5.04.2007
У квітні цього року минає 63-я річниця звільнення міста Тернополя та Тернопільської області від нацистських загарбників. До цієї дати в державному архіві Тернопільської області відкрилася документальна виставка "І час не лікує пам'ять". Документи, виставлені в експозиції, охоплюють період німецької окупації (1941-1944 рр.), бойових дій за визволення міста та відбудову народного господарства і відновлення роботи органів місцевої влади у 1944-1945 роках.
Як свідчать документи, з 3 по 8 липня 1941 року на територію міста проникали невеликі групи німецьких автоматників та мотоциклістів. 8 липня 1941 року Тернопіль був повністю окупований німецькими військами на чолі з командувачем армією генералом Кіттелєм. Комендантом міста став майор Меєр.
З перших днів окупації почав вводитися новий окупаційний режим: видавалися розпорядження про перепис населення у Генеральному губернаторстві, вводилися нові правила реєстрації громадських товариств. Для єврейського населення був введений особливий порядок реєстрації, проживання та носіння розпізнавальних знаків, накладалися штрафи і контрибуції, а пізніше - переселення євреїв у гетто. Місцеве населення в примусовому порядку залучалося до робіт по прибиранню вулиць міста. Органами німецької влади проводилася агітація, згодом-примусове вивезення тисяч наших юнаків і дівчат на роботу у Німеччину. У місті були введені карточки на хліб.
Не зважаючи на всі перешкоди, місто жило, пристосовувалося до нових умов виживання. Станом на 1941 рік в місті налічувалося більше 100 підприємств, 40 громадських організацій та товариств, працював театр, концертне бюро, ресторани та ін.
У кінці березня 1944 року розпочалася наступальна операція по визволенню міста та області. В операції брали участь війська 1-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Жукова Г. К. в складі 60 Армії, 15, 94 стрілецьких корпусів, 4 гвардійського танкового корпусу, 1-ої гвардійської артилерійської дивізії, 17 артилерійської дивізії прориву, 2-ої повітряної армії та ін. Окремим військовим частинам, з'єднанням, які відзначилися у боях за місто, наказом Верховного Головнокомандувача від 26 квітня 1944 року № 0108 присвоєно назви Тернопільських. Посмертно присвоєно звання Герояїв Радянського Союзу Танцорову Григорію Васильовичу, Гавришко Миколі Йосиповичу, Максименко Олександру Петровичу, які загинули у боях за місто.
Світлини героїв штурму м. Тернополя - працівників штабу 302 стрілецької Червонопрапорної дивізії, кадрів кінохроніки боїв на вулицях міста, світлини зруйнованих вулиць, будинків, церков та костелів, схеми бойових дій військових частин та їх розташування відтворюють хід героїчної операції по визволенню міста.
15 квітня 1944 року війська 1-го українського фронту повністю оволоділи містом , важливим залізничним вузлом і сильним оборонним пунктом німецької армії на Львівському напрямку.
Оточений у місті фашистський гарнізон із рештків чотирьох німецьких дивізій і ряду окремих частин, загальною чисельністю 16000 чоловік був, повністю знищений, за винятком 2400 чоловік солдатів і офіцерів, які здалися в полон.
В ході операції захоплено трофеї: танків і самохідних установок - 35, пушок різного калібру- 85, мінометів 125, кулеметів 400, автомашин - 50 та інша бойова техніка.
У довідці про руйнування, завдані війною, зазначено, що тільки в місті Тернополі були повністю зруйновані тютюнова фабрика, м'ясокомбінат, меблева фабрика, фабрика по виготовленню музичних інструментів, млин "Союзмука", потужністю до 3-ьох тисяч пудів муки в добу. Великі руйнування завдано міськкомбінату, в склад якого входили пивзавод, завод безалкогольних напоїв, частково зруйновано обозний завод, два цегельних заводи та ін.
Органи місцевої влади розпочали роботу по відновленню народного господарства та відбудові міста. Постановою виконкому № 3 від 20 липня 1944 року було введено обов'язкову мобілізацію працездатного населення на виконання державних завдань, наказ № 1 від 13 травня 1944 року по протиповітряній обороні регламентував поведінку населення і держустанов з настанням темряви, в умовах повітряного нападу. Наказ начальника гарнізону м. Тернополя № 5 від 10 грудня 1944 року заборонив руйнування будь-яких будинків і інших споруд, проведення незаконних обшуків і вилучення майна у громадян. Було прийнято ряд інших документів, які сприяли наведенню порядку в місті з метою якнайшвидшого переведення обласних органів влади з м. Чорткова в Тернопіль.
Одночасно церковними, громадськими організаціями проводився збір коштів на будівництво танкової колони "Селяни Тернопільщини", на придбання самохідних установок. Велися роботи по відновленню зруйнованого залізничного господарства, заготівлі зернових культур, картоплі, м'яса, сіна, соломи у фонд Червоної Армії.
За два роки (1944-1945) після визволення міста та області відновлено і збудовано 7330 будинків, організовано 38 МТС, відкрито 1075 магазинів, 51 лікарня, 1104 школи.
Архівні документи розповідають про одну із найтрагічніших сторінок історії нашого краю, дають можливість оцінити ті важкі випробування і щоденний героїчний подвиг наших краян, зусиллями яких відродилося наше місто, повстало із руїн та попелу.
Головний спеціаліст
Державного архіву Тернопільської області С. Коваль
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua
