Лариса Руденко народилася 28 січня 1918 р. (н. с.) у м. Макіївка Донецької області у родині службовця. Після закінчення місцевої школи стала ученицею музично-театрального робітфаку при Київському інституті ім. М. В. Лисенка. В цей час вона остаточно вирішила вступати до консерваторії. У 1934 р. переїхала до м. Києва, де познайомилася з професором Київської консерваторії Оленою Муравйовою, яка погодилася підготувати Ларису до вступу і взяла до свого класу. Л. Руденко навчалася у Київській консерваторії у 1939–1940 рр. Пізніше вона працювала у ній викладачем (у 1951–1953 та 1965–1981 рр.).

У 1939 р. Л. Руденко стала лауреаткою Першого Всесоюзного конкурсу вокалістів, після чого отримала запрошення до Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, в якому працювала концертною солісткою з 1939 по 1970 рр., часто гастролювала країнами соцтабору. Дебютною для неї стала роль Поліни в опері П. Чайковського «Пікова дама», а перший її сольний концерт відбувся 5 квітня 1941 р. У 1941–45 рр. театр працював у евакуації в Уфі та Іркутську. Л. Руденко часто доводилося виступати в госпіталях та на лінії фронту. Перше повоєнне десятиліття стало часом розквіту таланту співачки. У 1960 р. вона була удостоєна почесного звання Народної артистки СРСР. Одночасно з роботою в опері, у 1966–1970 р. Л. Руденко завідувала кафедрою музичного виховання Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Також у 1963–1967 рр. вона була депутатом Верховної Ради УРСР VI скликання.

Лариса Руденко розпочала вокальну творчість ще в шкільній хоровій капелі у Макіївці. Вона з дитинства любила співати, знала напамʼять безліч пісень і мала яскраві сценічні дані й голос насиченого звучання (меццо-сопрано). За своє життя співачка виконала понад 20 вокальних партій та знялася у двох кінофільмах («Наймичка» 1963 р. та «Театр і шанувальники» 1967 р.). До найкращих її партій, виконаних у Київському театрі опери і балету ім. Т. Шевченка, належать: Кармен («Кармен» Ж. Бізе), Любаша («Царева наречена М. Римського-Корсакова), Амнеріс («Аїда» Дж. Верді), Настя («Тарас Бульба» М. Лисенка) та Соломія («Богдан Хмельницький» К. Данькевича). Життя Лариси Руденко обірвалося 19 січня 1981 р. Співачка похована на Байковому кладовищі у м. Києві.

окументи фонду Лариси Архипівни Руденко передані ЦДАМЛМ України нею особисто у 1968 та 1971 рр. Особовий фонд Л. А. Руденко (ф. 120) оп. 1, оп. 1 пр. 1, налічує 172 од. зб. Основний масив складають документи творчої діяльності співачки. Насамперед, це фото в різних ролях за 1933–1961 рр., програми концертів, подяки від органів влади за активну мистецьку діяльність. Значну частину фонду складають біографічні матеріали – депутатські і профспілкові квитки, посвідчення, грамоти за високу виконавську майстерність, спогади та ін. Також у фонді відклалася значна епістолярна спадщина Лариси Руденко.