На початок
Завдяки самовідданій копіткій праці архівістів Центрального державного архiву-музею лiтератури i мистецтва України світовій культурі було повернуто унікальну колекцію творiв захiдноєвропейських композиторiв ХVII-ХVIII ст. - так званий "Архів Баха", - який донедавна вважався втраченим під час Другої світової війни.
У серпнi 2000 р. було пiдписано Угоду мiж ЦДАМЛМ України, Нацiональною музичною академiєю України iм. П. I. Чайковського, Архiвом Баха у Лейпцiгу, Академiєю Спiву у Берлiнi та Музичним факультетом Гарвардського унiверситету про спiвробiтництво в забезпеченнi збереження, опрацюванні та використанні унiкальної колекцiї.
У січні 2001 р. було прийнято рішення Уряду України щодо повернення колекції до ФРН.
І хоча незабаром київський "Архів Баха" має повернутися до законного власника, він належить світовій культурі. Розпочато наукове опрацювання і використання його музичних раритетів.
Реалізація пропонованих проектів можлива лише за умови об'єднання зусиль багатьох спеціалістів з історії європейської музичної культури ХVII-ХVIII ст.
Тож незалежно від місця зберігання "Архіву Баха" запрошуємо до співпраці усіх зацікавлених фахівців.
Звертатися: mail@archives.gov.ua
Web: http://www.archives.gov.ua/
Ігор Юдкiн, завідувач Вiддiлу культурологiї Iнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства
Лариса Iвченко, науковий спiвробiтник Сектора нотних видань Нацiональної бiблiотеки України iм. В. І. Вернадського, кандидат мистецтвознавства
Найцінніший масив документiв колекції мiстить твори представникiв родини Бахiв. Загальна кількість виявлених рукописiв i стародрукiв складає 600 облiкових одиниць. Фактичний обсяг музичних творiв зібрання перевищує 2000 найменувань з огляду на те, що окремi одиниці мiстять кiлька творiв.
У ЦДАМЛМ України здійснюється наукове описування цих унiкальних джерел за міжнародним дескриптивним стандартом.
Серiя каталогів, що готується вперше в iсторiї колекції, має таку структуру:
1. Вiльгельм Фрiдеман Бах (1710-1784).
Рукописи i видання у фонді № 441.
Проведено атрибуцію пам'яток; складено первісні описові статті на 50 позицій.
2. Карл Фiлiпп Емануель Бах (1714-1788).
Твори для клавiру соло у фонді № 441.
Описано понад 300 творів; підготовлено комп'ютерний набір понад 140 позицій каталога.
3. Карл Фiлiпп Емануель Бах (1714-1788).
Каталог-автограф 1772 р. творiв для клавiру соло (факсимiльне видання, розшифровка та коментарi).
Ідентифіковано 168 позицій каталога.
4. Карл Фiлiпп Емануель Бах (1714-1788).
Концерти та сонатiни для клавiру у супроводi iнших iнструментiв у фонді № 441.
Складено первісні описові статті на бл. 100 позицій.
Попереду - копітка робота з ідентифікації почерків і філіграней більшості рукописів; подальша атрибуція; уточнення дат, редакцій тощо.
Публiкацiя каталогiв колекції внесе iстотнi корективи у свiтову музичну бiблiографiю, доповнить муззичний репертуар новими достовiрними джерелами, поверне світові деякі шедеври, що досі вважалися втраченими (зокрема, синiв Йогана-Себастіана Баха).
Вiльгельм Фрiдеман Бах (1710-1784). Фрагмент рукописної партитури та зразок її опису у Каталозі.
Карл Фiлiп Емануель Бах (1714-1788). Фрагмент сонат та зразок її опису у Каталозі.
Звертатися: mail@archives.gov.ua
Ігор Юдкiн, завідувач Вiддiлу культурологiї Iнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства;
Лариса Iвченко, науковий спiвробiтник Сектора нотних видань Нацiональної бiблiотеки України iм. В.І. Вернадського, кандидат мистецтвознавства;
Іван Карабиць, композитор художній керівник Центру музичної інформації Національної спілки композиторів України, професор.
У складi колекції виявлено масив творiв - переважно XVIII столiття, - якi вважалися загубленими або сумнiвними щодо авторства. До них належать, передусiм, твори синiв Й.-С. Баха - К.-Ф.-Е. та В.-Ф. Бахiв, родини Бенди, Гассе, Вагензейля, Телемана. Зокрема, виявлено велику кiлькiсть кантат Телемана, про виконання або публiкацiю яких досі немає жодних свідчень. Крiм того, у фондi знайдено велику кiлькiсть анонiмiв та творiв сумнiвної атрибуцiї, для визначення авторства яких потрiбна спецiальна експертиза з попередньою науково-пошуковою роботою, яку можна провести у співпраці з архiвними і бібліотечними музикознавчими центрами світу.
У деяких випадках йдеться про твори вiдомих авторiв, якi потребують уточнення назви, номерiв за вiдомими каталогами. Крiм того, до числа творiв сумнiвної атрибуцiї належать також тi, що написанi у XVI столiттi (композиторiв Агрiкола, Ассола, Лассо, Палестрiна та iн.) та у XVII ст. (Беневоллi, Манца, Шульц, Аллегрi, Галл, Бассанi, Бiбер, Грацiанi, Федделлi та iн.), якi, ймовірно, ніколи не виконувалися (за винятком хiба що прем'єри).
Увесь зазначений масив нотних текстiв потребує спецiального дослiдження та професійної пiдготовки до виконання.
Пропонуємо:
Звертаємося до музикознавців, а також до видавництв, зацікавлених у публікації нововиявленої музичної спадщини.
Звертатися: mail@archives.gov.ua
Юрій Кулiнiч, директор архiву-музею, заслужений працiвник культури України;
Михайло Ходоровський., заступник директора архіву-музею, кандидат iсторичних наук;
Кирило Карабиць, диригент, музикознавець, консультант ЦДАМЛМ України;
Ігор Юдкiн, завідувач вiддiлу культурологiї Iнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологiї iм. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства
Лариса Iвченко, науковий спiвробiтник Сектора нотних видань Нацiональної бiбліотеки України iм. В. Вернадського, кандидат мистецтвознавства.
У фондi № 441 мiститься значна кiлькiсть творiв композиторiв слов'янського походження переважно XVIII ст., у тому числі - рукописів і раритетних першодрукiв Максима Березовського (22 твори). Виявлено твори композиторів, дiяльнiсть яких була пов'язана з осередками культури в Петербурзi, Вiднi, Варшавi, Празi.
Враховуючи специфiчнi "діаспорні" обставини дiяльностi українських та iнших композиторiв слов'янського походження цієї епохи, віднайдені матерiали дають унiкальну можливiсть зiбрати розпорошенi документи для вiдтворення яскравої панорами музики слов'янських народiв доби Просвiтництва.
Першим кроком на шляху до створення при ЦДАМЛМ України Центру музичної славiстики iм. Максима Березовського став ремонт виставочних залiв, уможливлений завдяки допомозi Гуманітарного Інституту Паккарда (США) за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету.
Сподіваємося, що створюваний Центр зможе провести:
У фондi № 441 віднайдено рукописи й раритетнi публiкацiї композиторiв Галуппi, Лоттi, Сартi, Манiфредiнi, ДаЛоллiо, Рiгiнi, Рейхардта, ЛаТроба, Дробiша, Раупаха, iмена яких пов'язанi з процесом становлення професiйної музики в Українi і Росії. Показово, деякі з цих імен репрезентовано у славетнiй колекцiї Розумовського, що зберiгається в Нацiональнiй Бiблiотецi України iм. В. І. Вернадського. Чимало творiв цих авторiв уперше виконувалися саме в оркестрах українських дiдичiв і є невiд'ємними компонентами так званої садибної культури XVIII ст. Як документи цiлiсного iсторико-культурного процесу вони потребують спецiального опрацювання та впровадження до наукового обiгу.
Для концентрацiї творiв окресленого кола авторiв та їх належної атрибуцiї Центр зацікавлений у налагоджені обмiну копiями документiв. Звертаємося до архівів музичних центрiв Європи, зокрема, Болонської музичної академiї, Британського музею, Паризької консерваторiї, музикознавчих осередків Флоренцiї, Вiдня, Праги.
З огляду на те, що окремі твори (Березовського, Галуппi) потребують реставрацiї та реконструкцiї, тобто, вiдтворення окремих голосiв партитури, запрошуємо до співпраці провідних композиторів.
Одне із завдань центру - надання іформації видавничим та концертним органiзацiям. Тож ласкаво просимо до участі у проекті творчі колективи, що пропагують музичну спадщину.
Звертатися: mail@archives.gov.ua
Іван Карабиць, композитор художній керівник Центру музичної інформації Національної спілки композиторів України, професор;
Юрій Кулiнiч, директор архiву-музею, заслужений працiвник культури України.
Проект передбачає організацію низки фестивальних заходів - міні-Фест "Віднайдені шедеври" - під егідою авторитетного музичного фестивалю "Київ Музик Фест".
Міні-Фест - це:
Центр музичної інформації Національної спілки композиторів України разом із створюваним при ЦДАМЛМ України Центром музичної славістики ім. Максима Березовського активно сприятиме технічному забезпеченню концертів та їхніх програм, реставрації, професійному редагуванню матеріалу.
Через Міжнародну асоціацію Центрів музичної інформації (ІАМІC) ми систематично інформуватимемо її членів про проведені заходи й нові проекти.
Запрошуємо до широкого співробітництва!
Звертатися: mail@archives.gov.ua
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua