Державний архів Сумської області: Путівник /
|
Путівник містить відомості про склад і зміст фондів Держархіву Сумської області за 1710-2001 pp., а також інформацію про історію створення, функції та завдання архіву.
|
1. Місцеві органи державного управління
2. Органи поліції
3. Органи суду та прокуратури
4. Військово-адміністративні органи
5. Органи міського, земського та станового самоврядування
6. Установи сільського управління
7. Фінансові та митні установи, банки. Органи статистичного обліку
8. Органи землевпорядкування, державного майна, шляхів сполучення, будівництва
9. Промислові та сільськогосподарські підприємства, організації, об'єднання
10. Установи охорони здоров'я
11. Органи народної освіти, навчальні заклади
12. Релігійні установи
1. Місцеві органи державної влади та державного управління. Комітети та комісії незаможних селян
2. Військово-адміністративні установи
3. Органи робітничо-селянської інспекції, державного та партійного контролю
4. Органи юстиції, суду, прокуратури, охорони державної та громадської безпеки
5. Органи планування і статистики
6. Фінансові установи. Банки
7. Органи управління народним господарством. Промислові підприємства
8. Організації транспорту, шляхового господарства, зв'язку
9. Організації сільського, лісового, водного господарства
10. Будівельні, архітектурні організації
11. Організації комунального господарства та побутового обслуговування
12. Продовольчі, торговельні, заготівельні, постачальні, кооперативні організації
13. Установи охорони здоров'я, фізичної культури та спорту
14. Установи народної та професійної освіти. Вищі навчальні заклади
15. Культурно-освітні установи, заклади мистецтва та масової інформації. Архівні установи
16. Науково-дослідні та проектні організації
17. Органи праці, соціального забезпечення, соціального страхування
18. Професійні спілки, творчі та інші громадські організації
19. Органи політичних партій та молодіжних організацій
20. Підпільні організації КП(б)У та партизанські загони періоду німецько-радянської війни
21. Особові фонди
22. Релігійні установи
23. Колекції документів
1. Органи Української допоміжної адміністрації
2. Органи поліції
3. Фонди фінансово-податкових установ та банків
4. Органи управління промисловістю
5. Установи та заклади сільського, лісового, водного господарства, ветеринарії
6. Кооперативні, торговельні, заготівельні організації
7. Організації охорони здоров'я, фармації, соціального забезпечення
8. Організації освіти, пропаганди, інформації, культурно-освітні та навчальні заклади
Цей путівник є другим, переробленим та доповненим виданням. Перше видання путівника "Сумський обласний державний архів та його філіали в містах Конотопі і Ромнах" вийшло друком ще у 1965 р. За цей період сталося багато змін. Протягом 1971-1972 pp. були ліквідовані філіали, документальні та бібліотечні фонди були приєднані до фондів держархіву області; значна кількість фондів, як документальних, так і бібліотечних, з режиму обмеженого доступу передана на загальне зберігання; пройшли науково-технічну обробку неописані документи та документи, передані неописаними з Державного архіву Харківської області; в серпні 1991 р. був ліквідований архів Сумського обкому Компартії України з передачею фондів Держархіву області; з управління Служби безпеки України в Сумській області надійшов великий масив документів періоду німецько-радянської війни та припинені позасудові кримінальні справи за 1919-1950 pp. Значно зросли обсяги фондів та документів, що зберігаються в архіві. Архів почав комплектуватися документами з непаперовими носіями. Крім того, зміни у суспільстві визначили інші ідеологічні пріоритети. Те, що раніше обминалося, приховувалося і замовчувалося, нині потребує наукового дослідження. Це передусім матеріали до 1917 p., документи періоду Української революції, матеріали про голодомори, колективізацію та розкуркулення, документи періоду Другої світової війни.
До 1917 р. в Російській імперії не існувало державних архівів, документи перебували на відомчому зберіганні в адміністративних, військових, судових установах, в конфесійних, приватних та родинних архівах. Лише після здобуття Україною незалежності наприкінці 1917 р. була започаткована архівна реформа, що передбачала створення національного та губернських історичних архівів, губернських архівних комісій. Проте ці плани не були реалізовані, і фактично архівне будівництво почало розгортатися за російським сценарієм, відповідно до ленінського декрету 1918 р. "Про реорганізацію та централізацію архівної справи в РСФРР".
Місцеві органи радянської влади вже на початку 1919р. розіслали до всіх волосних ревкомів розпорядження, в якому говорилося: "Архіви всіх установ повинні бути цілком захищені від пошкодження та знищення, а працівники їх повинні продовжувати свою роботу". Архівна робота на периферії, якою була і Сумщина, проводилася під керівництвом губернських архівних органів через своїх уповноважених по відповідних округах, які входили до відділів управління окрвиконкомів, Лебединську архівну комісію, через завідуючих музеями, які одночасно представляли на місцях губарх, але документи ще були сконцентровані, в основному, в організаціях і установах.
Подальше удосконалення адміністративно-територіального поділу, ліквідація губерній і створення в Україні округів, привело і до реформування архівної системи. Вже в червні 1925 p. PHK УСРР затвердила структуру і штати Укрцентрархіву, його установ і окружних архівних управлінь. Окружне архівне управління в Сумах було створене на початку листопада 1925 р. Саме з цієї дати починається історія Державного архіву Сумської області. Невдовзі після створення архівного управління Сумським окрвиконкомом була прийнята обов'язкова постанова "Про впорядкування та охорону архівів в державних установах, громадських і кооперативних" 1.
Створене в Сумському окрузі архівне управління, як і Глухівське, Конотопське та Роменське, не обмежувалося управлінськими функціями. Основними напрямками діяльності окрархів на Сумщині було виявлення волосних архівів, архівів ліквідованих установ, упорядкування архівних фондів, утилізація документальних матеріалів, створення газетного фонду. Багато уваги приділялося розшуку документів, які висвітлювали розвиток нинішньої Сумщини до 1917 р. та у 20-ті pp., але в згарищах Жовтневої революції та громадянської війни назавжди були втрачені архіви місцевих поміщиків Алферових, Рахманових, Толстих, Золотницьких, Міклашевських, Корсако-вих та Голіциних, де зберігалися оригінали цінних історичних документів, наприклад, грамот Петра І. Був знищений архів поміщиків Линтварьових, в якому зберігалися листи А.П. Чехова, крім того, в родинному архіві знаходилися давні акти та договори з 1783 р. Практично загинув надзвичайно цінний архів графа Капніста з документами гетьмана Полуботка. Великих втрат зазнали монастирські та церковні архіви.
У цей же час до Сумського окрарху надійшли документи установ, що діяли на території Сумщини до встановлення радянської влади: Сумської земської управи, Сумських міської управи та думи, церковні архіви, архіви Головної контори та економій цукрового короля Сумщини І. Г. Харитоненка та інші.
У 1926 р. в архіві зберігалося 152 фонди та більш ніж 300 прим, газет. Після отримання нового приміщення робота по концентрації архівних матеріалів активізувалася. На 1 січня 1929 р. в окрарху зберігалося вже 162 фонди, а кількість документів визначалася в лінійних розмірах.
Кінець 1930 р. позначився проведенням нової адміністративно-територіальної реформи в Україні - ліквідацією округів, що привело і до реорганізації мережі архівних установ. Сумське окружне архівне управління було реорганізоване в Сумське місцеве архівне управління, основним напрямком діяльності якого на цей період була робота по концентрації в архіві документів ліквідованих установ і організацій. На 20 березня 1931 р. у Сумському місцарху були сконцентровані документи 75 % ліквідованих окружних та 20 % районних установ.
Місцеве архівне управління проіснувало недовго. Згідно з постановою ВУЦВК від 10 листопада 1931 р. Сумське місцеве архівне управління з 1 березня 1932 p. було перетворене на Сумський державний історичний архів як науково-дослідницьку установу з підпорядкуванням Харківському обласному архівному управлінню.
10 січня 1939 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР була створена Сумська область, до складу якої увійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей.
Адміністративно-командна система, що остаточно сформувалася в СРСР наприкінці 1930-х років, підпорядкувала всі архіви наймогутнішому відомству - НКВС. Відповідна постанова була прийнята Президією Верховної Ради УРСР ще 16 квітня 1938 p., а наказ по НКВС УРСР від 17 січня 1939 р. це остаточно закріпив. У Сумській області відповідно до постанови оргкомітету Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області від 25 січня 1939 р. було створено обласне архівне управління НКВС. Обласний державний історичний архів перейшов у безпосереднє його підпорядкування. В 1939 р. в архіві зберігалося 1320 фондів, 268 585 од. зберігання 2.
На підставі затвердженого РТС СРСР від 29 березня 1941 р. "Положення про Державний архівний фонд СРСР і мережу державних архівів" та циркуляра ГАУ НКВС СРСР від 1 квітня 1941 р. "Про порядок реорганізації республіканських, крайових і обласних архівів" Сумський обласний історичний архів було перейменовано на Державний архів Сумської області, а державні історичні архіви в містах Глухові, Конотопі, Ромнах перетворені на його філіали.
На 1 січня 1941 р. в архіві області було сконцентровано 1594 фонди, 295 227 од. зберігання 3.
Початок німецько-радянської війни змінив і життя архівів. Почалася підготовка до евакуації в тил. Підпорядкованість НКВС суттєво вплинула на визначення фондів, які підлягали евакуації. Це були передусім документи, які з точки зору силових структур того часу мали оперативно-пошуковий характер. Підлягали евакуації документи фондів міліції, волревкомів, волви-конкомів, комнезамів, партизанських комісій, адмінвідділів, судові та прокурорські (кримінальні) справи, фонди дореволюційних поліцейських та жандармських управлінь та інші фонди, що мали оперативне значення. Лишилися напризволяще документальні скарби XVII-XIX ст. Відібрані документи Сумського облархіву (246 фондів, 5213 од. зб.) та Глухівського філіалу (10 тюків, 1750 од. зб.) були евакуйовані до селища Алга Актюбінської області 4. Більшість документів з фондів Конотопського та Роменського філіалів, які не були евакуйовані, знищено під час відступу Червоної Армії та загинули на окупованій нацистами території.
За роки окупації загинуло 726 405 од. зб., у тому числі 253 272 од. зб. Сумського облдержархіву, 70 тис. од. зб. Конотопського філіалу; документальна база Глухівського філіалу, крім евакуйованих документів, була знищена повністю 5.
Після визволення території Сумщини від нацистських загарбників почалася копітка робота по відтворенню документальної бази Сумського обл-архіву та його філіалів у м. Конотопі та Ромнах. Крім того, перед архівами було поставлено завдання - зібрати документи установ, що діяли на окупованій території. Через місяць після визволення м. Сум, тобто на 1 жовтня 1943 p., в архіві було зібрано 45 фондів, 1905 справ. У квітні 1945 р. були реевакуйовані документи архіву з с. Алга. Через відсутність приміщення Сумський облдержархів не був спроможний проводити планову концентрацію документів, а поповнювався тільки за рахунок документів, що надходили від ліквідованих обласних організацій. Планомірне комплектування проводилося філіалами облдержархіву.
У грудні 1969 р. було введено в експлуатацію нове приміщення архіву області місткістю 1,2 млн. од. зб. Це дало можливість протягом 1971-1972 pp. ліквідувати його філіали в містах Конотопі та Ромнах, сконцентрувати в одному місці весь комплекс архівних документальних джерел з історії краю та створити оптимальні умови для їх зберігання та всебічного користування ними.
В 1960 p., в період політичної відлиги, відповідно до постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 11 квітня 1960 р. архівні установи були виведені із системи МВС УРСР і підпорядковані Раді Міністрів УРСР. Це сприяло розширенню доступу дослідників до документальної бази архівів і більш повному користуванню документами.
З ліквідацією архівного відділу облвиконкому відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 26 липня 1988 р. функції управління архівною справою на території області були передані державному архіву області.
З 1959 р. архів почав комплектуватися фото-, з 1977 р. - кінофонодо-кументами, з 1996 р. -відеодокументами, з 2001 р. архів комплектується сюжетами радіопередач на компакт-дисках.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу архівів Компартії України в підпорядкування Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України" від 27 серпня 1991 р. № 144-ХІІ до держархіву області було передано 2783 фонди, 218 309 од. зб. архіву Сумського обкому Компартії України.
Протягом 1992-1993 pp. до держархіву від архіву колишнього КДБ надійшло 78 146 фільтраційних справ на колишніх "остарбайтерів" та 2829 трофейних справ. У 1995 р. було прийнято 6249 припинених позасудових кримінальних справ. Крім того, до архіву надійшли документи особового походження. На 1 січня 2001 р. у держархіві області налічувалося 9669 фондів, 1 260 од. зб. управлінської документації, 31 фонд,7038од. зб. документів особового походження, 3038 од. обліку кінодокументів, 19 606 од. зб. фотодокументів, 1464 од. обліку фонодокументів і 219 од. обліку відеодокументів.
Хронологічні рамки документів архіву: 1710-2001 pp. Під час роботи над путівником були виявлені копії окремих документів за більш ранній період. Так, у фондах повітових судів зберігаються копії опису новозбудовано-го міста Кам'яне (1650), відомості про міську межу Лебедина (1659), копії царських грамот дітям боярським на землі в Олешнянському повіті (1676), зняті в останній чверті XVIII ст. Крім того, виявлені копійні універсали гетьманів І. Мазепи та І. Скоропадського на маєтки (1702-1720).
Усі фонди архіву впорядковані та описані. Найбільш цінні фонди пройшли тематичну розробку, каталожні картки влито до систематичного, географічного та іменного каталогів.
Період до 1917 р. представлено фондами місцевих органів державного управління, установ станового і земського самоуправління, поліцейських і судових органів, промислових підприємств і поміщицьких маєтків, податкових, фінансових і кредитних установ, навчальних закладів, установ релігійного культу, особовими фондами поміщиків.
У них відображені етапи розвитку міст і сіл, культури, охорони здоров'я та освіти, політичне і економічне становище на території сучасної Сумської області. Невелика кількість документів періоду Української революції 1918-1921 pp. дає можливість ознайомитись з актами Центральної Ради, листівками, програмами партій, що брали участь у виборах до Установчих зборів, постановами та циркулярами урядів, що діяли в Україні у той час.
Основна частина документів архіву-фонди періоду 1919-1990 pp. Документи перших радянських установ і організацій Сумщини - ревкомів, виконкомів, КНС, військових комісаріатів, підприємств, установ, організацій цієї доби - несуть інформацію про соціальні перетворення як у містах, так і на селі, більшовицьку культурну революцію, разом з тим висвітлюючи і неоднозначне ставлення населення до встановлення радянської влади, розкриваючи трагедію знищення заможних селян-господарів шляхом колективізації та штучного голодомору 1932-1933 pp.
Фонди періоду окупації Сумської області розповідають про політику нацистів, спрямовану на встановлення тоталітарного "нового порядку" в Україні.
Фонд обласної Надзвичайної державної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників розкриває злочини проти мирного населення, вчинені нацистами та їх пособниками.
Документи колишнього партійного архіву - це фонди окружних, обласного, повітових, волосних, міських, районних комітетів компартії, первинних організацій компартії різних установ, підприємств і організацій, а також комсомольських організацій усіх рівнів. У них містяться відомості про становлення радянської влади, труднощі нових перетворень, опір колективізації, боротьбу з представниками інших партій як "класовими ворогами", репресивні заходи всередині партії у 1930-1950-х pp. та реабілітацію репресованих; про підпільний та партизанський рух на Сумщині в роки німецько-радянської війни, відбудовчі процеси в народному господарстві, зруйнованому нацистськими загарбниками, та інше.
Фонд КДБ по Сумській області, прийнятий до держархіву протягом 1990-х pp., містить інформацію про колишніх "остарбайтерів", військовополонених та громадян, репресованих у 20-50-х pp. XX ст.
Державний архів області постійно поповнюється документами ліквідованих підприємств, установ і організацій.
Невелике за кількістю зібрання особових фондів - справжня окраса архіву. Серед них особові фонди та колекції документів дворян-землевласників, визначних полководців, учених, представників літератури, мистецтва, фізкультури і спорту, які внесли значний вклад у розвиток не тільки Сумщини, а й України взагалі.
Історія Сумщини представлена також кінофотофоновідеодокумента-ми. Серед них кіно- та відеосюжети про новобудови міст та сіл області, про роботу промислових підприємств, культурно-освітнє життя, про почесних громадян міста Сум і області, фотографії Сум до 1917р., культових споруд області, промислових підприємств, передовиків промисловості та сільського господарства. Значну частину фотоархіву становлять матеріали періоду німецько-радянської війни, трофейні фотоплівки, як позитиви, так і негативи.
Фонди архіву постійно поповнюються сучасними документами про економічний, соціальний та культурний розвиток Сумщини.
До послуг спеціалістів архіву та дослідників - бібліотека, де зберігаються 21 250 од. зб. друкованих видань за 1788-2001 pp. та передана на загальне зберігання література часів нацистського окупаційного режиму. Документи, які зберігаються у держархіві області, дають можливість широко використовувати ретроспективну інформацію в наукових та соціально-культурних цілях. За роки існування архівом видано 7 збірок документів: "Трудящиеся СумщиньІ в борьбе за власть Советов" (1957), "Сумская область в период Великой Отечественной войньї" (1963), "Социалистическое строительство на Сумщине. 1921- июнь 1941 гг. " (1983), "Сумская область в годьі Великой Отечественной войньї" (2-ге видання, 1988), "Трудящиеся СумщиньІ - В. Й. Ленину" (1980) та ін. Спеціалісти архіву брали участь в підготовці тому "Сумська область" багатотомного видання "Історія міст і сіл Української РСР" (1973, 1980).
За останні роки видані: історико-краєзнавчий нарис "Історія розвитку сільського телефонного зв'язку на Лебединщині" (1999), науковий довідник "Сумщина від давнини до сьогодення" (2000), огляд "Розсекречені друковані видання періоду Другої світової війни і присвячені Великій Вітчизняній війні" (2001), путівник "История украинского єврейства в документальних й печатньїх источниках Госархива Сумской областе" (2001), історико-краєзнавчий нарис "Край партизанський. 60 років початку партизанського руху періоду Великої Вітчизняної війни" (2001). Підготовлено 2 буклети - "Ар-хив - сокровищница документальних памятников" (1988) та "Державний архів Сумської області. 75 років" (2001).
Від 2000 р. архів видає бюлетень "Архівіст", на сторінках якого друкуються цікаві дослідження за матеріалами архіву.
Документальна база архіву широко використовувалась під час роботи над виданнями "Книга пам'яті" та "Реабілітовані історією". В нагоді стали документи держархіву при створенні галереї керівників області від часів її організації до сьогодення.
Друге, перероблене та доповнене видання путівника розраховане як на юридичних осіб, так і на широку громадськість - науковців, студентів, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю і використовує інформацію архіву. Слід також відмітити, що для повноти вивчення документів за період до створення Сумської області, особливо до 1917р., необхідно звертатися до фондів, що зберігаються у державних архівах Полтавської, Харківської, Чернігівської областей та Державного архіву Курської області Російської Федерації.
Основну частину путівника складають індивідуальні та групові характеристики фондів, розміщені за галузевим принципом. Індивідуальні характеристики складені на фонди, що містять у собі багатоаспектну документну інформацію, яка відображає широкий діапазон діяльності фондоутворюва-ча. Таких характеристик у путівнику 113.
Форма описань архівних фондів розроблена з урахуванням вимог Загального міжнародного стандарту архівного описування ISAD(G).
Характеристики фондів включають такі елементи: офіційно прийнята повна і скорочена назва фонду за останньою назвою установи-фондоутво-рювача; обліково-довідкові дані - номер фонду (перед номером фондів після 1917 р. ставиться буква "Р", а партійних фондів - "П"), його обсяг, крайні дати документів, наявність довідкового апарату (описів, каталогів); коротка історична довідка про фондоутворювача.
До історичної довідки включені дата утворення, реорганізації та ліквідації фондоутворювача, його перейменування, підпорядкованість і функції. Історична довідка до фондів особового походження включає короткі біографічні відомості про фондоутворювача.
В історичній довідці до сімейних та родових фондів спочатку подано відомості про основного фондоутворювача, а потім - про інших за ступенем родинності.
Історична довідка до архівної колекції містить відомості з історії її створення, в тому числі про час, причини, особливості устрою, або про осіб, чиї документи ввійшли до складу колекції.
Анотація коротко, в узагальненій формі, розкриває склад документів та їх зміст. Найдокладніші анотації складені на багатоаспектні за складом і змістом документи. До анотації включені відомості про унікальні та особливо цінні документи із зазначенням номера справи, в групових характеристиках - номера фонду.
На фонди установ, однорідних за характером, масштабом та часом діяльності, складені групові характеристики, в яких вказується типова (узагальнена) назва групи установ-фондоутворювачів та назви конкретних уста-нов-фондоутворювачів.
Довідкові дані наведені по кожному фонду окремо після його назви.
До путівника включено 141 групову характеристику на 1250 фондів.
Крім характеристик на документи з паперовими носіями, до путівника включені відомості про кінофотофоновідеодокументи, а також друковані видання, які зберігаються в науково-довідковій бібліотеці архіву.
Схема характеристик кінофотофоновідеодокументів - хронологічно-тематична.
Путівник містить передмову та шість розділів, побудованих за істори-ко-хронологічним принципом:
Розділ І. Фонди установ, організацій та підприємств періоду до 1917 p.;
Розділ II. Фонди установ періоду Тимчасового уряду, Української Народної Республіки, Української Держави, УСРР;
Розділ III. Фонди установ, організацій і підприємств радянської доби та незалежної України;
Розділ IV. Фонди установ періоду тимчасової нацистської окупації Сумської області. 1941-1943 pp.;
Розділ V. Кінофотофоновідеодокументи;
Розділ VI. Науково-довідкова бібліотека.
Всередині розділів фонди згруповані в підрозділи за галузями або характером виробничої діяльності. В межах підрозділу характеристики об'єднані за ознакою відомчої підпорядкованості або однотипності установ. Всередині цих груп характеристики розташовані за хронологією, значущістю фондів, алфавітом назв.
Після основної частини путівника вміщується історична довідка про адміністративно-територіальний поділ області, список неанотованих фондів, до якого включені малооб'ємні фонди, фонди третьої категорії та такі, що несуть однотипну інформацію і анотуватимуться у реєстрі описів, список скорочених слів, географічний, іменний та предметно-тематичний покажчики.
Цей путівник є першим томом видання. У наступних томах передбачається оприлюднити анотований реєстр описів фондів Державного архіву Сумської області, повний реєстр фондів архіву та інші відомості, що дозволять скласти вичерпне уявлення про склад та зміст усіх документів Держархіву Сумської області.
Путівник уклала група співробітників Державного архіву Сумської області: розділ І -1. Є. Гончарова, О. М. Козлов, Г. Ф. Кузьміна, І. Г. Нужден-ко, Л. А. Покидченко; розділ II -1. Є. Гончарова; розділ III - Є. Б. Антушева, І. Є. Гончарова, О. М. Козлов, Л. М. Кузьменко, Г. Ф. Кузьміна, В. А. Марчен-ко, І. Г. Нужденко, Л. А. Покидченко, Л. М. Шевчук; розділ IV - Л. А. Покидченко. Довідка про Кінофотофоновідеодокументи підготовлена Ю. В. Валовою, про науково-довідкову бібліотеку -1. Є. Гончаровою, з адміністративно-територіального поділу - Л. А. Покидченко; покажчики складені Л. А. Покидченко. У роботі над путівником, крім упорядників, брали участь І. О. Назаренко, 1.1. Мурай, Л. М. Гричановська, Т. Б. Горбовська, Л. Ф. Сорокіна, Т. С. Корнакова, В. І. Плетньова, Л. П. Берестовська. Висловлюємо подяку також співробітникам Фонду підтримки інформаційних проектів "Алгоніка".
1 Держархів Сумської області, ф. Р-32, оп. 1, спр. 369, арк. 35, 35 зв. повернутися...
2 Держархів Сумської області, ф. Р-2445, оп. З, спр. 11, арк. 1-11. повернутися...
3 Держархів Сумської області, ф. Р-2445, оп. З, спр. 33, арк. 55-56. повернутися...
4 Держархів Сумської області, ф.Р-2370,оп. І.спр. 1,арк. 1-18, спр. 5,арк. 30-46. повернутися...
5 Держархів Сумської області, ф. Р-2445, оп. 5, спр. 5, арк. 53; ф. Р-2448, оп. 2, спр. 16, арк. 3. повернутися...
Адреса архіву:
40030, Україна, Суми,
вул. Садова, 49 (корпус № 1);
вул. Горького, 21/1 (корпус № 2);
Телефони: (0542) 22-07-90, 22-51-55,27-60-49
Факс:(0542)22-07-90
Е-mаіl1: pm@arh і v. sumy.ua
Веб-сторінка на офіційному сайті Держкомархіву:
www.archives.gov.ua/Archives/index.php?ra18
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua