Правобережна шляхта кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.: Довідник

Правобережна шляхта. Кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.: Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія / Aвт.: Лисенко С., Чернецький Є. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Біла Церква, 2002. – 396 с. – (Серія "Архівні зібрання України: Спеціальні довідники")

Pravoberezhna shliakhta. Kinets XVIII – persha polovyna XIX st.: Spysok shliakhty Volynskoi, Kyivskoi ta Podilskoi gubernii, dvorianski prava iakoi pereviryla Tsentralna reviziina komisiia. / Avt.: Lysenko S., Chernetskyi Ie. Derzhavnyi komitet arkhiviv Ukrainy. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv. – Bila Tserkva, 2002. – 396 s. (Seriia "Arkhivni zibrannia Ukrainy: .petsialni dovidnyky")

Зміст
Переднє слово
Від авторів

У книзі досліджується соціальна історія правобережної шляхти протягом кінця XVII - першої половини XIX ст. Найбільше уваги приділено процесам легітимації та декласації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля, російському законодавству та урядовим заходам щодо ікорпорації цієї кількасоттисячної групи до соціальної структури Російйської імперії. Дослідження доповнене списком, що конкретизує родовий склад легітимованої шляхти Правобережжя.
Видання адресоване науковцям, краєзнавцям, всім, хто досліджує шляхетські родоводи.

ЗМІСТ

Переднє слово

Від авторів

І. Шляхта Правобережної України: від інкорпорації до декласації (1793 - 1845 pp.)

Перші кроки інкорпорації правобережної шляхти до російського дворянства (1793 - 1801 pp.)
Інкорпорація та юридична декласація частини шляхти (1801 - 1826 pp.)
Політична декласація шляхти (1826-1839 рр.)
Заснування і регламентація діяльності "Центральной коммисии, высочайше учрежденной для рассмотрения действий дворянских депутатских собраний губерний Киевской, Вольїнской й Подольской" (1840-1845 pp)
Соціальні наслідки діяльності Центральної ревізійної комісії

II. Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія (1840 - 1845 рр).

Організація списку
Позначення та скорочення у списку
Список

Переднє слово

Репрезентована робота є спробою масштабної кодифікації легітимованої шляхти за перші десятиліття панування Російської імперії на теренах Правобережної України. Метою данного історичного дослідження є реконструкція родового складу шляхти через аналіз діловодства Центральної ревізійної комісії.

Потужний потенціал джерельної бази Центрального державного історичного архіву України у м. Києві дозволив продемонструвати антропонімійне коріння тисяч шляхетських родин, адже "Список" складається з понад 19 000 позицій.

Для такої реконструкції авторами були використані офіційні алфавіти перевірки дворянських прав родів Київської, Волинської та Подільської губерній, що були підготовлені для генерал-губернатора Центральною ревізійною комісією за підсумками своєї діяльності.

Це величезний комплекс джерел, історичну значущість яких важко переоцінити, хоча вони охоплюють лише частину шляхетського загалу. Маються на увазі верхні прошарки дрібної шляхти, що в більшості тримали землю на різних видах тимчасового права. Ці роди ввійшли до орбіти імперського впливу через дворянські депутатські зібрання та в майбутньому стали так званими дворянами другого розряду.

Автори вдаються до ретельного аналізу складного та специфічного процесу легітимації й декласації місцевої шляхти за умов поступового нівелювання імперською адміністрацією регіональних відмінностей правобережних губерній у першій половині XIX століття.

Пропонована реконструкція демонструє не лише вузьке застосування цих джерел для генеалогічніх та біографічних студій, але й розгляд ширшої проблематики соціальних досліджень Правобережжя.

Впевнена, що подане дослідження стане в нагоді науковцям та користувачам документної інформації при подальших опрацюваннях архівних джерел.

Ольга Музичук

Від авторів

У липні 1998 року, перебуваючи у Вільнюсі завдяки Літній школі Варшавського університету, в одного з нас відбулася довга розмова з проф. Даніелем Бовуа. Після неї постало питання: правобережна шляхта - хто вона? загалом прийшла чи місцева? Того ж року відбулися знайомства з польськими видявцями-геральдистами Мар'яном і Вальдемаром Павловичами та Пйотром Сьверчкем, які посилили зацікавлення цим питанням та мрію укласти якнайповніший список шляхетських родин Правобережної України. Глибші студії засвідчили необхідність ретельного дослідження шляхти історичних мікротериторій. Цей задум визрів і в другого з нас. Опрацювання генеалогій шляхти Білоцерківського староства неминуче привело до потреби ширшого розгляду проблеми. З часом нагромаджувався досвід, який засвідчив збереження досить повної, хоча й складної за структурою, джерельної бази цієї проблеми, її можна було б окреслити як кодифікацію родового складу шляхти України. Співпраця продемонструвала, що навіть спроба одним поглядом охопити весь шляхетський загал Правобережжя потребує багаторічних дослідницьких зусиль та спеціальної видавничої програми. Перша публікація з широко задуманої серії засвідчила неможливість її реалізації поза співпрацею кількох дослідників.

Для створення книги, яку читач тримає зараз у руках, важливими були творчі контакти з багатьма дослідниками, яких не можемо не згадати з вдячністю. Серед них:

Адам Бєняшевський (Познань)
Анджей Бєрнат (Варшава)
Станіслав Думін (Москва)
Славомір Гужинський (Варшава)
Генрік Ґмітерек (Люблін)
Михаїл Катін-Ярцев (Москва)
Вітольд Клачевський (Люблін)
Руслан Кондратюж (Житомир)
Антоні Крушевскі (Ель Пасо)
Стефан Кучинський (Варшава)
Кімітака Матсузато (Саппоро)
Лєшек Пудловський (Будапешт)
Едмундас Рімша (Вільнюс)
Леонід Тимошенко (Дрогобич)
Вєслав Цабан (Кельце)
Валентина Шандра (Київ)
Ральф Шатковскі (Росток)
Наталя Яковенко (Київ)
Еуґеніуш Янас (Люблін)
та багатьом іншим, хто свідомо чи й несвідомо
впливав та прискорював нашу роботу.

Під час підготовки видання дуже цінними були поради та допомога Наталії Черкаської та Олексія Стародуба. Значну технічну підтримку дослідження здійснив Олександр Винарський. Насамкінець сердечно дякуємо за всебічне сприяння колективу Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, зокрема Ользі Музичук, Людмилі Демченко, Оксані Михайловій та іншим. Без підтримки Сергія Винарського цій книзі взагалі б не судилося побачити світ.

м. Кам'янець-Подільський, 8 III 2002 р.

На початок