З вітальним словом до присутніх звернулися перший Президент України Леонід Кравчук, заступник голови Київської обласної державної адміністрації Алла Шкуро, заступник начальника відділу взаємодії із державними органами та інформаційно-аналітичного забезпечення Укрдержархіву Олександр Денисенко, директори центральних державних архівів України, вчені та історики, а також дипломати та представники посольств іноземних держав в Україні.

У рамках документально-мистецької програми вперше були представлені унікальні програми дослідження - джерельні комплекси ХІХ століття, що відображають генеалогію родини Тараса Шевченка, його особисте життя та творчий шлях. Окрім історичних архівних документів, на виставці презентовано найбільшу в Київській області колекцію стародавніх «Кобзарів», предмети, пов‘язані з іменем Шевченка із затоплених сіл Київщини, а також мистецькі твори, друковані видання та музейні експонати. Частини своїх приватних колекцій представили Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова.

Експозицію відкривають карти ХІХ століття, в т.ч. карта Звенигородського повіту Київської губернії 1854 року з селами Моринці та Кирилівка, що була створена ще за життя поета.

На виставці також ревізькі казки кріпаків поміщиків В.В. та П.В. Енгельгардтів із посімейними списками сім’ї батька Т.Г.Шевченка Григорія Івановича Шевченка (1816 р.), де вписаний дворічний Тарас; сімей обох дідів Шевченка, сестри поета Катерини та його братів. Окрім ревізьких казок, джерела генеалогічної інформації доповнюють документи щодо родоводу та докази про дворянство родини Енгельгардтів.

Присутні також ознайомилися з документами, які розкривають багатогранну діяльності Т.Г.Шевченка на Київщині (1843-1845). Праця Тараса Григоровича у Київській археографічній комісії, мандрування Україною як художника-портретиста, зближення з видатними тогочасними меценатами Київщини знайшли відображення своє у документах.

Чільне місце на виставці посідає тема меморіалізації постаті поета. Це, зокрема, презентація статуту товариства «Просвіта» у Києві, заснованого 1906 р. у пам’ять Т.Г.Шевченка, засновниками та членами якого були Б.Грінченко, М.Лисенко, С.Єфремов, Л.Косач (Леся Українка), О.Косач (Олена Пчілка). Відвідувачі ознайомилися із документи про відкриття у 1911 р. виставки мистецьких творів Т.Г.Шевченка, організованої відомим київським книговидавцем Стефаном Кульженком; а також про акції студентів інститутів Києва і Петербурга із вшанування пам’яті Кобзаря на початку ХХ ст.

Інша частина документів на виставці розкриває історію переслідувань і заборон, спрямованих не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, М.Лисенка), які намагалися заходами із вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості Кобзаря у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.