У круглому столі «Історична спадщина в архівах України», присвяченому 100-річчю від дня створення системи архівних установ, взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Микола Сулима, кінознавець, заступник Голови комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка, заступник голови Національної спілки кінематографістів України, Сергій Тримбач, відповідальні працівники Державної архівної служби України, директори центральних державних архівів України.

Відкриваючи круглий стіл, Голова Державної архівної служби Тетяна Баранова відмітила, що за майже 100 років існування системи архівних установ України архівісти мають не тільки здобутки, а й проблеми, які сьогодні потребують комплексного, системного вирішення.

Основним завданням архівістів є забезпечення збереженості національної архівної спадщини – пам’яті українського народу, впровадження інновацій у діяльність архівних установ, використання новітніх технологій, надання електронних послуг користувачам інформацією документів Національного архівного фонду, що значно підвищить соціальну значущість архівних установ.

Першочерговим завданням є внесення змін та доповнень до Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи», вжиття заходів щодо забезпечення приміщеннями центральних державних архівів, насамперед Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, стабілізація архівної галузі, збереження та організація злагодженого функціонування вітчизняної мережі архівних установ.

Оксана Білозір, ознайомившись з ситуацією, що склалася в архівній галузі виступила з пропозицією об’єднати зусилля Уряду, народних депутатів, науковців, громадськості, меценатів, власників приватних архівів, волонтерів та створити відповідний дорадчий орган, раду або фонд, діяльність якого має бути спрямована на надання дієвої допомоги архівним установам. Це, насамперед, створення законодавчої, організаційної, технологічної, матеріальної, методичної бази для стабільної діяльності архівної галузі.

На її думку, це сприятиме підвищенню ролі архівних установ у суспільстві, усвідомленню їхньої значущості у забезпеченні збереженості документальної пам’яті українського народу. Архівісти мають звернути увагу на зростання попиту у суспільстві до збереження родинних архівів, оскільки саме вони є живим доказом історичного минулого нашої держави. Оксана Білозір, зокрема, відмітила, що готова передати на державне зберігання до архіву родинний архів Ігоря Білозіра.

Вона також звернула увагу на необхідність налагодження тісної, конструктивної співпраці з власниками приватних архівів не тільки в Україні, а й поза її межами. В родинах представників української діаспори зберігається чималий масив документів, що мають важливе значення для відтворення повноцінного історичного процесу розвитку української нації.

Оксана Білозір зауважила, що відзначення 100-річчя від дня створення системи архівних установ України матиме незаперечно суспільно-політичне, історичне і культурне значення для держави.

Підсумком дискусії стало прийняття рішення про створення організаційного комітету для формування дорадчого органу при Державній архівній службі України, який зголосилася очолити Оксана Білозір.

У рамках відвідання Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва Оксана Білозір та учасники круглого столу мали можливість ознайомитися з маловідомими широкому загалу документами та матеріалами архіву. Це, особові документи та творча спадщина поетів, письменників, літературознавців: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Миколи Зерова, Павла Тичини, Василя Симоненка, Юрія Яновського,Євгена Сверсюка, Василя Стуса, Бориса Антоненка - Давидовича; художників Августи Кохановської, Казиміра Малевича, Василя Кричевського, Василя Єрмілова, Олександра Богомазова, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Алли Горської; архітекторів Вікентія та Олександра Береті, Павла Альошина; композиторів Михайла Березовського та Кирила Стеценка; акторів та режисерів Миколи Садовського, Марка Кропивницького, Бориса Гмирі, Наталії Ужвій.

Серед книжкових раритетів ЦДАМЛМ України найбільший інтерес викликала серед учасників круглого столу книга з колекції архітектора Павла Альошина «Киевский Владимирский собор», яка є бібліографічною рідкістю.