У процесі підготовки до виставки співробітники архіву виявили документи про події буржуазно-демократичної революції в Угорщині.
Гніт Габсбургів та розвиток капіталізму, що не давав розвиватися економіці та культурі Угорщини, стали головною причиною революції 1848-1849 років. У ній боротьба проти феодально-поміщицького ладу злилася з боротьбою всього угорського народу за незалежність та проти панування династії Габсбургів.
15 березня 1848 року в м. Пешті почалося повстання міського населення, до якого доєдналися студенти. Повстанці на чолі з великим угорським поетом-демократом Ш.Петефі звільнили політичних ув’язнених, захопили типографію та опублікували маніфест з вимогами радикальних реформ. У цей же день був сформований Комітет народного спасіння, до якого перейшла вся влада. Рішенням комітету була відмінена цензура та оголошено призов в національну гвардію.
Революція поширилася також на Підкарпатську Русь. В Ужгороді, Мукачеві та інших містах обговорювалась та доповнювалась програма угорських демократів. Широкого розмаху набув селянський рух.
Наляканий такими подіями австрійський імператор Фердінанд I 17 березня 1848 року доручив формування уряду Л. Батяні, до складу якого увійшов і Лайош Кошут – головний організатор боротьби угорського народу. Під тиском народних мас уряд прийняв закони про відміну кріпосного права, відповідальність уряду перед парламентом, самостійність.
У зв’язку з загрозою нападу військ Єлаліча, бана Хорватії, ставленика Габсбургів Національні збори з подання Кошута 11 липня 1848 року прийняли рішення про озброєння 200-тисячної армії. Намагання уряду добитися компромісу з Габсбургами викликало гнів революційно-демократичних сил. Ш. Петефі закликав вирвати «з рук уряду та депутатів владу, надто довірливо надану їм народом».
11 вересня 1848 року війська Єлачіча вторглися в Угорщину. 16 вересня Національні збори створили комітет захисту батьківщини на чолі з Л. Кошутом. 29 вересня війська Єлачіча були розбиті. Кошут вимагав наступу на Відень, але реакційне офіцерство саботувало революційну боротьбу. 30 жовтня верхньодунайська армія угорців була розбита. Ще 3 жовтня королівський маніфест оголосив про розпуск Національних зборів та ввів в Угорщині стан облоги. 22 грудня Л. Кошут звернувся від імені Комітету захисту батьківщини до селян - захищати революцію, організовувати партизанські загони. 5 січня 1849 року австрійці зайняли Буду і Пешт. 13 серпня 1849 року командуючий визвольними військами капітулював.
Революцію придушили об’єднані сили габсбурзької Австрії і царської Росії.
З документів, що належать до цього періоду, необхідно назвати наступні:
- Рішення Угорських національних зборів в м. Пешт про призначення Кошута Лайоша вождем національно-визвольного руху.
- Законопроект про створення армії гонведів.
- Розпорядження прем’єр-міністра в м. Будапешт про організацію жупних національних гвардій із добровольців.
- Наказ вождя угорського національного руху Кошута Лайоша про підняття угорського прапора на всіх фортецях Хорватії та Трансільванії.
- Розпорядження керівника буржуазної революції в Угорщині про прийняття мір проти вторгнення царських військ на територію Угорщини.
- Протокол жупного комітету оборони про комплектування гонведської армії та ополчення, про витрати на озброєння та обмундирування революційної армії Угорщини.
- Документи про створення в жупі пересувної національної гвардії.
- Відомості про розміщення, забезпечення транспортом, житлом та продовольством військових частин на території Березької жупи.
- Розпорядження Міністра внутрішніх справ Угорщини про введення надзвичайного стану в жупі.
- Відомості коменданта фортеці в м. Мункач про облік робіт з укріплення фортеці в зв’язку з наближенням російських військ.
- Заклик міністра Внутрішніх справ Угорщини до населення про вступ в добровільну народну армію та надання матеріальної допомоги.
- Повідомлення під жупана Угочанської жупи Егрі Яноша про участь населення жупи в народно-визвольній війні.
- Заклик міністрів Угорщини до населення про організацію народного ополчення.
- Повідомлення Міністра внутрішніх справ в Будапешті про призначення МігальїГабора урядовим комісаром на території, яка населена русинами.
- Заклик вождя угорського національно-визвольного руху Лайоша Кошута про підписку державного займу.
- Заклик управлінь жуп Зольської, Земпленської, Егерської та Пештського бургомістра про підтримку революційної армії та ін.
Організатори виставки висловлюють надію, що ці документи зацікавлять як широке коло відвідувачів архіву, так і дослідників, які вивчають історію нашого краю.
