вийшло з колективізацією. Ми не вивчили психології селянства, у якому воно настрої, який ворог повстане крім куркуля. Ми рахували, що тільки куркуль та й годі, а за інших ворогів ми забули зовсім, отже у дні жіночої волинки 12 березня я вивчив всіх ворогів, багато, багато є крім куркуля.

Комуністична партія в п'ятирічці постановила тільки 36 % колективізувати населення, отже й вийшло, що той до ліса, а другий до біса, а третій у комору. От що округові та районові робітники наробили великого жалю.

Скільки я газет перечитав й не знайшов такої статті, щоб злодія. бандита, петлюрівця, стражника, підкуркульника, самогонщика, п'янтусяку до колективу залучити, а тільки наймита, бідняка й середняка до колективу запросити.

Я себе виню в тім, що послухав керівників райвиконкому на загальну колективізацію на 1 січня 1930 р. Я зорганізував 40 господарств до СОЗу, пішов до райвиконкому взяти статут та познайомити селян. У райвиконкомі мені кажуть, що ваше село Чернятка у цьому році всім селом [переходить] до колективу. Я злякався такої відповіді и відповів: "Робіть що хочете, а я не совітую цього почину, бо загальна колективізація зірве й часткову". Почали розробляти статут, після загальних зборів прийшов секретар райпартосередку, почали голосувати.

На збори прийшла маса ота, що зазначав я попереду, підняли великий тарарам. Зачувши таке становище, приступився [я] й кажу до секретаря райпартосередку: "Як ви голосуєте тільки проти - "хто проти?". Дав я предложения голосувати "за", а потім "проти". "За" було 50, останні утримались. 18 березня розпались дощенту. Отак колективізували, а мені прийшлось все перенести на своїй голові. У дні повстання навіть розвідку по мене посилали у с. Шумилів, щоб мене убити. Тяжкий мент я пережив в той час від ворогів, та [й] дітей моїх почали бити куркулі.

Охота С. Ю.

5.V.[1930 р.]

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 110, арк. 61-62. Копія.

²⁵ Сількор Охота Сава Юхимович був жителем цього села.- Док. № 81.

№ 82
СТЕНОГРАМА БЕСІДИ ПРАЦІВНИКА УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
САМОЙЛОВА З ЖИТЕЛЯМИ С. КАЛУЖИН КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ОКРУГУ,
НАДІСЛАНА ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР

6 травня 1930 р.

Тов. Невкритий В. О. Організувалися ми восени. Колектив був під названієм - ім. Шевченко, не скажу, в якому місяці організувалися. Орали спільно, хліб сіяли спільно. Ще "12-річчя Жовтня" теж осінню організувалися чоловік 30-40. Потім організувався "Красний пахар". Ну, всіх силували, всякими іспугами брали. Каже: "Не хочу в СОЗ", йому кажуть: "Бери палочку, бриль, та йди куди хочеш". Той пишеться, той не пишеться. Я сам остався, не записався, та ще мій сусіда, якого не прийняли, тому що він був лишений права голосу. Я живу на вуличці такій вузенькій, мені кажуть: "Заплетем вулицю й не пустим". Що ж кажу, я собі аероплан зделаю. Потім думаю, що ж мені, куди люди, туди й я, подав заяву. Ну, і усуспільнили в мене коня, плуг, дві борони, дерев'я, що приготовив на клуню, 7 верб було - зрубали, 10 осокорів на дрова зрубали й потягли в кучу. Хліб забрали. З мене причиталося 36 пуд., по 8 пуд. на десятину, а вони з мене взяли 56 пуд. хліба на 4,5 дес. Взяли солому, полови сажень, полову майже всю забрали, а солому ні. А коли я вийшов вже з колгоспа, тоді й питають, чи нема соломи. Було двоє овець, взяли й овець, погодували місяць чи два. Сінця в мене було мало, його не забрали, покинули полови аршин й півсажня сіна. Коли я покинув колгосп, вони прийшли: "Чи не дасте соломи?". Я не отказувався, бо мої вівці годували, то беріть, кажу, половину на вівчат.

Ну, ми заступили работать. Сівбу почали, сівба в нас шла якнайлучше. Поки другі почали, поки комуна почала, що в нас там вже 5 років існує й має 4 трактори, ми вже скільки посіяли. Сіяли ми скороспішно, дощів не було. За боровами на сіялки йшли, за сіялками уп'ять борони, й ми за дві неділі до празника упорались. Хліба більше 800 дес, 30 вівса, 100 ячменю, за травку - не скажу скільки. Ну, звісно, сіяли, а беспорядки бачили, притесненія - повимітали хліб до останньої зернини в себе, а сусідньому колгоспу позичили 600 пуд. пшениці голова нашого правління й голова сільради. Вони самі, без собрания, вирішили й отдали, позичили в один колгосп 600 пуд. й Красноглапівці 150 пуд. Народ, як почувся, що хліб наш позичили, почали міркувать: "Що таке, в нас повиметали кошелі, ми голодаємо над кукурудзою, діти вже ходять за плугами й кукурудзу їдять, а "гарнівці" позичили 600 пуд., й вони возять пшеницю на млин. Ми кукурудзу їмо, а вони пшеницю мелють". Звертаємось до голови, а він каже: "Це Вам набріхали".

Цього року коні в нас стали такі, що тільки пашню поробили й вже негодящі. Я казав, що це із-за беспорядку. Тепер я вже не кажу, що це моє, це - наше, але коли наше, то й роби так як для нашого - як слід, а не як це чуже. Ти набрав оберемок сіна, поніс коню, візьми потім грабельками, та підбери, щоб дощ його не підмочив, тому що в огороді сіна вже в нас нема, а посіять ми ще не посіяли, це було ще до сіянки. А ми попсуємо отак, а потім будемо різкою годувати коней. Отак раз зауважив, другий, а потім мені кажуть: "Що тут старий собака гавкає, нехай його тут поставлять, він буде знати як вбирать". Став я казать головам за це. Так голова СОЗу та сільради каже, що я ж за всім один не можу доглянути. Все ж таки, кажу, назначте старшого, щоб наблюдав, щоб була чистота коло коней, коло сіна.

Потім стали приготовляти грабарки, тачки, ящики, а куди грабарки? Вони кажуть: "Вробимось, коні будуть гулящі, отправимо 100 коней, 50 бричок з грабарями в Кременчуг на відхід".

Ну й кажуть, хліб виудили, ми голодаємо на кукурудзі, а як хто з совістю не сховав кукурудзу, так остався і без нічого, а хто не збріхав, той не має й кукурудзи. А зараз хочуть і коней ще отправить, а у нас стільки гор, що трактором не наробитимеш, ми більше конями працюємо і кожен чоловік коло своєї гарби, а коней заберуть - нікуди це нам не підходить. Це злякало народ, роботу по сівбі вже кінчаємо, а заяви йдуть про виключення з СОЗу. Як я найстаріший, то в мене питаються, що робити. А я кажу: "Я нічого не можу сказати. Як я скажу за порядок, так ви кажете, що старий гавкає, а тепер я кажу - роби сам, як знаєш". А заяви подають й подають. А я як восени увійшов останній в СОЗ, так чуть не останній з СОЗу й виходив. Вийшов я через те, що хлопець зостався в мене босий, бросив роботу. Сіянку кончив й пішов в Кам'янське заробляти, а я один дома. На роботі я правда не був, а на степ ходив дивитися. Ну, там робилося якнайкраще. Що де добре, так і кажу, що добре. Приїздив там з району голова, так жалівся, що там не як слід: що там не досіяно, а там - два рази посіяно. Так я сказав голові, що нельзя за це винуватити, тому що в нас земля під озимим засівом засіяна так, що кожен сіяв собі, а зараз сіють так: ідуть сіялки, за сіялками борони, а потім не видно де засіяно, а де ні. А я як предлагав? Розбили боронами - сійте сіялками, засіяли сіялками - заходьте боронами. Там де сіялка пройшла, значить треба заволочити. Як з осені разом робили, тоді б видно було, де сіяли, де ні. Там уже хиб нельзя було зробити. Може, так і буде, що де 2 рази посіяно, а де ні разу. Ну що ж, там де ні разу не засіяли, там ми щось пізнє посіємо.

Всі такі недоліки й залякування, то в Камінське, то на Кременчуг коней відправити, то що хліб забрали, а ми голодали, то що не все, як слід робилося, може якби всього цього не було ми б і не розбігалися, а то і мені противно зробилося. І от прохаємо Вас, майте милість, або дайте відомості в округ, може із округу комісія виїде, може на нас двох недовір'я. А там будуть усі й будуть казати, хто за СОЗ, хто проти СОЗу. Комісія розбереться з цим ділом й скаже, так чи ні.

Озимку ми сіяли окремо, а весь ярий посів засіяли разом.

В нас голова СОЗу й сільради молодий, а як ото воно образовані - лучше почитаються ніж старики і вони беруться господарювати, а якби вони зібрали зібрання та сказали: "Вмісті ми господарюємо, скажіть, як поступити з тим та тим?". Коли б вопи сказали, що ось у нас просять сусіди, щоб дали у позику хліб, хто висловиться, чи можна позичити, чи ні, то я думаю, що як нам людям позику зробити, а самим голодувати, то це нам не дуже полезно. А якби ми побачили, що в закромах щось зосталося, тоді й сусіду можна дати. А що народить у людей, тоді вони чи нам віддадуть, чи віддадуть долг державі, а все ж зарахується це наш долг. А то наради нема ніякої. Назначили собі уповноважених, назначили голову сільради та СОЗу і кажуть: "Щоб нам затруднєній не робити, не собирати всіх, щоб не був великий сход, то ми зробимо менший, назначимо від 100 по 10 чоловік й нехай ці 10 руководствують сотнею". Ну, ми тоді нічого не знаємо. 10 чоловік від сотні піде, а ми тут нічого знати не будемо. Между прочим, спрашує голова: "Хто згоден уповноважених обрати?". А на збори збирається молодь так років 15 та 16, молодіж піднімає руки, а старики не піднімають, не згодні. Оп'ять народ пуганий, не підняли, що согласні й не підняли проти. Підніму я проти, я вже буду замічений, а як проти не піднімеш, то вони считають, що одноголосно.

Тов. Самойлов. Коли б там гарно працювали, ви б залишилися в СОЗі? Ви прохаєте в своїй заяві, щоб вам видали землю, повернули Ваше майно. Звичайно, залишати примусово в колгоспах це буде неправильно. Треба, щоб колгоспи організовувалися па добровільних засадах. Хто не бажає бути в колгоспі, може вийти. Але треба подумати. Ви вийдете з колгоспу, а що далі буде?

Тов. Невкритий. Ми ж не знаємо, що буде далі. Почуємо, що нам далі казатимуть. А зараз кажуть, що: "Ми дамо Вам паличку та бриль й орудуйте".

Тов. Самойлов. А як Ви гадаєте, як краще господарювати? Чи коли ' будете господарювати окремо, чи як вкупу зберетеся? У кого коняка, у кого плуг, у кого боронка, і на добровільних началах побудуйте своє господарство, і труда менш буде і трактора легче купити й сівалку й інші складні машини, на яких лучше обробляти землю. Як ви гадаєте, як господар, як селянин, що є одна коняка у Вас і Ви з цією конякою всю жизнь будете ходити? Неправильно зробили, що у Вас овець забрали, дерева й таке інше. Це неправильно. Але як краще, чи одному обробляти землю, чи краще як буде трактор пахати, один зразу 30- 50 дес. запаше, або враз 10 тракторів 300 дес. Коли будете сіяти сівалкою, вдобряти землю, як буде краще?

Тов. Невкритий. Я думаю, що як ми привичні, то нам не страшно робити однією конякою.

Тов. Самойлов. То Ви привикли, але як лучше. Ми звикли може, щоб нас і били, але це ж не значить, що так повинно бути. Ви подумайте за своїх дітей. Діти будуть жити більш за Вас

Тов. Невкритий. Якщо буде в СОЗі якась сотня дворів, у них може, ладніше піде й порядок буде кращий, а як больший СОЗ, як у нас зорганізувався? У нас 430 господарств в СОЗі й щось чому тут мішає.

Ось коли кінь в мене вдома був, я б тим самим кормом лошадь нагодував і куди б завгодно поїхати на ньому можна було б, а в СОЗі корм получили, а коні такі, що й не дивіться. Я поклав би на землю 36 пуд. зерна, а зараз віддав 56, скільки ж залишається від посіву? Коли б кінь зерно потребив, він би не впав так духом. Він би й десятої долі не потребив, якби все робити по порядку. А так він духом впав. Тепер найбільше власть стоїть в першу чергу за бідняка. Кажуть: "Чого бідняк раніш бідний був? Того, що робити йому ні на чому було". Був такий, що й ні на чому, а й був такий, що й не хотів. Тепер ми усуспільнили все, раніш нічим було робити, а тепер ми й худобу усуспільнили, тепер було в нас що робити, якнайлучше було чим робити, а дивишся, той у кого було на чому робити, день-у-день пішов у степ за бороною, або за сівалкою, а той, у кого не було чим, той не йде на степ. 'Чого ж ти на степ не пішов, тепер воно наше і ти наш, так, будь ласка, йди за батіжком та поганяй на степ. Чого ти ходиш, в карман руки позакладавши. Що ж це таке - як не робитиме на нього колгосп, так він і тепер здохне. А він так думає: "Коли я тоді не здох, той тепер не здохну". А постав його до худоби, він і там ледащо, він накладе сіна й лягає спати. Через те й худоба впала, бо недогляд.

Тов. Кошеленко. От ви кажете, що вже обсіменилися й кукурудзу посіяли й усе, а коли ви сіяли овес, земля ж була тільки Ваша, наприклад, там, в трьох клаптиках. Ви розраховували посіяти озимини, ячменю й чогось там ще, а тепер, коли колективно засіяли там, де Ви думали сіяти ячмінь, засіяли пшеницю, от як же Ви думаєте тепер зробити, чи кожен получить свій клаптик землі, чи якось інше?.

Тов. Невартий. Я думаю так, поскільки земля моя, на ній засіяли пшеницю, то не можна, щоб таке моє щастя було, а я думаю так: я дав на 2 дес. пшениці, значить я повинен 2 дес. скосити, дав ячменю на 1 дес, то ви дайте мені 1 дес. ячменю, а візьміть ту пшеницю, що в мене засіяна.

Тов. Кошеленко. А як Ви гадаєте?

Тов. Артеменко І. 0. А я так гадаю, оце площа пшениці, там овес, там кукурудза, пропашна площа окремо й ярина окремо. Можна при стороні одхватити пропашного клину на твою долю й ячменю, й пшениці й поділити поміж себе.

Тов. Самойлов. Ну що ж ми Вам можемо відповісти. Написати Вам, що всім, хто тут у Вас в спискові переписаний, ми пропонуємо повернути те, що в них взяли й те, що вони можуть одержати - ми не можемо, тому, що тут підписів немає. Що ж до нас двох, то ми напишемо так, щоб Вам вернули те, що у Вас неправильно забрали, вернули овець, посівний матеріал, що зайвий забрали, не зараз, звичайно, зараз Вам не вернуть, бо його немає. У Вас взяли 56 пуд., а Вам для обсеменіння потрібно 36. Значить у Вас взято зайвих 20 пуд. й Вам потрібно їх повернути, але звичайно не зараз. Що можна зараз повернути, то Вам буде повернуто. Насінньоматеріал Вам повернуть після врожаю. Озимий засів Ви одержите ввесь, хочете - самі збирайте, хочете - самі врожай получите. Вам мабуть роз'яснювали нового устава. Є розпорядження уряду, що вся земля, що була засіяна до входження в колгосп, ввесь врожай піде на користь власника. Поскільки так, значить врожай Ви чи самі збираєте, чи зберете разом, разом збирати, звичайно, краще, але це Ваше діло. Щодо ярих культур, тут буде важче. Ми так напишемо, нехай може виїде хто до Вас, нехай там побалакають на місці, як будуть вбирати ярину. Чи вмісті, а потім поділитесь, чи зразу поділите, до врожаю Вам треба подумати, як краще Вам буде це збирати. Подумайте, чи треба Вам виходити. Держати Вас в колгоспі не будуть, хто подасть заяву про вихід з колгоспу, не хоче в колгоспі бути, не треба, але Ви будете в негарному стані. Не тому, що вам дручки дадуть та брилі, це чепуха, а тому, що колгоспам кредитів більше дають, машин, звільнюють від податку, от Ви й підрахуйте, хороше чи плохо Вам це буде, подумайте над цим серйозно, що в Вас поганих діл наробили - це факт, може дещо можна переробити, зробити краще, може кому дадуть по шапці, що не вміє господарювати, прогнати треба, як не вміє господарювати, за худобою доглядати та ін. Таким треба по шапці дати, але нащо із-за 10 чоловік страдати всі будуть. Держати в колгоспі примусово не будуть, але я не знаю, хто в Вас тут переписаний, тому, що підписів немає й треба буде до Вас когось послати, щоб Вам роз'яснив не так, як Вам роз'ясняли в деяких місцях, що не хочеш йти до колективу, то поїдеш до Соловків.

Коли на місцях організовували колгоспи, то хотіли, щоб якнайбільше зколективізувати, й в зв'язку з цим було багато недоліків. Володимир Ілліч казав, що будувати треба потихеньку, за згодою селян. Саме об'єднання річ гарна і при наявності машин сам селянин прийде в колгосп через декілька років, коли всюди будуть трактори, все засіватимуть сівалками, коли пройде комбайн і все скосить. Візьміть, подивіться на Шевченківську станцію, там господарюють гарно, ніхто з селян там з СОЗу не вийде, а там 14 тис. дес. землі, декілька сел обробляють землю разом. І врожай збирають разом й ділять його. Скільки він обробив, скільки на нього приходиться, стільки й одержує. Там нові машини і з кожним роком врожай збільшується, й він одержує значно більше, ніж як господарював один.

Тов. Невкритий. От наш Шевченківський СОЗ восени організувався й одержав кредиту 800 крб., а щось не видно, що він справив. С кожним чоловіком йшло в колгосп й плуг, і кінь, і весь інший реманент, і коли получили 800 крб. кредиту, а потім прийняли до себе в СОЗ ще й "Красного пахаря" й "Дванадцятиріччя", що організувалось, а я ж тоді й кажу, а як же буде борг, що Ви взяли 800 крб. кредиту й приймаєте нас вкупу, й його прийдеться виплачувати масою, а ми навіть не знаємо куди ви їх діли, й не бачимо, що ви справили. Ми бачили, що купили обоян, це бричка така, й їздять. Так в нас і звичайних бричок досить, а вони обоянку оцю купили й хвастають.

Тов. Артеменко. Та в нас так усуспільнювали, що й швейні машини позабирали й кури.

Тов. Невкритий. Як почали курей забирати, то жінки кажуть: "Не дамо", та й порізали всіх, а потім, як прийшло розпорядження, що нельзя курей забирати, а в неї вже й курки немає.

А тепер ми просимо - дайте нам бумажку до округу, нехай виїдуть до нас й нехай розпитають не тільки нас двох, а всіх.

Тов. Самойлов. Але я Вас прошу про те. Це гарно, що ви балакаєте як хозяїн. Погано все те, що там зробили, але як Ви старі, то подумайте за Ваших дітей. У Вас діти є?

Тов Артеменко. З душі є, хлопець один та 2 дівчини.

Тов. Самойлов. Ви подумайте, щоб дітям краще жилося. То, що погано в Вас зроблено, треба виправити. Наша партія каже, що так будувати колективізацію, силити нельзя. Це погано й не потрібно.

Тов. Артеменко. Ми ж і не кажемо, що ніколи не підемо до колективу. Може ми потім будемо й просити, щоб прийняли до колгоспу, але благодаря таким непорядкам, ми на сьогодні просимо освободити нас. Може ми потім і будемо проситися, но от таким благодаря упущенням різним, усуспільненням непідходящим, ми Вас і просимо.

Тов. Невкритий. Може тут хто з вищих органів роздивиться на непорядки, що робляться. Декого знімуть й других наставлять, і коли ми побачимо лучші порядки, ми не отріцаємося. Я правду кажу, з таким руководителем, який в нас зараз руководствує, нельзя робити. Він тільки й дивиться, як би побалакати, а в хазяйстві нічого не розуміє. Він раніш робив своєю земелькою. У ньому було 2 дес. Посадив він картоплю, а вона в нього не полена. Жито в нього в бур'яні. А тепер він каже:

"Як ми будемо в колгоспі робити, щоб не було бур'янів, як у тебе". А в мене серце тук-тук, ах ти, це ж в тебе*.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 87, арк. 51-59. Копія.

* На цьому текст документа обривається.

№ 83
ОГЛЯД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ ЦКК КП(б)У -НК РСІ
ПРО ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ ПАРТІЙНИМИ ТА РАДЯНСЬКИМИ ОРГАНАМИ
ЩОДО ПРИМУСОВОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕРЕДНЯКІВ

8 травня 1930 р.
Зовсім таємно

АМСРР. ОКК розглянули справу секретаря Крутянського РПК т. Шугова та голови РВК т. Николайчука. Ці товариші неправильно орієнтували райпарторганізацію про постанови партії в зв'язку з розкуркуленням. Роботу було проведено "ударним порядком" протягом трьох днів, без всілякої підготовки, вживали масове розкуркулення середняцьких господарств, незаконні арешти.

ОКК оголосила секретареві РПК сувору догану з попередженням та голові РВК сувору догану з забороною обіймати відповідальні посади, першому протягом двох, а другому протягом одного року.

Полтава. Постановою бюро ОПК та президії ОКК знято з роботи секретаря Сахновщанського РПК т. Крупченка, оголошено йому, також і всьому складу бюро РПК, догану, виключено з партії уповноваженого РПК. т. Шмигаренка та запропоновано ЦК притягти до партвідповідальності низку членів партії за перекручення партлінії.

Замість проведення відповідної роботи та додержування партійних поставав, районові робітники припустили ряд перекручень, порушили основний принцип проведення колективізації - добровільність, проявили адміністрування (бойкот через кооперацію, загроза засланням та зброєю). У Чорнолозівській сільраді член бюро РПК оголосив сівбу на військовому стані, а себе за начштаба бойової ділянки. Були випадки, коли окремі земгромади, усуспільнювали протягом 5-6 днів, переводили колективи з нижчих (СОЗ, артіль) до вищих форм (комуни) самим лише "голым администрированием", через що вони (комуни) згодом розпадалися, припускали розкуркулення середняцьких господарств (Іванівська, Степанівська та Новочернещанська сільради), розподіл куркульського майна поміж "активу" та ін.

Незважаючи на ці перекручення, РПК не тільки не вжив рішучих заходів, але навіть потурав деяким партійцям, що перекручували лінію партії. Також перекручування виявлено було в Шишацькому р-ні, де районове керівництво захоплювалось виключно кількісними досягненнями, проводило роботу не на підставі розгортання масової роботи, а методами "голого адміністрування" та примусовими заходами. Керівники Федунківської сільради та уповноважений РПК арештовували селян та знущались з них, паніть при прийомі до колгоспів (міряли аршином. дивились у зуби).

Під час політичних ускладнень, що виникли на грунті цих перекручень, районове керівництво розгубилось та не вжило належних заходів, щоб мобілізувати батрацьких та бідняцько-середняцькі маси проти куркуля. Бюро ОПК та президія ОКК ухвалили усунути секретаря РПК та голову РВК, притягти винних до карної відповідальності.

Низку перекручень виявлено' через районові секції РСІ (Зіньківський, Опішнянський, Кегичівський, Зачепилівський та Червоноградський р-ни), що їм доручила ОКК перевірити роботу низових органів влади в справі колективізації та розкуркулення. Внаслідок [цього] винних притягнуто до відповідальності. Тульчин. Президія ОКК обговорила наслідки обслідування проведення директив партії по Джулинському, Бершадському, М'ястківському та Ладиженському р-нах. Через недостатній догляд та кволе керівництво з боку Джулинського РПК, останній не зміг запобігти перекручуванням лінії партії під час проведення колективізації та засівкампанії, антирелігійної роботи та мобілізації коштів (примусовість, труси, тощо). ОКК оголосила бюро РПК догану та ухвалила винних членів партії та партприкріплених притягти до відповідальності. ОКК поставила перед окрпрофрадою питання про більшу увагу до комплектування робітничих бригад для роботи на селі, тому що останні, як це було виявлено, були засмічені куркульським, контрреволюційним елементом.

За відсутність реагування та припущення з боку бюро Бершадського РПК та фракції РВК низки перекручень, ОКК оголосила їм сувору догану, ухвалила усунути секретаря РПК та голову РВК, притягти до партвідповідальності п'ятьох винних членів партії та одного виключити з лав партії. Ухвалено також провести повторну чистку радапарату в районі. Такі ж заходи ОКК вжила внаслідок обслідування М'ясківської райорганізації.

За припущення, як масове явище, збочення директив партії по роботі на селі ОКК розпустила бюро Ладиженського РПК, знято з роботи секретаря РПК та голову РВК, притягнувши їх до партвідповідальності, виключила з лав партії двох членів партії, в тому числі, голову Степашської сільради (колишній петлюровець, з'єднав навколо себе куркулів та бандитів та провадив роботу, скеровану на зрив заходів партії та радвлади). ОКК ухвалила притягти до партвідповідальності члена ОКК т. Нельзіна за те, що перевіряючи в районі здійснення директив партії, поставився по-примиренськи до виявлення дійсного стану та низки перекручень з боку місцевої організації та окремих партійців.

ОКК запропонувала всім комісіям по чистці апарату урахувати засміченість радапарату на селі бандитсько-петлюрівськими елементами та припущення окремими співробітниками та представниками влади безглуздя та перекручення директив радвлади па селі.

Запоріжжя. В зв'язку з перекрученням директив партії у Покровському та Хортицькому районах, ОКК притягла до партвідповідальності 13 членів партії, причому 5 виключила з лав партії, 8 оголошено сувору догану й знято з роботи.

Секретар Покровського РПК т. Мищенко припустив викривлення. Характерно, що т. Мищенко приховав директиви ЦК та ОПК, а уповноважений останніх обвинуватив в тому, що "коли б не вони, то колективізацію було б проведено на 100%". Мищенка знято з роботи та оголошено сувору догану.

У Хортицькому р-ні районове парткерівництво не врахувало національні особливості окремих селищ. Розкуркулювання проводили без участі бідноти та без їх підготовки. ОКК ухвалила зняти з роботи секретаря РПК, виключила з партії голову райКНС з притягненням його до карної відповідальності за низку зловживань (присвоєння майна, дискредитація влади, загрози селянам тощо). Утворено міжвідомчу комісію для розгляду скарг на неправильні дії представників влади на місцях.

Глухів. Президія ОКК розглянула наслідки розслідування фактів збочення в справі колективізації в м. Воронежі Шосткинського району. Партосередок під час проведення масової колективізації припустив до колгоспів чужий елемент, який своєю провокаційною роботою розкладав колгоспи, внаслідок чого селяни почали розбирати коней з машинно-кінної станції. Секретарі партійного та комсомольського осередків замість проведення масової роботи серед бідняків та середняцтва почали арештовувати селян, вживали побої. Таким чином, осередок, приділивши раніше в основному досить уваги організації СОЗів та МКС, через таку поведінку керівників дискредитував справу колективізації, чим скористалась глитайня. ОКК виключила обоїх з партії з притягненням до карної відповідальності.

Вінниця. ОКК розслідувала низку справ в зв'язку з перекрученням директив партії.

У Калинівському р-ні під час проведення колективізації та розкуркулення припущено низку перекручувань партлінії, вживався метод адміністрування, нажиму, примусу, розкуркулено деяку частину середняків. В с. Заливанщині з 16 розкуркулених господарств 11 було середняцьких. Внаслідок цих перекручень в районі, де вже було колективізовано 96 % господарств, згодом залишилось 10-16%. Районове керівництво не зуміло своєчасно реагувати на ці викривлення та притягти винних до відповідальності. Виїзна газета "Радянське село і оборона" не давала правильну установку в роботі: спочатку сприяла примусовій колективізації, а потім повернула в другий бік, викриваючи перекручення без перевірки фактів.

Постановою ОКК знято з роботи секретаря РПК Мигіса, голову РВК Гніденка, голову райКНС Бохонка. Доручено прокуратурі притягти винних до права. Зокрема зауважено голові райсекції РСІ за недостатнє реагування на безчинства, які були в районі під час проведення колективізації та інших кампаній. Порушено питання про негайну допомогу бідноті, яка після розвалу колективів опинилась у надзвичайно тяжких умовах (безлошадність та без насіння).

Постановою ОКК також знято з роботи голову Літинського РВК, секретаря РПК та голову РВК Дашівського р-ну та притягнуто до партвідповідальності інших членів партії. У Ситковецькому р-ні, крім інших перекручень, були самочинні розстріли. У Дашівському р-ні вживали арешти та бійку селян. ОКК зазначає про повну пасивність з боку фракцій РВК: вони зовсім не працюють по більшості районів.

Маріуполь. Партколегія ОКК обговорила наслідки роботи спеціальної комісії, що розслідувала факти перекручення партлінії в справі колективізації та розкуркулення у Мангушському р-ні. Недостатня підготовка сільрад та осередків, відсутність чіткого керівництва з боку районових організацій призвели до того, що поруч з розкуркуленням окремих середняків пройшли мимо куркулів, незважаючи на настоювання бідняцько-батрацької маси про їх розкуркулення, РПК, незважаючи на директиви партії, давав зовсім невірні установки, орієнтував парторганізацію на утворення вищої формації колгоспу-комуни, були випадки порушення принципу добровільності. Наприклад, секретар Мангушського партосередку примушував ухвалити статут комуни після того, як 7. разів проголосували. Окремі члени партії вживали адміністративні, примусові заходи до колективізації, загрожували Соловками тощо. Парторганізація не взяла на увагу статтю т. Сталіна "Запаморочення від успіхів", не перебудувала свою роботу, не популяризувала цю статтю серед колгоспників. Частина партійців вважала, що "стаття не своєчасна", "треба було видати її таємно" тощо.

Усе це призвело до масового розпаду колгоспів. Парторганізація на деякий час зовсім розгубилась, батрацько-бідняцьку масу не організувала; цим скористався куркуль, посиливши свою активність. Всьому складу РПК оголошено догану, а секретаря усунуто з посади. Оголошено різні парткари трьом членам партії, одного виключено з партії. ОКК відрядила спеціальну комісію для розслідування фактів перекручування директив партії у Старокерменчицькому р-ні. Ось що виявила комісія. Райуповноважені РПК припустили найгрубіші викривлення партлінії, свою роботу проводили без відому та погодження з сільрадами та партосередками, зажимали їх ініціативу, вживали такі методи, як: незаконні труси, залякування селян тим, що ніби є постанова ВУЦВК про розстріл кожного десятого, хто не бажає йти до колективу. Були випадки розкуркулення середняцьких господарств. Наприклад, Шапаренко, маломіцний середняк, колишній бідняк, має революційні заслуги, за те, що не вступив у СОЗ вигнали з хати за ЗО хвилин. Ось як продали майно селянина Павлова за те, що він недоніс 3 пуда зерна с/г податку: амбар за 1 крб. 15 коп., сарай за 50, коп., коняку за 1 крб., чотири вівці за 7 крб. 50 коп., буккер за 55 коп. та ін. У с. Євгенівна розкуркулено було 31 середняцьке господарство, ніяких описей не складали, через що майно було розкрадено. З боку РПК відсутнє було керівництво, секретар РПК Орлик дав розпорядження забирати коней у тих, що вийшли з колгоспів, не реагував на засудження їх судом (окрсуд це скасував), приховував заяви, що їх подавали до РПК у зв'язку з перекрученнями. Зокрема РПК не враховуючи, що район б середняцько-заможний і не має умов для утворення комун, адміністративним порядком приступив до організації комун, причому ніякої роботи серед бідняків та батраків не проводив, і до комуни потрапив куркульський елемент. Рада комуни в с Євгенівці цілком захопила владу, підмінивши собою сільраду. Внаслідок цього комуна розклалась зовсім.

Характерно, що за наявністю таких перекручень з боку місцевого РПК та окремих партійців, на райпартзборах були заяви: "Головокружение получилось не только в низах, но и в ОПК и ЦК", "статья Сталина исковеркана" та ін., причому на зборах ніхто відсічі таким виступам не давав.

ПК ОКК ухвалила секретаря РПК зпяти з роботи та заборонити йому протягом двох років обіймати відповідальні посади (цей Орлик в 1929 р. одержав парткару від ЦКК КП(б)У за викривлення під час хлібозаготівель). Виключено з партії двох уповноважених - Погуляева та Проскуріна з притягненням їх до карної відповідальності. Уповноважена Тахтамишева одержала сувору догану з попередженням.

Бердичів. ОКК обслідувала Любарський та Янушпольський р-ни у зв'язку з фактами перекручення партлінії під час проведення колективізації.

У Любарському р-ні не були ураховані особливості району (перевага хуторської системи з куркульського ідеологією - 150 хуторів, наявність контрреволюційних організацій та їх активна діяльність - сектанство, організація СВУ²⁶ та ін., слабість партійна та КСМ організацій). Гоняючись за кількістю, з району дали директиву закінчити колективізацію та збір насіння протягом 3-4 днів. Уповноважений ОПК дав директиву записувати селян до колгоспу вночі, ходили з ліхтарями. У с. Вишикусах сільвиконавцю-бідняку дано було завдання протягом двох годин записати 25 господарств. Селяни заявляли: "Ми для радянської влади готові виконувати всі завдання, вносити всі податки, але до колективу зараз не підемо". Районове керівництво, виправдовуючись, посилається на статті у [газеті] "Радянський шлях" у лютому місяці, зокрема голови ОВК т. Конотопа про те, що "порівнюючи до них, себто районів суцільної колективізації, відстають Любарський район - 60% та ін.".

У Янушпольському р-ні РПК ігнорував постанову пленуму ОПК та замість 33 %, невраховуючи своїх сил та настрою маси, колективізував спочатку 55 %, інформував ОПК про те, що в районі все гаразд. Між тим там були перекручення. Як зазначає обслідувач: "Директиви з боку окрутових організацій, безумовно, протирічили одна другій, а РПК не дав чіткої установки по них на запит товаришів" (директива окрбурякспілки, ОКС, Коопзерна). ОКК зазначає, що навколо моментів перекручень вона пройшла мимо та не реагувала своєчасно. Президія ОКК оголосила догану колишньому секретареві Любарського РПК Гетманцю та голові РВК Назарову, сувору догану з попередженням уповноваженому ОПК та двом іншим товаришам (за перекручення в справі закриття церкви, розгін селян з використанням пожежної команди, примусову колективізацію). Президія також оголосила догану бюро Янушпольського РПК (постановою ОПК секретаря РПК відкликано з роботи).

ОКК спеціально перевірила зміст директив, що їх давали на місцях окрзерноспілка, Плодоспілка, Насінняспілка, колгоспсекція, Споживспілка та ін. Цілу низку з них президія ОКК скасувала як неправильні та шкідницькі, що протирічать директивам партії.

Президія ОКК оголосила сувору догану з попередженням відповідальним особам з плодоспілки, що підписали бюрократичні та плутані директиви, оголосила догану також комчастині Плодоспілки, справу про окрзерноспілку передала до прокуратури та накреслила заходи до більшої погодженості та налагодженості під час складання та надіслання директив на місця з боку округових організацій.

Білоцерківщина. Грудневий пленум ОВК дав установку на колективізацію 44,9 % до 1.Х. 1930 р. та 100 % до 1.Х. 1931 р., оголосивши Сквирський та Таращанський р-ни - районами суцільної колективізації. В той же час пленум накреслив низку заходів до дальшого поширення колективізації округи, дав директиву "всі заходи проводити порядком соцзмагання". Райони, виходячи з цього, погнались за 100 % і у січні 1930 р. бюро ОПК, ставши перед фактом суцільної колективізації вже 6 районів, 15.ІІ оголосило всю округу - округою суцільної колективізації, давши директиву всім РПК закінчити всю колективізацію до 5.III. 1930 р.

Для проведення цієї роботи мобілізовано було весь міський актив, профспілкові та учбові організації, але суворого добору, достатнього інструктажу та систематичного керівництва роботою бригад на місцях не було (до цих бригад навіть потрапив чужий елемент). Через невірне тлумачення та ігнорування основних принципів колективізації частина сел перейшла до методів адміністрування, залякування, до примусової колективізації, вживали бойкот через кооперацію, сільради не видавали ніяких довідок, крім реєстрації смерті та народження, збори скликали вночі (у с Пологи з 11 до 7 год ранку). Уповноважений Попелянського РВК Кудель навіть загрожував зачинити всі криниці. Примусові заходи по багатьох селах припускали найгрубіші, включаючи й арешти. На зборах Фастівського райпартактиву наводили приклад, коли секретар РПК на нараді уповноважених давав таку установку: "Викликай того, хто по бажає йти до колективу, візьми олівець та паперу, спитай офіціально його прізвище, вік і у нього ноги затрусяться". Низку перекручень припущено було у справі усуспільнення посівматеріалу та іншого майна, проведення фінмісячника. Уповноважений с. Королівка Фастівського р-ну через 2 дні після виїзду на село рапортує: "Готово, давайте розпорядження куди направляти" (це в справі розкуркулення). Ніякої масово-роз'яснювальної роботи проведено не було, ставку брали на темпи. Списки на позбавлення виборчих прав та для розкуркулення складали так, що до них потрапили, навіть, бідняки, не кажучи вже про середняків.

Бюро ОПК та президія ОКК ухвалили: "Визнати за політичну помилку ОПК: а) що у керівництві колгоспним рухом не було своєчасно дано рішучої відсічі гонінню районів за відсотковою кількістю в колективізації, тоді як це перечило рішенням жовтневого пленуму ОПК про терміни колективізації округи та постанові ЦК ВКП(б) з 6.І ц. р.²⁷ про темпи колективізації; б) оголошення Білоцерківщини округою суцільної колективізації на підставі неперевірених даних районів про кількісні та якісні показники колективізації; в) що з боку бюро ОПК не було вжито рішучих заходів до вчасного попередження перекручувань та викривлень партійної лінії у колгоспному будівництві. Також відмітити, що ОКК та її пленум (січень - доповідь про обслідування підготовки до посівкампанії) не сигналізували й не попередили перекручувань і викривлень партійної лінії в колективізації. ОКК сповіщає, що виїзна ПК притягла до партвідповідальності 43 чоловік (не висвітлено більш докладно про заходи, що їх вживала КК).

8.V.30 р.

Інформ. ЦКК КП(б)У

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 8, спр. 1329, арк. 135-137, Копія. Склограф. прим.

²⁶ СВУ (Спілка визволення України) - під такою назвою звинувачувалася в антирадянській діяльності організація, справа якої була сфабрикована репресивними органами в роки сталінського терору.- Док. 83.

²⁷ Помилка в датуванні. Йдеться про постанову ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. "Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву".- Док. № 83.

№ 84
СКАРГА ЧЛЕНА АРТІЛІ "ШЛЯХ ДО ОСВІТИ" Ф. Б. БЕНЬКОВСЬКОГО
З С. БОГУСЛАВКИ ГРОСУЛОВСЬКОГО Р-НУ
НА ОДЕЩИНІ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ НА ПРОТИПРАВНІ ДІЇ
КЕРІВНИЦТВА АРТІЛІ ПРИ УСУСПІЛЬНЕННІ ХУДОБИ

8 травня 1930 р.

Я, член СОЗа "Шлях до освіти" с 1927 г. В 1930 г. в январе наш СОЗ принял устав с/х артели старой редакции и было категорическое постановление о введении помимо рабочей скотины и весь молочный скот, несмотря на то, что в некоторых хозяйствах было только по одной корове. После этого постановления жена моя немедленно сдала единственную корову.

После статьи Сталина и выпуска нового устава для с/х артели, я написал в артель, чтобы она мне возвратила корову, для чего я внесу пая около 80 руб., на что артель (правление) категорически мае отказала и ответила, что если даже и выйду из артели, то только в конце бюджетного года получу за вычетом всех долгов остальной причитающийся пай. Обращался в РИК - ничего не помогало, везде отказывали, и я поехал в Одессу в окрколгосп, обратился к члену правления Чуприне, и он сказал, что корову взять очень трудно, но он будет через несколько дней у нас и этот вопрос выяснит. Приехав домой я ждал Чуприну целую неделю и не дождавшись я поехал в Харьков узнать, где та правда, где у нас, па местах, так ее скрывают. Обратился я к члену правления т. Тищенко, она меня выслушала и послала к другому, я рассказал все, как есть, говорил, что долга у меня 47 руб. в с/х артели и якобы моя корова вывезена за долги. Он немедленно дал распоряжение мне на руки от 26.IV. 1930 г. № 5012 о расследовании факта нарушения статута, а мне чтобы немедленно возвратили корову. Приехал домой и не желая ехать еще в Одессу, обратился в правление с/х артели к Тищенко и остался чтобы мне возвратили корову. Дал им Ваше распоряжение, они его кинули и мне ответили, что я надрываю* этим работу, и делаю для себя хуже. Обратился в парткомитет мне отказали, а в это время 3 мая правление созывает общее собрание вновь и утверждают старый устав и постанавливают коровы единоличникам не отдавать. А вопрос не ставить к тем остальным членам, каковые коровы совершенно не сдали: например - член партии Шестаков корову совершенно не сдал, председатель артели член партии Тищенко корову продал, а, когда заволновалась вся артель, купил старую корову и сдал, много других активных членов, какие попродали.

Моя жена поехала в Одессу и член правления Чуприна ответил, что корова назад не вернется, раз сдали добровольно, вопрос исчерпан и с этим приехала жена домой. Видя такую несправедливость и что член правления завхоз артели забрал самовольно корову с короварни, несмотря на то, что он неделю тому назад продал одну корову, я тоже пошел и взял самовольно корову. И 7 мая правление созывает собрание, где ставит вопрос о принятии нового устава и роздаче этих коров, какие были сведены в короварню, а члена правления и меня и еще одного в текущих делах ставят вопрос о привлечении к ответственности за нарушение устава. И завхозу строгий выговор, второму поставить на вид, а мне, за срыв работы по коллективизации, что если бы не я, то этого совершенно не было б - исключают из артели и ставят вопрос о снятии меня с должности и исключении из СОЗа. Кажется все понятно, не знаю только кто заварил эту кашу, я или само правление в лице т. Тищенко.

Мое заявление вполне понятно и я прошу Вас вмешаться в это дело и дать ему законный ход. Защитить меня от этой кучки людей, которые заправляют нашей артелью, восстановить меня вновь членом артели.

Когда меня исключили, то собрание не хотело голосовать и ставили на голосование 5 раз и в последний раз Тищенко сказал, что это те не поднимают руку, каковых завтра нужно исключить из артели. Так-то результат голосування: из присутствующих** 35 членов "за" исключение - 9, "против" - 6, остальные воздерживались - вот как у нас делается и ищите после этого ту правду, что говорят, что где-то у нас она есть.

Проситель: бывш. красноармеец 1919-1923 гг., доброволец, служил в отдельной кавалерийской бригаде Котовского

Бенько²⁸

8 мая 1930 г.

Згідно:

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 168, арк. 177-173. Копія.

* Так у тексті.

** У тексті "предшествующих".

²⁸ Правління Укрколгоспцентру 19 травня 1930 р. надіслало скаргу Ф. Беньковського до Одеської окрколгоспспілки па повторний розгляд. Ще в квітні 1930 р. селянин скаржився, що йому відмовлено в поверненні корови, а райвиконком, куди він знернувся по допомогу, не лише не вирішив справи, але й рекомендував колгоспнику вийти з артілі. Укрколгоспцентр ще тоді пояснив Одеській окрколгоспспілці, що коли селянин мав одну корову, то її усуспільнювати не можна, а якщо порушення вже трапилося, слід негайно його виправляти, повертати худобу і, тим більше, не можна виключати скаржника з колгоспу. Про тяганину в таких справах свідчить наведений документ.- Док. № 84

№ 85
ЗАЯВА КОЛГОСПНИКА С. БЕЗДІТНОГО З КОЛГОСПУ
ІМ. ЛЕНІНА С СТРАТІЇВКИ НА ВІННИЧИНІ ПРО ВИХІД З КОЛГОСПУ
ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНУ НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

18 травня 1930 р.

Заява

До Стратіївського колгоспу ім. Леніна
Від Бездітного Семена

Для виходу з колгоспу на парі маю уважительну причину в тім, що на зборах колгоспу 18 травня виявились великі зловживання. Такі, що із млина брали первий сорт вальцовану муку та ділились між собою вся верхушка колективу, як партійці, так само й позапартійні, вся адміністрація, котра була на хороших посадах, брала по 3 і по 5 пудів муки (вальцованої), а темні маси давали хліборобам по 2 кг і по 5 кг муки житньої. Я на таке зловживання не можу дивитись і подаю заяву для виходу з колгоспу на парі. Землі у мене було 2 дес. 18 сотих, садиби 27 сотих, сінокосу 19 сотих, сім'я 5 душ. Здав у колгосп 50 пуд. сіна, ЗО пуд. ярої соломи, 4 пуд. ячменю, 4 пуд. 15 фун. гороху, 30 фун. кукурудзи.

У нашому колгоспі нема класовості, того я вихожу.

Певно: секретар (підпис)
З оригіналом згідно

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 377, арк. 77. Копія.

№ 86
ЗАЯВА СЕЛЯН С. СКИБИНЦІ ТУЛЬЧИНСЬКОГО ОКРУГУ НА ВІННИЧЧИНІ
ДО ОКРКОЛГОСПСПІЛКИ ПРО ВИХІД ІЗ СОЗу Й ПОВЕРНЕННЯ ЗЕМЛІ

20 травня 1930 р.

До Тульчинського Окрколгоспсоюзу
Громадян с. Скибинці Ладижинського р-ну
Плаксія, Баченка та Гоцула Лаврентія

Заява

Від імені 120 господарств, що вийшли з СОЗу, просимо розпорядитись, аби нам виділили землю ярового клину.

Нам управа заявила, що землю нам не віддадуть, а щоб ми продовжували обробляти її як члени СОЗу, а потім в кінці року буде проведено розрахунок. Ми з цим не погоджуємося та просимо, щоб зараз повернули землю. Землеустрій у нас ще не пройшов, а лише зараз розпочинається.

До районних органів ми зверталися, але вони нам теж так кажуть, як і управа колгоспу.

Підписи: Гоцул, Плаксій, Баченко (неписьменний)²⁹

м. Тульчин
20.V.1930 р.

Тульчинський окрколгоспсоюз, діловод Маркс

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 377, арк. 76. Копія.

²⁹ Голова правління Тульчинської окрколгоспспілки Мікульський дав районним організаціям розпорядження негайно відвести селянам земельну площу для ярового клину.- Док. № 86.

№ 87
АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ІНФОРМГРУПИ НКЗС УСРР
ПРО ПОПЕРЕДНІ НАСЛІДКИ РОЗКУРКУЛЕННЯ
В ХОДІ СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

21 травня 1930 р.*

Не підлягає розголошенню прим. № 1

Про наслідки розкуркулення сучасні відомості НКЗС обмежуються лише неповними даними по 9 округах. За цими даними всього куркульських господарств, що їм залишено право на землекористування по 90 адмінрайонах (по яких одержані матеріали) налічується 20 425 господарств або 227 господарств пересічно на один район.

Коли вважати, що наведені дані більш-менш репрезентують Україну в цілому, можливо гадати, що таких господарств буде нараховано всього близько 1309 тис, або 12,6 % від всіх господарств України; прийнявши, що в цьому році в розкуркулення було втягнуто приблизно 71 % куркульських господарств, одержимо всього близько 93 тис. таких господарств.

За даними округ, землю глитайським господарствам залишено за їдоцькою нормою; ця норма коливається по округах, що дали відомості, від 0,4 до 1 га на їдця, що становить пересічно по Україні на двір близько 3,4 га.

По 56 адмінрайонах динаміка землекористування куркульських господарств, в зв'язку з розкуркуленням, приблизно така: всього землі було 144,1 тис. га (100 %), відібрано- 106,3 тис. га (73,8%), залишилось - 37,8 тис. га (26,2 %).

Коли ці дані перерахувати на один район, одержимо пересічно: всього землі було 257,5 га, відібрано 191,0 га, залишилось 67.5 га.

Розповсюджуючи ці дані в цілому на Україну (557 районів), одержимо припускально, що по всіх глитайських господарствах України можливо нарахувати всього землі 1430,0 тис. га; з них буде відібрано - 1057,0 тис. га і буде залишено - 373,0 тис. га. Вважаючи, як і раніш. що в цьому році зачеплено всього 50 % таких господарств, одержимо припускально, що у глитайських господарств, що їх розкуркулено в цьому році, було землі 1016 тис. га, відібрано - 752 тис. га, залишено 264 тис. га.

З відібраної землі передано колгоспам близько 66,5 %. Решту передано почасти радгоспам (по Миколаївській окрузі радгоспам передано всю відібрану площу); почасти, громадським селянським організаціям (СТВ тощо). Всього по 96 районах в 9 округах відібране у куркулів майно оцінено в сумі близько 9691,9 тис. крб., що становить на один район близько 100,9 тис. крб.

При поширенні цих даних на всю Україну (557 районів), одержимо близько 56 233 тис. крб. На 71 % куркульських господарств по Україні, що їх зачеплено розкуркуленням, в цьому році припускально отримуємо близько 40 млн крб. З усього майна, що його відібрано при розкуркуленні, за даними округ, колгоспам передано близько 97,5 %. Таким чипом, можна вважати, що майно поступило майже цілковито на поширення та зміцнення руху колективізації.

За даними 6 округ (55 районів), майно, ,що його одержано від куркулів, можливо приблизно розподілити так: (тис. крб.)

Таким чином, головні суми майна складають житлові с/г будівлі та худоба; з останньої вартість тяглової сили (коні та воли) складає близько 349,7 тис. крб. (49,1% від вартості худоби), корови - 262,2 тис. крб. (36,8 % від вартості худоби). На один район, за цими даними припадає (тис. крб.):

Таким чином, можливо вважати ліквідацію куркульства як класу, в зв'язку з суцільною колективізацією, не лише міроприємством, яке має виключно політичне значення, але й міроприємством, яке має певне економічне значення.

От ті попередні суто орієнтовні підрахунки, що їх було можливо зробити на підставі тих обмежених матеріалів, що поки що маються в НКЗС.

21.05.30 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 68, арк. 77-79. Оригінал**.

* Дата розмноження документа.

** Під документом нерозбірливий підпис.

№ 88
АКТ ОБСТЕЖЕННЯ АРТІЛІ "ЛЕНІНСЬКИМ ШЛЯХОМ" У С. ВІЛЬХІВКА
ЧИСТЯКІВСЬКОГО Р-НУ СТАЛІНСЬКОГО ОКРУГУ ПО ЗАЯВІ СЕЛЯН
Г. І. ПЕТРОВСЬКОМУ ПРО ПРИМУСОВІСТЬ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ АРТІЛІ

24-25 травня 1930 p.

1930 року травня 24-25 дня. Комісія в складі: від Сталінського окрколгоспсоюзу тов. Колесніка, уповноваженого секцією РСІ по Чистяківському р-ну тов. Мокрого, члена секції РСІ тов. Наполеонова, секретаря партосередку села Вільхівського тов. Хлівненка, голови Вільхівської сільради тов. Піддубного та представників сільськогосподарчої артілі "Ленінський шлях" т.т. Трусова, Кравченка, Дяченка та Золотарьова.

Проведення обстеження як організаційного, так і господарчого стану артілі "Ленінський шлях" Вільхівської сільради Чистяківського р-ну на Сталінщині. Обстеження проводилося згідно поданої заяви групою селян, в кількості 140 чоловік на ім'я голови ВУЦВК'у тов. Петровського Г. І. та Укрколгоспсоюзу.

При чому встановлено:

1. Організаційний стан артілі:

а) с/г артіль "Ленінський шлях" організовано в першій половині лютого місяця 1930 р., остаточне оформлення її (затвердження статуту, вибори органів керування та ін.) проведено 17-18 лютого б. р.;

б) при організації останньої до її складу ввійшли два раніш існуючі колгоспи, які в своєму складі мали до 46 господарчих одиниць, під час же проведення підготовчої роботи щодо виробничої с/г засівкампанії артіль виросла на 377 господарств. Таким чином, с/г артіль "Ленінський шлях" на початок проведення весняної засівкампанії мала в своєму складі 423 господарчих одиниці, а земельною площею 4100 га, та з наявністю тяглової сили: 660 шт. коней, 12 волів та 2 трактори.

Крім вищезгаданого с/г артілі "Ленінський шлях" для закріплення її матеріальної бази державними організаціями Чистяківського р-ну було передано куркульського майна на суму 25 тис. крб.;

в) під час проведення організаційних робіт с/г артілі, керуючими останньої в складі тов. Трусова і Кравченка за участю представників місцевих організацій в особі тов. Лезінського та міліціонера т. Каверіна, в присутності уповноважених, прийом членства проводився без розгляду їх соціального стану. Таким чином, в склад членів с/г артілі "Ленінський шлях" приймалися ворожі елементи і особи, які мали виключно промисловий напрямок і сільське господарство вели для поповнення своєї матеріальної бази. Наприклад, Власенко Андрій Макарович має 3 синів, які виключно працюють на підприємстві, також і сам Власенко працює і під час проведення суцільної колективізації по с. Вільхівка дали згоду передати до колгоспу все засівне зерно, робочу худобу, с/г реманент та інше, на що було складено відповідного акта (останній не вручено гр. Власенку).

Були й такі громадяни, як Оприщенко Василь та Андрієвський Петро, які за весь час свого перебування в колгоспі вели антиколективну роботу, спрямовану в бік зриву міроприємств, які були встановлені колгоспом при його організації.

Крім того, керівниками колгоспу в складі т. Кравченка Федора, Кравченка Івана, Коваленка Якова, Лутасико Михайла, Гапонова Акима, Вірченка Петра, Прилуцького Прокопа, Сергієнка Митрофана - за участю представників адмінвідділу, в особі тов. Каверіна і трьох міліціонерів 3-го поділу Чистяківського р-ну - практикувалися методи адміністративного усуспільнення робочої худоби, с/г реманенту, навіть усуспільнювали харчові продукти. При виконанні вищезгаданих міроприємств та статуту с/г артілі, затвердженого загальними зборами колгоспу від 17 лютого б. р., вищезгадані товариші практикували й такі методи: злом дверей, підбор ключів, арешт деяких осіб (старший міліціонер Каверін заарештував гр. Оприщенка під час роботи останнього на городі гр. Вірченка, одправив останнього в міліцію, а сам продовжував роботу. Після закінчення цієї роботи, коней відправив на господарчий двір колгоспу, а сам відправився до вищезгаданого громадянина і забрав без його на це згоди дві пари биків і одправив також на господарчий двір колгоспу).

Всі вищезгадані непорозуміння було проведено по відношенню громадян Оприщенка Андрія, Піддубного Сергія та Воробченко Марії - це особи, які не давали згоди на усуспільнення вищезгаданих міроприємств (с/г. реманент і робоча худоба). Не відставали в цьому відношенні й другі громадські робітники, наприклад викладач Вільхівської школи соцвиху (прізвище невідоме): "Середняцтву один шлях - колективізація, а якщо останні не бажають вступити до колгоспу, то буде гірше (смерть)". Що торкається побоїв вікон, то останній дійсно мав місце в мент оперативної роботи представниками місцевих організацій в присутності керуючих осіб колгоспу, але не було доказано громадянам, які складали заяву, хто й ким це зроблено.

Всі ці обставини дали можливість ворожим елементам повести досить гарну антиколективну роботу серед бідняцько-середняцької маси Вільхівщини і в сучасний мент серед членів артілі "Ленінський шлях" спостерігається ліквідаційний настрій, який загрожує нормальному проведенню полки просапних культур (останнім загрожує загибель), а також не виконання виробничого плану, якого складено на 1929/30 господарчий рік по с/г артілі "Ленінський шлях".

Зі слів деяких членів колгоспу (гр. Воробченко) на виробництві приймають участь (полка просапних культур) щоденно 60-70 чоловік, а решта чекає вирішення керуючих організацій, згідно поданої ними заяви. Складена заява на ім'я голови ВУЦВКу та Укрколгоспу мала своєю метою, аби керуючі організації дозволили провести розподіл земельної площі, яка в сучасний мент належить до колгоспу, згідно статуту (раніш окремим громадянам), а також вирішити питання з засівами ярових та просапних культур, які в більшій частині, по вині керівників колгоспів, проводилися незначною кількістю членів колгоспу.

Складання цієї заяви проводилося в конспіративному порядку, за участю гр. Оприщенка Василя та Андрієвського Петра (останні з'являлись керівниками), які під час складання останньої збирали кошти (50 коп. до 1 крб.) для поїздки до м. Харкова по вирішенню всіх питань, викладених в заяві (заява прикладається)*.

На підпис складеної заяви запрошувались члени колгоспу, які ще не подавали до правління колгоспу вимог про їх вихід з колгоспу, яких на час обстеження лічиться 29 господарств. Запрошувались і такі члени як гр. Ковчук Павло, який в мент підпису цієї заяви був в нетрезвому вигляді, останню самому підписувати не прийшлося. Як перші, так і другі не були освідомлені з редакцією складеної заяви, і в більшості підпис зазначених осіб в заяві проводиться невідомими для них особами (зі слів самих колгоспників). Були внесені до списку й такі громадяни, котрі за весь час існування артілі "Ленінський шлях" не мали ніякого зв'язку з нею, і одноразово не перебували членами останньої. Таких громадян внесено до 6 чоловік. Організація праці по артілі "Ленінський шлях" може бути охарактеризована так:

1. Земельна територія, яку має колгосп, розподілялася не на бригади, бригадні участки, а розбита на двори в кількості від 30 до 40 шт. (це лічилися бригадами) - цим дворовим бригадам давалися контрольні завдання, але ж перевірка їх виконання й облік праці окремих колгоспників ніким по проводилися.

2. Оплата праці правлінням встановлена не згідно матеріалів та інструкції окрколгоспсоюзу, в якій було пропоновано проробити питання тарифікацій, встановити норми виробітку для окремого колгоспника, а також розбити на рівну кількість бригад всю робочу силу колгоспу.

Весь процес виробничої с/г засівкампанії по артілі "Ленінський шлях" проходив без усякого на це плану, що недає можливості знати на скільки раціонально використовувала кожна бригада свою робочу силу, с/г реманент та тяглову силу.

Господарчий стан артілі

1. Підготовчу роботу щодо весняної засівкампанії артіллю "Ленінський шлях" розпочато в першій половині грудня місяця 1929 р. За цей термін згідно виробничого плану, що його має артіль, та контрольних завдань Чистяківського РЗВ, останньою було пропущено через зерноочистительні машини необхідну кількість всіх ярових культур для забезпечення земельної площі. Взагалі по артілі прочищено у % відношенні 98, а протруєно 85 %.

Необхідна кількість с/г реманенту для проведення весняної засівкампанії була пропущена через майстерні колгоспу, ремонт останніх проводився як силами колгоспу, а також і робітничими бригадами, що їх було надіслано до артілі "Ленінський шлях".

Приводимо матеріали весняної засівкампанії (згідно контрольного завдання Чистяківського РЗВ та виробничого плану) по культурах (га):

Виконання контрольних завдань по зернових культурах має надвишку, а просапні, зокрема соняшник, не дивлячись на ті можливості, які мала артіль, не виконано на 139 га. У % відношенні завдання артіллю виконані на 99,8 %.

Що ж торкається підготовчої роботи до уборочної кампанії, то правління артілі "Ленінський шлях", не дивлячись на низку вказівок з боку керуючих організацій, ще не приступило до вирішення питань, які зв'язані з проведенням цієї роботи (не мається плану на ремонт с/г інвентаря) .

Необхідно декілька слів сказати і про організацію відходу на підприємства членів колгоспу, весь вільний час з моменту закінчення весняних робіт до початку полки та реалізації врожаю, правління колгоспу зовсім не реагувало на запроси членства про надання роботи на промисловості, як самим, а також і з худобою.

Висновки

1. В мент проведення підготовчої роботи щодо весняної засівкампанії та суцільної колективізації по Вільхівській сільраді Чистяківського р-ну, було викрито дійсну активність бідняцько-середняцьких кіл селянства, яку й було спрямовано організаціями району в бік всебічного обговорення всіх питань, що торкались колгоспівського будівництва.

Отже, не дивлячись па наявність активності серед бідняцько-середняцьких мас, остання не була використана правлінням артілі в межах проведення організаційних робіт по с/г "Ленінський шлях", крім вищезазначеного, керуючими особами артілі за допомогою представника РВК тов. Хисамова та адмвідділу тов. Каверіна проводилось без підготовки усуспільнених харчових продуктів (с/г реманент, робоча худоба, а також усуспільнена).

Виходячи з вищезазначених фактів, комісія рахує за необхідне негайно приступити до виділу засівів для громадян, які вже подали заяву про їх вихід з колгоспу, виділ засівів проводити, користуючись вказівками центру та інструкцією Сталінського окрзерносоюза, яку надіслано всім РВК для керівництва, технічне виконання цієї роботи покласти на РЗВ.

2. Рахувати за доцільне переглянути весь склад органів керування артілі, "Ленінський шлях" і осіб, які обвинувачуються в цьому акті, негайно зняти з роботи і притягти до судової відповідальності.

3. Пропонувати артілі "Ленінський шлях", аби остання в найкоротший термін склала плана на ремонт с/г реманенту, необхідного для уборки врожаю.

4. Пропонувати артілі "Ленінський шлях" негайно проробити робочий план уборочної кампанії, переглянути склад бригад та організацій но їх оформить.

5. Начали вести підготовку по ремонту і виявленню тари; необхідної для реалізації урожая.

6. Пропонувати артілі, аби остання мала план засідань правління та загальних зборів. При складанні останнього необхідно буде поставити відчит уповноваженого галузями господарства артілі.

7. Пропонувати артілі провести роз'яснюючу роботу серед колгоспників про статтю Сталіна, постанову ЦК ВКП(б) та постанову уряду про пільги колгоспникам взагалі, артілі "Ленінський шлях" звернути увагу на налагодження агрокультурної роботи, зв'язавшись з відповідними організаціями.

Комісія (підписи)
З оригіналом згідно: Секретар ОКГС (Городков)

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 231, арк. 92-95. Засвідчена копія.

* У справі відсутня.

№ 89
З ВИСТУПІВ ПРЕДСТАВНИКІВ З МІСЦЬ
НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАРАДІ КОЛГОСПНИКІВ³⁰

25 травня 1930 р.

Левицкий В. Ф. (Бессарабская коммуна им. Г. И. Котовского)... Поскольку т. Самойлов³¹ задал вопрос о чековой системе, я считаю необходимым остановиться на том пути, по которому мы пришли к этой чековой системе. Прав тов. Самойлов, когда он говорит, что нельзя применить чековую систему во всех колхозах. Совершенно правильно. Но ряд положений общих хозяйственных установок можно и безусловно нужно принять из нашего опыта Колхозцентра, чтобы иметь их как целевую точку, к которой мы направляем организацию труда. Из чего мы исходили при построении всей системы, ведь она вышла не из теории, не из книги, а на основе реальной действительности, причем эту реальную действительность мы постарались научно проработать. Мы исходили из психологии "хозяина". Мы исходили из того, что из себя представляет колхозник. На этом мы строили свою систему. Прежде всего вопрос о структуре. К примеру, такая деталь: скажите, где структурно должны находиться машины и тягловая сила, кто за них отвечает - заведующий ли полеводством, старший полевод, или отвечает старший но конюшне? Благодаря тому, что нет хозяина над машиной, старший но полеводству привозит ее, бросает возле склада, а вот кто отвечает за оргики к этой машине, кладовщик только хранит. Где должно структурно находиться гумно, должно ли оно находиться при полеводстве или в другой части, где должно находиться навозохранилище. По всем данным навозохранилище должно входить в состав животноводчества - так все агрономы говорят, а мы утверждаем, что оно должно структурно находиться в полеводстве, потому что старший по коровнику заинтересован только в том, чтобы вывезти навоз, но у него нет прямой заинтересованности в приготовлении навоза. Если взять солому, то прямой заинтересованности в правильном расходе соломы старший по полеводству не имеет. Теперь второй момент - вопрос о "хозяине колхоза". Как вы ни говорите, но в руководстве и в управлении этот момент упускать нельзя. Что мы имеем сейчас? Колхозник хозяин колхоза. Он хозяин, когда предъявляет требования к правлению, но беда вся в том, что он своих - "хозяйских навыков" не применяет, когда работает с парой лошадей. Нужно, чтобы он был хозяином, когда работает с этими лошадьми. Нужно запрячь "психологию хозяина" в коллективную повозку, в этом основное, и если этого не будет сделано, то мы в результате должны будем скатываться к созданию батрацких настроений. В своей чековой системе мы исходим из реальной действительности. Мы живем на Правобережье. Крестьянин, работая на сахзаводе, привез дрова или бурак, ему дают "квиток". Нужно знать, что крестьянин не верит ни одному табельщику - что он там ему запишет в табеле - а дай ему "квиток". Отсюда первый вывод, что нужно колхознику давать какой-то "квиток-чек", он себе его в узел завяжет и знает, что он что-то имеет на руках, а не где-то записано в какой-то книжке. Вот исходя из этого мы и начали танцевать (голос с места: "при потере доверия"). Мы доверия не потеряли. Вопрос в чем? Крестьянин - коммунар прикреплен к паре лошадей, привез с вокзала Левицкого, оплатила контора, привез на мельницу дрова - получил, забороновал столько-то гектаров - получил. Здесь может быть так, что одной парой лошадей Иванов выработает 120 руб., а Петров - 150. 65 % идет в доходную часть конюшни, остальные 35 % - коммунару. Я не буду подробно Вам рассказывать, в чем сущность этой чековой системы. Приведу еще такой пример по линии снабжения. Купили трое часов, стоят на складе. Приходит старший по свиноводству, просит часы. Одни стоят 10 руб., а остальные - по 3 руб. 75 коп. Спрашивает - лучшие сколько стоят? Говорят, 10 руб. Нет, дайте мне за 3 руб. 75 коп. Режим экономии у крестьянина принцип врожденный. Крестьянин наш не привык считать того, что производится в своем хозяйстве - крупа своя, солома своя, все свое. Только то стоит деньги, что он продает, и он заносит эти настроения в колхоз. У нас нет ничего даром. У нас старший цеха как хозяин с одной стороны за все платит, а с другой - за все получает. Дальше коммунар видит, что он сделал и что получил...*

Теперь в отношении фондов. У нас применяется следующая система: мы платим рублем, но рубль то у нас условный, потому что мы платим чеками. Вы выработали 50 руб. 5 руб. отдайте на коммунальные услуги, сюда входит и стирка белья, и стрижка и т. д., 15 руб. в фонд питания, из оставшейся суммы мы отчисляем определенный процент в фонд социального страхования. В результате у нас получается фонд социального страхования, в счет которого мы содержим больных, детские ясли, инвалидов. В части фондов социального страхования я внес бы предложение чтобы поднять перед Наркомздравом и соответствующими учреждениями о том, чтобы они поставили в пропорциональную зависимость эти фонды от своих ассигнований, которые бы - стимулировали собирание фондов. Скажем, мы собрали 7 тыс., вы даете нам 5 %, соберете больше, дадим больше. Мы не можем требовать, чтобы государство взяло на себя на свой счет содержание нетрудоспособных, детей, лечение и т. д. Но мы можем поставить вопрос о том, чтобы правительство обсудило методы стимулирования накопления этих фондов так, как они будут увеличивать те общественные фонды, которые идут на соц.-бытовые нужды.

Теперь относительно норм выработки, разрядов, и т. д. Товарищи, у нас в коммуне нет норм, нет разрядов, но у нас есть оценка сдельной работы. Мы у себя в конторе, плановом отделе сообразуемся со всякими нормами и т. д., но крестьянина, не запутываем, не запутываем его голову, голову колхозника. Это вещь сводная (Марченко: "ошибка в терминологии") (голос с места: "и по сути"). Нужно, чтобы нормы знал Укрколгосп, ОКС и чтобы нормы знало и руководствовалось ими правление колхозов (голос с места: "скрывать от масс"). Не скрывать от масс, нет. Нужно строить работу на простом декретировании норм (голос с места: "это практика"). Я бы хотел видеть артель или колхоз, которые учитывают эти нормы и хотел бы знать как они практически учитывают все алгебраические формулы, которые есть. Не нужно крестьянину запутывать голову алгебраическими формулами. Извольте ее разложить на конкретные предложения, которыми крестьянин будет руководствоваться.

Насчет денег. Платим мы рублем за все. Но я приведу такой пример. Форд платит в Америке самую высшую ставку. Но у Форда все предприятия, которые обслуживают бюджет его рабочего - его собственные. На столовых он зарабатывает, на больницах зарабатывает, на школах зарабатывает, реально он платит меньше любой другой фирмы. Реальная плата меньше. Мы фондом социального страхования нивелируем, снимаем верхушку, прогрессивно-доходный налог снимаем. Остаток, который получается после вычета фонда коммунального, питания и страхования мы делим пополам. 50 % идет на лицевой счет, "на табак", "на пудру", делай с ним, что хочешь, а 50 % резервируем до конца хозяйственного года, говорим: "Будет хозяйство с прибылью - распределим, не будет - пустим на покрытие убытков". Реально мы рубля не даем, 50 % удерживаем до конца хозяйственного года.

Шапурин (Кременчуг)... Если возьмем распределение результатов хозяйствования, то положение плачевное. У нас в Кременчуге наблюдается большая утечка из колхозов. Это зависит от того, что массы не были подготовлены к коллективизации, а также экономическая подкладка очень слабая. Коллективы не получают деньги, а им нужно давать деньги и на керосин, и на прочее. Идут такие разговоры, что пет денег. нет и дела. Если мы организовываем коллективы, то нужно что-то придумать, нужно организовывать промышленные предприятия. Если не будет промышленных предприятий, тогда коллектив будет слаб и будет трудно его обеспечивать. Некоторые коллективы у нас давно существуют, но экономика у них слабая.

Некоторые товарищи говорили о том, что ставка установлена в 2 руб. 50 коп., а у пас - 1 руб. 50 коп. Как же можно регулировать рабочую силу, когда в посевную кампанию план был доведен до двора и должно выходить каждый день 50-100 человек, а выходило 25-30 человек. Были такие разговоры, когда мы заявляли, что срывается план, то селяне отвечали: "Раз взялись хозяйничать, то и хозяйничайте". Если человека тянули насильно, то из пего ничего хорошего не получится. Он не будет активным коллективистом. У нас после появления статьи Сталина ушло из колхозов 30-25 %. Они заявляли: "Вы нас насильно загнали в коллектив, Вы по три дня сидели в хате и тянули в коллектив". В таких колхозах плачевное положение и будет скверное положение в конце оперативного года. Если в коллективе было 400-500 хозяйств, затратили на ремонтную кампанию 2-3 тыс. руб., а на сегодня осталось 80 хозяйств, то там будет плачевное положение в конце оперативного года...

Субоч (Зінов'євський округ) ...Нам треба [в] колективах чуйність і наряду - тверду дисципліну, треба показати колектив [у], що він господар, але на зборах, на виробничій нараді. На роботі він мусить бути цілком і повністю підпорядкований, та лучше іншому члену правління, тут він тільки робітник. Коли він і тут буде себе почувати як господар, не знаю, чи будуть гарні наслідки, тому що господар може і "полежати", коли йому захочеться. Він господар тільки на зборах, на виробничій нараді, але на роботі треба підчинятись. Треба скеровувати так роботу, щоб було менше начальства. Отже, необхідно, щоб були бригадири, але бригадир повинен знати, що йому поручено керувати [не] "возами". Дуже часто колективну масу нервує, коли багато начальства. Цей момент треба брати на увагу.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 315, арк. 65-70, 102-103, 123-124. Стенограма.

* Опущено частину виступу про організацію органу для розбору конфліктів у господарствах.

³⁰ Провєдена Укрколгоспцентром та Наркомземом УСРР. На порядку денному стояли питаная: 1) підготовка до збиральної кампанії; 2) організація праці; 3) розподіл наслідків господарювання.- Док. № 89.

³¹ Представник Укрколгоспцентру.- Док. № 89.

№ 90
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА ІНСТРУКТОРА НАРКОМЗЕМСПРАВ
УСРР ПРО АНТИКОЛГОСПНІ НАСТРОЇ ДЕЛЕГАТІВ
СЕЛЯНСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ НА ШЕВЧЕНКІВЩИНІ

29 травня 1930 р.

Тов. Лакіза й Прокудін

Посилаю цього листа, бо вважаю, що уроки Шевченківщини треба врахувати іншим округам. Шевченківці, як це вам відомо, скликали позапартійну конференцію батраків, бідняків і середняків колгоспників і поодиноких господарств.

Підготовної роботи в чотирьох районах, де мені довелося бути, а саме: Кам'янському, Олександрійському, Вільшанському та Городищенському - не провадилось, вибрали на авось. До того як правило, вибирали представників від поодиноких господарств, обов"язково тих. хто виступав і зривав колективізацію на селі, словом явних підкуркульників.

В с. Орлівцях Городищенського р-ну на моє запитання, як пройшли вибори на позапартійну конференцію, то селяни - колективісти і бідняки середняки в один голос заявили, що більша половина села не знала про вибори. По-друге - одного вибрали підкуркульника, що зірвав колективізацію і весь час веде підривну роботу. На селі організував групу антиколгоспників, сам він заможний середняк - вибрали його по лаяні активістів для того, щоб на конференції його обробили. Так само й таких же самих обрали й по тих районах, що вже я написав. Які ж поки що по першому дню конференції ми маємо наслідки?

Відчиняючи конференцію т. Левкович, із зали почалися викрики (уловити не можна було), але намагаючись помішати*. Потім раптом почалась шумиха через недохватку місця (чоловік 60-50 напочатку не мали де сісти) - словом перебили вступну промову. Довелось уговорювати, що все налагодиться. Все це як на не організованій сходці. А далі посипались такі записки:

а) "Киньте нас агітувать, цим не візьмете, давайте говорить про мануфактуру";

б) "Бросайте привітання й розговори про соціалізм, давайте поговоримо, як би повернути засланих";

в) "Нам колективізація й соціалізм не нужні, бо все це довело нас, що ми голі, босі і годуємо воші";

г) "Колгоспи, це не воля селян, а нове ярмо, давайте обговоримо, як його позбутися";

д) "Тут в своєму привітанні військовий нам розказав, що буржуазія для радянської влади не страшна, що буржуазія думає нападати на нас, і що ми її переборемо. Так цікаво знати, хто ж з нас бреше?".

То на таку тему посипалось чимало від делегації записок. Почали з задніх скамейок вигукувати: "Давайте перенесем конференцію на двір". Звичайно ці вигуки мали свою політичну підкладку, а саме: на вулиці біля засідання зібралось понад 80 чоловік, позбавлених права голосу, розкуркулених, з різних сел, що чекали на т. Петровського. Не обійшлось й без того, що біднячка з с. Білозір'я - делегатка, свій делегатський квиток передала кулаку Сайку Золотоніського р-ну, який підлягає виселенню, він просунувся в перші ряди конференції. Попав в залу "співець" за "вільну Україну".

Все це говорить, що парторганізація не підготовилась як слід, і не придала цій конференції такого значення, що на його треба було сподіватись - вибрала часом небажаних людей, підкуркульників - "нехай мовляв їх там в окрузі оброблять".

До того ж раз викликали на конференцію і від поодиноких господарств, то треба було хоч декілька чоловік ввести і від них в президію конференції, а цього як раз не зробили. Це теж відразу мало свій вплив на прибувших делегатів неколективістів.

"Кажуть не забувати за поодиноких, а самі про пас забули",- почались розговори в залі та спори. Тоді як від округових організацій в президію ввели щось понад 35 чоловік, всі 35 чоловік сіли спереді, а обраних від конференції посадили ззаді і на цьому почали розводити демагогії: "Де ж батраки в президії?". Конференція проходе перший день якось придушено - як буде сьогодні, що будуть говорити на доповідь Левковича, напишу додатково, а пока всього.

Підпис

29.V.30 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 68, арк. 6-7. Копія.

* Так у документі.

№ 91
З ПОВІДОМЛЕНЬ ІНСТРУКТОРІВ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ
ПРО ХІД КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ, ОРГАНІЗАЦІЮ, ОБЛІК
И ОПЛАТУ ПРАЦІ В КОЛГОСПАХ

Травень 1930 р.

Прилуцька округа. Стан колективізації населення був найкращий. Так, на 10 березня було колективізовано 82 % бідняцько-середняцького населення. Через декілька днів почався стихійний вихід членів з колгоспів й всі місцеві організації бросили всі свої сили, щоб припинити це явище. Енергійна роз'яснююча кампанія зробила багато, але все ж таки деякі колгоспи розгубили зі свого складу до 80 %. Дружно й добро проведений пробний виїзд колгоспників з с/г реманентом та сівба, що почалася в колгоспах, стали за найкращого агітатора в справі колективізації. Кількість членів колгоспу почала збільшуватися і по деяких колгоспах досягла навіть попереднього рівня. Але в тих селах, де заохочуючі заходи вживалися в формі загрозів, арештом, відправкою на Соловки та ін.- роз'ясняти та взагалі робити було дуже важко, й до терміну мого виїзду³², відсоток колективізацій ледве-ледве досяг 30-40 %. Тепер колективізація охоплює все більше і більше населення й відсоток колективів поступово йде в бік збільшення.

Роменщина. Колективізація в Лохвицькому р-ні па 28 березня 1930 р. була розвинута на 66 %, а в сучасний момент є 22 %. По Гадяцькому р-ну на 20 березня було 34 %, а тепер біля 23 %. Посівна кампанія в колгоспах проходить спільно й поки що задовільно. В колгоспах, головним чином під час посівної кампанії, не вистачає тяглової та робочої сили й тому посіви по деяких колгоспах затягнуться на 2- З дні, а то й більше. Організація праці в час засіву - організовано бригади та групи за призначенням робіт та за нарядами. Організація й районування кущових об'єднань колгоспів проведено за виробничими ознаками певного напрямку господарювання й за територіальними ознаками.

Лубенщина. Статут артілі³³ по колгоспах приймається, є неясність, головним чином, щодо неподільного капіталу та паїв. Всі зміни та доповнення, які оголошені в пресі, недостатньо популяризовані серед колгоспівського населення. Велика кількість колгоспів умовно рахується за статутом СОЗ і є небажання переходити на статут артілі. Це вимагає випуску нового статуту СОЗу. Колгоспівське населення охоче йде на усуспільнення робочої худоби, реманенту й землі. Пільги, які опубліковані в пресі для колгоспів³⁴, серед колгоспівського населення мають гарне враження і це гарно впливає на закріплення колективу та підйому настрою серед членів колгоспу.

АМСРР. Героїчні зусилля значної частини села і в першу чергу наймитів та бідноти навколо здійснення плану весняного посіву та боротьби з куркульською частиною села, що намагалася зірвати всі ці міроприємства та проводила свою роботу, головним чином серед жінок. особливо в період після оголошення статті тов. Сталіна³⁵, коли по декілька ночей вряд біднота та краща частина середняків не спала, чергуючи біля господарських будівель колгоспу, боючись хаотичного "виправлення" помилок, які булл припущені в галузі колективізації, що загрожувало зривом посівкампанії. Треба було бачити, з якою щирістю який-небудь батрак, або бідняк годинами заспокоював та переконував тих, що збиралися за несвідомістю зірвати кампанію.

Лубенщина. Організація праці в колгоспах не налагоджена в такому розумінні, як вимагає колективне господарство, а проходить своєрідно, на досвіді індивідуальних груп супряг. Норми виробки роботи зовсім не запроваджуються й є тенденція рівності [в] оплаті праці. Кожен прагне одержати за більшою оцінкою роботи й на цьому виникають суперечки й незадоволеність. Є пасивність й відсутність ретельності в колективній праці, на підставі чого проявляються "собезівські" настрої ("коли не буде в нас, то держава дасть"). Наряди на роботу й облік виконання проводиться за списком бригадира, а потім записується в канцелярії в загальну книгу по кожному робітнику окремо. Рахівництво не налагоджено й не відбиває виконання праці членів. Авансування членів колективу не проводиться через економічну неможливість та відсутність грошей.

Могилів-Подільська округа. В нових колгоспах, які утворено за останні місяці, робота проводиться дуже неорганізовано, з великими перебоями та труднощами, є багато випадків відмовлення від роботи, невиконання розпоряджень правління колгоспу, покидають роботу багато раніше встановленого часу. Кидають реманент в полі й повертаються додому. Спостерігається немало випадків посилки на роботу замість себе - дорослого члена колгоспу - підлітків на відповідальну роботу, внаслідок чого робота зривається. Є такі явища, як відмовлення від роботи, тому що господарство усуспільнює 5 га землі і гадає, що робити треба тому, який усуспільнив тільки 2-3 га, а хто більше усуспільнив, той повинен одержати на свою сім'ю за землю без особистої праці.

Основна форма організації праці - це бригади. На чолі бригади стоїть бригадир, що розприділяє членів бригади по роботах. Прикріплених постійно до тої чи іншої роботи як правило в колгоспах немає. По деяких колгоспах галузі робіт розбили по розрядах (5-розрядна сітка). В цих же колгоспах пробували встановити норму виробки, але ця справа зараз не набула відповідної уваги, тому що ціла низка об'єктивних умов не дала змоги проводити цю роботу. Наприклад, малосвідомий [працівник] в цій галузі, реманент та тяглова сила не відповідає нормам й т. д. Більш всього по колгоспах встановлено трудодні.

Колгосп "Жовтень" (Білоцерківщина). Управа колгоспу допотопним способом веде облік роботи. Скільки б і хто не зробив за день і що б не зробив, навечір у табелі ставлять "паличку". Такий облік гальмує роботу колгоспу й розводить ледащих, бо все одно, чи вибрав за день чверть га, чи два га, або й так пробайдикував - увечері оцінять роботу однією "паличкою".

Артіль "Великий розцвіт" (Глухівщина). Організація та облік праці ще й зараз стоять на низькому ступені. Наряди на роботи складаються не звечора, а здебільшого вранці, перед виходом на роботу. Вихід на роботу встановлено о 8 год. ранку, але за відсутністю дисципліни часто буває, що збираються виходити на роботу о 9 год. Облік виконаної за день роботи ведеться "на око". Є члени, що працюють 15-18 год. па добу, є й такі, що працюють лише 7-8, а записується всім однакове - 10 год.

Комуна "Червоний Жовтень" (Криворіжжя). Комунари самі підняли питання, щоб встановити певні норми [і] категорії так, щоб кожен сам знав, що він зробив. У квітні місяці за допомогою агронома комунари на виробничій параді опрацювали 5-розрядну сітку. Застосування норм і категорій зразу ж виявило добрі наслідки. Ярі культури за планом треба було сіяти 9 днів, але дякуючи заохоченню, комунари виконали цю роботу за 7 днів.

Колгосп "Радянська нива" (Білоцерківщина). Праця в колективі проходила незадовільно. Хоч і давались кожній бригаді наряди звечора, але не було в них ні соцзмагання, ні ударництва. Питання про задільщину ніде не ставили, працювали поденно за 7-денною, святкуючи релігійні дні. Гостро спочатку стояло питання труддисципліни. Були члени, які зовсім не виходили на роботу, а хоч і виходили, то часто на сонечко поглядали.

Внутріколгоспне будівництво. "Радянська нива" (Білоцерківщина). Колектив "Радянської ниви" об'єднує 168 дворів на 717 га землі. Весняну сівбу колгосп розпочав, маючи 120 коней, 57 плугів, 44 культиватора, 112 борін та 12 сівалок. Тепер колгосп посівного плану виконав, оставивши позаду поконтрольні завдання. Цукрового буряка колектив передбачав посіяти 70 га, а посіяв 80, бо колгоспники свідомо поставилися до розвитку цукрової промисловості. Щоб дати змогу жінкам працювати, колгосп влаштовує ясла на 40 дітей.

Артіль "Трудовий хлібороб" (Шевченківщина). Вчасно посіяно 255 га цукрового буряка. Вперше так організовано працювали, жодної машини не поламали, жодного прогулу не зробили ударники - сіячі. Посівна бригада за вчасну і хорошу сівбу одержала премію. Артіль завзято готується до жнив.

Підготовка до уборочної кампанії. Артіль "Червона хвиля" (Ніжинщина). Артільники вже готуються до жнив, лагодять вози, придбали молотарку. Кожен артільник прикладає всіх зусиль, щоб упоратись з тими завданнями, що стоять перед артіллю.

СОЗ "Робітник" (Криворіжжя). Не вистачає уборочних машин. Правління СОЗу вже двічі ставило питання перед райкущем, щоб дали молотарку та двигуна, а кущ ставиться не дуже добре.

Артіль "Червоний путіловець" (Зінов'евщина). До жнив артіль вже почала готуватися, виробничого плана жнив вже складено, жниварок є досить, їх відремонтовано й перечищено. Тяглову силу розподілено по бригадах, а зайву буде відпущено на допомогу індивідуальним господарствам.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 388, арк. 62-65. Копія.

³² Встановиш прізвище автора не вдалося.- Док. № 91.

³³ Йдеться про "Зразковий статут сільськогосподарської артілі", затверджений 1 березня 1930 р. Раднаркомом і "Президією ЦВК СРСР. У статуті закріплювався порядок усуспільнення засобів виробництва, організації й оплати праці в колгоспах та ін. 6 березня 1930 р. Укрзерноцентр затвердив "Основні положення про організацію праці в колгоспах".- Док. № 91.

³⁴ Маються на увазі постанови ЦК ВКН(б) від 2 квітня 1930 р. "Про пільги для колгоспників", ЦВК і РНК СРСР від 2 квітня 1930 р. "Про нові пільги для колгоспів і їх членів" та від 23 квітня 1930 р. "Про додаткові пільги колгоспам".
Пізніше рішенням ЦВК і РПК СРСР від 3 серпня 1931 р. ряд пільг був відмінений.- Док. № 91.

³⁵ Йдеться про статтю Сталіна "Запаморочення від успіхів", опубліковану в газеті "Правда" 2 березня 1930 р.- Док. № 91.

№ 92
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР,
СКЛАДЕНІ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ СІЛЬКОРІВ ГАЗЕТИ
"РАДЯНСЬКЕ СЕЛО" ПРО НЕГАТИВНІ ЯВИЩА В ХОДІ СУЦІЛЬНОЇ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

Не раніше 1 червня 1930 р.
Таємно

Москва, Союзнаркомзем, члену коллегии НКЗС т. Каменскому

Травень місяць пройшов під ознакою напруженішої роботи по закріпленню колгоспного руху після того, як більш-менш закінчився "відсів" випадкових елементів, що їх було "зараховано" до колгоспів. Тому ми вважаємо за цікаве зробити огляд того, що пишуть про стан колгоспів самі селяни і ті товариші, що їх було відряджено на село. Із цих дописів, що їх ми переглянули, використані для збірки лише такі, що характеризують явища негативного порядку, себто такі, що вимагають відповідних заходів з боку керівних органів для їх усунення. З витягів, що їх буде нижче наведено, видно:

1. В багатьох місцях спостерігається і досі засміченість колгоспів і колгоспних кадрів чужими і ворожими елементами.
2. Впадає в вічі значна кількість випадків зловживань з боку низових керівників колгоспу.
3. Тривають далі такі явища у внутрішньому житті колгоспів, що їх можна характеризувати одним словом - головотяпство. Сількори часто-густо скаржаться на безгосподарність в колгоспах.
4. Сількори також висвітлюють негативний настрій селян в зв'язку з недостачею фуражу для коней, їжі для людей, одягу і всякого іншого краму.
5. Соціальні протиріччя в колгоспах та перекручення партлінії щодо бідноти.

1. Засміченість колгоспів і колгоспних кадрів

"Організаторами були такі люди: перший - син церковного старости, другий - син крамаря, що взяв собі дружину у церковного старости, третій - також син церковного старости, що дружину в ризи одягав, так вони послали по хатах бригади, які витягали, що попало і за 2 тижні організували все село. Селяни побачили, що тут щось не так і деякі не хотіли давати свого майна, тоді декількох заарештували, не помогло, тоді викликали міліцію і стали вночі ходить по селах" (с. Ширмівка, Бердичівщина, сількор).

"У активіста Гладкого виявилось два жолоби дубові, дуже гарно пристосовані для годівлі коней, його стали запитувати: на що ж ти залишив ці жолоби, коли здав коня до колгоспу? То він сказав: "То я здав коні до колгоспу, але в мене така енергія до собствєнності, що я оставив хоча б те майно, що його не видно людям" (с. Ставниця, Проскурівщина, сількор).

"Коли оголошуються наряди на роботу на Ксаверівку, то робочі не хотять виходити і громогласно йдуть балачки, що на сьогодняшній день більше знущання, ніж при цараті. Коли доводилось мені самому розмовляти з тов. Димбовським (адміністратор) про грубе поводження з робітниками - селянами, особливо жіноцтвом, то він просто і одверто відповідає, що він з приказчика - приказчик, себто батько Димбовського Василя був колись на економії у бувшого поміщика Гудими, коли гуляла нагайка по селянських плечах, то Димбовський та Хайнацький (активіст) дуже бажають такої постановки й зараз" (с. Довжок, Бердичівщина, з листа селянина).

"Тов. Васюков (25-тисячник), що працює на Бердичівщині, так характеризує засміченість колгоспних кадрів: "Децюк Павло, член правління колгоспів, син кулака, служив у пана Петлюри добровільно. Юхимчук Степан, член правління - самогонщик, дрібний злодюжка, через вікна лазив, а тепер член правління.

Мацюк Никифор, член правління, бувший вахмістр, активний службовець релігійного культу, псаломщик і він зумів так зробити, ще користується авторитетом навіть і серед незаможників.

Майстрюк Іван, член правління, заступник зав. господарством. Украв 80 пуд. пшениці та таємно передав комсомольцю Дацюку Ю. Коли Майстрюк буває п'яний, то він так висловлюється: "На що нам присилають босяків, кацапів-комуністів, ми самі вміємо керувати". Мені як робітнику з 25-тисячників працювати з таким правлінням ніяк неможливо, допомоги ніякої, авторитет всілякими засобами підривають".

"У нас в артілі "Надія" керують роботою бандити, куркулі, поліцаї тощо. Наприклад, Шевченко Варіван був у Денікіна, а тепер ще восени був головою сільради; вичистили, а тепер скрізь тичить носа. Величко Оксентій - був при цараті прапорщиком, батька висилають, бо куркуль, а синок секретар артілі "Активіст". 90 % селян у колгоспах і в кого не спитай, то не хоче бути в СОЗі, бо такі організатори. Всіх цих поліцаїв, катів селяни добре знають, а бояться їх викинути з колгоспів, кожен боїться що небудь проти них сказати, бо тоді хоч із села тікай" (с. Лютенські Будища, Полтавщина, колгоспкор).

2. Зловживання в колгоспах

"Член правління СОЗу Ковбаса набрав у кооперативі чобіт і набору на чоботи і розпродав родичам, це викликає обурення колгоспників, але і досі його терплять, а багато через це виписується з СОЗу".

"Сільгоспмашини та приладдя (упряж, залізо, вугілля) розкрадають, а правління зовсім до цього байдуже ставиться, хоч про це і знає. Ковалі кують нашим созовським залізом одноосібним господарствам, а созове чекає черги, от через це перші ініціатори СОЗу подали заяви про вихід" (с. Білоусівка, Тульчинщина, сількор).

"Видача ордерів на продукти робочим проводиться не конторами, а самим кладовщиком, який видає продукти, яких захоче і скільки здумає. Ніхто його не перевіряє. Комірник, колишній землевласник і орендар мав 500 дес. орендованої землі" (радгосп ім. Петровеького, Харківщина).

"Трапляються випадки зловживання кіньми" (радгосп ім. Петровського, Харківщина).

"Виявляється, що конюхи своїм коням краще дають їсти. Правління цього мов не бачить, бо й само не краще. Під час сівби втомлених коней звичайно не дають на роз'їзд на базари, але голова правління Живодер Хома бере вночі коней, набирає борошна і везе на базар продавати. З розподілом авансу теж кепсько, розподіляв ті гроші голова, ніхто не знає як, собі правління розподілило добре, рахівник взяв собі 50 крб., голова 40, а решта правління також, а членам колгоспу З- 5 крб. Коли виявилось, що член правління брав пшеницю у клуні виселеного куркуля і вночі віяв, то правління це замазало. Це все доводить СОЗ до розкладу" ([с] Дашківка, Уманщина, колгоспкор).

"Довго не думаючи секретар осередку йде на поле, зупиняє сіялку:
- Випрягайте коня.
- А як сівба?
- Що мені сівба, мені потрібно до району.

Ну що ж, раз секретар осередку наказує, треба виконувати. Випряг коней, сів і поїхав, і куди ви думаєте поїхав, у район? Нічого подібного, під'їхав до однієї групи колгоспників:
- Ну як сіється, добре?

І так по всьому полі, а созівці поміж себе: "Це ж що за прикажчик - сам не робить, а нас перевіряє, на що нам такий колгосп?" А сівалка стоїть, а люди сидять і робота сама не робиться, а секретар осередку їздить, їздить і їздить" (Київщина).

"Свині з голоду здихають, коні ледве ходять, коли пашуть, то до батогів прив'язують залізну проволоку, коням дають їсти по 5 фунт вівса, колективцям дають 1 фунт хліба і борщ такий, що і свині не їстимуть. Під час великодніх свят змололи пудів 15 пшениці на муку, керівники себе задоволили, а члени колгоспу язика полизали, а смагою закусили. Керівники пиячуть, що і світу не бачуть" (с. Рудня, Київщина, колгоспкори).

3. Глитайський вплив

"У Василівській сільраді (Зінов'ївщина) при організації СОЗу "Перемога" туди попало куркульське сміття - Гончар С, Чалий Г. і інші, аби сховатись від хлібозаготівлі й засипки насінньофонду. Вони підбили середняків зірвати колгосп, весь час куркульські переможці залякували селян. Перед самісіньким виходом в поле, СОЗ опинився на курячих ніжках. Голова СОЗу хоче їхати, а вони всі йому потихесенько кажуть: "Не їдь, бо не хочемо бути в колгоспі" і тепер з "Перемоги" залишились ріжки та ніжки".

"Куркулі залякують членів товариства, що всіх поріжуть, що ось буде війна, що надходить кінець товариству, що схотять те й зроблять (с. Новоіванівка, Криворіжжя, сількор).

"25-тисячник Костянтинівського керамічного заводу "Красний Октябрь", що виконує в колгоспі обов'язки зав. господарством, пише: "Коли я приїхав на місце призначення, мене було прийнято непривітливо, холодно, склад підкуркульного правління колективу був вже обраний до мене, ніким і нікому не було сказано, від кого і для чого я приїхав, ставляться весь час вороже, вночі, коли я прохожу перевіряти варту на конюшню, на пасіку і т. д., вартових застаю п'яними, вони потім мене переслідують. Призначені в наряд або зовсім не з'являються, або дітей висилають замість себе. Вночі, коли повертаюсь з засідання, то якісь невідомі хватають мене за шиворот і кидають в яму" (с. Сокиринці, Бердичівщина).

Інструктор "Радянського села" Дмитренко Г. А. повідомляє з Миколаєвщини (с. Баштанна): "На об'єднаному засіданні правління артілі ім. Сталіна розбирали заяву члена артілі Безручка Грицька про повернення йому коня, щоб продати і збудувати собі хату. Коли це питання розв'язали, то піднялася ціла буча. Правління артілі гарантує і дає Безручкові гарну квартири), але Безручко, хоч і організатор артілі, член КНС, 10 раз брав слово і категорично заявляв, що тепер у глитайську квартирю не піде жити, а тільки буде будувати хоч землянку, але щоб вона була його власна. "Я бачу,- каже Безручко - що партія вуха повісила, не тільки я. Я брав активну участь в боротьбі з куркулями та повиселяли їх з Баштанки, а тепер я бачу, що чомусь самих заядлих куркулів по голівці гладять, вертають їх назад у наше село. Чигрина Костю - терориста, що катував незаможників, комунарів, червоноармійців і батраків під час громадянської війни вислали, а тепер повернули назад, і він зі свого будинку, що в нього відібрали, самим нахальним образом за ноги тягне незаможника і загрожував, щоб вибирались з будинку". Безручкові відмовили в поверненні коня, так він вийшов з артілі, а за ним 63 члени".

4. Головотяпство, безгосподарність

"До правління та ради колективу обрали голову райКНС, голову райкредиттовариства, зав. райІНО, зав. школи і т. п. райслужбовців, решта робітники, що постійно працюють на заводах. Нарешті, постійно в правлінні працює лише один чоловік, та чи багато повезе одна особа, є, наприклад, такі, що і разу не були не те, що на засіданні правління, а й в СОЗі" (м. Соболівка Тульчинщина).

"Деякі члени колективу кажуть Галаті (голова СОЗу), що роз'їжджати по полю можна і поганенькою конячкою, а цю можна запрягти у сівалку, то голова каже: "До цього вам немає ніякого діла, кобила не созівська, а моя" (Бариківська сільрада, Полтавщина, колгоспкор).

Один сількор³⁶, що редакція його запитала про стан колгоспруху, відповідає так: "Що торкається колективізації, то вийшло кепсько, але не виню нікого, просто зробили помилку взагалі ми всі, що зворушили суцільну колективізацію, а не підготовились як слід. Хто читав вірша про те, що селянин у воза запріг три тварини - щуку, лебідя та рака, отак вийшло і з колективізацією. Ми не вивчили психології селянства і но знали, який ворог повстане крім куркуля. Ми вважали, що тільки куркуль та й годі, а про інших ворогів забули зовсім. Отже у дні жіночої "волинки" я вивчив всіх ворогів, багато є крім куркуля. Скільки я газет перечитав і не знайшов такої статті, щоб злодія, бандита, петлюровця, стражника, підкуркульника, самогонщика до колективу залучили. Тільки бідняка і середняка до колективу треба запросити. Я себе виню в тому, що послухав керівників райвиконкому на суцільну колективізацію на 1 січня 1930 р. Я організував 40 господарств до СОЗу, пішої: до райвиконкому взяти статут, щоб познайомити селян, а мені там кажуть, що наше село в цьому році переходить на суцільну колективізацію. Я злякався такої відповіді і сказав "робіть що хочете, а я не раджу, бо загальна колективізація зірве і часткову".

Наведемо декілька витягів з бесіди керівників Укрколгоспу т. Самойлова і Кошеленка з двома селянами, що звернулися з проханням повернути їм майно, тому що не хотять бути в колгоспі. Ось що вони кажуть: "Тепер я не кажу, що це моє, це - наше, але коли наше, то й робити так, як для нашого. Ти набрав оберемок сіна, візьми потім грабельки та підбери, щоб дощ його не підмочив. От раз зауважив, другий, а мені кажуть: "Що тут старий собака гавкає". Може якби всього цього не було, ми й не розбігались, а то мені противно зробилось".

"10 чоловік від сотні піде, а ми тут нічого знать не будемо. Між іншим запитує голова - хто згоден уповноважених обрати, а на збори збирається молодь так років 15-16, молодь підійма руки, а старики не підіймають, не згодні. Опять народ пуганий, не підняли, що згодні, й не підняли, що проти. Підійму я проти, я вже буду замічений".

"Якщо буде в СОЗі якась сотня дворів, у них може ладніше піде, і порядок буде кращий, а як більший СОЗ, як у нас організувався з 430 господарств, і щось чомусь тут перешкоджає".

"Ось коли кінь в мене дома був, я коня нагодував і куди завгодно на ньому поїхати можна, а в СОЗі корма получили, а коні такі, що і не дивіться. Коли б кінь зерно потребив, він би не впав так духом, він би 10-ї долі не потребив, якби все робити по порядку".

"Ми бачили, що купили обаян (це бричка така) й їздять, але у нас і звичайних бричок досить, а вони обаянку цю купили і хвастають".

"Ми ж і не кажемо, що ніколи не підемо до колективу, може ми потім і будемо просити, але завдяки таким непорядкам ми на сьогодні просимо звільнити нас" (стенограма-бесіда)³⁷.

5. Недостача фуражу, продуктів, краму тощо

"З харчами дуже кепсько в СОЗах, є такі бідняки, що їм зовсім нічого їсти, доводиться робити в полі без гарячої їжі" ([с.] Новий Іржавець, Лубенщина, сількор).

"Доводиться викопувати важку роботу в полі з сухим чорним хлібом, коли б у таку пору одержати хоч оселедця, або рибки, тоді б веселіш і охоче шла праця" (с. Козацьке, Уманщина).

"Селяни платять по 60 коп. за махорку у приватника" (с. Олександрівна, Криворіжжя).

Настільки гостро відчувається недостача краму в селі, характеризує наївний лист, що його надіслав до редакції "Радянське село" Олексієнко Марк: "Дорогие товарищи! Если возможно, то поместите в заметке насчет портфелей, чтобы низшие классы не смеялись, что Б портфелях собирают хлеб нищие совслужащие. Долой портфели, таскающие' бумажную волокиту и бюрократизм, лучше те портфели отдать в наши деревни "бідні і сірі" для того, чтобы они не мозолили глаза людям, которые добывают для нас, носящих портфели, и для того, чтобы селянин не ходил босиком по стерне, не колол себе ноги и не ругал пас, надо было бы отдать эти портфели на лати для обуви".

6. Про соціальні протиріччя в колгоспах та перекручення партлінії щодо бідноти

15 травня член президії ЦКНС т. Ролюк надіслала доповідь про причини занепаду колективу їм. Леніна в с. Юрова на Київщині. Наводимо найбільш яскраві місця з цієї доповіді: "Завалівська артіль нараховує 60 господарств, з них бідняцьких 35 господарств, 25 середняцьких. Є 38 штук коней, реманент, 5 шт. корів, що їх відібрано у глитаїв. Ради, як Юровської артілі, так і Завалівської складаються з незаможних і середняцьких; в роботі колгоспів не відчувається бідняцького впливу.

Організація КНС не спромоглася перебудувати свою роботу до вимог колективного господарства, а тому є великий зажим бідноти з боку заможньої верхівки села, що посіла керівні посади.

Як виявилось, під час обслідування голова Завалівської артілі Лазебний Петро та член Ради Лазебний А. брутально поводились з біднотою, кажучи, що біднота шарпаки, лодирі, працювати не хочуть, тому вони й бідні. Коли було дано наряд на борошно для постачання хлібом бідноту, що не має свого хліба, то рада колгоспу розподіляла борошно між усіма пропорційно. Голова сільради та секретар, що мають свій хліб, теж одержали по 25 фунт, хліба з бідняцького фонду".

"Через таку постановку роботи в колгоспі великий антагонізм поміж біднотою та середняком".

"Аванс деяким середнякам давали більш ніж біднякам, незалежно від вироблених днів. Коли бідняк і більше мав вироблених днів, все ж аванса одержував менший процент".

"Коли було сказано, що необхідно додержуватись класовості при розподілі хліба та авансів, то голова артілі Лазебний каже: "Каміння гарячого та кольки в боки дати бідноті, а не хліба, біднота ледаща, працювати не хоче, ми тому дамо хліба, хто працює, будь це середняк, або куркуль, аби працював". Так і робили, коли їхав середняк в поле, і брав собі хліба, сала або масла, то колгосп давав йому ще яєчок, а бідняку не давав".

"Були випадки, що біднота навіть відмовлялась виходити на роботу, мотивуючи тим, що рада ходить п'яна, а їм хліба нема. Понаставляли комірників, фуражирів своїх родичів, які працюють 2 год. на день, а їм пишуть цілий трудодень. Коли в якогось бідняка нема картоплі, або зерна на засів, то мусить купити, а призначену кількість мусить дати".

"Коли Марія Лазебна, член артілі, просила копі, щоб завезти її до лікарні на час пологів, то рада колгоспу відмовила дати коней, і вона була примушена їх наняти. Другій біднячці під час пологів кооперація відмовила дати гасу, тому що вона має мало паю.

Коли подавав заяву про вступ до колгоспу бідняк, то на заяві написали резолюцію: "Коли заплатить борг по сільгоспподатку, то тоді прийняти" .

Все це призвело до масового виходу бідноти з колгоспів".

Інформгрупа Наркомземсправ.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 77, арк. 122-130. Копія.

³⁶ Див. док. № 81.- Док. № 92.

³⁷ Див. док. № 82.- Док. № 92.

№ 93
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ ПРИЛУЦЬКОГО ОКРУЖНОГО СУДУ
ПРО КОНФІСКАЦІЮ МАЙНА, 10-РІЧНЕ УВ'ЯЗНЕННЯ Й ВИСИЛКУ СЕЛЯН
С. ГНИЛИЦІ ТУРОВСЬКОГО Р-НУ ЗА ОПІР КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

23 червня 1930 р.

ВИРОК

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки 1930 року июня 23 дня чрезвычайная сессия Прилукского окружного суда по уголовному отделу в составе: председательствующего Миронова, членов сессии - Большова, Бершадского, при секретаре Кумейко, при участии прокурора Супоницкой, рассмотрев в закрытом судебном заседании дело по обвинению Жулая Алексея Лаврентьевича, 47 лет, кулака, бывшего торговца, ныне раскулаченного, грамотного, судимого по 142-й и 197-й ст. УК (в старой ред.) и подвергнутого на 10 лет лишения свободы со строгой изоляцией, лишенного права голоса;

Жулая Федора Алексеевича, 25 лет, сын кулака судимого по 142-й п. 197-й ст. УК (в старой ред. 1922 г.) и подвергнутого на 10 лет лишения свободы со строгой изоляцией с поражением в правах;

Бабенко Свиридона Петровича, 33 лет, кулака-экспертника, налог платит 240 руб., лишенного избирательных прав, грамотного, судимого 3 раза по ст. 80-й ч. 2-я, 97-й, 99-й и 20-142-й УК отбывавшего в заключении;

Могилу Андрея Васильевича, 48 лет, кулака-экспертника, платящего налог 180 руб., грамотного, по ст. 54-8, 54-9, 54-10 и 54-11-й УК.

Все подсудимые с. Гнилицы Туровского р-на Прилукского округа были преданы суду за терроризирование сельского актива, за поджог клуни колгоспа с фуражом, за антисоветскую агитацию и за создание контрреволюционной группировки, совершившей вышеозначенные преступления.

Судебным следствием и материалами дела установлено: 1) 1929 г. по выходе из ДОПРа Жулая Алексея и Федора, последние вместе с кулаками Бабенком и Могилой организовались в контрреволюционную группировку, ставившую своей целью террор над активом и беднотой села и дезорганизацию сельских организаций, срыв коллективизации и антисоветскую агитацию; 2) что участники группировки Жулай Алексей, Федор ,и Бабенко вели систематическую агитацию, направленную на срыв коллективизации путем угроз и стрельбы под окнами активистов, деморализовали сельский актив. Подсудимый Бабенко писал угрожающие анонимки сельским активистам, как-то: председателю КНС Могиле Марусе, и вообще против коллективизации; 3) что 25 марта 1930 г. контрреволюционная группировка в лице Жулая Алексея, Федора, Бабенка и Могилы с целью парализовать деятельность колгоспа и подорвать его работу, сожгли клуню колгоспа с фуражом.

Подсудимые виновными себя не признали, однако обстоятельствами дела и свидетельскими показаниями вышеозначенная преступная деятельность подсудимых является доказанной. А посему, исходя из вышесказанного и руководствуясь 42-м, 43-м, 44-м арт. УК, 296-й, 297-й и 303-й ст. п. 3-й УПК чрезвычайная сессия приговорила:

Жулая Алексея Лаврентьевича, Жулая Федора Алексеевича, Бабенка Свиридона Петровича и Могилу Андрея Васильевича на основании 54-8, 54-9, 54-10, 54-11 ст. УК подвергнуть лишению свободы в исправительно-трудовых лагерях в отдаленных местностях Союза ССР сроком на десять лет каждого с конфискацией всего имущества, им принадлежащего. Их же на основании 33-й ст. УК как социально опасный элемент выслать за пределы Прилукского, Лубенского, Роменского, Конотопского, Киевского, Нежинского и Черниговского округов сроком на пять лет каждого после отбытия основной меры соцзащиты. А также поразить их в правах по п. "а", "б", "в", "г" 29-го арт. УК сроком по пять лет. Зачесть всем заключенным предварительное заключение с 28 марта 1930 г.

Судебные по делу расходы отнести за счет Республики. Меру пресечения оставить прежнюю, т. е. содержание под стражей. Приговор может быть обжалован осужденными в течение 48 часов в Чрезвычайную сессию Верхсуда³⁸.

Подлинник за надлежащими подписями
Верно: Секретарь Кумейко

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 68, арк. 183-184. Засвідчена копія*.

* Документ засвідчений печаткою Прилуцького окружного суду.

³⁸ Кримінально-касаційна колегія Найвищого суду УСРР постановою від 18 липня 1930 р. нирок залишила в силі.-Док. № 93.

№ 94
ЗАЯВА УВ'ЯЗНЕНОГО СЕЛЯНИНА А. А. АНТОХОВА
З С КРУПИНА НА ВІННИЧЧИНІ ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО НЕСПРАВЕДЛИВЕ РОЗКУРКУЛЕННЯ И ВИСЕЛЕННЯ СІМ'Ї З СЕЛА

29 червня 1930 р.

До голови ВУЦВК Г. І. Петровського
В'язня Антохова Антона Андреева, с. Крупина
Хмільницького р-ну Вінницької округи,
який перебуває у Вінницькій ПТУ

Заява

22 лютого мене заарештували і посадили у Вінницький БУПР.

Вини я за собою не чувствую. Після мого арешту вигнали мою жінку із хати, як куркульку. Но я під розкуркулення не підлягаю, бо я рахуюсь як середняк. До революції землі у мене не було і я був батраком, ходив по чужих роботах. Коли мені надали землю, я весь час працював коло свого господарства. Тепер мав 1 коняку, 2 малих лошат, 1 корову, 2 вівці, хату, клуню, 1 сарай, машин у мене ніяких не було. Продподатку платив 30 крб. з. копійками, маю сім'ю...* душ. Посадили в БУПР мене і [забрали] все дома по неправді, так як я мав з ними, то-єсть головою сільради та сільКНС лічні счета.

Просю як батька України, бути батьком мені і моїй сім'ї, що страждає на чужім селі без хліба, повернути мою сім'ю у хату і дати возможность жити³⁹.

29.VІ. 1930 р.

Прохач Антохов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 168. Оригінал. Рукопис.

* Частину тексту пошкоджено.

³⁹ За розпорядженням ВУЦВК справою А. Антохова займалися Вінницький окрвиконком, прокуратура, сільрада с Крупина, БУПР та інші організації. Виявилося, що Антохов був засуджений Вінницьким окружним судом за арт. 54-м ч. 10-ю КК до позбавлення волі на 2 роки. Після тривалих перевірок 3 грудня 1930 р. дільнична прокуратура повідомила ВУЦВК, що "сім'я гр-на Антохова Антона весною 1930 р. була розкуркулена й вислана в друге село. Літом того ж року комісія по розкуркуленню визнала, що Антохова було розкуркулено неправдиво, та повернула обратно сім'ю Антохова в с. Крупин, причому було повернено й все майно. Сім'я Антохова зараз живе у своїй хаті та користується всім тим, чим вона користувалась до розкуркулення. Дільничний прокурор [підпис]".
Отже справедливість була частково відновлена, відомості про звільнення Антохова відсутні.- Док. № 94.

№ 95
СКАРГА СЕЛЯНКИ Є. Ф. ПЕТРЕНКО З М. ХАБНЕ НА КИЇВЩИНІ ДО
Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО ПРО САМОУПРАВСТВО МІСЦЕВИХ КЕРІВНИКІВ

3 липня 1930 р.*

Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Г. Петровський!

Прошу прийняти мої скарги і надіслати на мій адрес [відповідь], потому що нас б'ють і плакать не дають. Іще прошу Вас зазвать мене у центр, я хочу сказать много чого, но стільки новостей, скільки ми маємо у нашому районі. А кроме того, у нашому селі робиться страх і ужас. Прошу на мої скарги ответ, і звиність за мою неграмотність.

Просительниця Є. Петренко

Скарга

1. Чи може бути примусова контрактація озимого та ярового посіву на 100 відсотків?; 2. Чи можна примусово тягнути з людей молоко, коли немає випасу?; 3. Чи можна заставить того ілі же другого дядьку держать молодняк, коли немає чим кормить і де пасти; коли від нас забрали [у] 16 чоловік землі, ті, які у колгоспі не маються (16 дворів)? А забрали землі 240 десятин; 4. Чи можна забрати сіножать і видать совхозу, а забрать от селян ті ілі же другії клапті, а также само забрали і землю, віддали совхозу. Остаються наші бідняки не тільки без сіна, а даже є такі, що даже і без хліба, і без картошки.

Просьба селянки-біднячки малограмотної 6. Петренко**. 5. Чи має. право виходити совхоз на дорогу і завертать селян худобу на шляху, сюди не гони, туди не гони, а гони куди, зачем? А голова сільради С. Волик дав приказ у поле не гнать. А куди гнать? Гонять туди, куди гонить совхоз***. А [із] совхоза виходять партійці і гонять тую бідную худобу куди попало, і б'ють по очах батогами та ругаються матом, [як] товариш Тиміш Ковальчук.

То я прошу принять мери по поводу таких справ, потому що нам жити не дають й вірте - трудно. Крім цього, прошу Вас, тов. Петровський, могу я Вам зазначити, що Ви мені не товариш, а отець. То я прошу Вас визвать мене до Вас у центр, у Харків, то я Вам дам много-много того, що в нас робиться, а Вам невідомо, потому що вони одне пишуть, а друге роблять. Я слишу, що народ говорить "доволі мучиться, або жить, або помирать". То я прошу Вас прийняти мої слова й довести до відома. [Я] селянка, член КНС, член сільради, прошу прийняти мої скарги. Указую свій адрес: м. Хабноє, вулиця 1-го Травня № 64.

Євдокія Федорівна Петренко⁴⁰

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 198, арк. 3-5. Оригінал, Рукопис.

* Дата реєстрації скарги в приймальні ВУЦВК.

** Лист написано на трьох сторінках і на кожній з них є підпис авторки.

*** Одне слово нерозбірливе.

⁴⁰ Відповіді ВУЦВКу не знайдено.- Док. № 95.

№ 96
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗВЕДЕННЯ НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО
ТЕРОРИСТИЧНІ АКТИ, САБОТАЖ І АГІТАЦІЮ
НА СЕЛІ ПРОТИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

Не раніше 15 серпня 1930 р.

Класова боротьба на селі під час жнив у висвітленні pайземвідділів

Таємно

Уборочну кампанію глитай, цілком природньо, намірявся використати для своєї відомої мети - розвалити колгоспи, не припустити бідняцько-середняцьке селянство, що поки що поза колгоспами, до колгоспів увійти. Ось чому шкідницька робота глитая під час жнив в основній своїй масі буде скерована проти колгоспів і трохи послаблена щодо одноосібних бідняцько-середняцьких господарств, бо розвиток колгоспів, їхнє зміцнення є те знаряддя, що ліквідує глитайський клас. Характерно відзначити, що продивляючись матеріали Райземвідділів кидається у вічі одна річ - майже цілковита тотожність глитайських прийомів но різноманітніших районах республіки. Нема жодного майже району, де б у тих чи тих варіаціях не повторювався один маневр - забивати кілки на полі, або накидати залізний брухт у машини, щоб машини попсувати.

Які основні методи шкідницької роботи глитая під час жнив? Методи ці полягають в основному ось в чому:

а) нищення матеріальних цінностей колгоспів - переважно хліба й худоби;

б) терористичні акти до колгоспників - пожежа, побиття тощо;

в) шалена агітація за те, що колгосп - це панщина, що колгоспівським хлібом порядкуватиме влада, а не самі колгоспники;

г) наміри заплутати колгоспівські справи - нищення касових книг, рахунків тощо;

д) використання тих несвідомих бідняків і середняків, що виходили з колгоспів, втягування їх у свою шкідницьку роботу і т. п.

Натурально, що колгоспи, внаслідку правдивої організації праці й розподілу наслідків господарювання, дають в основному організовану відсіч цим шкідницьким намірам глитаїв, у більшості випадків попереджають псування машин, нищення хліба й худоби тощо. Проте в окремих випадках глитайська агітація, підтримувана духівництвом, надто в районах національних меншостей, не зустрічає організованої більшовицької відсічі з боку наймитів і бідняцько-середняцького селянства (Карло-Лібкнехтівський р-н на Миколаївщині). В окремих же випадках через слабість масової роботи, через злочинну байдужість керівний органів глитаєві щастить утворювати цілковитий бойкот колгоспам з боку всіх одноосібних селянських господарств (Мринський р-н на Чернігівщині)

Щоб повніше висвітлити це питання, наведемо тут всі факти глитайського шкідництва, що їх наводять Райземвідділи в своїх матеріалах.

Новоодеський р-н. "Глитай веде агітацію, каже - "косіть, гармануйте, а їстимете знову кінське борошно (ячмінь), бо пшеничку заберуть, а мила, мануфактури не дадуть". Проте людність глитайському впливові не піддається, бо своєчасно дається відсіч".

Карло-Лібкнехтівський р-н. "Коли проводилась підготовка до жнив, глитай агітував що "нам не прийдеться вбирати хліба, бо пришлють людей, вберуть й хліб заберуть". Коли ж почалися жнива, глитай агітував уже з другого боку: "Пшеницю молоти млини не будуть доти, поки не виконаєте хлібозаготівель". Відсічі з боку бідноти глитай не зустрічає, приходиться робити тільки окремим активістам. Особливу ж розкладницьку роботу глитай веде проти колективізації й дещо за допомогою католицьких і лютеранських попів йому зробити щастить. Колгосп ім. К. Лібкнехта в Ландау не бажав організовувати в себе ясла, навіть хотіли "побити зав. яслами, якого надіслали до колгоспу. Коли з'ясували справу, виявилося, що це справа глитаїв і пасторів".

Лихівський р-н. "Було два випадки підпалу кіп, агітація проти колгоспбудівництва, проти допомоги колгоспам у жнивах: спекулювали на труднощах у колгоспах".

Мринський р-н. "Глитайські брехні поширюються серед околишньої людності за розподіл наслідків господарювання по колгоспах, мовляв, члени колгоспів нічого не одержать.

У Хрещатицькому глитай вибив конем озимину на стеблі членові колгоспу. В цьому ж колгоспі є недохват робочої сили, а найняти на роботу в своєму селі не можна, бо "село оголосило бойкот колгоспу".

Зінов'євська округа. "Куркульня намагається різними засобами підірвати роботу колгоспів ворожою агітацією з метою розкласти колгоспи. А коли це не вдається глитаєві, він ставиться на шлях відкритого шкідництва, фізичного знищення колгоспівського майна та замахи проти активніших колгоспників. Але всюди глитайська агітація зустрічає організовану відсіч від колгоспників, бідняків та середняків. У випадках шкідницьких актів з боку глитаїв колгоспники вимагають суворо їх покарати".

Мошнівський р-н. "У с. Шелепухи на лузі було підпалено кілька копиць сіна, що належить колгоспу. Глитаї ведуть агітацію, щоб зірвати обробіток просапного клину, агітують проти колгоспу. Цим випадкам дається належна відсіч як шляхом масової пояснювальної роботи, так і адміністративними заходами".

Жовтневий р-н (Суми). "Були випадки спалення колгоспівського майна (соломи), а також і будівель окремих колгоспників. Глитаї агітують за вихід з колгоспу".

Миргородський р-н. "З боку глитайських елементів були намагання зірвати уборку хліба й пошкодити машини. На полях СОЗу "Переможець" були забиті залізні й дерев'яні кілки. У середині ж СОЗу ті. що вийшли з нього, але робили спільно на полях, за метою дискредитувати авторитет СОЗу, складали копни так, що вони скоро розвалювалися".

Сквирський р-н. "Глитай шалено агітує, правда, наслідків з матеріальними збитками не було. Цій агітації протиставляється масова пояснювальна робота колгоспів і інших організацій. Великого впливу глитайська агітація на бідняцько-середняцьку людність не має".

Кішинський р-н. "Глитай намагався дезорганізувати роботу під час уборки агітацією, підпаленням хліба, псуванням машин тощо. Щоб попсувати машини в поле повбивали кілки, порозкидали каміння. Не дивлячись на все це, жнива пройшли з успіхом".

Дунаївецький р-н. "У Блищанівській артілі ім. Сталіна під час жнив у жатку кинули два болта, якими попсовано жатку. В цьому ж колгоспі підпалено колгоспівську стайню, але заходами колгоспівців пощастило її врятувати".

Всі вищенаведені факти промовляють за те, що глитай веде оскаженілу боротьбу за своє існування, проти соціалістичної перебудови сільського господарства, але його шкідницька робота в переважній більшості випадків натрапляє на організовану відсіч колгоспівців і всього бідняцько-середняцького селянства. Тільки там, де сільські організації злочинно байдужі, не стоять на чолі класової боротьби, не організовують відсічі глитаям - там шкідницька робота глитая сягає своєї мети.

Проте таких випадків небагато.

Інформгрупа НКЗС

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 77, арк. 79-80. Копія.

№ 97
З ДОПОВІДНОЇ ЗАПИСКИ НАРКОМЗЕМУ УСРР ВУЦВКу ПРО СПАД ТЕМПІВ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА НЕЗАДОВІЛЬНУ ПІДГОТОВКУ ДО ОСІННЬОЇ СІЛЬГОСПКАМПАНІЇ

21 серпня 1930 р.
Не підлягає оголошенню

До Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету

Осіння сільськогосподарська кампанія знаходиться під загрозою цілковитого зриву. Це пояснюється надзвичайно кепським, абсолютно неприпустимим станом підготовчої роботи і цілком незадовільними темпами розгортання її. За телеграфними зводками окрземвідділів, по головних покажчиках підготовчої роботи стан її характеризується такими даними:

І. Колективізація

Загальний стан колективізації

На 10 серпня на Україні є 20 461 колгосп (на 1 серпня було 20 480).

В колгоспах об'єднано 1473,8 тис. господарств, або 29,2 % всіх господарств України (на 1 серпня було 1487 тис. господарств, або 29,5 %).

Площа ріллі колективного сектора складає 10 044,3 тис. га, або 35,6 % всієї ріллі селянського користування (па 1 серпня було 10166,2 га, або 36,1 %).

В колгоспах є робочого скота 1008,6 тис. голів (на 1 серпня було 1008,7 тис. голів). З цієї кількості робочого скота усуспільнено 924,7 тис. голів, або 91,7 % (на 1 серпня було 943,8 тис. голів, або 93,6%).

Таким чином, ще досі помічається з декади в декаду зниження відсотку колективізації, так щодо кількості господарств, як і до площі усуспільненої ріллі.

Темпи спаду колективізації значно зменшились, і вихід з колгоспів майже припинився, визначаючись за останні декади десятими частинами відсотку. Але, все ж вступ до колгоспів нових членів і організація нових колгоспів не покривають виходу. Це пояснюється абсолютно незадовільною масовою роботою на селі поруч зі значним посиленням куркульської агітації і низкою істотних організаційних неполадок та хиб в колективному секторі.

Ці неполадки в основному є такі: а) відсутність керівництва колгоспами; б) надзвичайно незадовільна організація праці в колгоспах: в) відсутність популяризації серед селянства принципів розподілу наслідків господарювання; г) кепська робота керівних органів колгоспів; д) неправильні взаємини колгоспів з індивідуальними господарствами.

Керівництво колгоспним рухом

Ліквідація значної більшості окрколгоспспілок, цілком демобілізаційний настрій і звідси майже повний параліч в роботі решти їх призвело фактично до втрати керівництва колгоспами з боку округових центрів. Поруч з цим не побудовано ще райколгоспспілок і таким чином. фактично відсутня районова колгоспна мережа. Все це позбавило колгоспи будь-якого керівництва й вони, як правило, залишаються зовсім без ікструкторсько-організаційної допомоги та без належного догляду. Місцева установи й організації також не приділяють достатньої уваги колгоспам, бо захоплені роботою по хлібозаготівлі.

Організація праці

Праця в колгоспах, як загальне явище, організована надзвичайно кепсько, що призводе до марного витрачання робочої сили і зниження продукційності праці. Це особливо почувається під час напруження сільськогосподарських робіт, наприклад: біля молотарок працює в півтора раза більше людей, ніж то потрібно (замість 25-40 працює 50- 70 осіб). Молотарки працюють пересічно не більш як 10-12 годин на добу, замість потрібних 20. Кепська організація праці кидається у вічі одноосібникам й негативно впливає на їх відношення до колективізації.

Популяризація наслідків господарювання

За незначними винятками принципи розподілу наслідків господарювання в колгоспах зовсім не популяризовано серед колгоспівських мас, і навіть керівні органи колгоспів не усвідомлені достатньо в цих принципах. Звідси в багатьох колгоспах панують споживчі настрої, й розподіл наслідків господарювання провадиться за їдоцькими нормами. а не за виробничими ознаками. Між тим, обстеженням окремих колгоспів виявлено, що популяризація розподілу наслідків господарювання мала б надзвичайно великий вплив па індивідуальні господарства тому. що прибутковість окремих господарств в колгоспах значно вища. ніж прибутковість індивідуальних (збільшення від 40 до 70 %).

Робота керівних органів колгоспів

Досі помічається відрив від колгоспної маси керівних органів колгоспів і цілком невдале та неавторитетне керівництво їх, що також призводе до виходу з колгоспів та до послаблення впливу колгоспів на індивідуальні господарства. Неавторитетний і випадковий в багатьох колгоспах склад їх керівних органів ні в якому разі не забезпечує зміцнення та подальшого розвитку колгоспів. Зокрема, треба відмітити порівнюючи дуже незначну участь середняків в керівних органах колгоспів в той час, як роль середняцтва в господарському житті та у виробництві колгоспів надзвичайно велика. Це, безперечно, негативно впливає на активність середняцтва і на використання його господарчого досвіду.

Взаємини колгоспів з неколгоспниками

Помічається в багатьох місцях загострення взаємин колгоспів з неколгоспниками, особливо в районах, де великий колгоспний, або індивідуальний сектор. "Індуси та індусики" - це шкідливе прізвище неколгоспників поширюється серед колгоспів. "Ось індусик їде на своїй конячці до соціалізму",- такі посмішки можливо чути на селі. Робота серед індивідуального сектора, допомога з боку колгоспів неколгоспникам, встановлення нормальних взаємин з ними,- все це досі, як правило, залишається лише в тезах та постановах і надзвичайно мало провадиться в життя. Звичайно, це все використовує куркуль для боротьби проти колективізації.

Прийом нових членів

До прийому нових членів багато колгоспів ставиться надзвичайно обережно і навіть неохоче, особливо до кінця господарчого року, вони бояться, що нові члени зменшать прибутковість для старих членів: "Працював окремо, а їсти буде за наш рахунок".

Політичні настрої в окремих колгоспах

В колгоспах помічаються, безперечно, під впливом куркульської агітації, такі думки, що колгосп - це не частина соціалістичного сектора, що має певні зобов'язання перед пролетарською державою, а лише селянське об'єднання, яке цілком самостійно встановлює свої взаємовідносини з державою.

Це особливо яскраво визначається в хлібозаготівлях: "Хочемо дамо хліба, а хочемо - не дамо; а коли дамо, то лише стільки, скільки буде товарових лишків за нашими розрахунками". В той же час товарові лишки встановлюють самі колгоспи за такими нормами залишення хліба на споживчі потреби: для непрацездатних до 7 років - 15 пуд. на їдця; від 7 до 14 років - 18 пуд.; дорослим непрацездатним та працездатним - по 22 пуд. (артіль "П'ятирічка" Чубарівського р-ну на Запоріжжі).

Таке ж відношення до держави почувається і в справі постачання крамом: "Дасте краму, дамо хліба", або "законтрактуйте мені чоботи, то я законтрактую корову".

ІІ. Уборка хліба

Косовиця

За станом на 10 серпня, навіть за неповними відомостями, косовицю на Україні вцілому закінчено. Скошено 94,9 % посівів озимих та трьох ярих культур (пшениця, ячмінь та овес) в тому числі: в Степу - 99,3 %, на Лівобережжі - 98,1 %, на Правобережжі- 87,5 % та па Поліссі - 78,5 %.

Звозка хліба та молотьба

В той же час помічається надзвичайний розрив між косовицею та звозкою хліба - з одного боку, і між звозкою та молотьбою - з другого.

За існуючою формою уборочної звітності, Наркомземсправ не має певних зведених цифрових відомостей про те, скільки саме звезено та змолочено хліба, але відомості з місць та безпосередні обстеження свідчать про загрозливий стан з уборкою хліба, особливо в Степу.

Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Зіпов'ївщина й ін. вкриті копицями і навіть валками незвезеного досі хліба настільки, що нема де провадити лущіння стерні. Пояснюється це недостачою молотарок, гострим браком двигунів, браком тяглової сили і відсутністю запасових частин, куркульською агітацією й небажанням селянства прискорити молотьбу хліба в зв'язку з хлібозаготівлею. Псування хліба на полях колгоспів призводить до дискредитації колгоспів. Помічається також багато випадків пожежі хліба, особливо в районах залізниць від потягів".

III. Виробничі заходи підготовчої роботи

Лущіння

Озимий клин цього року повинен досягти 11 млн га, з яких на колгоспний та індивідуальний сектори припадає 10 439 тис. га. За даними окрземвідділів па 20 липня ц. р. чистих ранніх парів піднято всього лише на площі в 1703 тис. га, або 16,3 % від площі озимого клина колгоспів та індивідуальних господарств. Площа кулісних парів (кукурузних) складає лише 90 тис. га, або 0,9 % зазначеного озимого клина. Площа зайнятих парів після кращих попередників просапного та травяного клинів складає орієнтовно 5273 тис. га, або 50,4 % озимого клина.

Таким чипом, лише 7066 тис. га, або 67,6 % озимого клина буде засіяно по чистих, кулісних та кращих занятих парах. Решту, тобто 3373 тис. га, або 32,4 % доведеться засівати по гірших попередниках та після хлібів. Майже на всій цій площі (3373 тис. га) треба негайно після косовиці перевести ранню лущівку стерні, щоб не припустити значного зниження врожаю озимини. Між тим, злущено лише 450 тис. га, або 13,3 % цієї площі.

Місцеві насінньові фонди

Насінньових фондів зібрано в колгоспах 708 тис. ц. Цією кількістю можливо засіяти лише 708 тис. га (пересічно по 1 ц на га), або 7 % від площі колгоспного сектору за станом колективізації на 10 серпня (10 044 тис. га усуспільненої ріллі). Зокрема, насіння озимих культур зібрано всього лише 697 тис. ц, що забезпечує лише 697 тис. га, або 18,8 % озимого клина колгоспів (за процентом усуспільнення ріллі на 10 серпня).

Страхові фонди колгоспів, селищних виробничих товариств та СТВ складають разом лише 80 тис. ц., що забезпечує лише 80 тис. га, або 1,3 % посівплощі в 1930/31 р. проти 20 %, що їх передбачено за планом.

Контрактація

Плана контрактації озимини виконано лише на 10,4 %, в тому числі сорто-товарових посівів законтрактовано лише 7,4 % плану. Зокрема, пшениці законтрактовано 493 тис. га, або 10,6 % плану, в тому числі сорто-товарових посівів лише 277 тис. га, або 6,9 % плану.

Очистка

Очищено всього 224 тис. ц, або 2 % плану, в тому числі на трієрах - лише 83,6 тис. ц., або 0,9 % плану.

Протруювання

Протруювання майже не починалося. Між , тим протруювання в цьому році проводиться, головним чином, сухим способом, що дає можливість протруювати насіння не лише напередодні посіву, а заздалегідь, навіть за 3-4 тижні до посіву, і план протруювання забезпечено отрутами повнотою. Протруєно лише 19,6 тис. ц, або 0,3 % плана.

Силосування

План будівництва силосних споруджень виконано в такому розмірі: траншей побудовано по кількості - 3,9 % плана, по місткості - 3,7 %, ям - по кількості - 15,9 %, по місткості - 15,2 %.

Фуражний фонд

Фуражного фонду в колгоспах зібрано по всіх видах кормів (концентровані, грубі та соковиті) 2066 тис. ц. За орієнтовними підрахунками це забезпечує годівлю протягом року лише 39 тис. голів робочої худоби, або 4,2 % тієї кількості робочої худоби, що усуспільнено в колгоспах на 10 серпня.

Тяглова сила

Тракторний парк України, що за станом на 1 серпня складається з 16 790 тракторів, знаходиться в надзвичайно кепському стані. Понад 15 % його, або біля 250.0 тракторів треба зовсім вибракувати, бо це цілком попсовані трактори, що їх одержано ще 1925, 1926, 1927 рр. З решти до 25 %, або біля 3600 тракторів потребують капітального ремонту, що неможливо здійснити за відсутністю потрібного асортименту запасових частин. Зокрема, особливо тяжке становище з тракторами "Інтернаціонал" тому, що промисловість зовсім не здає запасових частин а імпортові частини, за останніми повідомленнями "Сельхозснабжения", буде одержано лише в вересні. Таким чином, лише 10 700 тракторів,' або 63,5 % тракторного парку фактично буде в роботі, причому роботі' цих тракторів загрожують великі перебої, тому, що Україна одержує лише ЗО % потрібної кількості свічок.

Між тим, у відношенні тяглової сили степова смуга України особливо південна частина її, знаходиться в надзвичайно важкому стані: в Степу на І кінську одиницю припадає пересічно озимих посівів та зяблевої оранки разом до 7,5 га, а в багатьох районах і значно більше.

Ремонт с/г інвентаря

Ремонт с/г інвентаря навіть простіших машин, майже не починався і визначається абсолютно мізерними цифрами.

IV. Масова робота

Майже ніякої масової роботи не провадиться. Районові наради в справах осінньої с/г кампанії, виробничі наради в колгоспах, радгоспах, при МТС, в селищних виробничих товариствах, конференції агро- зоо- і ветуповноважених, конференції - наради агровиконавців та ін. залишаються на папері та лише в планах установ та організацій Преса, навіть центральна, не приділяє ніякої уваги завданням осінньої с/г кампанії. Поруч з цим надзвичайно поширюється і загострюється класова боротьба на селі та куркульська агітація і шкідництво. За цих умов розгорнення масової так політосвітньої, як і організаційно-господарської роботи набуває особливого політичного значення.

В разі сприятливих метеорологічних умов в Лісостепу почнуть сіяти через 7-10 днів, в Степу через 2-3 тижні. Пересічно не більше 15-20 днів залишилось до масової сівби на Україні...

Наркомземсправ

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 104, арк. 75-80. Копія. Склограф. прим.

№ 98
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ ПОЛІТВІДДІЛУ ГАЗЕТИ "РАДЯНСЬКЕ СЕЛО"
ПРО РОБОТУ В КОЛГОСПАХ НАЙМИТСЬКО-БІДНЯЦЬКИХ ГРУП

31 серпня 1930 р.*

XVI партійний з'їзд в своїх постановах по доповіді т. Яковлева про колгоспний рух декілька разів підкреслив велику політичну важливість роботи серед бідноти і особливо керівництва наймитсько-бідняцькими групами в первісних колгоспних об'єднаннях. Положення на місцях свідчить про те, що ці постанови з'їзду влучно звертають увагу на роботу цих груп, бо часто партійні організації на місцях вважають роботу наймитсько-бідняцьких груп за другорядну справу, а дуже часто керівники цих груп просто не знають, що їм треба робити. Цю важливу справу треба зрушити з мертвого місця. Ось факти, які доводять про недбайливе ставлення до роботи наймицько-бідняцьких груп парторганізацій.

Робота на папері.

Ситковецький р-н. Офіційно наймитсько-бідняцькі групи по колгоспах нещодавно організовані, але вони майже зовсім не працюють. В колективі с. Носівці утворено таку групу, обрали до неї чомусь тільки частину бідноти та наймитів. Один раз після своїх виборів ця група засідала разом з виробничою нарадою. Було дуже мало людей і на цьому ця робота скінчилась.

Брацлавський р-н. Ще з роботою наймицько-бідняцьких груп таке ж становище, новий голова робіткому спілки сільгоспробітників навіть не знає про потребу і рішення партії організувати ці групи. А спілка сільгосплісробітників повинна неабияку участь взяти в керівництві і в допомозі роботі цих груп.

Уповповажені райпарткому та райвиконкому виїжджають на села, бувають довгий час в колгоспах і ніхто не цікавиться роботою наймитсько-бідняцьких груп.

Так само як і в Ситківцях, Брацлавський райпарком не заслухав доповіді жодного партосередку про керівництво наймитсько-бідняцькою групою в колективі.

В Муравському р-ні в с. Деребчині в колгоспі до наймитсько-бідняцької групи обрали чомусь лише частину бідноти та наймитів і середняків. Група не працює, а правління колгоспу гроші, що повинні були піти на колективізацію бідноти та наймитства використовує не за призначенням.

У с Піщаному Броді Новоукраїнського р-ну (Зінов'євщина) наймитсько-бідняцька група існує тільки на папері. Партійний осередок замість керівництва, зневажає цю справу. В зв'язку з тим, що групи не працюють, біднота під тиском куркульської агітації виходить з колгоспу. Так в артілі "Вільне життя" вийшло багато бідноти.

[Газ.] "Червоний шлях"

Куркуль шкодитиме колективізації, уборці хліба і другим міроприємствам щодо перебудови сільського господарства. Під їх впливом з СОЗу "Червоний селянин" с. Троянка Новопразького р-ну на Зінов'євщині виписалось 35 бідняцьких господарств та 6 господарств середняцьких (без всякої причини па вихід). Велика вина за це падає на партосередок, який не організував досі роботи наймитсько-бідняцької групи в колгоспах.

О. Г. Могильний
с. Троянка Новопразького р-ну на Зінов'євщині

Наведені факти яскраво доводять, що через ігнорування парторганізаціями цієї важливої політичної ділянки роботи, куркулі отримували матеріали для боротьби проти колгоспів.

Бідняцька група має за мету покріпити змичку наймито-бідняка з середняком, зміцнювати господарську міць колгоспу, дбати за виховну політичну роботу серед колгоспників.

Але групи в багатьох місцях існують тільки на папері, а там, де вони існують, не тільки не роблять цього, а навіть не дбають за охорону наймитсько-бідняцьких прав колгоспів.

Група такого гатунку, казенно утворена, казенно ставилась і до роботи. В с. Антонівці Полтавського р-ну є артіль "Хвиля революції", а в тій артілі є наймитів коло 25. Наймити тікають з тієї артілі. Захворів наймит Шерстюк і лікар звелів добре їсти. Але "не робиш - не їсиш" - каже правління артілі, а Шерстюку хоч би та здихай. Здорових теж годують кепсько, дають їсти мало. Для наймитів окремі закони в артілі: всім вихідний день - неділя, а наймитам нема вихідного дня. Платні ніякої немає. Бідують наймити, ходять в сільробітком, і плачуть, а допомоги нема. Наймитсько-бідняцька група хоч і є, уваги не звертає.

Кашевський

В с. Шаповалівці Борзнянського р-ну Конотопської округи .в СОЗі "Переможець" правлінці цього СОЗу Мажара К., Ященко Н. та голова сільради Розинка тільки і роблять що пиячать, а наймити в СОЗі ходять босі та голі, нікому за них турбуватися. Треба наше правління - головотяпів переобрати, а вибрати нове правління, оформити наймацько-бідняцьку групу, яка буде турбуватись за наймитів та бідноту.

Сількор № 15-7, ЛКСМУ

Біднота безпритульна

В с. Тулинці на Прилуччині про бідноту зовсім забули. Організація КНС вже півроку не скликала і зборів. Деякі керівники кажуть: "У нас тепер бідноти немає, в артілі всі рівні".

Партосередок теж росте вгору переважно за середняків, а бідноту залишено безпритульною, і роботи серед неї ніякої не ведеться. Деяка частина збирається вибувати з артілі, бо і там керівники взяли курс па середняка, пускаючи різні колючки, що біднота для них безкорисна, бо нема чого усуспільнювати. Таке нехтування біднотою - це все справа куркульської руки.

Травневий

Відсутність сталого керівництва та догляду приводить до перегинів в ставленні не тільки до середняка, а й навіть до бідняка, до нагострень взаємовідносин бідноти з середняцтвом. Про це розповідають оці листи.

Письмо від члена с/г артілі "Нова громада" Кегичівського р-ну Полтавської округи Волошена Корпія Степановича.

"Читаючи часопис "Радянське село", де багато пишеться про зміцнення колгоспів, про змичку бідняка з середняком, бачу, що в нашій артілі цього не проводиться. Повної змички бідняка а середняком немає, не дивлячись на те, що куркуля в нашій громаді не було і зараз нема, но група бідноти, яка лічиться в сільраді активом, при всякій нагоді обзиває середняків куркулями, сама ця група взяла верх в артілі і керує як хоче".

Відсутність роботи наймитсько-бідняцької групи приводить до того, що інколи у взаємовідносинах середняка з бідняком, в його думках буває те, про що пише т. Шевчук.

"Замислився я над газетою "Радянське село" № 644 під заголовком статті "Сажай помиляється". Проглянувши й № 632 статтю "Головотяпська постанова артілі "Боротьба"⁴¹. Для мене надто цікаво за кого вважає т. Сажай того середняка, який в сучасний мент знаходиться в СОЗі чи артілі. Приглянувшись близенько до будь-якої організації чи то СОЗ, чи артіль, видно ряд прямих недоладностей поміж бідняком та середняком, котрі повинні бути в тісній спайці в перебудові села.

Бідняк вважає середняка через свою малосвідомість, як куркуля. В багатьох випадках приходиться чути такі образи від багатьох членів колгоспу, як і від Сажая, що середняк для захисту свого господарства зробився членом артілі. Такі заяви дуже ображають середняцтво, яке, в свою чергу, вважає незаможника за ледаря, марнотрата і ін. А під кінець середняк дійсно виходить з колгоспу і вважає собі повернутись в артіль, чи то СОЗ таким же незаможником, через це середняків мало в колгоспах. Незаможник себе вважає за владаря. На сьогодняшній день, середняк вважає себе за цілком зневаженого, з двох боків. Той же недавній бідняк з заклику держави перейшов у середняки з причини його змагання з куркулем, що він може й буде господарювати без жодних хитрощів, здав для суспільства все майно, на засадах якого ми починаємо будівництво, і зараз не користується авторитетом.

На мою думку такі недоладності негайно виправити, бо їх занадто багато на селах, середняку треба розтлумачити, що він радянський. Незаможнику треба більше співчувати середняку. Бо на селі 2 середняки і 2 незаможники. с. Філіопіль Хмільницького р-ну Вінницької округи

Член СОЗу Шевчук Федір

Навпаки, там де гарна робота наймитсько-бідняцької групи - підноситься міць колективу, вона посилює спілку бідноти та наймитства з середняком, збільшує приплив до колгоспу нових членів. Отже до роботи у цих групах партійна організація мусить взятися як до справи, що прискорює виконання гасла партії - суцільна колективізація села, ліквідація куркульського класу.

У с Плетеному Ташлику Маловисківського р-ну, в с/г артілі "Червоний незаможник" більше місяця тому утворилась наймитсько-бідняцька група. Групою керує лише місцевий партосередок, а від КНС нема ніякої допомоги, ніякого впливу.

Наймитсько-бідняцька група посіла належне їй місце в колгоспі, розгорнула гарну роботу й подає велику поміч у роботі правління колгоспу. Наслідком цього вся біднота артілі згуртувалася в одне міцне ядро навколо правління. Відколи існує наймитсько-бідняцька група не було жодного виходу членів з артілі. Тимчасом в інших колгоспах цього ж села, де таких груп зовсім нема, або де вони є, але не розгорнули своєї роботи, там помічається хитання з боку окремих членів, навіть серед бідноти.

Зінов'євська округа

Колективіст

Виходячи з цього, треба щоб у найближчий час на поширених бюро райпарткомів, разом з секретарями всіх осередків - заслухати доповідь одного колгоспного партосередку про його керівництво роботою наймитсько-бідняцької групи.

Перед початком осінньої сівби скликати районні конференції наймитсько-бідняцьких груп, на яких поставити доповіді про конкретний план робота наймитсько-бідняцьких груп в колективах під час підготовки та проведення сівби. На цих конференціях треба поставити доповідь однієї з груп про досвід її роботи під час жнив. Рішуче виправити припущені викривлення при організації груп.

Партполітвідділ "Радянського села"

ЦДАЖР, України, ф. 559, оп. 1, спр. 179, арк. 88-93. Копія.

* Дата помітки на документі.

⁴¹ Йдеться про дві статті кореспондента Ушаренка у газеті "Радянське село". У першій - "Головотяпська постанова артілі "Боротьба" (№ 632, 9 червня 1930 р.) автор піддає критиці правління артілі "Боротьба" с. Баландіне Кам'янського р-ну па Шевченківщині за рішення виключити з колгоспу 46 чоловік за їхніми заявами, позбавивши права знову вступити до колективу протягом одного, трьох та п'яти років. Дописувач вважає, що слід не поспішати з виключенням колгоспників, а роз'яснювати їм значення колективної праці, а також всіляко зміцнювати господарство.
У відповідь на цю статтю тов. Сажай із СОЗу "1-ше серпня" хут. Чемоданівки Недригайлівського р-ну на Роменщині надіслав до редакції газети листа, в якому виправдовує постанову артілі "Боротьба" про позбавлення селян права на вступ до колгоспу, мотивуючи тим, що виходять з колективу не через непорозуміння, а тому, що "вони, колгоспи, розкладаються через те, що багато ворожого елемента пустили до них, а вина в цьому тих, хто гнався за 100 % колективізації". Сажай вважав, що середняки вибувають з колгоспу, щоб не сплачувати податки.
Друга стаття Ушаренка "Тов. Сажай помиляється" (№644, 7 липня 1930 р.) є відповіддю на лист, роз'яснює, що селянина відштовхувати забороною повторного вступу до колгоспу не слід, що "середняк пішов у колектив, бо переконався у його користі", а збивав його з пантелику "куркульська агітація". Полеміка на сторінках газети викликала своєрідні думки і у члена СОЗу Ф. Шевчука.- Док. № 98.

№ 99
ЛИСТ ДО Й. В. СТАЛІНА ВІД ЗАЛІЗНИЧНИКА АВЕРБУХА ПРО НЕГАТИВНІ
ВРАЖЕННЯ ВІД ЗАГИБЕЛІ НЕОБМОЛОЧЕНОГО ХЛІБА НА ПОЛЯХ

14 вересня 1930 р.*

Уважаемый тов. Сталин!

Хочу несколько слов написать Вам о виденном много при проезде поездом по линии Одесса - Харьков, о том, что творится на совхозовских и колхозных полях. Все нижеизложенное буду писать на основании разговора с крестьянами-коллективистами и единоличниками и виденном мной, за которое приходится болеть - за существующую неорганизованность, беспорядок и слабую помощь и работу со стороны местной власти.

Начиная со ст. Одесса и углубляясь по направлению к Харькову,- поля не убраны, почти весь хлеб на полях, малая, ничтожная часть обмолочена, а дожди падают, благодаря чему хлеб сгниет. Об осенней вспашке уж говорить не приходится. Из разговора с населением слышится, что причиной всему - недостаток молотилок, которых в прошлом году было в достатке. Это один момент. Второй: со стороны местной власти помощи реальной никакой, пришлют оратора-пропагандиста - и на этом кончается, а какая-нибудь реальная помощь с их стороны не видится.

Хочу передать слова одной крестьянки. Она говорит: "У нас в колхозе 1000 дес. озимого, из которых 100 только убрано и обмолочено". То же самое - при надлежащей организации работ. При таком положении, когда масса будет иметь определенное задание, т. е. каждый крестьянин, каждая крестьянская семья возьмет на себя обязательство в зависимости от числа членов коллектива и едоков на такой-то срок свезти в обмолотить определенное количество, то возможно будет добиться темпов в этой области. Еще весной в коллективах были молотарки, не особенно хорошие, но все же работоспособные. И вот при нажиме Рудметаллторга молотарки были свезены на слом, а теперь только приходится вспоминать и пускать тяжкие вздохи по поводу машин.

Ну, на этом кончаю. Думаю, что мой долг был Вам написать обо всем виденном и слышанном. Я думаю, что наша партия под Вашим руководством боролась до сих пор со всеми трудностями, как с левыми и правыми оппортунистами, с различными загибами и неправильностями, приложит максимум энергии для уничтожения существующего положения и кулацкой агитации в этой области⁴².

Курсант 4-го ж/д полка рабочий Н. М. Авербух

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 30. Оригінал. Рукопис.

* Дата одержання листа в приймальні ВУЦВК з секретного відділу ЦК ВКП(б).

⁴² Адресу в листі не вказано. На документі є позначка зав. приймальні ВУЦВКу: "До справи про уборку врожаю. А. Кошелєв. 11.ХІ.30 р". Відповіді ЦК ВКП(б) знайти не вдалося.-Док. № 99.

№ 100
РАДІОГРАМА НАРКОМЗЕМСПРАВ УСРР М. Н. ДЕМЧЕНКА
62-М РАЙВИКОНКОМАМ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
ЗВОЛІКАННЯ У ПРОВЕДЕННІ ОСІННЬОЇ ЗАСІВКАМПАНІЇ 1930 р.⁴³

23 вересня 1930 р.

Стан посіву [в] Вашому районі вважаю цілком злочинний, безвідповідальний. Ганебна бездіяльність [у] керівництві засівом зриває виконання завдань партії та уряду. Район не лише загублює кращі часи сівби, а навіть ставить виконання засівплану, [а] також майбутню врожайність [в] повну залежність [від] випадкового стану погоди пізньої осені.

Абсолютно неприпустиме ігнорування всіх директив уряду [з] Вашого боку утворює систему повної безвідповідальності низових органів влади. Останній раз пропоную негайно розгорнути масову сівбу, забезпечити засів [на] цю п'ятиденну не менш 15 % озимого клину. Притягніть [до] відповідальності всіх, хто зриває другу більшовицьку сівбу. Райвикам ретельно стежити [за] посівом [у] кожному селі, колгоспі. Сповістіть негайно [про] всі факти репресій [з] Вашого боку.

Наркомзем Демченко

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 134, арк. 151. Оригінал.

⁴³ Порушення принципів добровільності й поступовості у колгоспному будівництві призвели до виходу селян із колгоспів навесні 1930 р. Виправлення помилок і перекручень у колгоспному русі дещо поліпшило справу, і з осені 1930 р. почався НОВИЙ масовий вступ селян до колгоспів. Однак чимало земельних площ залишалося вільними, запізнення з осіннім засівом викликало занепокоєння керівних органів, про що свідчить документ, що публікується.- Док. № 100.

№ 101
З ДОПОВІДІ КОЛГОСПЦЕНТРУ МОЛДАВСЬКОЇ АСРР ПРО СУЦІЛЬНУ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЮ В РЕСПУБЛІЦІ

5 жовтня 1930 р.

Тов. Чернишенко

Чим почати доповідь про стан підготовчої кампанії до уборки, потрібно зупинитися на характеристиці самого колгоспного будівництва в АМСРР. Колективне будівництво Молдавської республіки - це те, що у нас на початок 1930 р. був значний рух до колективного будівництва. У нас площа охоплення колгоспами доходила до 55 %. Але в березні місяці у пас почався великий відлив з колгоспів, завдяки тим перекручуванням, що були в нас, завдяки неправильному розкуркуленню, де у нас проводили розкуркулення не на базі масової колективізації, а адміністративним чином і були випадки, особливо в Крутянському й інших районах, де розкуркулювали адміністративним чином й було зачеплено середняків. Після статті Сталіна "Заноморочення від успіхів" у нас почався великий відплив. Коли ми мали на 1 березня 220 тис. колективізованої землі, то на 1 травня 1930 р. у нас залишилося лише 141 тис. га землі. Зараз у нас є вже стабільність, уже виходів немає і па сьогодняшній день до загальної кількості орної землі ми маємо колективізованої площі 25,5 % замість 9,0 % на 1.Х.1929 р. Саме ж найтрудніше проходить колективізація в районах з інтенсивними культурами, особливо на узбережжі Дністра. Це основні райони, де превалюють інтенсивні культури, садки та виноградинки. Коли ми ставили питання, що до березня місяця треба колективізувати й усуспільнити садки, то на цій базі у нас в цих районах почалися зразу виходи через небажання усуспільнити садки та виноградники. Бачучи таку картину, ми від цього відмовились й стали вести роботу щодо усуспільнення рільної землі. На 10.VІ. 1930 р. ми маємо, що у пас площа залишилася під колгоспами- 139 тис. га землі, що складає 25,5%, господарств колективізованих ми маємо 26 642, або біля 24,9 %.

Як у нас справа з усуспільненням робочої худоби? В більшості колгоспів у нас робочу худобу усуспільнено, але є поодинокі колгоспи, це особливо в селах з національною меншістю, цебто в німецьких селах, де якраз усуспільнення пройшло формально. Коні залишилися в тих же хазяїв, які вступили в члени колгоспу й вони рахуються усуспільненими. Таких неусуспільнених коней ми маємо біля 341 робочої худоби, як неусуспільнені.

Щодо соціального складу колгоспів. Коли ми будемо розглядати соціальний склад наших колгоспів, себто наших членів, то ми побачимо, що з загальної кількості членів колгоспів - 35 830 - ми маємо батраків 7 %, бідняків 65,9%, середняків 20,1%, робочих 1,6%, службовців - 4,6 % й інших, себто декласована єврейська біднота та ін.- 0,8 %. Таким чином, соціальний склад наших колгоспів в більшості є бідняцький, що є ненормальним через те, що середняка ми надзвичайно маємо [мало] в наших колгоспах, а основна маса населення у нас бідняцько-середняцька.

В той час, коли ми бідняцьких господарств маємо 65 %, то середняків значно менше.

При виході з колгоспів в нас помічалось таке, що в першу чергу у нас виходили середняки, а далі були виходи й бідноти. По деяких селах були виходи й батрачества. На це ми завчасно реагували й вжили відповідних заходів, аби затримати основну масу батрачества, біднячества й середнячества.

Що ми маємо в керуючих органах в наших правліннях?

Ми маємо в керуючих органах такий склад, батраків ми маємо 7,7%, бідняків - 53,9, менше, ніж до загальної кількості, середняків 15 %, робітників - 8,4 %, службовців - 4,1 % й ін. 0,4 %. Тож ми маємо недостатню забезпеченність в керуючих органах середняцьких шарів. Ясно, що це все відбивається на загальному рості нашого колективного будівництва...

ЦДАЖР Україна, ф. 559, оп. 1, спр. 201, арк. 122. Копія.

№ 102
ПОВІДОМЛЕННЯ КОРЕСПОНДЕНТА ПРО ЗАГИБЕЛЬ НЕЗБИРАНОГО
ХЛІБА НА КОЛГОСПНИХ ПОЛЯХ СЛОВ'ЯНСЬКОГО
ТА КРАМАТОРСЬКОГО РАЙОНІВ У ДОНБАСІ

5 жовтня 1930 р.

Хліб ще й досі на полі

Ще й досі на лапах Слов'янського та Краматорського районів не прибрано багато пшениці та інших культур. Біля самої Краматорської валяються снопи пшениці па кількох сотнях гектарів Ясногорського колгоспу. Хліб лежить від 3 до 6 тижнів. Снопи вже почорніли, проросли. Ще не ввесь хліб пропав, але багато вже втрачено безповоротно.

Через що ж все-таки загинуло багато хліба, що оціпюється на десятки тисяч карбованців? Кажуть, що винна несприятлива година. Але це неправильно. Причина тут - погана організація праці в колгоспах, брак труддисципліни. Подекуди бракувало робочих рук, але й це можна було подолати, звернувшись до краматорських та слов'янських підприємств, яких тисячі робітників могли допомогти колгоспам. Треба лише більше ініціативи, більше дбайливості від усіх місцевих організацій - і хліб можна врятувати.

Васильєв

Комуніст.- 1930.- 5 жовт.

№ 103
ЗВЕДЕНІ ВІДОМОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР,
СКЛАДЕНІ ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ ГАЗЕТ, ПРО НЕЗАДОВІЛЬНИЙ ХІД
ОСІННЬОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КАМПАНІЇ СТАНОМ НА 15 ЖОВТНЯ 1930 Р.

16 жовтня 1930 р.

Протягом третьої п'ятиденки рішучого перелому в перебігу осінньої посівкампанії ще не помічається. По багатьох районах панує настрій,, мовляв "чого ви галасуєте, заспокойтеся, упораємось, до зими ще далеко" (Вознесенськпй р-н).

В той же час деякі сільради самовільно зменшують озимі посівплощі (Словечанський р-н). Земкомісії ні в якій мірі не керують роботою. Низка районів сповіщає про так звані "житні" та "антипшенишні" настрої, які зводяться до зменшення площі посіву пшениці, куркульство підбурює колгоспівську масу проти посіву пшениці, масова роз'яснююча робота в цьому питанні недостатня. На посівах озимини в деяких районах (Спартаківський та Бердичівський) з'явились шкідники - миші та озима совка, РВК мобілізовано населення на боротьбу зі шкідниками.

Незадовільно виконуються вимоги агромінімуму, є випадки посіву неочищеного та не протруєного зерна. Ремонт с/г реманенту не налагоджений, є випадки посіву руками через несправність сівалок.

Стан сівби по окремих районах такий:

Словечанський р-н: райпосівтрійка на доповідь Лучанківської сільради про перебіг осінньої с/г кампанії констатує: І. Агромінімум зовсім не виконується; II. Контрактації зовсім не проведено; III. Не притягнуто до роботи активу села; IV. Плани сівби сільрадою до двору не доведені.

На доповідь усіх голів сільрад та колгоспів райпосівтрійка констатує: "Сільради зовсім неприпустимо поставились до складання планів та доведення їх до двору. Замість поширити озимий клин сільради безпідставно зменшують. Бігунська та Листвинська сільради зменшили площу засіву на 165 га, коли є можливість по зазначених сільрадах перевищити план на 200-250 га.

Дніпропетровський р-н: по окремих сільрадах справа з сівбою катастрофічна. Наприклад, сільради - Ломівська виконала 5 % плану, замість посіяти 1400 га - посіяла 70 га; Ялисоветська посіяла 5,3 %; Діївська - 9,2 %. Там, де партосередки, управи колгоспів відповідально поставились до роботи, там картина зовсім інша, наприклад: Аульська сільрада завдання виконала на 105 %; Романівська - 103,6 %; низка сільрад напередодні виконання планів сівби.

Білопільський р-н: по Ворожбянській сільраді та Білопільській міськраді, де сільські організації не врахували шкідницької ролі куркульства, деяка частина селянства, загітована куркулем, вимагала повернути обмінені при землевпорядженні їх полоси й відмовлялася сіяти озимину. Засіяно лише 16 % (газета "За соціалістичні темпи").

Вознесенський р-н: 15 вересня планів ще не було доведено до сільрад, колгоспів й навіть не було загальнорайонного плану. Скрізь панує самоплив й легковажне ставлення, мовляв - "чого ви галасуєте, заспокойтеся- впораємось". По району засіяно лише 13,7 % до плану. Цифра загрозлива, але інспектор, по земсправах заспокоює: "Уже перемучилися, сівба розгорнулася". Але засіяти ще залишилось 62 тис. га. 3 40 тракторів по Вознесенському кущу, половина не працювала; по Веселівському кущу з 24 тракторів теж половина припинила роботу, нібито за відсутністю свічок, але на тракторній базі такі були, але бюрократи відмовились їх видати. Бракує спецодягу для трактористів (газета "Комунар").

Якимівський р-н: площа засіву жита вдвічі більша, ніж пшениці, сигналізує про перетворення в життя шкідливого "житнього" настрію. План засіву жита виконали на 80 %, а пшениці тільки на 48 % (з газети "За колгоспи").

Першомайський р-н: у с. Бузнікуватім члени земкомісії пиячать. Біднота ходе питає, як буде з супрягами, сільрада посилає до земкомісії, а земкомісія роботи не проводить (з газети "Селянська правда").

Бердичівський р-н, с. Мала Татарнівка. На пшеничних ланах з'явились миші й виїдають посіви, а заврадгоспу не вживає ніяких заходів (з газети (/Радянський шлях").

Оріхівський р-н: по району засіяно 68 % до плану. Індивідуальний сектор виконав лише 40 % плану, в той час виконавши план засіву жита на 100 %. Тут ясно видно наслідки куркульської "антипшенишної" агітації (з газети "Ленінським шляхом").

Ніжинський р-н: у с. Веркіївці плана сівби обговорено лише 1 жовтня. У сівбі значно відстає колективний сектор (3 газети "Нове село").

АМСРР: с. Ставрове Червоноокнянського р-ну. Досі одноосібники не знають свого поля в п'ятій зміні, що має іти під озимину й тому грунт ще не готовий під засів, в цьому винна земельна комісія. Перетруєно та перечищено лише половина насіння.

Одеський р-н: у СОЗі ім. Сталіна мають засіяти 322 га, але сіяти ще не бралися; у колгоспі ім. Ворошилова мали засіяти 213 га, але виорали тільки один га, а сіяти ще не починали.

Сорокинський р-н: по району досі не обмолочено й лежить у скирдах 1798 га хліба. В одній тільки Таловській сільраді не обмолочено хліба біля 40 тис. пуд. Оранка па зяб проходить злочинно мляво (з газети "Ударник").

Кременчуцький р-н: є випадки, коли одноосібники зовсім не протруюють насіння та сіють руками, бо не відремонтовані сівалки (с. Кам'яні Потоки) (з газети ('Робітник Кремінчуччини").

Миргородський р-н: сільради та виробнича кооперація, а почасти й колгоспи не приділяють уваги посіву озимої пшениці, якої посіяно лише 65 % планового завдання. Ведеться пояснювальна робота проти "житнього" настрою" (з газети, "Червона трибуна").

Смілянський р-н: проведено десятиденник перевірки роботи сільрад та колгоспів по проведенню сівби. Плани сівби сільрадами доведено до колгоспів, виробничих товариств та одноосібних господарств формально, пророблення їх на виробничих нарадах не проведено.

Спартаківський р-н: на чистих парах з'явились в масовій кількості озима совка й нищить посіви:

По району загинуло 338 га. РВКом видано обов'язкову постанову про боротьбу з совкою, де пропонується сільрадам мобілізувати населення на збір гусені та підготовки землі в яровому клині в розмірі загинувшого озимого, та засіву його озимими культурами. В зв'язку з приморозками, совка пішла в глибину грунту.

Обмолот

Обмолотна кампанія на "Україні зараз широко розгорнулася. Метеорологічні умовини в деяких районах УСРР заважали проведенню молотьби, але в більшості районів це лише з'являється формальною підставою, на яку посилаються райони, що не спромоглися розгорнути як слід роботи в цій галузі. Соціалістичний сектор значно відстає в молотьбі за мотивами: а) занепаду труддисципліни; б) неповної завантаженості молотарок та двигунів та частим псуванням останніх, за відсутністю ремонтних майстерень та запчастин; в) неправильної організації праці.

Є випадки допомоги колгоспникам з боку одноосібників.

Одеський р-н: райпосівтріика констатує: справа з обмолотною кампанією стоїть під загрозою зриву. 1. Ремонтна майстерня не обслуговує бригади по молотьбі, як наслідок - простой тракторів та молотарок й не повна завантаженість останніх (300-500 пуд. замість 600-1000); 2. Не поставлено до тракторів двох змін трактористів, трактори не забезпечені мастивом, наявні автомашини та мотоцикли не забезпечені запчастинами й вибули зі строю.

Дніпропетровське райкоопзерно: "Несвоєчасність уборки та обмолоту хліба СОЗ "Шляхом Леніна" пояснює, що у нього є тільки одна верьовочна збруя і коли запрягають в цю збрую коней, то індивідуальники сміються, кажуть - як цигани".

Корнинський р-н: колгоспи повністю не закінчили уборки. Індивідуальні господарства відмовляються допомогти і притягуються в порядку трудгужповинності. Ворожі сили користуються труднощами в колгоспах й агітують, що це "барщина". Селищно-виробничі товариства індивідуальників на допомогу колгоспам не організували. "Тепер хліб з-під молотарок виходить вогкий, були випадки, що пункти "Союзхлібу" відмовлялись його прийняти" (з інформзбірки Укрзерноцентра).

Голованівський р-н: зусиллями районних організацій хліб зі степу, де його лежало на 15 вересня біля 50 % на кінець вересня звезено й вже обмолочено на 60 %.

АМСРР: "По сільрадах Новокомисарівській та Реймеровецькій виявлено, що особи, які переважували зерно біля молотарок, навмисне зменшували вагу зерна індивідуальних господарств, щоб утаїти хліб та зменшити платню за обмолот" (з інформзбірки УЗП).

Вознесенський р-н: "Радгосп "Новоамерика" неприпустимо відстає з обмолотом хліба, але це не турбує адміністрацію. У неділю, не зважаючи на сприятливу годину, усе затихає" (газета "Комунар").

Оріхівський р-н: Артіль "12-річчя Жовтня" залишила неубраними понад 20 га скошеного в валках сіна, яке майже все згнило. Тепер МТС оре цю землю на зяб і приорює валки скошеного сіна (з газети "Ленінський шлях").

Криворізький р-н: одноосібники прагнуть допомогти колгоспу обмолотити хліб, але у відповідь на це чують: "Сьогодні неділя, робити не будемо, треба ж відпочити. Ми й без вашої допомоги встигнемо обмолотитись, бо глибока осінь ще далеко" (з газети "Червоний гірник").

Новоукраїнський р-н: у Фурманівському колгоспі "Червоного Козацтва" понад 160 га хліба ще не звезено й лежить на полі. Коні гуляють за браком шлей (газета "Колгоспник").

Скиртування хліба

Обмеженість матеріалів з цього питання не дає можливості всебічно аналізувати стан цієї роботи. Але з тих матеріалів, що є в нашому розпорядженні, видно, що виконання директиви НКЗС УСРР з цього приводу знаходиться під загрозою. Є випадки злочинного ставлення до справи скиртування. Проте, деякі райони зуміли організувати цю роботу й притягти на допомогу робітництво та профспілковий актив.

Снігурівський р-н: за закликом профспілкових організацій в артілі "Червоний Жовтень" по скиртуванню працювали члени профспілок. Це дало здвиг в роботі (з інформзбірки Укрзерноцентра).

Очаківський р-н: в районі злочинно мляво проводиться скиртування хліба. Такі сільради, як Парутинська та Анчекракська не звезли близько 2 тис. га. Окремі керівники села пиячать, злісно саботуючи директиви партії. В СОЗі "Труженик" (Дмитріївська сільрада) ще й досі гніє у валках на степу 50 га озимої пшениці. Коли райколгоспспілка запропонувала колгоспові, аби він звіз у скирди, правління відповіло: "Ми будемо зразу возити й молотити". Артіль "Прогрес" ще не зібрала хліб з 151 га. Через поломку молотарки, артільці місяць нічого не робили, а можна було скиртувати хліб, бо він гине у копицях.

Спартаківський р-н: скиртувапня хліба закінчено. По індивідуальному сектору молотьба закінчена, по колективному сектору лише в 6 пунктах з 11.

Копка та возовиця буряків

Ще й досі в районах бурякосіяння панує розгубленість й невміння організувати як слід працю. При такому стані утворюється реальна загроза своєчасній уборці й переробці буряків. Особливо відстає соціалістичний сектор (радгоспи й колгоспи). Дефіцитний крам, призначений для стимулювання копки та возовиці буряків, лежить на полках та чекає "особливого розпорядження". Ось приклади:

Тетіївський р-н, Білоцерківщина: копка буряків по колгоспах розпочалася 25 серпня, в індивідуальних господарствах - 1 вересня. Робота проходить млявими темпами. Райтрійка по уборці буряків примушена застосовувати платний трудгужвідбуток. Цукроварні забезпечено 23-денною переробкою сировини.

Білопільський р-н: на 1 жовтня викопано буряка у колгоспах 18,1 %; звезено на приймальні пункти 2,7 %. Індивідуальними господарствами виконано - 35 %, вивезено - 19,5 %. В артілі Бочкино, Яструбівської сільради половину буряків викопано та чекають звільнення коней для возки (газета "За соціалістичні темпи").

Шепетівський р-н: копка буряків досі по району неприпустимо відстає. Одноосібники викопали буряка 90%, а колгоспи тільки 50%. На землях Хролинського СТВ засіяно цього року 1,3 га буряка. Досі буряка не викопано. Його нещадно нищить худоба (газета "Шлях Жовтня").

Першомайсъкий р-н: в справі збирання буряка у нас не гаразд. Досі убрано лише 45,6 % площі, а вивезено значно менше, а саме 24,3 %. Викопаний буряк лежить на плантаціях. Директор радгоспу "Червоні кошари" винен в затримці цієї роботи у радгоспі. Він весь час запевняв бурякспілку, що все гаразд (з газети "Селянська правда").

Бердичівський р-н: становище з копкою та возовицею буряків загрозливе. На 5 жовтня викопано лише 50 % усієї площі, а звезено значно менше. Індивідуальні господарства ведуть перед в цій справі, значно випереджаючи колгоспників.

Черкаський р-н: с/г артіль "Пам'ять Леніна": "Сьогодні в артілі прорив. На полі чекає 69 га цукрового буряка, 32 га цибулі, 25 га картоплі та ін. Залишилось посіяти ще 46 га озимини. Уборка буряка вимагає щоденно 250-300 робочих рук, підвод треба щоденно 25-30. а в середньому виходить на роботу 80 чоловік, підвід виїжджає 7-8. На копку й возку буряка призначено дефіцитного краму. Уповноважений цукрокомбінату возить в кишені зразки цього краму, а крам лежить в кооперативі й чекає "особливого розпорядження" (з газети "Прапор комуни").

Бригадирівський р-н: по району викопано лише 6 % усієї площі. У с. Високій Вакулівці ще й не починали копати буряків.

Миргородський р-н: по стану на 5 жовтня виконано плана по копці буряків по індивідуальному сектору па 50 %, по колективному на 30,6 % (з газети "Червона трибуна").

Смілянський р-н: по б. Ротмистрівському р-ну правлінням райколгоспспілки не виплачено колгоспам за обробіток буряка, проривку й повірку 12 333 крб., та не видано на копку і возку 10 975 крб., разом - 23 358 крб. Справу передано до слідчого, а гроші й досі не виплачено.

Інформгрупа НКЗС

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр, 77, арк, 8-13. Копія.

№ 104
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ В СТАРОБІЛЬСЬКОМУ Р-НІ НА ДОНБАСІ Й НЕОБХІДНІСТЬ
ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ОДНООСІБНИКІВ

27 жовтня 1930 р.

Чекають, поки куркуль змилостивиться.

Темпи хлібозаготівель у Старобільському р-ні цілком незадовільні. На 15 жовтня район виконав 65 % річного плану.

Ряд колгоспів, як наприклад колгосп ім. Леніна, Підгорівський, Половинчанський, Чмирівський, ім. Лібкнехта ще й досі не здали всіх своїх товарових лишків, тим часом, як колгоспи "Зоря комунізму", "Нова громада", "Пролетар", "Червоний хлібороб" та інші давно вже виконали річні завдання, деякі з них - з перевищенням.

Дуже погано виконує наш район план хлібозаготівель по індивідуальному сектору. На 15 жовтня серед одноосібників заготовлено лише 35 % планової кількості. Партійні й комсомольські осередки, сільради, комнезами й уповноважені райвиконкому виявляють неприпущенну млявість у хлібозаготовній роботі, не вживають рішучих заходів, щоб примусити куркульсько-заможницькі господарства виконати тверді завдання. Чекають, щоб куркуль сам здав хліб. А куркуль, тим часом, старанно ховає хліб. У с. Верхній Покровці знайдено до 1 тис. пудів хліба, що його заховали куркулі. У с. Шульгівка 35 куркульських господарств, що на них покладені тверді завдання, досі вивезли аж... 15 пуд. хліба. У с. Караяшник куркуля Куліша оподаткували на ... 23 коп. Куркуля Бондаря - на 4 крб. 38 коп., застосувавши до нього бідняцьку шкалу. Чимало є ще таких фактів по селах Старобільського р-ну. Ось де основна причина незадовільного перебігу хлібозаготівель.

Райпартком ухвалив виключити з партії за зрив хлібозаготівель членів партії Шаповалова, Тишина й Опришка. Рішуче борючись з правим опортунізмом, райпарторганізація повинна домогтися цілковитого виконання річного плану ще в жовтні.

П. Кон

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

№ 105
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Й ВИЗНАЧЕННЯ НОВИХ ГОСПОДАРСТВ ЯК КУРКУЛЬСЬКИХ
В МЕЛІТОПОЛЬСЬКОМУ Р-НІ

27 жовтня 1930 р.

Примусити куркуля негайно й цілком виконати покладені на нього тверді зобов'язання, жорстоко вдарити по тих, хто куркулеві потурає.

У Мелітопольському р-ні план хлібозаготівель виконали до 1 жовтня тільки на 50,1 %. Це, звісно, малозадовільно, але деякі опортуністи в районі вважали, видно, що й цього досить, бо в жовтні темпи хлібозаготівлі стали повільніші.

4 жовтня відбувся пленум Мелітопольського райпарткому, який констатував ганебні провали в хлібозаготівлях. Пленум відзначив і причину цього: на куркуля не натискали, хлібозаготовних завдань до. куркульсько-заможницьких дворів майже не доводили. Тому пленум дав диреатаву обов'язково до 10 жовтня закінчити доводити тверді завдання до куркульсько-заможницьких дворів і домогтися, щоб за 3 дні ці плани були виконані. Проте директиви райпарткому не виконані. На куркуля у Мелітопольському р-ні досі не натиснуто. За 10 днів після 1 жовтня річний план виконано ще тільки на 4 %, причому кожний п'ятиденник дає щораз менше хліба.

Сільські партійні осередки стоять осторонь хлібозаготівель. Масової роботи серед бідноти й середняцтва, надто серед жінок, не розгорнули. У с. Вознесенці сільські працівники ввесь час твердили, що в них куркулів немає. Потім виявилося, що в селі є 54 куркульські господарства, їм довели плани до двору, але не слідкують за тим, як вони ці плани виконують.

В Олександрофельдській сільраді куркулям довели до двору надто мізерні плани. А піщанські працівники і досі "скаржаться", що в них куркулів немає. У Новомиколаївці так само спочатку "не було" куркулів, а потім зпайшлось аж 31 господарство.

Водночас спостережено кілька фактів "лівих" заскоків. У Піщанській сільраді тверді завдання доводили до двору тільки тому, що Іван чи Степан "сукин син". У Костянтинівці намагалися довести тверді завдання за такою "класовою ознакою": "він вредний".

Але найбільшого перекручення допустилися в Олександрофельді. Тут до колгоспу, в якому об'єднано 90 % господарств села, довели план, що втроє перевищує товарові лишки. Колгосп вивіз державі всі товарові лишки і, звісно, плану не виконав. Колишній Кизіярський райвиконком натиснув, недобравши як слід, у чому річ, і колгосп почав вивозити свій засівний ярий фонд.

Тепер провідні районні організації серйозно взялися виявляти перекручення і вживати заходів, щоб негайно їх ліквідувати. Адже загалом план хлібозаготівель по Мелітопольському р-ну цілком реальний і його можна й обов'язково треба виконати, взявшись як слід до роботи й міцно вдарити на всілякі ухили, головне на правий ухил - головну небезпеку.

П. Григ

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

№ 106
ПОВІДОМЛЕННЯ РАТАУ ПРО ЗНЯТТЯ З РОБОТИ КОМУНІСТІВ У ТРОСТЯНЕЦЬКОМУ
Р-НІ ЗА ЗВОЛІКАННЯ З РОЗКУРКУЛЕННЯМ СЕЛЯН

27 жовтня 1930 р.

У Тростянецькому р-ні подекуди приховують куркулів. Так, голова Микитівської сільради, кандидат партії Хованський заявив: "У нас куркулів нема, натискувати на верхівку села не можу, духу не вистачає... та й на якій підставі ображати людей - описувати майно".

Голова Смородянського СОЗу, член партії Попов галасує, що план нереальний, і виконати його не можна. У секретаря партосередку цього таки СОЗу Лантуха також не вистачає духу, щоб натиснути на куркулів. Побачивши куркуля, він ховається а сільраді.

РПК ухвалив всіх "бездухих" з роботи зняти та справу на них передати до райКК.

Ратау

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

№ 107
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ З ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО СУД НАД ЗАМОЖНИКАМИ
С. БІЛЬМАЧІВЦІ БАХМАЦЬКОГО Р-НУ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ Й ПОДАТКІВ

27 жовтня 1930 p.

Суд над куркулями

У с. Більмачівці Бахмацького р-ну відбувся суд над куркулями, які злісно не виконували твердих завдань з хлібозаготівель, не сплачували с/г податку та самооподаткування.

На суді куркулі намагалися довести, що в них хліба не було. Проте, показами свідків виявлено, що куркулі, обмолотившись, заховали зерно й відмовилися здати державі лишки та сплатити податки.

Куркуля Топтука засуджено до позбавлення волі на 5 років, вислання з села та до 3 тис. крб. штрафу. Ряд інших куркулів_ засуджено до позбавлення волі від 1,5 до 5 років та оштрафовано на 1500-2000 крб.

Бідняки та середняки задоволені з присуду й просили суд улаштувати процеси над рядом куркулів, що не виконують законів радянської влади.

Свідок

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

№ 108
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО СКУПЧЕННЯ
Й ПСУВАННЯ НЕВИВЕЗЕНОГО ХЛІБА НА ЗСИПНИХ ПУНКТАХ

27 жовтня 1930 р.

Погана робота транспорту гальмує хлібні перевозки

Мобілізувати всі можливості!

Заготівля хліба, вивіз його з глибинних пунктів до залізничних станцій, перевезення його залізницею - це все складні частини єдиного процесу. Перебої в одній з цих частин негативно відбиваються па цілому процесі найважливішої політичної кампанії.

Незадовільна робота залізниць спричинила ряд труднощів у хлібозаготівлях. На пристанційних пунктах у багатьох місцях через невчасну подачу вагонів скупчується дуже багато хліба, склади геть переповнені, нема куди далі приймати хліб. Своєю чергою це затримує вивезення хліба з глибинних пунктів. По селах, далеких від залізниці, теж утворюються величезні завали хліба. Там справа ще гірше, ніж на пристанційних пунктах, бо немає там здебільшого приміщень, пристосованих щоб зберігати хліб. Це велика загроза. Настане бездоріжжя, тоді хліб вивозити з глибинних пунктів буде ще важче, ніж тепер. Крім цього, коли хліб зберігають у непристосованих до цього приміщеннях, він псується, виникає загроза пожежі.

Уряд дав транспортові категоричну директиву передусім забезпечити хлібні перевози. Це вимагає відповідної роботи не лише від адміністрації залізниць, а й від усіх організацій на транспорті, зокрема і особливо від профспілки залізничників. Оголошена нещодавно постанова ВУРПС про участь профспілок у хлібозаготівлях покладає па спілку залізничників величезні завдання.

Водночас треба вжити найенергійніших заходів, щоб вивезти хліб з глибинних пунктів до залізниць. Тут засобами громадської роботи, мобілізаціею незаможницько-середняцьких мас можна дійти величезних успіхів. Куркульсько-заможні господарства, що на них покладено тверді хлібозаготівні завдання, треба примусити здавати хліб безпосередньо на пристанційних пунктах.

Мобілізуючи маси для натиску на глитая, треба також організувати громадську думку за добровільну допомогу незаможників і середняків у вивезенні хліба з глибинних пунктів. Треба максимально використати постанову Наркомторгу про преміювання здатників хліба за приставлення його безпосередньо до пристанційних і пристанських пунктів.

Міські організації повинні ретельно виявляти і використати всі можливості, щоб допомагати своїми автотранспортними засобами вивезти хліб із глибинних пунктів.

Комуніст.- 1930.- 27 жовт.

№ 109
СКАРГА СЕРЕДНЯКА О. Т. АМЕЛІНА З С. СТАРОВІРІВКИ ПЕРШОЇ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

15 листопада 1930 р.

Всеукраинскому Исполнительному комитету
От гр-на 1-го Староверовского сельсовета
Амелина Емельяна Тихоновича 15.ХІ.1930 г.

Заявление

Прошу ВУЦИК рассмотреть мое дело, так как меня сельсовет обложил 350 пуд., а у меня 5 дес. земли и налога я имею только 10 руб. А то брат живет отдельно 4 года и ничего не имеет, кроме 3 дес. земли.

То они нас взяли засчитали вместе, когда обложили, забрали хлеб и продали имущество следующее: 1 комору, 1 сарай, 1 лошадь, 3 овцы и 1 бричку. Когда у меня забирали, то считали нас вместе, но когда забрали у меня, то тогда стали считать отдельно. И оставили только на 1 месяц муки, а у меня 9 душ семьи.

Проситель Амелин Емельян Тихонович⁴⁴

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 6, спр. 178, арк. 121. Оригінал. Рукопис.

⁴⁴ О. Т. Амелін був па особистому прийомі у Г. І. Петровського, і голова ВУЦВК розпорядився негайно розслідувати скаргу селянина, про що було дано завдання Старовірівському райвиконкому. 12 грудня 1930 р. голова райвиконкому Захарченко повідомив ВУЦВКу: "Хозяйство гр. с 1-й Староверовки Амелина Емельяна Тихоновича до революции и в настоящее время состоит из хаты, 2 сараев, клуни, амбара, клети, 2 лошадей, коровы, мелкого скота и 10 дес. земли, т. е. хозяйство по нашему району крепко середняцкое. Едоков 9 душ. Все это хозяйство и едоки взяты вместе с братом Амелиным Иваном, который юридически разделен, но живут и ведут хозяйство вместе. Налога платят: Емельян -10 руб. 70 коп. и Иван - 7 руб. 38 коп., причем, если бы налог начислялся как на одно хозяйство, то был бы значительно больше.
План хлебозаготовок Амелиным доведен до двора в размере 250 пуд., и этой цифры упорно не выполняли, за что говорит то, что после изъятия получилось - хозяйство вывезло всего хлеба 310 пуд., и кроме того, оставлен хлеб для семьи 50 пуд. и 7 колен помолоченного ячменя (т. е. до 40 пуд.).
За злостное невыполнение плана Амелин 19.ХІ.1930 г. был осужден нарсудом 22-го участка по ст. 58-й КК и приговорен к лишению свободы на 5 лет с поражением в правах на 3 года и штрафу 1000 руб. Председатель Староверовского райисполкома Захарченко. Секретарь райисполкома Валетчик". ВУЦВК з такими висновками погодився і прийняв "до відома".- Док. № 109.

№ 110
РОЗ'ЯСНЕННЯ УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ЗАБОРОНУ ПРИЙОМУ
ДО КОЛГОСПІВ ГОСПОДАРСТВ, ВИЗНАНИХ КУРКУЛЬСЬКИМИ

17 листопада 1930 р.*

Про приймання до колгоспів
Пояснення Укрколгоспцентру

На додаток до своєї постанови від 4.ХІ. Укрколгоспцентр пояснює:

1. Забороняється приймати в члени колгоспу господарства, що їм доведено план хлібозаготівель до двору, доки вони не виконають твердих завдань.
2. Рішуче забороняється приймати до колективів куркульські господарства, хоч вони цілковито виконали зобов'язання.
3. Господарства, що їм доведено план до двору, не куркульські - можна приймати до колгоспу, але за неодмінної умови, що вони цілком виконали свої зобов'язання з хлібозаготівель.

Голова правління Колгоспцентру України І. Мусульбас

Комуніст.- 1930.- 17 листоп.

* Дата опублікування.

№ 111
ПОВІДОМЛЕННЯ ТАРС ПРО ПЕРЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНИХ ПЛАНІВ
В ОЧАКІВСЬКОМУ І ВІННИЦЬКОМУ Р-НАХ ПІСЛЯ РОБОТИ В НИХ
БУКСИРНИХ БРИГАД

20 листопада 1930 р.

Если взяться за хлебозаготовки как следует

Харьков, 20 ноября (ТАСС). Пример того, как надо работать, показала буксирная бригада колхозников Зиновьевщины, выехавшая в Очаковский р-н. До ее приезда с. Кущуруба выполнило план хлебозаготовок только на 70 %, а после четырех дней работы этой бригады выполнение плана повысилось до 119 %.

Винницкий р-н к 1 ноября еле-еле дотянул план хлебозаготовок до 45 %. Такое угрожающее положение заставило местные организации взяться за хлебозаготовки как следует и шире развернуть массовую работу. В результате к 5 ноября район выполнил 105 % годового плана. Эти примеры доказывают, что причины отставания кроются не в объективных условиях, а в неумении по-большевистски организовать работу.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК. - 1930. - 21 нояб.

№ 112
ОБІЖНИК НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ЗАМОЖНИХ ГОСПОДАРСТВ
В РАЙОНАХ СУЦІЛЬНОЇ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ І УТВОРЕННЯ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКИХ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ РОЗКУРКУЛЕНИХ СЕЛЯН⁴⁵

21 листопада 1930 р.
Обіжно. Не підлягає оголошенню

№ 77-0/621

До НКЗС АМСРР, всіх РВК, міськрад, землевпорядних бюро

У зв'язку з масовою суцільною колективізацією під час підготовки до весняної с/г виробничої кампанії 1930 р. періода, НКЗС на підставі директив відповідних органів, що в лютому та березні дав директиви всім ОЗВ, щоб у районах суцільної колективізації всім тим куркульським господарствам, що їх на базі суцільної колективізації було розкуркулено, але не вислано за межі України, наділити землю за мінімальними споживчими нормами, що їх встановлюють, ураховуючи віддалення від ринків збуту, якість грунту та інші умови, сільські Ради та затверджують райвиконкоми. В цих директивах зазначено також, що відвід землі цим куркульським господарствам треба проводити на відокремлених дільницях на найдальших і найнезручніших придатних для с/г використання землях, з організацією на цих землях віддалених виселків в 10-20 господарств, з обов'язковим урахуванням перспектив майбутнього землевпорядження, щоб утворені куркульські виселки не перешкоджали інтересам землевпорядження МТС, радгоспів та колгоспів.

Щоб перевірити виконання цієї директиви та з'ясувати дійсний стан з утворенням куркульських виселків засвоєнням землі на них, та фактичним їх заселенням, НКЗС пропонує всім РВК та міськрадам негайно провірити проведену роботу та протягом двох декад і не далі 15.ХІІ. 1930 р. надати до НКЗС відомості за формою, що додається до цього⁴⁶, заповнити без пропусків усі графи.

Якщо внаслідку провірки РВК буде встановлено, що розкуркуленим господарствам, яким надано право залишатись на терені району, досі не відведено землі на виселках, або ці господарства живуть по селах і не переселились на відведені їм землі. РВК та міськради повинні негайно відвести землю та садиби на виселках та переселити на них куркульські господарства, що до цього часу залишились в селах районів суцільної колективізації.

Про причини невиселення до цього часу куркульських господарств 3-ї категорії на виселки всім РВК та міськрадам, де такий стан буде виявлено, НКЗС пропонує подати у визначений вище термін обгрунтовані пояснення.

Наркомземсправ (Триліськи)
Нач. Управління землевпорядження (Фесенко)

Згідно:

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 215. Засвідчена копія. Склограф. прим.

⁴⁵ Див. також док. № 140, 152.- Док. № 112.

⁴⁶ Не додається, надіслана як зразок.- Док. № 112.

№ 113
ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У ПРО ЗНЯТТЯ З РОБОТИ ТА ОГОЛОШЕННЯ
СУВОРИХ ДОГАН КЕРІВНИКАМ РАЙКОМІВ КП(б)У ЗА НЕВИКОНАННЯ
ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

25 листопада 1930 р.

1. За бездіяльність і незабезпечення виконання хлібозаготівельного плану Царичанському, Каменському (кол. Запоріжжя), Білозерському (кол. Мелітопільщина), Старокерменчицькому, Горностаєвському, Мангуському РПК оголосити сувору догану. Секретарів РПК Старокерменчицького - тов. Маршнера, Білозерського - тов. Волошина і Царичанського - тов. Гальчанського зняти з роботи і просити ЦКК розглянути питання про міру кари на кожного з них зокрема.
2. За бездіяльність у виконанні хлібозаготівельного плану, а також мляву роботу в справі мобілізації коштів Білокуракінському РПК оголосити сувору догану. Секретаря Білокуракінського РПК тов. Костянтинова з роботи зняти і справу про нього передати до ЦКК для визначення партійної кари.
3. За цілковиту бездіяльність в справі мобілізації коштів і виконання касового плану оголосити сувору догану бюро РП: Чемерівецького, Ровеньківського, Чаплинського, Шпиківського, Гданського (кол. Лубенщина), Липецького, Новозлатопільського, Ізлучистого, Покровського (кол. Запоріжжя). Попередити РПК, що коли вони протягом найближчої декади не забезпечать рішучого перелому в справі мобілізації коштів - справу про них вдруге поставлять на обговорення ЦК⁴⁷.

Комуніст.- 1930.- 30 листоп.

⁴⁷ Аналогічну постанову прийняв Раднарком УСРР відносно працівників райвиконкомів - Чаплинського Ровеньківського, Чемерівецького, Глинського, Остерського, Шпиківського. Білокуракінського, Покровского, Липецького, Новозлатопільського, Ізлучистого.- Док. № 113.

№ 114
ПОСТАНОВА ЦК КП(б)У ПРО ПОКАРАННЯ ПАРТІЙНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ
ПРАЦІВНИКІВ КАМ'ЯНСЬКОГО Р-НУ НА ЗАПОРІЖЖІ ЗА
НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ

5 грудня 1930 р.

1. За явно опортуністичне ставлення до виконання хлібозаготівель (фактичне сприяння тенденціям на зменшення плану), вдаслідок чого план хлібозаготівель у Кам'янському р-ні на І.ХІІ виконано на 45,4 %, секретаря Кам'янського РПК тов. Чігріна, голову райКК тов. Андрющенка й голову РВК тов. Хіміченка з роботи зняти. Прохати ЦКК терміново розглянути питання про міри парткари щодо цих товаришів.
2. За систематичний підрив плану хлібозаготівель в районі, за добір даних, спеціально спрямованих на оборону неможливостей виконати цілком реальний план - зав. райторгу тов. Вест з роботи зняти й з партії виключити.

Комуніст.- 1930.- 7 груд.

№ 115
ОВІДОМЛЕННЯ ТИЛІГУЛО-БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙВИКОНКОМУ НА ОДЕЩИНІ
ДО НАРКОМЗЕМУ УСРР ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ВИСЕЛКІВ ДЛЯ РОЗКУРКУЛЕНИХ
ГОСПОДАРСТВ

5 грудня 1930 р.

До НКЗС УСРР, м. Харків

На Ваше відношення від 21.ХІ. 1930 р. за № 77-0/621⁴⁸ про організацію куркульських виселків та з приводу цього постанова РНК УСРР від 23.ХІ. 1930 р. № 38/690⁴⁹ Тилігуло-Березанський райвиконком сповіщає: за директивами колишнього Одеського ОЗВ від 15.І. 1930 р. за № 11-3.11 інд. 113.11 та від 12.ІІ.1930 р. інд. 113.20.3 були слідуючі установки, на підставі яких проведена робота по нашому району. Пункт З першої директиви колишнього Одеського ОЗВ від. 15.1. 1930 р.: "Щодо куркулів, то вони виводяться поза межі колгоспу на незручні землі, причому землекористування їх встановлюється в розмірі, що не перебільшує пересічного розміру землекористування даної земгромади на їдця, таким чином, їм треба залишити землю на кількість їдців, але не більше 15 га на двір..." *

Директива Одеського ОЗВ від 12.ІІ.1930 р.: "Окрземвідділ пропонує: 1) куркулі, які залишаються в межах району та яким надається право обробляти землю, наділяються в розмірі 3 га польових земель па господарства в усіх районах, а в приміській смузі Одеського району - в розмірі 1 га під сухі городи; 2) землі куркульським господарством відводяться найгіршої якості та непридатні для машинної обробки поза полями сівозміну колгоспу".

Отже в жодній директиві колишнього Одеського ОЗВ не вкапано про утворення куркульських виселків по 10-12 господарств, як це вимагається Вашим обіжником на підставі обіжника РНК УСРР.

Згідно останнього обіжника колишнього Одеського ОЗВ від 12.ІІ.1930 р. та інших по нашому району не утворено куркульських гнізд виселків, а польову землю вказали по 3 га у розпорошеному виді на найгірших землях нашого району, а мешкають куркулі по тих селищах, як і раніше, до розкуркулення, але в інших, гірших садибах, а садиби куркулів передано колгоспам та бідності.

За голову РВК Титаренко

Райземлевпорядний інженер Невельський

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 543, арк. 27. Оригінал.

* Крапки у тексті.

⁴⁸ Див. док. № 112.-Док. № 115.

⁴⁹ Йдеться про постанову ВУЦВК та РНК УСРР, затверджену 23 листопада 1930 р., "Про зміни законодавства УСРР у зв'язку з постановою ЦВК і РНК РСР з 13 жовтня 1930 р. про найману працю в куркульських господарствах" (ЦДАЖР України, ф. 34, оп. 34, спр. 111, арк. 62 зв.).- Док. № 115.

№ 116
ПОВІДОМЛЕННЯ КОРЕСПОНДЕНТА ГАЗЕТИ "ИЗВЕСТИЯ ЦИК СССР"
ПРО НЕДОВИКОНАННЯ ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ Й СКУПЧЕННЯ НЕВИВЕЗЕНОГО
ХЛІБА НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ УСРР

13 грудня 1930 р.

Возы неисправны

Киев, 13 декабря (По телеф. от наш. корр). На 1 декабря Правобережье выполнило годовой план хлебозаготовок на 91,7 %, хотя к этому сроку план должен был быть выполнен на 100%. Отставание от плана будет еще большим, если принять во внимание, что план по пшенице выполнен всего на 72%, а твердые задания кулацкими хозяйствами - на 77 %. До сих пор на глубинных пунктах Правобережья лежит свыше 1 млн ц невывезенного хлеба. Районы не используют данное им правительством право установления трудгужповинности для вывоза хлеба. Вывозка хлеба рассматривается как "кампания, которой еще не подошла очередь". Раньше говорили "лошади заняты в поле", а теперь говорят - "возы неисправны". С таким отношением к вывозу хлеба пора покончить.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК.- 1930.- 14 дек.

№ 117
3 ЛИСТА ГОЛОВИ ПРАВЛІННЯ АРТІЛІ "СПІЛЬНА ПРАЦЯ"
ГРИШИНСЬКОГО Р-НУ 25-ТИСЯЧНИКА Ю. С ЧОРНОГО ДО ВУЦВКу
ПРО НЕПОСИЛЬНИЙ ПЛАН ХЛІБОЗАГОТІВЛІ ТА ЗАГРОЗУ ГОЛОДУ КОЛГОСПНИКІВ

14 грудня 1930 р.

Запитання

Сільськогосподарська артіль "Спільна праця" Іванівської сільради, Гришинського р-ну (був. Артемівщина) організувалася 1 березня 1930 р., яка об'єднує 310 господарств, або 96 % усіх господарств сільради. Вся артіль розбита на 15 бригад, артіль має їдців 1850 та землі 3.350 га, робочих коней 465 шт., кінського молодняку 120 шт., усуспільненої рогатої худоби 97 шт., усуспільнених свиней - 105 шт. ...*

Слід сказати, що проти плану хлібозаготівлі минулого [1929] року при однаковій врожайності, у цім [1930] році план дано на 300 % більше. План хлібозаготівлі давався адміністративно: "Приймайте, хоч не хочете". Доказувалося документально по умолотних документах, що план нереальний, що в разі його виконання колгосп залишиться на півроку незабезпеченим як худоба, так і люди, і все-таки план не переглядався...

Разом незабезпеченість колгоспу по продовольчих - 20 049 пуд. та фуражних на 17 612 пуд. А вопрос виконання плана хлібозаготівлі повністю як від РВК, так і від сільради стоїть так, щоб виконати, а дальше, мовляв, буде видно. І ще тим дужче справу заводе у заблуд тим, що не даючи віри колгоспові про вірність обліку врожаю, було ухвалено на нараді сільради у присутності голови РВК т. Золотаря про перевірку всього зерна на вагу комісіями вкупі з уповноваженими РВК. І не один раз, а два рази переважено й перевірено усі документи і ніяких зловживань не знайдено. А все ж таки, завідомо зная таке катастрофічно становище нашого колгоспу, пропонують як РВК, так і сільрада недовиконання виконати. Я гадаю, що тут, мабуть, не без шкідництва. Коли виконати повністю плана, то або вивозити посівне зерно, щоб людям і худобі було що їсти, або не годувати коней і людей та виконати план. Залишено для дорослої людини на рік продовольства 7 пуд. у зерні⁵⁰.

Я, як робітник 25-тисячник, стою на чолі колгоспу, знаходжусь в ньому головою правління й вирішив звернутися за порадою, чи може бути таке ставлення до колгоспу та колгоспників? Серед колгоспників почувається недовольство, що, мовляв, при такому господарюванні нічим весною буде обробити 3 тис. га землі. Я це питання неодноразово ставив як у сільраді, [так і у] РВК та райколгоспспілці, але наслідків ніяких.

Додаю, що артіль з господарчими кампаніями, як весіння засівкампанія, парова, уборочна, осіння посівкампанія - упорювалась з перевищенням та дотерміново одною з перших по району.

Правління складається з 5 чоловік, і з яких 2 - 25-тисячники, 1 - член КП(б)У, рекомендований райколгоспспілкою, та 2 місцевих селянина, із яких [один] бідняк та один красний партизан⁵¹.

З колгоспним привітанням голова правління Чорний

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 145, арк. 231-232. Оригінал. Рукопис.

* Тут і далі опущено текст, де автор робить розрахунки прибутків і видатків, потреби артілі в продовольчому та фуражному зерні, співставляє їх ів збільшенням плану хлібозаготівлі.

⁵⁰ Пересічна потреба хліба на одного їдця на рік становила 12 пуд. - Док. № 117.

⁵¹ У січні 1931 р. ВУЦВК надіслав листа Ю. С Чорного до Укргоспцентру для перевірки. Обстеження колгоспу проведено уповноваженим Укрколгоспцентру Н. Е. Шрамком і 27 лютого 1931 р. зроблено висновки, що артіль дійсно не змогла виконати плану хлібозаготівлі, не було утворено страхового фонду озимого клину, недостатньо забезпечено продуктами харчування людей та фуражем худоби. Дефіцит хліба, таким чином, по всіх статтях складав 2 396,5 ц. Враховуючи тяжке становище артілі, Укрколгоспцентр у погодженні з районними організаціями пішов назустріч їй й вирішив так: недовиконаний план хлібозаготівлі (1146 ц) скасувати, оскільки Гришинський р-н в цілому хлібозаготівлю виконав. З районних фондів комітетів взаємодопомоги мали знайти потрібну кількість хліба для членів артілі та кормів для худоби, посівматеріал для озимого страхфонду, а також повернути лишки зерна колгоспникам, які одержали на їдця більш як 12 пуд. і фураж на утримання тварин, що забито на власні потреби.
Важливим рішенням Укрколгоспцентру було розукрупнення артілі, яка об'єднувала 19 населених пунктів на відстані 15-20 км, і замість неї організацію 4-5 окремих колгоспів, в той час, коли в багатьох випадках невеликі артілі не завжди доцільно об'єднувалися в одну. Таким чином, ще на початку 1931 р. існували можливості падання хлібної допомоги селянам з небагатих резервів, наявних в розпорядженні центру і на місцях. В подальшому вони були вичерпані. ВУЦВК з висновками Укрколгоспцентру погодився і підтримав їх.- Док. № 117.

№ 118
ЗВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРУПИ НАРКОМЗЕМУ УСРР
ПРО НИЩЕННЯ ХУДОБИ

18 грудня 1930 р.

За відомостями, що їх має Наркомземсправ, останнім часом по деяких районах спостерігаються факти хижацького нищення робочої та продуктивної худоби, що є наслідком шкідницької діяльності куркульні, що намагається загальмувати суцільну колективізацію та зірвати плани весняної с/г виробничої кампанії.

Основні причини і форми хижацького нищення худоби є такі:

1. сподівання, що з весни цього року завезуть стільки тракторів, що живого тягла вже непотрібно буде;
2. прагнення зберігати фуражні ресурси, щоб їх по спекулятивних цінах продавати на приватному ринку;
3. куркульська агітація, скерована на утворення труднощів з тяглом в колгоспах та її вплив на бідняцько-середняцькі кола ліквідувати худобу, вступаючи до колгоспів;
4. низька оцінка в окремих випадках робочої худоби тих господарств, що вступають до колгоспів.

Найбільш яскраві випадки хижацького нищення худоби спостережено в Кам'янецькому, Черкаському, Павлоградському, Макарівському та інших районах.

Павлоградський р-н. В районі спостерігається хижацьке нищення живої тяглової сили та продуктивної худоби. Факти останнього часу примушують сигналізувати, що це явище починає набирати масового характеру. Куркуль активізувався і проводить шалену боротьбу по всіх напрямках, не завжди зустрічаючи відповідної відсічі. Громадської думки широких колгоспних та бідняцько-середняцьких мас не мобілізовано навколо цього питання. Можна чути на кожному кроці за трактор, за механізацію сільського господарства, але дуже рідко чути за практичні заходи щодо захисту живої тяглової сили, зокрема коней. Ось характерний приклад: два дні проходив зльот жінок-колгоспниць й одноосібниць. На порядку денному зльоту стояло багато питань, крім питання про хижацьке нищення худоби. На зльоті доповідав директор МТС, що все говорив за трактори, але жодного слова не сказав про використання живої тяглової сили, про ув'язку роботи коней та волів з роботою трактора.

Ось в яких формах проходить хижацьке нищення худоби.

В хуторській сільраді Павлоградського р-ну затримано (в грудні 1930 р.) приблудну коняку, на якій був прив'язаний великий плакат із фанери з таким надписом:

"Ходю, блукаю -
хазяїна шукаю,
хазяїна не найду,
на ковбасу робочих піду".

А ось "ув'язка" нищення худоби з проблемою робітничого постачання. Коли ветлікар якось зауважив в одному колгоспі, що коняка здатна до роботи, підняли галас, що цим зривають робітниче постачання. Дуже часті випадки навмисного обгодування коней, коняка здихає, а хазяїну платять страховку.

Є низка фактів злісного знищення породистого молодняка. В цій самій сільраді лише останніми днями зареєстровано 4 випадки знищення тільних породистих корів, що мали днями отелитись. Є випадки, коли коней давлять, закручуючи на шиї вірьовку з палкою (так звана "цурка").

Відмічені факти, коли куркуль і навіть окремі бідняки й середняки виганяють з двору худобу у поле "пастися". Куркульня веде агітацію за продаж робочої худоби, бо з весни ніби-то коней не потрібно буде, бо будуть трактори (з матеріалів інспекторського обслідування).

Пулинський р-н (німецький). Район скотарсько-молочарський. Коней почали нищити в жовтні місяці, але цього ніхто не помічав. Виявилося це після ярмарки, коли на площі залишилося декілька "безпритульних" коней. Це були дуже виснажені, дрібного робочого екстер'єру коні, віком від 3 до 10 років. Розповідають, що коней на ярмарку було до того багато, що ярмарок нездатний був їх пропустити. Внаслідок цього ціни на коней знизились до крайніх розмірів. Коні розцінювалися по 2-3-5 крб. Поруч низьких цін на коней "Шкірспілка" проводила заготівлю шкір і в межах ліміту платила за кінську шкіру 6-10 крб.

"Кожспілка", ганяючись за виконанням плану заготівлі, використовує момент низького рівня цін, приступає до заготівлі коней - скуповує на убій, не вдаючись в таку "подробицю", чи придатна та або інша коняка для роботи. Коли "Кожспілка" одного разу ганяла на убой табун коней, натрапив ветлікар, що тут же відібрав 8 коней, придатних до роботи.

У погоню за баришами "Кожспілка" навіть зв'язалася з окремими особами, що скуповували коней по 2-3-5 крб., у балках та лісах коней забивали, а шкіри продавали "Кожспільці" по 6-10 крб. До речі сказати, "Кожспілку" притягнено до суду, а посередників її заарештовано.

Встановити точно, скільки знищено коней неможливо, але виходячи з кількості заготовленої "Кожспілкою" шкіри у жовтні та листопаді цього року та порівнюючи цю кількість з кількістю заготовленої шкіри у відповідних місцях 1929 р. виходить, що знищено у цьому районі 216 коней.

Місцеві робітники оцінюють це явище кожен по-своєму. Більшість оцінює це, як наслідок куркульської агітації та напруженістю фуражного балансу, а голова райколгоспспілки взагалі цим питанням не цікавиться і дати будь-які міркування з цього приводу не може. Останнього часу вжиті деякі заходи так лінією адміністративною, як і громадською, але широкої масової роботи ще бракує. Ще блукають коні, хоч ці випадки, порівнюючи з тим, що було раніш, зменшились. Забою коней тепер непомітно, бродячих коней підбирають та розміщують но колгоспах.

Проте, мотиви напруженості фуражного балансу безпідставні і по суті шкідливі, бо за нормами Наркомторгівлі індивідуальний сектор забезпечений повністю й має лишки фуражу - 4000 пудів.

Основні причини, чим А?ожна пояснити нищення худоби в цьому районі, це:

1. вплив куркульської агітації особливо на середняків, не дбати за худобу ("Мене знищили, а потім тебе");
2. прагнення збувати фураж по спекулятивних цінах;
3. за думкою місцевих робітників, одна з причин нищення худоби в цьому районі є насиченість району кіньми, природньою вибраковкою їх та приростом молодняку, що колись йшов на ремонт кінського господарства, а частково на ринок, але оскільки ринок не здатний прийняти пропозицію, то дрібні та старі коні обезцінюються та викидаються геть.

Макарівський р-н. Глитаї вигнали коняку, до шиї причепили казана з ложкою і написали:

"Викопала все:
здала жито і пшеницю;
тепер не маю чого їсти -
їду за границю".

А ось нова форма спекуляції з кіньми, що "підготовлюються" до нищення. Купить спекулянт виснажену коняку за 2-3 крб., застрахує її, продовжує її виснажувати, аж поки коняка не подохне, а потім одержує страховку.

Ось приклади:

Черкаський р-н. Деякі спекулянти скуповують на базарі коні по З-5 крб. та їх страхують. Потім ставлять коня у клуні та годують очеретом. На таких кормах коні гинуть, а спекулянт одержує страховку та 10 крб. за шкіру (з газети "Прапор комуни").

Васильківський р-н. Члени президії Новогригор'ївської сільради відкривають шлях куркулям нищити худобу. Члени президії сільради Щербина та Козленко порізали молодняк і м'ясо продали спекулянтам. Слідом за ними куркулі почали вже одверто нищити худобу. Голова Новогригор'ївської артілі видав колгоспникам Бурні та Щербині грошей, щоб купити молодняк і порізати його (з газети "Радянське село").

Бердичівський р-н. У с. Житницях останнім часом зарізано 8 штук молодняка. Навіть сам уповноважений сільради Вахнінський і той зарізав теля.

Селидівський р-н. Земгромади с Олексіївни та хут. Шевченка по-хижацьки поставилися до справи розвитку тваринництва. Ці земгромади знищили племінних громадських бугаїв. Ініціаторами в цій справі були заможні господарства.

Кам'янецъкий р-н. У районі спостерігаються випадки безгосподарського продажу коней. На вулицях самого районного центру можна зустріти безпритульних коней.

Куркулі ніби-то з причин відсутності в них фуражу, виганяють коней у поле та ліс пастися, спекулюючи пашою. В одного куркуля в селі Бразі, що вигнав коней, бо "не мав чим годувати", знайшли стільки паші, що можна було б прогодувати нею 10 коней. Одна з причин, що коні збувають за безцінок, а пашу продають за велику ціну, це те, що при вступі до колгоспів нових членів оцінюють їхніх коней за одиночними цінами 2-3-4 крб.

Інформгрупа оргсектору НКЗС 18.ХІІ.30 р.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 11, спр. 77, арк. 1-3. Оригінал.

№ 119
ПОСТАНОВА ЦВК І РАДНАРКОМУ СРСР ПРО ЄДИНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ
ПОДАТОК НА "КУРКУЛІВ"

23 грудня 1930 р.

Об обложении кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом
в индивидуальном порядке

Заслушав доклад Народного комиссариата финансов Союза ССР о ходе обложения кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке, Центральный исполнительный комитет и Совет народных комиссаров Союза ССР постановляют:

1. Ввиду явно недостаточного выявления количества кулацких хозяйств признать результаты обложения кулацких хозяйств единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке неудовлетворительными.
2. Предложить правительствам союзных республик обязать местные советы и исполнительные комитеты принять меры к выявлению всех кулацких хозяйств и к обложению их единым сельскохозяйственным налогом в индивидуальном порядке с тем, чтобы закончить взыскание налога с кулацких хозяйств не позднее 15 января 1931 г.
3. Во изменение постановления Центрального исполнительного комитета и Совета народных комиссаров Союза ССР от 23 июля 1930 г. обизменении ст. 29-й положения о едином сельскохозяйственном налоге (Собр. Зак. Союза ССР.- 1930.- № 37.- Ст. 399) предоставить в РСФСР советам народных комиссаров автономных республик и краевым в областным исполнительным комитетам, а в республиках, не имеющих областного деления, советам народных комиссаров автономных республик по принадлежности видоизменять применительно к местным условиям указанные в ст. 29-й упомянутого положения признаки кулацких хозяйств.
4. Обязать Советы народных комиссаров союзных и автономных республик и краевые и областные исполнительные комитеты установить тщательное наблюдение за тем, чтобы не допускалось обложение в индивидуальном порядке середняцких хозяйств и за нарушение этого правила привлекать виновных к строгой административной или судебной ответственности.
5. Предложить Народному комиссариату финансов Союза ССР в трехдневный срок издать инструкцию по применению настоящего постановления.

Председатель Центрального исполнительного комитета Союза ССР М. Калинин

Зам. председателя Совета народных комиссаров Союза ССР Я. Рудзутак

Секретарь ЦИК Союза ССР А. Енукидзе

Москва. Кремль, 23 декабря 1930 г. № 52/766.

Известия ЦИК СССР и ВЦИК,- 1930.- 25 дек.

№ 120
ПОВІДОМЛЕННЯ ГАЗЕТИ "КОМУНІСТ" ПРО НЕДОВИКОНАННЯ
НА УКРАЇНІ РІЧНОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ З УРОЖАЮ 1929 Р.

24 грудня 1930 р.

За даними на 20 грудня річний план хлібозаготівель по зернових культурах виконано зерновою кооперацією на 90,4%. По окремих економічних районах план виконано так: АМСРР - 99,6 %; Степ - 85,8 %; Лівобережжя - 99,2 %; Правобережжя - 94,8 %; Полісся - 95,5 %.

По харчових культурах план виконано на 91,7 %. По окремих економічних районах план виконано: АМСРР - 120 %; Степ - 86,4 %; Лівобережжя - 98,7 %; Правобережжя - 96,9 %; Полісся - 95,7 %.

Дані хлібозаготівель свідчать, що найбільш відстає у заготівлі індивідуальний сектор. На 10 грудня (зведення на 15 грудня Укрзерноцентр не має, бо не було зв'язку з багатьма районами через метеорологічні умови), колгоспи виконали річний план хлібозаготівель на 90,2 %, індивідуальний сектор - на 89,2 %.

Надто незадовільний стан хлібозаготівель по таких районах: Васильківському, Котовському, Новомосковському, Павлоградському, Гуляйпільському, Коларівському, Вознесенському та Анатолівському. Недозвольне відставання цих районів - це наслідок демобілізованих настроїв та відсутності масової роботи. Управа Укрзерноцентр а запропонувала всім райспілкам цих районів негайно вжити заходів, щоб виконати хлібозаготівні плани до 1-го дня третього року п'ятирічки. Ухвалено також надіслати до цих районів спеціальні фонди промкраму, щоб преміювати сільради, які найкраще й швидше виконають річний план хлібозаготівлі.

Управа Укрзерноцентра також констатувала незадовільний стан щодо виконання твердих завдань від куркульсько-заможних господарств.

Райони, що вже виконали річний план, не повинні припиняти хлібозаготівель, доки не виконають завдань з окремих культур.

Управа звертає увагу всієї заготовної мережі на те, що заготівля соняшнику в незадовільному стані. На думку управи це є наслідок недбалого ставлення апарату "Расмасло" до заготівлі соняшника. Надалі слід звернути особливу увагу на те, щоб одержати 100 % соняшника на контрактаційні договори.

Комуніст.- 1930. - 24 груд.

№ 121
ЛИСТ КОЛГОСПНИКА І. Л. ЛЕБЕДЯ З С. ЛЕНІНЕ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО
ОКРУГУ ДО УКРКОЛГОСПЦЕНТРУ ПРО ВИЛУЧЕННЯ В ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ ВСІХ
ЗЕРНОВИХ ФОНДІВ КОЛГОСПУ "ЧЕРВОНІ ЛУКИ"

27 грудня 1930 р.

В Укрколгоспцентр
От колгоспника Лебедя Илариона Леонтьевича с. Ленино
4 квартал. 27 декабря 1930 г.

1. У нас в СОЗе "Червоні луки" при Ленинском сельсовете произошел раздел урожая по едокам, а райколгоспспилка предписывает по трудодням. Я не могу понять, как будет правильно, а посему прошу вас дать мне пояснение, для чего прилагаю копию Великотокмакской райколхоспспилки⁵²

2. Если семья, записавшаяся в феврале месяце 1930 г. в наш СОЗ "Червоні луки", в мае месяце эта семья выписывается из СОЗа, а один член двора сего - пожелавшая остаться в СОЗе, где наш СОЗ ее принял, и поскольку она активно работает в СОЗе (выработала до 1 декабря 179 трудодней), то она потеряла совсем трудовую связь со своей семьей. Больше всего она находилась у своей сестры, где она и столовалась, получая из СОЗа продукты. Теперь она, Антипенко Катерина Макаровна, выходит в ноябре месяце замуж за члена СОЗа, а СОЗ дал ей пая только 9 пуд. 20 фунт., а все члены нашего СОЗа получили на сегодняшний день по 13 пуд., значит она недополучила 3 пуда 20 фунт. Правление СОЗа посылает ее - "иди до своего отца и дополучи" - то мне непонятно, правильно [ли] поступило правление нашего СОЗа?

3. Почему вышестоящие органы не выработают твердой нормы для пропитания человека, чтобы твердо знать, по сколько требуется оставить в СОЗе для каждого члена СОЗа, дабы избегнуть всяких нижестоящих волокит. Например, есть правления СОЗов, которые оставили на едока по 20 ж 25 пуд. и даже 30 пуд., а наш СОЗ поделил по 15 пуд. на едока. Теперь, благодаря нажиму на хлебозаготовку, правление нашего: СОЗа, же находя иного пути, отбирает обратно наш пай, чтобы вывезти в хлебозаготовку. В результате чего у нас осталось пая следующее: до 1 года осталось 3 пуда, от 1 года до 5 годов - 11 пуд., от 5 до 10 годов - 12 пуд., от 10 годов и выше осталось 13 пуд., фураж для лошадей на сегодняшний день остался: ячменя - 565 пуд., овса - 192 пуда, всего 757 пуд.

Лошадей у нас рабочих 74 шт., до нового урожая осталось 6 месяцев, на один месяц на лошадь попадает 1 пуд 28 фунт. Для того, чтобы когда придет весняная посевкампания, чтобы хотя [бы] немного дать больше фуража за счет зимнего периода, наше правление СОЗа решило не давать зерна сейчас, а кормить соломой. А наш Ленинский сельсовет предписывает в обязательном порядке - "выезжайте с подводами возить груз со станции Большой Токмак в завод "Червоний прогрес". Лошади, кормившиеся соломой, не могут работать этой тяжелой работы, а надо им давать зерно, а дать зерно то, что правление оставляет на весняную работу - что же мы будем делать когда придет весняная посевкампания? Мы останемся очень в плачевном состоянии.

По плану нам требуется хлебозаготовки 14 тыс. пуд., а выполнили 9 тыс. пуд., зничит не выполнили еще 5 тыс. пуд. Весняная культура кукуруза и подсолнухи - у нас погибли от стихийного бедствия на 100%, где выезжала специальная комиссия по осмотру этих культур, признали погибшими на 100%. И благодаря халатности нашего Ленинского сельсовета, который подал несвоевременно этот акт, посему погибшую культуру (кукурузу и подсолнухи) считают не погибшей и берут с этих культур хлебозаготовку.

Вот что у нас делается и не могу понять, правильно это делается? А посему прошу Вас не оставить моей просьбы без внимания и дайте пояснение, дабы я мог правильно понимать в этой работе.

К сему И. Лебедь

Гор. Большой Токмак Мелитопольского округа, с. Ленино, 4-й квартал, Илариону Леонтьевичу Лебедь.

ЦДАЖР України, ф. 559, оп. 1, спр. 350, арк. 7, 9. Оригінал. Рукопис.

⁵² Копія збереглася. Йдеться про звернення Великотокмацької райколгоспспілки "До всіх колгоспів" про необхідність розподілу наслідків господарювання по трудоднях.- Док. № 121.

№ 122
ЗАЯВА ЗАСУДЖЕНОГО СЕЛЯНИНА П. П. ПАРАВИШНИКОВА
ПРО ПОМИЛУВАННЯ

31 грудня 1930 р.

До Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
гр. Паравишникова Петра Павловича,
засудженого за арт. 58-м КК

Заява про помилування

25 жовтня цього року [1930 р.] виїздна сесія народного суду Артемівського р-ну засудила мене за арт. 58-м КК до 5 років позбавлення волі з додержанням його в віддалених місцях ув'язнеyня з поразкою в правах 5 років після відбуття міри соцзахисту.

Міжрайонний суд м. Сталіно вирок нарсуду Артемівської округи залишив без наслідків.

Я з своєю родиною користувався землею в розмірі коло 4 дес. землі на 4 їдців. Згідно хлібозаготівчому плану на мій двір повинно було внести 58 пуд. хліба. Я вніс належний хліб, але через декілька тижнів знов, одержав відношення від сільради, що я повинен внести на протязі 24 год. ще 168 пуд. хліба.

З огляду на те, що із засіяної землі 4 га півтори десятині; загинуло. про що був складений відповідний акт, я не мав змоги [внести] накладений [на] мене хліб, тому що частину хліба ми поїли, а частину залишили для посіву. Цей план до двору, що був мені доведен, я не мав ніякої змоги виконати, про що я й доводив, до сільради, яка не звернула на це ніякої уваги.

Я сам бувший робітник шахти "Голандський рудник", де я проробив на протязі 10 років. Батьки мої теж були батраками, про що може ствердити й сільрада. Сільрада весь час вважала мене як середняка, про що й видала мені довідку. Це ще стверджується тим, що я не куркуль, що мого сина було прийнято до лав Червоної Армії в 1928 р., це й зараз він кулеметником.

Те, що я найманої праці не вживав, видно з того, що я в 1930/31 рр. був обкладений в 34 крб. не як експертник, а надлишка з зарплати. В 1928 р. мене було притягнуто до відповідальності за нездачу хліба, але судом мене було виправдано. У мене особисті рахунки з головою сільради гр. Полтавцем, який добивається мене зовсім знищити. Все майно у мене відібрано, а родину вигнали з хати, а зараз я ще судом засуджений на висилку.

Все свое життя я працював сам без найманої праці, та добивався про зміцнення свого господарства. Я сам почав добиватися ще до суда, щоб мене було прийнято до колгоспу, але як неправильно обкладений в експертному порядкові, мені в цьому було відмовлено. Ініціатива всього цього була з боку того ж голови сільради - Полтавцева.

Мені зараз 62 роки. Мене вже всього знищено, але я звертаюсь до Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету з проханням мене помилувати, та дати мені змогу надалі довести свою лояльність до радвлади⁵³.

31.ХІІ.30 р.

Паравишников

ЦДАЖР України, ф. І, оп. 7, спр. 1788, арк. 217-218. Оригінал. Рукопис.

⁵³ Висновок членів ВУЦВК по справі П. П. Паравишникова: "Відмовити". Документи повернуто в листопаді 1931 р.- Док. № 122.

На початок

Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Copyright © 2025 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua