17.02.2007
Все, що мав у житті,
Він віддав для одної ідеї,
І горів, і страждав, і терпів
І трудився для неї.
І. Франко "Мойсей".
В історії кожної людності є яскраві постаті, без яких немислиме її минуле, сучасне і майбутнє. Тому дуже важливо віддати належне тим, хто у надзвичайно складний і суперечливий час запалював досвітні вогні правди, добра і справедливості. У релігійно-культурному житті українського народу ХХ ст. саме такою непересічною постаттю був наш краянин Йосип Сліпий.
17 лютого 2007 р. громадськість України відзначає 115-річчя від дня народження цього визначного діяча, що очолював Українську греко-католицьку церкву з 1944 по 1984 рр.
Й. Сліпий народився 17 лютого 1892 р. у заможній селянській родині Івана Коберницького - Сліпого і Анастасії Дичковської , у с. Заздрість Теребовлянського району. Початкову освіту здобув у рідному селі. Середню освіту отримав в Тернопільській гімназії, яку закінчив з відзнакою в 1911 р., після чого вступив до Львівської греко-католицької духовної семінарії та Львівського університету.
30 вересня 1917 р. Митрополит Андрей Шептицький висвячує Й. Сліпого на священика.
Він їде продовжувати навчання в Інсбрукському католицькому університеті (Австрія), де здобуває ступінь доктора богословія. Потім навчається у Римі - в Папському Григоріанському Університеті, Орієнтальному інституті, в"Анджелікумі". Отримавши в 1922 р. нові наукові ступені (" магістр агреатус " унікальних наук і доктор філософії) 30-річний вчений - теолог повертається до Львова і стає професором догматики Львівської Духовної Семінарії. Стає співзасновником, а з 1926 р. і Головою богословського наукового товариства. При ньому створює і очолює бібліотеку та музей.
З 1923 р. - головний редактор щорічника " Богословія " (органу БНТ, який до 1996 р. виходив у Римі, а, починаючи з 1997 р. продовжує виходити в Україні у Львові).
Митрополит Андрей в 1925 р. призначає Й. Сліпого ректором Львівської духовної семінарії, що в 1929 р. була реорганізована у Богословську академію. При Академії була створена Молитовниця з дорогоцінними іконами в іконостасі.
Найздібніших слухачів Й. Сліпий направляв на навчання за кордон. Його учнями були ієрархи Мирослав Іван Кардинал Любачівський, Ізидор Борецький, Любомир Гузар.
Це були найплідніші роки наукової діяльності Й. Сліпого. З-під його пера появились високо наукові праці з богословія, філософії, літургії, історії, канонічного права і мистецтва. Свої наукові праці він друкував у журналах "Богословіє", "Нива".
Науково-дослідницька та видавнича робота були належно оцінені і в 1930 р. його обирають дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка.
В 1935 р. Й. Сліпий стає Архідияконом Митрополичої Капітули, а невдовзі - митратом.
З приходом до Галичини більшовиків ( вересень 1939 р.) і встановлення атеїстичного режиму, життя Церкви наче завмерло. Були закриті Богословська академія, Богословське наукове Товариство.
У цей критичний час 22 грудня 1939 р. Святим Престолом іменований Архієпископом - коад`ютором з правом законного спадкоємця митрополичого престолу.
Тяжкі випробування випали на Й. Сліпого в часи німецької , а з 1944 р. і більшовицької окупації, коли треба було стати в обороні християнської віри і УГКЦ.
В 1941-1944 р. Й. Сліпий відновив діяльність Духовної семінарії та Богословської академії ,випуск журналу "Богословіє". Після смерті Митрополита Андрея Шептицького (1 листопада 1944 р.) Галицьким Митрополитом стає Архиєпископ Сліпий Кир Йосиф.
У короткому часі почало проявлятися вороже ставлення влади до Церкви. Була закрита Духовна семінарія, почались арешти духовенства і, зрештою, 11 квітня 1945 р. арештували Митрополита Кир Й. Сліпого, з цього часу починається 18-річний каторжний шлях по тюрмах більшовицької імперії.
Після річного слідства в київській тюрмі КДБ військовий трибунал присудив йому 8 років суворих табірних робіт. Йому прописали контрреволюційну діяльність, шпигунство на користь Ватикану, вороже ставлення до СРСР. Відсидівши один строк, митрополит Сліпий одержав ще три. У 1953 р. його відправлено на 5 років до Сибіру. У 1957 р. дістав 4 роки каторжних робіт. Колегія Верховного суду УРСР 27 вересня 1962 р. ухвалила " визнати Й. Сліпого особливо небезпечним рецидивістом та визначити йому для відбування покарання у виправно-трудових колоніях особливого режиму." Таким чином, 70-літнього Кир Йосифа запроторено в Гулаги Мордовії та Сибіру.
Під тиском світової громадськості та завдяки старанням Ватикану, за вказівкою М. Хрущова Верховна Рада СРСР своєю постановою від 12 січня 1963 р. звільнила Митрополита Йосифа з ув'язнення з умовою "безповоротного вигнання з батьківщини." Так закінчився 18-річний тернистий шлях боротьби за віру, за УГКЦ.
9 лютого 1963 р. Й.Сліпий прибув до Риму. Він відновлює свою діяльність. Ватикан іменує Й. Сліпого Верховним Архиєпископом УКЦ, а в грудні 1963 р. Папа Павло VI призначає його членом Святої Конгрегації (Ватиканської комісії)східних церков.
У січні 1965 р. Сліпого удостоюють звання Кардинала.
У Римі Й. Сліпий відновив наукове видання "Богословії", літературно-наукового журналу "Дзвони", релігійного часопису "Нива". Заснував Український католицький університет св. Климентія з бібліотекою і архівом. Був ініціатором будівництва, у 1969 р. освятив у Римі Собор Св. Софії.
Упродовж 21 року Патріарх жив і діяв у Римі. З 1968 р. по 1976 р. Блаженніший об'їздив найбільші українські громади діаспори в Америці, Канаді, Німеччині, Колумбії, Англії, Австралії, Англії тощо. Він вільно володів 8 мовами. Лише на рідну Україну йому була закрита дорога.
Сорок літ керував Українською католицькою церквою Блаженніший кардинал і патріарх Й. Сліпий.
В квітні 1975 р. Верховний Архієпископ офіційно прийняв титул Києво - Галицького Патріарха.
У своїй повсякденній праці Кир Йосиф все робив, щоб об'єднати обидві церкви УПЦ і УГКЦ.
У грудні 1981 р. склав для своїх вірних "Завіщаніє".
7 вересня 1984 р. в Римі помер Верховний Архиєпископ, Патріарх, Кардинал, Митрополит, УГКЦ Кир Й. Сліпий. Похований в криті Собору Св. Софії, а через 8 років після смерті, згідно з його заповітом, 29 вересня 1992 р. домовину з тілом покійного перевезли до Львова і захоронена в крипті Собору Св. Юра, поруч з гробом його духовного учителя і наставника Андрея Шептицького.
Йосип Сліпий залишиться як дороговказ для молоді в її праці за волю і незалежність України.
До 115-річниці від дня народження Митрополита УГКЦ, кардинала Й. Сліпого приурочена виставка ,що дії у Держархіві Тернопільської області. Вона складається з 2-х розділів.
Перший розділ - "Служба Богові та Україні." Тут зібрані матеріали, ксерокопії документів, світлини, листи які розповідають про хресний шлях Патріарха - від села Заздрість на Теребовлянщині,до крізь більшовицьких концтаборів ГУЛагів та Риму.
Другий розділ виставки висвітлює діяльність Й. Сліпого в Римі. Представлені світлини, книги, альманахи, журнали з працями видатного сина Терн опілля та розповідями про нього. Вшанування пам'яті Й. Сліпого українськими громадами в діаспорі та повернення праху Й. Сліпого в Україну. Переважна більшість цієї літератури - видання української діаспори . Серед представлених на виставці - окремі числа лондонського журналу "Визвольний шлях", випуски "Церковного календаря-альманаху" ( Чикаго), "Патріярхату" (Нью-Йорк), "Нива". Також представлено вшанування Й. Сліпого у філателістичних виданнях.
* * *
1. Наш Верховний Архієпископ - Блаженніший Кардинал Йосиф - Говорить до нас. // Календар світла, 1967 р. Арк. 50, 51.
2. Полтава Л. Кир Йосиф Сліпий - митрополит ісповідник. ( до 70-ліття з дня народження) // Визвольний шлях. Лютий ,1962 р. кн. 2/98.
3. Вислови співчуття у зв'язку із смертю Святішого Патріарха Йосифа // Визвольний шлях .Грудень 1984 р. Кн. 12. Арк. 1421.
4. Заступник України перед Господом Богом. (Прощальне слово Я. Стецька над домовиною Св. Патріарха в Римі) // Визвольний шлях. Листопад 1984 р. Кн. 11. Арк. 1322-1323.
5. о. Др. Й. Сліпий. Значіння і устрій Гр.-кат. Богословської Академії. // Нива, 1929 р. Листопад Ч. 11. арк. 426, 427.
6. // Нива ,1933 р.№ 2,8-10.
7. Безстрашний пастир (Життєпис Блаженнішого Патріарха Йосифа) // Церковний Календар Альманах на 1985 р. С. 61-65.
8. // Овид № 3 (130) липень-вересень 1964 р.
9. Наукові записки 1967-1968 рр. Ч.9-10. На пошану Блаженнішого Верховного Архієпископа Кардинала Й. Сліпого. Мюнхен - Рим. 1969 р.
10. Проф. Ф. Грабер. Зустріч з Митрополитом Сліпим у Сибірі // Церковний Календар альманах на 1987 р.
11. Ісповідник віри - Й. Сліпий (Бібліографічний покажчик) Тернопіль, 2002 р.
12. Науковий тримісячник "Богословія", Львів 1934 р. Т. ХII Кн. 1.
13. Й. Сліпий. Св. Тома з Аквіну і схоластика // Богословія , Львів 1925 р. Т. III Кн. 1-2.
14. Проповідь Владики Мирослав Любачівського виголошена в Соборі Св. Софії у Римі з нагоди уродин Патріарха Йосифа 17 лютого 1984 р. // Патріархат .Квітень 1984 р. Ч. 2, Арк. 23.
15. Завіщання Блаженнішого Патріарха Йосифа // Патріархат, жовтень,1984 р. Ч. 10. Арк. 17.
16. До двадцятиріччя звільнення Блаженнішого Йосифа з каторги на волю. // Патріархат, лютий 1983 р. Ч. 2.(46) Арк. 3-5.
17. Климовський Б. З Днем народження Блаженнішого нашого отця. // Патріархат. лютий 1981 р. Ч. 2(116) арк. 3-5.
18. З приводу 90-річчя Патріарха Йосифа // Патріархат. Квітень. 1982 р.Ч. 4.(130) .Арк.7.
19. // Патріархат . Лютий 1982 р. Ч. 2.(128).
20. В другу річницю смерті Патріарха Йосифа // Патріархат. Ч. 9.(189). Вересень 1986 р. Арк. 3-5.
21. о. Петро Хомин. Свято відкриття Богословської Академії у Львові // Богословія, 1930 р. Т. 8. Кн. 1.
22. У сороковий день смерті Патріарха Йосифа у Римі // Патріархат. Грудень 1984 р. Ч. 12. арк. 9, 14.
23. // Світло .лютий 1977 р. Ч. 2.(650).
24. Церковний Вісник. Двотижневик. Ч. 16. 5 вересня 1993 р. с. 8-9.
25. о. Іван Гриньох. Спомини Патріарха Йосифа. Вул. Короленка, 33 // Патріархат. Березень 1993 р. Ч. 3. Арк. 10-14.
26. О. Мишанич. Й. Сліпий. - Київ, 1993 р.
27. Патріарх Й. Сліпий (до 100-річчя від дня народження ). - Львів 1991 р.
28. Н. Опалко. Хресний шлях Йосифа Сліпого. Тернопіль 2002 р.
29. Світлини. Перезахоронення Й. Сліпого у Львові в Соборі Св. Юра. 27 серпня 1992 р.
30. Світлини. Діяння Патріарха Й. Сліпого в римський період життя.
31. Світлина. Племінниця Й. Сліпого - Наконечна Марія.
32. Світлина .Митрополит - ісповідник після звільнення із заслання.
33. Поштові листівки Й. Сліпого до Наконечної Марії із заслання. Ксерокопія.
34. Опис речей і продуктів доставлених для передачі ув'язненому Й. Сліпому, 1961 р.
35. Листи Й. Сліпого рідним із заслання на Україну. (1959-1960 рр.).
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua
