Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіно- і телесюжетів (червень 1956

Please contact: tsdkffa@archives.gov.ua

Кінолітопис: Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіно- і телесюжетів (червень 1956 - 1965) /
Упорядники: Л.Б. Пількевич, О.І. Селіфонов, Н.М. Слончак, Н.О. Топішко. Державний комітет архівів України. Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного. - Київ, 2003. - 624 с. -
(Серія "Архівні зібрання України: Спеціальні довідники")

ISBN 966-8225-06-6

© Державний комітет архівів України, 2003
© Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, 2003
© Л.Б. Пількевич, О.І. Селіфонов, Н.М. Слончак, Н.О. Топішко,
В.С. Шульга, Л.Ф. Ятченко, 2003

Передмова
Зміст

Зведений каталог містить анотації всіх кінодокументів виробництва 1956-1965 років, що зберігаються в ЦДКФФА України імені Г.С. Пшеничного. Довідник відтворює офіційний кінопортрет епохи десталінізації й хрущовської "відлиги", сповненої суспільних та політичних парадоксів.

ПЕРЕДМОВА

Цей анотований каталог є хронологічним продовженням трьох раніше виданих каталогів і містить інформацію про кіножурнали, документальні фільми, спецвипуски, кіно- і телесюжети за 1956-1965 pp.

Переважна більшість кінодокументів - виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка). Це передусім кіноперіодика, що повністю збереглася за цей період, серед якої 592 випуски кіножурналу "Радянська Україна"; 60 чисел кіножурналу "Молодь України", 108 - "Піонерія", виробництво якого з 1958 p. збільшилось удвічі, до 12 чисел щорічно; ЗО чисел кіножурналу "Радянський спорт" - по 2 числа за 1956-1962 pp., по 4 - за 1963-1964 pp. і 8 - за 1965 p.; 24 числа кіножурналу "Україна сьогодні", що виходив упродовж 1957-1959 pp. по 8 чисел щорічно із суцільною нумерацією, від 1 по 24, сюжети якого здебільшого повторювали сюжети кіножурналу "Радянська Україна"; 67 спеціальних випусків, присвячених окремим подіям, особам, знаменним датам.

До каталога включено інформацію про 366 документальних фільмів Укркінохроніки відомих українських кінодокументалістів М. Білінського, К. Богдана, С. Гольбріха, І. Гольдштейна, І. Грабовського, О. Косінова, М. Лактіонова-Стезенка, І. Лозянка, Р. Нахмановича, В. Небери, М. Романова, В. Сичевського, Г. Тасіна, А. Фернандеса-Ібаньєса, Р. Фощенка, Л. Френкеля, Л. Хазанкіної, В. Шкуріна та ін.

Окрему групу кінодокументів становлять кіносюжети Укркінохроніки, що не ввійшли до готової продукції, або кіносюжети про найважливіші події, відзняті створеним на студії у 1960 р. відділом кінолітопису.

Анотований каталог містить інформацію про 61 науково-популярний фільм Київської кіностудії науково-популярних фільмів (Київнаукфільм) відомих режисерів М. Вінярського, Є. Григоровича, Г. Крикуна, І. Негреску, Л. Островської, І. Стависького, Є. Уваєва, Л. Удовенка, В. Хмельницького, С. Шульмана, Т. Ярошевича та ін., 19 чисел кіножурналу "Новини сільського господарства України", випуск якого започатковано на Київнаукфільмі у 1960 р.; 12 фільмів Київської кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка. Серед інших кіностудій, фільми яких за цей період зберігаються в архіві, - Центральна студія документальних фільмів (Москва), кінокорпункт ВПДНГ УРСР, любительські кіностудії Лисичанського хімкомбінату, Харківського електромеханічного заводу, Будинку офіцерів із Севастополя, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М.Т. Рильського АН УРСР, Київського університету імені Т.Г. Шевченка.

Вперше до анотованого каталога включено інформацію про телефільми й телесюжети Київської, Львівської, Дніпропетровської, Одеської, Харківської студій телебачення на 35- і 16-мм плівці за 1958-1965 pp. Продукція телестудій, діяльність яких розпочалася в 1-й половині 50-х років, до 1958 р. не збереглася, за винятком одного телесюжета Київської студії телебачення.

Інформація про кінодокументи в анотованому каталозі розміщена за хронологією їх виробництва, щорічно - за видами: кіножурнали (за номерами), спецвипуски, кіно-, телефільми, кіно-, телесюжети (за алфавітом назв), збірники кіно-, телесюжетів (за порядковими обліковими номерами), кіноролики, кіноплакати. Російськомовні назви кінофільмів розміщені за українською абеткою.

У разі малометражності кіно-, телесюжетів їх об'єднано в архіві у збірники під одним обліковим номером. Такі збірники можуть містити кіно- чи телесюжети за різні роки, чим пояснюється повторення в каталозі одного й того ж облікового номера і непослідовна нумерація сюжетів.

Зміст кінодокументів розкрито в коротких описових статтях (анотаціях) до кожного фільму, спецвипуску, кожного сюжету кіножурналу, збірника кіно-, телесюжетів, окремого кіно-, телесюжету. Описова стаття містить коротку інформацію про подію та її учасників, місце, де вона відбувалася. Детально ознайомитися зі змістом кінодокумента можна лише за описовою документацією або при перегляді на екрані.

Перед описовою статтею до кожного кінодокумента подається така інформація: назва (мовою оригіналу), дата випуску чи зйомки (для окремих кіно-, телесюжетів), порядковий номер кіножурналу, кількість частин (крім одночастинних), обліковий архівний номер, назва кіно-, телестудії (повна або за офіційно прийнятим скороченням), прізвище, ініціали режисера (для фільмів). Правопис назв кіносюжетів, взятих у лапки, збережено. Назви газет і журналів, а також умовні індивідуальні назви кораблів, поїздів, літаків наводяться мовою оригіналу. У посиланнях іменного та географічного покажчиків каталога арабські цифри відповідають порядковому номеру документа, римські - сюжету.

Каталог розрахований на широке коло користувачів документної інформації. У роботі над анотованим каталогом, крім упорядників, брали участь працівники архіву Л.А. Голенко, Н.В. Корбутяк, С.М. Скарбовійчук, І.М. Славинська.

1956-1965: Кінопортрет доби
(Від редакційної колегії)

Документальна кінохроніка з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, представлена в цьому томі, є важливим джерелом для дослідження "яскравого" десятиліття в історії радянського тоталітаризму - від початку десталінізації, хрущовської "відлиги", масової реабілітації жертв сталінізму, часткового реформування політичних інститутів, радикальної децентралізації управління економікою, новацій на селі, нової хвилі "українізації" - до епохи ідеологічної стагнації, політичних репресій, розкладу тоталітарної системи.

Як виразний ідеологічний продукт епохи й унікальний за дієвістю інструмент зомбування "трудящих", що обов'язково передував демонстрації в кінотеатрах будь-якого фільму, офіційний кінолітопис є безцінним документом, по суті - рельєфним зліпком епохи. Звичайно, він відбиває лише офіційний шар суспільного життя, але, зрештою, іншого - приватного, опозиційного або підпільного шару кінодокументів, що відображав би, скажімо, культуру "шістдесятників", - фактично не існувало. Не випадково читач не знайде в іменному покажчику довідника імен Ліни Костенко, Івана Дзюби, Василя Симоненка, Бориса Антоненка-Давидовича й багатьох інших представників нової творчої інтелігенції, - вони діяли у "паралельному вимірі". Проте, хоча вони й залишилися "поза кадром" офіційного життя, а отже - й офіційної кінохроніки, витворений ними духовний феномен животворними паростками пробивався на поверхню суспільного життя, а відтак - не міг не позначитися на загальній тональності епохи - світло-бадьорій, піднесено-розкутій, життєрадісно-усміхненій після трьох десятиліть суцільного сталінського мороку.

Перетворити тоталітарну систему на життєздатний суспільний організм шляхом сміливих реформ так і не вдалося: уже влітку 1965 р. в Україні розпочалися арешти інакодумців, а згодом остаточно окреслився поворот до неосталінізму.

Отже, перед читачем і дослідником - офіційний кінопортрет кричущо парадоксального хрущовського десятиріччя, що охопило й виголошення радянським лідером таємної доповіді на закритому засіданні XX з'їзду КПРС, і вибух параноїдального цькування митців на його березневій зустрічі з творчою інтелігенцією в Москві - сигнал із центру, за яким можновладці в Україні почали "перекривати повітря" "шістдесятникам". Це-портрет "Радянської У країни" (йдучи за назвою найпопулярнішого тогочасного кіножурналу), без якого уявити й збагнути тієї епохи просто неможливо.

Геннадій Боряк

ЗМІСТ

Передмова

1956 1957 1958 1959 1960 1961 1962 1963 1964 1965

Іменний покажчик

Географічний покажчик

На початок