Колективізація і голод на Україні: 1929-1933
Збірник матеріалів і документів

1929

№ 1
З ЗВІТУ ІЗЮМСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Й ПОЛІТИКУ "НАСТУПУ
НА КУРКУЛЯ" ПІСЛЯ XV З'ЇЗДУ ВКП(б)

9 січня 1929 р.
Секретно

І. Хлебозаготовки

1. В хлебозаготовительную кампанию 1928 г. с начала года (январь-февраль) для получения более реальных результатов, применялись такие методы:

• материальной заинтересованности всей крестьянской массы, путем отпуска товаров, в первую очередь, сдатчикам хлеба;
• обхода по дворам крестьян членов правления и кооперативного актива с призывом сдавать излишки хлеба на ссыпные пункты;
• расширения системы путевок;
• проведения периодических собраний кооперативного актива, членов пайщиков, с/х и потребительской системы коопераций, с вопросами о хлебозаготовках и проч.;
• занесение па черную доску злостных держателей хлеба.

Но, когда указанные методы. не дали надлежащих результатов в деле выполнения хлебозаготовительного плана по округу (март - май), окрисполкомом были приняты меры "чрезвычайного, характера" в отношении злостных держателей излишков зерно-хлеба, которыми в большинстве являлась зажиточно-кулацкая часть крестьянства, путем принуждения их к вывозу на ссыпные пункты имеющихся в них излишков, а также привлечения их к ответственности по ст. 127-й УК УССР.

Одним из методов обнаружения запасов зерно-хлеба являлось искание амбарного вредителя "долгоносика" ¹, которое, правда, не носило массового характера, но, однако, дало положительные результаты, так как хозяйства, у коих были выявлены запасы зерно-хлеба, принуждались к вывозу его на ссыпные пункты. Как стимул к вынужденному вывозу запасов зерно-хлеба являлся нажим па заможную и кулацкую часть крестьянства по линии выполнения ими всех видов платежей, как-то: ЕСХН, самообложения, взимания просроченных ссуд, а также сбора полных кооперативных паев, сдачи отмера владельцами мельниц и проч.

Как чрезвычайные меры, так и меры экономического нажима были направлены, главным образом, на заможную и кулацкую часть населения, но одновременно с этим необходимо отметить, что этими мерами была также ущемлена значительная часть середняцких и некоторая часть бедняцких хозяйств, что вызывало со стороны последних недовольство на хлебозаготовительную кампанию.

В новую хлебозаготовительную кампанию, начиная с августа 1928 г., с отменой всяких чрезвычайных мер, стали применяться меры экономического порядка, т. е. нажима по линии взимания платежей и разных обязательств, методы экономической заинтересованности, а также общественного воздействия, так, например: крестьяне, злостно не сдающие на ссыппункты излишки зерно-хлеба, лишаются получения товара в кооперативных товариществах, а тех, кто вывозит свои излишки на базар и продает их по спекулятивным ценам - исключают из состава пайщиков и прекращают им продажу товаров, согласно постановления кооперативного актива, с вывешиванием списков таких лиц на видных местах для сведения всего крестьянства.

Вышеуказанные меры в большинстве случаев применяются к кулацкой и зажиточной прослойке и дают положительные результаты.

2. Применение 127-й ст. УК УССР (107-й ст. УК РСФСР) в заготовительную кампанию проводилось по отношению к злостным держателям и утайщикам зерно-хлеба, которые злонамеренно не желали выпускать на рынок своих излишков, за скупку и продажу зернопродуктов по повышенным ценам и проч. Количество рассмотренных дел нарсудами но указанной статье УК, по категориям преступления подсудимых и социальному положению осужденных, по сведениям, имеющимся в окрсуде, характеризуется следующими данными².

Излишки, выявленные у каждого из подсудимых, в большинстве случаев не превышали 500 пуд., но были случаи осуждения за невыпуск на рынок зерно-хлеба и в количестве от 80 пуд.

При рассмотрении приговоров нарсудов, Верховным судом, в порядке надзора было найдено, что продажа масляничных семян и покупка зернопродуктов проводились подсудимыми без преследования целей спекуляции, а посему в отношении 17 осужденных Верховным судом приговоры были отменены и только один приговор за скупку по повышенным ценам 60 пуд. зерно-хлеба, Верховным судом был утвержден. Кроме этого Верховным судом и кассационным отделом окрсуда были отменены приговоры в отношении ущемленных этой статьей всех бедняков, 15 середняков и 6 заможных. Меры социальной защиты, примененные в отношении осужденных, были следующие. Таблица №2^*.

Из указанной таблицы видно, что больше всего применялось условное осуждение (37,7 %) и лишение свободы от 1 до 3 месяцев (36,6 %), затем идут: лишение свободы сроком на 6 месяцев (11,48%), штраф (6,56%), общественное порицание и предупреждение (4,99%) и лишение свободы сроком на один год (3,28%). Кроме указанных мер, применялись и следующие: конфискация всего или части излишка зернопродуктов, конфискация части имущества на сумму от 2 до 1000 руб. и проч. У двух осужденных нарсудом были конфискованы лошади, а у одного подсудимого - комора и конь. Излишки зернопродуктов, не конфискованные приговорами судов, предлагалось сдавать в местные кооперативы по установленным ценам. В отношении торговцев и зажиточных крестьян применялись меры: лишения свободы - 19, условного осуждения - 9, штрафа-1 и общественного порицания 2, а из добавочных мер: конфискация части имущества-16, излишков зернопродуктов - 7, конфискация лошади и коморы - 1 и кожи - 1.

Извращения, которые допускались некоторыми судами в этом направлепии, исправлялись Верховным судом и кассационным отделом окрсуда, в частности, были отменены приговоры о конфискации лошадей и комор. Всего из вышеуказанного количества приговоров, было отменено в целом с прекращением дела в отношении 26 осужденных и изменены приговоры в отношении 7 осужденных. Изменение постановлений нарсудов состояло главным образом в замене реального лишения свободы условным, а также в уменьшении [части] конфискованного имущества. 9 приговоров в отношении 19 осужденных были отменены в порядке надзора Верховным судом, из них 8 приговоров, поданных председателем окрсуда через прокуратуру республики.

3. Беднота и батрачество в своем большинстве принимает активное участие в хлебозаготовительной кампании. В прошлую заготовительную кампанию участие их выражалось в том, что они при проведении чрезвычайных мер обнаружили спрятанные зажиточной и кулацкой частью запасы зерно-хлеба, а в настоящую кампанию во всех районах при кооперативах организованы группы бедняцкого актива, закупающие хлеб по дворам. Кроме этого, беднота некоторых сел содействовала увеличению хлебозаготовок личным примером и вывозила часть имеющихся излишков на ссыппункты. Так, например, беднота сел Михайловки и Геевки Андреевского р-на 5-6 января с. г. организованно с красными знаменами вывезла на ссыпной пункт 700 пуд. хлеба. Однако, надо отметить, что в последнее время со стороны бедноты замечается ослабление в деле помощи выполнению плана хлебозаготовок.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

1. По округу в широкой степени развито мелкое ростовщичество в виде обработки кулачеством бедняцкой земли и дачи посевного материала на кабальных условиях и проч. Но имеются факты и более крупного ростовщичества, как например: в бывшем Бугаевском р-не один заможный крестьянин продал одну из имеющихся у него хат за 600 руб., а деньги сдал машинно-тракторному товариществу в кредит с начислением высокого процента. Однако, в полной степени осветить ростовщичество и формы его приспособляемости не представляется возможным, так как оно проявляется в большинстве случаев в скрытой форме.

2. Частная торговля также является одним из корней, питающих кулачество. Так, например: пользуясь благоприятной конъюнктурой для торговли с/х продуктами, особенно мясом, некоторые из зажиточных крестьян и кулачества (часть бывших лавочников) скупают эти продукты, а затем перепродают их, как продукты "собственного производства" и в некоторых случаях в этом им помогали сельсоветы, выдавая фиктивные справки для продажи. Кроме этого, зажиточные и кулацкие хозяйства продолжают перемалывать по 40-50 пуд. зерна и продавать его по повышенным ценам, как на местном рынке, так и путем вывоза в г. Харьков, Чугуев, Змиев и проч. Этот способ систематической продажи зажиточной частью скупленных продуктов под видом собственных, дает значительную прибыль последним и зачастую проходит мимо налоговых органов, не попадая под соответствующее обложение.

3. Порядок сдачи земли в аренду существует такой: договора на сдачу в аренду земли регистрируются в сельсоветах, а затем проводится контроль со стороны сельсовета над их выполнением; но имеется еще достаточно большое количество скрытой аренды. Преимущественно сдают в аренду земли бедняцкие хозяйства, не имеющие рабочего скота и инвентаря, а также и те, которые по тем или иным причинам во время посевной кампании остаются без посевных семян. Несмотря на это, необходимо отметить значительный рост оформления договоров на аренду путем регистрации их в сельсоветах. Так, например: по данным 6 райземотделов о земельной регистрации за 1927/28 г.³ видно, что до отчетного периода по этим 6 районам было зарегистрировано 816 договоров на 162,4 дес., а в 1927/28 г. 1280 договоров на 2342,32 дес. Рост оформления арендных договоров по отдельным районам происходил неравномерно. Так, например, в Савинском р-не в 1927/28 г. имеется рост на 600 %, а по Шандриголовскому, наоборот, некоторое уменьшение. Эта явление, безусловно, характеризует то, что в отдельных районах не одинаково обращалось внимание на борьбу со скрытой арендой.

Из форм аренды наиболее распространенной является денежная и сдача земли с получением известной части урожая, причем нужно отметить, что не регистрируются, главным образом, договора о сдаче земли в аренду с части урожая, которую кулаки-арендаторы трактуют не как аренду, а как договора особого рода.

4. Об изменениях, происшедших за последний год в области эксплуатации чужого труда на селе, позволяют судить данные статистического учета годовых, сроковых и помесячных рабочих в крестьянских и прочих единоличных хозяйствах за 1927 и 1928 гг.

Учтено в 1927 г.- 3415 рабочих. 1928 -2774, т. е. уменьшение на 601 рабочего или на 19%.

Аналогичную картину дают данные ВРЗЛ о степени охвата батраков труддоговорами:
Охвачено труддоговорами за 1 полугодие 1927 года - 2446 батраков; 1 " 1928 " - 2036 " , т. е. уменьшение на 410 батраков или на 17%.

Следовательно, вышеуказанные данные свидетельствуют о весьма значительном уменьшении количества батраков в 1928 г. Очевидно, что это явление может быть объяснено, главным образом, или даже исключительно более решительным ограничением возможностей эксплуатации наемного труда в сельском хозяйстве.

VIII. Экономические и политические результаты наступления на кулака

1. Что же касается последствий, явившихся результатом наступления на кулака, то их можно характеризовать следующими данными.

А) сокращения посевов в кулацких хозяйствах не наблюдалось. Наоборот, если считать и площадь погибших, но не пересеянных, озимых, то крупные хозяйства, имеющие свыше 9 дес. посева, увеличили свои посевы в истекшем году приблизительно на 7 %, в то же время, как общее увеличение посевной площади по округу (тоже вместе с погибшими, но не пересеянными, озимыми) составило около 3 %. Так как основная масса кулацких хозяйств находится среди многопосевных групп, то очевидно, что кулак скорее обнаружил тенденцию к расширению посевов, нежели к их сокращению. Однако, количественно многопосевная группа не увеличилась за счет других групп, как в 1927 г., так и в 1928 г. Количество хозяйств с посевом свыше 9 дес. составляло 12,4 % по отношению ко всему числу хозяйств. Это позволяет нам считать, что численный рост кулачества по линии расширения посевной площади не имеет места. Вместе с тем нужно отметить, что расширение посевов в кулацких хозяйствах в основном происходило за счет собственных наделов, а не за счет расширения аренды у бедняцких хозяйств.

Данные об аренде показывают, что как раз в 1928 г. бедняки значительно сократили сдачу земли в аренду, что видно из следующей таблицы:

Из вышеприведенной таблицы видно, что особенно резко сократилась сдача земли безпосевнымп. В результате численность безпосевной группы резко сократилась, составляя в 1928 г. только 2,3 % от общего числа хозяйств округа против 4,5 % в 1927 г.

В следующей, малопосевной, группе количество хозяйств, сдававших землю в аренду, несколько увеличилось, но зато количество сданной в аренду земли значительно уменьшилось.

Оба эти явления могут быть объяснены результатами весенней посевкампании 1928 г. Помощь, оказанная во время кампании беднякам, дала возможность многочисленным хозяйствам овладеть землей в значительно большей степени, чем в предыдущем году.

Б) степень обеспеченности многопосевных хозяйств сложными с/х машинами осталась почти стабильной в отношении сеялок и косилок и понизилась в отношении молотилок, что видно из следующей таблицы:

На каждые 100 хозяйств с посевом свыше 2 дес. приходилось машин:

В) об обеспеченности многопосевной группы скотом говорят следующие данные (в среднем на одно хозяйство с посевом свыше 9 дес.):

Как видно из вышеприведенной таблицы, в многопосевной группе несколько увеличилась только обеспеченность рабочими лошадьми, зато значительно уменьшилась обеспеченность рабочими волами. Обеспеченность же коровами осталась стабильной.

Г) дробление хозяйств в 1928 г. вообще сильно увеличилось по всем группам хозяйств. Из всех опрошенных хозяйств (во время весеннего опроса) разделилось 4,1 % против 2,2 % в 1927 г. В группе с посевами свыше 9 дес. разделилось 3,8 % против 1,7 в 1927 г. Следовательно, данные окрстатбюро не позволяют сделать выводы о более сильных тенденциях к дроблению в крупных хозяйствах, чем в мелких.

В общем необходимо сделать следующие выводы о результатах наступления па кулака по имеющимся в ОИКе данным, а именно:

1. Значительно сократилась эксплуатация наемного труда в крестьянских хозяйствах; 2. Приостановилось накопление скота в наиболее мощных хозяйствах; 3. Обеспеченность сложными машинами во многопосевных хозяйствах осталась стабильной; 4. Многопосевная группа количественно стабилизировалась, но внутри этой группы в 1928 г. имело место некоторое расширение посевов; 5. С другой стороны значительно уменьшился удельный вес бедняцких групп при соответствующем увеличении удельного веса середняка, в особенности по обеспеченности посевами и скотом, что видно из следующих таблиц:

Таблица № 1. Группировка по посевной площади

Таблица №2. Группировка по рабочему скоту

Таблица №3. Группировка по коровам

2. Практика проводимой работы по наступлению на кулака за время после XV партсъезда показала, что капиталистические элементы села в период проведения соввластью различных кампаний (хлебозаготовки, ЕСХН, самообложение и проч.), тяжесть каковых в первую очередь ложилась на кулацко-зажиточные слои, старались всеми способами воспрепятствовать проведению указанных мероприятий в разных видах и формах.

Кулачество в своем большинстве являлось антисоветской прослойкой села и будучи ущемленной, для того, чтобы воздействовать на остальные массы крестьянства и тем самым вызвать недовольство к проводимым кампаниям, прибегает ко всякого рода агитации, как в скрытой форме, так и путем открытых выступлений на сходах, стараясь скомпрометировать в глазах массы работников села, распространяя провокационные слухи о войне, неустойчивости советской власти и проч.

За истекший период, особенно в моменты проведения кампаний, по округу зафиксировано увеличение случаев сочувствия кулачеству, главным образом, со стороны зажиточно-середняцкой прослойки.

Необходимо отметить, что кулачество, ставя своей целью срыв мероприятий соввласти, проводит не только идеологическое влияние на массу, но применяет и другие виды борьбы, как например, во многих населенных пунктах округа, кулачество подчинило себе уголовные и хулиганствующие элементы и через них- сводило счеты с ненавистными для него активными работниками села путем убийства и проч. В доказательство вышеуказанного приведем несколько таких фактов.

По хлебозаготовкам. В с. Волохов Яр Балаклейского р-на в мае месяце 1928 г. у кулака Гурия Ф. жил в наймах батрак Волохонь И., который заявил одному из членов по выявлению излишков хлеба у кулачества о том, что у его хозяина имеется скрытый хлеб в количестве до 1000 пуд. пшеницы. Пшеница у Гурия была обнаружена и изъята. Гурий за это мстит Волохоню, увольняет его и подговаривает хулигана Хруща убить его за 300 руб. В одну темную ночь Волохоня обнаруживают убитым.

На хут. Поповском Лозовеньковского р-на с целью создания препятствий вывозу законтрактованого хлеба, кулаки совместно с живущими у них батраками разбирают общественный мост, построенный через речку, перевозят строительные материалы сначала во двор, а затем со двора вывозят в степь, где таковые зарывают в глубокую яму. Сообщение по мосту прекращается, и крестьянство было вынуждено ездить через высокую гору и рвать упряжь.

В с. Лозовеньки в первых числах января местные кулаки, лишенные избирательных прав, будучи недовольными нажимом по взысканию просроченных ссуд и вообще проводимыми мероприятиями, связанными с хлебозаготовкой, каковые проводил член партии Ковалев Андрей, ночью убивают его из обреза.

В с. Рубцово Шандриголовского р-на рецидивисты братья Гавриковы, связанные с предсельсовета Чернышевым, по поручению последнего ночью стреляют в селькора Вардакова, наносят ему тяжелые раны, мстя за разоблачение их преступной деятельности, а главным образом деятельности кулацкого прихвостня предсельсовета Чернышева.

По единому сельхозналогу. На хут. Красный Яр Балаклейского р-на зажиточный середняк Горобец подстрелил члена сельской налоговой комиссии Сероуса А. за то, что последний высказался против скидки ему налога.

По землеустройству. В с. Старосеменовка Барвенковского р-на кулак, бывший собственник Рябоконь, будучи недовольным проводимым землеустройством, вел агитацию за срыв таковой, угрожая предземкомиссии, члену партии и в результате угроз у последнего сгорела клуня.

Помимо перечисленных фактов террора имеется еще целый ряд фактов по поджогу, подбросу пироксилиновой шашки и проч. Переходя к антисоветской деятельности кулачества в массе крестьянства,' нужно сказать, что таковая в большинстве случаев выражается в разговорах и во вредной критике мероприятий советской власти и партии, но имеется и целый ряд других моментов, как-то: провокационные слухи, эмигрантские настроения, недовольство кампаниями, погромная агитация, провокация и проч. Ниже сего приводим наиболее характерные из этих моментов, а именно:

Эмигрантские настроения. Кулак немецкой колонии Рижово Барвенковского р-на Вирт в разговоре с крестьянами высказался так: "В настоящее время живется очень плохо. Нельзя себе устроить жизнь хорошо, налоги большие, продукты сельского хозяйства дешевые, а товары дорогие. Рабочим то же самое, живется плохо, хотя они и получают большое жалованье. Вот у нас люди [немцы] хотят выехать из России в Америку. Потому, что здесь плохо, все дорого и человек не чувствует у себя под ногами твердой почвы".

Провокационные слухи. Кулак с. Петровское Захаров М. И., встретившись с зажиточным середняком Трубицки, стал говорить: "Налог большой. Берут все сразу: и хдеб, и налог, и самообложение. Я слышал, что с хлебозаготовкой будет плохо. В Харькове Петровский собирал всех коммунистов и они решили забрать весь хлеб и на весенние посевы крестьянам ничего не оставить, заберут и хлеб и налог, наверное коммунисты думают удирать".

Недовольство хлебозаготовкой. В с. Балаклее кулаки, бывшие торговцы Дьяков А. и Бычок И., в группе крестьян говорили: "Дохлопа-лись в ладоши, дождались свободы, что крестьянин не может распоряжаться своим хозяйством, не дают ему возможности продать продукт по своему усмотрению, душат налогами, в кооперации без книжки ничего не дают и жить стало хуже, нежели при царе".

Погромная кампания. Кулак с. Михайловки Лозовеньковского р-на Баев, выступая на общем сходе, открыто заявил: "Соввласть нас душит. До каких это пор будет? Не успели заплатить налог, как уже надо платить самообложение. Чтобы избавиться от соввласти, нам надо организовать зеленые банды. Пусть я погибну, но сыны мои отомстят за меня, придет время и над моими воротами взойдет красное солнышко".

Провокация. На хут. Богдановском Лозовеньковского р-на кулаки Живогляды, ведя агитацию среди крестьян, говорили: "Соввласть жмет крестьян, выкачивает деньги на уплату царских долгов иностранным государствам, а рабочих не трогает".

Срыв собрания по самообложению. Кулак с. Петровское Захаров Ф. Л. па общем сходе выступил в прениях по докладу и заявил: "Граждане, у нас в этом году недород, самообложение мы платить не в состоянии, а если и придется платить, то не больше 15 % с рассрочкой до 1 мая". Собрание, не приняв предложения, разошлось по домам.

Кроме вышеприведенных характерных моментов выступления кулачества во многих селах округа отмечены толки следующего содержания: "Не слушайте коммунистов, они нам много говорят и больше ничего, отбирают все, душат налогами, закрыли частную торговлю и сосредоточили все в кооперации, которая не в состоянии удовлетворить нужды крестьян, а выкачивает от нас последний хлеб, который везут в другие государства. А там топят его в море. Скоро с нас, крестьян, сдерут последнюю шкуру. Организовывают коммуны и артели для того, чтобы легче было командовать и обманывать нашего брата. Пора уже отказаться от уплаты налога или от земли. Надо отделять сыновей, отказаться от аренды бедняцкой земли и сеять только для себя, пусть тогда рабочие попробуют кушать хлеб, беднота имеет землю, а налогов не платит. До каких пор власть будет давать льготы лодырям?.. Они не хотят ничего делать, а мы за них будем платить".

"Мужиков давят налогами и будут давить, потому что у них нет своей организации. Если бы это было так рабочим, так они бы сразу взбунтовались и устроили бы для себя лучшую жизнь. Украина - золотое дно Европы. За нее скоро должны драться Польша, Англия и Германия против СССР. Москва обдирает Украину. Понаезжали сюда кацапы и душат хохлов. Ну мужик терпит до поры до времени, а если и забунтует, то сразу жизнь получшает. Коммунистов же пора гнать, они живут хорошо, одеты и обуты, а у крестьянина нет даже кожи, ходит босый и голый".

Кулачество проявляет свое недовольство к мероприятиям советской власти даже через детей, стараясь вооружить детвору против советской власти. Так, например, в с. Лозовеньке того же района ученики школы, дети кулаков, написали стихотворение, куда приклеили отдельную надпись: "Что предлагают крестьяне" и "Классовый враг не дремлет". Стихотворение это следующего содержания:

"Ах зачем нас в тюрьму посадили,
под железным замком держат нас,
неужели мы в том виноваты,
что голодным нет хлеба у нас.

И мы рады бы были душою
всю голодную Русь накормить,
но не стыдно признаться пред вами,
нам самим почти нечего есть.

И за это теперь мы страдаем,
под замком в каталажке сидим,
и за звуком ключей часового
грустью сердца мы дружно следим.

Часовой по фамилии вызывает,
На допрос под начальство ведет,
А сердечко в груди замирает
И решенья судьбы оно ждет.

На допрос по одном нас выводят
И короткий предлог вам дают;
Везите хлеб поскорей предлагают,
А не хочешь, так опять же замкнут
И осудят нас года на три руду рыть
и придется нам, ребята, про свободушку забыть.

Читайте лучше. Писал "ХТОСЬ" А. Я."

3. Беднота и батрачество по отношению к мероприятиям советской власти и проводимому наступлению на кулака в большинстве своем настроены сочувственно, одобряя мероприятия партии и советской власти в этом направлении и участвуя в практической работе по проведению их в жизнь. Беднота и батрачество в своем большинстве брали активное участие в проведении хлебозаготовок. В прошлую хлебозаготовительную кампанию беднота выкрывала спрятанный кулаками хлеб и этим содействовала ходу хлебозаготовок. В настоящую хлебозаготовительную кампанию во всех районах при кооперативах организованы группы из бедняцкого актива по закупке хлеба по дворам. В некоторых местах беднота проявляла особую активность в деле проведения хлебозаготовок, даже личным примером вывозя на ссыпные пункты, демонстративно, излишки хлеба (Андреевский р-н, Геевка и Михайловка). Отмечено много случаев, когда беднота давала решительный отпор кулацким проявлениям, не давая выступать им на сходах против мероприятий советской власти, как, например: в одном из сел Андреевского р-на на предвыборное собрание явился кулак - председатель церковного совета и попросил дать ему СЛОВО, а беднота не только не дала ему слова, но с шумом выгнала с собрания.

Проявление недовольства и антисоветских выступлений со стороны бедняцкой прослойки безусловно наблюдается меньше, и если где таковые выступления и бывают, то они главным образом исходят от лиц с антисоветским прошлым, находящихся под влиянием кулацкого и зажиточного элемента, а также и тех бедняков, которые считают оказываемую им помощь незначительной.

Нужно отметить также и то обстоятельство, что во многих местах наблюдалось обратное явление, когда беднота относилась пассивно к мероприятиям советской власти и даже в ряде населенных, пунктов плелась в хвосте настроении зажиточного слоя, что объясняется главным образом слабостью работы некоторых организаций КНС на местах и неполным охватом бедняцких слоев села. Как это ни удивительно но приходиться констатировать, что количество недовольств и антисовпроявлении со стороны бедняцкой прослойки, главным образом со стороны бедняков-подкулачников, в связи с проводимыми кампаниями увеличилось. Ниже сего иллюстрируем отдельные характерные факты недовольств со стороны бедноты на селе:

Недовольство сельхозналогом. Бедняк с. Гавриловки Барвенковского р-на Остроушко Петр Иванович пишет своему сослуживцу в Косную Армию следующее: "В настоящее время на селе наpoд страшно обозлен, потому что за 12 дес. земли платят 100 руб., 20 руб. страховки, 25 руб. самообложения на 9 душ семьи, вот почему на деревне и свирепствует опасное дело. Начались поджоги и убийства, середняк на бедняка, а бедняк на середняка, не знаем как на это смотрит коммунистическая партия".Недовольство недостатком товаров. Бедняк с. Нижнесоленой Боровского р-на Шарко Ф. Г. в разговоре с гражданами высказывался так: "Эта власть делает, как царское правительство в войну с Германией. Нужны были снаряды, а высылают сухарей, так и теперь соввласть - крестьянам нужна кожа, а им присылают готовую обувь. То я бы взял бы кожу, да и пошил бы своей семье, а то купи одному а остальные будут ходить босые".

Недовольство хлебозаготовкой. Член КНС с. Яковенково Балаклейского р-на Черно И. на общем собрании по вопросу о хлебозаготовках выступил и заявил: "До каких пор вы будете проводить хлебозаготовку разве вы не читаете декретов, что по горищам лазить нельзя а вы опять думаете по горищам лазить. Были в прошлом году запасы так вывезли куда-то, а теперь хотите, чтоб и мы, как таврические крестьяне ездили и последнюю лошадь променивали на хлеб. Мы хлеба не дадим. Зачем я буду вывозить хлеб в кооперацию, когда там нет товара а деньги мне нужны. Пусть хлеб лучше лежит дома"

Примерно аналогичных фактов с выражением недовольства среди бедняцкой прослойки зафиксировано много.

Середняцкая прослойка крестьянства по отношению к мероприятиям советской власти и политике партии значительно менее консервативна, нежели кулачество, как по существу реагирования на то или иное мероприятие, так и по отношению к соввласти и партии По данным, которые имеются в ОИКе по части реагирования на те или иные моменты мероприятии партии и соввласти и по вопросу взаимоотношений на селе, более усиленную активность проявляет зажиточное середнячество. Констатировано ухудшение настроений середнячества в особенности зажиточного по отношению к соввласти и партии, однако наряду с этим подчеркиваем что это положение не дает основания полагать, что происходят глубокие изменения в политическом отношении середнячества к соввласти и партии.

Изученные факты проявляемых недовольств говорят о том, что они вызывались главным образом, как ударностью проводимых кампаний, во время которых было допущено много ошибок со стороны лиц, проводивших эти кампании, а также благодаря усиленной антисоветской агитации кулачества и антисоветского элемента.

Характерные факты недовольства и антисоветских проявлений приводим ниже сего:

Толки о коллективизации. Зажиточный середняк Шейко З., коснувшись мероприятий соввласти по коллективизации, говорил: "Коммуны и коллективы представляют из себя сейчас старые экономии. Как раньше были управляющие в экономиях, так и сейчас они есть и коммунах и артелях. Нужна вольная крестьянская коллективизация. Вот мы даем соввласти хлеб, а нам не дают кожевенных товаров совершенно, или же их совсем пет, или же она нас не хочет снабжать, а снабжает только рабочих. Только и остаётся крестьянам собраться и устроить бунт, тогда скоро дадут нам кожу. Выдумали хлебозаготовки, что они нам дадут? Повезешь куда-либо и стоишь в очереди мерзнешь".

Недовольство контрактацией: В с. Мечебилово Петровского р-на середняки на сходе, разговорившись о контрактации, высказывали недовольство, говоря: "Зачем мы будем контрактовать на будущий год посевы. Зажиточные сейчас задерживают зерно, а весной продадут его по 3-4 руб. за пуд и смеются над нами, что мы чистосортные семена продаем по дешевой цене".

Вражда к бедноте. Зажиточный середняк хут. Васильевки Боровского р-на Чепурко Петр в кучке граждан говорил: "До каких пор мы будем кормить бедноту, которая сидит на нашей шее, она не будет работать потому, что советская власть разбаловала ее, не заставляет платить никакого налога, дает долгосрочные кредиты, она их проживает и не возвращает, мы землю обрабатываем с половины, а она зерно, которое получает для посева, перемалывает и ест".

Недовольство распространением крестьянского займа. Зажиточные середняки села Нурово Савинского р-на Лисенко П. М. и Дудник П. С. в группе крестьян говорили: "Они сукины сыны не знают, как от крестьян выманивать деньги. Выдумали заем, а почему они на рабочих всяких налогов не накладают, ведь они им платят большое жалованье".

Недовольство хлебозаготовкой. В с. Чепель Савинского р-на середняк Борисенко в группе крестьян говорил: "Вот пять лет пожили, как будто ничего, а теперь опять начинается по-старому, забирают хлеб, как при разверстке". Присутствовавший при этом середняк Роленко сказал: "Нам не привыкать, что с нас тянут, но только видно, что Россия закрутилась, так как делается неразбери что".

Примерно аналогичных фактов в среде середнячества отмечено много. В период проводимых кампаний 1928/29 г. оперативными мероприятиями окротдела ГПУ было арестовано до 40 человек кулаков, до 20 человек зажиточных середняков и до 10 человек бедняков .с антисоветским прошлым, в особенности тех, которые являются орудием в руках кулацко-зажиточной части села.

5. В практике наступления на кулака имелся целый ряд ошибок, перегибов и извращений классовой линии на местах.

За председателя Изюмского окружного исполнительного комитета Кузьменко
За секретаря Жмирь

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр, 385, арк. 5, 8, 9, 12-15. Оригінал.

^*Таблиця № 2 не публікується, оскільки її зміст викладений у тексті документа.

¹ "Довгоносиками" у просторіччі називали селян, які у ямах ховали хліб, що знаходили за допомогою спеціального довгого щупа під час масових обшуків та трусів. Аби запобігти приховуванню зерна, з селян брали підписку про обов'язкову здачу лишків, у противному разі їх зараховували до числа "ворогів радянської влади".
Посилання на "амбарного шкідника", тобто комаху, цілком відповідало реаліям життя: здійснювати масові обшуки рекомендувалося під виглядом безневинної кампанії по знищенню сільськогосподарських шкідників.- Док. № 1.

² У таблиці № 1 зазначено, що протягом 1928 р. за ст. 127-ю КК УСРР народними судами Ізюмського округу було притягнуто до судової відповідаль ності 68 осіб, з них 29 заможних селян. 25 середняків, 5 бідняків. Всі вопи звинувачувалися у приховуванні лишків хліба, скуповуванні та продажу зернопродуктів за підвищеними цінами та інших "зловживаннях" (ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 385, арк. 6). Між тим у рішеннях пленумів ЦК ВКП(б) (11 квітня, 10 липня 1928 р.) вказувалося на неприпустимість застосування таких заходів як обходи дворів та конфіскація хлібних лишків, заборона вільних ринкових купівлі-продажу. нав'язування облігацій селянської позика при розрахунках за хліб та промтовари, адміністративний тиск та ін. (Коллективизация сельского хозяйства: Важнейшие постановления Коммунистической, партии и Советского правительства, 1927-1935.-М., 1957.- С. 47. 64). Водночас підкреслювалася необхідність продовження лінії "наступу на куркуля", однак під її дію підпадали і бідняцько-середняцькі верстви села.- Док. № 1.

³ Господарський рік тривав з 1 жовтня і пристосований був переважно до циклу сільськогосподарських робіт. За постановою ЦВК та Раднаркому СРСР від 20 вересня 1930 р. "Про перенесення початку господарського року з 1 жовтня на 1 січня" господарський і бюджетний рік з 1931 р. збігався з календарним. Жовтень - грудень 1930 р. вважався перехідним і називався "окремим кварталом".-Док. № 1.

№ 2
ЗАЯВА СЕЛЯН В. КОВАЛЯ ТА С КОВАЛЯ
З с. КУМАРІ ПЕРВОМАЙСЬКОГО ОКРУГУ НА ОДЕЩИНІ
ДО ВУЦВК З ПРОТЕСТОМ ПРОТИ КОНФІСКАЦІЇ
ФУРАЖНОГО ЗЕРНА ЯК У ПЕРЕКУПНИКІВ

11 січня 1929 р.

До голови ВУЦВК
Громадян с. Кумарі Богопільського р-ну
Первомайського округу Коваля Василя і Коваля Степана

Заява

Нами було куплено 26 жовтня 1928 р. 37 пудів вівса для своїх власних потреб, себто для годівлі худоби та для засіву землі весною 1929 р. Причому, цього ж 26 жовтня 1928 р. помошником фінінспектора 266-го участка Первомайського окрфінвідділу Красновим Онисімом С. було від нас незаконно відібрано цей овес. І сфабрикували нас як перекупщиків, в той час, як ми зовсім ніколи не займались перекупкою, про що в любий мент може посвідчити наша сільрада. Ми подали скаргу Первомайському окрпрокурору і вже місяців 2,5 все ходимо, ходимо і немає ніякої відповіді, а нам лише кажуть: "Почекайте, виясним, або ідіть в Голованівськ, там виясните". Таке бюрократичне відношення ніяк не мусить бути терпиме. Причому, у нас в господарстві по одній коняці і хіба можна, щоб творилося таке безчинство? А тому просимо, щоб нашу справу було розібрано якнайшвидше і повернуто нам овес. Бо незабаром же весна і нам треба сіять, а [зерна] більш нема, за що і земля може залишитися зовсім несіяною⁴.

В. Коваль, С. Коваль

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 348, ари. 141. Оригінал. Рукопис.

⁴ За розпорядженням ВУЦВК Первомайський окрфінвідділ перевірив цю справу й 6 квітня 1929 р. відповів ВУЦВКу: "По заяві гр-н Ковалів В. і С. окрфінвідділ повідомляє, що помінспектором по б/п участка № 266 на базарі III ч. м. Первомайська 26.Х.І928 р. було виявлено, що гр. Коваль В. проводить скупівлю зерна, причому в момент виявлення скуплено було 35 пуд. вівса. Під час виявлення гр. Коваль В. намагався втекти від помінспектора, але був затриманий. Робочі-вантажники того ж 26.Х.1928 р. при опиті їх помінспектором показали, що гр. Коваль В. 19.X.1928 р. купив тут же на базарі 35-40 пуд. вівса. Всі ці дані дали досить грунту помінспектору, [щоб] конфіскувати па законних підставах зерно та скласти на гр. Коваля В. протокол за проведення скупівлі зерна для перепродажу без виборки реєстраційного посвідчення та без виплати державного промислового податку, не дивлячись на те. що гр. Коваль Р. заявляв, що зерно ним куплено 26.Х.1928 р. для себе, бо зрозуміло, що коли 19.Х.1928 р. піп купив для себе З5 пуд. вівса, то потреби в ньому не могло виникнути 26.X.1928 p., цебто через півтора тижня. В той же час по заяві гр. Коваля В., яка була занесена в протокол, проведено старанне розслідування по місцю помешкання гр. Коваля В. і цим розслідуванням не підтвердилось, щоб гр. Коваль В. займався скупівлею зерна для перепродажу. А тому за відсутністю конкретних доказів заняття гр. Коваля В. вказаною комерційною діяльністю, протокол помінспектора б/п участка № 266 окрфінвідділом залишається без наслідків. На гр. Коваля С. ніякого протоколу не складалося. Заст. зав. окрфінвідділом [підпис]. Зав. податковим підвідділом [підпис]".
Отже, окрфінвідділ своєю детальною перевірною спростував дії фінінспектора і по тільки підпоїти справедливість, а, можливо, врятував селян і від судового покарання.- Док. № 2.

№ З
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА УРЯДУ УСРР РАДНАРКОМУ СРСР
ПРО ВІДПУСК ДОДАТКОВИХ КОШТІВ
НА ДОПОМОГУ ДІТЯМ В РАЙОНАХ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НЕВРОЖАЮ 1928 р.

17 січня 1929 р.

Совет народных комиссаров СССР

По постановлению СНК СССР от 4 сентября 1928 г. на помощь детскому населению пострадавших от недорода районов Украины было отпущено 5 млн руб. По предварительным данным о размере недорода эта сумма предназначалась для 9 южных (степных) округов Украины, каковые и отмечены в вышеуказанном постановлении СНК СССР. В дальнейшем по получении новых данных, а также на основании специальных обследований правительственными комиссиями было установлено, что недород коснулся и еще трех округов, из них 2 (Днепропетровский и Кременчугский) пострадали значительно, и они признаны украинским правительством недородными, а 1 (Тульчинский) хотя и не признан недородным, но отнесен к категории нуждающихся в отдельных видах помощи (детское питание, корм скота). Таким образом, будучи ограниченными указанной суммой в 5 млн. руб., предназначенной для 9 округов, правительство УССР вынуждено было распределить ее на 12 округов.

Вследствие этого охват детей помощью снизился с 20 % до 18 % и помощью предположено охватить около 228 тыс. душ в среднем за месяц. При этом надо иметь в виду, что и указанному количеству детей удалось оказать помощь лишь благодаря привлечению дополнительных ассигнований от общественных организаций (ЦК помощи детям и Украинский Красный Крест) в размере около 1300 тыс. руб.

Вследствие ограниченности средств, помощь эта с качественной стороны представляет самый строжайший минимум и может рассматриваться лишь как некоторая поддержка, а не требуемое питание; в частности, об этом свидетельствует тот факт, что в составе детского пайка отсутствуют мясо, молоко и животные жиры.

План правительства по оказанию помощи детям построен таким образом, что наибольшая помощь в смысле охвата количества детей падает на февраль - апрель, как наиболее тяжелые месяцы. Так, намечено было в октябре месяце охватить помощью 85 тыс. душ, в ноябре - 156 тыс., в декабре - 202 тыс. и наибольший охват - в феврале - апреле - по 315 тыс. душ ежемесячно. Сейчас, по предварительным данным за декабрь, охватывается помощью уже до 220 тыс. душ (т. е. увеличение против плана на 10 % при большом количестве детей, не взятых на питание, но в нем нуждающихся). Ясно, что в наиболее тяжелые месяцы, когда все собственные ресурсы селянства будут полностью исчерпаны, количество нуждающихся будет в большей степени превышать плановый расчет. Ибо при расчете 315 тыс. душ (февраль - апрель) охватывается помощью 87% детей исключительно бедноты; таким образом, даже в наиболее тяжелое время 17 % бедняцких детей и большая часть низших слоев середняцтва, безусловно сильно нуждающегося в этом тяжелом году, помощью совершенно не будут охвачены.

Учитывая это, местные органы уже сейчас принимают меры к изысканию дополнительных средств, дабы расширить контингент детей, охваченных помощью. Несмотря на резкое снижение кредитоспособности всех учреждений пострадавших округов, а также ц целом местных бюджетов, к участию в помощи привлечены различные хозучреждения, кооперативные и общественные организации. Увеличивается количество детей, охватываемых помощью, благодаря взятым па себя различными организациями расходам, связанным с оказанием помощи, как-то: предоставление бесплатно топлива, принятие расходов па оплату рабочей силы, перевозочных средств, ассигнование дополнительных средств и т. п., в частности увеличивается выдача хлебного пайка за счет припека. Но все эти мероприятия, хотя и дают эффект в смысле увеличения количества пайков, но далеко не удовлетворяют всех нуждающихся в помощи.

Поэтому правительство УССР считает необходимым просить Совет Народных Комиссаров отпустить дополнительные средства на усиление охвата детского населения помощью еще на 6 %, т. е. доведение его до 24 % всего количества детей в недородных округах. Для чего необходимо из расчета дополнительных 65 тыс. душ на 6 месяцев (февраль - июнь) - 1028 тыс. руб.

Стоимость одного пайка рассчитана в 2 руб. 42 коп., включая и накладные расходы (29 коп.). Этот паек, с отсутствием в нем, как указано выше, молока, мяса и животных жиров, является совершенно недостаточным и вызывает заболевание среди детей и, в частности, цынгой. Учитывая это, медицинские органы ставят вопрос о необходимости улучшения состава пайка за счет капусты и картошки. Стоимость этих продуктов определяется в 15 коп. в месяц. Правительство УССР считает необходимым эти дополнительные расходы удовлетворить, для чего потребуется, исходя из количества пайков 306 тыс. штук в месяц, на 6 месяцев - 275 тыс. руб.

Еще одно обстоятельство, которое, вследствие ограниченности средств, в плане не предусмотрено и требует настоятельного проведения. Это питание детей младшего возраста - грудных до 1 года, а также беременных и кормящих матерей. Для всех детей предусмотрен отпуск пайка вышеуказанного состава, причем для детей младшего возраста один паек предназначается и для матери и для ребенка, что совершенно недостаточно. Исходя из необходимости отпускать паек целиком для матери, а грудным детям выдавать ежедневно по 2 стакана молока стоимостью 6 коп., и из расчета 25 тыс. детей этого возраста, необходимо для этой цели отпустить 270 тыс. руб.

Таким образом, общая сумма дополнительных ассигнований на детское питание, о которой просит правительство УССР, составляет:

1. на увеличение процента охвата детей 1028 тыс. руб.;
2. "улучшение состава пайка 275 тыс. ";
3. "питание грудных детей и кормящих и беременных матерей 270 тыс. ".

Всего: 1573 тыс. руб.

Указанную сумму настоятельно просим отпустить за счет союзного бюджета. При рассмотрении нашего ходатайства просим учесть, что в организации лотереи, имевшей целью получение дополнительных средств на детское питание, нам отказано.

Председатель Совета Народных Комиссаров УССР
Председатель правительственной комиссии помощи пострадавшим от
недорода районам

ЦДАЖР України, ф. 27, оп., 9, спр. 523, арк. 29-30 зв., Копія.

№ 4
З ЗВІТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ, СТАНОВИЩЕ РІЗНИХ ВЕРСТВ
СЕЛЯНСТВА ТА РОБОТУ МІСЦЕВОГО АПАРАТУ

19 січня 1929 р.

І. Хлебозаготовки

Заготовлено хлеба за истёкший период всего 22 121 345 пуд. разных культур. При проведении хлебозаготовок классовая борьба на селе усилилась. Из среды бедноты выделился значительный кадр активистов, который принимал самое активное участие в проводимой работе. Помощь бедноты выражалась в сообщении, где, у кого и сколько запрятано хлеба. Анонимные сообщения имели широкую форму.

Хлебозаготовительная кампания содействовала оживлению массовой работы па селе среди бедноты, поднятию организованности и политической активности и большего укрепления связи с сов. и парторганизациями. Это сказалось в отдельности в весеннюю посевную кампанию: несмотря на гибель 240 000 дес. озимых, посевная площадь снизилась лишь на 2 %.

Для усиления хлебозаготовок практиковалось, помимо проведения агитационной работы среди крестьянства, также и посещение домов крестьян для покупки хлеба, вызов в сельсовет для сдачи излишков хлеба, производство обысков.

По 127-й и 135-й ст. [УК УССР] направлено в судебные органы 920 дел и привлечено к ответственности 1184 человека, из них 247 должностных лиц и 910 частных, всего рассмотрено судебными органами 814 дел и вынесено 700 приговоров, из них обвинительных 605 и оправдывающих 95.

При проведении хлебозаготовок был допущен и ряд ошибок, извращений (незаконные штрафы, аресты, произвольное применение 127-й ст.). При этом имелись случаи неправильного подхода не только к середнякам, но и к беднякам, что нашло себе оправдание в отдельных выступлениях бедняков. За время хлебозаготовительной кампании зафиксировано 75 случаев искривления классовой линии.

V. Землеустройство

План землеустроительных работ 1928 г. был расчитан на 125 011га трудовых и нетрудовых земель, причем в основу было положено: землеустраивать маломощные районы, большие бедняцко-середняцкие земельные, общества, а также общества, которые намечают ввести общественные севообороты, организацию коллективных объединений и т. п.

Распределение земли между отдельными дворами производится с придерживанием классового принципа. Все дворы распределяются на группы по социальному положению и земля между ними распределяется так, чтобы коллективные объединения и бедняцко-середняцкие группы получили землю лучшую по качеству и более удобно расположенную, ближе к селу, а зажиточно-кулацким дворам земля отводится в более отдаленных участках и худшая по качеству.

За этот землеустроительный сезон землеустроено - 18 474 двора на площади 141 134 га.

В этом году землеустроено 8 больших бедняцко-середняцких земельных обществ на площади 94 308 га при 13 802 дворах, причем, вместо указанных 8 земельных обществ, организовано 62.

Классовое распределение земли произведено в 86 земельных обществах при 16 619 дворах, а именно: бедняцких и маломощных середняцких - 10 311, середняцких - 6 493; зажиточных - 1 670.

При землеустройстве земельных обществ в районах малоземельных, а также с целью ликвидации дальноземелья и черезполосицы, организовались отдельные выселки (организовано 33), причем, в случае отсутствия желающих выселиться па такие участки на выселение назначались зажиточные хозяйства, независимо от того, желали они или нет. Таким путем произведено выселение 3073 хозяйств. Настроение бедняцко-середняцких масс к этому мероприятию вполне удовлетворительное. Кулачество использовало все методы агитации чтобы сорвать землеустройство (перетягивание середнячества на свою сторону-11 случаев, агитация за неплатеж денег на землеустройство - 3 случая), за срыв организации выселков против распределения земли на группы по социальному положению и т. п. В особенности кулачество проявило активность при землеустройстве артелей и коллективов, которые наделялись лучшей землей, расположённой вблизи села.

Были отдельные террористические выступления, например, в с. Александровке Васильковского р-на толпа в 60-70 человек, предводительствуемая кулаками, разогнала артель им. тов. Чубаря во время вспашки, не допуская к работе за то, что последней отведена лучшая земля и вблизи села. Руководители этой группы осуждены окрсудом па 5 лет тюремного заключения.

В с. Хорошее артель получила 116 га земли, но не могла приступить к обработке, так как кулаки и часть зажиточных середняков недопускали, и лишь после ареста 7 человек артель смогла приступить к обработке земли.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

Одним из экономических корней, питающих кулачество, является ростовщичество. Причем предметом ссуды является зерно или другие сельскохозяйственные продукты и реже - деньги.

Условия кредитных сделок не представляют каких-либо определенных норм. Они зависят от степени нуждаемости берущих ссуду, а также от размеров ссудных операций сельхозкоопераций общества крестьянской взаимопомощи и т. п.

Размеры процентов, получаемых ростовщиками, не только не учтены, но и не изучены. Агентурные разработки по 10 случаям показывают, что процент по ссудам денежным колеблется от 12 до 25 %, а натуральные ссуды - зерновые - вдвое больше, против того, что было дано под ссуду.

Частный торговец всячески изощряется, чтобы уклониться от обложения и нередки случаи, когда это ему удается. Например:

1. организация, пользующаяся широкими налоговыми льготами, принимает к себе на службу торговца, причем последний отпускает для этих организаций определенные средства, на которые делается оборот, за что получает определенное отчисление от доходов, в значительной мере больше, чем получает сама организация (случай в Синельниковском райпомдете);
2. кулак нанимается подводчиком до малосостоятельного скупщика всевозможных с/х продуктов. Разъезжая с ним по селам, кулак снабжает скупщика деньгами и участвует в прибылях (случай в Царичанском р-не);
3. кулак пролазит во всевозможные кустарные объединения и в особенности в мукомольные, где перемалывает не только свое собственное зерно, но и занимается скупкой зерна на стороне и после перемола ведет спекуляцию мукой (дело Богдановской и Петропавловской артелей).

Нередки случаи, когда кооперативные организации при распределении кредитов таковой предоставляют зажиточным слоям, примером этого может служить Близнюковский район.

Кулак применяет целый ряд мер, чтобы увернуться от налогов и сборов и одним из таких методов является маневрирование своим хозяйством. Например, задолго до обложения единым сельскохозяйственным налогом кулачество начало продавать крупный рогатый скот, заменяя молодняком, не подлежащим обложению, а также мелкими свиньями, овцами. Другим методом укрывательства от налогового обложения является Дробление хозяйств, "преждевременные разделы".

При проведении весенней посевной кампании кулачество (немного случаев) сдавало надельную землю в сельраду, мотивируя, что нечем ни засеять, ни обработать и, наряду с этим, брало в другом районе в аренду в большом размере и таким путем ускользало от обложения единым сельскохозяйственным налогом. Агентурные разработки, по 20 кулацким хозяйствам Перещепинскому, Межевскому, Синельниковскому р-нам это подтвердили.

Во исполнение директив XV партсъезда о развитии в дальнейшем наступления на кулака и принятии ряда новых мероприятий, ограничивающих развитие капитализма на селе, мы достигли значительных успехов в этом отношении за отчетный 1928 год:

Таким образом, в наличии мы имеем снижение крайних групп бедноты и кулачества. В то же время возросло количество середняцкой группы на 15 %. Резкая картина наблюдается в изменениях за последний год соотношения хозяйственных элементов этих трех групп, что также подтверждает закрепление середняцких хозяйств (а не "вымывание" их) за счет ослабления последних двух групп. Так, при повышении посевной площади в пользовании середняков в 1928 г. против 1927 г. на 10%, зажиточно-кулацкая группа уменьшилась на 25%, причем характерно, что в 1927 г. против 1926 г. это уменьшение выражалось всего лишь на 1,4 %.

Что касается скота (при стабильном состоянии в 1926 и 1927 гг.) то середняки в 1928 г. увеличили владение им на 13 %, кулацкая группа количество скота сократила в этом году против предыдущего на 28 %. Количество безлошадных хозяйств, оставаясь стабильным в 1926 и 1927 гг., уже в 1928 г. сокращается с 40 до 36,3 %.

Такое же положение наблюдается в количественном сокращении в зажиточно-кулацких хозяйствах плугов, буккеров, веялок и т. д. Так, например, в 1928 г. эта группа уступает середняцким хозяйствам больше, чем на 20 % своих веялок, и только лишь по молотаркам с копны-пи и механическими двигателями есть рост у данной группы в 1928 г.

В отношении аренды земли, то главный ее арендатор - это середняк, при сокращении сдачи в аренду земли беднотой с 15,1 % в 1927 г. до 12,8 % в 1928 г. Заможная группа, хоть и сокращает ее, по все же арендует 38 % всей земли, сдаваемой в аренду.

Что касается найма рабочей силы, то при резком увеличении его в середняцком хозяйстве (почти на 35 %, с 46 % в 1927 г. до 62 % в 1926 г.), в кулацких группах - сокращение найма па 27,7 %, в сравнении с 1926 г. (с 33 % до 24 % в 1928 г.).

Все это является результатом той суммы мероприятий к урезке эксплуататорских тенденций кулака, которую в целом осуществили в этом году, начиная с проведения хлебозаготовительной кампании.

Однако, как не мала кулацкая группа хозяйств (6,2 %), она в 1928 г. остается все же экономически мощной, владея 15,6 % всей посевной площади, 30,2 % всех сеялок, 61,4 % механических молотилок, 16,3 % всего скота.

На успешное развертывание кампании кулачество отвечало активной антисоветской агитацией, а в отдельных местах и террором против представителей советской власти и активных местных работников из бедноты.

В с. Спасском Новомосковского р-на был убит председатель сельсовета тов. Квач, член КНС, активный защитник интересов бедноты. Ранен председатель Верхнесамарского сельсовета. Убит после предупреждений в анонимных письмах председатель сельсовета хутора Кутярино - т. Камойлин.

Случаи запугивания бедноты террором, поджоги бедняцких хозяйств, активных участников хлебозаготовок - были почти во всех районах округа. Благодаря недостаточной работе среди бедноты, случаи, когда кулачество умело использовало недовольство отдельных групп бедноты, чтобы сделать ее проводником своих интересов, имели свое место. Например, при проведении самообложения в Котовском р-не по 19 сельсоветам самообложение прошло на первых собраниях только в З, в остальных самообложение было принято на 2-5 собрании, аналогичное явление было и в других районах. И только после разворачивания массовой политической работы среди бедноты и середнячества, проводимые мероприятия по нажиму на кулака дали положительные результаты, а в особенности это наглядно подтвердилось при проведении второй кампании самообложения осенью 1928 г. Несмотря на недород, таковое принято на первичных собраниях.

IX. Оценка состояния работы советского аппарата

Проводимые кампании явились проверкой состояния работы низового советского аппарата. Эта проверка показала, что сельские советы, как коллектив, в большом числе работали слабо (малоподвижны) и работу проводили председатели и секретари сельских советов.

Актив села не был сгруппирован вокруг сельских советов.

В отдельных сельских советах среди членов выявлена значительная прослойка чуждого и антисоветского элемента, а отсюда - отсутствие четкой классовой линии в работе этих советов. Ряд председателей сельских советов саботировали выполнение директив, в особенности при проведении хлебозаготовок, заявляя: "Вы уедете, а я останусь расхлебывать кашу". Невыполнение директив райисполкомов было нередким исключением, что заставило сиять ряд председателей и секретарей сельских советов (в каждом районе по 2-3 человека) и отдать под суд.

Крестьянство на это реагировало слабо, лишь в отдельных случаях пыталось их "спасти" путем выполнения к сроку задания (Близнюковский р-н), а кое-где свое недовольство проявило в пассивном отношении к вновь выдвинутым (Карл-Марксовский, Близнюковский р-ны). Были случаи, когда пленумы сельских советов проваливали предложения о проведении самообложения (Карл-Марксовский, Котовский, Царичанский р-ны).

Советский аппарат к проводимым кампаниям не был подготовлен и благодаря посылке из города до 500 человек активистов, таковой удалось раскачать и уже при проведении весенней посевной кампании сельские советы работали гораздо лучше и, в работу были втянуты не только председатели и секретари, но и значительная часть рядовых членов.

В отдельных сельских советах посланные работники из города подменили собой сельские советы и отдельные мероприятия проводили не через сельский совет, а от своего имени, что, конечно, не могло создать авторитет для сельсовета.

В момент проведения перевыборной кампании недочеты, обнаруженные в работе сельских советов при проведении кампании, учтены и таковые по предварительным данным в значительной степени должны обновиться за счет выдвижения на руководящую работу бедняцко-середняцкого актива, проявившего себя при проведении разных кампаний.

Наряду с укреплением сельских советов путем подбора работников особо нужно выпятить вопрос о разворачивании массовой работы сельских советов и вовлечении в работу таковых всего состава сельсовета, путем проведения всевозможных сельскохозяйственных мероприятий, касающихся жизни данного села.

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 385, арк. 47, 51-53, 61-69, Оригінал ^*.

^* Супровідний лист до звіту підписаний головою окрвиконкому Колосом та заступником секретаря, зав. opгвідділом Бородавкою.

№ 5
З ЗВІТУ ЛУБЕНСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ ХЛІБНИХ ЛИШКІВ

27 січня 1929 р.

Хлібозаготівля

1. Які були заходи примушення здачі хліба, що примінялись в хлібозаготовчу кампанію та їх наслідки?

Головним заходом впливу на куркульське господарство в хлібозаготовчу кампанію 1927/28 р. був судовий порядок. Засуджених по 127-му арт. КК всього 116 осіб: заможньо-кулацького елемента - 50 осіб, або 43%, крамарів - 32 особи, або 27,4%, середняків - 31 особа, або 27 % і бідняків 3 особи, або 2,6 %.

Ущімлення категорії середняків і бідняків мається; по-перше, ця категорія середняків, злісно затримавших здачу хліба, а бідняків - перебуваючих під впливом кулака й активно проводивших кулацьку ідеологію. По-друге, недостатнє вивчення радами соціального складу населення: мало місце примінення відносно середняків вищезгаданих ущімлень.

Маються випадки відміни окрсудом у касаційному ладі присудів відносно середняків і бідняків, але відмінені присуди в значній своїй частині припадають на припущені на місцях помилки.

Міри соціального захисту проти крамарів та заможньо-кулацької частини були досить витримані - з кількості 82 осіб було засуджено до позбавлення волі 75 осіб.

Ці заходи мали певний вплив на хід хлібозаготовчої кампанії, що дало такий темп заготівлі:

Хлібозаготівля за грудень 1927 p.- 4828 т, січень 1928 p.- 9574 т, лютий 1928 p.- 18 480 т, березень 1928 p.- 11 932 т.

2. Соціально-політична фізіономія господарств ущімлених.

За хлібозаготовчу кампанію 1928/29 р. спекулянтські елементи в зв'язку з проведеними заходами минулого - 1927/28 р. активності не проявили. Мав місце перепродаж хліба в невеликих розмірах заможньо-кулацькою частиною села та середняком.

Виявлення та опреділення цього продажу зустрічає великі труднощі, тому маємо незначні розміри судових справ: по 135-му арт. КК засуджено 6 осіб, з них 1 заможний, 5 середняків; засуджених по 135-му арт. КК за нездачу мірчука з 1.ХІІ. [1928 р.] по 1.1 1929 р. 27 чоловік, з яких заможньо-кулацького елемента 21, середняків 6; по 98 - 99-му арт. КК за час з 1.ХІІ. 1928 по 1.1. 1929 p.- 23 особи, з них: кулаків 1, бідняків 7, середняків 14, і інших 1. Головна причина - бездіяльність в справі хлібозаготівлі, що характеризує роботу кооперативного апарату периферії. По 119-му арт. КК. засуджено 27 осіб, з них кулаків 21, середняків 6.

Заходи примусу 1928/29 р. значного впливу па виброс хліба на ринок та заготівлю збіжжя не мали.

У наслідок зазначених заходів вкупі з іншими малось збільшення збору законтрактованого хліба: зібрано за листопад 10 388 пуд., за грудень 12 719 пуд. Причому зібрання законтрактованного хліба по окремих хлібозаготовачах маємо на 1.ХІІ. 1928 p.: Союзхліб - 86,4 %; Господарсоюз - 50,9 % - по всіх господарствах. На 1.1.1929 p.: Союз хліб - 86,6 %, окремо по індивідуальних - 83,6 %, Господарсоюз - 53,3%.

У міроприємствах, стимулюючих хлібозаготівлі (збір платежів та ін.), проведені заходи скорочення терміну сплати, особливо куркульською частиною, й адміністративні репресії в першу чергу, значного впливу в кампанію 1928/29 р. на хід хлібозаготовлі не мали, тому що останні оплачувались головним чином за рахунок реалізації другорядної с/г сировини та попередніх грошових накоплень.

3. В чому виявилась організація й участь бідноти та батрацтва при проведенні хлібозаготовчої кампанії?

Поруч з проведенням наступу па кулака через суд, проводилась організація бідноти, загострення класової боротьби, яка проводилась через збори активу села, збори КНС, збори бідноти й середняка, як в цілому по селах, так і по окремих кутках. Практична участь бідноти виявилась в колективній здачі хліба, прийнятті безпосередньої участі в хлібозаготівлі (минулого року), на правах контрагентів, виявленні кулаків, що затримували хліб з метою спекуляції та ін.

Підтримка всіх міроприємств, які проводились на селі, спрямованих проти кулака як бойкот кулака - нездатчика хліба, що проводяться майже по всіх селах округи та ін.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 18-20. Оригінал^*.

^* Супровідний лист до звіту підписаний головою окрвиконкому Данилевичем та секретарем Маковецьким.

№ 6
СКАРГА СТУДЕНТА ПЕДАГОГІЧНОГО ТЕХНІКУМУ
Г. М. ВИСОЦЬКОГО ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
ПРО АРЕШТ ЙОГО БАТЬКА В с ПЕТРОВЕ
НА КРИВОРІЖЖІ ЗА НЕСПЛАТУ СІЛЬГОСППОДАТКУ

19 січня 1929 р.^*

Жалоба тов. Петровському від Грицька Максимовича Висоцькоео

Шановний і уважаємий Григорій Іванович! Порайте мене, що мені можна зробити з таким горем, яке трапилося неожиданно моему батькові Максимові Трефіловичу Висоцькому. Але воно тяжке не лише батькові та його сім'ї, а й мені, хоч я й не лічуся членом цієї сім'ї, тому що я відділився від нього. Але мені шкода свого батька як труженика-хлібороба, а також шкода, що існує й до цього неправда, якій пора давно вже вмерти. Сам я вчуся в педагогічному технікумі, а батько залишився сам з своєю сім'єю, яка складається з 5 душ. Із цієї сім'ї батькові 54 роки, матері 55 років і в них залишилося три дочки від 12 до 17 років. Господарство вони мають таке: одна коняка, корова, хата, сарай, клуня, віз, плуг, борона, 1\2 жатки, 1\2 соломорізки і 3 вівці.

І ось, коли нам дали відпуск на зимову перерву, я поїхав до своїх батьків на село погостювати, тому що, де родився, то туди й тягне. Але встреча моя була не весела, а плачева. Плачева вона була через те, що коли я ввійшов у хату, то мене вкрили сльозами, що немає батька, забрали в темницю на 4 місяці за налог, який наложили в розмірі 175 крб. за оте господарство, що в нас є. І батько 55 крб. заплатив, а за останні його забрали в темницю без всякого попередження, а просто вечером прийшли, описали, а на другий день і суд. І зараз після суду заперли в темницю як якого-небудь бандита, котрий украв що-небудь, чи вбив кого.

Після плачу я розпитав, чи подавали заяву куди, чи ні. То мені відповіли, що подавали, але нічого не помоглося, людям поскидали, а нам - ні. А через що, то хто й зна, через що. Коли я пішов до сільради та запитав [про це] голову сільради, та запитав його, то він сказав просто якимсь жандармським голосом, що "це не твоє діло, ми знаємо, що робимо".

Не одержавши відповіді від голови, я звернувся до членів налогової комісії. То вони мені відповіли так, що коли розбирали твого батька заяву, то голова сільради сказав так, що "з Максима Висоцького не знімати нічого, я з нього шкуру зніму. Коли сина є за що вчити на червоні студенти, то хай плате й налог". Це один факт. Потім другий факт мені члени сільради сказали такий, що "твого батька назначили в експерти^* й наклали налог через те, що коли назначили його в експерти, так він купив закона про сільхозналог і доказував голові сільради, які господарства можуть належати до експертного, а які ні". І от голова сільради па засіданні налогкомісії сказав: "Я його навчу, як з законами носитися". Отак партієць каже за те, що мужик, докопався до закону. Коли я став розпитуватися, чи він дійсно партієць, пролетарської сім'ї, але ж вийшло не так. Голова нашої сільради - бувший ярий повстанець і дворянського походження. Далі, голова райвику нашого - син пана Шуйського, але переіменував своє прізвище, далі, переписчик по налогу, який мав до революції 50 десятий землі, примазавшись до власті. При розборі заяви мого батька про налог сказав, що "в нього джерело здорове, він заплатить 300 крб."

Це, товариші, що правда в нас така, коли мій батько с 17 років служить у панів, мав до революції 7 десятин землі, в імперіалістичну війну був 3,5 року на службі, де покинув 8 душ сім'ї, де трудоспособна була лише мати. Потім, коли проходили німці, то під цькуванням кулаків мого батька збили були до смерті. Далі, коли було повстання, то теж хотіли вбити за те, що уговорював молодий авангард, щоб не йшов у повстання. І взагалі, починаючи з часу революції і існування совєтської влади до 1928 р. ніхто не зачіпав, а лічили всі як захисника соввлади. Але в 1928 p., коли заступив у нас головою сільради оцей повстанець, голова райвику пан Шуйський, то зразу виявили, що мій батько куркуль, ворог совєтської влади.

Після сказаного я Вас прошу, батьку наш, захисник диктатури пролетаріату, прошу ще раз Грицько Іванович, що прочитавши цього листа, Ви дасте мені зараз відповідь, тому що я, як студент, студент пролетарського колективу, не можу терпіти цієї неправди. Я їх скасую, тут не будуть вони партійцями й головами з буржуйським духом, а керувати масами пролетаріату.

Але дайте мені совіт, як батька вирвать, який' попав за неправду в темницю. Коли ж, може, я неправдиво думаю, і мій батько належить до куркуля, глитая, то тоді напишіть мені, що я маю куркульські думки й не можу бути в лавах червоного студентського колективу, я вийду з нього. А коли я прав, то на все дайте відповідь. Про те, що мій батько жив так, як я описав до революції й зараз, розписуються слідуючі товариші: Висоцький А., С. Мжара, П. Полиско, В. Іосиф, Н. Белаш ^*.

Адреса моя така: па Криворіжжі, Катеринославська залізниця, станція Зелена, село Петрове Петрівського району, Грицькові Максимовичу Висоцькому⁵.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 346, арк. 32-35. Оригінал. Рукопис.

^* Дата пересилки скарги до Криворізької окружної робітничо-селянської інспекції.

^* Йдеться про обкладання експертним податком. Див. док. № 31.

^* Підписи цих осіб власноручні.

⁵ За розпорядженням ВУЦВК, а також Криворізької окрКК-РСІ справу розглядала на засіданні секція РСІ при ІІетрівському райвиконкомі і 13 червня 1929 р. ухвалила: "Розслідувавши справу та доповнивши матеріал на зборах, виявлено, що при проведенні податкової роботи та в час оподаткування господарство Висоцького мало: 2 вола, 1 коропу, 4 овець, сіялку, жниварку, буккер, плуг та віз, а також молотарку № 2, за нормами оподаткування 56 крб. 56 коп. Нараховано було податку 175 крб. 10 коп. 28.II.1929 р. йому скинуто 120 крб., решта залишалась до виплати, а батько Висоцького притягався до судової відповідальності за невиплату решти с/г податку. Що стосується службових осіб: голова сільради Бродовой з роботи знятий, справи про котрою ведеться органами ОГПУ (факт перебування в повстанні стверджується). Факт про те, що голова РВК Кошулько - син пана Шуйського не ствердився. Також і переписчик с/г податку Компанієць В., батько якого мав до революції не 50 дес. землі, а 15 дес, користувався лише своєю працею, написане в скарзі не ствердилося. Справу залишити без наслідків. Про наслідки повідомити скаржнику. Витяг оригіналові відповідає. Секретар РСІ Ємченко".
На засіданні були присутні 25 членів секції РСІ, а також 115 селян. З жовтня 1929 р. голова Криворізької окрКК-РСІ Міщенко повідомив ВУЦВК про закінчення справи. Судячи по наслідках перевірки, все ж таки лист сина на захист батька містив правду, тому що просто так с/г податок в ті часи не скорочували - Док. № 6.

№ 7
З РОЗПОРЯДЖЕНЬ ЛАЗІРСЬКОІ СІЛЬРАДИ
ТАРАНДИНЦІВСЬКОГО р-ну НА ЛУБЕНЩИНІ
УПОВНОВАЖЕНОМУ Ф. І. ВОЙТЕНКУ⁶ ПРО НАДАННЯ
НЕОБМЕЖЕНИХ ПРАВ ЩОДО СТЯГНЕНЬ З СЕЛЯН,
РЕКВІЗИЦІЙ ТА ШТРАФІВ ЗА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

червень 1928 p.- січень 1929 р.

24 червня 1928 р. Посвідчення. Дано це тов. Войтенку Ф. І. в тому, що йому доручено стягувати штраф за утайку об'єктів оподаткування. Надається право описувати майно та стягувати в безспірному ладові.

Голова сілради
Секретар

21 грудня 1928 p. Доручення. Президія Лазірської сільради доручає членові сільради Войтенкові Федіру стягати всі борги по стяганню сільськогосподарського податку, страхвнесків та прострочених ссуд. Надається право описувати хліб лишній, майно всяке, зараз знімати та здавати на схорону у кооперацію.

Голова сільради Зубчук

19 січня 1929 р. Президія Лазірської сільради при цьому надсилає Вам контрольну цифру хлібозаготівлі 1000 пудів, яку ви повинні виконати за січень місяць. Крім того, стягти прострочені ссуди в самому короткому часі шляхом вилучення майна. За невиконання цього вся відповідальність падає на Вас, як за зрив цієї роботи.

Голова сільради Зубчук

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 7, спр. 1788, арк. 83, 85, 90. Оригінали. Рукописи.

⁶ Войтенко Федір Іванович, 1887 р. народження, бідняк, у 1918-1919 pp.- голова комбіду в с. Лазірки, пізніше був обраний головою КНС. Протягом 1925-1929 pp. працював заступником голови сільради, уповноваженим по лісництву та по хлібозаготівлі. Можливо, надмірні повноваження розпоряджатися селянським майном призвели його до спокуси купівлі корови за гроші с/г товариства, за що в 1930 р. він був засуджений до позбавлення волі на 2 роки та поразки у правах на 2 роки. Почуття необмеженої влади, безконтрольності, безвідповідальності нерідко розбещували місцевих працівників і деякі з них, як у цьому випадку, потрапляли на лаву підсудних.- Док. № 7.

№ 8
З ЗВІТУ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВІ МЕТОДИ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
Й НАСТУП НА ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

2 лютого 1929 р.

Енергійний наступ на куркуля, що розпочався безпосередньо після XV партз'їзду, особливо в період екстраординарних заходів, в зв'язку з тимчасовими труднощами на хлібному ринкові, набув найбільш яскравого відображення на фронті хлібозаготовок. Методи та форми щодо посилення здачі хліба на Миколаївщині були різноманітні не лише по окрузі взагалі, але зокрема в кожнім районі, одначе в основному вони виникали внаслідок виконання директив вищих органів.

За час ударної хлібозаготовчої кампанії (січень - червень 1928 р.) порушено 80 судових справ проти куркулів села та спекулянтів міста. Проти робітників кооперації за різні порушення та інших громадських організацій - 24 справи. Припинено 23 справи. Притягнено до суду 97 чоловік. Засуджені: до позбавлення волі 39 чоловік, до принудробіт та штрафів 22 чоловіка, умовно 1 чоловік, інші виправдані. Крім цього, група хлібних спекулянтів, млинарів були органами ДПУ заслані в адміністративному порядкові.

Що торкається нажиму по податковій лінії в період хлібозаготовчої кампанії, особливо за несплату сільгоспподатку куркульськими колами села, судові органи в цей час розглянули 223 справи, по яких засуджено до позбавлення волі до 1 місяця та принудробіт та штрафів 135 чоловік, від 1 до 3 місяців позбавлено волі 35 чоловік, і вище 3 місяців 54 чоловіка та виправдано 21 чоловік.

За такої широко розгорнутої хлібозаготовчої кампанії та пристосування екстраординарних заходів мали місце випадки перекручувань цих міроприємств.

У деяких районах окремі господарі викликались в райвиконкоми, на сільради, де під вимаганням примушувались до здачі державі своїх лишків хліба. По окремих місцях уповноважені райвиконкомів вкупі з хлібозаготовувачами проводили розподіл певного плану заготовок по заможних дворах з зобов'язанням вивезти намічений для кожного двору хліб до встановленого строку.

Мали місце по окремих районах випадки масових обходів дворів та трусів куркульських господарств з метою виявлення наявних хлібних ресурсів, і, коли останні знаходились, то ці лишки вилучались в розмірі, опреділяємому уповноваженими РВКів та сільрад, які проводили цю роботу, причому в зазначеній операції брали участь біднота та батрацтво села. Були випадки, коли міліція за допомогою бідноти виявляла лишки хліба у куркулів, які відправлялись на зсипні пункти, залишивши власнику необхідну частину зерна для засіву та харчування. В окремих районах були випадки, коли уповноважені по хлібозаготівлях відбирали від заможного селянства, зокрема куркулів, спеціальні підписки про обов'язкову здачу ними лишків хліба державі, з оголошенням, що в випадку нездачі будуть лічиться як вороги радвлади. Такі підписки підписувались і хліб вивозився. Були випадки арештів та затримання під стражею по декілька днів тих з куркулів, які відмовлялись від здачі хліба. В окремих місцях уповноважені споживчої кооперації скликали загальні зібрання членів і під загрозою виключення з кооперації, а також припинення крамопостачання примушували пайщиків розібрати мішки під хліб, які тут же були заготовлені.

Ударна кампанія по хлібозаготівлі, безумовно, дала бажані наслідки в смислі зросту заготовок, наприклад: за січень місяць 1928 р. заготовлено 686 тис. пуд. хліба, тоді як в грудні місяці 1927 р. було заготовлено 361 тис. пуд., цебто зріст на 90 %.

Таким чином, не дивлячись на те, що товарні лишки й заготовчий план по окрузі в 1926/27 р. значно перевищував лишки й заготовчий план 1927/28 р., все ж таки квартал січень - березень 1928 р. показує значний зріст заготовок проти відповідного кварталу 1927 p., а саме:

(тис. пуд.)

Примітка: Значне зниження хлібозаготовок в 1927/28 р. починається з квітня місяця, коли конче виявилась повна загибель озимих засівів.

Катастрофічне зниження хлібозаготовок з жовтня 1927/28 р. свідчить про те, що хліб залишався до цього часу у найбільш міцних шарів села, які мали змогу [до] його затримки. Таким чином, слід сказати, що інтереси бідноти, яка реалізувала свої хлібні лишки ще восени, цебто, в період ударної хлібозаготовчої кампанії 1927/28 p., яка розпочалася в січні, не були ущімлені, як не були ущімлені інтереси маломіцного середняцтва.

Боротьба з куркулем на хлібозаготовчому фронті продовжується й в кампанії 1928/29 р. Методи боротьби в цьому році з'являються, головним чином, економічні. Енергійна ведеться боротьба з куркульським елементом, який спекулює хлібом. За скупку хліба в цю кампанію притягнено до відповідальності 19 сільських перекупщиків та 24 міських спекулянтів. Крім цього, за другу половину 1927/28 р. (головним чином, з липня місяця) по окрузі притягнуто до примусової виборки патентів на торгівлю сільськогосподарчими продуктами - 250 сільських перекупщиків, в тому числі на торгівлю хлібом - 180. За квартал жовтень - грудень 1928 р. притягнуто до примусової виборки патентів на торгівлю сільськогосподарчими продуктами за попередніми даними - 102 сільських перекупщика, в тому числі на торгівлю хлібом - 60, причому слід зазначити, що в своїй більшості сільськими перекупщиками з'являються куркулі.

Не дивлячись на регулятивні міроприємства та налоговий прес, куркулі продовжують чіплятися за дрібну мукомельну та маслобійну промисловість на селі, з'являючись власниками, співвласниками, орендарями та співорендарями останніх, де проводять комерчеські операції на зазначених підприємствах під видом селянського помолу. Таке явище спостережено як на підприємствах кооперативних артілей в місті, так і на приватних млинах на селі. На протязі біжучої хлібозаготовчої кампанії притягнено до відповідальності за порушення правил по регулюванню мукомельної та маслобійної промисловості до 50 осіб приватних власників та орендарів.

За останній час спостерігається здача в оренду власниками своїх підприємств знову організуючимся артілям, куди присосується й небажаний елемент. Інші з власників, продаючи свої підприємства сільсько-господарчої кооперації, ухитряються залишитись на службі в коооперації, цебто на своїх же підприємствах, а деяких власників підприємства продаються з торгів фінорганами за несплату податків і такі підприємства переходять до кооперації. От яким чином проходе процес витіснення куркульства як з мукомельної, так і маслобійної промисловості на селі. Крім цього, енергійно проходе процес витіснення приватного торговця як в місті, так і на селі. Наприклад, за 1927/28 р. приватно-торгова мережа округи скоротилась на 23,8 %, а їх обіги - на 15 %, це в порівнянні з 1926/27 р. Середньоукраїнські показники дають відповідне зниження: 15,6 % та 10,8 %.

Що ж торкається участі широких кіл бідноти та батрацтва села в хлібозаготовчих кампаніях 1927/28 р., то останні, безумовно, приймали саму найжвавішу участь, особливо допомагали радам та виконкомам, як і їх уповноваженим у виявленні лишків хліба у куркулів. ...З метою дальнішого наступу на куркуля, особливо за останні роки, з боку держави надається ціла низка пільг, особливо бідноті та' маломіцному ceредняцтву, як по лінії звільнення від сільгоспподатку, так видачею різного роду кредитувань (насіннєві, машинові, тяглова сила та ін.), а також зростає процес об'єднання бідноти та середняцтва в колгоспи та їх кооперування.

Що ж торкається того, як взагалі себе поводять куркульські кола села, слід зазначити, що останні чинили шалений опір всім міровживанням радвлади, що зокрема виявилося в схороненні лишків хліба, агітації проти урядових міроприємств, як хлібозаготівля, проведення землеустрою, колективізації, задобрення окремих нестійких робітників paдапарату на селі, зокрема сумісним пияцтвом та ін. Але дякуючи широко розгорненій роботі щодо пояснення бідноті, батрацтву та середняцьким колам села про значення політики партії та радвлади в галузі сумісного їх наступу на куркуля, останні, безумовно, цілком підтримують і допомагають в проведенні в життя всіх міроприємств, які проводяться партією та радвладою на селі.

Торкаючись радапарату слід зазначити, що останній на селі з початку розгорнення в 1927/28 р. низки державно-політичних кампаній (хлібозаготівлі, самообкладання, селянська позика), виявив себе в цій роботі дуже млявим, але негайно вжитими заходами з боку як округових, так і районових парт- та радорганів, робота сільрад підвищилась. Правда, необхідно було вжити рішучих заходів, особливо по відношенню до окремої керуючої верхівки сільрад (голови та секретарі сільрад), які не тільки не виконували урядових директив в галузі наступу на куркуля, але в окремих випадках підтримували куркулів, сумісно пиячили та мали той чи інший зв'язок з куркульством. Таких осіб було негайно усунено з посад, в окремих випадках притягнено до суду та ін. За час наступу на куркуля по деяких районах нашої округи за вищезазначений термін проведена заміна голів та секретарів сільрад від ЗО до 50 %. Крім цього, необхідно відмітити, що вплив куркульства в деяких місцях був настільки великий, що окремі робітники низового радапарату не тільки були зв'язані з куркулями, але в окремих місцях порушували класову лінію в практичній роботі сільрад, затушовували класову боротьбу та відверто виявляли лінію на припинення наступу на куркуля, а також захищення його інтересів.

Одначе, такі явища негайно викликали з боку керуючих органів, бідноти та батрацтва рішуче заперечення та усунення їх шляхом вжиття відповідних заходів.

Поновлення радапарату на селі йшло, головним чином, за рахунок заново висунених на посади голів та секретарів сільрад найбільш відданих партії та радвладі бідняків та середняків села. Таким чином, радапарат, дякуючи покращенню його керуючого складу, мав змогу вкупі з активом бідноти та середняцтва особливо з організацією КНС проводити в життя всі міроприємства уряду, суворо додержуючись класової лінії.

Але, не дивлячись на зазначені досягнення, в дальнішому проводиться рішуча боротьба за покращення якісного складу радапарату з притягненням до цієї роботи широких кіл бідноти, батрацтва та основної маси середняцтва, а також послідовне висунення, головним чином, з сільського активу бідноти та батрацтва в керуючі органи радапарату на селі.

Голова окрвиконкому Мануйленко
Секретар ОВКу Бризжев

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр, 383, арк. 94, 95, 106. Оригінал,

№ 9
ЗАЯВА ЧЛЕНІВ АРТІЛІ "КРАСНЫЙ СВЕТОЧ" З с. ТАРАСІВКИ ПЕРВОМАЙСЬКОГО ОКРУГУ
НА ОДЕЩИНІ ДО ВУЦВКу З ПРОТЕСТОМ
ПРОТИ ЛІКВІДАЦІЇ АРТІЛІ, СТВОРЕНОЇ У 1918 р.⁷

3 лютого 1929 р.

Во Всеукраинский Центральный Исполнительный Комитет
Члены бывшей сельскохозяйственной артели "Светоч"
Первомайского округа того же района Тарасовского сельсовета

Заявление

Просим выяснить наше безвыходное, неопределенное положение о следующем. Мы, нижеподписавшиеся члены сельскохозяйственной артели "Светоч", поселились в 1918 г., организовав с/х артель из бесприютных крестьян, рабочих, бедняков и все занимались хлебопашеством. В то время, когда мы поселились на участке, принадлежащем нам, земля была совсем заброшена, запущена и заросшая будяками и разными сорными травами.

В 1921 г. мы получили едоцкую норму на сорок два (42) едока семьдесят одну (71) десятину, из них неудобной четырнадцать (14) дес. Нарезку земли проводили ОЗВ землемеры Земтарадзе, Шотлов и Молчанов. За 10 лет артельной жизни мы употребили много трудов, насадили культурный сад шесть (6) десятин. Три (3) сада обсадили защитной опушкой из декоративных деревьев. Выкопали три колодца, сделали пять построек (3 жилых и 2 холодных) и трем жилым постройкам дали фундаментальный ремонт. Имеем немного рабочего скота и инвентаря.

Все наше имущество комиссия оценила на сумму шестьдесят две тысячи семьсот (62 700) рублей. На этом тяжелом труде мы положили здоровье, годы и силы. Никому не должны ни копейки. Государственные требования выполняем беспрекословно. С соседними селянами и всеми людьми живей тихо и мирно, и никого не обижаем. Против советской власти нигде и ничего не агитируем, пропагандой никакой не занимаемся.

В настоящее время нашу артель ликвидировали и нам предстоит выселение из артели, которую мы организовали на едоцкой нормовой земле. И нас, рабочих, крестьян, земледельцев бедняков, лишают угла и куска хлеба и всех лишили права голоса. За что мы лишены права голоса - нам неизвестно. Вины за собой мы не чувствуем никакой. Колхозсекция не дает нам никаких объяснений, за справками направляют в район, район то же самое говорит.

Как же нам в дальнейшем быть и к кому обращаться, чтобы иметь право на жизнь трудящемуся люду? Мы знаем, что всякий гражданин при советской власти может пользоваться землею и тем, что приобрел своими трудами. Всем известно, что мы не сделали никому вреда и никакого преступления, а только создали своими трудами сельское хозяйство и культурный сад. И желаем в дальнейшем трудиться на своей едоцкой норме. О чем просим Вас помочь нам советом, как мы должны' поступить и дальше жить.

За председателя артели Окускова А.
Секретарь Везбородъко К.

Члены: Харченко И., Теслынко М., Емельянова Е., Билецкая Е., за неграмотного Синицкого по его просьбе расписался Харченко И., Теслынко В., Елъникова А., Никитина А., Черткова М., Мерзлякова М., Янчук Т., Соловей П., за неграмотную Алехину А. по ее просьбе расписалась Соловей П., Соколовская П., Полищук X., за неграмотную Котрус. Д. Полищук расписалась, Дейнега Г., за неграмотную Голобуд А. по ее личной просьбе расписалась Билецкая Е., Звягина П., Хмара Я., Козловская А., Сенегуб В., Моисеенко И., Козловская расписалась за неграмотного Купенского П., Волошина Е., за неграмотную Мерзлякову П. расписалась Безбородько, Мельниченко Д. Л., Данилюк М., Дидык Д., Мельниченко П., Столяренко П., Чухнова Д., Шамрай М. К., Курочкин Ф., Ковтун Д., Гончаренко Н.^*

Підписи громадян села Тарасівни на цій заяві
Тарасівська сільрада свідчить
12.11.1929 р. Голова сільради [підпис] Секретар [підпис]

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 353, арк. 220-221, Оригінал. Рукопис.

^* Всього підписалося під листом понад 90 чоловік, деякі прізвища нерозбірливі, більшість написано олівцем та пошкоджено.

⁷ Артіль "Красный светоч" була ліквідована за постановою Малої Президії ВУЦВК від 29 грудня 1928 р. (№ 75/376), яка погодилася з поданням Первомайського орквиконкому від 28 вересня 1928 р. про ліквідацію артілі. "Будівлі, землі й насадження зазначеного колективу,- вказувалося у постанові.- передати в розпорядження Первомайського ОВК, запропонувавши останньому негайно організувати новий колектив з бідняцько-середняцького селянства, демобілізованих червоноармійців та наймитства" (ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 4. спр. 21, арк. 126 зв.).
Після колективної заяви до ВУЦВКу, яка публікується. 10 лютого 1929 р. до артілі з'явився представник Первомайської районної міліції В. Гвоздьов і, посилаючись на постанову ВУЦВК, наказав всім членам артілі звільнити у двотижневий термін житлові будинки. В разі невиконання нього наказу добровільно В. Гвоздьов загрожував селянам, що зробить це примусово і здійснив загрозу 21 лютого 1929 р. Члени артілі подали скаргу на особистому прийомі у Г. І. Петровського, але наслідків вона не мала, тому що діяла вищезгадана постанова ВУЦВКу.- Док.- № 9.

№ 10
З ЗВІТУ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ НА КОРИСТЬ
БІДНЯЦЬКО-СЕРЕДНЯЦЬКИХ МАС СЕЛА
Й ОРГАНІЗАЦІЮ ВІДДАЛЕНИХ ВИСЕЛКІВ
ДЛЯ ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

12 лютого 1929 р.

V. Землевпорядження

Які зміни внесено в практику землевпорядження після XV партз'їзду щодо бідняцьких та середняцьких кіл селянства, щодо обов'язкового переселення заможно-куркульських господарств по районах малоземелля.

1. XV партз'їзд в практику землевпорядження вніс такі зміни: остаточно ліквідовано порівнюючі розділи землі між окремими дворами, щодо якості та віддаленості, які проводилися раніше незалежно від соціального стану. За проведенням землевпорядження виявлено 7000 га (біля 8 %) утаєних земель, переважно куркулівських господарств, які розподілені між бідняцькими та маломіцними середняцькими господарствами, середня забезпеченість яких підвищена до 4,3 га на двір пересічно.

2. Також ліквідована компенсація за якість землі землею при розділі землі між дворами (нарізка землі за оцінкою), тому що кращі і більш близькі землі обов'язково відводяться при землевпорядженні бідноті. Кращі та ближчі землі, які переважно знаходяться в користуванні заможних господарств, 18 % всіх господарств, що землевпорядкувались, передано 40 % господарств виключно бідноті.

3. Більш віддалені Й худші землі обов'язково відводяться куркульським господарствам. Утворено на віддалених та гірших землях перспективні виселки з куркульських господарств на площі 14146 [га], які охопили біля 15 % площі. Пересічний розмір заможних господарств 9,9 га всіх угідь. На перспективних виселках заможні господарства почали господарче засвоювати відведену їм землю й підготовлятись до переселення.

4. Відвод далеких земель, заможно-куркулівським господарствам, бідняцьким та середняцьким господарствам цілком зрозуміло, і ці господарства при землевпорядженні виявляють активну самодіяльність.

Оригіналові відповідає: інфвідділ [підпис]

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 125. Засвідчена копія.

№ 11
З ЗВІТУ ПОЛТАВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО МЕТОДИ ВИЛУЧЕННЯ ЛИШКІВ ХЛІБА
У ЗАМОЖНИХ ВЕРСТВ СЕЛА

13 лютого 1929 р.

І. Хлебозаготовки

1. А) по райсоюзу

На оснований постановлений окружной хлебной комиссии и директив кооперативных центров в своей практике применялось исключение несдатчиков хлеба с товарообслуживания вообще и, главным образом, дефицитным товаром. Эта мера применялась в 1927/28 оперативном году и она же применяется в настоящее время. В первом полугодии 1928/29 оперативного года потребобществами, входящими в район деятельности райсогоза, было снято с товарообслуживания, как полного, так и частичного, 2473 человек, в том числе пайщиков 1470. По имеющимся сведениям все лица, исключенные с товарообслужпвания, по своему социальному составу, принадлежат к группе кулаков и сильных середняков. В результате этой меры кулаки и сильные середняки обращались к потребобществам о возобновлении обслуживания их товаром. В том случае, когда исключенные с товарообслуживания исправлялись, переставали спекулировать своими хлебными излишками и продавали их потребобществам, последние возобновляли обслуживание таких лиц.

Кроме мер материального воздействия на кулаков, применялись меры морального воздействия, а именно:

• актив пайщиков выявлял держателей хлеба и создавал общественное мнение о необходимости сдачи такого хлеба в кооперацию;
• правление потребобществ посещало держателей хлеба на дому и путем убеждения их в сдаче излишков хлеба, добивалось такого положения, когда держатели хлеба сдавали его в кооперацию;
• отдельные зажиточные крестьяне вызывались потребобществами з канцелярию с целью разъяснения им целесообразности и необходимости сдачи излишков хлеба;
• со стороны инструктажа райсоюза производилось влияние на кооперативный актив о сдаче последним своих излишков хлеба;
• созывались совещания сдатчиков хлеба в прошлом году с целью обсуждения вопроса о сдаче ими хлеба в настоящем году.

Меры Морального воздействия имели также большое влияние на держателей хлеба, главным образом, на кулаков, которые под влиянием этих мер, сдавали свои товарные излишки хлеба. В частности, необходимо указать, что кооперативный актив также под влиянием сдачи своих товарных излишков хлеба, больше влиял на кулаков как психологически, так и в практической работе.

В особо исключительных случаях правление Полтавского райсоюза применяло к некоторым потребобществам более решительные меры, снимая их в целом с товарообслуживания по линии райсоюза. В прошлом году было исключено с товарообслуживая 4 потребобщества, а в этом году - 21. В этом году мерой исключения с товарообслуживания потребобществ было поражено 8017 хозяйств, которые находились в районе деятельности потребобществ и 5502 пайщика.

Проводя такие мероприятия, райсоюз строго соблюдает классовую линию, которая выражается в том, что даже в случаях исключения с товарообслуживания потребобществ, беднота непрерывно обслуживается всеми товарами. Кроме полного исключения с товарообслуживания потребобществ, были случаи предупреждения потребобществ, сокращение кредитов и авансов. Таких обществ - 11. Также было снято с частичного товарообслуживания 24 потребобщества. Как только пайщики и население исправляли свое отношение к вопросу хлебозаготовок, тогда райсоюз немедленно продолжал обслуживать такие потребобщества товарами.

Полное и частичное исключение потребобществ проводилось не аппаратным порядком, а путем проведения массовой работы в потребобществах.

Б) по сельхозкооперации

1б) По контрактации за время с 1 октября по 1 января 1929 г. было возбуждено судебных дел - 782, в том числе на хозяйства зажиточные - 188 дел, середняцкие - 506, бедняцкие - 88. Из указанного числа рассмотрены судом дела на хозяйства: зажиточные - 102 дела, середняцкие - 288, бедняцкие - 61.

Как указанная категория сдатчиков хлеба (по контрактации), так и другие держатели хлебных излишков - члены сельскохозяйственной кооперации, задерживавшие хлебные излишки, подвергались таким методам воздействия: лишено прав обслуживания сельскохозяйственной кооперацией 190 хозяйств, исключено из числа пайщиков 80, взыскивались досрочно ссуды (цифровых данных нет), частью товариществ практикуется объявление сведений списками на людных местах о примененных репрессиях в отношении несдатчиков хлеба.

Хотя указанный способ воздействия и имеет некоторые положительные результаты, все же результаты неудовлетворительны. Так, по контрактации озимины на корню на 1 декабря получено 78 °/о. по контрактации ярых культур имеем отдельные колебания по культурам от 30 до 60 %. Точно также практика бойкота и исключения, судя по количественным результатам заготовок, большого впечатления на держателей товарных излишков не производят.

В) по Союзхлебу

Прошлой хлебозаготовительной кампанией практиковался способ принудительной сдачи хлеба путем подворного обхода хозяйств уполномоченными райисполкомов и сельсоветов с заготовителями для выявлеяия излишков зерна в хозяйстве, с предложением вывезти таковые для продажи ближайшей кооперации или заготпункту госзаготовителя.

Эти способы в настоящей кампании не применялись. Способы воздействия на держателей хлеба применялись только экономического характера, т. е. отказ в продаже дефицитных товаров, а в некоторых случаях и польный бойкот: отказ потребительской кооперацией продажи каких бы то ни было товаров, причем эти мероприятия применялись только к зажиточным крестьянам и тем слоям селянства, которые продавали свой хлеб частнику по спекулятивным ценам.

2. А) по райсоюзу

В прошлом году случаи привлечения к ответственности по 107-116-й (127-й) ст. УК злостных держателей хлеба были в Столбино-Долине Новосанджаровского р-на, Чернещине Балясновского р-на и в Сахновщанском р-не. Судебные органы в большинстве случаев отчуждали излишки хлеба в пользу кооперации. В этом году были случаи привлечения спекулянтов хлебом по Опошнянскому р-ну по инициативе РИКа. Все ущемленные по уголовному кодексу хозяйства принадлежат к составу кулацких хозяйств. Случаев ущемления середняков, если принять во внимание те сведения, которые имеются в райсоюзе, не было.

Б) по сельхозкооперации

Социально-политическая физиономия хозяйств, подвергшихся этим репрессиям, преимущественно кулацкая и небольшая часть крепких середняков, занимавшиеся систематической продажей своих хлебных излишков на частных рынках.

В) по Союзхлебу

В отношении зажиточных слоев населения, злостных держателей значительных количеств хлеба в прошлом году применялся способ передачи дел в суд по ст. 107-й УК. Результаты этой меры сказались в тон, что подавляющее большинство таких держателей хлеба спешили сдавать свои излишки кооперации или госзаготовителям. Число случаев отдачи под суд по 107-й ст. райконтора не имеет. По имеющимся у нас сведениям передача злостных держателей хлеба в суд применялась только к крупным крестьянским хозяйствам.

3. А) По райсоюзу

Во время проведения хлебозаготовительной кампании в прошлом и в этом годах райсоюз был тесно связан как с окружающими организациями, так и районными и сельскими. Беднота и батрачество в хлебозаготовительную кампанию были вовлечены. Беднота и батрачество оказали большое влияние в развитии хлебозаготовительной работы, принимая участие как в практической работе по покупке хлеба па дому по поручению потребобществ, так и в создании общественного мнения по вопросу хлебозаготовок.

Были случаи, когда бедняки и батрачество по своей инициативе оказывали помощь потребобществам, выявляя кулаков, которые не сдавали излишков хлеба и подсылали других в потребобщества для закупки для них товаров (Мачухи Полтавского р-на). В таких случаях беднота добивалась исключения из членов - пайщиков потребобщества кулаков, что потребобщества со своей стороны проделывали.

Наряду с активным участием бедноты в хлебозаготовительной работе, есть случаи совершенно пассивного настроения и даже поддержания кулаков (Нововолодимовка Сахновщанского р-на и Новомихайловка Красноградского р-на). Это поддерживание выявляется в том, что беднота поддается влиянию кулаков и вместе с последними повторяет: "Хлеба нет и вывозить хлеб из района деятельности товарищества невозможно". В таких случаях райсоюз вместе с организациями проводит специальное собрание бедноты и ставит вопросы о поведении бедноты по отношению хлебозаготовок.

Вообще, как вывод, можно прийти к такому заключению, что наступление на кулаков и сильных середняков, которые идеологически переросли в кулаков, проводится потребобществами во исполнение директив Полтавского райсоюз а, обоснованных на постановлениях XV партсъезда и кооперативных центров. Это наступление проводится систематически, но потребобщества иногда неправильно понимают классовую линию и ее не выдерживают до конца, а главное, несистематически проводят массовую работу вокруг наступления на кулаков.

Замечаются случаи, когда беднота поддается влиянию кулаков, как об этом отмечено выше, поэтому в дальнейшем еще больше необходимо расширить и углубить воспитательную работу среди бедняков как членов КНС, так и неорганизованной бедноты. Эту работу необходимо в большей мере проводить по линии организации КНС.

Исключение из товарообслуживания кулаков необходимо проводить и в дальнейшем, однако, одновременно усилить массовую работу и еще глубже популяризировать эти мероприятия среди бедняцко-середняцких масс, вызывая с их стороны общественную оценку этих мероприятий и полное поддержание их.

Б) по сельхозкооперации

Привлечение бедноты выразилось в проведении собраний пайщиков и селян по отдельным населенным пунктам и собраний комнезама - 709, собраний актива пайщиков 360, и общих собраний по хлебозаготовкам - 35.

Однако качество проведенных собраний, несмотря на положительные во всех случаях постановления, достаточных результатов не имеет. Постановления в большинстве случаев носят характер формальный, благодаря такому же отношению как со стороны руководителей (кооперативный актив), так и со стороны участников.

В) по Союзхлебу

Беднота в прошлом году принимала непосредственное участие в выявлении излишков хлеба у селян и участвовала в подворных обходах.

Член президиума, секретарь ОВК Чередник
Зав. орготделом Букатов

ЦДАЖР України, ф, 1, оп. 5, спр. 385, арк. 151-152, Оригінал.

№ 12
З ЗВІТУ ПРИЛУЦЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ, ПОЛІТИЧНУ АКТИВНІСТЬ "КУРКУЛЬСТВА"
ТА РОБОТУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

15 лютого 1929 р.

По питанню практики наступу на кулака після XV партз'їзду окрвиковком сповіщає:

По п. 1. Хлібозаготівлі. В хлібозаготовчу кампанію 1928/29 р. примусових заходів в прямому розумінні слова до нездатчиків хліба не вживалось. Головним методом впливу на селянські маси була масова політична робота - доповіді, агітація, індивідуальна обробка тощо. Оскільки кунацька та заможницька частина села, в зв'язку з загально несприяючою кон'юктурою хлібного ринку, не піддавалась агітації, довелося пристосувати низку інших заходів економічного та громадського впливу.

Фінансові заходи - стягнення с/г і інших видів податків і заборгованості - не дали належного ефекту, бо грошові зобов'язання кулак та заможний виконували легко через наявність значних грошових лишків. Більш реальними оказались міри економічного значення й, в першу чергу, невідпуск дефіцитного краму нездатчикам хліба. Цей метод впливу виник в грудні місяці й дав певний ефект.

Друга міра - бойкот куркуля та злісного нездатчика. Оголошення кооперацією бойкоту, вивішення списків злісних нездатчиків, навіть випадків виключення зі складу пайщиків - ці міри впливу дають певні наслідки. Артикули карного кодексу в боротьбі з великими злісними державцями хліба, по аналогії зі ст. 107-ю КК РСФРР, не пристосовувались.

В практиці використання дефіцитного краму й краму взагалі, як методу стимулювання хлібозаготовок, кооперація іноді вживала це досить широко й поруч з кулацькими господарствами ущімлялись середняки. Мали місце й випадки примінення групового бойкоту та позбавлення права купувати крам в коопераціях, причому в такі групи попадав середняк. Такі випадки ліквідувались регулюючими органами по мірі їх виявлення. Участь бідноти в хлібозаготівлях полягала в організованому вивозі власних лишків хліба та громадського впливу на останні шарп селянства.

[По] розділу VIII. Економічно наступу на кулака ^*

Перш за все слід відмітити величезний зріст активності кулацтва в зв'язку з реалізацією постанов XV партз'їзду щодо наступу на кулака. Ця активність спрямована по лінії опору всім тим міроприємствам, які проводить партія на селі. Мета кулацтва полягала в тому, щоб полегшити тягар міроприємств для себе, а по-друге, компрометувати їх серед останньої частини селян. Внаслідок їх активного виступу ми мали поодинокі факти зриву проводимих кампаній, їм удавалося затримувати та своєчасно проводити їх в життя;

Конкретно в питаннях податку кулацтво виявило себе в слідуючому: в утайці об'єктів оподаткування, в підбурюванні селян щодо скорочення господарства, оскільки налогова система являється загибельною для с/г та тормозить його розвиток. Мались також випадки, коли оподаткований в експертному порядкові з метою ухилення від виплати податку розпродував свое майно, або давав па схорону бідноті.

Те ж саме проявлено було і щодо кампанії по самообкладанню, але тут почувався більший вплив кулацтва, якому в поодиноких селах, шляхом використання жінок, вдавалося зривати попередні збори.

Кампанія по хлібозаготівлі була сполучена з цілою низкою антирадянських виступів з боку кулацтва, яке намагалося продавати хліб спекулянтам на приватний ринок, виправдуючи свою поведінку великим податком, неправильною політикою цін щодо села, підбурюючи на це окремих середняків. Так само проявило себе кулацтво щодо інших кампаній, причому, виступаючи проти будь-якого міроприємства завжди ув'язувало з дискредитуванням загальної політики радянської влади, пояснюючи, наприклад, низькі ціни на хліб і. високі на промтовари привілейованим становищем робітничого класу, який веде політику вигідну для себе та невигідну для селян, і що гасло змички є порожні балачки.

Але на цьому кулацтво не зупинилося. На протязі 1928 р. ми маємо посилення терору проти місцевих органів влади і сільського активу, що проявлена в підпалах: 60 % всіх підпалів падає на активістів з бідняків та середняків. Було 6 убивств та 10 замахів на вбивство. Розповсюджувано прокламації та листи погрозливого характеру (анонімки). Малися також організації кулацьких групіровок, які часто втягували окремих середняків і бідняків. Мета їх діяльності - протиставити себе кампаніям. Перевиборча кампанія підтвердила зріст активності кулацтва, яке намагалося просунути своїх представників до Рад, але через організацію опору з боку бідноти і середняцтва намір їх не здійснився. Кулаків до Рад не проведено, але окремі випадки проведення поодиноких підкулачників все-таки маються.

Як висновок щодо методів діяльності кулацтва можна визначити поширення використання відсталих, несвідомих середняків, зокрема жінок, а також бувших членів партії, виключених за злочин радянських робітників і злочинного елемента. Лише в окремих хуторах, де взагалі слаба робота, кулак виступає одверто сам.

Відношення бідноти, батраків і середняків до міроприємств по наступу на кулака виявилося в час проведених кампаній. При проведенні ми спиралися на бідноту. КНС, біднота та середняцький актив завжди були опорою в проведенні кампаній. Окремі середняки з більш заможних частин негативно відносилися до звільнення бідноти від податку, вважаючи, що треба, хоча небагато, а накладати на бідноту. Біднота, безумовно, в своїй масі як до податкової політики, так і до лінії хлібозаготовчої кампанії відноситься задовільно і свідомо підтримує нас.

[По] розділу ІX. Оцінка стану і роботи радянського апарату

Соціальний і партійний склад сільрад: селян-бідняків - 53,2 % середняків- 32,2%, батраків - 4,7%, робітників - 3 %, службовців - 4,4 %, інших -1,5 %.

По партійності: членів КП(б)У і кандидатів - 9,5 %, членів і кандидатів ЛКСМУ - 7,7 %, решта - 82,8 % позапартійні.

Соціальний і партійний склад голів і секретарів сільрад: голів - членів КП(б)У і кандидатів - 31,8%, членів і кандидатів ЛКСМУ - 6,3%. За соціальними ознаками: бідняків - 75,5 %, середняків - 21,8, батраків - 0,9%, робітників - 1,8%. Секретарів: членів і кандидатів КП(б)У - 5,3 %, членів і кандидатів ЛКСМУ - 10,6%, селян-бідняків - 75,5 %, середняків - 19,2 %, батраків - 1,1 %, інших - 4,2 %.

Соціальний і партійний склад райвиконкомів: членів президії РВК, членів КП(б)У і кандидатів - 82 %, ЛКСМУ - 2 %, позапартійних 16 %. Голів РВК - членів і кандидатів КП(б)У - 100 %.

Соціальний і партійний склад техапарату по 10 РВКах: членів КП(б)У - 7 %, позапартійних - 93 %. За соцстаном - робітників 2,5 %, селян - 46 %, службовців 51,5 %.

Соціальний і партійний склад техапарату окрустанов: загальна кількість 365, партійних 12 %, позапартійних - 88 %. За соцстаном: робітників 12 %, селян - 4,7 %, службовців - 83,3 %.

З наведених даних щодо стану апарату сільрад та РВК ми можемо відмітити, що він забезпечений як необхідною кількістю бідноти, так і партійців, що в головному забезпечує вірність класової лінії та партійного керівництва. Апарат сільрад та райвиконкому в цілому готовий до наступу на кулака. Відповідна виховна робота шляхом роз'яснений наших задач та лінії наступу дали певну установку апарату в цьому питанні. Практика ж роботи по наступу підкріпила це набутим досвідом. З наслідків роботи видно, що апарат сільрад і РВК в цілому з роботою по наступу на куркуля справився. Вірність класової лінії була забезпечена в міроприємствах, проводимих по наступу на кулака. Але поруч цього слід відмітити випадки перекручування класової лінії з боку окремих сільрад і РВК по питаннях податку, малися факти, коли пільги одержував не бідняк, а більш заможний, в експертному порядкові обкладався середняк. Причому, такі помилки явилися результатом частково несвідомості, невміння конкретно реалізувати закон, а частково і навмисне з корисною метою. Що торкається технічного апарату інспектур та відділів видно, що за соціальним складом в ньому 83 % інших, причому в складі інших є досить багато і "бувших людей", маються і позбавлені виборчих прав, в партійному відношенні забезпечені слабо (12 %), прошарок робітників і селян малий. Таким чином, оцінка з точки зору соціального і партійного складу, а відціля його політичне обличчя, говорять за те, що апарат не зовсім задовольняючий і може повнотою реалізувати заходи до наступу на кулака лише при забезпеченні його по основній частині партпроводом і контролем і потребує покращення в найближчий час.

Форми керівництва різних ланок радапарату практичним здійсненням наступу на кулака з'являються з боку ОВК та РВК - проробка на пленумах та нарадах питань практичного здійснення цього наступу.

Велике значення мав живе керівництво, яке за останні два роки значно зросло. Ми маємо такий стан, коли на селі працює весь районовий і значна частина округового активу. Зазначені форми керівництва забезпечують розрішення поставлених задач по наступу на кулака. Необхідно ще додати одну із форм - це перевірка по окремих питаннях роботи апарату. Але як окремі недоліки цього керівництва з боку райвиконкомів сільрадами можна визначити несвоєчасну перевірку практичних наслідків цієї роботи, нечіткість директив, недостатня перевірка роботи сільрад в цілому під кутом зору виконання директив по наступу на кулака; ще недостатньо організований контроль з боку мас.

Міроприємства до покращення апарату в зв'язку з наступом на кулака. Треба провести слідуюче: 1) очистити апарат від бувших людей та чужого елемента, зокрема, що має зв'язок з кулаками і непманами, і висунути на його місце з робітників, селян та кращої частини службовців. Збільшення керівництва техапаратом з боку керуючої частини апарату; 2) частіше перевіряти роботу апарату шляхом відчитності при обов'язковій умові розгорнення критики; 3) більше чіткості в директивах, що даються; крім того, треба налагодити контроль за їх виконанням; 4) поліпшити виховну роботу серед службовців радапарату, збільшити керівництво з боку партійних та незаможницьких організація.

Секретар окрвиконкому Руденко
Зав. оргінстром Гайдук

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 165, 189-190, Оригінал.

^* Опушено відомості про розподіл господарств за кількістю посівної площі, с/г машин, дробління дворів на окремі господарства.

№ 13
З ЗВІТУ ХЕРСОНСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ДО ВУЦВКу
ПРО ОПІР НА СЕЛІ ЗАХОДАМ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

18 лютого 1929 р.

Главное мероприятие со стороны госорганов в нажиме на кулака были: самообложение, применение статьи 28-й закона о едином сельхозналоге (экспертное обложение), применение статьи 127-й УК за взвинчивание цен на хлебо-фураж, увеличение платы за аренду земли: было до 5 руб. и стало до 10 руб., а также единый сельхозналог насчитывается за арендуемую землю на арендатора (раньше платил сдатчик), и целый ряд других мероприятий, экономически ущемивших кулака.

Все эти мероприятия вызвали со стороны кулачества [стремление] всякими путями затормозить проведение в жизнь всех этих мероприятий и этим самым отбить наступление. Особенно они [кулаки] проявили себя при перевыборах сельсоветов в 1928/29 г., старались на свою сторону привлечь бедноту и середняка. В некоторых селах вели агитацию за то, чтобы в сельсовет проводить людей, имеющих хорошее хозяйство, бедноте же давали отводы: "Он человек-то и хороший, и честный, но у него в семье мало работников, и его работа в сельсовете отразится на его хозяйстве". Кулаки часто в некоторых районах выражаются так: "Мы рабы, доколе мы все это будем терпеть". Случалось, что кулаки-лишенцы приходили на выборное собрание, не обращая никакого внимания на заявление председательствующего, чтобы покинули собрание, и их приходилось выводить с милицией. Были случаи со стороны кулаков террористических действий, а именно: в Снигиревском р-не стреляли в уполномоченного райизбиркома, было сделано 4 выстрела, но, благодаря темноте, обошлось благополучно. В районе Голая Пристань 9 января выстрелом в окно хаты-читальни был тяжело ранен бедняк, который скоро скончался. В Качкаровском р-не селькору прислали несколько анонимок, чтобы он прекратил селькоровскую работу, в противном случае ему угрожает смерть. Даже были случаи расклеивания листовок с призывом к свержению советской власти, содержание приблизительно такое: "Долой советскую власть, долой эксплуататоров!" Нередки случаи, что кулачество, применяя наемный труд, старается избежать заключения труддоговоров, выдавая батрака "за члена семьи". Сельсоветы на это обращают недостаточное внимание.

Кулачество в некоторых селах ходит по квартирам к беднякам, желающим организовать коллектив, и ведет работу такого характера: "Вы идете в коммуну, вы перестаете быть самостоятельными, а позволяете кому-то собою командовать" (Высокопольский и Бериславский р-ны в отдельных селах).

Кулаки в своей антисоветской работе применяют всевозможные методы не только злостного выступления, но и меры экономического порядка путем всяких незначительных кредитов бедняку, этим самым стараясь взять его под свое влияние и через попавших под их влияние распространять его [влияние] на всю массу.

Беднота и середнячество в целом, за исключением небольшого процента, ко всем мероприятиям правительства относятся доброжелательно и принимают активное участие в проведении их в жизнь.

Голова окрвиконкому Грушевенко
Зав. оргвідділом Шатохін

ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 385, арк. 267. Оригінал.

№ 14.
З ЗВІТУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ, ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ
Й ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ СЕЛЯНСТВА
ТА РОБОТУ РАДЯНСЬКОГО АПАРАТУ

20 лютого 1929 р.
Таємно

Хлібозаготівля

В першому півріччі минулої хлібозаготовчої кампанії засобів утиску до здачі хліба державним та кооперативним хлібозаготувачам взагалі не вживалось і лише з січня 1928 p., коли розмір хлібозаготівлі занадто зменшився, виникла необхідність форсувати роботу, піднявши рішучу боротьбу та натиск проти злосних хлібодержавців, які затримували лишки хліба з метою спекуляції, взявши на увагу труднощі загального товарообігу та значну загибель озимини.

Вживані в цьому напрямку засоби примусу були подвійного характеру - як посереднього, так і прямого. До посередніх засобів натиску належить: а) мобілізація коштів по лінії всіх податків та страхвнесків; б) розповсюдження селянської позики та проведення самообкладання за попередніми постановами в межах даних йому контрольних цифр з тим, щоб основний тягар зазначених операцій поліг на кулацтво та заможне селянство взагалі; в) стягнення заборгованості по всіх видах кредитування, а також стягнення кооперативного пая, збільшеного з 5 до 10 крб.; г) маневрування хлібним фондом промкраму в напрямку посилення хлібозаготівлі; д) значна знижка заготовчих цін на всі продукти животництва для попередження. масового збуту їх замість хліба.

Засоби прямого примусу: а) постанови громадян всього села про обов'язкову здачу лишків хліба на державні та кооперативні зсипища як індивідуально, так і колективно; б) постанови села про самоперевірку, що давало фактичну змогу повного обшуку хліба в господарстві виключно до захованого в землі, або захованого в інший спосіб; в) широке використання засобів сурової боротьби адміністративним та судовим чином- з переховуванням та спекуляцією хлібом (арт. 127-й КК); г) зажим на млинах та олійницях (натурплатня за помол, заборона високообробного помолу, обмеження норм помолу - в одні руки 10 - 15 пуд.).

Внаслідок проведення в життя відмічених міроприємств хлібозаготівля значно піднялась в другому півріччі кампанії всупереч тому, що звичайно в цей період вона підупадає. Про це свідчать нижченаведені дані про заготівлю по місяцях (в т. ч.):

липень - 72,7; серпень-112,3; вересень - 1553,1; жовтень - 917,4; листопад - 506,5; грудень - 529,0; січень-1120,5; лютий - 1519,5; березень- 976,6; квітень - 197,5; травень - 241,5; червень - 82,0.

Добре організована в хлібозаготівлі участь радянського та партійного апарату, профорганізацій та всього суспільства забезпечила майже повне надходження хліба виключно на зсипища державного значення, минаючи приватні руки.

Наслідки застосування арт. 127-го КК з 1.1 по 1.VI 1928 р.

По колії земвідносин проведено відібрання зайвин [землі] куркульських господарств. Всього внаслідок перевірки великих землекористувань відібрано зайвин по окрузі - 961 га, які розподілені між червоно армійцями та бідняцькими дворами.

Головніші економічні чинники, за рахунок яких зростає
міць куркульських господарств

Основною причиною до живучості кулацьких елементів на селі являється насамперед загальний характер села в цілому з його індивідуалізмом та дрібнобуржуазними тенденціями. Революція та аграрна реформа цілком знищили поміщицькі господарства, що ж торкається кулацьких господарств, то вони в тій чи іншій мірі знесилені, але залишились значно міцнішими в порівнянні з середнім господарством округи.

Розкулачування майже не торкалось господарчих та житлових будівель та сільськогосподарчого реманенту; по тим чи іншим причинам пощастило залишити норму землі за господарством більшою, чим пересічна норма; якість залишеної землі та кращий для організації господарства її розподіл - все це сприяло більш благоприємному розвитку та існуванню кулацького господарства.

Порівняння середнього господарства округи з кулацьким господарством (не менш як 12 дес. посіву) дає таку картину:

На одне господарство припадає:

Як видно, забезпеченість головнішими засобами до виробництва дає змогу кулацьким господарствам краще обробляти свою ниву й одержувати значно вищий врожай, ніж в середняцьких та бідняцьких господарствах, вирощувати скот поліпшеної якості, особливо товарове свинарство, як найбільш рентабельне в господарстві, експлуатувати ті чи інші підприємства та складні машини, припиняти найману працю, орендувати землю на більш вигідніших умовах (за гроші 28,5 %, за частину врожаю 68,1 та інших умовах 3,4 %). Все це вкупі взяте підводить кулацьким господарствам міцну економічну базу.

Для того, щоб якнайвірніше висвітлити питання щодо економічних джерел, за рахунок яких зростає міць кулацьких господарств, треба вивчити шляхом спеціального поглибленого дослідження, якого до цього часу не проводилось. Одначе, коли розглянути прибутковість кулацьких господарств хоча б за такими матеріалами, як динамічний перепис, селянські бюджети, додаткові списки тощо, в розрізі головніших прибуткових його частин, то будемо мати таке уявлення.

Пересічна умовна чиста прибутковість одного господарства (крб.)

Отже, як показує таблиця, досить велику прибутковість в кулацьких господарствах складають нехліборобські прибутки, як от експлуатації підприємств та складних машин 13,9 %, експлуатації найманої праці 5,1 % та від оренди землі 6,5, а разом 25,5 % в той час, як більша частина середняцьких господарств не одержує цих прибутків, а навпаки досить помітні суми грошей витрачає на найм машин, плату за переробку своєї продукції тощо.

Поруч з цим можливо відзначити, що кулацькі господарства мають певні прибутки від дачі в позику грошей на тих чи інших кабальних умовах, але ж виразити це в конкертній формі немає змоги.

Оцінка стану та діяльності радянського апарату

...Аналізуючи соціальний стан робітників радапарату необхідно зробити висновок, що за своїм соціально-класовим положенням низовий радапарат в загальному, особливо на 1928/29 p., забезпечений класовою витриманістю та впливом комуністичної частини складу Рад, і безперечно здатний до керівництва роботою на селі в справі організації навколо себе бідняцько-середняцьких мас щодо наступу на куркуля.

Проведення політично-економічних кампаній на протязі 1927/28 р. та в першій половиш 1928/29 р. (хлібозаготівлі, реалізація державних позик, самооподаткування й єдиний с/г податок) являється основним покажчиком оцінки радапарату щодо опреділення класової витриманості, готовності та вміння наступати на куркуля.

Під час проведення цих кампаній було ще більш загострено класову боротьбу на селі, й в цій роботі радапарат в загальному не розгубився, а зумів якнайшвидше згуртувати навколо себе бідняцько-середняцькі маси, тісніше з'єднати бідноту зі середняцтвом, викликавши їх активність в справі участі в проведенні зазначених вище кампаній. Безперечно, що з боку куркульської частини проводився опір, який виявлявся у різних формах, тому деяка незначна кількість робітників як сільрад, так і райвиконкомів розгубилася й здавала свої класові позиції, не доводячи боротьби до кінця.

Таких робітників приходилось негайно усувати з посад, а частину - притягати до суду. На їх місце висувались кращі робітники, класово витримані та віддані робітникам і селянам.

Разом з цим деяка частина робітників радапарату в проведенні практичної роботи підпадає під вплив куркульства, розкладається й, замість боротьби з ним, захищає його інтереси в скритній формі, а саме: а) не вживає примусових заходів в справі стягнення податків: б) не виявляє всіх об'єктів прибутковості його господарства, чому понижується й оподаткування; в) сприяє в одержанні с/г кредиту; г) не виявляє орендованої землі, що орендується куркулем у бідноті; д) не позбавляє виборчих прав та ін.

Необхідно зазначити, що це не загальне явище, а поодинокі випадки, з якими ведеться жорстока боротьба.

Форми та якість керівництва з боку радорганів проведенням міроприємств партії й радвлади щодо наступу на куркуля вживаються в щоденній роботі такі: а) позбавлення куркулів та їх сімей виборчих прав, не допускаючи їх до участі в роботі Рад, громадських організацій, кооперативних організацій та загальних зборах виборців. Це позбавляє куркулів можливості брати участь в громадському житті Й паралізує його вплив на несвідому частину населення. Якщо деякому із них пощастить залишитись непозбавленим виборчих прав, то біднота його виявляє й ставить до відому радорганів, після чого врешті-решт його позбавляють прав; б) виявлення всіх об'єктів прибутковості, що їх мають куркульські господарства та оподаткування їх в експертному порядкові, жорстока класова лінія в справі вирішення скарг про зниження їм податку, що подають куркульські господарства; своєчасне стягання податку та вживання примусово-репресивних заходів до неплатників податку; в) виявлення утайки земельних лишків у куркулів та передача таких до земельного фонду; г) виявлення орендної землі, яку орендують кулацькі господарства та оподаткування її за рахунок господарств куркулів і боротьба з кабальною орендою; д) складання трудових умов на батраків, що працюють в куркульських господарствах, боротьба з кабальними умовами та з порушенням трудумов; є) позбавлення прав куркульських господарств на одержання ними с/г кредиту та допомоги під час посівних кампаній; ж) позбавлення прав на одержання кредиту за землеустрійні роботи, вживання примусових заходів до стягнення коштів за землеустрій та недопускання їх до утворення хуторської й одрубних форм господарювання; з) під час вирішення справ по земельних суперечках, як сільради, так і судземкомісії додержуються жорстоко класової лінії, внаслідок чого справи в переважній своїй кількості вирішуються позитивно для бідноти; і) проведення самооподаткування населення за класовим принципом. Весь тягар самооподаткування лягає на заможні кола населення в той час, коли біднота зовсім звільняється. До неплатників-куркулів вживається з боку радапарату [ряд] примусових заходів; к) позбавлення куркульських господарств [права] вступати до кооперативних організацій, сільськогосподарчих об'єднань (колективи, артілі тощо) та одержання ними в кредит складних с/г машин; л) накладання адміністративним порядком штрафів на куркульські господарства в максимальному розмірі за порушення ними обов'язкових постанов; м) позбавлення куркульських господарств лісоматеріалу на пільгових умовах та випасу скота в державних лісах; н) оподаткування всіх об'єктів прибутковості заможніх господарств, особливо нетрудових та негосподарчих прибутків; о) під час реалізації держпозики така розповсюджується, головним чином, серед заможної групи господарств.

Всі перелічені чинники являються реальними заходами радапарату в щоденній його роботі в справі виконання міроприємств партії та радвлади щодо наступу на куркуля.

Безперечно, що заходами лише одного радапарату в цій справі досягти максимального ефекту неможливо, тому необхідно організувати всю бідноту й середняцтво навколо місцевих органів влади, й за їх активною допомогою можна лише здійснити в життя ті міроприємства партії й радвлади, що вони їх намітили в боротьбі з куркулем ^*.

Совершенно секретно

О политсостоянии Кременчугского округа в связи
с наступлением на кулака

Анализируя политическое состояние села под углом зрения растущей кулацкой активности, нужно констатировать, что проявление кулацкой враждебности начинает за последнее время принимать все более открытые формы сопротивления мероприятиям соввласти. Этому в основном способствовали прошедшие кампании (налоговая, займа, самообложения), а в особенности проводящаяся кампания по хлебозаготовке. Лозунг наступления и нажим на экономику кулацкого хозяйства в его капиталистических проявлениях толкают кулака, а с ним вместе зачастую и зажиточного середняка изыскивать методы противодействия нажиму.

Отмена чрезвычайных мер в области хлебозаготовок в ряде случаев вызвала толки кулачества, что это его победа. Это самое привело к мнению, что сопротивление может вносить те или иные коррективы в проводящиеся мероприятия. Так, во время применения экспертного обложения кулачество среди других прослоек усиленно вело агитацию, что власть своей налоговой политикой стремится загнать крестьян в коммуны, и предлагало крестьянам, платящим налог, сокращать посевную площадь с целью подрыва благосостояния государства. Учитывая что экспертное обложение, благодаря головотяпству на местах, кое-где легло на плечи середнячества, нужно признать, что антиналоговая кулацкая агитация в таких местах пользовалась известным со стороны середняка сочувствием. Здесь необходимо отметить, что налог на кулацкие хозяйства в этом 1928/29 г. был не так ощутим, поскольку хлеб этими хозяйствами реализовался на частном рынке по вольным ценам.

Кампания займа индустриализации вызвала сопротивление кулачества в виде агитации против займа среди других прослоек. С целью не попасть под бойкот или в ряды злостно уклоняющихся от покупки, кулаки покупали заем до смешного на минимальную сумму (50 коп. в ряде районов).

Кампания самообложения была принята селом по сравнению с прошлым годом спокойнее. В ряде случаев отмечались факты организованного сопротивления и поддержки кулака другими прослойками, но такие случаи в общем масштабе сел, где было проведено самообложение, незначительны.

Основное внимание мы останавливаем на кампании хлебозаготовок. На этом вопросе в настоящий момент сосредоточено все внимание села, даже нужно признать в отдельных случаях в ущерб кампании перевыборов сельсоветов. Слабое и недостаточное внимание к этой кампании сразу же после снятия урожая со стороны заготовителей привело к тому, что значительная часть излишков уплыла в руки спекулянта из других, преимущественно недородных округов.

Раскачивание заготовителей и всевозрастающий нажим на хозяйства, имеющие излишки, вызвали усиленное сопротивление этих хозяйств. Кулачество, опасаясь чрезвычайных мер, с одной стороны прячет хлеб, а с другой, стремится конспиративно реализовать его на частном рынке. Наряду с этим, с его стороны идет бешеная агитация за невывоз хлеба в кооперацию ("пусть едят гвозди... отвозят кацапам"), призывы к сокращению посевной площади (засев для себя) и т. д. Тенденции к задержке хлеба у себя в селе в некоторой степени поддерживаются работниками местных заготовительных организаций, поскольку правления кооперативных товариществ имеют в своем составе значительный контингент середнячества, а в отдельных случаях и кулаков. В таких случаях эти заготовители свою бездеятельность и слабость заготовки объясняют отсутствием в селах хлеба. Частично антизаготовительные настроения поддерживают и бедняки, опасающиеся голода и неудовлетворения их нужд (по примеру прошлой весны) в посевматериале: "Вы настраиваете нас, чтобы мы шли на штыки с кулаками в то время, как государство, забирая хлеб, не оставляет неимущим". Эти настроения, естественно будут нарастать, поскольку в ряде районов помощь нуждающимся в хлебе поставлена неудовлетворительно (что использует кулак).

Заострение общественного внимания на селе на хлебозаготовках, посылка работников дали известный результат в виде % выполнения заготовки. Особенно в положительном смысле на выполнении плана отразились репрессии по линии ГПУ, применение [их] к хлебоспекулянту и злостному агитатору против мероприятий соввласти - кулаку. Отношение к этим репрессиям бедноты и части середнячества отмечается как положительное: "Теперь мы видим, что наступление на кулака идет не только в газетах, но и проводится в жизнь" (Жовнинский и другие районы). В связи с этим в ряде районов беднота на общих собраниях, говоря, что ей в нужную минуту соввласть поможет, заявляла: "Отрываю от своего рта 2 пуда, подтяну живот, заставлю это сделать свою семью, но государству помогу" (Великокрынковский р-н); "Мы, беднота и середняки хлеб государству сдаем, а вас, кулаков, объявляем врагами сов-власти" (с. Зыбкое Онуфриевского р-на).

С такими настроениями беднота начала создавать "бедняцкие штабы" ("горбы") и начала проявлять настроения перейти к хлебозаготовке по методам чрезвычайных мер. Эти настроения в последние дни переломились в прямое избиение кулаков, имеющих излишки, беднотой и бывшими партизанами (2 случая, Великокрынковский р-н). Здесь также необходимо указать на проявление угроз кулачества хлебозаготовителям, секретарю партячейки в Онуфриевском р-не бывшими уголовниками, кулаком Чирвой (арестован ГПУ). Остановясь на терроре, нужно отметить, что вообще наш округ до сих пор в этом отношении был спокоен. 3 февраля в с. Сонино был произведен неудавшийся террористический акт в отношении активиста кооперации, комсомольца (из обреза через окно), арестовано 7 человек сыновей кулаков.

Останавливаясь непосредственно на методах кулацкого сопротивления наступлению, нужно признать, что оно идет по линии роста:

1) открытых антисоветских выступлений по вопросам политики и экономических мероприятий на селе; 2) большего внимания к антисоветской обработке других прослоек селянства, в частности, женщин ("им ничего не будет"); 3) попыток захвата звеньев советского, кооперативного и общественного аппаратов и использования их через своих приспешников для извращения нашей классовой политики. Проникновение же в ряды советского аппарата лиц нам враждебных и слабое наблюдение за ними со стороны руководителей этих аппаратов имели отражение на политической линии. Так, [было] неклассовое распределение налога в Жовнинском р-не, где зав. финчастью был бывший служащий полиции Козыдуб (кулак).

Из ошибок в наступлении на кулака нужно отметить допускаемые отдельными хлебозаготовителями методы военного коммунизма. Так, в Бригадировском р-не заготовители собрали кулаков, заставили их раздеться и заставляли женщин крутить половые органы мужчинам. Здесь уже допущена была явная дискредитация наступления, поскольку этим делом руководил председатель кооперации, бывший бандит (арестован). В Онуфриевском р-не предрай КНС, член партии, посчитав середняков за кулаков, начал ломать у них амбары и забирать хлеб за недоимки по самообложению (сообщено в Контрольную Комиссию). В Глобино нач. раймилиции с целью заготовки хлеба начал штрафовать крестьян за каждый пустяк. Штраф брал принудительно хлебом (арестован).

Таким образом, вместо наступления на кулака, наступления выдержаного, получается извращение классовой политики и обострение [борьбы] в отдельных селах середнячества и беднячества.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 192-195, 205, 206, 208-210, 228 зв.- 233. Оригінал ^*

^* Так у тексті. За підрахунками упорядників підсумок становить відповідно 1877 та 97,3 %.

^* Наступна частина документа викладена російською мовою.

^* Супровідний лист до звіту підписаний секретарем окрвиконкому Лянним та зав. відділом таємного листування Орленком.

№ 15
З ЗВІТУ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ПРИМУСОВЕ ВИЛУЧЕННЯ ЛИШКІВ ХЛІБА
Й ЕКОНОМІЧНЕ ОБМЕЖЕННЯ ЗАМОЖНИКІВ

22 лютого 1920 р.

І. Хлібозаготівлі

1. Під час кампанії хлібозаготівель в 1927/28 р. було вжито таких заходів впливу на глитайські шари населення:

а) труси, під час огляду заможних господарств, з категоричним пропонуванням здати лишки хліба; б) методи "розверстки"; в) передача до суду за схований своїх лишків (за 127-м арт. КК) заможних господарств.

Проведення надзвичайних заходів дало можливість виконати річний план хлібозаготівель з перевищенням на 24,9 %. Слід зазначити, що заходи, які вживалися для успішного виконання хлібозаготівельних планів, в багатьох місцях давали себе відчувати бідняцьким та середняцьким шарам населення. 6 низка випадків, коли бідняцькі господарства підпали під поголовні труси з боку кооперативного радянського активу, що викликало місцями велике незадоволення.

Активність заможного селянства й куркулів виявлялась як в протидіянні заходам по части хлібозаготівель - схованням своїх лишків хліба (закопування в гній, на полі, влаштування таємних приміщень та ін.), так і в контрреволюційній агітації на зборах селян проти здачі хліба державним та кооперативним хлібозаготовлювачам.

Крім роз'яснюючої роботи, вживалося також заходів економічного впливу, а саме: зменшення відпуску дефіцитного краму тим товариствам, хлібозаготівля в яких проходила кепсько й навпаки,- збільшення норми відпуску дефіцитного краму тим товариствам, які виконували свої планові завдання. Також посилено було стягнення пайових внесків з членів кооперації, особливо заможної частини села; таким злісним неплатильникам не відпускалось кооперацию по лише дефіцитного, але й іншого краму.

Наступ па куркуля, що являється власником або орендарем млинів. що тримає повсякденний зв'язок з широкими селянськими масами й впливає на хід хлібозаготівель, характеризується слідуючим:

а) до ЗО орендарів і власників було засуджено до позбавлення волі за привласнення державного мірчука; б) па 20 млинів. що орендовані були приватниками, розірвані угоди, а млини передано кооперативнії:.: та громадським організаціям; в) до 15 осіб оштрафовано на суму до 10 тис. крб.

Під час хлібозаготівель 1928/29 р. заходів адміністративного примушення до здачі лишків хліба на селянські господарства не вживалося; разом з тим посилено вживання методів економічного впливу.

Дефіцитний крам по лінії споживчої та сільгоспкооперації на початку нового хлібозаготовчого року розподілявся так: 30 % дефіцитного краму для бідноти, що не має лишків хліба, але відчуває потребу в дефіцитному крамі; 70 % - на посилення хлібозаготівель. За останній час призначається: 40 % - для бідності. 60 % - па посилення хлібозаготівель.

Слід зазначити, що ці заходи економічного впливу особливого ефекту не далі, про що свідчать такі цифри: заготовлено за листопад 1602 т, або 62,2 %, за грудень 1 638 т, або 52 %, за січень 12 245 т, або 33,2 %.

Глитайські господарства в нашій окрузі, що мають на сьогоднішній день великі лишки хліба, намагаються затримати його до весни з метою спекуляції під час посівкампанії; частково такі господарства проводять і зараз спекуляцію хлібом через збут своїх лишків високогатунковим борошном на приватний ринок. Під час хлібозаготівель 1928/29 р. теж мало місце порушення партійних директив.

В окремих місцях нами зафіксовано: а) факти безпосереднього товарообміну (хліба на крам); б) факти затримки окремих громадян з хлібом, складання актів та примушення їх до здачі хліба заготівникам (був випадок, коли внаслідок такого явища один селянин повісився).

2. Заходами, що вживали суди для здійснення завдань партії та влади при проведенні зазначених кампаній, було пристосування суворих мір соцзахисту до найбільш небезпечного елемента, причому особлива увага судів була зосереджена на приватникові й куркулеві, які виявляли найбільше активності під час проведення органами влади заходів по части хлібозаготівель.

За маючимися відомостями, за першу половину 1928 р. було притягнено до судової відповідальності по 127-му арт. КК (спекуляція хлібом) 233 особи, з яких засуджено 169 (72,1 %) і виправдано 64 (27,9%). Причому, позбавлення волі було обрано до 133 осіб, але за ухвалами касінстанції окрсуду така міра соцзахисту в відношенні середняків була змінена на умовне засудження майже на 65 %.

Зі зміненням характеру хлібозаготівчої кампанії, в 1928/29 р. до судорганів надходять лише справи по притягненню сільських скупщиків хліба по 127-му і 135-му арт. КК, причому характерно, що серед притягнених осіб куркульського елемента зовсім немає, оскільки селяни можуть вільно продавати свої лишки хліба на ринкові. Так що в сучасний мент до судової відповідальності притягаються приватники за скупку хліба без реєстрації в органах Наркомторгу.

По 67-му арт. КК (контрреволюційна агітація) за 1928 р. було заведено по окрсуду 17 справ, по яких було засуджено: 10 до позбавлення волі, 11 до позбавлення волі умовно, 10 - виправдано. По своему соціальному стану особи, що були засуджені, являються, головним чином, селянами-середняками, 1 вчитель, до якого пристосовано позбавлення волі на 6 місяців з забороною вчителювати, 4 члени КНС і лише 5 куркулів.

При розгляді цих справ було виявлено, що середняцький незаможний елемент проявляв контрреволюційний настрій виключно під впливом куркульських елементів.

3. По нашій окрузі біднота й середняцтво приймали участь в хлібо заготівлях, про що стверджує кількість заготовленого хліба на 1 лютого 1929 p.-9000 т (61,3%). В своїй абсолютній більшості цей хліб зданий бідняцькими та середняцькими господарствами, оскільки глитайські шари села й надалі ставляться негативно до хлібозаготівель.

Є випадки, коли по ініціативі селянської бідноти організовано колективну здачу хліба кооперації (Баговиця Китайгородського р-ну, Зеленче Дунаєвецького р-ну, Мала Кужелім Миньковецького р-ну). В багатьох селах округа па бідняцьких зборах, після обговорення питань про хлібозаготівлі, бідняки організували загальну підписку на здачу хліба кооперації (бувший Жванецький р-н).

Що ж торкається заможної частини села, то вона, затримуючи в себе хлібні лишки, намагається збільшити па них ціну. Зафіксовано випадки відкритого бойкоту куркулями дефіцитного краму в кооперації (Оринінський р-н). 6 випадки, коли куркулі заявляли: "Кому дали землю, в того беріть хліб" (Дунаєвецький р-н).

V. Землевпорядження

Введено порядок нарізки смуг дворам з урахуванням соціального стану господарств, при якому порядкові бідняцькі господарства та господарства, що входять до складу колоб'єднань всіх видів, одержують кращі та найзручніші землі, за ними - середняцькі господарства, а дальні, або гірші, землі нарізаються заможним колам села.

Примітка: Малоземельні бідняцькі господарства, з землезабезпеченістю до 2 га на двір, землю одержують біля села, як додаток до городньої землі без введення такої в загальний громадський сівозмін.

При утворенні перспективних або змішаних виселків, коли за добровільною згодою на розселення не вистачає необхідної кількості господарств, то для заповнення відповідної площі введено порядок призначення господарств за постановами землегромад зі ствердженням сільрад - з заможних кіл села.

Відсоток нарізки відрубів та хуторів зведено до мінімуму, а саме: в 1928 р. залишено таких видів господарств лише 0,3 % до всієї землевпорядкованої площі.

Організація території направлена по шляху створення умов, що полегшують перехід дрібних індивідуальних господарств до товариського порядку землекористування, як в процесі землевпорядження, так і після проведення такого. Для чого при землевпорядженні шляхом розбивки великих сел по кутково-територіальних ознаках та організації виселків, утворюються земельні об'єднання оптимальних розмірів.

В процесі середселищного землевпорядження, включаючи роботи і за районними планами, за 1928 р. організовано й землевпорядковано 139 колоб'єднань на площі 8625 га.

Нарешті підсилено допомогу бідняцьким та малоспроможним середняцьким господарствам безповоротним кредитом на землевпорядження, а саме: в 1928 р. звільнено повністю від оплати за землевпорядження всі бідняцькі та малоспроможні середняцькі господарства (75 % до всіх землевпорядкованих господарств) та частково звільнено напівплатні середняцькі господарства (16 %).

Проведення в життя перелічених вище пільг бідноті та середняцьким господарствам (особливо нарізка кращих земель) зустріло з боку куркульських кіл села великий опір та перешкодження. Ці кола села для зриву наданих пільг не зупинялись й перед вчинками карного характеру, як-то: загроз, підпалу хліба в полі й майна на садибі активних робітників по землевпорядженню.

VI. Економічна база куркульства
(приватний капітал в сільських місцевостях)

1927/28 р. характеризується прагненням приватного капіталу на село. Поперед всього це знаходить відбиток на територіальній перегрупіровці торговельної мережі. При загальному збільшенні кількості приватних підприємств на 2 % кількість їх в сільських місцевостях збільшилась на 327 одиниць, або па 18 %, в містах же зменшилась на 290 одиниць, або на 23,5 %.

Поширення торговельної мережі па селі проходить у двох напрямках. По-перше, збільшення кількості підприємств, які скуповують с/г продукти. За 1927/28 р. відкрито 154 торговельних заклада, які скуповують с/г продукти, таким чином, кількість цих підприємств збільшилась проти 30.ІХ. 1927 р. на 66 %. По-друге, перехід підприємств з нищих розрядів в нижчі, зокрема в перший розряд, кількість яких збільшилась на 18 %.

Перехід підприємств в нижчі розряди стимулювався: 1) дозволом з боку закону скуповувати с/г продукти торгзакладами 1-го розряду; 2) звільненням від порівзбору дрібних торговельних закладів, які торгують на селі.

Для поширення діяльності на селі для приватного капіталу в 1927/28 р. не було сприятливих умов і на кінець року торговельна мережа сільських місцевостей значно зменшується, досягаючи 92,5 % торговельної мережі 1926/27 р. Зокрема, велике скорочення торговельної мережі спостерігалось по групі скуповуючих підприємств, кількість яких зменшилась па 271 одиницю, або на 70 %. Проте ці цифри ще не свідчать про те, що приватний капітал здасть свої позиції. Зменшуючи свою роль на легальному ринкові, він поширює підпільну роботу, з особливим успіхом проводячи її на ринкові с/г продуктів. В цій галузі приватник займає значне місце. Скуповуючи дрібними партіями збіжжя і перероблюючи його па млинах як селянське, приватник значною мірою охоплює попит селянської бідноти і являється постачальником хліба на міський ринок. Також значна його роль і в скупівлі для перепродажу худоби, де він виступає як комісіонер у внутріселянському обігові.

Масова ліквідація приватних торговельних закладів свідчить про те, що приватний капітал вибитий з своїх головних позицій і шукав використовування нових дільниць. Одною з цих дільниць, як вищезазначено, являється дрібна скупівля і комісіонерство у внутріселянському обігові. Напрямок останньої частини приватного капіталу, який звільняється від торгівлі в зв'язку з ліквідацією підприємств, орієнтовно характеризується такими даними: погашення торговельної та податкової заборгованості 10 %; у торгівлю 9 %; у промисловість 6 %; купівля майна 4 %; кредитно-грошові операції (лихварство) 16 %; за межі округи 4 %; в підпілля 10 %; тимчасово без руху 32 %.

Таким чином, найбільшого мірою звільнений приватний капітал знайшов собі пристосування в кредитово-грошових операціях (лихварство) шляхом фінансування дрібної торгівлі, кустарно-ремісничої промисловості та ін. Що попит на кредитування є, це стверджується зростанням приватного дисконтового відсотку з 4,5 % (за місяць) у 1926/27 р. до 6,75 % у 1027/28 р. Наявність великої частини приватного капіталу без руху (32 %) треба розглядати як явище тимчасове, яке пояснюється очікуючим настроєм приватника: при першій можливості він буде спрямований на найбільш слабку дільницю.

В приватній промисловості перше місце займає млин. В цій галузі 1927/28 р. також не був сприятливим для приватного капіталу, що привело до ліквідації значної кількості млинарських підприємств (товарових млинів па 100%, інших - па 59%) і внаслідок цього приватний капітал, виходячи з млинарської промисловості, поширює свою діяльність в інших виробництвах (за 1927/28 р. відкрито 77 підприємств).

Голова Кам'янецького округового виконавчого комітету
Горлінський
За секретаря Мармор

ЦДАЖР України. Ф. І, ОП.5, спр. 385, арк. 272, 274. Оригінал.

№ 16
З ЗВІТУ ЗАПОРІЗЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ І ЗАХОДИ ЩОДО "НАСТУПУ
НА КУРКУЛЯ"

8 березня 1929 р.

Весьма срочно. Секретно

Раздел І. Хлебозаготовки

1. Сигнализация кризиса в хлебозаготовках со стороны центральных органов и форсирование заготовок по Запорожскому округу началось в первых числах января 1928 р. До этого времени хлебозаготовка протека ла самотеком, без соответствующего нажима не только партийных и советских организаций, но и аппарата хлебозаготовителей. С этих чисел, для обеспечения форсированного и максимального выполнения хлебозаготовок ОИКом вместе с соответствующими организациями был принят целый ряд организационных мер. Для руководства и проведения хлебозаготовок на места были командированы активные ответственные работники. Кроме того, на местах был мобилизован весь актив с распределением определенных обязанностей. Был принят ряд мер к согласованию работы государственных и кооперативных заготовителей па постах. Параллельно с этим проводился нажим экономического характера, главным образом, на ту часть села, которая сосредоточила в своих руках значительные денежные и хлебные ресурсы. Такие мероприятия пошли, во-первых, по линии решительного взыскания оставшейся задолженности - по единому сельхозналогу, ссудам, кредитам, госстраху, паевым взносам по кооперации и прочим видам задолженности, и, во-вторых, по линии проведения самообложения и крестьянского займа, значительно способствовавшим усилению хлебозаготовок.

Одновременно с этими мерами побуждения к усилению вывоза хлеба являлись также: а) создание общественного мнения путем постановки вопросов о хлебозаготовках на общих сходах; б) создание комиссии и прикрепленных из состава сельского актива середняков и бедняков, комиссии по постановлению, общих сходов и т. д.

Совокупность этих мероприятий и мобилизация всего низового аппарата обеспечили быстрый перелом в темпе хлебозаготовительной работы. Выполнение хлебозаготовительного плана, дошедшее в декабре месяце до 562,4 тыс. пуд., в январе удвоилось и в феврале почти утроилось и только в марте снова упало, так как к этому времени, вследствие неблагоприятной весны, у крестьян появилась тревога за состояние озимых посевов. Особенно отрицательное отношение к хлебозаготовкам в это время наблюдалось со стороны кулацких, главным образом, и отдельных зажиточных середняцких хозяйств.

2. Частично еще в феврале месяце по отношению к отдельным кулакам в целях побуждений к продаже излишков хлеба применялись различные меры административного воздействия, но уже с апреля месяца подобные меры приняли более широкие размеры. В отдельных случаях изъятие хлеба проходило путем наложения штрафов и путем привлечения к судебной ответственности и последующей конфискации хлеба по ст. 58- 128-й УК.

В начале хлебозаготовительной кампании карательные методы применялись действительно к хозяйствам, имеющим запасы хлеба в 1000- 1300 и больше пудов, а также штрафы к зажиточным хозяйствам с обнаруженными "долгоносиками" согласно обязательного постановления окрисполкома. Что же касается периода апрель - июнь месяцы 1928 г., то в это время в значительном количестве штрафовались и привлекались к ответственности также и середняцкие хозяйства за обнаруженные весьма незначительные запасы хлеба (20-30-50-100 пуд.), иногда даже, с недостаточным доказательством по суду о сокрытии таких запасов.

3. Активную часть бедноты, которую вначале наступательной, кампании пришлось разбить на комиссии, прикрепляя их к обслуживанию кварталов и отдельных населенных пунктов, приходилось также использовать и для обходов дворов с целью понуждения к продаже излишков хлеба. Что же касается второго периода заготовительной кампании - апрель - май - июнь месяцы, то в это время беднота и батрачество были использованы в работе по обнаружению скрытого хлеба в большинстве даже у середняков. Кроме того, зачастую на местах практиковался метод поголовного обхода дворов, в котором активное участие принимали и отдельные бедняки.

Раздел II. Заем укрепления сельского хозяйства

1. Реализация крестьянского займа, совпавшая с рядом кампаний на селе (хлебозаготовки, самообложение, с/х налог и т. п.) при наличии отрицательного отношения к нему большого числа селянства приводила к разнообразным методам его распространения.

Основные из этих форм и методов распространения были следующие: а) установление контрольных сумм на сельсоветы и отдельные населенные пункты в большинстве связывалось с обязательством сельсоветов реализовать данные суммы среди населения, что в свою очередь во многих местах вынуждало устанавливать даже разверстку займа для каждого селянина. Практиковались случаи утверждения таких сумм на общих сходах; б) неоднократный обход субагентами членов сельсовета, сельского актива и даже уполномоченными райисполкома крестьянских домов и путем собеседований предложение займа на определенную сумму; в) продажа займа в кредит под расписку или вексель, оставление облигаций вопреки желанию хозяина, без расписки, в его доме, а затем истребование денег через сельсовет; г) вызов уклоняющихся от назначения суммы займа кулаков и некоторых середняков. В отдельных случаях практиковались вызовы и маломощных середняков; д) и, наконец, были случаи принуждения к покупке займа путем угроз дополнительного вручения паев по самообложению и даже арестов отдельных кулаков. Следует отметить, что нередко под такой нажим попадали и отдельные середняцкие хозяйства.

2. Переходя к вопросу об удельном весе разных социальных групп среди покупателей займа, то отметить точные данные по этому поводу не представляется возможным, в связи с тем, что такой учет не велся. Но все же, по нашему мнению, превалирующее участие в займе, безусловно, [за] кулацко-зажиточной частью селянства.

Раздел III. Самообложение

1. Интенсивность обложения верхних слоев села при проведении самообложения характеризуется степенью обложения единым с/х налогом. Так, по с/х налогу освобождались от налога вовсе 16,5 % и частично 8,1 % всех хозяйств. По самообложению же освобождалось полностью 28,8 % и частично 12,3 %. Таким образом, тяжесть платежа с бедняцких хозяйств перекладывалась на мощные хозяйства, которые составляют 10 % всех хозяйств. Всего же по округу кулацких хозяйств определяется 8 %. Особенное углубление классового принципа при самообложении было достигнуто внесением корректив в установленную основным законом прогрессию, путем проведения дополнительных льгот и перекладывания суммы обложения со слабых на сильные хозяйства. Возрастание сумм самообложения после перекладки по отношению к суммам первоначальной раскладки колеблется от 20 до 200 %.

2. О соблюдении хозяйственной целесообразности прогрессии при самообложении может служить темп поступления и методы взыскания, а также результаты поступления самообложения.

По отчетным данным райисполкомов сумма начисленного самообложения поступила почти полностью (недопоступило около 0,6 %), в то время, когда недоимка по единому сельскохозяйственному налогу составляет 5 %. Из 156 актов сельских ревкомиссий видно, что только 2,03 % (1931 руб.) взыскано путем применения принудительных мер...*

Раздел V. Землеустройство

1. Для оказания реальной помощи бедноте и проведения обобществления в процессе землеустройства землю кулакам давали хуже и дальше, и дальше от усадеб. Кроме того, при расселении многодворных селений, кулаков в обязательном порядке расселяли на перспективные поселки.

2. Все земельные излишки продавались или бронировались в колхозах, чем уменьшились арендные ресурсы кулачества.

3. Разделы дворов при землеустройстве не допускались, тем самым кулачество было лишено возможности получить земельные льготы, связанные с расселением путем выделения части двора на выселок.

4. Кулацкие хозяйства в организуемые колхозы не допускались.

5. С целью оказания реальной помощи бедноте, устранения с хозяйственной точки зрения случайностей при разделе земли до двора, а также содействия обобществлению, жеребьевка как принцип распределения земли до двора отменена, и распределение земли проводилось в супряжных группах или индивидуально по социальным признакам.

6. В организуемых супряжных группах при землеустройстве в состав групп вовлекались бедняки и середняки, а кулаки дабы избегнуть внутригрупповой эксплуатации, в состав групп не допускались.

7. Бедняцким и середняцким хозяйствам была предоставлена безвозвратная ссуда и банковский кредит па землеустройство, а также кредиты на расселение. Кулаки этими льготами не пользовались.

8. За время с 17.VII. 1927 г. по 1.Х. 1928 г. из количества отобранных земельных излишков, что проводилось в порядке проверки больших землепользований и в порядке борьбы с незаконным захватом земли заможным селянством, бедняцкие безземельные и малоземельные хозяйства наделены 605,73 га земли и ни одного гектара заможному селянству наделено не было. Работа по дальнейшему распределению отобранных земельных излишков проводится исключительно между бедняцкими и малоземельными хозяйствами, с уклоном содействия проведению коллективизации.

Кредиты бедняцким и середняцким хозяйствам были предоставлены также: на землеустройство 2882 хозяйств па площади 27 310 га дано безвозвратные ссуды на 31 812 руб.*

Раздел VI. Экономические корни, питающие кулачество

1. Ростовщичество на селе проявляется как в натуральной форме через кредитование бедняцких и середняцких хозяйств тягловой силой, посевным материалом, живым и мертвым инвентарем, продуктами питания и кормом для скота, так и в денежной форме. Дача денег в рост носит скрытые формы, почему рост накопления от ростовщичества, при отсутствии специального изучения, учету поддается трудно. Натуральная форма ростовщичества носит наиболее распространенный характер и имеет такие способы приспособляемости: а) дача посевматериала с условием возврата натурой аз повышенном размере; б) отработка взятого посевматериала в сельскохозяйственное время или рабочей силой - руками и скотом (перевозка урожая с поля, вспашка и проч.) или отработка по профессии (кузнеца, столяра, плотника и пр.); в) снабжение сельскохозяйственным мертвым инвентарем с условием отработки тем же инвентарем на земле сдатчика инвентаря или же с условием отработки живой рабочей силой в сезонное полевое время; отпуск инвентаря за плату пли же с условием отработки по профессии; г) снабжение живым инвентарем с уплатой по таким же условиям, как и за мертвый инвентарь; д) снабжение продуктами питания и кормом для скота с уплатой по таким условиям, как за живой и мертвый инвентарь или же с условием возврата ссуды темп же культурами, но в повышенном размере, или же в тех же размерах, но другими более ценными культурами.

2. Недостаток на рынке промтоваров и вследствие недорода сельхозпродуктов, особенно зерно-муки, создали условия для связи сельского кулака с городским торговцем и взаимную заинтересованность их в укрывательстве от обложений. Наблюдается уклон в сторону перехода на нелегальную торговлю как городских торговцев, так и сельского кулака.

Наиболее распространенные формы укрытия от обложений следующие: а) производство под видом потребностей для своего сельского хозяйства торговых операций по закупке скота и сбыт скота и мясных продуктов на разных рынках, что создает для налоговых органов большие затруднения в деле установления чисто торгового характера этих операций. Бывают случаи, что для целей укрытия своих операций кулаки пользуются справками сельского аппарата, которые приобретаются путем связи с отдельными лицами из состава сельсоветов; б) укрытие от сдачи по твердым ценам отмерного зерна владельцами промышленных предприятий - ветряных, водяных и паровых мельниц и продажи их по повышенным рыночным цепам с использованием для этого рыночной конъюнктуры.

3. Кулачество использует как государственные и общественные земли, так и крестьянские...*

Государственные и общественные земли арендуются, безусловно, за деньги. Крестьянские же земли арендуются на таких условиях: за деньги, сдельно и за отработок. Арендные условия в большинстве заключаются сроком на 1 год, а бывают случаи аренды на 2-3 года, прячем, при заключении договоров на продолжительный срок кулак зачастую уплачивает вперед и, безусловно, по более низкой цене, закабаляя тем самым сдатчика земли.

Кабальность сделок на арендную землю заключается еще в том, что кулак обыкновенно заключает условия, при которых арендная земля записывается для обложения сельхозналогом за сдатчиком-бедняком, в силу чего облегчается налоговая тяжесть для хозяйства арендатора и повышается для сдатчика. С этим злом ведется усиленная борьба в течение 2-3 лет, но все же такие случаи имеют место, почему и данные об арендных площадях нельзя считать абсолютно полными.

4. По данным налогового учета, правда, не совсем полным, что подтверждается вышеуказанными сведениями статбюро, наемную рабочую силу применяют 2877 хозяйств, или 3,1 % общего числа хозяйств, нанимая 1877 строковых, 2175 поденных рабочих. По сведениям же статбюро, годовых рабочих используют 2209 хозяйств, или 2,4 %, нанимая 2380 рабочих, поденных же и сдельщиков используют 13 847 хозяйств, или 15,1 %, нанимая 15 878 рабочих.

Таким образом, эксплуатация чужого труда в округе развита довольно значительно.

5. Использование инвалидных организаций, комитетов взаимопомощи и других общественных организаций, а также кустарно-промысловых артелей путем вложения в них капиталов для совместной деятельности на выгодных для кулака условиях. Аренда сельскохозяйственных угодий - лугов, садов и использование их с коммерческой целью под прикрытием сельского хозяйства. Через посредство городских торговцев перепродажа в городе продуктов сельского хозяйства, особенно зерномуки, в обмен на дефицитные товары и сбыт этих товаров в сельских местностях в обмен на зерно-хлеб под видом закупки для своих хозяйственных потребностей с целью дальнейшей реализации.

Раздел VIII. Экономические и политические результаты наступления на кулака*

В результате экономического нажима на кулацкую верхушку села, уже к весне 1928 г. количество многоплощадных хозяйств значительно уменьшилось.

Уменьшение хозяйств с 2 головами рабочего скота при увеличении хозяйств одноплощадных и без рабочего скота является результатом неблагополучности условий 1928 г.

В результате повышенного обложения мощных хозяйств за последнее время наблюдается тенденция к фиктивным разделам многоедоцких хозяйств, но это явление носит незначительные размеры, и в случае проведения в жизнь намечаемых мероприятий по облегчению тяжести налога для хозяйств с большим числом едоков количество разделов, безусловно, сократится.

По тем же причинам наблюдается также изменение в методах эксплуатации арендной междуселянской земли. Прежде всего в результате повышенного обложения уменьшилась аренда земли на 3970 дес. или 4,4 % по сравнению с прошлым годом и потом, если раньше было распространение аренды за деньги, то в последнее время заметно, что аренда берется, главным образом, издольно и за отработок, т. е. на таких условиях, при которых труднее всего учесть действительные размеры аренды при обложении единым сельскохозяйственным налогом.

2. Данные п. 1 этого раздела показывают некоторое снижение количества посевов, скота, аренды земли и т. д. зажиточной частью хозяйств, однако, снижение восполнялось большим освоением земли и расширением посевов бедняцких и маломощных хозяйств, путем отпуска в достаточном размере кредитов и посевного материала, кредитов на машины, тягловую силу и другие виды обработки земли. Что же касается вопроса о дробимости хозяйств, то по этому поводу окрисполкомом в последнее время издано обязательное постановление, строго регламентирующее такие разделы.

Проведенные вышеуказанные решительные мероприятия на зажиточные хозяйства вызывали с их стороны стремление удержать имеющиеся хлебные излишки, а также вызывало враждебное настроение, и даже некоторое противодействие.

В целом ряде сел округа враждебность кулачества вылилась в открытую форму агитации за организацию крестьянских союзов, которые должны будут устанавливать цены на хлеб и вообще регулировать взаимоотношения между городом и селом.

Кулаки использовали все средства, имевшиеся в их распоряжении, для завоевания на свою сторону крестьянских масс и срыва проводимых правительством мероприятий. Кулацкие агитаторы пытались подогреть ревность крестьянства к городу и рабочему классу, подчеркивая, что весь хлеб идет городу, "а хліборобам нічого буде їсти", разжигали шовинистические настроения (разговоры о том, что "Украину грабят, вывозят хлеб в Москву").

Всю свою работу, направленную против отдельных мероприятий, кулак пытался увязывать с общими лозунгами борьбы против советской власти и коммунистов: "Только тогда в нашем государстве будет порядок, когда эту свору коммунистов выгонят, они не умеют управлять государством, вот почему и нет жизни крестьянам". Это противодействие даже приняло некоторое организационное оформление созданием своих нелегальных групп. Некоторые из них провели даже кое-какую работу - выпуск листовок под 1 мая в Хортице и Гуляйполе, покушение на поджог театра во время собрания комячейки в с. Великой Знаменке и т. д.

Результаты учета активности антисоветского элемента и кулачества иллюстрируются приведенными ниже данными за 1928 г. в сравнении с аналогичными данными 1927 г.

В кампании по самообложению кулачество проявило себя более активно, чем в других, причем здесь агитация кулачества шла одновременно не только за срыв самообложения, но и хлебозаготовок. Используя неорганизованность бедноты, кулакам в некоторых селах удается провести постановления общих сходов об отказе от самообложения.

Гибель озимых посевов, недостаток весеннего посевного материала, отдельные ошибки в распределении этого материала, случаи извращения классовой линии при обложении единым налогом (переобложение части середняцтва и бедноты), случаи волокиты с предоставлением льгот по недороду - используются кулачеством под маской крестьянских интересов.

Для агитации за срыв сельхозналога, не встречая со стороны местных органов должного отпора, кулачеству удается иногда добиться отказа сельских сходов от получения окладных листов под предлогом, что "налог непосильно велик и в условиях неурожая все равно платить нечем" (Каменский р-н).

4. В первый период хлебозаготовок кулацкая агитация не имела значительного успеха среди широких селянских масс. Беднота, убедившись в классовом характере проводимых мероприятий, активно поддерживала их. Большинство середняков, хотя и не поддерживало активно этих мероприятий, но все же в начале кампании (например, при проведении самообложения) не оказывало противодействия в проведении их. Только верхушечный слой середнячества, которому пришлось взять насебя значительную часть самообложения и под нашим нажимом выбросить на рынок большое количество товарного хлеба, сразу потянулся за кулаком. Значительно ухудшилось политическое состояние села с апреля месяца, когда мероприятия, направленные к форсированию хлебозаготовок, ударили не только по кулацким хозяйствам, но даже по страховым запасам середняка. Середняк с этого момента начинает подпадать под влияние кулака.

То обстоятельство, что нам не удалось наладить снабжение бедноты хлебом до нового урожая, и то, что мы с некоторым опозданием и не полностью снабдили ее посевным материалом весной, внесло растерянность в ряды бедноты и некоторое разочарование в наших обещаниях, о чем свидетельствуют ряд писем, выступлений на бедняцких собраниях. Это способствовало распространению разноречивых слухов на селе. Заявления кулаков о том, что если бы коммунисты не вывезли хлеб из села, то его можно было бы бедняку купить или занять, приобретают в глазах бедноты большую убедительность. Активность бедноты падает. В некоторых случаях кулакам удается даже спровоцировать бедноту на демонстративные выступления с требованием хлеба (Каменка и др.), выступление женщин (Чубаревский р-н) и т. д.

Таким образом, летом настроение селянства становится чрезвычайно напряженным. Настроение бедноты и середнячества значительно меняется в связи с полным освобождением и предоставлением льгот по единому сельхозналогу и полным снабжением посевным материалом, ссудами и кредитами в осеннюю посевкампанию. Последние мероприятия, а также проведенная широкая агитационно-разъяснительная кампания со стороны партийных и советских организаций чрезвычайно улучшили политическое состояние села.

5. Подтверждается это проведением последних перевыборов советов, которые прошли при самом активном участии бедноты и середнячества. Первая и самая главная из ошибок в проведении перечисленных кампаний состоит в наличии элементов административного перегиба уже в первом этапе кампании. Низовые организации, недооценив значення развертывания массовой разъяснительной работы в связи с кампанией хлебозаготовок, не использовав всех возможностей мобилизации общественного и экономического нажима на держателей хлеба, слишком рано перешли к мерам административного порядка, массовому осмотру хлебных запасов и т. п.

Ажиотаж между хлебозаготовителями и организациями с применением самых уродливых форм зазывания и понуждений селянства к сдаче хлеба; значительная переплата хлебозаготовителями, доходящая до 15- 20 коп. на пуде, и, наконец, применение "заградительных" методов и других административных искажений в мероприятиях, хотя создавали на селе временный эффект, но в основном не весьма сильно повлияли на исход кампании.

Наряду с этим процесс проведения кампании по реализации крестьянского займа тоже изобиловал рядом чрезвычайно уродливых явлений, в значительной мере дискредитировавших заем.

Эти ошибки искажали линию проводимых мероприятий и отрицательно действовали не только на настроение крестьянских масс, но и на ход проводимых кампаний.

Нужно признать, что окружные органы на первом этапе кампании не смогли учесть такие перегибы низовых органов и не исправили своевременно ошибок в этом направлении. Правда, меры, принятые впоследствии, не могли радикально исправить создавшееся положение.

Раздел IX. Оценка состояния и работы советского аппарата

1. Усиление темпа хлебозаготовок, издание закона о проведении самообложения и реализации "крестьянского займа", наличие в значительной части сел большой задолженности по единому сельхозналогу, ссудам, кредитам и т. п.- захватили большую часть советского аппарата и почти весь хлебозаготовительный аппарат неподготовленными к проведению их в жизнь.

Первый же период проведения хлебозаготовок и других кампаний показали расхлябанность, особенно заготовительного аппарата, отсутствие у него гибкости и ответственности за выполнение плановых предположений. Наконец, большая засоренность аппарата хлеборганизаций чуждым антисоветским элементом (бывшие торговцы-хлебники, лица, связанные с кулачеством), а также элементами, не приспособленными к хлебному делу, проявления уголовных преступлений и искажения хлебозаготовительной политики - потребовали организационной подтяжки и принятия целого ряда решительных мер со стороны карательных органов.

Прошедшие кампании особенно наглядно выявили значительную засоренность части сельсоветов чуждым элементом, не только не способствовавшим, а кое-где даже прямо противодействовавшим проведению намеченных мероприятий. Так, в Широчанском сельсовете Хортицкого р-на предсельсовета вел агитацию против самообложения. В с. Тарасовке члены сельсовета ночью предупреждали кулаков о предстоящих обследованиях хлебных запасов. Запорожский сельсовет вынес постановление о неприятии самообложения. Обследование сельсоветов Гуляйпольского района показало почти полную бездеятельность таковых, отсутствие ответственности за работу, отказ членов сельсоветов от выполнения поручаемых им заданий и т. д. Кроме того, частью сельсоветов не всегда проводилась твердая классовая линия в отношении освобождения от самообложения бедняцких хозяйств, в предоставлении льгот маломощным середнякам и т. д. (Чубаревский р-н).

Касаясь участия в работе сельсоветов членов партии и комсомольцев, надо сказать, что таковое, будучи не всегда достаточным, уже в период проводимых кампаний значительно усилилось. Однако, это не исключает некоторых фактов, когда отдельные партийцы и комсомольцы - члены сельсоветов, в частности, председатели и секретари таковых поддавались настроению крестьянства, терялись и бездействовали, либо продолжали работать исключительно под нажимом сверху, часто укрываясь за спиной районных или окружных уполномоченных. Кроме того, следует сослаться на случай с председателем Рождественского сельсовета Новониколаевского р-на, членом партии, который отказался даже от работы "вследствие несогласия с политикой нажима".

2. а) Как уже отмечалось выше, кроме организационного и политического руководства работой окружных и низовых органов соваппарата, путем систематической посылки директив и периодического заслушивания отчетов на заседании президиума и пленума ОИКа о ходе и результатах проведения различных мероприятий на местах по наступлению на кулака, для непосредственной помощи и руководства в проведении отдельных кампаний, на места командировались окружные работники, которые находились там по 3-4 и 5 месяцев; б) следует отметить, что данное руководство в общем обеспечивает правильное разрешение стоящих перед соваппаратом задач по наступлению на кулака, но одновременна с этим необходимо констатировать тот момент, что такое прикрепление значительно умаляет возможность проявления инициативы и самодеятельности большинства местных органов в проведении мероприятий по наступлению на кулака. После откомандирования прикрепленных работников имеется целый ряд фактов, характеризующих почти полную бездеятельность сельсоветов в проведении "наступательных" мероприятий на местах в отсутствие "уполномоченных", и в частности, в проведении хлебозаготовительной работы. Только благодаря непосредственному руководству практической работой со стороны районных партийных организаций, окружных и районных уполномоченных значительное большинство низовых органов справились с отдельными мероприятиями в общем наступлении на кулака.

Так что в этом отношении командирование уполномоченных на продолжительное время, одновременно с положительной стороной, имеет также сторону и отрицательную, диктующую необходимость некоторого изменения форм руководства работой низовых органов.

Следовательно, в настоящее время в отношении подготовки аппарата к очередным мероприятиям задача заключается в том, чтобы кроме социального подбора работников всех низовых органов и командирования отдельных уполномоченных для проведения отдельных кампаний на селе, практиковалось бы также систематическое руководство и инструктирование низовых органов со стороны районов и округа, проведение периодических курсов по подготовке отдельных сельских и районных работников и, кроме того, проводились бы совещания, съезды и конференции но отдельным мероприятиям.

Имеющиеся данные о ходе перевыборов сельсоветов характеризуют значительное улучшение состава их по сравнению с предыдущим составом. Однако, исключительно организационными мерами нельзя ограничиться в улучшении качественного состояния и работы соваппарата. Кроме этих мер нужно провести чистку аппарата от антисоветского элемента, начиная от окружных и кончая низовыми органами.

Зам. пред. окрисполкома Иванов М.
Секретарь Кохацкий

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385, арк. 280, 281, 283-287, 297-300, Оригінал

* Опущено відомості про самообкладення по районах округу.

* Опущено розрахунки про розподіл 6(35 800 крб. з фонду боротьби з посухою на інші потреби господарств.

* Опущено відомості про кількість землі та орендарів у 1927-1928 pp.

* Опущено цифрові дані про посівкампанію, кількість землі, реманенту, худоби тощо.

№ 17
З ЗВІТУ КИЇВСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХІД ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬ У 1928 Р.

19 березня 1929 р.

Хлібозаготівля

Дуже мляве надходження Хліба на низові ринки викликало на Київщині як і по всій УСРР, починаючи з січня 1928 p., низку екстраординарних заходів щодо врегулювання хлібного ринку.

Перш за все було звернуто увагу на збільшення крамопостачання селу. Поруч з цим було вжито низку заходів, що стимулювали передачу хліба на ринки.

Політика цього роду зачепляла не тільки куркуля, оскільки за реалізатора хліба цього часу в певній мірі був і середняк, але за загальним правилом найгостріші заходи в цій галузі минули типічного середняка й вдарили по куркулю й частково по тому найміцнішому шару середняцтва, що в умовах нашої малоземельної округи наближається до куркульства. До гострих заходів належить пристосування 127-ї ст. КК, яких було вжито до 63 господарств. Були також випадки прямого вилучення окремих великих запасів хліба в їх власників.

З початку проведення хлібозаготовчої кампанії з боку бідноти і батрацтва майже ніякої допомоги не було. Лише через один-два місяці незаможне селянство почало допомагати справі хлібозаготівлі. Але були випадки, коли окремі бідняки схороняли у себе хліб заможного селянства.

Самообкладання, що було проведено в 1927 р. на 35-50 %, один з методів, що примусило заможне селянство викинути на ринок певну кількість хліба. Цього року самообкладання в розмірі 25 % сільськогосподарського податку проводиться на Київщині без особливого натиску. Крім того, щоб вплинути на куркуля здавати хліб, вживаються засоби бойкоту споживчими та кредитовими товариствами, що до деякої міри впливає на куркуля.

Наступ на заможні верстви села в першій половині 1928 р. дав чималі наслідки. Цифри хлібозаготівлі п'яти перших місяців цього року й відповідні цифри попереднього 1927 р. (т) такі:

Не дивлячись на всі міроприємства щодо реалізації хліба на ринку, все ж значні хлібні запаси залишилися або у куркульства, або в близького до нього елемента.

Голова ОВК Войцехівський
Зав. оргвідділом Мендрик

ЦДАЖР України, ф, 1, оп, 5, спр. 385, арк. 303-304. Оригінал.

№ 18
З ЗВІТУ МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОГО
ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ,
ЗЕМЛЕУСТРІЙ Й ПОЛІТИКУ ЩОДО ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

21 березня 1929 р.

І. Хлебозаготовки

Виды принуждения к сдаче хлеба в хлебозаготовительную кампанию 1927/28 г.

Анализируя работу хлебозаготовительной кампании 1927/28 г., которая в начале первого полугодия проходила недостаточно интенсивно, приходится констатировать, что это объясняется целым рядом причин, повлиявших на благоприятное выполнение плановых заданий, что отмечается приведенным ниже количеством заготовок:

К одной из причин медлительного развития в первом полугодии хлебозаготовительной кампании, повлиявших отрицательно на усиление хлебозаготовок, необходимо отнести слабую насыщенность рынка остродефицитными промтоварами. Благодаря неудовлетворению потребительского спроса дефицитными товарами в первом полугодии, крестьянство задерживало выбрасывание товарных излишков хлеба на рынок, удовлетворяя свои потребности за счет реализации второстепенных сельхозпродуктов и сырья. Кроме того, платежеспособный спрос села осенью был увеличен доходностью от свеклосеяния. Отсутствие товарного хлеба на рынке стимулировало также повышательные тенденции цен на зерно-хлеб, создавая значительный разрыв конвенционных цен с рыночными и, тем самым, ставя органы регулирования и регламентированных хлебозаготовителей в чрезвычайно тяжелые условия заготовки.

В целях стимулирования реализации крестьянством товарных излишков хлеба и доведения стабильности заготовительных цен рынка с наступлением второго полугодия 1927 г. проводились в жизнь следующие мероприятия, результаты которых имеют свое отражение в повышении хлебозаготовок во втором полугодии: а) дабы парализовать деморализующее влияние частного капитала (мукомолья), на хлебном рынке запрещен помол зерна на сортовую муку частным мельницам, причем проводилась борьба с беспатентной скупкой хлеба частниками. В отношении частных скупщиков-хлеботорговцев по линии финорганов принимались меры налогового воздействия. Все вместе взятое значительно понизило удельный вес частников на хлебном рынке и дало возможность повысить заготовку госкооперативных заготовительных организаций; б) по линии кооперации проведена работа по кооперированию крестьянства, что дало значительное увеличение паевых капиталов, а также приняты были моры к увеличению пая, полной ликвидации задолженности паевых взносов, ссуд и просрочки по кредитованию. Кроме того, введенный метод взноса пайщиками целевых авансов под промтовары и сельхозмашины оправдал свое назначение.

Наряду с этим приняты меры к форсированию сдачи единого сельхозналога и платежей по страховке и одновременно распространению крестьянского займа, к которому отношение крестьянства было вначале инертно, благодаря недостаточно проведенной работе, так как все внимание было уделено хлебозаготовкам и самообложению. Отношение селян к мероприятиям по сбору налога и недоимок удовлетворительно, что подтверждается процентом выполнения и поступлением, налогов всего периода кампании;

в) своевременная постановка вопроса перед органами регулирования о насыщении рынка товарами, в особенности увеличении плана завоза дефицитных промтоваров, причем в период второго полугодия количество завозимого товара в достаточной степени отвечало потребности крестьянского спроса. Получаемое количество дефицитных промтоваров, с учетом хлебных ресурсов районов округа и темпов хлебозаготовок, немедленно перебрасывалось на село. Ассортимент завозимых товаров отвечал потребностям крестьянского спроса; г) отмечая приведенные выше мероприятия по стимулированию хлебозаготовок, необходимо отметить, что сложившаяся во II полугодии конъюнктура па других рынках с/х сырья и продуктов, благоприятствовала также выбрасыванию хлебных ресурсов крестьянством в связи с уменьшением спроса со стороны покупателя и вместе с тем падением цен па с/х продукты, в частности, снижением цен на скотопригонах па скот без ущемления хозяйства рабочим скотом и на мясном рынке на мясопродукты.

Практика применения соответствующих мероприятий
за нарушение директив регулирующих органов
к злостным перекупщикам с целью спекуляции и держателям хлеба

В период первого полугодия хлебозаготовительной кампании, регулирование хлебного рынка проводилось в порядке конвенционирования всех частных мельниц, эксплуататорами которых являлись хлеботорговцы, которые занимались не только переработкой крестьянского зерна, по и скупкою зерно-муки с целью перепродажи на рынок через отдельных частных лиц, частично втягивая в эту работу зажиточный слой и середняцкий - крестьянства.

Регулирующие мероприятия в отношении отмеченных хлеботорговцев применялись в административном порядке за нарушение цеп штрафы и [по] финансово-налоговой линии, а также частично возбуждались дела в судебном порядке.

С развитием хлебозаготовительной и других кампаний во ІІ-м полугодии 1927/28 г., стимулирующих хлебозаготовку па основании изданных законоположений высшими регулирующими органами и постановлениями местных органов о порядке проведения хлебозаготовок и скупки зерно-хлеба, за дезорганизацию хлебного рынка было возбуждено в судебном порядке в отношении частных. лиц - 238 дел, из них: по статье 97-й УК - 4 человека, по статье 127-й УК - 32 человека, 135-й УК - 41 человек, 58-й УК - 161 человек.

Случаи ущемления середняка происходили по тем обстоятельствам, что последние, заинтересованные со стороны скупщиков-торговцев и эксплуататоров мельниц, производили частично скупку зерна под видом собственных нужд, с целью переработки в муку и этим самым давали возможность укрываться скупщикам-торговцам и частным эксплуататорам от контроля.

Выявление отмеченных нарушителей порядка заготовки хлеба производились в порядке обследования регулирующих органов и контроля местных властей, составлением актов и протоколов, которые после дополнительного следствия, направлялись в судебные органы для привлечения к ответственности.

Участие бедноты и батрачества в хлебозаготовках 1927/28 г.

Организация бедноты и батрачества для участия в хлебозаготовках проводилась разъяснением, при информации о задачах и чрезвычайной важности хлебозаготовки, выделенными специально для этой цели ответственными работниками.

Одновременно с проведением организации бедноты и батрачества было заострено внимание вокруг хлебозаготовительной кампании партийных и советских органов делу хлебозаготовок, что в результате отмечалось фактами интенсивной работы бедняцкого селянства и батрачества, выяснением всех хлебных ресурсов, а также денежных, которые должны были поступать в погашение налоговой задолженности и ссуд.

Активная работа бедноты и батрачества дала возможность в некоторых районах округа проводить работу интенсивно, имелись случаи, что сама беднота организованно сдавала хлеб. Кроме того, тщательным изучением села преподанные контрольные суммы по самообложению выправлялись и повышались, выполняясь на все 100 %.

V. Землеустройство

Вся работа по землеустройству в основном проводилась с максимальным расчетом интересов бедноты, что выражается в следующем.

1. 74,7 % крестьянских хозяйств освобождены от уплаты за земле устроительные работы, чем охвачены полностью бедняцкие хозяйства и часть маломощных середняцких хозяйств.

2. Все бедняцкие хозяйства, переходящие в процессе землеустройства на выселки, обеспечиваются безвозвратными кредитами на перенесение построек. Выдано 176 хозяйствам 16 233 руб. безвозвратных кредитов.

3. При землеустройстве бедняцкие хозяйства получают ближние и лучшие земли без применения сравнительной расценки, причем они нарезаются рядом с землями коллективов, что облегчает в дальнейшем безболезненное слияние их с коллективами.

4. При нарезке земель принцип жеребьевки полностью изжит и заменен принципом соседства, что облегчает бедноте в ближайшее время безболезненно принимать коллективные формы землепользования.

5. Процесс землеустройства полностью используется для организации бедняцких хозяйств во все виды коллективных объединений. Организовано коллективов 65 на площади 4437 га.

6. В отношении сильных хозяйств. Выселки, организующиеся в процессе землеустройства как перспективные па далеких низкого качества землях, почти принудительным порядком комплектуются из кулацких хозяйств. Организован принудительно 1 выселок в 98 дворов. Другие выселки укомплектовывались принудительно кулацкими хозяйствами по 5-10 хозяйств.

7. Обязательное переселение кулацких хозяйств в районах малоземелья в нашем округе не практиковалось.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

1. Ростовщичество и формы его приспособляемости

Ростовщичество, наблюдающееся среди кулацких элементов в текущем году, до некоторой степени было выявлено при обложении экспертным порядком. Полных данных о количестве случаев выявленного ростовщичества до настоящего времени нет, потому что все мощные хозяйства, имеющие другие нетрудовые, источники, как эксплуатация сложных сельскохозяйственных машин, мельниц и т. д., привлечены к экспертному обложению без фиксации моментов ростовщичества, между тем, эта мощная группа хозяйств имеет все предпосылки к даче денег в рост.

При проведении экспертного обложения наблюдались случаи выявления ростовщичества в форме систематической сдачи зерно-хлеба отдельным незаможным хозяйствам на кабальных условиях, на условиях возврата хлеба с нового урожая в значительно увеличенном размере или форме отработки в хозяйствах кулацкого элемента из расчетов очень низкой зарплаты.

2. Частная торговля с точки зрения путей и форм укрывательства от налогового обложения

В процессе налоговой работы выявились случаи, когда частная торговля использовала денежные средства кулацких хозяйств в виде займов у последних, опять-таки на довольно значительных процентах. Такие случаи были выявлены в Копайгородском и Мурафском р-нах. Конечно, аналогичные моменты наблюдались и в других р-нах, помимо того, за последнее время в особенности в связи с массовым прекращением частной легальной торговли.

Наблюдаются неединичные случаи, когда частник, продолжая нелегальную торговлю, в особенности в области скупки сельскохозяйственной продукции, использует для прикрытия своей деятельности крестьянские хозяйства, преимущественно из кулацких элементов, которые прикрываются в этих целях правами, предоставленными сельскому хозяйству в области реализации своей продукции и перемоле зерна.

В результате указанного, имеются случаи, когда селянство под видом перемола и продажи своей продукции производит такие операции с покупной продукцией для частника, конечно, за известное вознаграждение со стороны последнего, хотя за последнее время с этим явлением ведется решительная борьба и имеются некоторые достижения даже в смысле привлечения к промналогу и селян, занимающихся предпринимательской деятельностью. Однако ухищрения как частника, так и кулацкого элемента в этом отношении настолько сложны, что налоговому аппарату трудно бороться, в особенности благодаря слабому участию сельсоветов.

Необходимо в этой области осуществление самых решительных мер, дабы парализовать эти корни, питающие кулачество.

3. Порядок и формы аренды бедняцких земельных наделов

Хотя в основной массе арендаторами бедняцких наделов путем испольщины являются середняцкие и даже маломощные хозяйства, имеющие излишек рабочей силы, однако нередки случаи аренды и кулацкими хозяйствами. Учитывая, что только в текущем году выявление скрытых форм аренды земли поставлено на более реальный путь, в дальнейшем необходимо поставить на селе вопрос о более полном выявлении скрытой аренды и испольщины, что может в результате дать полную картину арендных взаимоотношений в социальном разрезе. Одновременно необходимо особенно отметить наблюдающиеся случаи сдачи в аренду земельных участков крестьянами, фактически утратившими трудовую связь с земельными наделами. В большинстве случаев такими лицами являются постоянные служащие и рабочие, проживающие в городах, при этом зачастую их наделы сдаются на испол кулацкому элементу.

Безусловно на таких лиц сельсоветы не обратили надлежащего внимания, а следовательно, не устранили этого источника питания кулачества.

4. Эксплуатация чужого труда

Налоговой аппарат, хотя в текущем году до некоторой степени выявил в порядке обложения мощные хозяйства, эксплуатирующие систематически наемный труд, и надлежащим образом отразил это в обложении, однако по целому ряду хозяйств с другими нетрудовыми доходами, систематическое применение наемного труда не было фиксировано и оно ускользнуло от соответствующего нажима налогового процесса. Этот пробел можно будет наверстать только в дальнейшем, когда систематическое применение наемного труда будет констатироваться при экспертном обложении.

5. Частное предпринимательство
(разного рода подряды, аренда промпредприятий и т. д.)

Кроме случаев, наблюдающихся со стороны селян, направленных к сокрытию от обложения частника, проводящего свою деятельность в нелегальных формах, за последнее время в связи со значительным разрывом менаду конвенционными и рыночными ценами на зернопродукты, усилилась деятельность крестьян-предпринимателей в части скупки, перемола и продажи муки, не являющейся продукцией своего сельского хозяйства. Такие же случаи наблюдаются в области скупки скота, свиней и даже птицы.

В части осуществления подрядов на сахарных заводах тоже наблюдались случаи использования кулацким элементом часто недостаточно оформленных трудовых артелей. В этой части хотя и имеются случаи привлечения к промналогу "организаторов" из кулацкого элемента (Джуринский, Мурафский р-ны), однако без самого активного участия местных общественных организаций невозможно парализовать деятельность кулака в этом направлении.

Ответственный секретарь ОИКа Тимошенко
Зав. оргинстром ОИКа Паршин

ЦДАЖР України, ф. 1, on. 5, спр. 385, арк. 324-325, 327 зв.- 323. Оригінал.

№ 19
ЗАЯВА УПОВНОВАЖЕНИХ ВІД ТРЬОХ СКООПЕРОВАНИХ
АРТІЛЕЙ ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ЦВК СРСР ПРОТИ IX ЛІКВІДАЦІЇ

1 квітня 1929 р.

Всесоюзному Центральному исиолнительному комитету ⁸
Уполномоченных с/х артелей "Свободный труд",
"Красный плуг" и "Союз труда" 1-го Гниличанского сельсовета
Великобурлуцкого р-на Купянского округа
Харьковской губернии (Украина) Ситникова Трофима Семеновича
и Купина Андрея Фомича ⁹
1 апреля 1929 г.

Заявление

Артели организовались из бедняцко-середняцких хозяйств на землях Госфонда с 1923 г. Земли представляли из себя голую целинную степь. С 1924 г. мы обобществленным путем стали обрабатывать и поднимать степь, и на отведенных каждому усадьбах начали производить жилье и надворные постройки, перевозя их за 50 верст. Урожаи вследствие стихийных бедствий и степи получали неважные. Ни один агроном, ни административный глаз не указал на неплановость наших построек, а если и бывали, то были больше похожи на зятя, приехавшего до тещи - полюбезничает, похвалит и уедет.

12 сего января комиссией по обследованию колхозов по округу нашей артели и другим было предложено принять новый устав, требующий почти полного уничтожения индивидуальных хозяйств за счет накопления общеколлективного. Селянство, не изжив традиций собственности, побоялось принять устав. Комиссия постановила артели ликвидировать, землю передать в распоряжение земорганов. Мы просили оставить нам земельную норму, а лишнюю отобрать, но земорганами в этой просьбе отказано. А, наоборот, создана ликвидкомиссия, которая вплоть до боронок отобрала с/х инвентарь, часть посевного зерна, а также внесла на ликвидбаланс озимые посевы. Одним словом, оставила ни с чем. А что забрала от нас - оценила в 1/3 стоимости.

Земорганом, несмотря па суровую зиму, прислано от 27 марта с. г. распоряжение до 1 апреля убраться в свои общества, земли в которых оказались давно распределенными между малоземельными, и нам повернуть пи в коем разе их не удается. Мы четыре раза обращались в ВУЦИК, последний писал окрисполкому немедленно приостановить ликвидацию до их обследования, но в действительности положительного ничего но видно¹⁰.

Занимаясь исключительно сельским хозяйством, видя посевкампанию на носу и не имея не то, что земли для посева, а даже посеянного, без труда можно представить, в каком состоянии находятся вышеупомянутые члены артелей, а их на сегодня около 600 едоков, 64 двора, причем постройки больше, чем половина, глинотопчанные, и снести их без полного убытка невозможно.

Просим пожалеть нас и дать нам решительное распоряжение, так как больше средств для ходатайств уже пет. А в правдивости своего заявления согласны ответить по закону. Ожидаем ответ.

Уполномоченные Ситников, Купин

ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 347, арк. 110. Оригінал. Рукопис.

⁸ На поданій у ЦВК СРСР заяві є така резолюція: "Все земельные дела в пределах УССР, в том числе о сельхозколлективах подлежат разрешению органов УССР, решения которых могут быть обжалованы до ВУЦИК включительно. Решения ВУЦИК по названным делам являются окончательными и обжалованию нe подлежат. Секретарь Пред. ЦИК (подпись). 8.IV.1929 г." Заяву було відправлено в УСРР на розгляд ВУЦВКу.- Док. № 19.

⁹ Повноваження Т. С. Ситникова та А. X. Крупіна засвідчено дорученням від 29 березня 1929 p., виданим їм членами артілі.- Док. № 19.

¹⁰ Дійсно, крім листів ВУЦВК та Наркомзему, 26 березня 1929 р. ГОЛОВІ ВУЦВК Г. І. Петровський особисто звернувся до Куп'янського окрземвідділу з листом такого змісту: "На додаток до відношення НКЗ з 14.ІІ.1929 р. № 114. надсилаємо заяву уповноважених чотирьох артілей - "Червоний плуг", "Свободный труд", "Труд" і "Союз труда", що утворені: три - у 1923 р., одна - в 1921 p., і які Ви ліквідуєте, забираючи все майно і не допускаючи їх проводити весняний засів. Беручи до уваги, що ліквідація артілей негативно відіб'ється на проведенні весняної посівкампанії враховуючи, що в них і озимий посів (за словами уповноважених), то землю вже підготовлено до весняного посіву, прохаємо: 1) припините ліквідацію зазначених артілей, допустивши їх до засіву полів, 2) надіслати в цій справі в терміновому порядкові докладний висновок.
Ця справа стоятиме на засіданні Президії ВУЦВК після перевірки її Наркомземом.
Додаток: заява.
Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету Петровський. № 2168".
28 березня 1929 р. лист Г. І. Петровського з заявою уповноважених артілей було розглянуто на засіданні президії Куп'янського окрвиконкому, яке підтвердило рішення Великобурлуцького райвиконкому від 23 січня 1929 р. про ліквідацію артілей. Райвиконкому запропоновано було оголосити членами артілей статутні умови, на підставі яких вони зможуть вступити до знов організованих артілей. Для тих, хто не побажає вступити до нових колгоспів, пропонувалося виділити земельні ділянки з фонду земель Комісарівського СОЗу з проведенням посівкампанії тільки наступної весни.
Г. І. Петровському (на його № 2168) Куп'янський окрвиконком відповів 8 квітня 1929 p., зокрема, зазначаючи, що "ліквідація чотирьох с/г артілей в Великобурлуцькому р-ні вже закінчена. Земля колишніх двох артілей прирізана до існуючих по сусідству комун. Комуни в своєму складі в цьому році збільшуються на 60-100 %. Землі двох' інших артілей об'єднані в один масив і нині передані знову організовані" артілі з бідняцько-середняцьким складом. Всім колишнім членам ліквідованих артілей вказано під розписку кожного двору вільні участки землі, які вони можуть цілком використати в цю весняну кампанію. Більше половини з них ще не припинили господарювання, що пов'язане зі старим господарством та землекористуванням, куди вони зараз і перебираються. Таким чипом, наслідки ліквідації зовсім не відбиваються на весняному засіві.
Ліквідація зазначених артілей виникла з таких причин: 1) артілі з 1924 р. не усуспільнили ні одного процесу або моменту [роботи] свого господарства; 2) всі довготермінові кредити розподіляли на їдців: 3) ревізійні акти обслідування на загальних зборах приймали, виносили постанову, щоб набрати колективності в роботі, а потім збирали другі збори, де постановляють нічого не виконувати; 4) диференціація господарств в артілях стала поглиблюватись, сильно росла група куркульська та заможницька. Із 72 господарств на день ліквідації було 5 господарств бідняцьких, 28 середняцьких, останні заможні та куркульські. Через пільгові кредити міцніли заможницькі та куркульські господарства; 5) настрій в артілях був антирадянський. Серед оточуючого населення артілі не мали ніякого авторитету і дискредитували ідею колективізації. Зросту за 5 років існування за рахунок оточуючого населення не було. Сильно розвинуті були пияцтво і навіть спекуляція хлібом і перепродаж худоби не від імені артілі, а окремими членами; 6) і, нарешті, коли комісія, що провела обслідування, запропонувала на загальних зборах прийняти новий статут артілі, усуспільнити процес виробництва та засоби, то збори винесли постанову: "Предложения комиссии отвергнуть и артельное хозяйство прекратить". Таким чином. вони самі з собою покінчили.
Ось чому президія ОВК вирішила негайно ліквідувати артілі, як лжеколгоспи, а на їх місці організувати нові, що на сьогодняшній день і зроблено.
Заст. голови ОВК Сторчай.
Тво. секретаря Савельев".
Про історію артільного господарювання селян сповістив також особисто О. Г. Шліхтера, що очолював Наркомзем УСРР, завідуючий окрзємвідділом Орельський.
З свого боку, Укрколгоспцентр провів обстеження стану і діяльності ліквідованих артілей. 16 травня 1929 р. інструктор Укрколгосцептру Ю. Кузьмін доповів про ретельно перевірену справу і висновки по ній. Артілі були землевпорядковані восени 1928 р. і фактично з того часу господарювали колективно. В них були спільні кошти, праця й земля, але просапний клин оброблявся індивідуально. Кожен двір мав свій власний реманент, тяглову силу і продуктивну худобу. Також будувалися не спільні Судинки, а кожному члену артілі споруджувалась окрема садиба з господарчими та житловими будівлями. Обмолот врожаю проводився кожному окремо по дворах, а розподіл наслідків господарювання проводився натурою (хлібом) за кількістю їдців. Здача хлібних лишків кооперації здійснювалася кожним членом окремо, але проводилась і спільна здача законтрактованого збіжжя. Майновий стан більшості членів артілей був більш-менш рівний, а добробут сімей непоганим. Картаючи індивідуалізм, в той же час Ю. Кузьмін доводить, що артілі фактично були па рівні СОЗів, а спроба перевести їх на новий статут артілі, тобто все усуспільнити в колгоспі, є помилковою.
Отже, працівник Укрколгоспцентру не вбачав крамоли у способі господарювання селян поза колгоспом. По суті це була одна із небагатьох спроб селянства хазяйнувати на землі за споїм власним вибором методів і форм об'єднання, кооперування, спільної праці без примусовості й насильства. Але вона зазнала краху ще до суцільної колективізації, а під час її проведення каралася як протидія курсу прискореної колективізації.
Проте ВУЦВК все ж, мабуть, турбувала думка про неправомірність ліквідації цілком працездатних колективів і нав'язування їм пропозиції вступу до колгоспу. Тому зав. організаційно-інструкторським відділом ВУЦВК Горлинський у травні 1929 р. звернувся до ВЦКНС з проханням висловити свою думку з цього питання. 17 червня 1929 р. заступник голови ВЦКНС Фесенко та секретар ВЦКНС Крупко повідомили ВУЦВК, що секретаріат ВЦКНС вважає, що "за умови існування на старому статуті артілей та небажання перейти на новий статут, ліквідувати ці колгоспи доцільно. Щодо причин, які довели до такого стану ці колгоспи, то вони полягають в недбайливому ставленні до справи колективізації місцевих організацій КНС, які своєчасно не звернули увагу на ці колгоспи і не вжили запобіжних заходів до оздоровлення їх соціального складу та налагодження роботи..."
Офіційні думки, як правило, збігалися в одному напрямі-максимального колективізування селянства, що досягло апогею в роки суцільної колективізації.
Прагнення селян об'єднатися у кооперативну форму господарювання, а не в колгосп, перетиналося у зародку. Проте, у сучасній аграрній політиці з застосуванням різних форм власності є спроба повернутися до досвіду селян, запропонованому ще 60 років тому.- Док. № 19.

№ 20
З ЗВІТУ ЛУГАНСЬКОГО ОКРВИКОНКОМУ ВУЦВКу
ПРО ХЛІБОЗАГОТІВЛЮ Й ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ
ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ЗАМОЖНИХ СЕЛЯН

2 квітня 1920 р.

І. Хлебозаготовки

В качестве мер понуждения к сдаче хлебных излишков в Луганском округе применялись:

1 а) бойкотирование кулака, исключение из состава пайщиков потребкооперации, отказ в перемоле зерна; б) досрочное взыскание с хозяйств, имеющих хлебные излишки, кредитов, полученных от с/х кредитных товариществ; в) полный отказ в отпуске товаров, а при отпуске - увязка его со здачей хлебных излишков; г) возбуждение уголовного преследования укрывателей излишков и спекулянтов. Так, например, за время с 1.Х1. 1928 г. по 1 .ІI. 1929 г. таких дел было возбуждено 125, из них против частных лиц по 127-й ст. УК 24-й и по 135-й ст. УК - 27 дел. Из рассмотренных за это время судами дел о куркулях по 127-й ст.- 4 и по 135-й ст.- 2, всего 6 дел; о середняках: по 127-й ст.- 5 дел, по 135-й ст.- 7, всего 12 дел.

2. Таким образом, по линии судебной при применении ст. 127-и я 135-й УК имели место ущемление середняка и даже случаи ущемления бедняка, конечно, при разрешении дел, особенно о последних, строгo соблюдались требования надлежащего проведения классовой линии.

3. Участие бедноты выражалось, главным образом, в оказании содействия по выявлению излишков, проведении общественного давления на хлебодержателей путем соответствующих постановлений общих собраний, а также проведения подписки на коллективный вывоз для почина и примера.

III. Самообложение

В связи с изменением законодательства по с/х налогу и введением индивидуального обложения эксплуататорской прослойки села, доходы этой ГРУППЫ крестьянства были более полно охвачены при обложении с/х налогом в 1927/28 г., гот же классовый подход был соблюден и при проведении самообложения среди этих слоев крестьянства в 1928/29 г., так как в 1928/29 г. самообложение начислялось в определенном проценте к сумме с/х налога. Насколько в результате изменений закона соблюдена хозяйственная целесообразность в прогрессии обложения видно из следующей таблицы среднеокружных величин.

Приведенная таблица показывает, что в более мощных группах с доходом свыше 600 руб. прогрессия идет более равномерно, чем в группах с доходом от 400 до 600 руб., так как увеличение суммы налога по сравнению с 1927/28 г. на 20-49 % в этих группах является ненормальным и чрезмерным.

V. Землеустройство

После XV партсъезда в практику землеустройства внесены следующие изменения:

1. Совершенно прекращено образование новых отрубов, что раньше, хотя и в весьма незначительной части, все же имело место;

2. Землеустройство приняло отчетливо классовый характер, выразившийся в обязательном отводе бедняцкой и маломощной середняцкой части селянства лучших земель по качеству и ближе расположенных к селению. Ранее практиковавшееся распределение при землеустройстве земель по жребию совершенно оставлено, как препятствовавшее классовому подходу;

3. Огромное внимание при землеустройстве стало обращаться на вопросы коллективизации. Землеустройство стало ставить одной из первоочередных задач создание таких территориальных условий, какие бы способствовали коллективизации и после проведения землеустройства без ломки последнего. Для этого при землеустройстве производится группировка бедняцкого и маломощно-середняцкого населения в группы по 15-20 хозяйств с отводом земли таким группам по смежеству;

4. При устранении во время землеустройства дальнеземелья и при отсутствия желающего выселиться на удаленные земли бедняцкого населения, стал производиться строгий отбор заможных хозяйств для образования из них па удаленных землях выселков в перспективе: т. е. при разбивке усадебных мест на новых выселках в удаленных местах надела за ними сохраняется право жить в старых селениях. Смысл создания таких перспективных выселков - приблизить землю для бедняцкого и середняцкого населения и поставить заможное селянство в хозяйственные условия, диктующие ему необходимость выселения на дальние земли по соображениям чисто экономического характера.

VI. Экономические корни, питающие кулачество

1. Ростовщичество и его формы

Ростовщичество в пределах Луганского округа хотя и имеет значительное распространение, но не может быть подвергнуто детальному изучению, так как в большинстве случаев носит скрытый характер. К тому же наиболее часто прибегающими к услугам ростовщиков являются зажиточные хозяйства, занимающиеся различными торговыми операциями (скупка скота, перепродажа с/х продуктов, подряды и проч.), а потому и не заинтересованные в указании источников получения средств. За 1928/29 г. в пределах округа выявлено и привлечено к индивидуальному обложению только 25 хозяйств, занимающихся ростовщичеством, что, конечно, не может характеризовать степени распространения ростовщичества в пределах округа. Кроме того, необходимо иметь в виду еще чисто натуральные сделки, совершенно не поддающиеся учету, как например: заем зерна на посевы до урожая, займы фуражем и прочие виды услуг, естественно, что в данных случаях дебитором является беднейшая часть крестьянства.

В порядке судебном за 1928 г. возникло всего лишь 9 дел по обвинению частных лиц в ростовщичестве, каковое количество по отношению к общему количеству, поступивших за год дел нарсудов округа составляет всего 0,08 %.

2. Частная торговля *

... В течение 2 последних лет обороты по частной торговле значительно уменьшились и участие частного сектора в розничной торговле снизилось с 45,65 % до 32,03 %.

За последнее время на селе наблюдается развитие частной торговли, производимой, главным образом, кулачеством в виде, как означено выше, скупки и перепродажи с/х продуктов: скота, мяса, сала, яиц, муки и проч., причем, при наличии у этих крестьян удостоверений о продаже "собственных" продуктов или скота, весьма затруднительна борьба для финорганов с этими перекупщиками, уклоняющимися от налогового обложения. Наиболее зажиточная группа селян в промышленных районах занимается подрядами по перевозке угля и проч.

Вместе с тем большая часть зажиточных селян имеет собственные промышленные предприятия: мельницы, маслобойни и по производству кирпича. Частный капитал вообще скрывается в кустпроме, кооперативных артелях, куда вступают, внося деньги, бывшие частные торговцы, где они имеют большую зарплату и %, лично не работая в предприятиях.

3. Порядок и формы аренды бедняцких земельных наделов

Количество хозяйств, арендующих землю, весьма значительно и в 1927-1928 гг. составляло 15,2 % всех хозяйств округа. Наиболее распространенной формой аренды является аренда издольная, т. е. сдатчик земли получает от 1\4 до 1\3 части урожая, к тому же одновременно оказывая арендатору в некоторых случаях помощь трудом. Сдатчиками земли являются преимущественно хозяйства, не имеющие живого и мертвого, инвентаря или слабо им обеспеченные, а также лица, работающие на производстве и имеющие земельные наделы. Распределение хозяйств, сдающих землю в аренду по группам скотообеспеченности, видно из следующей таблицы: безскотные - 34,4 %, с 1-2 головами - 58,2%, с 3-4 - 5,9 °/о, с 5 и более 1,5 °/о - всего 100 %.

Сдача в аренду земли хозяйствами с 3 и более головами носит случайный характер, а в некоторых случаях характер субаренды.

4. Эксплуатация чужого труда

Постоянное применение наемного труда в сельском хозяйстве в условиях округа не носит распростаненного характера. К постоянному применению чужого труда прибегают наиболее мощные кулацкие хозяйства, стремящиеся к тому же применение наемного труда замаскировать всевозможными способами. Постоянно применяющих наемный труд в 1928/29 г. выявлено 437 хозяйств, к коим и было применено обложение с/х налогом в индивидуальном порядке.

Для общей характеристики эксплуатации наемного труда в крестьянских хозяйствах по округу приводятся цифровые данные:

IX. Оценка состояния и работы советского аппарата

В связи с проведением перевыборной кампании и мероприятиями по подбору соответствующих кадров работников в советском аппарате (орабочение, партизация) состояние аппарата в округе в смысле обеспечения классовой линии и руководства в проведении системы мероприятий по наступлению на кулака - в настоящее время значительно окрепло.

Это обстоятельство дает возможность недопущения имевших место paнее, до перевыборной кампании, случаев нарушений классовой линии по некоторым советам в округе, проявляемых руководящими работниками советов в вопросах, например, распределения кредитов, с/х налогообложения и проч.

Таким образом, надлежащий подбор работников во всех звеньях советского аппарата, а равно в аппарате общественных организаций, особенно кооперативном, обеспечит своевременное и точное проведение всех мероприятий по наступлению па кулака в полном соответствии с директивами партии.

Зам. предокрисполкома, зав. орготделом Зверяка
Секретарь орготдела Страхов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 385. арк. 366-368. 372 зв. Оригінал. 92.

* Опущено цифрові дані про роздрібну торговельну мережу по округу та її оборот.

№ 21
З ЗВІТУ ЦВК МОЛДАВСЬКОЇ АСРР ДО ВУЦВКу
ПРО ВИЛУЧЕННЯ ПРИХОВАНИХ ЛИШКІВ ХЛІБА Й ПРИТЯГНЕННЯ СЕЛЯН
ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

9 квітня 1929 р.

Хлібозаготівля

Місяці січень - травень 1928 р. являються основним періодом посилення хлібозаготовчої кампанії, при встановленні суворих умов для приватника на ринкові і боротьби з ажіотажем на селі та у місті.

Аби мати змогу регулювати хлібозаготовельний ринок і надати домініруючу роль кооперативній мережі, у першу чергу була встановлена реєстрація всіх приватних заготовачів, як у місті, так і на селі, а рівно нагляд за тим, аби не порушувались конвенційні ціпи. Разом з цим був посилений податковий прес, внаслідок чого примушувались приватники залишити ринок.

Одначе порушення мались на кожному кроці, ажіотаж і випадки сховання хліба повторювались часто. Тоді починалось прийняття рішучих заходів. Приватникам було запропоновано доброхітно здавати хліб до кооперації по твердих цінах. Деяка частина здавала, а частина ухилялась. Тоді були прийняті рішучі заходи, виявлено скриті запаси, які досягали 1000 пуд. й більше. Декотрі приватні заготівельники притягались до відповідальності, оштрафовувались, присуджувались судом до ув'язнення. На селі вживались заходи, аби хліб не вивозився за межі Молдавії з метою спекуляції, організовувались комісії по шуканню "довгоносиків", що допомогло виявленню у куркулів великих запасів - по 1000 нуд. хліба і більше.

Внаслідок всіх вжитих заходів за цей час було заготовлено 1 410 242 пуд. хліба різних культур, з них: пшениці - 565 764 пуд., жита - 32 003, ячменю - 29 274, кукурудзи - 463 615, соняшника - 229 040 пуд. та різних культур.

За цей час було засуджено до БУПРу на різні терміни 75 осіб, оштрафовано 56 осіб. Штрафи висловлювались в сумі від 25 крб. до 300 крб. Переважно примусові заходи примінялись до приватних хлібозаготовачів міста, куркулів-скупщиків у селі і володарів та посесорів млинів.

Дякуючи проведеній у достатній мірі роз'ясовуючій роботі серед бідноти, скупченню міцного активу серед членів КНС і батрачества, останні багато допомагали у кампанії хлібозаготівлі, виявляючи і своєчасно сповіщаючи про укриті хлібні запаси.

Настрій бідноти був цілком задовільний, [вона] не піддавалася наклепам куркульства. Це ще більш підтверджується тим, що середняцтво і частково біднота, яка мала мізерні лишки, здавала хліб колективно, , супроводжуючи валки прапорами та музиками.

ЦДАЖР України, ф. 1. оп. 5, спр. 385, арк. 356. Оригінал *.

* Супровідний лист до звіту підписали секретар ЦВК Молдавської АСРР Кюрчі та секретар оргінструкторського відділу Молокішер.

№ 22
З ПРОМОВИ Й. В. СТАЛІНА "ПРО ПРАВИЙ УХИЛ
У ВКП(б)" НА ПЛЕНУМІ ЦК І ЦКК ВКП(б)¹¹
ПРО ХЛІБНІ ЗАГОТІВЛІ

22 квітня 1929 р.

Про наші хлібні утруднення наговорили тут купу небилиць. Але головні моменти наших хлібних кон'юнктурних утруднень випустили з уваги.

Забули насамперед про те, що в цьому році ми зібрали жита і пшениці,- я говорю про валовий збір урожаю,- мільйонів на 500-600 пуд. менше, ніж у минулому році. Чи могло це не відбитися на наших хлібозаготівлях? Звичайно, не могло не відбитися.

Може в цьому винна політика ЦК? Ні, політика ЦК тут ні при чому. Пояснюється це серйозним неврожаєм у степовій смузі України (заморозки і засуха) і частковим неврожаєм на Північному Кавказі, в Центрально-Чорноземній області, в Північно-Західній області. Цим головним чином і пояснюється, що в минулому році на 1 квітня заготовили ми хліба на Україні (жита й пшениці) 200 млн пуд., а в цьому році - всього лише 26-27 млн пуд.

Цим же треба пояснити падіння заготівель пшениці й жита по ЦЧО майже у 8 раз і по Північному Кавказу - в 4 рази.

Хлібозаготівлі на сході виросли за цей рік у деяких районах майже вдвоє. Але вони не могли покрити, і не покрили, звичайно, тієї недостачі хліба, яка була у нас на Україні, на Північному Кавказі і в ЦЧО.

Не слід забувати, що при нормальних урожаях Україна і Північний Кавказ заготовляють хліба близько ПОЛОВИНИ ВСЬОГО заготовлюваного хліба по СРСР.

Дивно, що цю обставину випустив з уваги Риков.

Нарешті, друга обставина, яка становить головний момент наших кон'юнктурних хлібозаготівельних утруднень. Я маю на увазі опір куркульських елементів села політиці Радянської влади щодо хлібозаготівель. Риков обминув цю обставину. Але обминути цей момент - значить обминути головне в хлібозаготівельній справі. Про що говорить досвід останніх двох років щодо хлібозаготівель? Він говорить про те, що імущі верстви села, які мають у своїх руках значні хлібні надлишки і відіграють на хлібному ринку серйозну роль, не хочуть нам давати добровільно потрібну кількість хліба по цінах, визначених Радянською владою. Нам треба для забезпечення хлібом міст і промислових пунктів, Червоної Армії і районів технічних культур близько 500 млн пуд. хліба щороку. В порядку самопливу нам удається заготовити близько 300-350 млн пуд. Решту 150 млн пуд. доводиться брати в порядку організованого тиску на куркульські і заможні верстви села. Ось про що говорить нам досвід хлібозаготівель за останні два роки.

Що сталося за ці два роки, звідки такі переміни, чому раніше допомагав самоплив, а тепер виявився він недостатнім? Сталося те, що куркульські і заможні елементи виросли за ці роки, ряд урожайних років не пройшов для них даром, вони зміцніли в господарському відношенні, нагромадили капіталець і тепер вони можуть маневрувати на ринку, вдержуючи за собою хлібні надлишки, чекаючи високих цін і обертаючись на інших культурах.

Хліб не можна розглядати, як простий товар. Хліб - не бавовна, яку не можна їсти і яку не можна продати всякому. На відміну від бавовни, хліб у наших нинішніх умовах є такий товар, який беруть всі і без якого не можна існувати. Куркуль це враховує, і він придержує його, заражаючи цим держателів хліба взагалі. Куркуль знає, що хліб в валюта валют. Куркуль знає, що надлишки хліба є не тільки засіб свого збагачення, але й засіб закабалення бідноти. Хлібні надлишки в руках куркуля при даних умовах є засіб господарського і політичного посилення куркульських елементів. Тому, беручи ці надлишки у куркулів, ми не тільки полегшуємо постачання хліба містам і Червоній Армії, але й підриваємо засіб господарського і політичного посилення куркульства.

Що треба зробити для того, щоб дістати ці хлібні надлишки? Треба насамперед ліквідувати психологію самопливу як шкідливу і небезпечну річ. Треба організувати хлібозаготівлі. Треба мобілізувати бідняцько-середняцькі маси проти куркульства і організувати їх громадську підтримку заходам Радянської влади щодо посилення хлібозаготівель. Значення уральсько-сибірського методу хлібозаготівель, здійснюваного за принципом самообкладання, саме в тому й полягає, що він дає можливість мобілізувати трудящі верстви села проти куркульства для посилення хлібозаготівель. Досвід показав, що цей метод дає нам позитивні результати. Досвід показав, що ці позитивні результати ми маємо в двох напрямах: по-перше, ми вилучаємо хлібні надлишки імущих верств села, полегшуючи цим постачання країни; по-друге, ми мобілізуємо на цій справі бідняцько-середняцькі маси проти куркульства, освічуємо їх політично і організуємо з них свого могутню багатомільйонну політичну армію на селі. Деякі товариші не враховують цієї останньої обставини. А тим часом саме вона і є одним з важливих, якщо не найважливішим результатом уральсько-сибірського методу хлібозаготівель.

Правда, цей метод поєднується іноді з застосуванням надзвичайних заходів проти куркульства, що викликає комічний лемент у Бухаріна і Рикова. А що в цьому поганого? Чому не можна іноді, при певних умовах застосовувати надзвичайні заходи проти нашого класового ворога, проти куркульства? Чому можна сотнями арештовувати спекулянтів у містах і висилати їх до Туруханського краю, а у куркулів, які спекулюють хлібом і намагаються взяти за горло Радянську владу і закабалити собі бідноту, не можна брати надлишків хліба в порядку громадського примусу по цінах, по яких здають хліб нашим заготівельним організаціям бідняки і середняки? Звідки це випливає? Хіба наша партія коли-небудь висловлювалась в принципі проти застосування надзвичайних заходів щодо спекулянтів і куркульства? Хіба у нас немає закону проти спекулянтів?

Риков і Бухарін, очевидно, стоять в принципі проти всякого застосування надзвичайних заходів щодо куркульства. Але ж це буржуазно-ліберальна політика, а не марксистська політика. Ви не можете не знати, що Ленін після запровадження нової економічної політики висловлювався навіть за повернення до політики комбідів, звичайно, при певних умовах. А що ж таке часткове застосування надзвичайних заходів проти куркулів? Це навіть не капля в морі в порівнянні з політикою комбідів.

Вони, прихильники групи Бухаріна, сподіваються переконати класового ворога в тому, щоб він добровільно зрікся своїх інтересів і здав би нам добровільно свої хлібні надлишки. Вони сподіваються, що куркуль, який виріс, який спекулює, у якого є можливість відіграватись на інших культурах і який ховає свої хлібні надлишки,- вони сподіваються, що цей самий куркуль дасть нам свої хлібні надлишки добровільно по наших заготівельних ціпах. Чи не збожеволіли вони? Чи не ясно, що вони не розуміють механіки класової боротьби, не знають, що таке класи?

А чи відомо їм, як куркулі глумляться а наших працівників і з Радянської влади на сільських сходах, влаштовуваних для посилення хлібозаготівель? Чи відомі їм такі факти, коли наш агітатор, наприклад у Казахстані, дві години переконував держателів хліба здати хліб для постачання країни, а куркуль виступив з люлькою в роті і відказав йому: "А ти потанцюй, хлопче, тоді я тобі дам пудів зо два хліба".

Голоси. Сволота!

Сталін. Переконайте-но таких людей.

Так, товариші, клас є клас. Від цієї істини не втечеш. Уральсько-сибірський метод тим, власне, і хороший, що він полегшує можливість підняти бідняцько-середняцькі верстви проти куркулів, полегшує можливість зломити опір куркулів і примушує їх здати хлібні надлишки органам Радянської влади.

Тепер наймоднішим словом в рядах групи Бухаріна є слово "пере-гини" в хлібозаготівлях. Це слово становить у них найходовіший товар, тому що воно допомагає їм маскувати спою опортуністичну лінію. Коли вони хочуть замаскувати свою лінію, вони звичайно кажуть: ми, звісно, не проти натиску на куркулів, але ми проти перегинів, які допускаються в цій галузі і які зачіпають середняка. Далі йдуть розповіді про "страхіття" цих перегинів, читаються листи "селян", читаються панічні листи товаришів, як от Маркова, і потім робиться висновок: треба скасувати політику натиску на куркульство.

Чи не угодно: тому що є перегини в проведенні правильної політики, то треба, виявляється, скасувати цю саму правильну політику. Такий звичайний прийом опортуністів: на підставі перегинів у проведенні правильної лінії - скасувати цю лінію, замінивши її лінією опортуністичною. При цьому прихильники групи Бухаріна старанно умовчують про те, що існує ще інший сорт перегинів, більш небезпечний і більш шкідливий, а саме - перегини в сторону зрощування з куркульством, в сторону пристосування до заможних верств села, в сторону заміни революційної політики партії опортуністичною політикою правих ухильників.

Звичайно, ми всі проти цих перегинів. Ми всі проти того, щоб удари, спрямовувані проти куркулів, зачіпали середняків. Це ясно, і в цьому не може бути ніякого сумніву. Але ми рішуче проти того, щоб балаканиною про перегини, яку старанно практикує група Бухаріна, розкасирувати революційну політику нашої партії і підмінити її опортуністичною політикою групп Бухаріна. Ні, цей фокус у них не пройде.

Назвіть хоч один політичний захід партії, який не супроводився б тим чи іншим перегином. З цього випливає, що треба боротися з перегинами. Але хіба можна на цій підставі охаювати саму лінію, яка є єдино правильна лінія?

Візьмемо такий захід, як проведення 7-годинного робочого дня. Не може бути ніякого сумніву, що цей захід с один з найреволюційніших заходів, які проводить наша партія за останній час. Кому не відомо, що цей. по суті глибоко революційний, захід часто-густо супроводиться у пас цілим рядом перегинів, іноді найогидніших? Чи значить це, що ми повинні скасувати політику проведення 7-годинного робочого дня?

Чи розуміють прихильники бухарінської опозиції, в яку калюжу вони потрапляють, козиряючи перегинами в хлібозаготівельній справі?

Сталін В. Твори.- К., 1950.- Т. 12.- С 85-92.

¹¹ Пленум відбувся 16-23 квітня 1929 р.- Док. № 22.

№ 23
АКТ, СКЛАДЕНИЙ ЧЛЕНАМИ ВОЗДВИЖЕНСЬКОІ
СІЛЬРАДИ ЖЕЛЕЗНЯНСЬКОГО Р-НУ (ДОНБАС)
ПРО РЕКВІЗИЦІЮ МАЙНА СЕЛЯНИНА
Л. Д. МАКАРОВСЬКОГО ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ ЗЕРНА

5 червня 1029 р.

Акт

1929 р. июня 5 дня я, член Остахов, Киселев Железнянского р-на, Воздвиженского сельсовета в присутствии понятых Люботина П., Черняка П., Червонобабы С. составили настоящий акт на гр-на Макаровского Леонтия Дмитриевича о нижеследующем:

1. Согласно постановлению общего собрания граждан Воздвиженского сельсовета от 22.V. с. г., на котором взято обязательство выполнить 5 тыс. пудов зерно-хлебов, и согласно раскладки комиссии, избранной общим собранием граждан, на Макаровского Л. Д. при раскладке комиссии положено 200 пуд., каковые он добровольно вывезти и продать госзаготовительным организациям отказался¹², а посему, руководствуясь законом о самообложении, произвел взыскание - изъять зерновых из-"титаков в бесспорном порядке на сумму 1600 руб. (200 пуд.) зерно-хлеба, причем, при описи оказалось зерно-хлеба ... * пудов.

Имущество, подлежащее [изъятию] па недостающие 200 пудов зерна по выполнению: лошадей - 2 шт., учетная карточка за № 2268/2267 па сумму 170 руб., корова - 60 руб., овец 2 шт.- 20 руб., свиней 2 шт.- ЗО руб., ульев рамочных 3 шт.- 30 руб., сеялка - 40 руб., самовязка - 100 руб., косарка - 40 руб., молотилка 8 сил с очистителем - 200 руб., веялка - 20 руб., фуфтиль - 10 руб., сани парные - 10 руб., тачанка - 80 руб., верстак плотницкий - 10 руб., мотор 8 сил "Интернационал" - 350 руб., комод темно-красный - 30 руб., комод желтый - 30 руб., шкаф посудный - 20 руб., диван желтый - 10 руб., стол желтый - 10 руб., угольник - 5 руб., швейная машина ножная - 30 руб., часы степные - 4 руб., перина большая - 10 руб., кровать железная - 15 руб., кровать железная - 20 руб., подушек 7 шт. головных - 35 руб., 2 перины больших - 20 руб., стулья 2 шт.- 3 руб., телица - 30 руб., кобыла рыжей масти с лошаком 128 руб.¹³

Означенное имущество сдано под расписку гр. Макаровскому Л. Д. для хранения до особого распоряжения.

Член сельсовета Лепахов *, Киселев
Понятые: Червонобаба, Черняк, Люботин

Расписка

Я, нижеподписавшийся, даю настоящую подписку, что означенное имущество в настоящем акте обязуюсь хранить до особого распоряжения сельсовета.

Макаровский Л. Д.¹⁴
Копия с подлинным верна (подпись)
Верно

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 534, арк. 5. Копія.

* Пропуск" у тексті.

* Так у тексті, на початку документа вказано "Остахов", яке прізвище правильно - встановити по вдалося.

¹² Вивіз 100 пуд.- Док. № 23.

¹³ Разом описано майна па суму 1570 крб.- Док. № 23;

¹⁴ Л. Д. Макаровський мав 32 дес. землі, 8 їдців, платив податку 600 крб., був позбавлений права голосу.- Док. № 23.

№ 24
ЛИСТ РОЗКУРКУЛЕНОГО СЕЛЯНИНА
М. П. ЗАПЛИВАНОГО 3 с. СУШКІВКИ
БАБАНСЬКОГО Р-НУ НА УМАНЩИНІ ДО ВУЦВКу
З ПРОХАННЯМ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЧАСТИНИ
КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА

7 червня 1929 р.

До Голови Всеукраїнського виконавчого
комітету Г. І. Петровського

Гр. с. Сушківки Бабанського р-ну на Уманщині
Мусія Павловича Запливаного

Прохання

Під час проведення на Уманщині в травні місяці б. р. хлібозаготівельної кампанії сільська організація визначила мені 200 пуд. збіжжя, щоб я його продав державі. В минулому році у мене було посіву всього З дес: 1,5 дес. озимини та 1,5 дес. ярини. Озимина в мене вся загинула і про що, безумовно, відомо сільраді. Ярого хліба я мав всього 120 пудів при наявності в мене 5 душ сім'ї, 1 коняки, 1 корови.

Коли в призначений термін я не здав 200 пудів хліба, у мене місцевою владою конфісковано все моє майно та продано з аукціона (список конфіскованого майна при цьому додається)¹⁵. Я звертався до районної та окружної влади, [щоб] повернути мені хоч коняку, корову та воза, і в цьому мені відмовлено. При цьому додаю мою заяву та резолюцію на ній прокурора¹⁶.

Я дуже прошу Вашого розпорядження про повернення мені корови, коня та воза та ковальського приладдя - речей, які мені дуже потрібні для господарства.

Додаток: список конфіскованого майна та моя заява до прокурора з його резолюцією.

7.VI.1929 р.

Запливаний Мусій

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 534, арк. 10. Копія.

¹⁵ У списку перелічено таке майно: 1 корова, 1 коняка, 1 кувадло, 1 спайтеза, 1 віз, упряж, 1 шкаф, 1 молотарка, 1 сівалка, 1 жатка, 1 порося, 1 буфет, 1 млинок та 6 пуд. борошна.- Док. № 24.

¹⁶ Зміст заяви такий: "До Уманського окрпрокурора. Гр. Запливаного М. П., с. Сушківка Бабанського р-ну.
Я цілком свідомий громадянин. Я знаю, що держава наша зараз сильно нуждається в хлібі. Цілком погоджуюсь і з тим, що з тим елементом, що ховає хліб і не здає його державі, треба повести рішучу боротьбу аж до конфіскації майна, бо вони є страшенні вороги радвлади. Але що боротьбу треба повести тільки з тими елементами, що втаїли хліб, попродали його спекулянтам. Але не можна її вести з тими людьми, що не мали в цьому році хліба і не продавали його. Я в цьому році мав 120 пуд. ячменю і жодного фунта озимини, бо вона вся загинула. На мене наклали 200 пуд. хліба, в толу числі 70 пуд. озимини. Де ж я її візьму, як у мене й одного фунта не було? У мене конфісковано все майно і майже попродали його за 10 % вартості. Я прошу на місці з'ясувати цю справу, бо це є несправедливість, і повернути мені хоч дещо, саме потрібне в господарстві, а саме: коняку, корову, воза, ковадло, тиски й спайтезу.
Я не прошу помилування, а тільки справедливості та революційної законності. 6.VI.1929 р. Запливаний Мусій".
Резолюція окрпрокурора: "Роз'яснюю, що при описі майна одного робочого коня на господарство треба залишати".- Док. № 24.

№ 25
СКАРГА ПРО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯНКИ
ХУТ. ПЛАВЛІ ОСТАПІВСЬКОЇ СІЛЬРАДИ ЛУБЕНСЬКОГО ОКРУГУ
Т. В. ПОЛТАВЕЦЬ ДО ВУЦВКу

7 червня 1929 р.

Голові Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
тов. Петровському

Гр-ки хут. Плавлі Остапівської сільради Остапівського р-ну
Лубенської округи Полтавець Тетяни Василівни

Скарга

В послідніх числах травня місяця 1929 р. Остапівська сільрада наклала на моє господарство 40 пудів хліба, вивезти які я не мала змоги, позаяк в мене такої кількості хліба не було. 6 червня б. р. голова Остапівської сільради тов. Дударевський продав все наше господарство, рухоме й нерухоме. Також продав всю будівлю й хату, в якій я мешкала із сім'єю, пропонував мені і моїй сім'ї протягом 24 годин залишити хату. Продаж всього майна проводився нібито з прилюдних торгів. Але на прикладеному до цього списку Вам самим буде видно, як все продано¹⁷.

Моє господарство згідно з записом в окладному листі має: ріллі 7,25 дес, сіножаті - 0,80 дес, коней 1, корів 1, свиней 1, бджіл - 38 колод, їдців 8. Платила, державі податку в 1928/29 р. 246 крб. 15 коп., здане лишків хліба в кооперацію 50 пудів. З свого боку, вчинок голови Остапівської сільради тов. Дударевського лічу незаконним і прохаю Вас зробити належне розпорядження, аби все те, що незаконно взято і продане, було мені повернуто, позаяк я, знаходжусь у такому скрутному стані, що із сім'єю ніде ночувати, бо в нас продано все аж до хати, на що не було постанови суду.

Також звертаю Вашу увагу на те, що в мене взято весь реманент і робочу худобу, то надалі я не маю змоги існувати, обробляти землю, на підставі чого я і прохаю од Вас лише закону, одного закону.

7.VI.1929 р.

Прохачі: Полтавець Тетяна Василівна,
неписьменна, а за неї розписавсь Полтавець Олександр

ЦДАЖР України, ф. 1, оп, 5, спр. 534, арк, 7. Копія.

¹⁷ Частину майна було конфісковано без врахування вартості.- Док. № 25.

№ 26
СКАРГА ДО ВУЦВКу СЕЛЯНИНА с. ЯСИНОВКИ
ТАРАЩАНСЬКОГО Р-НУ НА КИЇВЩИНІ О. П. БОЙКА
ПРО КОНФІСКАЦІЮ І ПРОДАЖ МАЙНА КОМІСІЄЮ
ПО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

14 червня 1929 р.

Во Всеукраинский Центральный исполнительный комитет
Крестьянина с. Ясиновки Таращанского р-на
Белоцерковского округа Александра Филипповича Бойко

Жалоба

23 мая комиссия по хлебозаготовкам при Ясиновском сельсовете Белоцерковского округа предложила мне в течение 24 часов внести 330 пуд. зерно-хлеба. Ввиду отсутствия указанного количества, я отказался исполнить требование комиссии. 25 мая сего года председателем сельсовета Полищуком, председателем КНС Задоинко и представителем комиссии по хлебозаготовкам у меня был произведен осмотр и составлена опись следующего имущества: конная машина со всеми принадлежностями, со- . ломорезка, саможатка, корова с телкой полуторагодовой, 2 лошади (с упряжью), воз, хата, клуня, сарай, комора, 10 кусков полотна, сундук, 2 кожуха, стол, кровать, 2 подушки и полка, 1,5 пуда сала, 3 пуда подсолнуха, 2 пуда ячменя, 30 фунт. пшена, 30 фунт. ячневой крупы, 20 пуд. муки и 10 пуд. проса.

Я имею всего 3 дес. 45 сотых на 3 едоков, кроме того, до прошлого года я арендовал 1 дес, а в настоящее время от аренды этой земли отказался. За прошлый год я получил со своей земли 80 пуд. зерна. За зиму я внес в кооперацию 23 пуда: При таких условиях имевшегося у меня хлеба хватало только на прокорм моей семьи. Все указанное имущество у меня забрано и продано.

Я считаю указанные действия комиссии по хлебозаготовке неправильными и прошу сделать срочное распоряжение об отмене постановления комиссии и возмещении мне понесенных убытков, так как злостности в моих действиях не было, и отказ имел место вследствие отсутствия у меня зерна¹⁸.

14.VI.1929 г.

За неграмотного Бойко расписался
Згідно

ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, опр. 534, арк. 1. Копія.

¹⁸ Відповіді на скаргу селянина не знайдено, але в практиці роботи хлібозаготівельних органів такі справи переважно залишалися без наслідків. До ВУЦВКу надходила безліч скарг селян на надмірні хлібозаготівлі та реквізицію майна за їх невиконання. Тільки за час з 28 травня по 20 червня 1929 р. з 40 округів та АМСРР надіслано було 531 заяву. За два тижні червня цього ж року на особистому прийомі у ВУЦВКу з цих питань побувало 585 чоловік (ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 534, арк. 2-3, 12).- Док. № 26.

№ 27
ЛИСТ ГОЛОВИ УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ ПО ДОПОМОЗІ
ПОТЕРПІЛИМ ВІД НЕВРОЖАЮ СЕЛЯНАМ УКРАЇНИ
ДО РАДНАРКОМУ УСРР ПРО НЕОБХІДНІСТЬ
ПОДАЛЬШОГО ПОСТАЧАННЯ ХЛІБОМ ЦИХ РАЙОНІВ

22 червня 1929 р.

З приводу порушеного НКТ УСРР листом № 25616/у з 19 червня б. р.¹⁹ питання про скорочення постачання борошна для недорідних округ, урядова комісія повідомляє, що вона не вважає за можливе погодитись із пропозицією НКТ з таких міркувань:

1. За планом допомоги недорідним районам, що його затверджено РНК 6 листопада 1928 p., допомогу потерпілій людності розраховано на термін до 1 серпня. Округові плани допомоги також збудовано з розрахунку одержання борошна до 1 серпня. Невиконання цього плану може мати негативні наслідки так для допомоги людності, як і для тих заходів, що проводяться в недорідних округах і зокрема для громадських робіт. Маючи на увазі, що громадські роботи восени проводилися лише в двох округах і що за метеорологічними умовами весни ц. р. їх почали проводити лише в травні місяці, а в червні-липні вони проводяться та будуть проводитися з найбільшою інтенсивністю, невідпуск борошна не лише зламає накреслені плани допомоги, а може викликати і незакінчення деяких з споруджень, що проводяться в порядкові громадських робіт;

2. В зв'язку з обмеженістю коштів і ресурсів продуктових (план передбачає надання допомоги майже виключно бідноті) за планом передбачається в найбільш важкі місяці охопити допомогою лише 67 % тільки бідноти по дорослому населенню і до 90 % дітей бідноти). Маючи на увазі значне підвищення цін на борошно особливо в недорідних округах, гадаємо, що купівля його на вільному ринкові (що пропонує НКТ) значно зменшить розмір натуральної допомоги і відіб'ється, мабуть, виключно на бідноті, яка не має жодних ресурсів або грошей і для якої ця державна допомога є єдиним засобом до існування в найбільш важкі місяці. Видача ж населенню за участь в громадських роботах грошей з розрахунку 80 коп. за день (як це передбачено планом допомоги в грошовому виразі) може викликати відмовлення від роботи;

3. Продовольчий стан населення недорідних округ в сучасний момент досить напружений, про що свідчить хоча б той факт, що майже по всіх округах ОВК вживають всіх заходів до більшого відсотку охоплення допомогою дітей, ніж передбачено планом, для чого хлібний пайок зменшено з 400 г на день до 300 і, навіть, до 200 г, завдяки чому кількість пайків для дітей і на останні місяці залишено в тому ж розмірі, що і в попередні (лютий - квітень).

На підставі цих зауважень урядова комісія просить проект постанови НКТ про скорочення відпуску хліба для недорідних округ відхилити, тим більш, що залишився всього один місяць, на який за планом урядкому потрібно всього 177 тис. пуд.

Голова урядової комісії
Відповідальний секретар (Сніжко)

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 9, спр. 523, арк. 2. Копія.

¹⁹ Йдеться про пропозицію Наркомторгу УСРР обмежити допомогу населенню потерпілих районів на червень 1929 р. кількістю хліба у 100 тис. пуд., а в липні зовсім припинити централізоване хлібопостачання (ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 9, спр. 523, арк. 4). Проте урядова комісія по допомозі потерпілим від недороду відхилила цю пропозицію.- Док. № 27.

№ 28
ПОСТАНОВА ВУЦВК І РАДНАРКОМУ УСРР
ПРО ЗАХОДИ ЩОДО РОЗКУРКУЛЕННЯ СЕЛЯН

3 липня 1929 р.

Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню
загальнодержавних завдань і планів
[1]

Щоб приборкати куркульсько-спекулянтські елементи, що зривають постанову загальних зборів громадян щодо виконання планових завдань держави, Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів УСРР постановили:

1. Дозволити сільським радам за тих випадків, коли загальні збори громадян ухвалюють постанову про виконання порядком самозобов'язання всім селом хлібозаготовного плану і в зв'язку з цим буде розверстано завдання між окремими господарствами, накладати на окремих господарів, що не виконуватимуть таких постанов і ухилятимуться здавати хліб, штрафи адміністративним порядком у межах до п'ятикратного розміру вартості хліба, що його повинно здати, продаючи в разі потреби майно відповідних господарств з торгів.

2. Коли здавати хліб відмовлятимуться і попереду змовившись групи господарств, та коли хто ставитиме опір проведенню хлібозаготівного плану, то проти таких осіб повинно порушувати кримінальні справи за арт. 57-м КК УСРР. Якщо окремі господарства злісно ухилятимуться здавати хліб і після вжиття цих заходів адміністративного впливу за арт. 1-м цієї постанови, то проти таких осіб повинно порушувати кримінальні справи за арт. 58-м КК УСРР.

3. Із штрафних грошей, що їх стягають за цією постановою, та з грошей, уторгованих за продане з торгів майно, обов'язково повинно відчисляти 25 відсотків, повертаючи їх до відповідних фондів кооперування й колективізації сільської бідності даної місцевості.

[II]

Цю постанову видано на додаток до Адміністративного Кодексу УСРР - (3б. Уз. УСРР, 1927, № 63/65, арт. 240).

Харків, 3 липня 1929 р.

Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
Г. Петровський
Голова Ради Народних Комісарів УСРР
В. Чубар
Секретар Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
М. Василенко

Вісті ВУЦВК.- 1929.- 14 лип.

№ 29
З ПРОТОКОЛУ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ ВУЦВК
ПРО ПІДСУМКИ ХЛІБОЗАГОТІВЕЛЬНОЇ КАМПАНІЇ
1928/29 р. ТА ПЛАН НА 1929/30 р.

3 липня 1929 р.

Обговорювали:

Попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії 1928/29 р. та організацію хлібозаготівельної кампанії 1929/30 р.

(Доп.- тов. Вейцер).

Постановили:

1. Відзначити, що план заготівель зернових культур на 1928/29 р. виконано на 1 липня на 79,7 %, план заготівель усіх культур (зернові культури разом з олієнасінням) виконано на 78,9 %.

Питома вага харчових культур (жито та пшениця) в хлібозаготівлях становить лише 41,7 %.

2. Заготівлі минулої кампанії проходили у важкій обстановці, обумовленій: а) недородом по Степу України, різким розривом між цінами вільного ринку та конвенційними та б) опором від куркульської частини села щодо продажу хліба державі (затримка хліба та спекуляція на високих ринкових цінах).

Мобілізація сил селянської суспільності та активізація бідняцько-середняцьких мас в наступі на куркуля, правильна організація економної витрати хліба, (заведення заборних книжок, збільшення виходу борошна та ін.), допомога Україні від Союзу (було завезено близько 13 млн пуд. жита та пшениці), все це дало можливість провести безнастанне постачання хліба Україні.

3. Постанова уряду про посилення хлібозаготівель в період травень - липень через організацію бідняцько-середняцькими масами суспільного натиску на заможню частину села та заходи, проведеш, щоб здійснити цю постанову, дали задовільні наслідки так щодо виконання плану хлібозаготівель протягом цього тримісячного періоду, як і щодо піднесення на селі активності бідняцько-середняцьких мас в боротьбі з опором куркуля.

При плані на тримісячний період - травень - липень, розміром 15 млн пуд. виконано на 1 липня 8220 тис. пуд., тобто 103,3 % *.

4. Основні недоладності хлібозаготівельної кампанії минулого періоду були: а) недостатня мобілізація селянської суспільності та недостатня активізація суспільного натиску бідняцько-середняцьких мас на нездатників хліба в першій половиш кампанії; б) недостатнє та несвоєчасне використання економічних підойм, що є в розпорядженні держави (податки, кредити, збір паїв, позики та ін.), щоб посилити хлібозаготівлі; в) недостатнє використання дефіцитного промкраму, що надходить на селo, щоб посилити заготівлі хліба-; г) кволість хлібозаготовного апарату; д) недостатня ув'язка питань хлібозаготівель з роботою, що проводиться на селі, зокрема з кампанією переобрання Рад, засівкампанії та ін.

5. Відзначити, що хлібозаготівлі цього року так само будуть проходити з деякими труднощами, зв'язаними з недостатньою наявністю харчових культур, в зв'язку з загибеллю великої кількості пшениці та опором глитая.

6. Щоб максимально притягти всю радянську суспільність до справи виконання планів хлібозаготівель, визнати за потрібне наступної кампанії довести план заготівель до села.

7. Взяти до відому, що РНК УСРР постановою від 26 червня (протокол № 32/636, п. 1)²⁰ дав практичні вказівки щодо розгорнення нової хлібозаготівельної кампанії та організаційні принципи хлібозаготівель і хлібопостачання.

8. Організуючи хлібозаготівлі, треба справу поставити так, щоб насінньоностачання і збір чистосортового засівного насіння були проведені протягом серпня - вересня для забезпечення осінньої засівкампанії.

9. Надаючи величезне політичне значення хлібозаготівельній кампанії, вважати за потрібне ставити загальні звіти про хлібозаготівлі на пленумах ОВК, загальних зборах села та на зборах сільського активу.

10. Дати директиву НКторгівлі про збільшення норм хлібного харчування в дитячих будинках.

Оригінал за належними підписами.
За оригіналом: референт Секретаріату Президії ВУЦВК *.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 207, ари. 53-54. Засвідчена копія *.

* Так у тексті.

* Підпис нерозбірливий.

* Копія засвідчена печаткою ВУЦВК.

²⁰ Йдеться про об'єднане засідання Раднаркому і Економічної наради УСРР 26 червня 1929 р.. на якому розглядайся проект постанови "Про організацію хлібозаготівель та хлібопостачання у 1929/30 р." Після обговореная комісії у складі 7 чоловік під головуванням Дудника було доручено скласти остаточну редакцію проекту постанови. 2 липня 1929 р. на засіданні Раднаркому УСРР (протокол № 33/637) постанова була затверджена. Вона містила такі розділи (цит. за док.): "1. Контингент заготовачів; 2. Методи заготівної роботи; 3. Спеціальні заходи до підсилення хлібозаготівель; 4. Про організацію збирання мірчука та встановлення помолставок; 5. Про організацію постачання хліба та фуражу; 6. Борошно; 7. Заходи до посилення хлібозаготівель харчових культур у липні та серпні місяцях 1929 p."
На цьому ж засіданні вирішено залишити на 1929/30 р. існуючу систему централізованого хлібопостачання промислових районів, міст та транспортників Луганського, Сталінського, Артемівського і Криворізького округів, а також міст Харкова, Києва, Дніпропетровська (з Кам'янським), Миколаєва, Одеси, Запоріжжя (з Дніпрельстаном), Полтави, Маріуполя, Кременчука, Зінов'євська, Тирасполя, та Шостки (ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 7, спр. 71, арк. 108-109). Проте завдання по хлібозаготівлях зростали, планове постачання населення неодноразово порушувалося, а то й припинялося, про що йдеться в багатьох документах.- Док. № 29.

№ ЗО
ЛИСТ СЕРЕДНЯКА М. М. ПОТИКАНОГО
З ХУТ. ШКАРЛАТИ БОГОДУХІВСЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу З ПРОХАННЯМ
ВІДМІНИТИ ШТРАФ ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
ЧЕРЕЗ ЗБИТКОВІСТЬ ГОСПОДАРСТВА

8 липня 1929 р.

До Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету

Гр. хут. Шкарлати Корбино-Іванівської сільради Богодухівського р-ну
Потиканого Максима Михайловича

Прохання

По впроку нарсуду 18-го поділу Харківського округу від 20 червня ц. р. за арт. 7-м та 58-м КК визнаний за винного і засуджений до штрафу у 3000 крб. Але вирок нарсуду Харківським окрсудом від 1 липня ц. р. змінений і я засуджений до штрафу у 500 крб.

Я сам до революції був батраком, працював по економіях, мав всього землі 1 дес. 10 погонних саженів. Під час же революції при розподілі землі я громадою був ще наділений землею в кількості 8 дес. 20 погонних саженів, на якій у 1928 р. було засіяно 0,5 дес. віки, 1 дес. буряків для цукроварні, 1 дес. ячменю, 1 дес. вівса, 3 дес. ярової пшениці (гар-новки), 0,5 дес. проса, 0,5 дес. гречки. Та було 0,5 дес. садибної та 2 дес. толоки.

З посіяного мною врожаю було зібрано хліба: ячменю - 60 пуд., вівса - 60 пуд., пшениці - 120 пуд., проса та гречки по 20 пуд., а разом - 280 пудів. Витрачено було врожаю того року: вивезено до кооперації с Корбино-Іванівка - 60 пуд., законтрактованого - 40 пуд., що видно із вироку нарсуду. Та, крім того, мною ще вивезено до Богодухівського кредитового товариства та [в] "Союзхліб" 57 пуд., які судом не була зараховані, позаяк я не зміг при розгляді справи доставити тих документів. А разом вивезено до кооперації 157 пуд., посіяно озимої пшениці 2 дес. 20 пуд., яка загинула і на пересів її витрачено ярової пшениці 16 пуд., засіяно ще 4 дес. яриною - 32 пуд. Всього витрачено 225 пуд. і залишилося лише на харчування 10 душ родини та худоби на цілий рік 55 пуд., яких не хватало і я примушений був добувати для себе на ринкові.

У 1918-1920 pp. я був членом сільради і під час окупації України денікінськими білогвардійцями до мене пристосовувались репресивні засоби, тобто, було взято коня, корову, хліб та інше майно, а мене мали розстріляти. Але я врятувався втечою, так як я в той час приймав жваву участь у розкулачуванні куркульського елемента. В 1927-1928 pp. брав активну участь у вербуванні населення, по контрактації буряка та ін., посиливши цим роботу кооперації на 100 %. А в 1928-1929 pp. теж приймав активну участь по хлібозаготівлі до 1 травня 1929 р., а в цей час знаходюсь головою земгромади хут. Шкарлати, де я мешкаю.

Став я середняком, дякуючи соввладі, маю рухомого майна"- хату, старі хліви та худобу, всього на суму не більш як на 400 крб. І коли воно буде продане, то я залишуся з 10 душами сім'ї без ніякої худоби, і надалі не матиму ніякої можливості обробляти землю, і примушений Суду як і раніш повернутися назад в батраки, так як я не маю ніякої можливості заплатити 500 крб. штрафу.

На підставі зазначеного прошу ВУЦВК розглянути мою заяву, і, прийнявши на увагу всю мою громадську роботу при радвладі, та соціальний стан - помилувати мене від виплати 500 крб. До розгляду цього порохання прошу пропонувати нарсуду 18-го поділу Харківського округу припинити виконання вироку суду, так як такий уже надісланий для виконання судвиконавцю 4-го поділу ХО, але ще він не виконаний.

Додається*: 1) копія вироку нарсуду; 2) копія вироку окрсуду; 3) 5 довідок та 8 квитків на здачу хліба²¹.

8.VII.1929 р.

До цього Потиканий М. М.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 20-21. Оригінал. Рукопис.

* В справі додатки не виявлено.

²¹ Цю заяву разом з іншими документами М. М. Потиканий особисто приніс до приймальні ВУЦВК. У бесіді з зав. приймальної Бондарем йому було обіцяно розглянути заяву в той же день і наслідки повідомити. Проте відповідь затягувалася і 24 липня 1929 р. заявник знову приїхав до Харкова, але в приймальні ВУЦВК відповіли, що його заява ще не розглядалася. Далі події розгорталися так. 13 серпня М. Потиканий пише ще одного листа до ВУЦВКу, в якому, зокрема, зазначає: "Судвиконавець 4-го поділу ХO надіслав мені повістку про виплату штрафу в триденний термін. Я розпродав всю худобу і виплатив 200 крб., про що при цьому надсилаю квиток. Остання коняка загинула у липні ц. p., і я не маю ніякої можливості заплатити останні 300 крб. А тому прошу прискорити доглядом моєї справи скарги про помилування, а коли така не розглянута по цей час, прошу вдруге зробити розпорядження про припинення виконання вироку суду відносно стягнення останніх 300 крб. Довідку про загашення коняки при цьому надсилаю". Незважаючи на всі обставини, селянину врешті-решт було відмовлено.- Док. № 30.

№ 31
РОЗ'ЯСНЕННЯ ПРИЙОМНОЇ Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО
СЕЛЯНИНУ Б. М. КУКТІ ПРО ПОРЯДОК ЕКСПЕРТНОГО
ОПОДАТКУВАННЯ С/Г ПОДАТКОМ

7 серпня 1929 р.

Гр. Кукті Б. М. с Жуковці Обухівського району
Київської округи

Прийомна голови ВУЦВК повідомляє що до експертного оподаткування с/г податком належать міцні господарства, які мають нетрудові прибутки, вживають найману працю, або експлуатують бідняцьке населення тим чи іншим засобом. Прибуток від сільського господарства в експертному порядкові не може бути підвищений проти норми більш як на 75 %.

Додаток: заява *.

Зав. прийомною голови ВУЦВК Бондар
Секретар

ЦДАЖР України, ф. 1, oп. 5, спр. 356, арк, 108, Відпуск.

* В справі відсутня.

№ 32
ЛИСТ СЕРЕДНЯКА-ОДНООС1БНИКА А. А. ШЕКОЛИ
З С. ЗЕЛЕНКІВЦІ НА СУМЩИНІ ДО ВУЦВКу
ПРО НАДМІРНИЙ ШТРАФ ЗА НЕДОПОСТАВКУ
ХЛІБА ДЕРЖАВІ

11 серпня 1929 р.

До Президії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету
Антона Андрійовича Шеколи, що мешкає в с Зеленківці
Вільшанського р-ну Сумської округи

Прохання про помилування

За вироком нарсуду 21-го поділу Сумської округи від 9.VII.1929 р. та за ухвалою Сумського округового суду від 26.VII.1929 р. мене визнано винним за арт. 7-м та 58-м КК та засуджено до 500 крб. грошового штрафу.

Я звертаюся до Вас з проханням про помилування та звільнення мене від цього надмірно важкого штрафу. Моя провина полягає в тому, що під час травневої хлібозаготівлі з призначених мені 100 пудів зернохліба я мав змогу вивезти тільки 29 пудів, а 71 пуд залишився недоставленим.

Маючи 6 їдців та 6,5 дес. землі я згідно з зобов'язанням, підписаним мною в сільраді, повинен вивезти з нового врожаю всю недоставлену раніше кількість хліба. Крім того, треба заплатити сільхозподаток та самообкладання і прогодувати сім'ю в той час, як озимина пропала. Такий тягар, як 500 крб. штрафу цілком руйнує моє середняцьке господарство і не дає мені змоги хліборобствувати надалі нормально без злиднів. Руйнуючії господарство, він руйнує й мою родину, тому я благаю Президію ВУЦИКа перевірити мою справу та помилувати мене і звільнити від надмірного штрафу²².

11.VIII.1929 р.

А. Шекола

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 4. Оригінал. Рукопис.

²² В архівній справі збереглися документи, про які згадує в своїй заяві А. Шекола. Зокрема, у вироку народного суду 21-ї дільниці Сумського округу від 9 липня 1929 р. зазначається, що Шекола має "30 років, малописьменний, несудимий, позапартійний, одружений, хлібороб, заможний... За злостний ухил від здачі злишків зерно-хліба згідно з постановою земгромади судслідством уявив, що 24 травня 1929 р. комісією Козелянської сільради по хлібозаготівлі згідно з постановою Козелянської земгромади було нараховано на звинуваченого здати кооперативним установам лишки верно-хліба - 100 пуд. у триденний термін, але обвинувачений здав лише 29 пуд., а 71 пуд до цього часу не вдав і ухиляється від здачі". За це народний суд оштрафував А. Шеколу на 852 крб., але Сумський окружний суд за касацією Шеколи 26 липня 1929 р. визнав вирок нарсуду завищеним через невірно вирахований штраф й знизив його до 500 крб.
Подавши своє "Прохання про помилування", що публікується, на особистий прийом, А. Шекола добився перегляду справи. Прийомна ВУЦВКу запросила думку Сумського окружного прокурора щодо доцільності і можливості такого "помилування" й 3 вересня одержала відповідь від старшого помічника окрпрокурора Шрифтова, що "прокуратура гадає доцільним для господарства Шеколи зменшити йому накладений штраф в 500 крб. наполовину". Останнє слово залишалось за ВУЦВКом, і 10 вересня 1929 р. він сповідав Сумського окрпрокурора: "Прийомна голови ВУЦВК за особистою згодою голови ВУЦВК тов. Петровського погоджується з Вашим висновком щодо зменшення накладеного штрафу на гр. Шекола в 500 крб. наполовину (належить до стягнення 250 крб.), про що прохаємо оповістити просителя з поверненням окладного листа.
Зав. прийомною голови ВУЦВК Бондар".
Отже, більш-менш справедливе вирішення справи свідчило про застосування на місцях неправомірних заходів, що викликало скарги селян й необхідність розбиратися верховним органам влади.- Док. № 32.

№ 33
ПОСТАНОВА РАДНАРКОМУ УСРР ПРО ОЗНАКИ,
ЯКІ ВИЗНАЧАЛИ СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК КУРКУЛЬСЬКЕ

13 серпня 1929 р.

[I]

Підтвердити нижчезазначену постанову, ухвалену Головою РНК УСРР тов. Чубарем: (умовно)

"Постанова РНК УСРР "Про ознаки куркульських господарств, на які ширяться правила Кодексу законів про працю УСРР".

Рада Народних Комісарів УСРР постановила:

1. Встановлюючи ознаки куркульських господарств, що на них шириться Кодекс законів про працю УСРР зі змінами та додатками, що їх передбачено постановою ЦВК і РНК СРСР з 20 лютого 1929 р. "Про порядок прикладання Кодексу законів про працю в куркульських господарствах" (36. зак. СРСР 1929 р. № 16, арт. 117), визнати, що до куркульських господарств відносяться всі селянські господарства при наявності в господарстві одної з нижчеперелічених ознак:

а) якщо в господарстві систематично вживається наймана праця для сільськогосподарських робіт, або в кустарних промислах та підприємствах в такому розмірі, що тягне за собою позбавлення виборчих прав за арт. 4-м постанови ВУЦВК і РНК УСРР з 3 жовтня 1928 р. "Про вибори до Рад" (3б. Уз. УСРР за 1928 р. № 27, арт. 238);

б) якщо в господарстві є млин, олійниця, круподерня, просорушка, вовночухральня, шаповальня, терковий заклад, сушарня, шкіряний завод, цегельня або інше промислове підприємство - під умовою вживання в перелічених підприємствах живої тяглової сили та механічних двигунів, а так само, якщо в господарстві є вітряк, або водяний млин з двома й більш поставами;

в) коли господарство систематично здає в найм сільськогосподарські машини з механічними двигунами;

г) коли господарство здає в найм постійно або на сезон окремі устатковані помешкання під житло або підприємство;

д) коли члени господарства займаються торгівлею, лихварством, комерційним посередництвом або мають інші нетрудові прибутки (в тому числі служники релігійних культів), а також, коли будь-хто з членів господарства вибирає реєстраційне посвідчення на ведення промислового підприємства.

2. Господарства, що їх перелічено у п. "в" і "г" арт. 1-го, вважаються за куркульські в тому разі, коли при вирахуванні прибутку, що його оподатковується сільськогосподарським податком, до них застосовано відсоткові надвишки і якщо прибуток від здачі в найм складних сільськогосподарських машин та помешкань перевищує 250 крб. на місяць, ураховуючи сезонність роботи.

3. Селянські господарства, в яких немає ознак, перелічених у арт. 1-му відносяться до куркульських, коли до них застосовано індивідуальний порядок визначення прибутку, що його оподатковується єдиним с/г податком.

4. Кодекс законів про працю повністю прикладається на ці господарства, що підпадають під одну з ознак, зазначених в арт. 1-му цієї постанови і в яких розмір прибутку, що його вираховано для оподаткування єдиним с/г податком, становить більш як 300 крб. на їдця, але неменш як 1500 крб. на господарство.

5. Облік та складання списків господарств, що їх зазначено в арт. 1-4-му цієї постанови, покладається на сільські Ради. Списки складаються окремо як для господарств куркульського, так і підприємницького типу.

6. Доручити РНК АМСРР і округовим виконавчим комітетам вжити заходів до негайного запровадження цієї постанови до життя.

7. Доручити НКПраці УСРР, за погодженням з ВУРПС та НКЗемсправ УСРР видати інструкцію на підставі цієї постанови.

II

8. Ця постанова видається на підставі постанови РНК СРСР з 21 травня 1929 р. "Про ознаки куркульських господарств, на яких повинно прикладати Кодекс законів про працю" (3б. Зак. СРСР 1929 р. № 34, арт. 301) і на скасування своєї постанови з 19 червня 1928 р. "Про селянські господарства, що вживають найману працю, на які ширяться правила Кодексу законів про працю УСРР" (3б. Уз. УСРР 1928 р. № 15, арт. 138).

Голова Ради Народних Комісарів УСРР Чубар В. Я.
Секретар Ради Народних Комісарів УСРР Яворсъкий Ю. Є.

ЦДАЖР України, ф. 539, оп. 7, спр, 71, apк. 139. Друк. прим.

№ 34
ЛИСТ ОДНООСІБНИКА В. Г. КИТЧЕНКА
З ХУТ. КИТЧЕНКІВКА НА ХАРКІВЩИНІ
ДО Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО З ПРОХАННЯМ ЗНЯТИ
ШТРАФ ЗА НЕВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

13 серпня 1929 p.*

Председателю Всеукраинского Центрального исполнительного комитета
тов. Г. И. Петровскому

Китченко Василя Григорьевича, хут. Китченковка Китченковского
сельсовета Краснокутского р-на Харьковского округа

Прошение

Приговором народного суда 19-го района от 17.VII. с. г. я приговорен к штрафу в сумме 455 руб. Указанный приговор я считаю неправильным по следующим основаниям. Я не сдал наложенных на меня по хлебозаготовкам 100 пуд. не потому, что я не хотел, а потому что у меня их не было. Всего засеяно хлебом у меня было 6 десятин, остальные были под бураком. С 6 десятин я собрал урожай 435 пуд., из них 60 пуд. пошло на посев, 30 пуд. на корм скота, 108 пуд. па прокормление семьи, 237 пуд. сданы мною в кооперацию.

Хлеба я не прятал и он был обнаружен комиссией в надлежащем для хранения хлеба месте. Комиссией обнаружены 9 пуд., которые оставлены для нужд семьи. Все налоги я платил всегда аккуратно и па замечании никогда не был.

Я многосемейный, имею 9 душ семьи, из которых 6 человек малолетних, старшему из которых 12 лет. Я всю жизнь трудился и никогда преступником не был. Штраф в сумме 455 руб. непосилен для меня. Для уплаты его я должен буду разорить свое хозяйство. Ввиду изложенного прошу Вас, тов. Петровский, сделать распоряжение о снятии с меня этого непосильного штрафа²³.

Китченко

ЦДАЖР Україно, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 1. Оригінал. Рукопис.

* Дата реєстрації заяви в прийомній голови ВУЦВК.

²³ Свою заяву В. Г. Китченко подав на особистому прийомі у ВУЦВК, вона була розглянута й на ній з'явилася резолюція зав. приймальні голови ВУЦВКу Бондаря: "Відмовити". Бондар. 13.VIII. 1929".- Док. № 34.

№ 35
ЛИСТ СЕЛЯНИНА-ОДНООСІБНИКА Л. Д. КУШНІРА
3 С. ВЕЛИКА ЦАПІВКА ЗОЛОЧІВСЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО ВИВІЗ
ПРОДОВОЛЬСТВА, НАПІВГОЛОДНЕ ІСНУВАННЯ СІМ'Ї
ТА ОШТРАФУВАННЯ ЗА НЕДОВИКОНАННЯ ХЛІБОЗДАЧІ

13 серпня 1929 р.*

У Всеукраїнський Центральний тов. Петровському
Від гр. Кушніра Л. Д. с Велика Цапівка Золочівського р-ну
Харківського округу

Просьба

Тов. Петровський! Я селянин села Велика Цапівка, в мене 13 дес. всієї землі, посіву було 10 дес., з яких 3 дес. пропало зовсім, а з стальних 7 дес. було 500 пуд., де признавав і сам следователь. І з того ми знов посіяли 10 дес, осталось 390 пуд. і з них я вивіз государству , 290 пуд., а наложено було 350 пуд., а остальное прохарчували сімейством. І за те, що я недовіз 60 пуд., сільрада передала на мене в суд і суд мене оштрафував [на] 720 крб. Потому, що я недовіз 60 пуд., я считаю, що мене дуже наказали, а потому прошу не відказати в моїй просьбі і зняти з мене штраф. Я все і всегда виполняв чесно, добросовісно і акуратно, но а ето вивезти не міг, причому я даже просив комісію, аби прийшла й подивилася, що тільки в мене нема і я вивезти не можу.

Я вивіз все, що тільки в мене було: пшоно, муку, а в мене 9 душ сімейства і ми до нового [врожаю] голодали форменно, бо вивіз все, що тільки в мене було в хазяйстві. Я думаю, що якби всі так добросовісно здавали як я, то б ніколи не треба заставляти насильно, а потому прошу розібрати мою справу і зняти з мене штраф, бо пропаде все хазяйство.

Прошу не отказать в моїй просьбі і прикладаю всі хлібні карточки, з яких видно, скільки я вивіз²⁴.

Кушнір Л. Д.

ЦДАЖР України, ф. І, оп. 5, спр. 357, арк. 13. Оригінал. Рукопис.

* Дата реєстрації на особистому прийомі у ВУЦВКу.

²⁴ В справі їх нема, очевидно, йдеться про квитанції за хлібоздачу. На заяві Л. Д. Кушніра є така резолюція: "Позбавлений права голосу. За торгівлю Відмо вити. Бондар. 13.VIII. 1929 р." - Док. .№ 35.

№ 36
ЗАЯВА ОДНООСІБНИКА М. М. КУТОВОГО
З С КРИШТОПІВКИ ДРАБІВСЬКОГО Р-НУ
НА ПРИЛУЧЧИНІ ДО ВУЦВКу З ПРОХАННЯМ
ПРО ВІДМІНУ ШТРАФУ Й ЕКСПЕРТНОГО ПОДАТКУ
ЗА НЕВИКОНАННЯ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ Й ВИКОРИСТАННЯ НАЙМАНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЖНИВ

13 серпня 1929 р.

До ВУЦВКу (налоговий стіл)
Гр. с Криштопівка Драбівського р-ну Прилуцької округи Кутового Миколая Митрофановича

Заява

За незмогу виконати податок по хлібозаготівлі на мене покладено штраф в сумі 278 крб. 90 коп. Я з проханням звернувся до райвику, аби накладений на мене штраф було знято і дозволено з нового врожаю виконати належні з мене 37 пуд. 34 фунта. Райвик наложив резолюцію: "Стягнути штраф". Звертаюсь до ВУЦВКу з проханням, поскільки не в силах виконати такий штраф, відмінити і дозволити довезти недоданих 37 пуд. 34 фунта з нового врожаю.

Разом з цим доводжу до відома, що мене обложили експертним налогом в сумі 165 крб. 75 коп. тільки за те, що я в прошлім році під час жнив наняв поденного косаря на 5 днів, поскільки був час гарячий, а у мене в сім'ї працездатних 2 душі. Прошу розпорядження, аби цей налог з мене було знято. Окладний лист на 1929/30 рік № 90²⁵.

13.VIII. 1929 p.

M. Кутовий

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк, 23. Оригінал. Рукопис.

²⁵ У проханні М. Кутовому було відмовлено і рішення видано па руки під час особистого прийому у ВУЦВКу.- Док. № 36.

№ 37
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА М. Р. БЕЛІКОВА
З ХУТ. БОГДАНІВНИ ІЗЮМСЬКОГО ОКРУГУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу ПРО РОЗПРОДАЖ
З ТОРГІВ ЙОГО ГОСПОДАРСТВА ЗА НЕЗДАЧУ ЛИШКІВ
ХЛІБА Й ПРОХАННЯ ПОВЕРНУТИ МАЙНО

14 серпня 1929 р.*

Всеукраинскому Центральному исполнительному комитету
Копия: Генеральному прокурору Беликова Мирона Родионовича,
хут. Богдановка Чернокаменского сельсовета,
Лозовеньковского р-на Изюмского округа

Заявление

Я занимаюсь хлеборобством. На 8 душ семьи я имею всей земли, включая неудобную, усадебные и другие угодья, около 20 дес. В прошлом году у меня было засеяно зерновыми культурами 11,5 дес. Ввиду того, что озимый посев почти полностью погиб, я собрал незначительный урожай - всего около 600 пуд. зернохлеба всех культур.

Ввиду того, что в настоящем году у меня было засеяно 14 дес, я на посев употребил до 140 пуд. зерно-хлеба; на прокорм столь большой семьи и скота ушло 160 пудов, а остальные 300 пудов излишков я полностью сдал государству.

25 мая комиссия по самообложению, не считаясь с тем, что я все излишки вывез, предложила мне вывезти еще 280 пуд. в трехдневный срок, а затем увеличила это количество до 600 пуд. Безусловно, я за неимением зерно-хлеба физически не в состоянии был выполнить предложение, почему комиссия приступила к описи и продаже моего имущества с торгов в нарушение постановления ВУЦИК от 28 марта 1928 г. (СУ УССР, отдел 1 за 1928 г., ст. 82, п. "н" и "л", № 9).

У меня было продано с торгов и оставлено за коммуной "Украинка" все мое имущество. Начиная от единственного жилья - дома и всех обслуживающих построек, обстановки, вплоть до кадушки, и кончая как мертвым, так и живым инвентарем, вплоть до последней лошади и коровы. То же самое без суда у меня отобраны все земельные угодья без какого-либо законом предусмотренного основания.

В настоящее время я с моей семьей, состоящей из меня, нетрудоспособной жены и шести детей в возрасте от полутора до 14 лет, остались без крова, без имущества и без земли, единственного источника существования, почему она обречена на голодное и нищенское существование. В виду того, что вышеуказанное имущество только формально перешло к общественной организации и возврат его в части мне не повлечет особых осложнений, прошу Вашего распоряжения местным органам о возврате мне дома, амбара, сарая, лошади и коровы, плуга и бороны, необходимой домашней обстановки и земли.

В отношении земли прошу Вашего распоряжения о возврате ее в мое пользование до рассмотрения вопроса земсудкомиссией правильности моего пользования в случае, если земельным обществом или земельными органами будет этот вопрос поставлен на разрешение суда. Обращаю Ваше внимание на то, что я не являюсь злостным несдатчикам хлеба, что я сдал все излишки как в прошлогоднюю, так и в настоящую хлебозаготовительную кампанию, что я не привлекался к уголовной ответственности как злостный несдатчик.

Прошу оградить мои законные права и дать мне возможность честным трудом добывать свой кусок хлеба²⁶.

Мирон Р. Беликов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 115. Оригінал.

* Дата реєстрації в приймальні ВУЦВК під час особистого прийому.

²⁶ На особистому прийомі у т. в. о. голови ВУЦВК тов. Василенка М. Р. Белікову в скасуванні штрафу було відмовлено. Щодо виселення з будинку, то ВУЦВК додатково запросив думку Ізюмського окрвиконкому з цього приполу, а той, в свою чергу, терміново Лозовенківський райвиконком, і врешті-решт, у вересні була отримана відповідь РВК, що "майно гр-на Белікова продано за злосну нездачу лишків хліба з кількості 42 дес. якою він користувався, але ж оподатковувалось лише 21 дес. Продаж проведено за згодою РВК, яким і затверджено 31.VIII б. p., протокол № 26". Отже побоювання селянина, що він і його сім'я залишуться напризволяще, підтвердилося.- Док. № 37.

№ 38
ПРОХАННЯ СЕРЕДНЯКА П. Я. ПЕТЕЛЬКИ
3 ХУТ. ВОСКОБІЙНИКИ ГРАДИЗЬКОГО Р-НУ
КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ОКРУГУ ДО ВУЦВКу ПРО СКАСУВАННЯ
ДОДАТКОВОГО ПЛАНУ ХЛІБОЗАГОТІВЛІ І САНКЦІЙ
ЗА ЙОГО НЕВИКОНАННЯ

16 серпня 1929 р.

Голові ВУЦВК Г. І. Петровському
Селянина Павла Яковлевича Петельки, який мешкає
на хуторі Воскобійники Пухальської сільради
Градизького р-ну Кременчуцької округи

Прохання

Я, селянин Павло Яковлевич Петелько, інвалід імперіалістичної війни, прав виборчих не позбавлений, наділу маю 9 дес. землі, сімейства маю 8 душ, із яких я єдиний робітник. Ні в яких злочинствах замішаний не був, крім хліборобства ніяких прибутків не маю, весь час вважався за середняка.

До травня місяця цього року виконав хлібозаготівлю і здав 27 пуд. зерна. У травні з мене знову затребували ЗО пуд. зерна з доставкою в 48 год. З приводу того, що моє озиме пропало, і мені на пересів самому довелося купувати, я не зміг дати нічого. За невиконання цього наказу весь мій живий та мертвий інвентар запродано, та ще передали до суду, а суд присудив мені оштрафувати на 400 крб.

Не дивлячись на те, що у мене конфіскований живий і мертвий інвентар, на мене налічили продналогу 186 крб. 75 коп. і, крім того, зазначили за куркуля, бо батько покійний мав 40 дес. землі. Прошу звернути на мене увагу й повернути мені виборчі права *, конфісковане утримання і зняти з мене штраф 400 крб., зменшити продналог, бо я інвалід і єдиний робітник у своєму господарстві²⁷.

16.VIII.1929 р.

Селянин Петелька

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 15. Оригінал. Рукопис.

* Слова про повернення виборчих прав у тексті злегка закреслено.

²⁷ Заяву подано на особистому прийомі у ВУЦВКу і у проханні П. Петельці було відмовлено.- Док. № 38.

№ 39
ЗВЕРНЕННЯ СЕЛЯНИНА С. Г. ХИЛЬКА
З ХУТ. ГАВРИЛІВСЬКОГО ЛОЗОВЕНЬКІВСЬКОГО Р-НУ
НА ХАРКІВЩИНІ ДО ВУЦВКу З ПРОХАННЯМ
НЕ ВИСЕЛЯТИ ЙОГО З ВЛАСНОЇ САДИБИ ЧЕРЕЗ НЕПОРОЗУМІННЯ ПО ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

16 серпня 1929 р.

Всеукраинский Центральный комитет Гражданина хут.
Гавриливского Красивского сельсовета Лозовеньковского р-на, Изюмского округа Хилька Свирида Гавриловича

По случаю хлебозаготовки Лозовеньковский райисполком меня выселяет из хаты и двора. Прошу Всеукраинский комитет предложить Лозовеньковскому райисполкому меня не выселять из хаты, так как я хлеб сложил во дворе и некуда ни с чем деться - как зерно, полова, солома, и семья 14 душ. Я обращался в Изюм до прокурора и в окрисполком, они мое дело надсилали до райисполкома, а райисполком не дает [ответа] и выселяет куда хочет²⁸.

1929 г., августа 16-го.

Хилько Свирид Гаврилович

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 156. Оригінал. Рукопис.

²⁸ На особистому прийому у ВУЦВКу С. Хильну в його проханні відмовили.- Док. № 39.

№ 40
ЗАЯВА СЕЛЯНИНА А. Р. ШИШЛОВА 3 С. ТЕРНИ
КУП'ЯНСЬКОГО ОКРУГУ НА ХАРКІВЩИНІ
ДО ВУЦВКу ПРОТИ НЕЗАКОННОГО ПРОДАЖУ
ГОСПОДАРСТВА Й ВИСЕЛЕННЯ З ХАТИ

17 серпня 1929 p.

Президиуму ЦИК УССР от гр-на с. Терны Вильшанского р-на
Купянского округа УССР Шипилова Артема Родионовича

Заявление

Настоящим прошу Президиум ЦИК УССР разобрать мою просьбу о нижеследующем. В 1929 г. наш сельсовет совокупировал в одно хозяйство нашу семью, состоящую из 3-х хозяйств, но хозяйство вели индивидуально. После чего на нас было наложено весною вывезти 300 пуд. пшеницы, т. е. хлеб. Когда комиссия проверила факт, [что] не имеем столько хлеба, то постановила вывезти 20 пуд., каковые и были вывезены.

Сельсовет, не обратив внимания на решение комиссии и проделав заседание президиума, постановил продать имущество Шипилова Родиона Г. Но, вместо продажи [имущества] вышеупомянутого лица, таковое имущество было продано в Тернах не Шипилова Р. Г. а Шипилова Артема Р. Согласно налогового листа № 70 я являюсь отдельным [хозяином] и полагаю, что органы власти, стоящие па местах, поступили незаконно, ибо я не возражаю о том, что они продали мою одну корову. Но в отношении дома я считаю незаконным, ибо согласно выписки [из] протокола заседания президиума сельсовета мое имущество не принадлежит к продаже, а принадлежит к продаже Шипилова Р. Г.

А посему я прошу Президиум ЦИК УССР срочно разобрать мое заявление и приостановить дело высылки меня из моего дома до урегулирования настоящего вопроса. Надеюсь, что ЦИК не допустит к такому незаконному действию местные органы власти и решит оставить мой дом за мной.

Приложение *: выписка [из] протокола заседания президиума сельсовета и налогового листа за № 70, который и доказывает, что мое хозяйство является отдельным²⁹.

17.VIII.1929 г.

К сему Шипилов А. Р.

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 357, арк. 135, Оригінал. Рукопис.

* В справі відсутнє.

²⁹ Заяву подано на особистому прийомі у ВУЦВКу і у проханні заявнику було відмовлено.- Док. № 40.

№ 41
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО
ОКРУЖНОГО СУДУ ПРО ЗАСУДЖЕННЯ ЖИТЕЛІВ
С ЛИСТВИНЕ КОРСУНСЬКОГО Р-НУ
ЗА НЕЗДАЧУ ХЛІБНИХ ЛИШКІВ

14 вересня 1929 р.

Вирок
Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки

1929 р. вересня 14 дня. Надзвич [айна] сесія Шевченківського округового суду в складі: головуючого Іванова, членів Пастельняка і Морозова, з секретарем Богославським, при участі прокурора т. Лазарчук, розглянувши в закритому судовому засіданні справу по звинуваченню гр. родом з селян с. Листвине Корсунського р-ну Шевченківської округи Лисенко Миколи Петровича, 51 року, займається хліборобством, господарство вище середняцького, малоосвічений, Лисенко Степана Миколаєвича, 28 років, займається хліборобством та робить по каменоломству, по фаху крепільщик-горноробочий, член спілки гірняків з 1924 p., малописьменний, несудимий, звинувачуються в підпалі клуні члена сільради Поштаренка та хороненні вибухового набоя, в злочинах, передбачених 54.8 та 196-м арт. КК.

Розглянувши матеріали справи, допитавши свідків та заслухавши пояснення підсудних, суд встановив: що гр. Лисенко Микола вороже настроєний проти міроприємств радянської влади, під час хлібозаготовчої кампанії не виконував розпоряджень сільради та хлібозаготовчої комісії яро здачу лишків хліба, а коли до нього з'являлись, щоб сповістити про збори, виклик до сільради тощо, то з'явившогося виганяв з двору, лаючись по матерщині. І не дивлячись на те, що має міцне господарство при малій кількості їдоків, лишків хліба не продав. Таке відношення з боку Лисенка Миколи викликало сільраду винести постанову про бойкот Лисенка Миколи як злісного нездатчика хліба та прохання про висилку його за межі УСРР.

Сількомісія по хлібозаготівлі, розглянувши список селян, у яких повинен був бути хліб, маючи на увазі, що хліб повинен бути у гр. Лисенка М., ухвалила обложити його в ЗО пуд. і, після заяви Лисенка, що у нього хліба нема, 2 травня 1929 р. комісія направилась до садиби його перевірити його заяву. Під час огляду садиби хліба знайдено не було, але було знайдено захованим у дровах сало. Під час цього до комісії надійшла заява, що підс[удний] Лисенко М. свій хліб сховав у сина - Лисенка Степана, та його сусіда Гарячого, і коли комісія зробила огляд у Лисенка Степана, то у нього було знайдено: диск з 42 набоями від кулемета, 25 шматків динаміту і сім капсул та ін., під час чого Лисенко Степан втік, і з'явився лише на другий день в міліцію. 4 червня 1929 р. у члена сільради, що неодноразово виступав на зборах, зазначаючи про те, що його сусід Лисенко Микола має хліб і не бажає продати такий, годині у 8-й ранку, коли у хаті Поштаренка нікого не було, було підпалено клуню, яка згоріла, а також згорів і матеріал, що був приготовлений для повітки. Притому, коли починала горіти клуня, з хати вийшов Лисенко Микола, і коли до нього звернулась гр-ка Сиченко Текля, яка казала йому, аби тушив, то останній казав їй: "Хай горить, не треба тушити, ми її не затушимо", а також під час пожежі, коли свідок Макаренко звернувся до Лисенка М. і запитав його, чого він не спасає, то Лисенко відповів - "хай горить", не дивлячись на тс, що інші селяне тушили пожежу та накривали мокрими ряднами клуню підсудного на випадок, коли повернеться вітер в бік клуні підсудного, щоб од його клуні не загорілись хати сусідів. На підставі вищезгаданого, суд вважає доведеним, що підсудний Лисенко Микола, маючи злобу на Поштаренка як члена сільради, активного робітника по хлібозаготівлі, з метою паралізації його діяльності та взагалі актива села щодо хлібозаготівлі, бажаючи залякати актив села щодо рішучих дій проти заможного елемента, вчиняв терористичний акт, знищивши через підпал клуню о 8-й годині ранку у гр. Поштаренка, чим вчинив злочин, передбачений 54.8-м арт. КК, що Лисенко Степан, загарбавши таємно вибухове надіб'я та хоронивши таке без належного дозволу, вчинив злочин, передбачений 74.1-м арт. КК. А тому, обміркувавши 42-44-й арт. КК, враховуючи, що злочин заподіяно проти інтересів держави та трудящих, вважаючи участь в підпалі Лисенка Степана недоведеною, суд присудив:

Лисенка Миколу Петровича за арт. 54.8-м КК за відсутністю обтяжливих обставин до позбавлення волі з суворою ізоляцією терміном на вісім років з конфіскацією половини належного йому майна, а також обмежити його в правах, передбачених п. "а", "б" і "в" арт. 29-го КК, на три роки. Лисенка Степана Миколаєвича за арт. 74.1-м КК до позбавлення волі на три роки з обмеженням прав, передбачених п. "а", "б", "в" арт. 29-го КК, на два роки. Засіб запобігання залишити поперед обраний - тримання під вартою, зарахувавши їм попереднє затримання: Миколі Лисенко з 6 червня 1929 p., Степану Лисенко з 4 червня 1929 р. Судвитрати покласти на засуджених. Річдокази конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до Надзвич [айної] сесії Найвищого Суду протягом 48 год.³⁰

Оригінал за належними підписами.
З оригіналом згідно:
Секретар *

ЦДАЖР України, ф. 24, оп. 13, спр. 68, арк. 3-4. Засвідчена копія *.

* Підпис нерозбірливий.

* Документ засвідчений печатною Шевченківського окружного суду.

³⁰ Кримінально-касаційна колегія Верховного суду УСРР постановою від 21 січня 1930 р. залишила вирок у силі.- Док. № 41.

№ 42
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ІНСТРУКТОРА АРТЕМІВСЬКОГО
ОКРВИКОНКОМУ АСТАПОВА ПРО ПЕРЕВІРКУ СКАРГ
ЖИТЕЛІВ С КРИВІ ЛУКИ ЛИМАНСЬКОГО Р-НУ
НА НАДМІРНЕ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ХЛІБОЗАГОТІВЛІ

25 жовтня 1929 р.*

Артемовскому окружному исполнительному комитету
От инструктора ОИКа тов. Астапова - no вопросу жалоб в ВУЦИК
избирателей Кривой Луки Лиманского р-на
в просьбе, пересмотра объектов обложения сельхозналогом
и хлебозаготовками граждан Супрунова С. Ф.,
Иващенко Т. и Корсунова

Докладная записка

12 октября 1929 г. вместе с Лиманской районной налоговой комиссией выехали в Кривую Луку для производства обследования и выявления истины жалоб вышепоименованными гражданами. Прежде, чем приступить формально к обследованию, провел беседу с активом села с участием КНС по вопросу сельхозналога, хлебозаготовок и т. д. На беседе присутствовало 35 человек. Из выступлений товарищей можно констатировать, [что] жалобщики с заявлениями в сельский совет не обращались. Все они зажиточные крестьяне и не раз обращаются с подобными жалобами в ВУЦИК. После беседы член президиума РИК тов. Рудинский открыл заседание районной налоговой комиссии и приступили к разбору 45 заявлений, поступивших на протяжении нескольких месяцев, в числе которых и рассматривались заявления жалобщиков. В результате работы комиссия выявила:

Супрунов С. Ф. До обследования у него учтены нормы объектов обложения следующие: 9 едоков, 7,12 сотых земли - 234 руб. 96 коп., сенокос 0,81 саженей - 24 руб. 23 коп., лошадей 3, корова 1 - 107 руб. Всего земледельческого дохода 366 руб. 19 коп. Доход от промысла (на Донце водяная мельница и портняжество) - 395 руб., 8 % надбавки, всего 55 руб. 28 коп. Общий валовой доход - 746 руб. 47 коп., к уплате сельхозналога - 100 руб. 11 коп.

После обследования при участии самого Супрунова выявлено: 9 едоков, земли 6 дес.- 198 руб., сенокос 0,81-24 руб. 23 коп., коров 1, лошадей 3 - 107 руб. (всего дохода от земледелия). Доход от промысла за 6 месяцев. На ремонт, слабый помол, наколка камня, и другие усовершенствования - 80 рабочих дней. Производственных дней засчитать 100. Суточный перемол установить 40 пуд. Мирчука взыскивается с каждого пуда минимально (3 пуда) - 300 пудов. По норме сдачи мирчука государству - 155 пуд. по минимальной цене 80 коп. за пуд - 124 руб., а остальные 140 руб. продано на рынке в среднем 3 руб. пуд - 420 руб. Итого валовой доход 544 руб. Скидка на производственные расходы 5 % - 27 руб. 20 коп. к оплатной, норма 516 руб. 80 коп.: 2 хозяйства - 258 руб. 40 коп. Заработок от портняжества (дочь и мать - модистки) 75 руб. в год, скидка 35 % - 26 руб. 25 коп. Всего от неземледельческого дохода за нормами - 284 руб. 65 коп. Земледельческий доход 329 руб. 23 коп.- 613 руб. 88 коп., 7 % надвышки - 42 руб. 98 коп.- 656 руб. 86 коп.

С подсчетом указанных норм согласно постановления окрисполкома по единому сельхозналогу к уплате налога Супрунову вместо 100 руб. 11 коп.- 77 руб. 68 коп. Понижение с/х налога (23 руб. 57 коп.) объясняется тем, что валовая доходность от водяной мельницы до обследования сельхозналога оплачивалась Супруновым. Фактически в этом доходе наполовину участвовал местный крестьянин Резников. В отношении его дочери Ульяны вопрос отпадает, так как она является членом семьи и сельхозналог не платит.

Корсунов О. О. Начисленные нормы объектов обложения сельской налоговой комиссией законны и правильны. В отношении страховки за проданных быков он в сельский Совет не обращался, страховка снята.

Иващенко Т. В. Обложено его налогом дважды за скотину и непосильную хлебозаготовку. Выявилось следующее. Иващенко живет нераздельно в Артемовском р-не в с. Григорьевка, куда и переселился. Там записал налоговый паспорт - 13 едоков, 15,60 [дес] земли, сенокоса 2,40 саж., лошадь 1, волов 2, коров 2, овец 7. Сельхозналог платит 79 руб. 32 коп. В Криволучском сельсовете Лиманского района в налоговый паспорт записал 12 едоков, волов 4, овец 3, усадьбы 0,30, земли 7,65. К уплате сельхозналога 18 руб. 75 коп., хлебозаготовка 150 пудов.

Характерно, что первая налоговая карточка за № 235 выписана па сына Иващенка Кирилла Тимофеевича *, а вторая налоговая карточка - на себя, Иващепко Тихона Васильевича. Фактически едоков не 25, а все-то 12. Фиктивную дробленность своего хозяйства, выписывание двух налоговых паспортов и приписка 13 "мертвых душ" -несомненная попытка со стороны Иващенко повлиять на снижение норм суммы в объектах обложения его сельхозналогом. В части хлебозаготовок установлена норма по Криволуцкому селу 150 пудов, исходя из его землеобеспеченности 7,12 сотых при условии обмолота 35 пудов с десятины. Принимая во внимание, что его основное хозяйство находится в Артемовском районе, где он постоянно живет, указанная выше хлебозаготовка 150 пудов вполне реальна. Нужно добавить, что РИК и сельский Совет неоднократна просили у Иващенко представить справку от Григорьевского сельсовета о выполнении сельхозналога и хлебозаготовок. Иващенко справки не представил и уклоняется от представления. Эта жалоба разрешена следующим порядком: составлен обстоятельный акт с учетом фактической доходности в Криволуцком селе, а остальные виды обложения по Григорьевскому сельсовету просить Артемовский РИК пересмотреть в части слияния всей доходности. Лиманский РИК сообщает Артемовскому РИКу о его обложении по хлебозаготовке на 150 пудов для общего учета.

Инструктор ОИК Астапов

Примечание: прилагаю три заявления, налоговые паспорта Иващенко: 235, 2058 за 1928/29 г. 210/93 за 1927/28 г.; Супрунова 209 за 1926/27 г. Прошу за минованием надобности секретариат ОИКа переслать карточку Супрунова, № [235] Иващенко, карточку № 210/93 и повестку о хлебозаготовке через Лиманский РИК Криволуцкому Совету для вручения по принадлежности. Налоговые карточки 2058, 235 Иващенко направить Лиманскому РИК тов. Рудинскому для перерасчета на основании составленного акта *.

Копію докладної записки направлено Лиманському РПК, фракції РИКу і ОПК³¹.

Оригіналові відповідає       Челюканов

ЦДАЖР України, ф. 1, оп. 5, спр. 354, арк. 155-156. Засвідчена копія.

* Дата одержання доповідної записки у ВУЦВКу.

* Так у тексті, слід читати "Тихоновича".

* Вказані у примітці матеріали в архівній справі відсутні.

³¹ Секретар Артемівського орквиконкому Гатов надіслав копію цієї доповідної записки до ВУЦВКу, повідомивши при цьому, що від населення с. Крива Лука Лиманського р-ну надходить багато скарг на неправильне оподаткування і завищені плани хлібозаготівлі. Щоб розібратися в дійсному становищі окрвиконком і відрядив на місце інструктора Астапова, в доповідній записці якого справа з'ясовується більш об'єктивно.- Док. № 42.

№ 43
З СТАТТІ Й. В. СТАЛІНА "РІК ВЕЛИКОГО ПЕРЕЛОМУ"
ПРО РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

3 листопада 1929 р.

...Рухнули і розвіялися прахом твердження правих опортуністів (група Бухаріна) відносно того, що:

а) селяни не підуть у колгосп;

б) посилений темп розвитку колгоспів може викликати лише масове невдоволення і розмичку селянства з робітничим класом;

в) "стовповим шляхом" соціалістичного розвитку на селі с не колгоспи, а кооперація;

г) розвиток колгоспів і наступ на капіталістичні елементи села може залишити країну без хліба.

Все це рухнуло і розвіялося прахом, як старий буржуазно-ліберальний мотлох.

Пo-перше, селяни пішли в колгоспи пішли, пішли цілими селами, волостями, районами.

По-друге, масовий колгоспний рух не ослабляє, а зміцнює змичку, даючи їй нову, виробничу базу. Тепер навіть сліпі бачать, що коли і є якесь серйозне невдоволення у основних мас селянства, то воно стосується не колгоспної політики радянської влади, а того, що Радянська влада не може угнатися за ростом колгоспного руху в справі постачання селянам машин і тракторів.

По-третє, спір про "стовповий шлях" соціалістичного розвитку села G спір схоластичний, гідний молодих дрібнобуржуазних лібералів типу Айхенвальда і Слєпкова. Ясно, що поки не було масового колгоспного руху, "стовповим шляхом" були нижчі форми кооперації, постачальницька і збутова кооперація, а коли виступила на сцену вища форма кооперації, її колгоспна форма, остання стала "стовповим шляхом" розвитку. Говорячи без лапок, стовповим шляхом соціалістичного розвитку села є кооперативний план Леніна, який охоплює всі форми сільськогосподарської кооперації, від нижчих (постачальницько-збутова) до вищих (виробничо-колгоспна). Протиставити колгоспи кооперації - значить знущатися з ленінізму і розписатися в своєму власному неуцтві.

По-четверте, тепер навіть сліпі бачать, що без наступу на капіталістичні елементи села і без розвитку колгоспного і радгоспного руху ми не мали б тепер ні вирішальних успіхів у справі хлібозаготівель, здобутих в поточному році, ні тих десятків мільйонів пудів недоторканих хлібних запасів, які вже нагромадилися в руках держави.

Більше того, можна з певністю сказати, що завдяки ростові колгоспно-радгоспного руху ми остаточно виходимо або вже вийшли з хлібної кризи. І якщо розвиток колгоспів і радгоспів піде посиленим темпом, то немає підстав сумніватися в тому, що наша країна через яких-небудь три роки стане однією з найбільш хлібних країн, якщо не найбільш хлібною країною в світі.

В чому полягає нове в нинішньому колгоспному русі? Нове і вирішальне в нинішньому колгоспному русі полягає в тому, що в колгоспи йдуть селяни не окремими групами, як це мало місце раніше, а цілими селами, волостями, районами, навіть округами.

А що це значить? Це значить, що в колгоспи пішов середняк. В цьому основа того корінного перелому в розвитку сільського господарства, який становить найважливіше досягнення радянської влади за минулий рік...

Сталін Й. Твори.- Т. 12.- С 130-132.

№ 44
ВИРОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СЕСІЇ
МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКОГО ОКРСУДУ ПРО ЗАСУДЖЕННЯ
ЖИТЕЛІВ С. КУДІЇВЦІ СТАНІСЛАВЧИЦЬКОГО Р-НУ
ЗА ВОРОЖЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЗАХОДІВ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА СЕЛІ

2 грудня 1929 р.

Вирок

Іменем Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929 г. декабря 1-2 дня чрезвычайная сессия Могилев-Подольского окрсуда по криминальному отделу в составе председательствующего Вишневецкого, членов Головко и Фостия, при секретаре Росочинском, в присутствии прокурора Дорфмана.

Рассмотрев в закрытом судебном заседании дело по обвинению: I. Сорочинского Константина Васильевича 1888 г. рожд., из селян, лишенного права голоса, судимого по ст. 119-й УК УССР; II. Марцынюка Григория Варфоломеевича, 1897 г. рожд., из селян, несудимого, беспартийного; III. Лиманковского Григория Андреевича, 1896 г. рожд., из селян, б/п, был под следствием за распространение провокационных слухов; IV. Коновалова Феодосия Ивановича, 1876 г. рожд., б/п,. крестьянина, судимого по ст. 90-й УК УССР; V. Мацышина Григория Петровича, 1899 г. рожд., б/п, крестьянина, судимого по ст. 54.10-й УК; VI. Ткачука Феодосия Терентьевича, 1884 г. рожд., крестьянина, несудимого, б/п.; VII. Блажко Федора Максимовича, 1874 г. рожд., крестьянина, несудимого. Все из с. Кудиевцы Станиславчицкого района Могилев-Под [ольского] округа. Данными, добытыми предварительным и судебным следствием, установлено, что, начиная с 1928 г., при проведении различного рода кампаний на селе и различных мероприятий советской власти на селе, в с. Кудиевцах со стороны кулацко-зажиточной части было оказано большое противодействие вплоть до срыва отдельных мероприятий соввласти и кампаний на селе. Особенно это было проявлено в период перевыборов Советов 1928/29 г., самообложения, контрактаций, коллективизации 1929 г. Сорочинский являлся идеологом и руководителем антисоветских проявлений на селе, в его антисоветских действиях ему активно помогали Лиманковский, Марцынкж, Коновалов, Ткачук, Блажко, которые повседневно агитировали против проводимых мероприятий соввласти, а 21 июля 1929 г. сорвали сход по вопросу коллективизации и контрактации. Благодаря их деятельности население и сельсовет были терроризированы и парализованы, а часть бедноты попала под их влияние, так бедняк Мацышин выступал на сходе открыто против соввласти. На основании изложенного чрезвычайная сессия считает целиком доказанным инкриминируемые обвиняемым преступления. А посему, руководствуясь статьями 296, 297-й УПК УССР и на основании ст. 54.10-й УК УССР чрезвы чайная сессия приговорила:

I. Мацышина Григория Петровича к трем годам лишения свободы со строгой изоляцией, на основании ст. 48-й приговор считать условным с испытательным сроком на три года. Из-под стражи освободить; II. Блажко Федора Максимовича к трем годам лишения свободы со строгой изоляцией, на основании ст. 29-й п. "а", "б", "в" поразить в правах после отбытия наказания на три года; III. Ткачука Феодосия Терентьевича; IV. Коновалова Феодосия Ивановича к пяти годам лишения свободы со строгой изоляцией каждого, на основании ст. 29-й п. "а" "б" после отбытия наказания поразить в правах" на три года каждого; V. Марцынюка Григория Варфоломеевича; VI. Лиманковского Григория Андреевича к восьми годам лишения свободы со строгой изоляцией каждого, на основании ст. 33-й после отбытия наказания запретить проживание на Правобережье Украины на три года каждого и на основании ст. 29-й п. "а", "б", "в" после отбытия наказания поразить в правах каждого на три года; VII. Сорочинского Константина Васильевича к десяти годам лишения свободы со строгой изоляцией, конфисковав лично принадлежащее ему имущество, на основании ст. 33-й после отбытия наказания запретить проживание на Правобережной Украине на т да и на основании ст. 29-й п. "а", "б", "в" после отбытия наказания поразить в правах на три года. Всем обвиняемым меру пресечения избрать содержание под стражей. Судебные издержки взять на счет государства. Приговор может быть обжаловал в 48-часовой срок в Верх-суд УССР³².

Оригінал за належними підписами.
Копія правдива:
Секретар *

ЦДАЖР України, ф. 24, oп. 13, спр. 68, арк. 15. Засвідчена копія *.

* Підпис нерозбірливий.

* Документ засвідченим печаткою Могилів-Подільського окружного суду.

³² Кримінально-касаційна комісія Верховного суду УСРР постановою від 27 січня 1930 р. залишила вирок в силі.- Док. № 44.

№ 45
ПОСТАНОВА УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАРАДИ
НА ДОПОВІДЬ УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ ПРО ДОПОМОГУ
СЕЛЯНСТВУ В РАЙОНАХ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НЕДОРОДУ³³

27 грудня 1929 р.

І. Доповідь урядової комісії по недороду взяти до відому.

II. Констатувати, що допомога, надана населенню недорідних районів і використана для бідняцько-середняцьких шарів селянства, сприяла збереженню темпу розвитку сільського господарства недорідних округ і, зокрема, мала позитивні наслідки як в змісті надання потрібної допомоги селянству під час лиха, так і з політичного боку, як яскравий зразок допомоги нужденному населенню з боку держави.

III. Відмітити що:

1. Допомогою охоплено дорослого населення близько 250 тис. чоловік, що складає понад 12 % всієї кількості дорослого населення в недорідних районах.

2. Охоплено допомогою дітей понад 250 тис. душ, що складає біля 20 % всієї кількості дітей в недорідних районах.

3. Що план постачання продуктів як для дорослого населення, так і для дітей виконано задовольняюче (близько 90 % до плану).

4. Збільшення і поліпшення допомоги дітям було здійснено за рахунок додаткових асигнувань з місцевих джерел, шляхом участі громадськості в допомозі, організацією громадського хлібовипікання тощо; зокрема [слід] відмітати значні досягнення в справі допомоги дітям на Одещині.

5. Надану допомогу завдяки активній участі КНС та бідноти одержала дійсно найнужденніша частина бідняцько-середняцьких шарів селянства.

6. Постачання кормів худобі проводилося зі значним запізненням, що негативно відбилося на стані худоби і що зазначене пояснюється, з одного боку, об'єктивними причинами, як-то неможливістю своєчасного завозу фуражу з поза меж України, відсутністю достатньої кількості концкормів і, з другого боку, слабою роботою постачальницьких організацій.

ІV. Констатувати, що ціла низка об'єктивних умов, пізнє затвердження плану робіт, а в зв'язку з цим і неможливість проведення робіт восени, пізня весна, проведення посівної та хлібозаготовчої кампаній - не дали можливості своєчасно і повно виконати план громадських робіт.

Але разом з цим відмітити, що внаслідок проведених громадських робіт виконано значну кількість цінних для сільського господарства робіт - висушено 5100 га, зрошено 1185 га, закріплено пісків 1360 га, влаштовано лісових захисних смуг на площі 1455 га, закладено 170 га лісових питомників, влаштовано до 230 ставків, поліпшено шляхів протягом 285 км. V. Зауважити Миколаївському і Першотравенському ОВК на слабе виконання плану робіт (до 30 % плану).

VI. Констатувати, що в Херсонській і, почасти, в Одеській округах не вжито всіх заходів до забезпечення технічного боку проведення робіт, внаслідок чого якість робіт не завжди задовольняюча. VII. Констатувати, що майже по всіх бувших недорідних округах недостатньо притягалося безкоштовно до виконання робіт заможне селянство. VIII. Запропонувати ОВК бувших недорідних округ подати до HKЗС остаточні звіти по громадських роботах не пізніше 1.11. 1930 р. IX. Запропонувати ОВК всі закінчені і незакінчені роботи передати зацікавленому населенню і вжити заходів до забезпечення всіх робіт від руйнування і пошкодження весною.

X. Вважати, що весь план громадських робіт мусить бути обов'язково виконаний. Зобов'язати ОВК бувших недорідних округ виконати весною всі роботи за планом, притягаючи для проведення їх населення, що одержало аванси і не відробило їх, а також і заможне та зацікавлене селянство безкоштовно.

XI. Прийняти до відому, що за не остаточними розрахунками за відпущені продукти, у розпорядженні урядової комісії по недороду залишилося 2430 тис. крб., з них готівкою 976 тис. крб.

XII. 97 тис. крб., що внесені були ЦКДД для збільшення вартості пайку поверх асигнованих 1 млн крб., повернути ЦКДД.

XIII. Решту суми, а також і можливі надходження невикористаних сум від округ та постачальницьких організацій, зарахувати до держскарбниці для мети фінансування народного господарства, доручивши НКФ подати конкретний план використання цієї суми.

XIV. Перевірку відчитності в справі розрахунків за відпущені та використані продукти доручити НКФінові.

XV. Урядову комісію по недороду з цього часу вважати за ліквідовану³⁴.

ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 49, арк. 21-22. Копія.

³³ Див. док. № 27.-Док. № 45.

³⁴ Допомога районам, що постраждали від недороду, була тривалою. Остаточний план допомоги Раднарком УСРР затвердив ще 6 листопада 1928 р. і 16 листопада він був розісланий на місця. Потерпілими від недороду визнано 76 адміністративних районів в 11 округах. Найбільш потерпілими вважалися всі райони Одеського, Миколаївського, Херсонського округів та Молдавської АСРР, в яких потребували допомоги 16 % населення. Порівняно менших втрат зазнали інші 7 округів: Мелітопольський, Криворізький, Первомайський, Зінов'євський, Дніпропетровський, Запорізький та Кременчуцький, в межах яких недорідними визнано від 10 до 55 % районів (11 % населення). Але деякі райони Запорізького, Первомайського та Тульчинського округів не були визнані потерпілими, хоч становище населення там було тяжке. їм була надана фінансова допомога, виключно для дітей. Урядовим планом встановлений термін допомоги -10 місяців, практична з 1 жовтня 1928 р. до 1 серпня 1929 р. Планом передбачалися: організація харчування дорослого населення і дітей, постачання фуражу для тваринництва, відстрочка для селян платежів по позиках та надання пільг по с/г податку, забезпечення потреб під час весняної (1929 р.) сівби, посилення медичної та ветеринарної служб, проведення громадських робіт та ін. Для харчування дорослих було виділено 255,2 тис. борошна (84,7 % до плану), картоплі - 114,7 тис. ц (53,2 % до запланованого), для дітей - 239,6 тис. ц борошна (88,2 % до плану). Крім цих продуктів видавалися також крупа, цукор, олія, цибуля та ін. Загалом план постачання був виконаний на 83,2 %. На харчування дорослих і дітей виділено 11338 тис. крб., з них більш як 10 млн крб. асигнував уряд СРСР, решту - Центральна комісія допомоги дітям (ЦКДД) та Український Червоний Хрест (УЧХ). Доповідь урядової комісії по недороду див.: ЦДАЖР України, ф. 27, оп. 10, спр. 49, арк. 3-20.- Док. № 45.

№ 46
З ПРОМОВИ И. В. СТАЛІНА НА КОНФЕРЕНЦІЇ
АГРАРНИКІВ-МАРКСИСТІВ "ДО ПИТАНЬ АГРАРНОЇ
ПОЛІТИКИ В СРСР" - ПРО КЛАСОВІ ЗРУШЕННЯ
І ПОВОРОТ У ПОЛІТИЦІ ПАРТИ

29 грудня 1929 р.

Нарешті питання про класові зрушення в країні і наступ соціалізму на капіталістичні елементи села. Характерна риса роботи нашої партії за останній рік полягає в тому, що ми, як партія, як радянська влада:

а) розгорнули наступ по всьому фронту проти капіталістичних елементів села.

б) цей наступ дав і продовжує давати, як відомо, дуже відчутні позитивні результати.

Що це значить? Це значить, що від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства ми перейшли до політики ліквідації куркульства, як класу. Це значить, що ми проробили і продовжуємо пророблювати один з вирішальних поворотів в усій нашій політиці.

До останнього часу партія стояла на позиції обмеження експлуататорських тенденцій куркульства. Відомо, що ця політика була проголошена ще на VIII з'їзді партії. Вона, ця сама політика, була знову проголошена при запровадженні непу і на XI з'їзді нашої партії. Всі пам'ятають відомий лист Леніна про тези Преображенського³⁵ (1922 p.), де він знову вертається до питаня про необхідність проведення саме такої політики. Вона була, нарешті, підтверджена XV з'їздом нашої партії. її і проводили ми до останнього часу.

Чи правильна була ця політика? Так, вона була тоді безумовно правильна. Чи могли ми років п'ять або років три тому розпочати такий наступ на куркульство? Чи могли ми тоді розраховувати на успіх такого наступу? Ні, не могли. Це було б найнебезпечніпшм авантюризмом. Це було б найнебезпечнішою грою в наступ. Бо ми напевно зірвалися б на цьому і, зірвавшись, зміцнили б позиції куркульства. Чому? Тому, що у нас не було ще тих опорних пунктів на селі, у вигляді широкої сітки радгоспів і колгоспів, на яких можна було б базуватися в рішучому наступі проти куркульства. Тому, що ми не мали тоді можливості замінити капіталістичне виробництво куркуля соціалістичним виробництвом колгоспів і радгоспів.

В 1926-1927 роках зінов'євсько-троцькістська опозиція посилено нав'язувала партії політику негайного наступу на куркульство. Партія не пішла на цю небезпечну авантюру, бо вона знала, що серйозні люди неможуть дозволити собі гру в наступ. Наступ на куркульство є серйозна справа. Його не можна змішувати з декламацією проти куркульства. Його не можна також змішувати з політикою дряпання з куркульством, яку посилено нав'язувала партії зінов'євсько-троцькістська опозиція. Наступати на куркульство - це значить зломити куркульство і ліквідувати його, як клас. Поза цими цілями наступ є декламація, дряпання, пустодзвонство, все що завгодно, тільки не справжній більшовицький наступ. Наступати на куркульство - це значить підготуватися до діла і ударити по куркульству, але ударити по ньому так, щоб воно не могло більше звестися на ноги. Це й називається у нас, більшовиків, справжнім наступом. Чи могли ми розпочати років п'ять або років три тому такий наступ, сподіваючись на успіх? Ні, не могли.

Справді, куркуль виробляв у 1927 р. більш як 600 млн пуд. хліба, а продавав з цієї суми в порядку позасільського обміну близько 130 млн. пудів. Це досить серйозна сила, на яку не можна не зважати. А скільки виробляли тоді наші колгоспи і радгоспи? Близько 80 млн пуд., з яких вивезли на ринок (товарний хліб) близько 35 млн пуд. Судіть самі, чи могли ми тоді замінити куркульське виробництво і куркульський товарний хліб виробництвом і товарним хлібом наших колгоспів і радгоспів? Ясно, що не могли.

Що значить при таких умовах розпочати рішучий наступ на куркульство? Це значить напевно зірватися, посилити позиції куркульства і залишитися без хліба. Ось чому ми не могли і не повинні були розпочинати тоді рішучого наступу на куркульство всупереч авантюристським декламаціям зінов'євсько-троцькістської опозиції.

Ну, а тепер? Як тепер стоїть справа? Тепер у нас є достатня матеріальна база для того, щоб ударити по куркульству, зломити його опір, ліквідувати його, як клас, і замінити його виробництво виробництвом колгоспів і радгоспів. Відомо, що в 1929 р. виробництво хліба в колгоспах і радгоспах становило не менш як 400 млн пуд. (на 200 млн пуд. менше, ніж валова продукція куркульського господарства в 1927 p.). Відомо далі, що в 1929 р. колгоспи і радгоспи дали товарного хліба більш як 130 млн пудів (тобто більше, ніж куркуль у 1927 p.). Відомо, нарешті, що в 1930 р. валова хлібна продукція колгоспів і радгоспів становитиме не менш як 900 млн пудів (тобто більше, ніж валова продукція куркуля в 1927 p.), а товарного хліба дадуть вони не менш як 400 млн пуд. (тобто незрівнянно більше, ніж куркуль у 1927 p.).

Так стоїть тепер справа у нас, товариші.

Ось яке переміщення відбулось у нас в економіці країни.

Тепер у нас є, як бачите, матеріальна база для того, щоб замінити куркульське виробництво виробництвом колгоспів і радгоспів. Саме тому наш рішучий наступ на куркульство має тепер безперечний успіх.

Ось як треба наступати на куркульство, якщо говорити про справжній і рішучий наступ, а не обмежуватися пустопорожньою декламацією проти куркульства.

Ось чому ми перейшли останнім часом від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства до політики ліквідації куркульства, як класу.

Ну, а як бути з політикою розкуркулювання, чи можна допустити розкуркулювання в районах суцільної колективізації? - запитують звідусіль. Смішне запитання! Розкуркулювання не можна було допускати, поки ми стояли на точці зору обмеження експлуататорських тенденцій куркульства, поки ми не мали можливості перейти в рішучий наступ проти куркульства, поки у нас не було можливості замінити куркульське виробництво виробництвом колгоспів і радгоспів. Тоді політика недопустимості розкуркулювання була необхідна і правильна. А тепер? Тепер - інша справа. Тепер ми маємо можливість повести рішучий наступ на куркульство, зломити його опір, ліквідувати його, як клас, і замінити його виробництво виробництвом колгоспів і радгоспів. Тепер розкуркулювання проводиться самими бідняцько-середняцькими масами, які здійснюють суцільну колективізацію. Тепер розкуркулювання в районах суцільної колективізації не є вже простий адміністративний захід. Тепер розкуркулювання становить там складову частину утворення і розвитку колгоспів. Тому смішно і несерйозно розводитись тепер про розкуркулювання. Знявши голову, за волоссям не плачуть.

Не менш смішним здається друге питання: чи можна пустити куркуля в колгосп. Звичайно, не можна його пускати в колгосп. Не можна, бо він є заклятим ворогом колгоспного руху.

Сталін Й. Твори.- Т. 12.- С 165-169.

³⁵ Див. В.№ І.№ Ленін. Твори, вид. 3-тє, т.№ XXVII, стор.№ 191-194. (Прим, док.). - Док. № 46.

На початок

Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу

Copyright © 2025 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua