У заході взяв участь відомий в Україні та поза її межами кобзар, композитор, актор, заслужений артист України Тарас Силенко. Його бандура звучить на столичному Майдані і фестивалях по всій Україні, у різноманітних культурно-освітніх закладах, патріотичних акціях тощо.

Під час заходу Тарас Силенко мовою пісні та музики розкрив багатогранне героїчне минуле України, яке тісно перепліталося із розвитком кобзарства як унікального, притаманного волелюбному і нескореному духу українського народу, музичного феномена, що вже давно вийшов за межі українського національного мистецтва й став проявом світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість українського народу, закликали до активної згуртованої боротьби за єдність, свободу і незалежність нації.

Ось чому їх просвітницька діяльність заборонялася, їх знищували не лише духовно, а й фізично. Проте неможливо уявити творчі здобутки корифеїв нашої нації Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без кобзарської тематики. Нині знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа українського народу. Для нас її зберегли кобзарі.

Яскравим представником кобзарського цеху України і був нещодавній гість ЦДАЗУ Тарас Силенко.

У супроводі його старосвітської бандури прозвучали старовинні народні пісні періоду Київської Русі, козацькі, повстанські та ліричні пісні, а також авторські твори кобзаря. Зокрема, гості заходу почули історичні думи про козака Нечая, отамана Швачку (період Коліївщини), перемогу козаків під Конотопом, Чорних запорожців, бій під Крутами, отамана Зеленого тощо.

Виступ кобзаря Тараса Силенка тісно переплітався з тематикою документальної виставки «Загартовані безсмертям», підготовленої ЦДАЗУ до 100-річчя створення армії УНР. Представлені документи періоду перших визвольних змагань (1917–1922 рр.) розкривають історію спроби створення власної національної держави, творення українських військових сил у 1917–1921 рр., висвітлюють діяльність ініціаторів створення української армії, людей – від генералів і старшин до простих вояків, – які свідомо ступили у нерівну боротьбу, але вірили у перемогу. Найкраще ідею виставки передають слова Голови Директорії та Головного Отамана армії УНР Симона Петлюри, що майже сто років по тому звучать як пророцтво: «Логіка розвитку національного руху на Україні веде до повторення військових подій 1918–1920 рр. Ми хотіли би, щоби неминучість їх була засвоєна ширшими кругами громадянства, як і той факт, що цей конфлікт матиме місце незалежно від форми влади в Росії. Всі вони для нас мають однакову вагу, бо однаково не миряться з існуванням державної незалежності України і однаково будуть боротися проти неї і з нею, як політичними, так і мілітарними засобами» («Тризуб», 15 жовтня 1925 р.).

Гості заходу також мали змогу ознайомитися із діяльністю архіву, його виставковою роботою, архівними документами, що висвітлюють розвиток музичного мистецтва в діаспорі, зокрема і розвиток кобзарства в США та Канаді.

Колектив ЦДАЗУ надзвичайно вдячний Тарасові Силенку та його асистентці Юлії Яворській за можливість такої зустрічі у стінах архіву та виносить щиросердну подяку представникові славного українського кобзарства за ту самовіддану роботу задля популяризації героїчного історичного минулого українського народу, кобзарського мистецтва і української пісні, виховує почуття прекрасного у молодого покоління.