На початок
1. Фамільний архів Апостолів. Конкретний засновник невідомий. Очевидно, ним був Павло Апостол, полковник Миргородський (1659-1678). Місце зберігання, вміст та історія невідомі.
Згадувано: Лазаревский А.[Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ.
Публікації: А.Л. [Лазаревський О.] Дневник Петра Даниловича Апостола (май 1725 - май 1727) // КС. - 1895. - Т. L, № 7-8. - С. 100-155.
2. Фамільний архів Бакуринських. Один з найстаріших фамільних архівів Лівобережжя, що містив документи від початку XVII ст. Конкретний засновник невідомий. Очевидно, ним міг бути Микола Бакуринський, власник м. Ріпки на Чернігівщині. Вміст: приватноправові акти роду, фамільне листування з кінця XVI ст. Останнє місце зберігання - с. Церковище Городнянського повіту Чернігівської губ.
Описаний з частковою публікацією документів: Татищев Ю. В. Черниговския архивы (Отчет о командировке в Черниговскую губернию). - Х., 1901. - С. 10-33.
Публікації: В. Г. Шляхетське сватаннє: Два листи Мик. Бакуринського до Мик. Глібовича-Піроцького 1645-1647 // Україна. - 1914. - Кн. 2. - С. 64-67.
3. Фамільний архів Барановських. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, це був Панько Барановський, знатний військовий товариш (1687). Первісне місце зберігання невідоме. Наприкінці ХІХ ст. потрапив до І. В. Лучицького. Вміст: купчі, укази Синоду Російської православної церкви, документи козелецької протопопії XVIII ст.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - Т. 1, ч. 2. - К., 1892. - С. 1334.
4. Фамільний архів Білозерських. Засновник - хорунжий Ніжинської полкової канцелярії Василь Білозерський (1784). Зберігався на хуторі під Борзною. Вміст та історія невідомі. Серед інших архівалій були папери Велланських.
Згадувано: Два письма к Н.И. Костомарову // КС. - 1903. - Т. LXXXI, № 5. - С. 87; Белозерский Н. Добавки и поправки постояннаго читателя "Киевской старины" // КС. - 1884. - Т. VIII, № 5. - С. 146-15.
Публікації: А. Л.[Лазаревский А.]. Письма Данила Михайловича Велланскаго (1805- 1834) // КС. - 1897. - Т. LIX, № 11. - С. 289-310; Летописныя заметки 1783-1811 гг. // КС. -
Т. LIX, № 12. - С. 65-66; Южнорусския летописи, открытыя и изданныя Н. Белозерским. -
Т. 1. - К.: Университетская тип., 1856. - 166 с.
5. Фамільний архів Берлів. Засновник - Іван Берло, сотник Воронківський (1696-1706), суддя полковий Переяславський (1707-1711). Наприкінці ХІХ ст. потрапив до збірки О. Лазаревського. Вміст: полковницькі та гетьманські універсали, заповіт Івана Берла (1717).
Огляд архіву та публікація документів: Лазаревский А. Из семейной хроники Берлов (1672-1805) // КС. - 1896. - Т. LXIV, № 1. - С. 101-133.
6. Фамільний архів Богдановичів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним був Іван Богданович, сотенний хорунжий Глухівський, з 1680 р. - священик. Місце зберігання, історія та вміст невідомі. Частина потрапила у ХІХ ст. до збірки М. Маркевича.
7. Фамільний архів Борозднів. Один з найдавніших фамільних архівів на Лівобережжі, зберігався в с. Туросня Новозибківського повіту Чернігівської губернії. Конкретний засновник невідомий. Очевидно, ним міг бути Іван Бороздна († до 1620 р.) За відомостями, наведеними О. Лазаревським, розпорошений ще в ХІХ ст.: частина потрапила до збірки А. С. Лашкевича, інша - до приватного архіву А. І. Оболенської. Інформація щодо вмісту архіву не збереглася.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ; Його ж. Описание Старой Малороссии:. - Т. 1: Полк Стародубский. - К., 1888. - С. XV, 234, 380-382; Його ж. Опись имений Бороздн, 1638 // КС. - 1889. - Т. XXVII, № 12. - С. 622-628; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1230.
8. Фамільний архів Бороховичів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, це Андрій Борохович (жив у XVII ст.). Місце зберігання, історія та вміст невідомі.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ.
9. Фамільний архів Вакуленків/Вакуловичів. Засновник - сотник Пирятинський Семен Вакуленко (1696-1720). Зберігався у с. Малютинець Пирятинського повіту Полтавської губ. У ХІХ ст. потрапив до графині К. П. О'Рурк (уродж. Селецької), бабка якої була останньою з Вакуловичів. Вміст: "Книга господарська" Семена Вакуленка; документи роду Свічок.
Публікації: Стороженко Н. В. Семен Вакуленко, сотник Пирятинский (1696-1720) // КС. - 1891. - Т. ХХХІІ, № 1. - С. 119-153 [5 документів 1660-1719 років]; Стороженки. Фамильный архив. - Т. 6. - К., 1908. - С. 515-564.
10. Фамільний архів Василевичів. Конкретний засновник, первісне місце зберігання, історія та вміст невідомі. Наприкінці ХІХ ст. зберігався у нащадків роду Канівських (с. Каліберда Золотоноського повіту Полтавської губ.).
Згадувано: Науменко В. К истории землевладения в Левобережной Малороссии // КС. - 1889. - Т. XXVII, № 12. - С. 642-644.
11. Фамільний архів Велецьких. Засновник полковник Гадяцький Велецький. Місце зберігання невідоме. Архів потрапив до І. В. Лучицького наприкінці ХІХ ст. Вміст: гетьманські універсали кінця XVII - початку XVIII ст.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1334.
12. Фамільний архів Велинських. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним міг бути Василь Велинський, Стародубський міський отаман (1746-1748). Місце зберігання, історія та вміст невідомі. У середині ХІХ ст. потрапив до збірки А.С. Шашкевича, згодом - до збірки О. Лаза-ревського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - К., 1888. - С. XV, 414-415.
13. Фамільний архів Вишневських. Конкретний засновник невідомий. Очевидно, це Андрій Вишневський, військовий товариш (XVII ст.). Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
14. Фамільний архів Войцеховичів. Засновник - Андрій Войцехович, бунчуковий товариш. Первісне місце зберігання невідоме. Вміст: копії гетьманських універсалів, родинне та службове листування, папери І. А. Войцеховича, пензенського віце-губернатора на початку ХІХ ст.
У складі фамільного архіву Сулимів.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. XІV-XVІ.
Публікації: Сулимовский архив. - С. 286-310.
15. Фамільний архів Галаганів. Засновник - Гнат Галаган, полковник Чигиринський (1709-1714), Прилуцький (1714-1739). Зберігався в м. Сокиринці Прилуцького повіту Чернігівської губ. На початку ХХ ст. розірваний між НБУВ (Інститут рукопису) та ЦДІАК. Вміст: Біографія П. Г. Галагана, автобіографія Г. Г. Галагана, приватноправові акти, родинне листування, акти сотенного Пирятинського уряду, службові та господарські документи, в тому числі Г. П. Галагана. Містить також документи спорідненого роду Дараганів, які первісно зберігалися в с. Покорщина.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления. - Т. 3: Полк Прилуцкий. - К., 1902. - С. VII; Лазаревский А. Суды в старой Малороссии (Замечания на монографию Д. И. Миллера "Суды земския, гродския и подкоморския в XVIII в." // КС. - 1898. - Т. LXII, № 7-8. - С. 105; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1227; Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: 1918-1941. - К., 1998. - С. 91.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 245-246; Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К., 2002. - С. 88-95; Гісцова Л. З. Родовий архів Галаганів ЦДІАК України // Архіви України. - 2000. - № 4-6. - С. 39-44.
Публікації: Васильчиков А. А. Семейство Разумовских. - Т. 1. - СПб., 1880. - С.; Лазаревский А. Галагановский фамильный архив // КС. - 1883. -Т. VII, № 11. - С. 452-471; А. Л. [Лазаревский А. ] Полковничьи чиншевики // КС. - 1891. - Т. XXXIII, № 4. - С. 161-163; Його ж. Материалы для биографии Г.П. Галагана // КС. - 1898. - Т. LXII, № 9. - С. 189-224; Письмо Н.А. Марковича (историка) к Г.П. Галагану 1857 // КС. - 1899. - Т. LXIV, № 2. - С. 78-79; Частная переписка Г. П. Галагана // Т. LXV, № 5. - С. 181-198; КС. - 1899. - Т. LXVI, № 7. - С. 24-32; Денежныя и натуральныя повинности в пользу гетмана в конце XVII в. // КС. - 1899. - Т. LXV, № 2. - С. 76-77; Пирятинская "городовая армата" в 1691 г. // КС. - 1899. - Т. LXV, № 3. - С. 127.
16. Фамільний архів Гамаліїв. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним був Михайло Гамалія, полковник Черкаський (1662). Вміст та історична доля невідомі. Зберігався в м. Лисогори.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ.
17. Фамільний архів Герциків. Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. Частина документів потрапила до складу фамільного архіву Кочубеїв.
18. Фамільний архів Головнів. Конкретний засновник, місце зберігання та історична доля невідомі. 1919 р. надійшов до НБУВ (Інститут рукопису). Вміст: майнові та господарчі документи XVIII - початку ХІХ ст., родинне листування. У складі архіву перебували папери Гоголів-Яновських.
Згадувано: Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: 1918-1941. - К., 1998. - С. 89, 91
19. Фамільний архів Горленків. Засновник - Лазар Горленко, полковник Прилуцький (†1687). Первісно зберігався в с. Ярошівка. У першій половині ХІХ ст. значна кількість документів потрапила до збірки М. Маркевича; залишки архіву розграбовані 1918 р.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1228; В. Г. [Горленко В.]. Князь А. В. Дабижа (некролог) // КС. - 1899. - Т. LXV, № 8. - С. 61-63.
Публікації: Роспись рода Горленков, составленная по фамильным родословным и поминальным спискам, грамотам и документам Горленковскаго архива кн. А. В. Дабижа 1885 г. // КС. - 1886. - Т. XV. - № 6. - Приложение, с. I-XII; Дабижа А. Горленки (Очерки прилуцкой старины) // КС. - 1887. - Т. XVII, № 2. - С. 237-268; Т. ХІХ, № 10. - С. 199-232; Келлаш В. Несколько слов о "Журнале" генеральнаго хоружаго Якима Горленка (1736) // КС. - 1888. -
Т. XXIII, № 10. - С. 45-46; В. Г. [Горленко В.]. Раздел посполитых в 1774 г. // КС. - 1893. -
Т. XLIII, № 12. - С. 501-502; Де Пуле. Малороссийския эмигранты // Вестник Европы. - 1872. - Т. V. - С. 63-92.
20. Фамільний архів Граб'янок. Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі.
21. Фамільний архів Грушинських. Конкретний засновник, місце зберігання та вміст невідомі. Наприкінці ХІХ ст. частина документів перебувала в складі фамільного архіву Міклашевських / Олсуф'євих (м. Волокитине).
Згадувано: Плохинский А. Архивы Черниговской губернии. - М., 1899. - С. 180.
22. Фамільний архів Губчиців. Конкретний засновник невідомий. Можливо, ним міг бути Іван Губчиць, сотник Почеповський (1710, 1722-1729). Місце зберігання, вміст документів та історична доля невідомі.
У другій половині ХІХ ст. потрапив до збірки О. Лазаревського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - К., 1888. - С. XV.
23. Фамільний архів Гудовичів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним був Павло Гудович, сотник Балканський (1697-1700). Місце зберігання, вміст документів та історична доля невідомі. У першій половині ХІХ ст. частина паперів потрапила до збірки М. Маркевича, а в її складі - до московського Рум'янцевського музею (нині - Державна публічна бібліотека Російської Федерації).
Згадувано: Краткий указатель архивных фондов Отдела рукописей [Государственной ордена Ленина библиотеки СССР им. В. И. Ленина]. - М., 1948. - С. 64.
24. Фамільний архів Дворецьких. Засновник - Василь Дворецький, полковник Київський (1659-1669). Місце зберігання та історична доля невідомі. Вміст: "Літопис" роду Дворецьких.
Згадувано: Апанович Е. М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине // Исторические сборники. - К., 1983. - С. 45.
25. Фамільний архів Деркачів: Засновник - Денис Деркач, осавул полковий Переяславський (†1708). Місце зберігання - с. Сушки. Частина документів нині перебуває в ЦДІАК України. Вміст: документи за 1713-1898 роки, основна маса яких пов'язана з Я. М. Деркачем (др. пол. ХІХ ст.), службові папери, купчі, судові документи.
Згадувано: Собрание сочинений М. А. Максимовича. - Т. 1: Отдел исторический. - К., 1876. - С. 747-834.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 246-247.
26. Фамільний архів Діяковських. Засновник - Іван Діяковський, сотник Кролівецький. Первісне місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. Наприкінці ХІХ ст. зберігався у м. Керчі, в нащадка Діяковських за жіночою лінією Б. П. Антоновича.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 373.
27. Фамільний архів Довгих. Засновник - знатний військовий товариш Павло Довгий. Вміст на історична доля невідомі. Зберігався в с. Дмитрівка Чернігівської губ. У складі архіву перебували папери роду Греків.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 3: Полк Прилуцкий. - С. 264.
28. Фамільний архів Донців-Захаржевських. Засновник - Григорій Донець-Захаржевський, полковник Слобідського Харківського козачого полку (з 1669 р.). Місце зберігання та історична доля невідомі. Частина документів потрапила до фамільного архіву Щербініних і перебуває нині в ЦДІАК України. Вміст: укази Сумської полкової канцелярії, судові документи, ревізькі казки XVIII ст. (документи за 1700-1836 роки).
Згадувано: Багалей Д.И. Фамильныя бумаги Щербининых, князей Крапоткиных и Донцов-Закаржевских в имении П. П. Флоты - с. Бабаях // КС. - 1889. - Т. XXIII, № 11. - С. 23-27.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 247.
29. Фамільний архів Дорошенків. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним був гетьман Правобережної України Петро Дорошенко (1665-1674). Основна частина документів зібрана П. Дорошенком (друга пол. ХІХ - поч. ХХ ст.) і зберігалася в с. Баничі Глухівського повіту Чернігівської губ. Після 1918 р. сліди зібрання губляться. Певна частина паперів на початку 1920-х років потрапила до НБУВ. Вміст: фамільні папери Дорошенків, Забілів, Марковичів, Коропчевських, Куколів-Яснопольських, Соколиків, документи з монастирських архівів, колекція гетьманських універсалів XVII-XVIII ст., автографи діячів культури.
Згадувано: Дорошенко П. Семейные архивы Глуховского уезда Черниговской губ. // Древности. Труды Археографической комиссии Императорскаго Московскаго археологическаго общества. - Т. 1, вып. 1. - М.: печатня А. И. Снегиревой, 1898. - С. 111-114; Плохинский А. Архивы Черниговской губернии. - М., 1899. - С. 180; Забаревський М. [Дорошенко Д.]
Пам'яті П. Я. Дорошенка. - Хліборобська Україна. - Вип. 1. - Відень, 1920. - С. 99-102; Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: 1918-1941. - К., 1998. - С. 92.
Опис з частковою публікацією документів: Рукописи П. Я. Дорошенка. - Чернигов, 1908. - 46 с.
30. Фамільний архів Дуніних-Борковських. Конкретний засновник невідомий. Імовірно, ним міг бути Василь Дунін-Борковський, генеральний обозний (+1702). Місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. За повідомленням О. Лазаревського, розпорошений ще в ХІХ ст.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ.
31. Фамільний архів Єсімонтовських. Конкретний засновник невідомий. Ним міг бути Федір Есімонтовський, козак Глинський (1669). Первісне місце зберігання невідоме. В останню чверть XVIII ст. потрапив до фамільного архіву Скорупів. Вміст: поземельні акти кінця XVII та початку XVIII ст.; "Книга подлинных земельных актов Есимонтовских, 1686-1768".
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. XІV; Його ж. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - С. XV; 73.
32. Фамільний архів Жученків. Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. Частина документів потрапила до фамільного архіву Кочубеїв.
33. Фамільний архів Забілів. Засновник - генеральний обозний Петро Забіла (1580-1689). Зберігався в кількох місцях, у тому числі - в с. Красний Колядін Конотопського повіту Чернігівської губ. Вміст: юридичні акти; гетьманські універсали, записові книги, службове та родинне листування. Впродовж кінця XVIII-ХІХ ст. зазнав значного розпорошення: документи потрапили до збірок П. Дорошенка, О. Лазаревського (папери Івана Забіли), В. Тарновського, П. Лебединцева.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. І; Його ж. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 323; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1228; Нос С. Место рождения Семена Палия // КС. - 1882. - Т. I, № 3. - С. 609-611.
Публікації документів: Лазаревский А. Иван Петрович Забела, знатный войсковый товарищ (1665-1703): Отрывки из семейнаго архива // КС. 1883. - Т. VI, № 7. - С. 506-538; Його ж. Письмо жены гадяцкого полковника Григория Грабянки Евдокии Ивановны к брату своему Ивану Забеле // КС. - 1894. - Т. XLV, № 6. - С. 158-159; Материалы по истории Малороссии. - Вып.1: Письма к И.И. Забеле и его вдове (1687-1713). - Чернигов, 1912. - 89 с.; Литвинова Т. Ф. Папери родини Полетик у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського // Скарбниця української культури: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - Чернігів, 2002. - С. 108-111.
34. Фамільний архів Зарудних. Засновник - Самійло Богданович. Місце зберігання невідоме. Наприкінці XVIII ст. потрапив до фамільного архіву Скибинських через шлюб губернського секретаря Скибинського з Настасією Зарудною, останньою з роду Зарудних.
Описаний: Ксензенко С. К истории рода Зарудных: Из семейнаго архива Скибинских // Труды Полтавской губернской ученой архивной комиссии. - Вып. XV. - Полтава, 1917. - С. 72-85.
35. Фамільний архів Іскрів. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У ХІХ ст. частина документів потрапила до фамільного архіву Кочубеїв.
36. Фамільний архів Іскрицьких. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Михайло Іскрицький (жив у середині XVII ст.). Первісне місце зберігання та вміст невідомі. На початку ХІХ ст. за успадкуванням потрапив до фамільного архіву Борщових.
Згадувано: Гатцук С. А. Архив Борщовых (Опыт использования фамильных бумаг). - Чернигов, 1917. - 28 с.
37. Фамільний архів Кандибів. Засновник - полковник Корсунський Андрій Кандиба (1708-1709). Місце зберігання та вміст невідомі. Останній власник А. А. Кандиба (†1879) передав архів до Київської археографічної комісії (нині у НБУВ).
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - К., 1893. - С. 185-190.
38. Фамільний архів Капністів. Конкретний засновник невідомий. Зберігався в с. Михайлівці Лебединського повіту Харківської губ. та в с. Пісок на Кременчуччині. У першій збірці перебувала значна кількість документів фамільного архіву Полуботків, успадкованих Капністами як нащадками Полуботків за жіночою лінією. Ця частина архіву в 1960-х роках опинилася в Сумському краєзнавчому музеї. Інша частина ще 1925 р. потрапила до АК ВУАН. Вміст: листи (1120 од. за 1746-1918), чернетки літературних творів, список Літопису Граб'янки тощо.
Згадувано: Кіржаєв С. М. З історії рукописних зібрань установ ВУАН // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип.1. - К., 1993. - С. 143; Ткаченко М. Архів Капнистів // Україна. - 1925. - Кн. 6 (15). - С. 170-175; Миллер Д. П. Архивы Харьковской губернии // Труды Харьковского предварительнаго комитета по устройству ХІІ Археологическаго съезда. - Х., 1902. - С. 28-45; Сведения об остатках семейнаго архива Полуботков // КС. - Т. LXXIII, № 4. - С. 12-13; Сапухіна Л. П. Полуботківські архіви і Сумщина // Український історичний журнал. - 1992. - № 3. - С. 136-145.
Короткий опис: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К., 2002. - С. 208-210.
39. Фамільний архів Киселів-Загорянских. Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 302-303.
40. Фамільний архів Кондратьєвих. Засновник - Герасим Кондратьєв, полковник слобідського Сумського козачого полку. Зберігався в с. Хотень на Сумщині. Вміст: родовідні, господарсько-майнові та судові документи, дарчі та жалувані грамоти. Нині частина документів перебуває в ЦДІАК (документи за 1689-1836 роки). Ще одна частина у ХІХ ст. потрапила до збірки Толстих (в Одесі).
Згадувано: Маркевич А. Столбцы, принадлежащия графу М. М. Толстому (в Одессе) // КС. - 1889. - Т. XXIV, № 2. - С. 506-512; № 3. - С. 746-751.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 247-248.
41. Фамільний архів Константиновичів. Засновник - М. Константинович. Місце зберігання невідоме. У ХІХ ст. частина архіву потрапила до збірки В. Тарновського, інша - І. В. Лучицького. Вміст: поземельні акти кінця XVII-XVIII ст.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1334.
42. Фамільний архів Коропчевських. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Григорій Коропчевський, значковий товариш полку Лубенського (1770). Зберігався в с. Баничах Глухівського повіту Чернігівської губ. та м. Ворожбі Сумського повіту Харківської губ. Вміст: особові та службові документи Павла Коропчевського, віце-губернатора Чернігівської губ. (1796), приватне листування кінця XVIII ст., господарські та судові матеріали. У ХІХ ст. потрапив до складу збірки П. Дорошенка; у 1920-х роках частина документів опинилася в НБУВ.
Згадувано: Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 147.
Короткий опис: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К., 2002. - С. 262-264.
43. Фамільний архів Корсаків. Конкретний засновник, місце зберігання та вміст невідомі. На початку ХХ ст. потрапив до Чернігівської губернської вченої архівної комісії.
44. Фамільний архів Костенецьких. Засновник - Осип Костенецький, сотник Коропський (на прізвисько Воловатий). Місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. Останній власник - А. М. Костенецький (†1872).
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - К., 1893. - С. 197-203.
45. Фамільний архів Кочубеїв: Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Андрій Кочубей, його син Леонтій та онук Василь (†1708).
У зв'язку з наявністю кількох гілок роду фамільні архівалії зберігалися в м. Диканці Полтавської губернії, с. Дубовичах на Чернігівщині, с. Ярославець Глухівського повіту Чернігівської губ. На початку ХІХ ст. частина документів потрапила до збірки М. Маркевича. Крім паперів Кочубеїв, в архіві перебували документи споріднених родів Жученків, Іскрів, Герциків, Черняків; у свою чергу, документи Кочубеїв були у фамільному архіві Скоропадських, звідки в 1935 р. вилучені для формування окремого фонду РДАДА. Документи Диканського архіву на початку 1920-х років потрапили до Полтавського історичного архіву, але під час Другої світової війни були остаточно втрачені.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1334; Василенко Н. [Рецензия] Древности. Труды археографической комиссии Императорскаго археологическаго общества, изданные под ред. М. В. Довнар-Запольскаго. - Т. 1, вып. 1, 2 и 3. М., 1898-1899. С. 392 +190+III // КC. 1900. - Т. LXVIII, № 2. - С. 82-95; Особові фонди, втрачені Державним архівом Полтавської області в роки Другої світової війни // Студії з архівної справи та документознавства. - Т. 4. - К., 1999. - С. 151.
Короткий опис: Опись Ярославецкаго архива (Глуховскаго у.) дворян Кочубеев // Древности. Труды археографической комиссии Императорскаго археологическаго общества, изданные под ред. М. В. Довнар-Запольскаго. - Т. 1, вып. 1. - С. 114-115; Путеводитель РГАДА. - Т. 4. - С. 287.
Публікації: Григорович Н. Канцлер князь Александр Андреевич Безбородко в связи с событиями его времени. - Т. 1: 1747-1787. - СПб, 1879. - 650 с.; Т. 2: 1788-1799. СПб., 1881. - 742 с.
46. Фамільний архів Куколів-Яснопольських. Засновник - NN Куколь, сотник Ворожбинський. Первісне місце зберігання невідоме. Серед його паперів - межові книги сотні Ворожбинської та інші приватновласницькі акти до середини ХІХ ст. У ХІХ ст. архів потрапив до складу збірки П. Дорошенка.
Згадувано: Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 147-148.
47. Фамільний архів Кулябок: Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Іван Кулябка, орендар Лубенський (1653). Первісне місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
48. Фамільний архів Лазаровичів/Лазаренків: Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Лазар Матвійович, обиватель Воронезький (1676). Первісне місце зберігання та вміст невідомі. У ХІХ ст. частина паперів потрапила до складу фамільного архіву Міклашевських/Олсуф'євих, інша - до збірки О. Лазаревського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 327; Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 156.
49. Фамільний архів Лашкевичів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Тихон Лашка, міщанин Стародубський (1677). Зберігався в м. Брахлів Чернігівської губ. У ХІХ ст. частина паперів потрапила до збірок В. Тарновського й О. Лазаревського. Вміст: фамільні папери Михайла Рубця (†1690), Івана Лашкевича (†1750), Ст. Лашкевича (†1780), Іллі Журмана, пасинка І. Лашкевича (†1780); "Повседневные записки" Ст. Лашкевича; папери Милорадовичів, Борозднів, Велинських, Немировичів-Данченків.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1228; Ф. Н. К характеристике шляхетско-козачаго быта XVIII в. (Два партикулярных письма) // КС. - 1885. - Т. ІХ, № 4. - С. 776-782; Николайчик Ф. Род Лашкевичей и дневник одного из них // КС. - 1887. -
Т. ХІХ, № 12. - С. 696-716; Краткий указатель архивных фондов Отдела рукописей [Государственной ордена Ленина библиотеки СССР им. В. И. Ленина] / Сост. Коншина Е. Н., Швабе Н. К., под ред. Зайончковского П. А. и Коншиной Е. Н. - М., 1948. - С. 111.
Публікації: КС. - 1885. - Т. ХІ. - С. 777-782; Лашкевич А.С. Речь малороссийскаго генерал-губернатора кн. Н. Г. Репнина к дворянству Черниговской и Полтавской губ. // 1887. - Т. XVII. - С. 172-177.
50. Фамільний архів Левенців. Конкретний засновник, первісне місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ.
51. Фамільний архів Леонтовичів Конкретний засновник невідомий. Зберігався на Орехівщині (Лубенщина). Містив документи XVIII ст. з історії роду Барвінських. Останній власник - В. М. Леонтович.
Згадувано: Милорадович В. Средняя Лубенщина // КС. - 1903. - Т. LXXXII, № 9. - С. 272-273.
52. Фамільний архів Лизогубів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Кіндрат Лизогуб, козак м. Гельмязів (друга пол. XVII ст.), або Яків Лизогуб, полковник Чернігівський. Первісне місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У 1930-х роках потрапив до НБУВ.
Згадувано: Клепацький П. Літописець Якова Лизогуба (1508-1737). - Кам'янець-Подільський, 1920. - 8 с.
53. Фамільний архів Ломиковських. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Іван Ломиковський, генеральний обозний (1707-1709), мазепинець. Первісне місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
У другій половині ХІХ ст. частина архіву потрапила до збірки О. Лазаревського.
Публікації: Духовное завещание генеральнаго обознаго Ивана Ломиковскаго, писанное в Яссах марта 25 дня 1711 г. // Молодик на 1844 г. - Х., 1843. - С. 83-86.
54. Фамільний архів Лукашевичів. Конкретний засновник, первісне місце зберігання та історична доля невідомі. Нині зберігається в ЦДІАК. Вміст: документи за 1723-1913 роки; гетьманські універсали, майнові, господарські та судові документи, купчі, ревізькі казки.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 248.
55. Фамільний архів Лукомських. Конкретний засновник, первісне місце зберігання та вміст невідомі. Архів значно поповнений Семеном Лукомським, сотником полковим Прилуцьким (1737-1744) та хроністом (автором "Собрания исторического").
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 3: Полк Прилуцкий. - С. 135-137; О. Л. [Левицкий О.]. Автобиографическая "сказка" малороссийскаго летописателя Стефана Лукомскаго // КС. - 1890. - Т. XXX, № 9. - С. 477-485.
56. Фамільний архів Мазепів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Степан-Адам Мазепа, гетьманський намісник у Білій Церкві (1658), або його син Іван, гетьман Війська Запорозького (1687-1709). Первісне місце зберігання та вміст невідомі. Після 1708 р. був розпорошений: частина документів захоплена росіянами в Батурині (увійшла до складу архіву "військово-похідної канцелярії О. Меншикова"), інша - кримським ханом; привілеї та найважливіші політичні документи вивезено Іваном Мазепою на еміграцію й знищено ним напередодні смерті. Частина господарських документів, пов'язана з білгородськими маєтками гетьмана, потрапила до фамільного архіву князів Барятинських.
Згадувано: Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. - Вид. 2, доп. - К., Львів, Париж, Торонто, 2001. - С. 155, 287, 319, 335; Плохинский М. Гетман Иван Мазепа в роли великорусскаго помещика. - Х., 1892. - 32 с.
57. Фамільний архів Максимовичів. Засновник - Максим Печерський (Васильковський), київський міщанин. Більшість історичних архівалій втрачено на початку XVIII ст., оскільки військовий писар І. Максимович, що належав до числа мазепинців, після обрання Пилипа Орлика гетьманом став генеральним писарем і повернувся в Україну лише 1715 р. Частина документів нині зберігається в ЦДІАК. Вміст: документи за 1569-1918 роки; виписки з книг Луцького гродського суду; майнові документи та акти щодо надання земель; купчі, господарські та юридичні документи.
Згадувано: Собрание сочинений М. А. Максимовича. - Т. 1: Отдел исторический. - К., 1876. - С. 802-805; А. Л.[Лазаревский А.]. [Рецензия] "Сборник сведений о роде "Максимович" (чей). Сост. И. Максимович исключительно для членов своей семьи, родных, друзей и добрых знакомых, не предназначая таковаго для продажи. Рига, 1897. - 143 с. // КС. - 1898. - Т. LX, № 2. - С. 64-66.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 248-249.
Публікації: Максимович И. Сборник сведений о роде "Максимович" (чей). - Рига, 1897. - 143 с.
58. Фамільний архів Марковичів. Засновник - Андрій Маркович, генеральний підскарбій (?-1742). За його нащадків архів було розподілено між маєтками в с. Турівці Прилуцького повіту Полтавської губ., с. Сваркові Глухівського повіту Чернігівської губ., с. Шабалинівці Сосницького повіту Чернігівської губ.
Перше (Турівське) зібрання на початку ХІХ ст. було істотно поповнено М. О. Маркевичем, який додав до родового архіву рукописи XVI- XIX ст. з фамільних архівів Богдановичів, Горленків, Гудовичів, Кочубеїв, Миславських, Розумовських, Рум'янцевих, Скоропадських. Планував видання багатотомового "Архива Николая Маркевича". У 1859 р. продав значну частину архіву колекціонеру І. Лукашевичу, від якого в 1870 р. архів перейшов до Московської Рум'янцевської бібліотеки (нині Державна публічна бібліотека Російської Федерації). Інша частина (листування М. Маркевича) потрапила в ХХ ст. до Інституту російської літератури РАН у Санкт-Петербурзі. Доля тих архівалій, що лишилися в Україні (передані до Колегії Павла Галагана), - невідома. Вміст: 6 тис. автографів історичних діячів України, Росії, Польщі, Молдови, Туреччини, Криму за XVII-XVIII ст., 6,5 тис. справ з історії України, Росії, Польщі; 5 тис. листів до М. Маркевича.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1219-1222; Косачевская Е. М. Н. А. Маркевич: 1804-1860. - Л., 1987. - С. 22-23, 90-101; Шугуров Н. Неосуществившееся издание малороссийскаго альбома // КС. - 1893. - Т. XL, № 2. - С. 367-375; Два письма [А. Лазаревского] к Н. Костомарову // КС. - 1903. - Т. LXXXI, № 5. - С. 85-88.
Описано: Современник. - 1851. - № 2. - С. 328-359; Маркевич Н. Маркевичевский архив // Современник. - 1859. - № 4. - С. 352-359; Щапов Я. Н. Собрание И. Я. Лукашевича и Н. А. Маркевича: Описание. - М., 1959. - 144 с.
Публікації: Астряб М.Г. Процессы Андрея Марковича (глуховскаго сотника 1709-1714, Лубенскаго полковника 1714-1727, Войсковаго подскарбия 1729-1744). - Полтава, 1909. - 68 с.; Акты, поясняющия историю Малороссии и открытые Н. А. Маркевичем // ЧОИДР. - Год IV. - 1848. - Кн. 1. - С. 107-117; Келлаш В. Несколько слов о "Журнале" генеральнаго хоружаго Якима Горленка (1736) // КС. - 1888. - Т. XXIII, № 10. - С. 45-46; Линниченко И. А. Жалоба новомлинскаго сотника на новомлинскаго наместника // КС. - 1889. - Т. XXVI, № 7. - С. 274-275; Його ж. Два дела о волшебстве // КС. - 1889. - Т. XXVII, № 10. - С. 172-179.
Сварківське зібрання започатковане Яковом Марковичем, сином Андрія, який вийшов у відставку з чином генерального підскарбія. Багато зусиль до формування колекції доклав Олександр Маркович, його онук. Останній власник - Пармен Маркевич. Після його смерті архів був розпорошений; частина архівалій потрапила до відомих колекціонерів - П. Дорошенка, О. Лазаревського, В. Модзалевського, а частково втрачена. Вміст: гетьманські універсали, актовий матеріал, описово-статистичні джерела, листування, "Дневник" Я. Марковича.
Згадувано: Лазаревский А. Люди Старой Малороссии: 5. Марковичи // КС. - 1884. - Т. VIII, № 1. - С. 71 - 75; Його ж. [Передмова] Дневник генеральнаго подскарбия Якова Марковича (1717-1767) // КС. - 1891. - Т. XXXIII, № 4. - Приложение. - С. I-III; Його ж. Александр Михайлович Маркович (1790-1865) // Глухів і Глухівщина в історії українського національного відродження (Творча спадщина родини Марковичів): Матеріали наукової конференції 28-29 травня 1998 р., м. Глухів Сумської обл. / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: Інюре, 1999. - С. 191-227; Дорошенко П. Два письма историка Н. А. Маркевича о свом родо-начальнике Марке Аврамовиче // КС. - 1885. - Т. ХІІ, № 12. - С. 690-69; Його ж. Семейные архивы Глуховского уезда Черниговской губ. // Древности. Труды Археографической комиссии Императорскаго Московскаго археологическаго общества. - Т. 1, вып. 1. - М.: Печатня А.И. Снегиревой, 1898. - С. 111-114.
Публікації: Малороссийская старина (копии с подлинных бумаг) // Украинский журнал. - 1824. - № 19-20. - С. 48-57; № 21. - С. 128-136; Дневныя записки генеральнаго подскарбия Якова Марковича. - М., 1859. - Ч. 1. - 520 с.; Ч. 2. - 414 с.; Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. - Т. 1: 1718-1725. - К., 1893. - 329 с.; Т. 2: 1726-1729. - К., 1895. - 342 с.; Т. 3: 1730-1734. - К., 1897. - 340 с.; Т. 4: 1735-1740. - К.-Львів, 1913. - 348 с.
Конкретний засновник та вміст Шабалинівського зібрання сосницької гілки роду Марковичів невідомі.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. І; Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1221-1222.
59. Фамільний архів Мартосів. Конкретний засновник невідомий. Імовірно - Василь Мартос, який жив у другій половині XVII ст. Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У ХІХ ст. частина документів потрапила до збірки О. Лазаревського.
Публікації: Лазаревский А. Частная переписка Ивана Романовича Мартоса (1817-1830) // КС. - 1896. - Т. LIII, № 6. - С. 344-368.
60. Фамільний архів Міклашевських. Засновник - Михайло Міклашевський, полковник Стародубівський (1690-1706). Зберігався в с. Нижньому на Стародубщині. Вміст невідомий. Розпорошений ще в ХІХ ст.: документи потрапили до фамільних архівів Скоропадських, Олсуф'євих, збірок О. Кістяківського, Є. Ківлицького.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ; Його ж. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - С. XV, 180; Дорошенко П. Семейные архивы Глуховского уезда Черниговской губ. // Древности. Труды Археографической комиссии Императорскаго Московскаго археологическаго общества. - Т. 1, вып. 1. - М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1898. - С. 111-114; Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 149-174.
Короткий опис: Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К., 2002. - С. 223.
Публікації: Из бумаг сенатора М.П. Миклашевскаго // КС. - 1890. - Т. XXIX, № 4. - С. 148-153; КС. - 1891. - Т. XXXV, № 10. - С. 129-133.
61. Фамільний архів Милорадовичів. Засновник - Михайло Милорадович, полковник Гадяцький. Місце зберігання - м. Любеч Городнянського повіту Чернігівської губ. Частина потрапила до збірки В. Тарновського, в 1920-х роках основний масив документів переданий до Чернігівського історичного архіву. Загинув під час Другої світової війни.
У складі архіву перебували документи Борозднів, Губчиців, Лашкевичів, Леонтовичів, Лисенків, Полуботків, Савичів, Силичів, Скоропадських, Стороженків, Туманських, Фрідрікевичів, Чернишів. Вміст: 7 тис. документів, у тому числі - поземельні акти родини та опис маєтків Полуботків, міські акти Любеча та найближчих сіл з XVI ст., листування кн. О. Безбородька з П. Милорадовичем, родовідна Милорадовичів, службові папери представників роду.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Нежинский. - С. 282; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1221-1224.
Опис: Федоренко П.К. Архів Милорадовичів // Студії з архівної справи та документознавства. - Т. 3. - 1998. - С. 158-164.
Публікації: Акты фамилии Полуботок с 1669-1734 гг.: Из архива графа Милорадовича. - Чернигов: Типография губ. правления, 1889. - 64 с.; Любецкий архив графа Милорадовича. - Вып. 1. - К.: Университетская типография, 1898. - 256 с.; Милорадович Г. Неузнанная рукопись (по поводу статьи "В. Л. Кочубей в разсказе его современника 1708 г.", помещенной в декабрьской книжке "Русской старины" 1883 г.) // КС. - 1884. - Т. VIII, № 2. - С. 351-352; Його ж. О роде дворян и графа Милорадович. - К., 1871 - 158 с.; Його ж. Сказание о роде дворян и графа Милорадович. - К., 1884. - 131 с.; Три письма графа П.В. Завадовскаго, 1775 и 1776 г. // КС. - 1890. - Т. XXX, № 9. - С. 491-492; Стихотворения В. И. Туманскаго. - СПб, 1881; Письма В. И. Туманскаго и его неизданныя стихотворения - Чернигов, 1891; Наставления выборному от Малороссийской коллегии в Комиссию о сочинении проекта новаго Уложения г. коллежскому советнику и члену этой коллегии Д. Наталину; Возражения депутата Григория Полетики на "Наставления Малороссийской коллегии господину ж депутату Д. Наталину" // ЧОИДР. - 1858. - Кн. 3. - С. 51-102; Дело гадяцкаго полковника Михаила Миклашевскаго с генеральным судьей Иваном Чернышом, 1716 г. // ЧОИДР. - 1870. - Кн. 3. - С. 24-50; Акты, до маетностей Полуботков относящиеся // ЧОИДР. - 1862. - Кн. 3. - С. 1-90; Книга пожиткам бывшего черниговскаго полковника Павла Полуботка и детей его Андрея и Якова Полуботков, составленная по указу 1724 г. маиором Михаилом Раевским и лейб-гвардии сержантом Львовым // ЧОИДР. - 1862. - Кн. 3. - С. 91-133; та ін.
62. Фамільний архів Мовчанів/Мазаракі. Засновник - полковий осавул Прилуцький Михайло Мовчан. Його справу продовжив онук Андрій Мазаракі. Місце зберігання та історична доля невідомі. Серед архівалій була записна книга з копіями майнових, судових та діловодних документів, літописних статей.
Згадувано: Антонович В. Б. Прилуцкий полковой асаул Михайло Мовчан и его записная книга // Антонович В. Б. Моя сповідь. - К., 1995. - С. 220-230.
63. Фамільний архів Мокрієвичів. Конкретний засновник, первісне місце зберігання та вміст невідомі. Серед архівалій були майнові документи Н. Каленика, тестя І. Скоропадського.
64. Фамільний архів Новицьких. Засновник - Ілля Новицький (прибл. 1630-1704), компанійський полковник. Первісне місце зберігання невідоме. Після його смерті архів був розподілений між синами. Листи та універсали дісталися другому сину, Івану, бунчуковому товаришу, від нього - онуку Петру, військовому канцеляристу, який у 1770-х роках упорядкував архів. Після того збірка потрапила до Петербурзької АК, звідти - до М. Стороженка. На початку ХХ ст. зберігалася в КАК, потім - у збірці Історико-археографічного інституту ВУАН; з 1935 р. - у НБУВ. Вміст: універсали, судові документи, епістолярій, документи канцелярії компанійського полку. Частина паперів Новицьких ще 1919 р. опинилася в Полтавському історичному архіві, де їх описав І. Павловський.
Згадувано: Стороженко Н. Охочекомонный полковник Илья Федорович Новицкий // КС. - 1885. - Т. XII, № 7. - С. 431-457; Заруба В. Архів компанійського полковника Іллі Новицького // Київська Старовина. - 1992. - № 4. - С. 12-18; Його ж. Охочекомонний полковник Ілля Новицький та його архів // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип. 1. - К., 1993. - С. 21-38; Його ж. Забутий полковник та його архів // Заруба В. М. Студії з історії України. - К., 1995. - С. 57-72; Яненко З. Особові фонди, втрачені Державним архівом Полтавської області в роки Другої світової війни // Студії з архівної справи та документознавства. - Т. 4. - К., 1999. - С. 151.
Публікації: Архив Западной России. - Т. V. - СПб., 1853; КС. - 1885. - Т. XII; ЧОИДР. - 1863, кн. 1.
65. Фамільний архів Носів. Засновник - полковник Прилуцький Іван Нос. Місце знаходження, історична доля та вміст невідомі. Значно поповнений відомим етнологом та істориком С. Носом. У складі архіву були папери Харевичів, від яких до роду Носів перейшли маєтки.
Згадувано: Коваленко Гр. Очерк жизни и деятельности украинскаго этнографа и народнаго врача С. Д. Носа (1829-1900) // КС. - 1901. - Т. LXXIV, № 9. - С. 363-400.
66. Фамільний архів Носенків. Засновник - сотник полковий Прилуцький Носенко. Місце знаходження, історична доля та вміст невідомі. Наприкінці ХІХ ст. книга копій службових паперів сотника (у 1728 р. - наказного полковника Прилуцького) потрапила до збірки О. Лазаревського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 3: Полк Прилуцкий. - С. 134.
67. Фамільний архів Олександровичів. Засновник - М. Олександрович. Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1230.
Публікації: Стороженки. Фамильный архив. - Т. 6. - К., 1908. - С. 575-625.
68. Фамільний архів Олсуф'євих (російський дворянський рід, споріднений з Кочубеями, Міклашевськими, Скоропадськими). Конкретний засновник, історична доля та вміст невідомі. Зберігався в с. Волокитино Глухівського повіту Полтавської губ. Серед архівалій були документи Грузинських, Лазаревичів, Міклашевських.
Згадувано: Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 149-174.
69. Фамільний архів Орликів. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
70. Фамільний архів Пасеків. Засновник - генеральний суддя Богдан Пасек. Місце зберігання, історична доля невідомі. Нині частина документів перебуває в ЦДІАК. Вміст: документи за 1710-1858 роки, господарські, родовідні, творчі документи, листування з державними та культурними діячами.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 250-251.
71. Фамільний архів Пєстових (російський дворянський рід): Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля невідомі. Нині частина документів перебуває в ЦДІАК. Вміст: документи за 1759-1917 роки, господарські, родовідні, історичні документи, листування.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 251.
72. Фамільний архів Петровських. Засновник - Андрій Петровський, сотник Городиський, осавул полковий Лубенський (1678-1712). Первісне місце зберігання невідоме. Частина архіву в ХІХ ст. потрапила до П. В. Новицького, а наприкінці того ж століття - до збірки О. Лазаревського.
Публікації: А. Л.[Лазаревский А]. Сотничий произвол (документ 1751 г.) // КС. - 1899. - Т. LXV, № 3. - С. 75; Його ж. Из семейных отношений начала XVIII в. // КС. - 1899. - Т. LXV, № 4. - С. 4-5; Його ж. Показания о службах лубенскаго полкового есаула Андрея Петровскаго (1678-1712) // КС. - 1899. - Т. LXV, № 4. - С. 7-12.
73. Фамільний архів Покорських-Жоравок. Конкретний засновник, вміст невідомі. Зберігався в с. Сосновці Конотопського повіту Полтавської губ. Останній власник - М. Ф. Покорський-Жоравка. Частина архівалій наприкінці ХІХ ст. опинилася в збірці О. Лазаревського (отримана від І. А. Скаржинського). Інша частина на початку ХХ ст. потрапила до Чернігівської вченої архівної комісії.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - С. XV; Його ж. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 205.
74. Фамільний архів Полетиків. Конкретний засновник невідомий. Зберігався в с. Коровинці Роменського повіту Полтавської губ. 1855 р. частина документів придбана М. Судієнком для своєї збірки. Інші архівалії потрапили до збірок В. Тарновського та О. Лазаревського. Вміст: папери Андрія, Петра, Михайла та Григорія Полетиків; листування Григорія, його батька, синів і внуків.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1142, 1230; Лазаревский А. Отрывки из семейнаго архива Полетик // КС. - 1891. - Т. XXXIII, № 4. - С. 97-116.
Публікації: Судиенко М. Материалы для отечественной истории. - Т. 2. - 1855. - 512 с.;
А.Л. [Лазаревский А.]. Записка 1801 г. о нуждах малороссийскаго дворянства // КС. - 1890. - Т. XXX, № 8. - С. 310 - 316; Частная переписка Г. А. Полетики (1750-1784) // КС. - 1893. -
Т. XL, № 3. - С. 493-527; Т. XLI, № 4. - С. 98-119; № 5. - С. 209-227; № 6. - С. 491-506; Т. XLIII, № 10. - С. 112-123; № 11. - С. 298-316; Т. XLV, № 4. - С. 128 - 145;
№ 6. - С. 496-513; Т. XLVII, № 10. - С. 111-135; Т. XLIX, № 5. - С. 239-262; № 6. - С. 350-368; А. Л. [Лазаревский А.]. Письмо петербургскаго архиепископа Сильвестра Кулябки к брату, лубенскому полковнику Ивану Петровичу Кулябке // КС. - 1893. - Т. XL, № 1. - С. 171-172; Модзалевский В. Что стоил Андрею Полетике процесс за с. Аксютинцы (Роменскаго уезда) // КС. - 1905. - Т. XC, № 7-8. - С. 33-38.
75. Фамільний архів Полуботків. Засновник - Леонтій Полуботок. Первісне місце зберігання невідоме. Наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. частина архівалій потрапила до складу фамільного архіву Милорадовичів. Вміст: купчі, гетьманські універсали та царські грамоти, актовий матеріал, у тому числі копії записів Чернігівської міської ратуші за 1667-1736 роки.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1226-1227.
Публікації: Акты фамилии Полуботок с 1669 - 1734 гг.: Из архива графа Милорадовича. - Чернигов: Типография губ. правления, 1889. - 64 с.
Інша частина архівалій після арешту Павла Полуботка потрапила до с. Михайлівка Лебединського повіту Харківської губ. Вміст: царські жалувані грамоти, універсали, тестаменти, судові справи, творчі матеріали Павла Полуботка.
Згадувано: Миллер Д. П. Архивы Харьковской губернии // Труды Харьковского предварительнаго комитета по устройству ХІІ Археологическаго съезда. - Х., 1902. - С. 28-32; Сведения об остатках семейнаго архива Полуботков // КС. - 1901. - Т. LXXIII, № 4. - С. 12-13; Сапухіна Л. П. Полуботківські архіви і Сумщина // Український іст. журнал. - 1992. - № 3. - С. 136-145.
76. Фамільний архів Попових (російський дворянський рід). Засновник - правитель канцелярії Г. А. Потьомкіна В. С. Попов. Місце зберігання - с. Решетилівка. Нині зберігається в ЦДІАК України. Вміст: документи за 1739-1919 роки про службову діяльність, нагородження, листування, в тому числі листи до Г. Потьомкіна, господарські документи.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1226-1227.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 251-252.
Публікації: Васильчиков А. А. Семейство Разумовских. - Т. 1. - СПб., 1880. - 486 с.; Григорович Н. Канцлер князь Александр Андреевич Безбородко в связи с событиями его времени. - Т. 1: 1747-1787. - СПб, 1879. - 650 с.; Т. 2: 1788-1799. СПб., 1881. - 742 с.; Письмо архиепископа новгородскаго Феофана Прокоповича к архиепископу киевскому Рафаилу Заборовскому (о способах к улучшению материальнаго положения Киевской Академии) // КС. - 1884. - Т. VIII, № 3. - С. 465-470.
77. Фамільний архів Потоцьких (козацько-дворянський лівобережний рід): Засновник - сотник Кишенський полку Полтавського Григорій Потоцький (кінець XVII ст.). Збирач - П. П. Потоцький, після його смерті в 1938 р. архів розпорошений по київських музеях та архівах. Вміст: універсали, службові документи Потоцьких; господарські документи; архів М. Єрмолова.
Описаний: Музей Украины (Собрание П. П. Потоцкого). - Ч.1: Указатель архивных материалов и библиографии. - К., 1995. - 140 с; Білокінь С. "Музей України. Збірка Павла Потоцького": Доба, середовище, загибель. - Вид. 2, повне. - К., 2002. - 250 с.
78. Фамільний архів Проскурів-Монтрезорів. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. Нині частина документів у НБУВ.
Згадувано: Кіржаєв С.М. З історії рукописних зібрань установ ВУАН // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип. 1. - К., 1993. - С. 143.
79. Фамільний архів Прохоровичів. Засновник - сотник Бубнівський N Прохорович. Перший документ датовано 1662 р. У середині ХІХ ст. власниками фамільних документи були: Григорій Іванович, Федір Михайлович та Леонід Петрович Прохоровичі. Вміст: судові та майнові документи.
Згадувано: Собрание сочинений М. А. Максимовича. - Т. 1: Отдел исторический. - К., 1876. - С. 771.
80. Фамільний архів Рєпніних. Засновник - кн. Микола Рєпнін (1734-1801). Зберігався в с. Яготин Пирятинського повіту Полтавської губ. Вміст: фамільні папери Розумовських; Рєпніних (М.В. Рєпніна, М. Г. Рєпніна-Волконського); господарські документи обох родів; матеріали до "Історії" Д. Н. Бантиша-Каменського, зібрані ним за сприяння М. Г. Рєпніна; частина документів із збірки А. Чепи. Архів значно постраждав під час Української революції 1917-1921 років; на початку 1920-х років потрапив до Полтавського історичного архіву; остаточно втрачений під час Другої світової війни.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1110-1112; Стороженко Н. В. Реформы в Малороссии при графе Румянцеве. - К., 1891. - 28 с.; Яненко З. Особові фонди, втрачені Державним архівом Полтавської області в роки Другої світової війни // Студії з архівної справи та документознавства. - Т. 4. - К., 1999. - С. 151.
Публікації: Сборник Русскаго историческаго общества. - Т. V, XVI, LXV; Кистяковский А. Ф. Доклад графа П. А. Румянцева императрице Екатерине II 1781 г. (о согласовании некоторых особенностей внутреннего строя Малороссии с порядками новаго наместническаго правления) // КС. - 1884. - Т. Х, №12. - С. 693-702; Горленко В. Из истории южно-русскаго общества начала XIX в. (Письма В. И. Чарныша, А. И. Чепы, В. Г. Полетики и заметки к ним) // КС. - 1893. - Т. XL, № 1. - С. 41-76; Стороженко Н. В. Граф Кирилл Разумовский в роли челобитчика в Сенат // КС. - 1893. - Т. XL, № 2. - С. 361-367; Н.С. Материалы для истории дворянскаго землевладения в Полтавской губернии (Из Яготинскаго архива кн. Н. В. Репнина) // КС. - 1895. - Т. XLVIII, № 3 - С. 405-418; Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. - Т.1. - СПб., 1880. - 486 с.; Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории // ЧОИДР. - 1858. - Кн. 1. - С. 1-339; 1859. - Кн. 1. - С. 1-340; Бумаги, до управления Малороссиею графа П. А. Румянцева-Задунайскаго относящиеся // ЧОИДР. - 1861. - Кн. 1. - С. 137-165.
81. Фамільний архів Розумовских. Засновник - гетьман Кирило Розумовський (1750-1764). Первісне місце зберігання - Глухів. Після смерті засновника в 1802 р. розпорошений: частина, що залишилася в сина гетьмана, А. Розумовського, була вивезена до Німеччини, і лише в 1860-х роках повернулася в Росію, опинилася в Державному архіві МЗС та приватній збірці О. О. Васильчикова; ще частина потрапила до графині Гендрікової (с. Хитці Гадяцького повіту Полтавської губ.); інші архівалії опинилися в архіві С. М. Воронцова, фамільному архіві Рєпніних; збірці М. Маркевича.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1097-1098; Бакай Н. Уцелевшия остатки архива К. Г. Разумовскаго // КС. - 1886. - Т. XVI, № 12. - С. 743-746.
Публікації: Васильчиков А. А. Семейство Разумовских. - Т. 1. - СПб., 1880. - 486 с.
82. Фамільний архів Рославців. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У другій половині ХІХ ст. частина документів потрапила до Університету Св. Володимира.
Згадувано: Лучицкий И.[Рецензия] "Описание Старой Малороссии" А. Лазаревскаго // Киевские университетские известия. - 1882. - Т. 12. - С. 1-15.
83. Фамільний архів Рубців. Конкретний засновник невідомий, оскільки це - один з найдавніших архівів Лівобережжя. Зберігався в кількох фамільних маєтках, у тому числі на хут. Раздори Новозибківського повіту Чернігівської губ. Історична доля та вміст невідомі. Частина документів у другій половині ХІХ ст. потрапила до фамільного архіву Лашкевичів, звідти - до збірки О. Лазаревського. Ще одна частина загинула взимку 1869/1870 р. під час розгрому маєтку А. І. Рубця (хут. Раздори).
Згадувано: Лазаревский А. Сулимовский архив. - С. II; Його ж. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - С. 394-396, 406-407, 410-411; Його ж. Один из фактов утраты памятников малороссийской старины // КС. - 1894. - Т. XLVI, № 7. - С. 101-102.
84. Фамільний архів Рум'янцевих. Засновник - голова другої Малоросійської колегії граф П. О. Рум'янцев-Задунайський. Зберігався в м. Ташани Чернігівської губ. У складі архіву - папери і власницькі акти Ломиковських. Після смерті графа "військово-похідний архів" передано до Генерального штабу (нині - РДВІА); частина потрапила до збірок М. Маркевича, М. Судієнка; інші архівалії, здебільшого власницькі акти, окремі томи Генерального опису Малоросії, "отдаточные" матеріали розпорошені між спадкоємцями.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 1: Полк Стародубский. - С. XIII-XIV; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1105-1106; Його ж. О разборе архива графа Румянцева-Задунайскаго (Записка М. Судиенко) // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. - К., 1892. - Кн. 6. - С. 138-142; Фонды Российского государственного военно-исторического архива: Краткий справочник. - М.: РОССПЭН, 2001. - С. 528; А. Л. [Лазаревский А.]. Материалы для биографии графа П. А. Румянцова-Задунайскаго // КС. - 1895. - Т. XLVIII, № 13. - С. 385-404.
Публікації: Архив военно-походной канцелярии графа П. А. Румянцева-Задунайскаго // ЧОИДР. - 1865. - Кн. 1. - С. 1-270; Кн. 2. - С. 1-330; 1866. - Кн. 1. - С. 1-274; 1875. - Кн. 4. - С. 1-112; 1876. - Кн. 1. - С. 113-240; 1876. - Кн. 2. - С. 241- 294.
85. Фамільний архів Савичів. Засновник - генеральний військовий суддя Сава та його син генеральний військовий писар Семен Савич. Місця зберігання: с. Писарівка, Сумщина; м. Богодухів Золотоноського повіту Полтавської губ. Вміст: універсали, купчі, інші фамільні акти 1657-1711 років. У складі архіву перебували папери Н. Каленика (Калениченка). Частина документів щодо с. Слоути потрапила до архіву фон дер Бригена.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 325-326; Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1228; Плохинский М. Архивы Черниговской губернии. - С. 149.
Публікації: Пять документов рода Савичей // КС. - 1887. - Т. ХІХ, № 9. - С. 153-158; Сон Пресвятой Богородицы по списку генеральнаго войскового судьи Саввы // КС. - 1887. - Т. XIX, № 10. - С. 357-368.
86. Фамільний архів Сахно-Устимовичів. Засновник - Устин Сахненко, сотник Уласівський (початок XVIII ст.). Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
Згадувано: КС. - 1892. - Т. XXXVIII, № 9. - С. 410-412.
87. Фамільний архів Свічок. Засновники - полковник Лубенський Леонтій Свічка та його брат Лук'ян. Первісне місце зберігання - с. Свіччина Слобода. Історична доля невідома. Серед архівалій - власна актова книга за 1699-1718 роки з території полку Лубенського. Наприкінці XVIII ст. приватноправові документи потрапили до фамільного архіву Стороженків.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. II.
Публікації: Стороженки. Фамильный архив. - Т. 6. - К., 1908. - С. 1-514; Стороженко Н. К истории рода Свечек // КС. - 1887. - Т. ХІХ, № 11. - С. 580-584; Стороженко Н. В. Полуботок или Свечка? (Эпизод из истории малороссийскаго землевладения второй половины XVII в.) // КС. - 1890. - Т. XXXI, № 12. - С. 434-447.
88. Фамільний архів Сердюкових: Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі. У складі архіву перебували документи роду Коробок.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. -
С. 496.
Публікації: Автобиографическия заметки И. И. Сердюкова (1803-1886) // КС. - 1896. - Т. LV, № 11. - С. 178-224.
89. Фамільний архів Симоновських. Конкретний засновник, місце зберігання, вміст та історична доля невідомі.
90. Фамільний архів Скаржинських. Конкретний засновник невідомий. У другій половині ХІХ ст. значно поповнений Катериною Скаржинською. Зберігався в с. Круглик (Лубенщина). На початку ХХ ст. переданий до Полтавського музею, нині зберігається в Держархіві Полтавської області. Вміст: документи з фамільних архівів Аграновичів-Корнієвичів, Кир'якових, Ніженцевих, Райзерів за XVII-XIX ст.
Короткий опис: Государственный архив Полтавской области: Путеводитель. - Изд. 2, перераб. и доп. - К., 1982. - С. 189-191.
91. Фамільний архів Скоропадських. Засновники: брати Іван, Василь та Павло Скоропадські. Первісне місце зберігання невідоме. Згодом перебував у с. Локні, Тростянці Прилуцького повіту Чернігівської губ., Петербурзі. Значно поповнений Іваном, Петром та особливо Павлом Скоропадськими в ХІХ ст. Значна частина втрачена в 1917-1918 роках під час погромів маєтків гетьмана. Архівалії, що перебували в Петрограді, в середині 1920-х років потрапили до російських державних архівів - історичного в Ленінграді та давніх актів у Москві. Упродовж 1960-х - початку 1970-х років були повернуті в Україну. Разом з переданими в 1995 р. зі Швейцарії документами нині вони складають фамільний фонд Скоропадських ЦДІАК. Вміст документів: гетьманські універсали, царські жалувані грамоти, купчі, судові справи, службові та особисті документи багатьох представників роду Скоропадських. Зі складу архіву виділені документи фондів Кочубеїв (РДАДА) та Міклашевських (ЦДІАК).
Згадувано: Н. В.[Василенко М.] [рец.] А. Дмитриевский. Греческие нежинские храмы и их капитальный вклад в церковно-археологический музей при Киевской духовной академии // КС. - 1885. - Т. ХІІ, №6. - С. 314-31; Забіяка І. Горленки і Скоропадські: Кілька штрихів до проблеми взаємостосунків між українськими дворянськими родами // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства НАН України: Збірник праць молодих вчених та аспірантів - Т. 2. - К., 1997. - С. 284-294; Папакін Г. Доля архівної спадщини Скоропадських у сховищах України // Останній гетьман: Ювілейний зб. пам'яті Павла Скоропадського 1873 - 1945. - К.: Академпрес, 1993. - С. 198-209; Його ж. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина: Історико-архівні нариси. - К.: Державний комітет архівів України, Центральний державний історичний архів України, м. Київ. - К., 2003. - 282 с.; Його ж. Створення фамільного архіву Скоропадських: доробок Павла Скоропадського // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип. 6. - К., 2000. - С. 97-110; Його ж. Щоденники Павла та Олександри Скоропадських 1904-1917 рр.: історія ведення, зберігання; спроба реконструкції // Архівознавство, археографія, джерелознавство: Міжвідомчий зб. наук. праць. - Вип. 3: Джерелознавчі дисципліни. - К., 2001. - С. 433-446; Його ж. Фамільні архіви української лівобережної шляхти у XVII і XVIII ст. та збірка Скоропадських // Рукописна та книжкова спадщина України. - Вип. 8. - К., 2003. - С. 28-57; Ульяновський В. І. Архівні зацікавлення Павла та Олександри Скоропадських // Архіви України. - 1999. - № 1-6. - С. 137-143.
Публікації: Материалы для отечественной истории / Изд. М. Судиенко. - Т. 2. - К., 1855. - 320 с.; Папакін Г. Листи з 1917 року: Кореспонденція Павла Скоропадського часів Лютневої революції в Росії // Архіви України. - 2002. - № 1-3. - С. 81-111.
92. Фамільний архів Скорупів. Засновники - Дем'ян Григорович Малярев (?), згодом Скорупа, Стародубівський міщанин на початку XVIII ст., та його син Павло, бунчуковий товариш і військовий писар. Первісне місце зберігання - с. Кустичі (Волокитне). Вміст: приватноправові акти, матеріали судових справ, листування. У третій чверті XVIII ст. до архіву за родинними зв'язками потрапили папери Єсімонтовських. У свою чергу, за родинними зв'язками цей архів перейшов до Сулимів. У другій половині ХІХ ст. частина документів потрапила до збірки О. Лазаревського.
Описаний: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. X-XIV.
Публікації: Сулимовский архив. - С. 220-285.
93. Фамільний архів Стаховичів. Засновник - сотник Городнянський Андрій Стахович. Зберігався в с. Ваганич Городнянського повіту Чернігівської губ. У другій половині XVIII ст. перейшов до нових власників с. Ваганич Євреїнових, наприкінці ХІХ ст. придбаний І. Лучицьким. Вміст: купчі документи і матеріали судових справ з 1711 р.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1333.
94. Фамільний архів Стороженків. Конкретний засновник невідомий. Зберігався в с. Велика Круча на Сокирнянщині. Частина документів архіву нині перебуває в ЦДІАК (247 справ за 1717-1919); інша частина- у НБУВ. Вміст: матеріали службової діяльності представників роду Стороженків, господарські документи, творчі матеріали; листування з Д. Багалієм, В. Модзалевським, В. Горленком, І. Каманіним. У складі архіву перебували також папери Свічок, Корсунів, оригінал "Реєстрів Війська Запорозького" 1649 р.
Згадувано: Иконников В.С. Опыт русской историографии. - С. 1229;Стороженко Н. В. Стороженки (Фамильная летопись) // КС. - 1884. - Т. VIII, № 2. - С. 205-22; Грушевський О. З початків нової української історіографії // Україна. - 1914. - Кн. 2. - С. 57-63.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 254; Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. - К., 2002. - С. 520-521.
Публікації: Стороженки. Фамильный архив. - Тт. 1-4, 6-8. - К., 1902-1912; Стороженко Н. Полковник Прилуцкий Иван и бунчуковый товарищ Григорий Стороженки // КС. - 1890. -
Т. XXIX, № 4. - С. 167-173; Реестра всего Войска Запорожскаго после Зборовскаго договора с королем польским Яном Казимиром, составленныя 1649 г., октября 16 дня и изданныя по подлиннику О. М. Бодянским. - М.: Изд. Императорскаго общества истории и древностей российских при Московском университете, 1875. - 338 с.; Стороженко Н. В. Отрывки из фамильных преданий и архивов // КС. - 1891. - Т. XXXII, № 2. - С. 320-334; 1892. -
Т. XXXVI, № 2. - С. 347-348.
95. Фамільний архів Судієнків. Засновник - Іван Судієнко, родич та господар маєтків канцлера О. Безбородька. Значно поповнений і перетворений на колекційну збірку М. Судієнком, головою КАК у 1848-1856 роках. Зберігався в м. Новгород-Сіверському Чернігівської губ. Після смерті М. Судієнка переданий до Університету св. Володимира. Вміст: родові папери Судієнків, Полетиків, Шираїв; оригінали та копії документів Генеральної військової канцелярії, копії документів військово-похідного архіву П. Рум'янцева-Задунайського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 2: Полк Нежинский. - С. 423; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1228; Багалей Д. И. Несколько замечаний по поводу статьи г. Н.В. о децентрализации наших исторических архивов // КС. - 1893. - Т. XL, № 2. - С. 346-355.
Публікації: Материалы для отечественной истории. - Тт. 1-2. - К., 1853-1855; З епістолярної спадщини гетьмана Івана Мазепи / Упор. В. В. Станіславський. - К. - 1996. - 194 с.
96. Фамільний архів Сулимів: Конкретний засновник невідомий.
У сс. Сулимівці та Мотижині зберігалися папери молодшої гілки роду - нащадків молодшого сина генерального хорунжого Семена Сулими.
У складі цієї збірки перебували папери Скорупів, Войцеховичів, Єсімонтовських. Останній власник архіву - О. О. Войцехович, який фінансував видання архівалій. Частина архівалій у другій половині ХІХ ст. потрапила до Т.В. Кибальчича, звідти - до музею Київської духовної академії.
У 1919 р. збірка надійшла до НБУВ. Вміст: універсали, родовідні документи, господарські матеріали, листування, заповіти, документи про службову діяльність, актовий матеріал полку Переяславського, матеріали судових справ.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1223-1224; Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: 1918-1941. - К., 1998. - С. 91.
Публікації: Сулимовский архив: Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII-XVIII в. - К., 1884. - 316 с.; Мотыженский архив: Акты Переяславского полка XVII-XVIII в. - К., 1890. - 224 с.; КС. - 1882. - Т. IV. - С. 292-327; А.Л. [Лазаревский А.]. Летописныя заметки (1651-1749) // КС. - 1883. - Т. V, № 3. - С. 680-682; А. Л. [Лазаревский А.].
"От чего дух геройства в Малороссии исчез?" // КС. - 1883. - Т. V, № 4. - С. 893-895; Малороссийския чины и должности и оклад их содержания // КС. - 1883. - Т. VІ. - С. 381-385; Записки генеральнаго судьи Акима Семеновича Сулимы // КС. - 1884. - Т. VIII, № 1. - С. 135-142; Рядная запись 1-й половины XVIII в. // КС. - 1884 - Т. VIII, № 3. - С. 471-476;
А. Л. [Лазаревский А.]. Старинныя пригласительныя на свадьбу письма (1729-1735) // КС. - 1899. - Т. LXV, № 3. - С. 133-135.
Архів старшої гілки Сулимів зберігався в м. Мглин. Засновник - Федір Сулима, знатний військовий товариш (†1690). Майже половина складу архівалій - папери Скорупів. Нині перебуває в Архіві Санкт-Петербурзького відділення Інституту російської історії РАН (374 од. зб. за 1627-1788 роки).
Короткий опис: Путеводитель по архиву Ленинградского отделения Института истории. - М.-Л., 1958. - С. 232-233.
97. Фамільний архів Тарновських. Конкретний засновник невідомий. Зберігався в с. Качанівці Борзенського повіту Чернігівської губ. Поповнений і перетворений на колекційну збірку Василем Тарновським (1810-1866) та його старшим сином Василем (1837-1899). Останній заповів свої музейну та архівну збірки Чернігівському губернському земству, яке 1902 р. створило Музей історичних старожитностей (нині - Чернігівський історичний музей). Вміст: папери Тарновських, Забілів, Константиновичів, Лашкевичів, Милорадовичів, Полетиків; історичні документи доби Івана Мазепи, Івана Скоропадського, Кирила Розумовського, монастирські архіви, міські актові книги, протоколи Полтавського полкового суду.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1332.
98. Фамільний архів Толстих. Засновник - полковник Переяславський Петро Толстой, зять гетьмана Івана Скоропадського (з 1718 р.).
З 1727 р., після опали родини Толстих, перевезений до російських маєтків. Наприкінці ХІХ ст. потрапив до колекції академіка АН СРСР М. П. Лихачова (1862-1935) і разом з усією колекцією опинився в Архіві Санкт-Петербурзького відділення Інституту російської історії РАН (239 од. зб. за 1661-1753 роки). Вміст: листування гетьмана Івана Скоропадського та його вдови за 1720-ті роки.
Короткий опис: Путеводитель по архиву Ленинградского отделения Института истории. - М.-Л., 1958. - С. 329-330.
99. Фамільний архів Томарів. Конкретний засновник, місце зберігання, історія та вміст невідомі. Первісний склад, за інформацією О. Лазаревського, втрачений ще у XVIII ст. Збереглися відомості про наявність в архіві паперів Болдаківських та рукописів Г. Сковороди.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С. ІІ; Багалей Д. К юбилею украинскаго философа Григория Саввовича Сковороды // КС. - 1894. - Т. XLI, № 8. - С. 268-276; Його ж. Заметка о рукописях Г. С. Сковороды // КС. - 1894. - Т. XLI, № 9. - С. 463.
100. Фамільний архів Троцинів. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля невідомі. Нині перебуває у ЦДІАК, документи за 1678-1814 роки. Вміст: дарчі, купчі, інші майнові документи; матеріали службової діяльності, листування.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 257.
101. Фамільний архів Туманських. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У ХІХ ст. опинився у складі фамільного архіву Милорадовичів.
Публікації: Стихотворения В. И. Туманскаго. - СПб, 1881; Письма В. И. Туманскаго и его неизданныя стихотворения. - Чернигов, 1891.
102. Фамільний архів Туранських. Конкретний засновник невідомий. Знаходився у с. Туранівці Глухівського повіту Чернігівської губ. Вміст: заповіт генерального судді Олексія Туранського (†1716), службові папери І. Халановського, першого директора Новгород-Сіверської гімназії, зібрані матеріали та службові документи І. Тимковського (1773-1838).
Згадувано: Дорошенко П. Семейные архивы Глуховского уезда Черниговской губ. // Древности. Труды Археографической комиссии Императорскаго Московскаго археологическаго общества. - Т. 1, вып. 1. - М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1898. - С. 111-114.
103. Фамільний архів Уманців. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. Є інформація про наявність у складі архіву тестаментів Пилипа Уманця та його сина Дем'яна.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. II: Полк Нежинский. - С. 8-10.
104. Фамільний архів Ханевських. Засновник - сотник Іван Ханевський (Роговик). Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. II: Полк Нежинский. - С. 168-170.
105. Фамільний архів Ханенків. Засновник - правобережний гетьман Михайло Ханенко (1669). Зберігався в с. Городищі Стародубського повіту Чернігівської губ. Після 1917 р. потрапив до Білорусі (Гомельський обласний архів). Нині частина архівалій - у ЦДІАК (112 справ за 1661-1822). Вміст: гетьманські універсали, майнові та судові документи, матеріали службової діяльності; особові документи, родинне та службове листування; щоденник генерального хорунжого Миколи Ханенка.
Згадувано: Лазаревский А. [Передмова] Сулимовский архив. - С.ІІ; Його ж. Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722-1723 годы. - К.: Тип. Ун. Св. Владимира, 1897. - С. 3-4; Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1221-1223; Шевелів Б. Листи О. М. Лазаревського до О. І. Ханенка // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. - Т. 2. - К., 1928. - С. 475-490; Горбков А. Коллекция архивных документов, относящихся к истории Украины // "Исторический архив". - М., 1941. - № 5. - С. 148-150; Оглоблин О. Ханенки // Оглоблин О. Люди Старої України та інші праці. - Острог - Нью-Йорк, 2000. - С. 247-248; Його ж. До питання про автора "Исторіи Русов" / Упор. І. В. Верба, О. І. Путро. - К., 1998. - С. 107-109; Путро О. І. Славний рід Ханенків (до питання про джерела і авторство "Історії русів") // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали 2-х Всеукр. читань. - Черкаси, 1992. - С. 57.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 258.
Публікації: Діаріуш или журнал, то есть повседневная записка случающихся при дворе ясневелможного его милости пана Іоанна Скоропадского, войск всепресветлейшего Его императорского величества, запорожских обох сторон Дніпра гетмана, окказий и церемоній, також и в канцеляріи отправуемых дел, наченшійся 1722 году и оконченный в том же году, по преставленіи и погребеніи пом'янутого ж гетмана ясневелможного Іоанна Скоропадского, в месяце июле, войсковой канцеляріи старшим канцеляристом Николаем Ханенко. - М., 1858. - 80 с.; Дневник Николая Ханенка (1727-1753) // КС. - 1884. - Т. VIII, № 3. - Приложение. - С. III-XV; № 4. - С. 17-32; Титов А. Дневник Николая Ханенко (1719-1723 и 1757) // КС. - 1896. - Т. LIV, № 7. - С. 151-196.
106. Фамільний архів Холодовичів. Засновник - Іван Холодович, сотник Воронізький. Первісне місце зберігання - м. Вороніж. Історична доля та вміст невідомі. Наприкінці ХІХ ст. зберігався в М. О. Шрамченка, нащадка Холодовичів.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. II: Полк Нежинский. - С. 340-343.
107. Фамільний архів Чепів. Конкретний засновник невідомий. Значно поповнений і перетворений на історичну колекцію документів наприкінці XVIII - на початку XIX ст. Андрієм Чепою. Зберігався в с. Чепуровка Пирятинського повіту Полтавської губ. Ще за його життя розпорошений і в значній мірі втрачений. Частина потрапила до фамільного архіву Рєпніних.
Згадувано: Лазаревский А. Прежния изыскатели малорусской старины: 1. Яков Михайлович Маркович (1776-1804) // КС. - 1894. - Т. XLVII, № 12. - С. 349-387; Павловский И. Ф. К истории Полтавскаго дворянства 1802-1902: Очерки по архивным данным. - Т. 2. - Полтава: Издание полтавскаго дворянства, 1907. - С. 288.
Публікації: Горленко В. Из истории южно-русскаго общества начала XIX в. (Письма В. И. Чарныша, А. И. Чепы, В. Г. Полетики и заметки к ним) // КС. - 1893. - Т. XL, № 1. - С. 41-76; А. Л.[Лазаревский А.]. Два письма А.И. Чепы, собирателя конца XVIII в. письменных памятников по истории Малороссии // КС. - 1890. - Т. XXIX, № 5. - С. 364-369; Лазаревский А. Содержание одного из Чепинских сборников исторических бумаг о Малороссии // КС. - 1891. - Т. XXXII, № 1. - С. 174-176.
108. Фамільний архів Чернишів. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У ХІХ ст. потрапив до складу фамільного архіву Милорадовичів.
Згадувано: Модзалевский В. Генеральный судья Иван Чарныш и его род // КС. - 1904. - Т. LXXXIV, №3. - С. 340.
109. Фамільний архів Черняків. Конкретний засновник, місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. У ХІХ ст. потрапив до складу фамільного архіву Кочубеїв.
110. Фамільний архів Шираїв. Засновник - Спиридон Ширай, війт м. Стародуб. Місце зберігання, історична доля та вміст невідомі. Частина архівалій у середині ХІХ ст. потрапила до складу збірки М. Судієнка; інша на початку ХХ ст. - до Чернігівської губернської архівної комісії.
Публікації: Лучицкий И. К истории козачества в начале XVIII в. // КС. - 1891. - Т. XXXII, № 3. - С. 506-508; Два универсала Спиридону Шираю, 1688 (к характеристике Мазепы) // КС. - 1901. - Т. LXXII, № 2. - С. 79-81.
111. Фамільний архів Щербинів: Засновник, місце зберігання, історія та вміст невідомі. Серед документів - папери Рудиковських (козацько-шляхетського та священицького роду).
Публікації: Щербина В. Из семейнаго архива: 1. Записки Андрея Петровича Рудыковскаго (1796-1874) // КС. - 1892. - Т. XXXVII, № 4. - С. 1-21; Щербина В. Из семейнаго архива: 1. Записки Андрея Петровича Рудыковскаго (1796-1874); 2. Стихотворения Евстафия Петровича Рудыковскаго (1784-1851). - К., 1892. - 117 с.
112. Фамільний архів Щербініних (російські дворяни Харківської губ.). Засновник - А. Г. Щербінін. Вміст: папери Донців-Захаржевських, князів Крапоткіних, майнові та господарські документи, родинне листування. Частина документів нині в ЦДІАК (162 справи за 1746-1848). Наприкінці ХІХ ст. останній власник архіву П. Флота планував опублікувати найцікавіші фамільні архівалії.
Згадувано: Иконников В. С. Опыт русской историографии. - С. 1221-1231; Багалей Д. И. Фамильныя бумаги Щербининых, князей Крапоткиных и Донцов-Закаржевских в имении П. П. Флоты - с. Бабаях // КС. - 1889. - Т. XXIII, № 11. - С. 23-27.
Короткий опис: Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. - К., 1958. - С. 258.
113. Фамільний архів Якубовичів. Засновник - сотник Журавський Дем'ян Якубович. Первісне місце зберігання - с. Липове. Є відомості про наявність в архіві паперів Носів, Лизогубів. Вміст: купчі, тестаменти матеріали судових справ, листування. Наприкінці ХІХ ст. частина документів потрапила до О. Лазаревського.
Згадувано: Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. - Т. 3: Полк Прилуцкий. - С. VII-VIII, 30, 380.
114. Фамільний архів Яновських. Засновник - осавул полку Лубенського Януш Михайлович. Зберігався на хут. Яновщина на Лубенщині. Вміст: родовідні документи, офіційні акти, примірник Литовського статуту, судові документи, духівниці, купчі.
Згадувано: Милорадович В. Средняя Лубенщина // КС. - 1903. - Т. LXXXII, № 9. - С. 288-290.
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua