Упродовж останнього десятиліття помітно зріс інтерес до професії архівіста, про що свідчить відкриття спеціальних кафедр у вищих навчальних закладах та запровадження курсу архівознавства на історичних факультетах університетів. З метою науково-методичного забезпечення цього курсу у вищих навчальних закладах України на базі Українського-науково дослідного інституту архівної справи та документознавства підготовлено комплекс підручників та навчальних посібників:
Ці та інші видання успішно апробовані у вищих навчальних закладах України, а ідеї, зокрема "Нарисів історії архівної справи в Україні" та "Хрестоматії з архівознавства", запозичені зарубіжними колегами. Однак на шляху становлення української архівної освіти на сучасному етапі є негативні явища.
Щойно у видавництві Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" вийшов навчальний посібник для дистанційного навчання "Архівознавство" із застереженням - "Навчальне видання підготовлено на основі підручника з архівознавства за загальною редакцією Я. Калакури та І. Матяш (К., 2002)". Викладач університету - Ю. В. Трач - безпідставно вирішила вважати себе автором, забувши, що всі розділи підручника написані відомими вченими: докторами історичних наук, професорами Г. В. Боряком, Л. А. Дубровіною, Я. С. Калакурою, І. Б. Матяш, Г. В. Папакіним, Р. Я. Пирогом, М. Г. Щербаком, та ін. Згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права", автором вважається "фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір" (розділ "Загальні положення", стаття "визначення термінів"), "особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору" (ст. 11 Закону). Отже, автори розділів є суб'єктами авторського права, яке охороняється згаданим Законом України.
Крім того, видання за загальною редакцією докторів історичних наук, професорів Я. С. Калакури та І. Б. Матяш рекомендоване Міністерством освіти та науки України як підручник для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів у 2002 році. Воно є єдиним в Україні нормативним підручником з цієї спеціальності. Крім того, вказана особа в додатках подала текст термінологічного словника "Архівістика" (К., 1998), підготовленого авторським колективом на чолі з заслуженим діячем культури України К. Є. Новохатським та к. пед. наук К. Т. Селіверстовою.
Шкода, що ні науковий редактор - доктор філософських наук С. Д. Безклубенко, ні рецензенти - кандидати історичних наук О. О. Ковалевська та Н. М. Юсова (до речі, їхні рецензії, як нам вдалося з'ясувати, не розглядалися на засіданні відділу української історіографії Інституту історії України НАН України) не зауважили, що тексти практично всіх розділів - це скорочені (на розсуд Ю. В. Трач) тексти нашого підручника із втручанням літературного редактора.
Ні до Голови Державного комітету архівів України, ні до директора Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства, ні до Видавничого дому "КМ Академія" згадана особа не зверталася та не повідомляла про намір повторного оприлюднення праць чи включення текстів до іншого видання (див. ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Таким чином, вважаємо видання цієї "праці" порушенням Закону України "Про авторське право і суміжні права" і застерігаємо від подібних спроб інших "науковців", що не переймаються етичними проблемами в науці.
Від імені Державного комітету архівів України доктор історичних наук, професор Г. В. Боряк
Від імені Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства доктор історичних наук, професор І. Б. Матяш
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua