Прес-реліз

Прес-реліз

Прес-реліз для засобів масової інформації

Найменування заходу: міжнародна виставка «З історії розвитку суднобудування в Новоросійському краї у XVIII-XIX ст.» за документами Російського державного архіву військово-морського флоту (Санкт-Петербург), державних архівів Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.

Місце проведення: Музей суднобудування і флоту (місто Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 4).

Основні учасники: Російський державний архів військово-морського флоту (Санкт-Петербург), Державний архів Миколаївської області, Державний архів Одеської області, Державний архів Херсонської області.

Презентація: 19 березня 2013 року о 14-00.

Період роботи виставки: з 19 березня до 1 травня 2013 року.

Міжнародна виставка «З історії розвитку суднобудування в Новоросійському краї у XVIII-XIX ст.» проводиться на виконання Плану спільних заходів Державної архівної служби України і Федерального архівного агентства Російської Федерації на 2011-2013 рр. та за підтримки Миколаївської обласної державної адміністрації.

На виставці будуть представлені документи Російського державного архіву військово-морського флоту (Санкт-Петербург), Державного архіву Миколаївської області, Державного архіву Одеської області, Державного архіву Херсонської області.

Державний архів Миколаївської області вперше представляє оригінали документів з історії суднобудування у Миколаєві кінця XVIII – початку XX ст.

Виставку документів доповнюють оригінальні експонати з фондів Миколаївського музею суднобудування і флоту.

Представлені матеріали відбивають основні етапи становлення суднобудівної галузі в регіоні. Суднобудування у Новоросійському краї розпочалося на Херсонській верфі у 1778 р. Однак виводити з Херсону вже побудовані кораблі було незручно, їх доводилось перетягати на спеціальних камелях, тому князь Григорій Потьомкін наказав здійснити проміри глибин і знайти нове місце для верфі. Зручне місце для нової суднобудівної верфі було віднайдено у районі сучасного Миколаєва, де й розпочалося спорудження Адміралтейства. Перший побудований корабель «Святий Миколай» спущено на воду 1790 р. Миколаїв став центром суднобудування Півдня Російської імперії, саме на його верфях були побудовані усі кораблі Чорноморського флоту. З кінця ХVIII до кінця ХIХ ст. у Миколаєві розташовувався Штаб Чорноморського флоту, Контора Головного командира Чорноморського флоту і портів, Управління Миколаївського і Севастопольського військового губернатора і всі установи Морського відомства, у тому числі Чорноморський архів, в якому зберігались документи з історії суднобудування. У 30-ті рр. ХХ ст. архів було вивезено до Ленінграду.

З кінця ХVIII до початку ХХ ст. суднобудування у Миколаєві пройшло декілька етапів: вітрильний, паровий, залізний і броненосний. Тут працювали не лише казенні верфі, а й приватні суднобудівні підприємства. У період парусного суднобудування (1800-1856 рр.) визначними подіями були: побудова 74-гарматного корабля «Лєсной» (1811 р.) – першого судна з мідною обшивкою підводної частини; проектування і будівництво 84-гарматних кораблів та 60-гарматних фрегатів; реконструкція Миколаївського адміралтейства за планами адмірала Олексія Самуїловича Грейга (1816-1833 рр.). З 1833 р. у Миколаєві проектуються і будуються 120-гарматні кораблі «Варшава» (1833 р.), «Три святителі» (1838 р.), «Дванадцять Апостолів» (1838 р.). Протягом 1838-1843 рр. знов відбувається реконструкція Адміралтейства під керівництвом адмірала Михайла Петровича Лазарева. У першій половині ХІХ ст. у Миколаєві працювали корабельні майстри Кузнєцов, Меліхов, Разумов Чернявський, Дмітрієв, Акімов.

Початок парового суднобудування пов’язаний з будівництвом першого військового пароплава «Везувій» (1820 р.) та першого товарно-пасажирського пароплава «Одеса» (1828 р.). Значними подіями парового суднобудування були спуск на воду перших парових гвинтових кораблів – шхун «Дон» (1856 р.) і «Салгир» (1856 р.) та корвету «Воїн» (1858 р.) У часи парового суднобудування в Миколаєві працювали корабельні майстри Олександров та Коршиков.

Перший залізний вантажний баркас побудовано у Миколаєві 1846 р. під керівництвом корабельного майстра Окунева, значною подією в історії стала побудова у Миколаєві 1857 р. першого залізного пароплава «Інкерман».

Броненосне кораблебудування розпочалося із побудови броненосців берегової оборони «Новгород» і «Київ» у 1871-1876 рр. Уряд Російської імперії прийняв 20-річну програму будівництва Чорноморського парового броненосного флоту на 1881-1901 рр. Знов була здійснена реконструкція Миколаївського Адміралтейства. Перші броненосні кораблі спущено на воду у 1885-1889 рр. Це морехідні броненосці «Катерина ІІ» та канонерські човни «Запорожець», «Чорноморець», «Донець». Над ними працювали корабельні інженери Мордвинов, Берг, Юр’єв. У цей же період у Миколаєві будується перший міноносець «Ізмаїл» (1886 р.) та мінний крейсер «Капітан Сакен» (1889 р.) під керівництвом корабельних інженерів Щепеткова та Тірнштейна.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у казенному Миколаївському Адміралтействі продовжувалось будівництво парових броненосних кораблів. У цей час були побудовані ескадрені броненосці «Дванадцять Апостолів» (1890 р.), «Три Святителя» (1893 р.), «Ростислав» (1896 р.), «Князь Потьомкін-Таврійський» (1900 р.), «Євстафій» (1906 р.) та крейсер «Кагул» (1903 р.). Будівництвом керували корабельні інженери Ратник, Шотт, Яковлєв, Гайдамович, Лютер, Коссов. У цей же час будувались міноносці №№ 268-273 та ескадрені міноносці «Живий», «Жаркий», «Жуткий» та «Живучий». Будівниками цих кораблів були Федоров, Боклєвський та Єгоров.

У 1896 р. в Миколаєві почалося будівництво великого приватного суднобудівного заводу «Товариства суднобудівних механічних та ливарних заводів» («Наваль»), який пізніше став найбільшим суднобудівним підприємством на Півдні Російської імперії. Свою діяльність завод розпочав у 1898 р. з будівництва несамохідних барж. Першими бойовими кораблями, побудованими тут у 1902-1904 рр., були ескадрені міноносці «Завідний» та «Завєтний». Завод виготовив парові котли та машини для броненосців «Князь Потьомкін-Таврійський», «Євстафій» та крейсера «Кагул». У 1911 р. Морське міністерство доручило заводу, який змінив назву на «Товариство миколаївських заводів та верфей», будівництво лінійного корабля «Катерина II» та 4 ескадрених міноносців типу «Дєрзкий» з паровими турбінами. З початком Першої світової війни завод одержав додаткові закази на будівництво лінійного корабля «Імператор Миколай I», 8 ескадрених міноносців типу «Фідонісі», 2 крейсерів та 4 підводних човнів. Керівником технічної конторі по суднобудуванню на заводі у 1912-1917 рр. був відомий корабельний інженер Костенко.

У 1911 р. частину території Миколаївського Адміралтейства передали в оренду «Російському суднобудівному акціонерному товариству» («Руссуд»), яке у короткі строки побудувало на південному березі р. Інгул сучасний суднобудівний завод. Перші закази заводу - лінійні кораблі «Імператриця Марія» та «Імператор Олександр III» почали будувати тут у 1912 р. На заводі у 1914-1917 рр. виготовляли корпуси 4 крейсерів типу «Адмірал Нахімов», 4 підводних човнів, конвоїра підводних човнів «Ельборус», 50 десантних барж типу «Боліндер» та 20 десантних пароплавів типу «Ельпидифор». Директором заводу у 1911-1917 рр. був відомий інженер та організатор Дмитрієв.

Представлені на виставці документи та експонати, в тому числі вперше подані оригінали, відбивають масштабні зміни в розвитку суднобудування в Миколаєві з кінця XVIII до початку XX ст. і становитимуть значний інтерес для широкої громадськості.

На початок