Анотований покажчик публікацій журналу Архіви України

Анотований покажчик

публікацій журналу "Архіви України"

Анотований покажчик публікацій журналу "Архіви України" за 1988-1995 рр. /
Укладач Н. П. Павловськ; відп. ред І. Б. Матяш. Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України. Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - К., 1997. - 152 с.

ISBN 966-7250-15-6

Передмова

Публікації журналу "Архіви України" за роки:

<1988>

1-115

1989

116-230

1990

231-334

1991

335-448

1992

449-552

1993

503-552

1994

553-575

1995

576-627

Тематичний покажчик

Іменний покажчик

ПЕРЕДМОВА

У 1997 році виповнюється п'ятдесят років від часу заснування в Україні архівознавчого друкованого органу - Науково-інформаційного бюлетеня Міністерства внутрішніх справ УРСР (з четвертого числа 1965 року почав виходити під назвою "Архіви України"). Започаткований згідно з наказом міністра внутрішніх справ від 14 травня 1946 р., журнал через матеріальні труднощі повоєнного часу і брак кваліфікованих фахівців вперше побачив світ лише в листопаді 1947 р. Своєрідну програму діяльності нового часопису було викладено в його першому номері. Провідними видами публікацій мали стати "...основні накази й розпорядження МВС СРСР, УРСР, Архівного управління МВС УРСР по архівній справі, підсумки роботи архівних органів і завдання на окремі періоди, правила, методичні інструкції й статті з теорії та практики архівної справи, статті з археографії й про використання архівних документів, короткі рецензії й повідомлення з бібліографії, повідомлення про хід підготовки кадрів і роботу кафедри архівознавства при Київському державному університеті ім.Т.Г.Шевченка тощо. Крім того, в бюлетені буде подаватися "хроніка роботи архівних органів УРСР"

1. Як зазначалося у вступній статті, перший випуск бюлетеня Архівне управління МВС УРСР підготувало силами керівних і старших наукових працівників Управління та Центрального історичного архіву. Авторами перших публікацій стали Я.Лановий, В.Шелудченко, Л.Отліванова, В.Коновалова, А.Грінберг, О.Мацай, М.Варшавчик, І.Бутич, співробітники кафедри архівознавства КДУ

2. Покладені віднині на Науково-інформаційний бюлетень функції у 20-30-і роки виконували кілька його попередників: "Архівна справа" (1925-1930 рр.), "Радянський архів" (1931 р.), "Архів Радянської України" (1932-1933 рр.), "Бюлетень Центрального архівного управління УСРР" (1925-1932 рр.). Спроби видавати науково-інформаційні бюлетені з питань архівного будівництва робилися й на місцях: у 1924 р. київський губархів видав бюлетень "Червоний архівіст", в 1926-1927 рр. у Луганську вийшли три номери бюлетеня "Архівний робітник". І хоч через обмежені фінансові й технічні можливості вихід цих видань було припинено, вони зробили певний внесок у вирішення важливих науково-організаційних та архівно-технічних питань.

3. У перші роки Науково-інформаційний бюлетень виходив не періодично: 1-2 номери на рік, з 1951 р. - тричі, а у 1958-1959 рр. - чотири рази на рік

4. Тираж його був обмеженим (загалом 250-300 примірників), а тому розсилався тільки архівним установам. З березня 1960 р. бюлетень став передплатним виданням, почав виходити 6 разів на рік обсягом 6 друкованих аркушів. Цього ж року відбулися зміни в структурі системи архівних установ України. Архіви республіки 1960 року були виведені з системи МВС УРСР і підпорядковані Архівному управлінню (з 1974 р. - Головному архівному управлінню) при Раді Міністрів УРСР, органом якого став Науково-інформаційний бюлетень. Назву "Архіви України" журнал отримав за постановою колегії Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі від 2 квітня 1964 року. У 1991 р. часопис став науково-практичним журналом. З 1993 року його співзасновниками і видавцями є Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України й Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського Національної Академії наук України. У цьому зв'язку змінився і склад редакційної колегії. До неї увійшли: Б.В.Іваненко (головний редактор), Г.В.Боряк (заступник головного редактора), Л.М.Васько (заступник головного редактора), Л.А.Дубровіна, В.О.Замлинський, В.С.Лозицький, К.Є.Новохатський, Г.В.Папакін, Р.Я.Пиріг, П.С.Сохань, В.С.Шандра, Н.М. Яковенко. Як писав у зверненні до читачів головний редактор журналу Б.В.Іваненко, ці зміни відбулися "...не лише тому, що так легше буде долати і фінансову, і паперову скруту, а й головним чином, тому, що діяльність наша тісно переплітається, що колективи наші давно і плідно співпрацюють в ім'я об'єктивного вивчення і висвітлення історії"

5. "Архіви України" постійно інформують своїх читачів про найважливіші урядові документи, що стосуються життєдіяльності галузі, повідомляють про рішення колегії Головархіву, стан справ в установах архівної системи, висвітлюють проблеми, над розв'язанням яких працює архівна служба України. Одне з найважливіших питань, що широко обговорюється на шпальтах часопису, - правовий статус архівів у нашій незалежній державі. Відбувся обмін думками щодо положень проекту Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", опубліковано текст Закону, прийнятого Верховною Радою України 24 грудня 1993 р. Значна увага приділялася такій знаменній події, як створення Спілки архівістів України.

Серед публікацій важливе місце завжди посідали аналітичні статті, присвячені проблемам теорії і практики архівної справи, всебічному осмисленню та узагальненню передового досвіду роботи архівістів. Було організовано спеціальні рубрики: "Статті та повідомлення", "Теорія і практика архівної справи", "Трибуна передового досвіду". Тут опубліковані, серед багатьох інших гідних уваги матеріалів, змістовні статті Б.П.Курінного "Перебудова комплектування та оптимізація складу документів Державного архіву м.Києва", О.Я.Мацюка "Використання документів архівів у галузі історичного краєзнавства при підготовці статей до Зводу пам'яток історії та культури", О.Л.Рибалка "Документальна виставка з питань охорони пам'яток історії та культури в Українській РСР", Ф.А.Винокурової "Афганська колекція" архіву", В.В.Резнікової "Економічна діяльність державних архівів областей: моральні, виробничі й правові аспекти".

Велике значення в журналі надається оприлюдненню архівних документів. Найчастіше саме на шпальтах часопису вони вперше залучаються до широкого наукового обігу. "Публікація архівних документів", "Пошуки і знахідки в архівах", "На вічне зберігання" - завдяки цим рубрикам читачі мають можливість ознайомитися зі змістом маловідомих широкому загалу архівних джерел. У 90-і роки увага до історичних документів ще більше зросла, вони запанували на сторінках видання. "Публікувати найбільш значущі документи, що відповідають на жагучі питання вітчизняної історії, розповідати про розтаємнені фонди вважаємо своїм важливішим обов'язком" 6, - цим керувалися укладачі журналу, на шпальтах якого виразно виступає превалювання джерелознавчого аспекту публікацій.

Тематика матеріалів часопису нерідко пов'язується з відзначенням знаменних дат в історії нашої держави. Протягом останніх років було видрукувано, зокрема, документи до річниць визволення України від фашистських загарбників, з нагоди 500-річчя Запорізької Січі, до Шевченківських ювілеїв, 100-річчя першої української еміграції тощо. Опубліковано серію матеріалів про голод в Україні 1921-1922, 1932-1933 рр., героїчні й трагічні сторінки Великої Вітчизняної війни. Читачі мали змогу ознайомитися з архівними джерелами про життєвий і творчий шлях М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, з історії Української Академії наук, театру "Березіль", за архівними документами простежити долю українських культурних цінностей під час Другої світової війни. Серед опублікованих матеріалів свіжістю думки, новими підходами вирізняються роботи Л.І.Лозенко "Празький український архів: історія і сьогодення", М.П.Ковальського, В.В.Ченцова "Фільтраційні справи - невідомі джерела державних архівів", О.В.Шевчука "Т.Г.Шевченко і наше сьогодення", С.В.Кульчицького, О.М.Мовчан "Голод 1921-1923 рр. на півдні України (за фондами ЦДАВО України)", Б.В.Іваненка, А.В.Кентія "Антифашистський рух опору в Україні в 1941-1944 рр. у світлі нових документів". Цей перелік можна було б значно продовжити.

В обговоренні проблем архівного будівництва (рубрика "Дискусія про архіви") поряд з досвідченими архівістами-практиками брали участь відомі вчені, представники історичної науки: В.О.Замлинський, С.В.Кульчицький, С.А.Макарчук та ін.

За всіх часів часопис був дзеркалом, де відбивалося життя колективів архівних установ з усіма їх здобутками і труднощами, успіхами й невдачами. Редакція, редколегія журналу прагнуть підтримувати постійний зв'язок з читацькою аудиторією. Зокрема, у традиційній рубриці "Заочна летучка "Архівів України" читачам пропонувалося відповісти на питання щодо форми і змісту журналу, щоб врахувати зауваження й побажання при розробці концепції видання на наступні роки. Відгуки, пропозиції і міркування дописувачів, їх спогади публікуються в розділі "З редакційної пошти".

Допомога архівістам у їх повсякденній праці, полегшення доступу до архівної інформації - основна мета рубрик "Діловодство", "Консультації", "На прохання наших читачів", "Вам допоможуть архіви", "На допомогу архівістам". Тут з повідомленнями, статтями виступають висококваліфіковані спеціалісти, які допомагають з'ясувати складні положення нормативних документів, дають практичні поради, відповідають на питання.

"Міжнародні зв'язки архівістів і археографів України" - ця рубрика, що з'явилася відносно недавно, відразу привернула увагу читачів змістовними, цікавими публікаціями. Серед них - статті Г.В.Боряка "У рамках проекту "Доля культурних цінностей, вивезених з України під час Другої світової війни", В.С.Лозицького "Дослідження проблем єврейської генеалогії за документами державних архівів України", інформативні матеріали про візити делегацій українських архівістів до Польщі, Чехії, Канади з метою налагодження наукових зв'язків та творчої співпраці.

Незмінно інформативно насиченою є "Критика та бібліографія", що дає змогу орієнтуватися в нових історико-архівних публікаціях, які з'явилися в Україні та за її межами, ознайомитися з оцінкою нових праць, співставити її з власною точкою зору.

"Інформація та хроніка" оперативно повідомляє про найцікавіші події в житті архівних установ. Не забувають на сторінках журналу привітати ювілярів - знаних, заслужених працівників галузі.

Інтерес до "Архівів України", єдиного фахового журналу галузі, залишається незмінно високим. Часопис необхідний і архівістам-практикам, і науковцям, усім, хто прагне краще знати історію України. Для полегшення пошуку інформації про публікації журналу працівниками УДНДІАСД підготовлено їх анотований покажчик за 1988-1995 рр., де проаналізовано матеріали 31 числа "Архівів України": у 1988-1990 рр. журнал виходив шість разів на рік, у 1991 р. - п'ять, у 1992 р. - три, 1994 р. - один, 1995 р. - два рази. Розроблений співробітниками УДНДІАСД анотований покажчик є другим довідковим виданням до "Архівів України" (перший покажчик публікацій журналу за 1971-1987 рр. був підготовлений співробітниками редакції і виданий 1988 року).

Матеріал у довіднику поданий за роками видання, відповідно до рубрик журналу. Укладачі мали на меті дати стислу інформацію не лише про зміст часопису, а й про його структуру, показати все розмаїття рубрик, якими видавці прагнуть висловити своє бачення оприлюдненого матеріалу. Усі матеріали переглянуто de visu. Щоб забезпечити зручність у користуванні довідником, до нього додається довідковий апарат: тематичний та іменний покажчики. У тематичному покажчику відповідно до спрямованості публікацій "Архівів України" виділені такі позиції:

1. Урядові постанови та нормативні документи з питань розвитку архівної справи.
2. Основні питання діяльності державної архівної служби.
3. Історія архівного будівництва на Україні.
4. Забезпечення схоронності документів НАФ України.
5. Державний облік та створення і розвиток науково-довідкового апарату до документів.
6. Комплектування та експертиза цінності документів. Контроль за організацією їх відомчого зберігання.
7. Використання документів.
8. Робота з кадрами і підвищення їх ділової кваліфікації.
9. Діяльність державних міських та районних архівів.
10. Організація роботи відомчих архівів.
11. Діловодство.
12. Міжнародні зв'язки архівістів, архівна справа за кордоном.
13. Наукові конференції, семінари, наради.
14. Огляди джерел і документальні нариси.
15. Публікація архівних документів та маловідомих друкованих джерел.
16. Критика і бібліографія.
17. Інформація та хроніка.

Анотований покажчик розрахований на архівістів-практиків, науковців галузі, істориків, викладачів вузів та середніх навчальних закладів, краєзнавців, музейних працівників, бібліографів, а також на широкий загал знавців і дослідників історії України.

1 Науково-інформаційний бюлетень. - 1947. - №1. - С.4.
2 Там само.
3 О.Г.Мітюков. Радянське архівне будівництво на Україні. 1917-1973. - К.: Наукова думка, 1975. - С.85-86, 96, 226.
4 В.М.Волковинський. 200-й номер "Архівів України" // Архіви України. - 1986. - № 6. - С.4.
5 Б.В.Іваненко. Слово до читачів // Архіви України.- 1991. - № 1. - С.3.
6 Там само.

На початок