Постійна комісія УАН - ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918-1933. Документи. Матеріали. Дослідження

Затверджено до друку
вченою радою Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського, 2003

Постійна комісія УАН - ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918-1933. Документи. Матеріали. Дослідження /
Авт.-упор. С. М. Ляшко. - К.: НБУВ, 2003. - 688с.

УДК.001:061.24:929](477) "1918/1933"
ББК.72 г: 63.3(2)61(4Укр)
П63
ІSВН 966-02-2559-8

© С. М. Ляшко. Упорядкування, 2003
© Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2003

Зміст
Від упорядника

Викладено історію утворення Постійної комісії УАН - ВУАН для складання Біографічного словника діячів України (1918-1933), висвітлено методично-організаційні засади її діяльності, що є одним з перших кроків в опрацюванні матеріалів Комісії, які зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Для науковців, істориків, які вивчають історію науки і біографістику зокрема.

Зміст

Від упорядника

Постійна комісія для складання Біографічного словника діячів України (1918-1933)

Документи І матеріали

Додатки

Примітки

Склад співробітників Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України (1919-1932)

Біографічні довідки про співробітників Комісії

Узагальнений список імен діячів України, які згадуються у матеріалах Біографічної комісії

Архівний опис документів Комісії

Словник маловживаних і застарілих слів до реєстру імен діячів України

Список скорочень

Перелік документів

Від упорядника

Осмислення життєписів багатьох визначних, більш чи менш відомих і пересічних особистостей України лежить в основі уявлення про минуле і сучасність нашої країни, сприяє усвідомленню нами ідеї спорідненості і спадкоємності поколінь, зміцненню національної самосвідомості українського народу - першооснови його духовного і державного відродження. Таке розуміння і спричинило рішення Української Академії наук у 1918 році створити Постійну комісію для складання Біографічного словника діячів України (далі - Комісія). Воно ж лежить в основі ініціативи Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - НБУВ) підготувати на основі документів і матеріалів Комісії видання про її діяльність. Простеження історії утворення Комісії, вивчення організаційно-методичних засад та інших напрямів діяльності цієї постійно діючої протягом 15 років наукової у станови в системі Національної академії наук мають сьогодні для нас велике значення.

Висвітлення діяльності Комісії здійснено на базі різних джерел: документів, наукової мемуарно-біографічної літератури, преси. Архів Комісії представлено комплексом справ (близько 2000 одиниць), які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ (фонд X: "Архів Академії наук України"): методичними документами, протоколами засідань, звітами, листуванням Комісії, нормативними документами УАН-ВУАН тощо, датованими 1918-1933 рр. У збірник добиралися насамперед документи, що являють собою важливе джерело до історії організації національної біографістики - невід' ємної складової державного і культурного будівництва. Документи і матеріали у збірнику для зручності користування розташовані за групами. Нормативно-методичні документи, що містяться у збірнику, впорядковано за хронологічним принципом. Автобіографічні та біографічні документи подано за алфавітом.

Найважливішим і поки що недостатньо вивченим комплексом джерел з історії діяльності Комісії є її архів. У розділі "Документи і матеріали" подано головні документи, які бралися за основу при підготовці Біографічного словника. Подані у збірці документи публікуються вперше, за винятком документа № 1. Він був опублікований у виданні "Перший піврік існування Української Академії наук у Києві та начерк її праці до кінця 1919" (К, 1919, с. 68-72).

Документом, що передував початку роботи Комісії, була доповідна записка щодо програми діяльності Постійної комісії для складання Біографічного словника українських діячів науки, історії, мистецтва і громадського руху та про порядок його видання, подана В. Л. Модзалевсь-ким на ім'я Президента Української академії наук В. І. Вернадського 10 грудня 1918 р. (док. № 1). Вона також була заслухана на засіданні Спільного зібрання УАН 23 січня 1919 р. (док. № 2). Тоді ж його рішенням було ухвалено заснування Комісії біографічного словника, а її головою обрано академіка Д. І. Багалія. Авторами доповідної записки, як записано в протоколі № 1 засідання Комісії від 23 лютого 1919 р., були В. Л. Модзалевський та Д. І. Багалій. її логічним продовженням є "Інструкція для співробітників Постійної Комісії для складання Біографічного словника українських діячів при Українській Академії наук" (док. № 3), написана В. Л. Модзалевським у квітні-грудні 1919 р. Для накопичення біографічних даних про сучасників у липні 1919 р. - лютому 1920 р. було підготовлено Звернення Постійної Комісії для складання Біографічного словника діячів України при УАН до сучасників щодо надсилання біографічних та бібліографічних відомостей та анкетний лист до нього (док. № 4, 5). З метою вдосконалення Інструкції у жовтні 1920 р. було прийнято рішення розробити додаткові пояснення до неї з докладнішим поділом діячів на категорії, зразками біографічних статей, визначенням їх відповідних розмірів. 23 жовтня того ж року на засіданні Комісії керівни-чий П. Я. Стебницький доповів про проект "Додаткових пояснень до інструкції" (док. № 6, 7). Перелік статей до першого збірника Біографічної комісії (док. № 8) становить джерелознавчий інтерес. Він написаний керівничим Комісії М. М. Могилянським, ймовірно, на початку 30-х років. Вказані також обсяг збірника (6 друкованих аркушів по 40 000 літер на аркуш) та термін подачі його до друку (15 серпня 1932 р.).

Одним із важливих етапів роботи над подібним довідниковим виданням є укладання реєстру імен осіб, біографії яких мають увійти до нього. Такий список імен стали складати у Комісії з 1919 р. Він готувався на основі біографічних відомостей, бібліографічної інформації, яка заносилась на картки. Всього до 1933 р. на картки було занесено близько 200 тис. імен на літери А-Я. Список імен до першого тому "Біографічного словника діячів українського народу й української землі" на літери А і Б був підготовлений співробітниками Біографічної комісії на кінець 1929 р. Він є чи не найголовнішим результатом діяльності Комісії.

"Список прізвищ українських діячів на літеру А" та "Список прізвищ український діячів на літеру Б" (під такою назвою вони згадуються в документах частіше) - документи № 9,10 збірника, найбільш наближені до розісланих на рецензію списків імен на літери А (у квітні 1929 р.) і Б (на початку 1931р.). Вони нараховують близько 2000 імен і є одним з найповніших робочих варіантів. Про роботу зі списками свідчать листи рецензентів С. Щербини (Одеса) і О. Рябініна-Скляренка до керівничого комісії М. М. Могилянського (ф. X, спр. 5222, 5225, 6528, 6359).

Щодо структури списку, тобто ідентифікаційних даних, які неодмінно мали наводитися, то їх визначила Комісія ще влітку 1919 р. Список мав включати таки позиції: "рід, час, діяльність, місцевість" (ф. X, спр. 6099). На практиці позиція "час" звичайно обмежувалася роками життя особи. Для діячів ІХ-ХІV ст. зазначалося лише століття, коли діяла історична особа. Щодо "діяльності", то частіше наводилася одна з посад (для діячів XIX-початку XX ст.) або спеціальність за освітою. Належність особи до тієї чи іншої місцевості знайшла відображення у назвах навчальних закладів, церковних єпархій тощо. За формою списки імен подавались, як правило, через кому у такій послідовності: прізвище, ініціали імені та по батькові, вид діяльності або посада, зрідка - роки життя або одна з дат. Наприклад: Абаза О. М., Полт. гор. гол.; Адабаш, меценат; Аристов Н. Л., проф. Ніж. інст.; Вайль М., меншовик-більшовик.

Складність при ідентифікації імен створювало те, що прізвища та ініціали часто писалися російською мовою. (А. - могло бути Олександр, Олексій, Антін та ін.; Н. - Микола та ін.); ініціали давалися відповідно до тогочасної орфографії: Т.(Тодорович)-Федорович, Хв. (Хведір)-Федір, Г. (Іосип) - Йосип. У деяких випадках, крім прізвища, наводилося повне ім'я та по батькові. Часто прізвища одних і тих же осіб у різних списках мали різне написання, особливо при збігові літер - іє, ее, єє, ії: Алексєєв Федір Якович, маляр / Алексієв Федір, живописець. У цих випадках ми подаємо в дужках другий варіант прізвища: Алексєєв (Алексієв). Іноді прізвища називаються двічі: Андріїв, навчитель музики/ Андріїв Василь Васильович, навчит. музики; Андржеєвський А. Л., проф. Ніж. л. / Андр-жейовський, Антоній, вчений. Роки життя або посилання на період діяльності у списках Комісії в більшості випадків відсутні. Упорядником по можливості заповнено ці позиції. Століття, коли діяла особа, особливо до XIX ст., було останнім записом.

Дефініції у списку частіше подавалися в скороченому вигляді: "с-д". - соціал-демократ; "коз. полк." - козацький полковник; "муз. д." музичний або музейний діяч; "п.-м." - приват-майор та ін. Укладачем збірника дефініцію подано з урахуванням вимог, прийнятих у сучасній енциклопедичній та довідковій літературі. У випадках коли в списках Комісії для однієї і тієї ж особи подавалися різні дефініції, проведено уточнення та здійснено сучасне, уніфіковане визначення сфери діяльності: Архангельський Микола Миколайович (1787-1857), проф. Харківського ун-ту / Архангельський М. М. (перша половина XIX), проф. Рішельєвського ліцею / Архангельський Микола Миколайович (1787-1857), математик. Для більш специфічних та вузьких сфер діяльності періоду ХІІІ-ХІХ ст. залишені тогочасні визначення, оскільки вони, на наш погляд, точніше передають історичну суть: війт, комісар, полеміст, біскуп, нунцій, тор-баніст, людвісар та ін. З огляду на це в розділі збірника "Додатки" пропонується Словник маловживаних та застарілих слів.

У тих випадках, коли не вдавалося ідентифікувати прізвище, ім'я чи встановити вид діяльності особи, упорядником залишено первинний запис оригіналу. Як правило, такі складнощі стосуються ідентифікації діячів повітового, губернського масштабу, а також учасників соціал-демократичних рухів, воєнних, революційних подій. Для тих осіб, діяльність яких починалася у другій половині ХІХ - на початку XX ст. і котрі як фахівці остаточно сформувалися пізніше, після занесення їх до списків імен Постійної комісії, наводиться повніша дефініція, уніфікована за сучасними вимогами.

З метою доповнення відсутня у списку імен інформація добиралася передусім із біографічних матеріалів Постійної комісії, енциклопедичної, довідкової, історичної, біографічної та іншої літератури. Список подано з порушеннями алфавіту, як в оригіналі. Всього до "Списку прізвищ українських діячів на літери А та Б" увійшло близько 2000 імен.

Біографічний підрозділ вмішує автобіографії, біографії, відповіді на запитання анкет деяких співробітників Комісії: О. М. Андріяшева (док. № 11), К. М. Антонович-Мельник (док. № 12), Ф. Л. Ернста (док. № 13), М. М. Могилянського (док. № 14), В. О. Романовського (док. № 15), П. Я. Стебницького (док. № 16), О. О. Тулуба (док. № 17,18).

Для підрозділу "Біографічні довідки деяких діячів України, складені співробітниками Комісії" упорядником підібрано декілька біографій, написаних в різні роки співробітниками Комісії. Всі матеріали подані в оригіналах. Виняток становить біографія Амфітеатрова Федора Єгорови-ча (митрополита Київського Філарета), написана П. П. Кудрявцевим, очевидно, в 1929-1930 рр. (док. № 20). її скорочено, перекладено українською мовою та літературно оброблено С. А. Ніловою, співробітником "Української енциклопедії імені М. П. Бажана". П. П. Кудрявцевим також написані біографії Амфітеатрова Антонія (ф. X, спр. 5345) та Амфітеатрова Якова Козьмича (ф. X, спр. 5347).

Збірник містить великий блок додатків, зокрема список співробітників Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України. Список складений згідно з протоколами Спільного зібрання, Біографічної комісії, річних звітів, звідомлень про особовий склад та інших документів Комісії. До Біографічної комісії, починаючи з 1919р., входили голова Комісії, керівничий над працями, редактори, співробітники. За штатним розписом голова Комісії - академік мав постійне утримання з коштів Державної скарбниці. Штатна посада всі роки існування Комісії зберігалася за керівничим. Упродовж 15 років у Комісії працювали штатні і позаштатні (за документами нештатні і позаштатні, або з пожетонним утриманням) співробітники й технічний персонал (діловод, лаборант). Між категоріями штатних і позаштатних співробітників до 1933 р. чіткого розмежування не існувало. Такий поділ був пов'язаний зі змінами у штатному розподілі. Кількість "постійних" та "нештатних постійних" співробітників протягом існування Комісії була різною. Наприкінці 1921 р. штатні співробітники були виведені за штат, а в останні числа 1929 р. усі посади "нештатних постійних" співробітників було скасовано. Серед позаштатних співробітників УАН-ВУАН були видатні науковці. Крім того, майже усі співробітники Комісії працювали в інших установах Академії, де займали штатні посади з отриманням платні. Наприклад, І. В. Талант був керівничим Гебраїстично-жидівської історичної комісії, П. Я. Стебницький - головою Комісії для складання енциклопедичного словника, акад. Д. І. Баталій - головою Історично-філологічного відділу УАН, Ф. Л. Ернст - співробітником Софійської комісії, секції мистецтв та ін.

Згідно зі Статутом до складу Комісії "нарівні з членами Академії та науковим персоналом відданих нею установ мають право входити й сторонні особи". Так, редактор історико-літературного відділу В. В. Міяковський очолював Архівне управління й Київський центральний історичний архів ім. В. Б. Антоновича, яким до середини 1920 р. керував В. Л. Модзалевський,керівничий Комісії в 1919-1920рр. Редактор відділу литовсько-польської доби В. О. Романовський був завідуючим Центральним архівом давніх актів у Києві (1921-1931).

Крім наукового складу, до участі у роботі Комісії залучалися т. зв. кореспонденти. Справа 5043 включає перелік нештатних співробітників, співробітників та кореспондентів Комісії, складений керівничим Комісії М. М. Могилянським у 1930 р. для подання в секретаріат ВУАН. У документі перераховано прізвища 22 кореспондентів з Києва, Харкова, Одеси, Ніжина, Москви, Ленінграда. Вони брали участь у підготовці біографічного матеріалу.

Якщо період діяльності співробітника в Комісії мав по документах розбіжності, його прізвище подається курсивом. Так, початок роботи у Комісії нештатного співробітника П. П. Кудрявцева фіксує дві дати - з середини 1924 р. та середини 1925 р.; нештатного постійного співробітника О. Ю. Андрієвського - з 1 серпня 1923 р. та 1 серпня 1924 р. Прізвище Н. Д. Полонської-Василенко з'являється в документах з 1925 р., але з 1926 р. вона була науковим співробітником ВУАН для окремих доручень, а працю в Комісії на посаді редактора почала у 1929 р. Курсивом подано прізвище О. Ю. Гермайзе (1925-1927). У деяких документах він згадується як редактор Комісії.

У документах існують розбіжності стосовно кількості постійних і нештатних постійних співробітників. Так, у річних звідомленнях Комісії вказується кількість нештатних постійних співробітників: 1924 - 5,1925 -5,1926 - 4, 1927 - 7. За іншими документами подаються прізвища, але їх кількість інша. Наприкінці 1929 р. було скорочено чотири посади нештатних постійних співробітників Комісії. У справах 5043, 6379 мова йде про три особи. У 1932 р. робота в Комісії практично зупинилася. Відомості про склад працюючих у 3 933 р. співробітників Комісії, зокрема М. М. Могилянського і М. О. Тарасенка, з'ясувати не вдалося.

Список продовжують біографічні довідки на перший склад Комісії та найактивніших її членів. На жаль, через обмежену кількість матеріалів про О. Ю. Андрієвського, Ф. М. ВербицькогсьАнтіоха Д. В. Галанта, В. О. Горкова, О. І. Ликошина, М. О. Тарасенка щодо них подано лише короткі біографічні відомості.

У Додатках також поміщено підготовлену упорядником сучасну версію списку імен діячів України на літери А-Я: "Узагальнений список імен діячів України, які зустрічаються у матеріалах Біографічної комісії". Ідея цього списку виникла в укладача під час опрацювання матеріалів Комісії, де траплялися імена, що не увійшли до підготовленого Комісією "Списку прізвищ діячів України на літери А та Б". Він формувався без порушення загальних принципів Комісії щодо викладу біографічних даних про пер-соналію. Де можливо - доповнено список повним ім'ям та по батькові, датами життя, діяльності, уточненою дефініцією. В цій роботі основними джерелами стали, насамперед, архівні документи і матеріали, зокрема списки діячів, бібліографічні списки, біографічні замітки, алфавітні книжки, покажчики та біографії, біографічні нариси, автобіографії, некрологи, відповіді на запитання анкет (Див. додатки збірника: опис документів і матеріалів Комісії Біографічного словника). Особливо інформативними є "попередні списки", складені керівниками відділів Комісії: Ф. Л. Ерн-стом (Попередній список діячів мистецтва на літеру "Б"; ф. X, спр. 6079), В. В. Міяковським (Попередній список імен письменників на літери "А" - "Г", які мають увійти в біографічний словник діячів української землі, що видаватиме Українська Академія наук; ф. X, спр. 5806), Н. Д. Полонсь-кою-Василенко (Списки діячів Запоріжжя та Півдня України; ф. X, спр. 6412- 6413), Алфавітна книжка Постійної комісії, переліки прізвищ українських діячів, біографічні нотатки, біографії, автобіографії, виписки на картки з літератури тощо. Всього близько 500 документів. Більшість з них (до 60 відсотків) є рукописними текстами, підготовленими та надісланими нештатними співробітниками, запрошеними фахівцями й аматорами, що дає підстави вважати їх підготовчими матеріалами.

Аналіз імен діячів, включених у списки, дає право вважати, що основною джерельною базою для добору імен та написання карток співробітниками Постійної комісії були: "Критико-биографический словарь рус-ских писателей й учених" С. О. Венгерова, "Энциклопедический словарь" Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона, "Энциклопедический словарь" Гранат, губернські календарі (Харків, Чернігів, Одеса та ін.), "Киевская старина", матеріали Архіву Південно-Західної Росії та ін. "Узагальнений список імен діячів України, які зустрічаються у матеріалах Біографічної комісії" нараховує близько 3500 прізвищ українських діячів.

Авторка пропонованої праці провела велику роботу з упорядкування архівного опису документів Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України, які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ (фонд X: "Архів Академії наук України"). Оскільки на момент опрацювання відповідних документів Академії наук у 50-60-ті роки XX ст. доступ до таких, що висвітлювали структуру АН УРСР за 1918-1933 рр., було заборонено, і вони знаходилися на спеціальному зберіганні, опрацювання проводилося без урахування структури Академії наук за вказаний період. Це призвело до деструктуризації архівного фонду Академії наук, у тому числі й до розпорошення документів і зокрема документів Комісії Біографічного словника діячів України. Такий стан справ спонукав упорядника скласти опис архівних документів Комісії за сучасними вимогами архівних установ щодо складання описів на документи установ і організацій. Опис документів поділено на групи. Рубрики опису складено упорядником. Справи в рубриках розташовані в послідовності, яка дає змогу найповніше розкрити діяльність установи. Заголовки справ ідентичні до каталожних карток.

У першій групі опису подано документи, які можна віднести до нормативно-розпорядчих - таких, що визначали основні напрями діяльності Постійної комісії. Проте, крім наведених тут повністю, є значна кількість документів, в яких розглядаються лише деякі методичні положення. Із початком практичної роботи в Комісії відпрацьовували критерії добору імен для словника, методику написання біографічних статей, принципи розподілу їх на групи (сучасне - домени) та ін. Особливо активно вівся пошук у перші роки роботи. Так, документ, який має назву "Списки імен українців, що входять до Словника, на різні букви з короткими даними про них" (ф. X, спр. 6415, арк. 7-9), містить чернетку з поділом осіб на групи за сферами діяльності за період від 1764 р. до тогочасності. Його автором є П. Я. Стебницький, який з 2 березня 1919 р. був редактором II відділу і займався біографіями діячів від половини XVIII ст. до сучасності, а від 7 серпня 1920 р. до 14 березня 1923 р. - і керівничим Комісії. Отже, ця розробка могла бути здійснена між березнем 1919 р. і серпнем 1920 р. Принципові моменти добору прізвищ діячів для словника викладені у листі від 10 грудня 1927р. позаштатного співробітника Комісії І. П. Крип'якеви-ча, який мешкав у Львові, до керівничого Комісії М. М. Могилянського (ф. X, спр. 5326). Критерії добору діячів, біобібліографічний зміст карток, зразки і розміри біографічних статей, види реєстрів імен (наприклад, основний каталог імен, картковий каталог) обговорювалися на засіданнях Комісії (протоколи від 29.04.1919 р., 9.10.1920 р., 6.11.1920 р., 9.02.1922 р. та ін. - спр. 4944, 6104, 6106, 6167).

Друга група опису - це відомості про співробітників, протоколи, річні звіти - є найважливішою групою джерел, що висвітлює всю роботу Комісії. В архіві Комісії збереглися протоколи (оригінали, чернетки, копії) за 1919(8 протоколів), 1920 (8), 1921 (20), 1922(16), 1923 (14), 1924 (8), 1925 (5), 1926 (2), 1927 (3), 1928 (2), 1929 (11), 1931 (3), 1932 (8) роки. До третьої групи віднесені списки прізвищ діячів України, бібліографічні списки. Четверта група - біографічні нотатки, нариси, алфавітні книжки, автобіографії, некрологи, відповіді на запитання анкет тощо. Очевидно, ці матеріали є частиною біографічного архіву Комісії. Самі тексти, підготовлені до першого тому УБС, серед них відсутні. Ці документи стали джерельною базою для укладання "Узагальненого списку імен діячів України, які зустрічаються у матеріалах Постійної комісії" та деяких уточненьу "Переліку прізвищ українських діячів на літери А та Б". У п'яту групу віднесено офіційне листування УАН-ВУАН, що зокрема, містить повідомлення з різних питань, витяги з протоколів засідань спільного зібрання, повідомлення про засідання Комісій та відділів УАН -ВУ АН, листи з виробничих питань, а також листування з іншими установами. Шосту групу в описі становить листування, головним чином, з керівничим комісії М. М. Могилянським, який займав цю єдину штатну посаду з липня 1923 р. і котрий був душею біографічної справи. Його респонденти - нештатні співробітники та "кореспонденти" з різних міст, які виконували значний обсяг роботи для Комісії. Предметом листування були поточні робочі питання, підготовлені на замовлення списки, біографічні довідки, звіти про виконану роботу, різна інформація та роздуми про біографічну справу. Як згадує Н. Д. Полонська-Василенко, в Комісію їх надходило надзвичайно багато. До сьомої групи опису включено списки джерел. Вони належать до 1919-1923 рр. На думку співробітників Комісії, списки джерел мали передувати всій роботі - як укладанню реєстру імен українських діячів до Українського біографічного словника (УБС), так і написанню біобібліографічних карток. Перші два роки ця тема була постійною на рабочих засіданнях Комісії (протоколи № 3 від 12.03.1919-спр. 6117; №4 від 5.04.1919-спр. 6118; №6 від 31.05.1919 -спр. 6098; № 11 від9.10.1920-спр.6104;№ 13 від 6.11.1920-спр.6106 та ш.). Передбачалося, що підготовлені редакторами відділів (В. Л. Мод-алевським, Д. 1. Багалієм, Н. Ю. Мірзою-Авакянц, В. О. Романовським, П. Я. Стебницьким, Ф. Л. Ернстом, П. І. Зайцевим) списки будуть передані сім академікам з метою внесення доповнень (протокол № 11 від 9.10.1920 - спр. 6104), Можливо, за такий короткий термін списки таки були підготовлені, про що свідчать, зокрема, документи, вміщені в розділі.

У Додатки також винесено "Словник маловживаних і застарілих слів до реєстру імен діячів України" (за "Списком прізвищ діячів України на літери А та Б" і "Узагальненим списком імен діячів України, які зустрічаються у матеріалах Біографічної комісії").

Розробку загальної концепції цієї збірки документів і матеріалів, її структурну побудову, систематизацію та археографічне опрацювання документів, впорядкування архівного опису документів, "Узагальнений список імен діячів України, які зустрічаються у матеріалах Біографічної комісії", а також передмову від упорядника та вступну статтю здійснила С. М. Ляшко.

За допомогу у підготовці видання висловлюємо щиру подяку співробітникам Інституту біографічних досліджень О. В. Бугаєвій, О. В. Боню, М. І. Гончаренко, Н. А. Кім, Н. І. Мельник, Л. Г. Реві, співробітниці Інституту архівознавства НБУВ В. А. Кучмаренко, співробітникам Інституту рукопису НБУВ, а також С. П. Залозній, С. А Ніловій (редагування), Т. О. Бєлову (комп'ютерне забезпечення).

На початок

Постійна комісія УАН - ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918-1933. Документи. Матеріали. Дослідження / Авт.-упор. С. М. Ляшко. - К.: НБУВ, 2003. - 688с.

Зміст

Від упорядника

Постійна комісія УАН - ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918-1933. Документи. Матеріали. Дослідження /
Авт.-упор. С. М. Ляшко. - К.: НБУВ, 2003. - 688с.