Міжнародна зустріч у столиці Польщі

27-28 вересня у Варшаві відбулася чергова VII Міжнародна конференція архівів країн Центральної і Східної Європи, котра останні роки має назву "Colloquia Jerzy Skowronek dedicata".

Цього разу міжнародна зустріч, організована Генеральною дирекцією державних архівів Польщі за підтримки Європейської мережі культурної спадщини та Державного комітету з наукових досліджень, присвячувалася темі "Архіви в новому столітті. Стратегічні питання автоматизації архівів". Організатори ставили за мету обговорити широке коло питань із досвіду впровадження інформатизації в архівну справу, успіхи і прорахунки на цьому полі, перспективи архівної інформатизації в країнах Центральної і Східної Європи, визначити роль архівів в інформаційному суспільстві. Ставилися й конкретніші завдання, а саме: розглянути доцільність вироблення спільних стандартів архівного описування, застосовуваних в процесі комп'ютеризації систем архівної інформації, технічних вимог щодо інформаційних технологій, використовуваних у архівній практиці та ін.

Ґрунтовні виступи учасників конференції та жвава дискусія довели актуальність обраної для конференції тематики. Впродовж двох днів на засіданнях і під час перерв відбувався зацікавлений обмін думками представників 28 установ і організацій з 15 країн: Польщі, Швеції, Ізраїлю, Німеччини, Литви, Чеської Республіки, Румунії, Російської Федерації, Угорщини, Словенії, Естонії, Чорногорії, України, Білорусі, Латвії. Перше засідання було присвячене висвітленню особливостей програми Калтивейт СЄЄ- Мережа культурної спадщини (її представила Марія Сливинська) й завершилося дискусією на тему "Проект Калтивейт СЄЄ - міст до співпраці і галузі Європейської культурної спадщини".

На денному пленарному засіданні за головуванням керівника архівної служби Російської Федерації члена-кореспондента РАН В.П.Козлова розглядалися ключові проблеми автоматизації інформаційних процесів в управлінні архівами. Найбільшу увагу учасників конференції привернули доповіді директора Державного архіву Ізраїлю Моші Моссека "Політика і практика зберігання електронної документації в Державному архіві Ізраїлю" та співробітниці Міністерства внутрішніх справ Саксонії Теклі Клюттіг "Стратегія зберігання цифрових даних в німецьких державних архівах". Досвідом роботи над проблемами, пов'язаними з підготовкою загальних правил довготривалого зберігання документів у електронному форматі, поділилася представниця Генеральної дирекції державних архівів Литви Ілона Нечипоренко, про автоматизовану інформаційну систему чеських архівів розповів співробітник Архівного управління Чеської Республіки Оскар Мачек. Дискусія висвітлила різні точки зору на перспективи створення європейської інформаційної мережі за архівними документами.

Другим пленарним засіданням, присвяченим стратегічним питанням комп'ютеризації архівів, енергійно керувала директор Державного архіву Латвії Даіна Клявиня. Досвідом впровадження комп'ютерних технологій в практику роботи державних архівів поділилися Анджей Бернат (Польща), Ігор Кисельов (Росія), Лайош Корменди (Угорщина), Володимир Жумер (Словенія), Маю Певкур (Естонія), Слободан Йовович (Чорногорія). Дискусія щодо перспектив автоматизації архівів завершилася конкретними пропозиціями щодо стандартизації описань, уніфікації форм та ін.

Виступи на засіданнях другого дня конференції висвітлювали досвід в галузі використання інформаційних технологій в архівній практиці від міжнародного рівня до конкретної архівної установи. За головуванням заступника генерального директора Національного архіву Угорщини розглядалися міжнародні проекти Архіву Комінтерна (Жан-Марк Комме), Архівів Ради Економічної Взаємодопомоги (Олена Тюрина), Спільної архівної спадщини (Ева Росовска). Серед країн Центральної і Східної Європи досвід роботи в галузі комп'ютерних технологій репрезентували Наталія Христова (Україна), Ігор Ляльков, Григорій Жолнеркевич та Марина Єлинська (Білорусь), Станіслав Фліс (Польща).

На останньому пленарному засіданні за головування заступника директора Генеральної дирекції державних архівів Польщі було зроблено спробу окреслити основні проблеми архівів на шляху до інформаційного суспільства. Своїми думками з цього приводу поділилися Інта Фельдмане та Даіна Клявиня (Латвія), Петр Ронковский (Польща), Ірина Матяш (Україна).

Доповідачі забезпечувалися демонстраційними засобами та синхронним перекладом.

Тематику наступних зустрічей учасники конференції ухвалили таку: гуманістичний аспект діяльності архівів у сучасному світі, роль архівів в управлінні, сучасна професійна підготовка архівістів.