У читальному залі адміністративного корпусу Державного архіву Київської області відбулась церемонія презентації документальної виставки «Історія християнства в архівних документах» з нагоди Дня хрещення Київської Русі-України.

28 липня 2016 р.

Представлено 46 документів (із них 14 текстових) за період 1652 – 2016 років. Виставка складається із трьох головних розділів.

У першому розділі представлено документи, що свідчать про величезний вплив православної церкви на культурно-духовне життя країни, у тому числі на Полтавщини до 1917 року, коли церкви виконували не тільки свою духовно-просвітницьку, а й юридичну функцію. Найдавніші документи, що представлені у розділі, датовані ХVІІ ст.: Універсал гетьмана Богдана Хмельницького на підтвердження прав Києво-Пустинно-Микільського монастиря на стягнення десятини з козаків, що живуть на монастирських землях (30 травня 1652 р.), Універсал гетьмана Богдана Хмельницького про підтвердження прав Максаківського Спасо-Преображенського монастиря на села Холми, Ядутин, Прачі, Високе, Красностав і Максаки (11 (21) жовтня 1654 р.), Універсал дружини гетьмана Богдана Хмельницького Ганни Золотарівни про недоторканість майна Густинського монастиря (22 липня 1655 р.), Універсал гетьмана Івана Виговського про заборону ігуменові Києво-Пустинно-Микільського монастиря Олексію Турові захоплювати землі Києво-Михайлівського монастиря (07 січня 1658 р.). Низка документів розповідає про храмове будівництво, діяльність навчальних духовних закладів (Полтавську духовну семінарію, полтавське духовне та жіноче єпархіальне училища), періодичне видання «Полтавські єпархіальні відомості». Поряд з ілюстративним матеріалом на стендах містяться статистичні відомості про кількість храмових споруд та навчальних духовних закладів у губернії.

Другий розділ присвячений розвитку православ’я на Полтавщині у радянський період 1919-1991 рр. Документи свідчать про антирелігійні кампанії, спрямовані на вилучення церковних цінностей, масове руйнування та закриття культових споруд, репресії проти священнослужителів тощо. Привертають увагу, зокрема світлини ченців Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, розстріляних більшовиками у 1919 році. (ф. 755, оп. 1, спр. 3.), зруйнованої каплиці при храмі Святої Покрови у с. Римарівка Гадяцького району (1930-ті), Преображенської церкви у м. Полтава (1962). Документи окремого стенду (запрошення, афіші, список учасників ювілейного святкування) свідчать про відзначення 1000-річчя Хрещення Київської Русі у м. Києві у 1988 році.

У третьому розділі розповідається про відродження Української православної церкви і духовності в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ століття. Тут, зокрема представлено низку документів місцевих органів влади про передачу колишніх культових споруд православним громадам, реєстрацію нових храмів; відродження духовних традицій, відкриття пам’ятників меценатам українського православ’я. У розділі містяться: рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради від 15 березня 1990 року «Про передачу приміщення Кам’янопотоківського музею наукового атеїзму (відділу Кременчуцького краєзнавчого музею) релігійній громаді», рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради від 19 лютого 1990 року «Про передачу об’єктів Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря Руській православній церкві», рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 15 січня 1992 року «Про передачу дзвіниці колишнього Успенського собору в м. Полтаві релігійній громаді Української автокефальної церкви»; світлини свідчать про перебування Патріарха Київського і всієї Русі-України Мстислава (Степана Скрипника) у Полтаві (1992 р.), про проведення перших Богослужінь УПЦ просто неба у м. Полтава на початку 1990-х років, пошанування пам’яті «родимця Полтавського», прп. Паїсія Величковського.

Останній блок документів розповідає про урочисте відкриття пам’ятника Гетьманові України, славетному меценатові Українського православ’я Івану Степановичу Мазепі в м. Полтава (2016 р.).

На початок