20 листопада 2010 р. виповнюється 65-а річниця початку міжнародного судового процесу над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини, що проходив у м. Нюрнберзі з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р. в Міжнародному військовому трибуналі.Центральним державним архівом громадських об'єднань (ЦДАГО) України постійно здійснюються заходи щодо поповнення Національного архівного фонду документами політичних партій та громадських організацій України.
Нещодавно було урочисто відзначено 20-ту річницю проголошення незалежності України. Від 1991 р. у суспільстві та політиці відбулися колосальні зміни та перевтілення. Звісно, історію нашого часу не можливо буде відтворити достатньо повно та об’єктивно, якщо сьогодні не докласти максимум зусиль для збереження у державних архівах України комплексів документів, які репрезентують усі сфери життєдіяльності держави та суспільства в цілому. Тому проблема комплектування архівів документами Національного архівного фонду є надзвичайно актуальною, адже від його якості залежить і ефективність його використання.
Зокрема, особливу увагу приділено питанню збереження документів сучасних політичних партій та громадських організацій, які є основними чинниками розвитку держави і відіграють значну роль у формуванні національної свідомості суспільства. Державну політику у цій сфері реалізовує Центральний державний архів громадських об’єднань України. ЦДАГО України – єдина державна архівна установа, де зберігаються документи з суспільно-політичної історії України. Сьогодні у фондах ЦДАГО України, окрім документів ЦК Компартії України за 1918–1991 рр., концентруються документи сучасних провідних політичних партій та громадських організацій, які містять інформацію про державотворчі та демократичні процеси в нашій державі на зламі ХХ-ХХІ ст.
Важливою передумовою формування НАФ є організаційна та методична робота з джерелами комплектування. З метою якісного поповнення фондів профільними документами ЦДАГО України постійно співпрацює з політичними партіями України, надає науково-методичну допомогу з організації ведення діловодства і формування поточних архівів, проводить семінари та круглі столи з питань, які виникають у ході практичної архівної роботи. За результатами такої співпраці в ЦДАГО України уже існують фонди Української республіканської партії, Демократичної партії України, Соціалістичної партії України, Ліберальної партії України, Української народної партії "Собор", Української республіканської партії "Собор", Республіканської Християнської партії, партії "Справедливість", Національної ради жінок України, громадського об’єднання "Народний Рух України", а також нещодавно прийнято на державне зберігання документи партії "Реформи і порядок", демократичного об’єднання "Нова Україна" та Української Гельсінської Спілки. Сьогодні науковці та усі бажаючі мають змогу працювати із згаданими фондами у читальному залі ЦДАГО України.
Державою також здійснюються заходи щодо запобігання вивезенню за кордон документів НАФ та повернення в Україну документальних колекцій, які з тих чи інших причин опинилися або були утворені українцями за кордоном. Так, наприклад, із Швейцарії до ЦДАГО України на постійне зберігання було передано документи відомого науковця та громадського діяча Б. Гаврилишина, а у 2011 р. з Німеччини до архіву надійшли документи Комісії допомоги українському студентству у діаспорі, яка діяла у Західній Європі після закінчення Другої світової війни.
Політичні партії та організації, що співпрацюють з ЦДАГО України, на власному досвіді переконалися у перевагах зберігання документів у державному архіві, адже тут документи зберігаються у спеціалізованих сховищах з відповідним технологічним обладнанням, системами пожежогасіння і охоронної сигналізації, для їх оперативного пошуку створюється науково-довідковий апарат, вчасно проводиться їх ремонт та реставрація. З метою всебічного використання і популяризації ретроспективної інформації документів політичних партій архів готує виставки, проводить екскурсії та лекції для студентства, бере участь у підготовці документальних фільмів та телепередач, веде активну видавничу діяльність.
Центральний державний архів громадських об’єднань України гарантує збереження свідчень з історії сучасного партійного будівництва та політичного розвитку держави для прийдешніх поколінь. Архів запрошує політичні партії, громадські об’єднання, організації та інші зацікавлені сторони до співпраці.
20 листопада 2010 р. виповнюється 65-а річниця початку міжнародного судового процесу над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини, що проходив у м. Нюрнберзі з 20 листопада 1945 р. по 1 жовтня 1946 р. в Міжнародному військовому трибуналі.
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного зберігається 15 кінодокументів, 27 світлин та 1 фонодокумент, що розповідають про цей визначний суд в історії людства.
Серед кінодокументів значний інтерес представляє спецвипуск «На процессе главных военных преступников в Нюрнберге» (1945), автором якого є відомий кінооператор і режисер-документаліст Роман Кармен, про початок судового процесу в Нюрнберзі.
На особливу увагу заслуговує кінофільм “Суд народів” (1946, реж. Р. Кармен, К. Силова). Цей фільм є своєрідним підсумком кінодокументалістики військового періоду, в якому зафіксована хроніка судового процесу, де можна побачити головних нацистських злочинців і почути короткий зміст злочинів кожного з них.
Крім того, в архіві зберігається ряд кінофільмів, в яких використано кадри хроніки Нюрнберзького процесу, а також окремий кіносюжет про збори громадськості у Львові з нагоди 40-річчя міжнародного процесу над військовими злочинцями у Нюрнберзі (1986).
Фотодокументи зафіксували підсудних - вищих керівників Третього рейху - Г. Герінга, Й. Ріббентропа, Е. Кальтенбруннера, В. Кейтеля, А. Йодля, А. Розенберга, Р. Гесса та інших членів військового трибуналу, свідків, зал засідань та будинок, де проходив Нюрнберзький процес.
Нюрнберзький процес у фонодокументах архіву представляє документальний звукозапис фрагменту допиту колишнього фельдмаршала німецької армії Паулюса.
Всім бажаючим використати інформацію документів для створення кінофільмів, теле- і радіопередач, ілюстрування книжкових видань і публікацій, проведення уроків історії, семінарів, лекцій, організації виставок пропонуємо звертатися в архів.
Наша адреса: 03110, м. Київ-110, вул. Солом‘янська, 24.
Читальна залу архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
тел./факс (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13)
E-mail: tsdkffa@archives.gov.ua
24 жовтня виповнюється 65 років від дня прийняття статуту ООН і створення Організації Об’єднаних Націй.
До цієї дати Центральний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи, які можуть бути використані для організації документальних виставок, конференцій, створення фільмів і телепередач, ілюстрування публікацій, тощо.
Близько 100 кінодокументів репрезентують історію створення Організації, роботу її основних органів, висвітлюють зовнішньополітичну діяльність Української РСР та становлення самостійної зовнішньої політики України тощо. Серед них – документальний кінофільм “Сан-Франциско. На конференции Объединенных Наций” (1945 р.), що розповідає про перебіг конференції, на якій було розроблено і затверджено статут ООН; ряд кіножурналів і окремих кіносюжетів про участь представників України в засіданнях Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН. Значний інтерес представляють кінодокументи які висвітлюють відвідання України представниками ООН, їх зустрічі з керівниками держави. Цілий ряд телесюжетів інформує про роботу спеціальних організацій і програм ООН (ЮНІДО, ЮНГТАД, ЮНЕП) в Україні.
Понад 300 фотодокументів архіву утворюють цікаву галерею світлин, на яких - зарубіжні і вітчизняні політичні діячі, чия робота була пов’язана з діяльністю ООН. Це фотознімки Генеральних секретарів ООН, головуючих під час засідань Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та комітетів, голів делегацій та перших осіб країн членів ООН. Архівні фотознімки відображують події приєднання України до цілої низки конвенцій та міжнародних угод.
Історію ООН в фонодокументах архіву представляє один документальний звукозапис виступу українського письменника О. Гончара (8 лютого 1974 р.) про XXVIII сесію Генеральної Асамблеї ООН.
23 відеодокументи містять інформацію про участь українських військових у складі миротворчих сил ООН в Боснії і Герцеговині, Іраку, на Кіпрі.
Наша адреса: 03110, м. Київ-110, вул. Солом‘янська, 24.
Читальна залу архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
тел./факс (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13)
E-mail: tsdkffa@archives.gov.ua
У ЦДАВО України до цієї дати проведено тематичне виявлення документів з особового фонду В. Винниченка 1823 "Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) - політичний і державний діяч, письменник, Голова Генерального секретаріату УЦР, Генеральний секретар внутрішніх справ, Голова Ради Народних Міністрів УНР, Голова Директорії УНР" та особового фонду 3803 Ю. Тищенка "Тищенко (Сірий) Юрій Пилипович (1880-1953) - журналіст, публіцист, видавець української літератури за кордоном".
Цього разу приділялася увага документам з літературної та епістолярної спадщини В. К. Винниченка, які за останні роки привертали увагу дослідників.
В особовому фонді В. Винниченка зберігається рукописний масив його оповідань: "Матвій Безодня", "Маніфест", "Боротьба" (з листів студента, засланого у солдати), "Зіна", найперший віршований твір В. Винниченка "Софія", п'єса "Дорогу красі", драма "Різними шляхами" та комедія "Молода кров", рукопис твору "Честность с собой", та "Поворот на Україну". Але більшість документів цього фонду — це листування Володимира Винниченка з друзями, знайомими, дружиною. Наприклад, численний масив документів, що висвітлює непросте життя В. Винниченка в еміграції у 1902-1912 рр., відклався у справі "Листи до В. Винниченка від Євгена Чикаленка", українського діяча, подвижника національної ідеї, публіциста та мецената. Євген Харлампійович Чикаленко (1861-1929) був близьким приятелем В. Винниченка, який відіграв доленосну роль в його житті: він наполіг на його письменницькому дебюті на сторінках журналу "Киевская старина", а через кілька років у 1905 р. заклав 500 золотих рублів для тимчасового звільнення арештованого українського соціал-демократа з Лук'янівської в'язниці після його третього арешту в Україні. Після цього В. Винниченко змушений був емігрувати спочатку до Галичини, а потім до Європи, але постійно підтримував стосунки з Євгеном Харлампійовичем. З листування між Є. Чикаленком та В. Винниченком стає відомо, що В. Винниченко постійно писав Є. Чикаленку про своє психологічне й фізичне самопочуття, що найскладнішими для нього стали перші роки еміграції. З листів також довідуємося, що Є. Чикаленко постійно підтримував молодого чоловіка, який тоді перебував у стані постійної роздратованості, депресії й творчої непрацездатності, болісно реагував на несправедливу, як він вважав, критику своїх творів. Заслуговує на увагу дослідників і листування В. Винниченка з іншими відомими письменниками та політичними діячами, що зберігаються у цьому фонді. Це листування з О. Пєшковим (М. Горьким), М. Коцюбинським, Ю. Тищенком, М. Шаповаловим, листи до В. Винниченка від редакцій та книговидавництв про співпрацю в часописах. У фонді також містяться листи від Розалії Ліфшиц (дружини В. Винниченка) до В. Винниченка та їх світлини. Це інформація про невелику частку документів, яка відклалася в особовому фонді Володимира Кириловича Винниченка.
Відомого громадсько-політичного діяча та талановитого українського письменника В. К. Винниченка пов'язували багато років плідної співпраці і щирого приятелювання з видавцем і публіцистом Юрієм Пилиповичем Тищенком (псевдонім Сірий; 1880-1953). Вони були однопартійцями і політичними однодумцями, обидва належали до Української соціал-демократичної робітничої партії, на цьому ґрунті й перетнулися їхні життєві дороги. В особистому фонді Тищенка (Сірого) Юрія Пилиповича зберігаються листи В. Винниченка до Ю. Тищенка, які охоплюють переломний період у житті В. Винниченка, коли він, залишивши 10 лютого 1919 року посаду Голови Директорії УНР, під приводом участі в міжнародній соціалістичній конференції виїхав за кордон із твердим наміром покінчити з політикою й повністю віддатися улюбленій письменницькій праці. Але політика не відпускала його. Він гостро переживав події, що відбувалися на Україні, аналізував недавнє минуле, роздумував над причинами поразки Української революції і своєю причетністю до них. Саме на ці роки припадає його інтенсивна робота над тритомною історично-мемуарною працею "Відродження нації". Листування В. Винниченка та Ю. Тищенка, що зберігаються в особистому фонді "Тищенка (Сірого) Юрія Пилиповича", додають деякі штрихи до біографії письменника і політика цих років, зокрема, стосовно зусиль щодо видання і поширення його творів. Видавнича тема тут превалює, і це зрозуміло, адже Ю. Тищенко в ці роки, як і попередній період їхнього спілкування, робив багато для того, щоб твори В. Винниченка побачили світ.
Листування В. К. Винниченка з Є. Чикаленком та Ю. Тищенком досить об'ємне й інформаційно багате. Однак це лише перші кроки у дослідженні багатої епістолярної спадщини відомого державного діяча й письменника, у якій порушуються найрізноманітніші проблеми українського політичного і культурного життя, учасником і свідком якого він був.
ЦДАВО України надає можливість ознайомитися з найбільш цікавими виявленими архівними документами з вищезазначених особистих фондів. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів за тел. 275-12-33.
До 150-ї річниці від дня народження видатного вченого-медика, засновника Київської терапевтичної школи Феофіла Гавриловича Яновського у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України проведено виявлення архівних документів та складено до них перелік.
Феофіл Гаврилович Яновський народився 24 червня 1860 року в м. Минківцях Хмельницької області у сім'ї службовця. Шкільні та студентські роки пройшли у м. Києві. Після закінчення медичного факультету Імператорського Університету св. Володимира в 1884 р. Ф. Г. Яновський займається бактеріологією, організовує першу в Києві бактеріологічну лабораторію. У 1899 р. обраний завідувачем терапевтичним та інфекційним відділенням Олександрівської (Жовтневої) лікарні в м. Києві. Починаючи з 1907 р., Ф. Г. Яновський займається нефрологією. Його праці з питань ниркової патології стали значним внеском у вітчизняну і світову науку, але справжній громадянський та науковий подвиг Ф. Г. Яновський здійснив у боротьбі з туберкульозом легенів. Він був не лише видатним ученим-фтизіатром, але й чудовим організатором боротьби з цим недугом. Однією з найбільших заслуг вченого є те, що він розглядав туберкульоз легенів як соціальне захворювання, з яким потрібно вести боротьбу в загальнодержавному маштабі. Це актуально і сьогодні.
З 1921 року Ф. Г. Яновський - завідувач кафедри терапії Київського медичного інституту, голова Товариства київських лікарів. На І Всеукраїнському з'їзді лікарів у 1926 р. його обирають постійним головою терапевтичних з'їздів. Помер Ф. Г. Яновський 8 червня 1928 року. Його ім'я присвоєно Інституту фтизіатрії та пульмонології. На фасаді будинку № 13 по вулиці Великій Підвальній, де жив і працював видатний український лікар-гуманіст, встановлена меморіальна дошка.
ЦДАВО України надає можливість ознайомитися з найбільш цікавими виявленими архівними документами, що характеризують життя і діяльність Ф. Г. Яновського у читальному залі ЦДАВО України. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів за т. 275-12-33.
8 червня виповнюється 90 років від дня народження льотчика-винишувача часів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp. Івана Микитовича Кожедуба, на бойовому рахунку якого 62 збитих ворожих літаки. Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С Пшеничного пропонує до відзначення цієї дати колекцію аудіовізуальних документів із свого фонду.
Серед 27 кінодокументів, що зберігаються в архіві, сюжети в кінофільмах, кіножурналах, окремі кіно- і телесюжети, присвячені тричі Герою Радянського Союзу Івану Кожедубу. На особливу увагу заслуговують кіножурнал "Радянська Україна" №56, жовтень 1945 р. ("Герой на батьківщині") та документальний кінофільм "Служу Родине" (1982), створений режисером Р. Плаховим-Модестовим на студії "Київнаукфільм".
Близько 80 фотодокументів, серед яких цілий ряд портретів Івана Кожедуба різних років, світлини про життя, військову і громадську діяльність легендарного льотчика, пам'ятні місця, пов'язані з ним (1935-1988). Цікавими є фотознімки про участь І. Кожедуба у параді Перемоги в м. Москві (1945), відвідання Чугуївського авіаційного училища (1945), Київського суднобудівного заводу "Ленінська кузня" (1945), виставки трофейної зброї у м. Києві (1945), авіаційної виставки в м. Одесі (1948), рідного села Ображіївка Шосткинського району Сумської області (1945, 1948, 1950). Інші фотодокументи свідчать про участь І. Кожедуба в засіданнях сесії Верховної Ради СРСР, з'їздах партії і комсомолу, партконференціях; на святкуваннях річниць визволення України та Перемоги у Великій Вітчизняній війні, зустрічах з виборцями.
З фонодокументи зафіксували спогади видатного льотчика про повітряні бої в яких він брав участь, зокрема про його перший повітряний бій.
Для ознайомлення з архівними документами та відбору необхідної аудіовізуальної інформації, оформлення замовлень на виготовлення копій пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110, м. Київ-110, вул. Солом’янська, 24.
тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України сконцентрована значна кількість документів з історії Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.). Готуючись до відзначення 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війни (1941-1945 pp.), співробітники архіву провели виявлення архівних документів до цієї знаменної дати.
Серед численного масиву виявлених документів заслуговують на увагу фахівців та дослідників історії Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp.) розсекречені у 2009 році документи фонду № 4620 "Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp." за 1944-1950 роки. Це витяги із вироків Військового трибуналу військ НКВС Українського округу в справі польських реакційних сил, проводу українсько-німецьких націоналістів, витяги із протоколів судового засідання Військового трибуналу МВС Українського округу по звинуваченню військових злочинців, документи окупаційної влади про німецьку політику закріпачення народів України та боротьбу з партизанами, накази, оголошення, донесення, звернення німецької окупаційної влади до жителів окупованих областей України про підтримку німецької армії, про збір врожаю, наказ про знищення всіх історичних і художніх цінностей, знищення чоловічого населення в окупованих районах України, фотоальбоми про руйнування промислових і культурно-побутових будівель в областях України німецько- фашистськими загарбниками та інші документи.
На сайті Державного комітету архівів України ЦДАВО України презентує невелику частку розсекречених документів з фонду № 4620 "Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp." за 1944-1950 роки.
Також ЦДАВО України надає можливість ознайомитися з розсекреченими документами цього фонду у читальному залі архіву. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів та за т. 275-12-33.
4 травня 2010 року виповнюється 110 років від дня народження українського актора, народного артиста УРСР Миколи Яковченка. До цієї дати ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного пропонує кінодокументи (кінофільми, кіножурнали, окремі кіно- і телесюжети), фото- і фонодокументи, що розповідають про життєвий і творчий шлях актора.
Серед кінохроніки сюжети про участь М. Яковченка у кінофестивалях, творчих та ювілейних вечорах, урочистих зборах тощо. Творчість актора представлена у фільмах-спектаклях: "В степах України" О. Корнійчука (1952), "Фараони" О. Коломійця (1964), "Злая судьба" за п’єсою М. Старицького "Циганка Аза" (1969), та фрагментами із спектаклів "Украдене щастя", "97", "Суєта".
З невеликої кількості фотодокументів цікавими є світлини фронтової бригади Київського українського театру імені І. Франка за участю М. Яковченка (1944) та фото М. Яковченка з режисером і акторами театру (50-ті рр. ХХ ст.), ряд світлин із сцен в спектаклях (1929-1964).
Фонодокументи представлені такими звукозаписами – радіопередача про життя та творчу діяльність заслуженого артиста УРСР (31 грудня 1968 р.), його виступ на вечорі, присвяченому 70-річчю з дня народження (23 червня 1970 р.) та понад 30 радіопостановок та радіокомпозицій за участю М. Яковченка.
Всіх, кого цікавлять аудіовізуальні документи про життя і творчість відомого українського актора запрошуємо відвідати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам’яті, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій тощо. Представникам кіностудій та телеканалів буде надано всебічну допомогу у створенні документальних фільмів.
На виконання плану заходів з відзначення 110-річчя від дня народження Миколи Яковченка, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України та наказу Держкомархіву України ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного створює фонд спогадів про життя та творчість актора.
Звертаємось до всіх, хто знав особисто Миколу Федоровича і може поділитися своїми спогадами про нього. Найцікавіші відеозаписи цих розповідей стануть поповненням Національного архівного фонду і будуть збережені для нащадків.
Наша адреса:
03110, м. Київ-110, вул. Солом’янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
Одним з пріоритетних напрямів досліджень новітньої історії є вивчення творчої та наукової спадщини українських архівістів, зокрема тих, життя й творчість яких замовчувалася чи спотворювалася. Одне з перших місць серед цих імен займає Віктор Олександрович Романовський (1890-1971) - видатний діяч архівної справи в Україні, фундатор навчальної літератури з історії, теорії та практики архівістики.
Згідно відомостей бібліографічного довідника "Українські архівісти (ХІХ-ХХ ст.)" (Київ, 2007. - С. 541-543), "Віктор Олександрович Романовський (18. 01. 1890, м. Глухів Чернігівський губ. - 16. 02. 1971, м. Ставрополь, Росія) народився в сім'ї українського службовця земської управи. У 1909 р. закінчив місцеву гімназію, 1914 р. - історично-філологічний факультет Університету Св. Володимира у Києві. Впродовж 1914-1921 рр. був помічником, а в 1921-1931 рр. - завідувачем Київського Центрального Архіву Давніх Актів (КЦАДА). Водночас, у 1916-1919 рр. В. О. Романовський читав лекції з історіографії на Вищих жіночих курсах, а у 1918 р. - з історії України в Археологічному інституті. У 1919 р. його було обрано до УАН на посаду позаштатного редактора історично-біографічного словника. З 1929 р. він став науковим працівником ВУАН: обіймав посаду секретаря, а з 1930 р. - голови Археологічної комісії".
Численний масив документів, що висвітлює "трудовий список" київського періоду Віктора Олександровича Романовського, відклався у фонді № 14 Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР, що зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України. У документах зафіксовані академічні установи, наукові інституції та навчальні заклади, в яких працював Віктор Олександрович Романовський у 20-30-х рр. ХХ ст. Це його участь у роботі, організації та підготовці Курсів архівістів, що проводилися в 1923 та 1926 рр., участь у Першій республіканській нараді істориків0архівістів у 1924 р., Першому з'їзді архівістів у Харкові у 1926 р., службове листування з Укрцентрархівом, робота вченого в Київському Центральному Архіві Давніх актів (КЦАДА), в якому він з 1914 по 1918 рр. обіймав посаду помічника архіваріуса, а протягом 1921-1931 рр. - завідувача архівом. Працюючи на цій посаді, В. О. Романовський розгорнув багатопланову роботу з архівознавства. Насамперед активно розробляв історію, теорію і методику архівної справи. Її наслідки узагальнив у першому українському підручнику з архівознавства у 1927 р. "Нариси з архівознавства. Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах".
На 1920-і - початок 1930-х років у коло його зацікавлень входили проблеми не тільки з історії архівної справи, історіографії, джерелознавства, а й з краєзнавства, декабристознавства, друкарства. Також В. О. Романовський є автором численних праць з історії України ХVІІ-ХVІІІ ст. Однак творчий процес був перерваний арештом у результаті сфабрикованої справи про участь у діяльності масонської ложі та нібито причетності до організації "Київський обласний центр дій" (КОЦД). На основі безпідставних звинувачень учений провів 5 років у виправному трудовому таборі. Реабілітовано історика було лише посмертно в 1989 році.
Дослідження і організаційна діяльність В. О. Романовського, багатий творчий доробок мають важливе духовне й практичне значення, особливо в контексті відродження української історіографії й становлення національних традицій сучасного архівознавства.
ЦДАВО України надає можливість ознайомитися з найбільш цікавими виявленими архівними документами з фонду № 14 Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР, які презентуються на сайті Державного комітету архівів України та у читальному залі ЦДАВО України. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів та за т. 275-12-33. Водночас зазначаємо, що евристична робота щодо подальшого збагачення джерельної бази дослідження життя і діяльності історика має продовжуватися.
Максим Тадейович Рильський походив із шляхетної родини з українським, польським та російським корінням. Народився 19 (7) березня 1895 р. у м. Києві. Батько його - відомий на той час український етнограф і літератор демократичного напрямку, мати - селянка з с. Романівки на Київщині.
Згідно відомостей біобібліографічного словника "Українські письменники" (Київ, 1965, - С. 358-391), дитинство письменника минуло в Києві та у с. Романівці. Деякий час жив у сім'ї українського композитора Миколи Лисенка.
Вірші почав писати ще у школі. У 1910 р. почав друкуватися в "Українській хаті". Тоді ж вийшла збірка його поезій "На білих островах".
Закінчив гімназію. Вчився в Київському університеті спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті.
З 1919 до 1923 р. вчителював по сільських школах, а з 1923 до 1929 р. викладав українську мову в залізничній школі в м. Києві, на робітфаку при Київському університеті.
У 1920-і роки М. Т. Рильський належав до мистецького угрупування неокласиків, переслідуваного офіційною критикою за відірваність від соціального життя. Упродовж десятиліття вийшло понад 10 книжок поета. Як і решта неокласиків, Максим Рильський не реагував на політичні події і на ціле десятиліття цілком ізолювався від радянської дійсності. Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС (1931 р.), після чого він майже рік просидів у Лук'янівській в'язниці. Його товариші-неокласики Д. Загул, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресованими й загинули в таборах.
Після ув'язнення, з 1931 р. творчість Рильського зазнає змін, і в збірці "Знак терезів" (1932 р.) він вже проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. М. Т. Рильський цілком віддався літературній роботі. Написав кілька десятків книг оригінальних віршів і поем, переклав багато творів з російської, білоруської, грузинської, польської, сербської, англійської, французької мов. Брав активну участь в журналах "Літературно-науковий вісник", "Українська хата", "Шлях", "Червоний шлях", "Життя й революція", "Всесвіт" та ін.
Багато працював як вчений, критик, автор книжок для дітей, лібретист опер, редактор наукових видань.
Під час Великої Вітчизняної війни був віце-президентом Всеслов'янського комітету. Був обраний дійсним членом Академії наук УРСР (з 1943 р.) та Академії наук СРСР (з 1958 р.), депутатом Верховної Ради СРСР 2-6 скликань (з 1946 р.).
У радянську добу М. Т. Рильський написав 35 книжок поезій. За літературну і громадську діяльність був нагороджений трьома орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки.
У 1943 р. М. Т. Рильський став лауреатом Сталінської премії по Українській РСР за збірники віршів "Слово про матір", "Світова зоря", а у 1950 р. - лауреатом Сталінської премії по Українській РСР за переклад на українську мову поеми А. Міцкевича "Пан Тадеуш". А у 1960 р. був двічі нагороджений Ленінською премією по Українській РСР за збірники віршів "Троянди та виноград" та "Далекі небосхили".
З 1944 р. і до кінця життя обіймав посаду директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. До останніх днів життя був членом правління Спілки письменників СРСР та України.
Помер 20 липня 1964 р. Похован на Байковому цвинтарі.
До 115-річчя від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895-1964) - українського поета, перекладача, публіциста і громадського діяча - у ЦДАВО України проведено виявлення архівних документів про діяльність М. Т. Рильського та вшанування його пам'яті. Ці документи були виявлені у фондах Верховної Ради Української РСР, Ради Міністрів Української РСР, Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами, Радіо-телеграфного агентства України при Раді Міністрів УРСР (РАТАУ) та Державного комітету УРСР з телебачення та радіомовлення (Держтелерадіо УРСР). У виявлених документах висвітлена громадська діяльність Максима Тадейовича Рильського як Голови Спілки радянських письменників України, його діяльність на посаді директора Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, депутата Верховної Ради СРСР, Укази Президії Верховної Ради РСР про неодноразове нагородження М. Т. Рильського урядовими нагородами, повідомлення РАТАУ про літературну спадщину поета та вшанування його пам'яті. Ці документи можуть бути використані в науковій, літературній роботі та для оформлення музейних експозицій.
ЦДАВО України надає можливість ознайомитися з найбільш цікавими виявленими архівними документами з вищезазначених фондів на виставці, яка експонується у читальному залі ЦДАВО України. За інформацією завертатися до відділу використання інформації документів за т. 275-12-33.
В липні 2009 р. виповнилося 75 років від народження видатного українського кінорежисера-документаліста, заслуженого діяча мистецтв, лауреата Республіканської премії ім. Ярослава Галана (1976), лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1978) Ігоря Авксентійовича Грабовського (1934-1992).
І. Грабовський народився в м. Могилів-Подільському Вінницької обл. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1958). Працював асистентом режисера й режисером на Київській і Одеській кіностудіях художніх фільмів, на студії "Мосфільм", на Київській студії телебачення. З 1962 р. - режисер Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка).
На Укркінохроніці він створив 30 документальних стрічок, що зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного. Крім того, в архіві є 8 кінодокументів, в яких зафіксовано самого кінорежисера під час зйомок фільмів, фестивалів, нагороджень тощо.
Фільмографія
До ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує кіновідеофотодокументи, що можуть бути використані при підготовці ювілейних вечорів, наукових конференцій, тематичних "круглих столів", семінарів, телепередач, а також в організації виставок, поповненні експозиції музею чи веб-сторінки, дослідженні історії вузу.
У фондах архіву зберігаються понад 400 фотодокументів, 155 кінодокументів та 14 відеодокументів, що висвітлюють навчальний процес і наукову діяльність колективу університету, будівництво і відкриття нових корпусів, вступні іспити і студентське життя, урочисті збори і свята, інші події з історії вузу.
Невелика кількість фотодокументів дорадянської доби це - зображення будівлі одного з найстаріших вузів України, співробітників біологічної та епідеміологічної лабораторії при університеті під час роботи (друга половина ХІХ ст.), групи студентів університету на відпочинку (1907), групи викладачів (1915). Знімки довоєнного періоду - головний корпус університету (20-40-х рр. ХХ ст.), професор університету В. Фін під час занять із студентами в лабораторії, студенти-відмінники геолого-географічного факультету під час занять. Ряд фотодокументів свідчать про руйнування які одержала будівля університету під час німецької окупації в роки Другої світової війни, її відбудову і урочисте відкриття в 1949 р. Більшість фотознімків належать до періоду 1950-1990 рр. Наприклад, є цікавою світлина де викладачі і студенти слухають виступ П. Ю. Шелеста під час зустрічі у вузі (1968). Університет за часу незалежної України представлений близько 20 фотодокументами (по 2001 рік включно).
Серед кінодокументів - кінофільми "Імені великого кобзаря" (1959), "Найвища нагорода" (1959), "Вероятность Сильвестрова" (1974) "Кольцо Юпитера" (1982) та "Несущий факел" (1983), присвячений 150-річчю університету, цілий ряд кіножурналів, кіносюжетів і телесюжетів (1944-2001) - інтерв'ю викладачів, посвячення в студенти, лекції, екзаменаційні сесії, студентські загони, наукові дослідження, вшанування найстаріших вчених, нагородження вузу, художня самодіяльність, тощо.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації та оформлення замовлень на виготовлення копій з документів запрошуємо відвідати архів, співробітники якого нададуть Вам кваліфіковану консультацію і допоможуть відібрати необхідні документи.
Наша адреса:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
Тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: mail@tsdkffa.archives.gov.ua
Центральним державним кінофотофоноархівом України ім. Г. С. Пшеничного з нагоди 20-ї річниці Народного Руху України за перебудову підготовлено 37-хвилинну добірку документів (у вигляді телеролика). Це фрагменти з документального фільму "Українці. Віра. Надія. Любов…", створеного на Київнаукфільмі режисером В. Шмотолохою, та кіножурналу "Україна сьогодні № 17" студії Укркінохроніка за 1990 рік.
Представлені у відеозбірнику кінодокументи свідчать про настрій та надію, які покладав український народ на демократичні перетворення в нашій державі, неоднозначні політичні процеси, що відбувалися протягом двох років та закінчилися проголошенням незалежності України, Всенародним референдумом та виборами Президента України.
У кінодокументах, що відібрані архівістами до відзначення 20-річчя Народного Руху України, знайшли своє відображення такі історичні події, як проголошення Установчим з'їздом створення Народного Руху за перебудову у вересні 1989 року, мітинги за участю і на підтримку Народного Руху України, "живий ланцюг" між Києвом і Львовом у січні 1990 року, присвячений річниці проголошення дня Злуки УНР і ЗУНР, підняття жовто-блакитного прапора біля будинку Київської міськради у присутності понад 100 тис. киян і гостей столиці України з різних регіонів, фрагменти виступів лідерів НРУ тощо.
Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного звертається до всіх представників НРУ з проханням передавати свої документи на зберігання до архіву, що стане поповненням Національного архівного фонду і буде важливим джерелом для дослідження історії становлення Народного Руху України.
Наша адреса:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
Тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: mail@tsdkffa.archives.gov.ua
1 грудня 2008 р. виповнюється 95 років від дня народження видатного українського композитора, класика оперно-симфонічної музики ХХ ст., державного і громадського діяча, Народного артиста СРСР (1960), депутата Верховної Ради УРСР Георгія Іларіоновича Майбороди (1913-1992).
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається 63 кінодокументи, 27 фотознімків і близько 120 звукозаписів, які відображають творче, громадське і особисте життя великого майстра.
Серед кінодокументів - кінофільм "Георгий Майборода" (1982) та однойменний фільм (1983) про життєвий і творчий шлях композитора: на репетиціях, під час записів своїх творів, на батьківщині в с. Пелехівщина Глобинського району Полтавської області, під час інтерв'ю. В сюжетах з кіножурналів, фрагментах з кінофільмів та окремих кіносюжетах (1956-1990) показано участь Г. І. Майбороди у конференціях, з'їздах, урочистих зборах, ювілейних вечорах, творчих зустрічах, відзначення його урядовими нагородами тощо. Заслуговує на увагу також кіножурнал "Радянська Україна" (1971) про творчий вечір Г. І. Майбороди, на якому присутні мати композитора та його брат Платон.
Серед фотодокументів (1946-1983) - знімки Г. І. Майбороди за роботою, під час з'їздів і ювілейних вечорів, зустрічей з українською та зарубіжною творчою інтелігенцією, на відпочинку, значна кількість портретів за різні роки.
Фонозаписи (1963-1980) дають змогу почути живий голос Г. І. Майбороди під час його виступів на сесіях Верховної Ради УРСР, з'їздах Спілки композиторів УРСР, конференціях, ювілейних вечорах відомих діячів культури. Творча спадщина Г. І. Майбороди широко представлена звукозаписами його творів у виконанні провідних музикантів, співаків і творчих колективів, зокрема, відомими операми "Милана", "Ярослав Мудрий", "Арсенал", "Тарас Шевченко". Колекцію фонодокументів, що зберігаються в фондах архіву, доповнює авторський концерт композитора за участю Державної хорової капели УРСР "Думка" (1963).
Всіх, кого цікавлять аудіовізуальні документи про життя і творчість відомого українського композитора, запрошуємо відвідати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, створенні кінофільмів, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій тощо.
Наша адреса: 03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
До 110-річного ювілею Національного технічного університету України "КПІ" Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує кіновідеофотодокументи, що можуть бути використані при підготовці ювілейних вечорів, наукових конференцій, тематичних "круглих столів", семінарів, телепередач з історії учбового закладу, а також в організації виставок, поповненні експозиції музею чи веб-сторінки.
У фондах архіву зберігаються близько 400 фотодокументів, майже 100 кінодокументів та 4 відеодокументи, що висвітлюють навчальний процес і наукову діяльність колективу університету.
Невелика кількість фотодокументів дорадянської доби це - зображення одного з найстаріших вузів України (заснованого у 1898 р., як Київський Політехнічний інститут імператора Олександра ІІ), студентів механічного та інженерного відділення інституту, викладача Є. Патона. Світлини (1924-1992) показують викладачів та студентів, під час лабораторних досліджень та випробувальних робіт, участь у освоєнні цілинних земель тощо. З них близько 50 фотознімків 1924-1925 років відображають створення і випробування планерів студентами авіаційного факультету та членами планерної секції Авіаційного науково-технічного товариства КПІ.
Серед кінодокументів - кінофільми "Ми з політехнічного" (1963), "Ровесники" (1966), "Вони з 41-го" (1981), "Аспиранты" (1987), цілий ряд кіножурналів, кіносюжетів і телесюжетів про життя студентів, проблеми підготовки спеціалістів, нагородження вузу, традиційні зустрічі випускників тощо. Спеціальний випуск кіножурналу "Кінотиждень 12/107" (1929) присвячений урочистому святкуванню 10-річчя електротехнічного факультету КПІ.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації та оформлення замовлень на виготовлення копій документів запрошуємо відвідати архів, співробітники якого нададуть Вам кваліфіковану консультацію і допоможуть відібрати необхідні документи.
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
тел./факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: mail@tsdkffa.archives.gov.ua.
29 квітня 1918 р. на Всеукраїнському хліборобському конгресі, організованому Українською демократично-хліборобською партією, Павла Скоропадського було урочисто проголошено Гетьманом нового державного утворення - Гетьманату. Період гетьманщини, який проіснував сім з половиною місяців, був насичений подіями надзвичайної історичної ваги: саме в цей час незалежну Українську державу вперше в її історії визнали провідні держави Європи.
У Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України зберігаються документи, які відображують події, пов'язані з діяльністю гетьмана П. Скоропадського.
Це документи Ради Міністрів Української Держави 1918 р. (ф. 1064), Верховної слідчої комісії УНР з розслідування діяльності уряду Скоропадського (ф. 1125), Головної квартири Гетьмана всієї України і військ козацьких (ф. 2469), Народного міністерства закордонних справ УНР (ф. 2592), Міністерства закордонних справ Української Держави (ф. 3766), особового фонду Стелецького Бориса Михайловича - генерала, начальника штабу гетьмана П. Скоропадського (ф. 4547), Українського вільного університету в м. Празі (Чехословаччина) (ф. 3859). Ці фонди були розсекречені протягом 1990-1992 рр.
Серед документів - накази, грамоти, доручення гетьмана П. Скоропадського, закони, постанови Ради Міністрів Української Держави. Особливий інтерес представляє оригінальна грамота гетьмана П. Скоропадського про передачу управління державною владою Дорошенку П. Я. у випадку власної неспроможності керувати державою. Також представлені фотографії П. Скоропадського, біографічний нарис, упорядкований О. Маляревським, рукопис генерала Стелецького Б. М. "Гетьман Павло Скоропадський. Спогади про події на Україні в 1918 р. Від Грушевського до Петлюри", уривок із статті німецької газети, в якій надруковане інтерв'ю з П. Скоропадським, брошури з віршами М. Левитського, які мають дарчі підписи П. Скоропадському. Також виявлені документи, що дають уявлення про діяльність Інформаційного бюро особистої канцелярії гетьмана.
Співробітниками архіву було проведено виявлення документів, на основі яких складено тематичний перелік. Цей перелік стане в нагоді науковцям, викладачам, аспірантам та студентам, усім тим, хто цікавиться новітньою історією України.
За детальною інформацією звертатися до сектора публікації документів відділу використання інформації документів ЦДАВО України.
Тел. 275-76-11.
Джерельна база з історії Державного Прапора України у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) характеризується широким комплексом документів. Це документи періоду Української Центральної Ради Української Народної Республіки (17 березня 1917 р. - 29 квітня 1918 р.), доби Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 листопада 1918 р.), Директорії Української Народної Республіки (листопад 1918 р. - березень 1919 р.), діяльності уряду Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) (1918 р. - 1924 р.), новітньої історії України радянського періоду УСРР - УРСР (1917 - 1991 рр.) та доби незалежної України з 1991 року. Складовою джерельної бази з історії національної символіки України є комплекс документів фондів емігрантських установ, найбільша частина яких надійшла з Празького українського архіву та документи Уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі за 1946 по 1992 роки, що надійшли до ЦДАВО України з Канади у 1996 та 2003 році.
Найбільший масив архівних документів, що ілюструють історію державної української символіки періоду незалежної України, зберігаються у фонді № 1 "Верховної Ради України" ( 1917 по 1998 рр.). Серед них: документи Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин (1990 - 1991 рр.) та документи Комісії з питань культури та духовного відродження (1991 - 1992 рр.). У цих документах відображено величезну працю тисяч людей, не байдужих до того, яким же буде Державний Прапор України. Це листи пересічних громадян до Президії Верховної Ради України, Голови Президії Верховної Ради України І. С. Плюща, Голови Комісії з питань культури та духовного відродження Л. С. Танюка та особисто до Президента України Л. М. Кравчука. У цих листах висловлювалася думка, що український Державний Прапор повинен кликати не тільки на урочистості і мітинги та свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Державний Прапор - це історичний дух, совість і символ незламності, жива пам´ять і вічна мрія нашого народу про незалежність. У листах подано різні погляди щодо кольору Державного Прапора: від жовто-синього, жовто-блакитного до червоно-малинового та трьох кольорового - жовто-блакитно-малинового.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) надає можливість ознайомитися з цими надзвичайно цікавими архівними документами на сайті Державного комітету архівів України та у читальному залі архіву. ЦДАВО України запроваджує практику експонування на сайті Державного комітету архівів України документів з історії державної символіки України.
Ознайомитися зі згаданими документами можна в читальному залі архіву, який працює щодня, крім суботи та неділі з 9-00 до 18-00 години. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів ЦДАВО України. Телефон 275-12-33.
Перемога радянського народу над нацистською Німеччиною - подія, яка назавжди закарбувалася в історії людства. Ця Перемога була здобута ціною мільйонів людей. Про важкі роки війни можна дізнатися з документів, що зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі ЦДАВО України).
У радянські часи багато архівних документів, з ідеологічних міркувань, було закрито для дослідників. Із зміною політичного режиму в країні почалося масове розсекречування документів. Так, на початку 90-х років, історики отримали доступ до зовсім невивчених документів про найкровопролитнішу війну.
Період Великої Вітчизняної війни в ЦДАВО України досить широко представлений документами, які було створено в результаті діяльності Рейхскомісаріату України, Штабів імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих Східних областей та Західних областей і Нідерландів, німецьких військово-польових судів, військових частин, Генерал-комісара Волині і Поділля, штабу начальника поліції безпеки і служби для окупованих Східних областей та інших німецьких установ, які діяли на Україні в період німецько-фашистської окупації. Документи висвітлюють нелегке життя українського населення в окупованих областях, примусове відправлення українців, росіян, білорусів на роботу до Німеччини. Серед документів: накази, розпорядження, вказівки Рейхскомісара України, оголошення про здачу продуктів, списки культурних цінностей, вивезених з України до Німеччини, рапорти командирів військових частин німецько-фашистської армії про нальоти радянських бомбардувальників, напади партизанських загонів на німецькі військові частини. Взагалі документи охоплюють різні сторони діяльності німецьких окупантів на Україні.
Документи архіву відображаються також діяльність Організації українських націоналістів, Української повстанської армії в роки Великої Вітчизняної війни. У фондах зберігаються: копії наказів, розпоряджень окремих частин УПА та осередків ОУН, Акт проголошення Української держави від 30 червня 1941 р, звіти про заснування та діяльність місцевих осередків ОУН в Західних областях України, інформації, повідомлення про бойові дії відділів УПА, відомості про організацію армії, військову підготовку та ін.
У ЦДАВО України зберігається фонд Української республіканської надзвичайної комісії зі встановлення збитків та злочинів, заподіяних німецько-фашистськими загарбниками та фонд Управління по поверненню устаткування, майна і цінностей при Раді Міністрів УРСР. Документи цих фондів містять інформацію про збитки в народному господарству УРСР.
Події Великої Вітчизняної війни також представлені архівними колекціями. В них зібрано документи про партизанський рух на Україні, матеріали щодо діяльності українських націоналістів та керівників УПА, листи радянських громадян, вигнаних до Німеччини та ін. Зберігається також колекція мікрофотокопій документів німецько-фашистської окупаційної адміністрації і командування вермахту, що діяли на тимчасово окупованих східних територіях.
Велику допомогу дослідникам у пошуку цих документів надасть видання із серії "Більше не таємно" - "Архіви окупації. 1941-1944 рр.", яке було упорядковано Н. Маковською, директором ЦДАВО України. Обов'язком сьогоднішнього покоління істориків є вивчення та надання цим документам належної оцінки для більш глибокого розуміння причин, цілей, характеру та наслідків війни.
Ознайомитися зі згаданими документами можна в читальному залі архіву, який працює щодня, крім суботи та неділі з 9-00 до 18-00 години. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів ЦДАВО України. Телефон 275-12-33.
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається понад 211 кінодокументів, понад 100 звукозаписів, більше 80 фотознімків, що розповідають про життєвий і творчий шлях, громадсько-політичну діяльність видатної української актриси, народної артистки СРСР Наталії Михайлівни Ужвій.
Серед них кінофільми - "Наталія Ужвій" (1959, реж. С. Параджанов), "Наталья Ужвий" (1978, реж. М. Джинджиристий), "Наталія Ужвій. Доля" (1991, реж. Л. Михалевич) створені українськими кінематографістами на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка, Укртелефільмі, Київнаукфільмі на основі фрагментів з фільмів та вистав, спогадів рідних, колег і відтворюють життєвий шлях, суспільне життя актриси. Значний інтерес представляють фільми-спектаклі за участю Н. Ужвій - "Чому посміхалися зорі" (1966) за п'єсою О. Корнійчука, "Поступися місцем" (1970) - В. Дельмара. В сюжетах з кіножурналів, кінофільмів та окремих кіносюжетах (1935-1985), крім фрагментів з різних вистав за участю актриси, показано її участь у конференціях, з'їздах, урочистих зборах, ювілейних вечорах, творчих зустрічах, гастролях, під час нагородження її урядовими нагородами та виступів перед виборцями.
В фотодокументах (1908-1986) знайшла відображення державна діяльність Н. Ужвій та робота у справі боротьби за мир, також світлини показують участь актриси у ряді вистав Київського українського драматичного театру імені І. Франка та її портрети різних років.
Фонодокументи архіву зберегли живий голос Наталії Ужвій в доповідях, виступах, зверненнях і привітаннях на об'єднаних пленумах творчих спілок України, на ювілеях, творчих вечорах, а також спогади актриси. Крім того, архів зберігає записи радіовистав 10-ти п'єс у виконанні Н. Ужвій та провідних акторів київських театрів, художні читання народної артистки.
30 березня виповнюється 85 років від дня народження українського кінорежисера, кінодраматурга, заслуженого діяча мистецтв (1976), лауреата Республіканської премії ім. Я. Галана (1979), учасника Великої Вітчизняної війни Анатолія Олексійовича Слісаренка (1923-1997).
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного зберігається 60 кінофільмів, створених режисером на студії Укркінохроніка (1950-1985).
З цими кінодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: (044) 275-37-77
(довідки за телефоном: 275-11-13).
* * *
1. ЦВЕТУЩАЯ УКРАИНА. 1950, 6 ч. Арх. № 1543.
2. СПАРТАКИАДА СУВОРОВЦЕВ. 1951, 2 ч. Арх. № 1556.
3. В НОВІЙ КАХОВЦІ. 1952, 2 ч. Арх. № 214.
4. ПАМ'ЯТІ ВЕЛИКОГО ПИСЬМЕННИКА. 1952, 1 ч. Арх. № 292.
5. ДЕРЖАВНИЙ АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ УКРАЇНСЬКОЇ РСР. 1952, 1 ч. Арх. № 360.
6. ПЕРШОТРАВЕНЬ 1952, 2 ч. Арх. № 1002.
7. ХУДОЖНИКИ ЗАКАРПАТТЯ. 1953, 1 ч. Арх. № 967.
8. ПЕРЕБУВАННЯ АНСАМБЛЮ ПІСНІ І ТАНЦЮ КОРЕЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ АРМІЇ. 1953, 1 ч. Арх. № 972.
9. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКОВСКАЯ ЭЛЕКТРО МТС. 1954, 1 ч. Арх. № 1082.
10. ТВОРЧІСТЬ ЮНИХ. 1954, 1 ч. Арх. № 1098.
11. ПРАЗДНИК ВЕЛИКОЙ ДРУЖБЫ. 1954, 6 ч. Арх. № 1692.
12. ПЕРШОТРАВЕНЬ 1955 р. У КИЄВІ. 1955, 2 ч. Арх. № 1200.
13. УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА. 1955, 9 ч. Арх. № 1300.
14. Я НАЛЕЖУ ЛЮДСТВУ. 1964, 2 ч. Арх. № 3033.
15. НАШ ХЛІБ. 1965, 2 ч. Арх. № 3644.
16. ПОСЕТИТЕ НА АВТОМАШИНЕ УКРАИНУ. 1966, 1 ч. Арх. № 3486.
17. ПУТЕШЕСТВИЕ ПО ДНЕПРУ. 1966, 1 ч. Арх. № 3645.
18. ГОРЯЧЕЕ ДЫХАНИЕ. 1966, 2 ч. Арх. № 4003.
19. ЦВЕТЫ ДЛЯ ВСЕХ. 1966, 1 ч. Арх. № 4169.
20. ДНЕПР. 1966, 1 ч. Арх. № 4961.
21. ТОВАРИШ ТРАКТОР. 1967, 2 ч. Арх. № 3936.
22. ДНІПРОВСЬКА БАЛАДА. 1967, 2 ч. Арх. № 3939.
23. ЗАВЖДИ ЖИВИЙ. 1967, 2 ч. Арх. № 3940.
24. ВАСИЛЬ ПОРИК. 1967, 3 ч. Арх. № 3941.
25. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ УКРАЇНИ, ЕКСПО-67. 1967, 1 ч. Арх. № 4013.
26. УКРАЇНА, РІК 1967. 1967, 6 ч. Арх. № 4317.
27. СТЕПАН ШКУРАТ. 1968, 2 ч. Арх. № 4198.
28. ТОБІ ДОПОВІДАЄМО, ІЛЛІЧ. 1968, 1 ч. Арх. № 4500.
29. ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ЭФФЕКТ ОРОШЕНИЯ. 1968, 3 ч. Арх. №4714.
30. МОЛОДЦІ. 1969, 2 ч. Арх. № 4346.
31. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ЇХНІ ІМЕНА. 1969, 1 ч. Арх. № 4400.
32. ПОБРАТИМЫ ВАСИЛИЯ ТЕРКИНА. 1971, 1 ч. Арх. № 4954.
33. БЕЗСМЕРТНА МИТЬ. 1971, 1 ч. Арх. № 4971.
34. ДИАЛОГ С СЕКРЕТАРЕМ РАЙКОМА. 1971, 2 ч. Арх. № 4980.
35. ПЯТЬ ГЕРОИЧЕСКИХ ЛЕТ. 1971, 3 ч. Арх. № 4999.
36. ВОЛНОВАХСКИЕ ДОРОГИ. 1971, 4 ч. Арх. № 6131.
37. ВО ИМЯ МИРА И ДРУЖБЫ. 1973, 2 ч. Арх.№ 5424.
38. РОМЕНСКАЯ МАДОННА. 1973, 3 ч. Арх. № 5433.
39. КРИМСЬКІ ЗОРІ. 1973, 2 ч. Арх. № 5773.
40. ГЕНЕРАЛ ПЕТРОВ. 1973, 2 ч. Арх. № 7881.
41. СЕРДЦЕ СОЛДАТА. 1974, 3 ч. Арх. № 5780.
42. ЛЕТИТЕ, АИСТЫ, ЛЕТИТЕ В РАСКУ. 1974, 2 ч. Арх. № 6000.
43. ПЯТЬ ПЕСЕН О КОММУНИСТАХ. 1975, 6 ч. Арх. № 6278.
44. КРАСНОЗВЕЗДНАЯ ЮНОСТЬ. 1975, 2 ч. Арх. № 6892.
45. НЕРУШИМОЕ БРАТСТВО. 1976, 1 ч. Арх. № 6279.
46. С ЛЕНИНЫМ В СЕРДЦЕ. 1976, 3 ч. Арх. № 7197.
47. МИНА-22. 1979, 3 ч. Арх. № 8448.
48. ЖИВИ, ЧЕЛОВЕК. 1980, 6 ч. Арх. № 8559.
49. МАРИЯ С МАЛОЙ ЗЕМЛИ. 1980, 6 ч. Арх. № 8560.
50. СЛУШАЙТЕ, СЛУШАЙТЕ БЕТЮКА. 1981, 3 ч. Арх. № 8412.
51. ПРИГОВОРЕННЫЙ К РАССТРЕЛУ. 1981, 3 ч. Арх. № 8817.
52. НЕ ТРОНЬ МЕНЯ. 1981, 4 ч. Арх. № 8964.
53. КАКАЯ МАРЬЯ БЕЗ ИВАНА. 1981, 1 ч. Арх. № 9297.
54. НЕСТАРІЮЧЕ СЕРЦЕ ПОЕТА. 1982, 3 ч. Арх. № 9208.
55. МОЙ ДОМ - ОДНА ШЕСТАЯ СВЕТА. 1982, 7 ч. Арх. № 9407.
56. ПУТЬ К ХЛЕБУ. 1983, 2 ч. Арх. № 9397.
57. СВЕТ НАШЕЙ ЖИЗНИ. 1983, 2 ч. Арх. № 9529.
58. Я СЕРДЦЕМ ВИЖУ ВАС. 1983, 2 ч. Арх. № 9673.
59. БАЛЛАДА О ЛЕСНОМ ФРОНТЕ. 1984, 6 ч. Арх. № 9682.
60. ЗАЖГИ СВОЮ ЗВЕЗДУ. 1985, 3 ч. Арх. № 10093.
14 лютого 2008 року виповнюється 100 років від дня народження державного і політичного діяча Петра Юхимовича Шелеста (1908-1996). До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи, які можуть бути використані для організації документальних виставок, конференцій, ілюстрування публікацій, створення фільмів і телепередач тощо.
У фондах архіву зберігається понад 280 кінодокументів (кінофільми, кіножурнали, окремі кіно і телесюжети; 1952-1972 рр.), більше 100 фотодокументів (починаючи з 20-х рр.) і близько 65 звукозаписів, що відображають державно-політичну діяльність П. Шелеста на посадах члена ЦК КПУ та першого секретаря Київського обкому КПУ (1954-1957), секретаря ЦК КПУ, голови Бюро ЦК КПУ з промисловості та будівництва (1962-1963). З липня 1963 р. П. Шелест - перший секретар ЦК КПУ, з 1966 р. член Політбюро ЦК КПРС, член Президії Верховної Ради СРСР; у 1966-1972 рр. - член Політбюро ЦК КПУ та член Президії Верховної Ради УРСР.
Серед кінодокументів присвячених П. Шелесту переважну більшість складають сюжети у кіножурналах "Радянська Україна", "Молодь України", а також сюжети в кінофільмах та окремі кіносюжети. В найбільш ранньому кінофільмі (1952) "День в танковом училище им. М. В. Фрунзе" зафіксовано П. Шелеста під час виступу на урочистих зборах, присвячених сотому випуску курсантів училища.
Промови, доповіді і виступи П. Шелеста на з'їздах КПУ та ЛКСМУ, колгоспників та письменників УРСР, на республіканських нарадах і урочистих зборах, мітингах тощо, зберегли для дослідників фонодокументи архіву.
Для ознайомлення з архівними документами та відбору необхідної аудіовізуальної інформації, оформлення замовлень на виготовлення копій пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110 м. Київ, вул. Солом'янська ,24
Тел/факс: (044) 275-37-77
Довідки за тел(044) 275-11-13
Електронна адреса: tsdtff@archives.gov.ua
* * *
 |
П. Шелест під час служби в Радянській Армії. 1936-1937 рр.
Од. зб. 0-209888 |
 |
Група співробітників Київського авіаційного заводу № 473 на маївці в лісі. Зліва направо: льотчик Ситніков (2-й), директор заводу П. Шелест Ю. (3-й), льотчик-випробувач Лук'янов (5-й), головний інженер Руденко (6-й). Київ, 1951 р.
Од. зб. 2-77496 |
 |
П. Шелест 17 квітня 1959 р.
Од. зб. 2-54263 |
9-го лютого - 90 років від дня підписання у Брест-Литовську мирного договору між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною). З цієї нагоди у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України) було проведено виявлення документів та складено тематичний перелік.
Виявлені архівні документи охоплюють кінець 1917 р. та початок 1918 р. Це документи Народного міністерства закордонних справ Центральної Ради (ф. 2592), Української Центральної Ради (ф. 1115), Ради Народних Міністрів УНР (ф. 1063), Ради Міністрів Української Держави (ф. 1064), Державного контролю УНР (ф. 3690), Міністерства іноземних справ Української Держави (ф. 3766). Частково документи відклалися в особовому фонді Шелухіна С. П. (ф. 3695) та фонді Організації українських націоналістів в таборі військовополонених у м. Венцлярі, Німеччина (ф. 4382).
Більшість виявлених архівних документів тривалий час перебували на секретному режимі зберіганні, і були розсекречені впродовж 1990-1992 рр. Після розсекречення, великий масив документів став доступний для дослідників. На сьогоднішній час деякі документи ЦДАВО України, що відображають події в Брест-Литовську 1918 р., уже запроваджено до наукового обігу (Українська Центральна Рада: Док. і мат.: У 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, ЦДАВО України. - К.: Наук. думка, 1997. - т. 2; Притуляк П. П. Брестський мир у світлі невідомих документів ЦДАВО України // Архіви України. - 1998. - № 1-6. - С. 41-44).
Виявлені документи можуть бути використані в науковій та культурно-просвітній роботі істориками, політологами, викладачами, аспірантами та студентами, всіма хто цікавиться історією України.
Ознайомитися зі згаданими документами можна в читальному залі архіву, який працює щодня, крім суботи та неділі з 9-00 до 18-00 години. За інформацією звертатися до відділу використання інформації документів ЦДАВО України. Телефон 275-12-33.
До ювілею державного і політичного діяча в Україні В. Щербицького, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує аудіовізуальні документи із своїх фондів. Це, понад 850 кінодокументів, 120 фотодокументів, близько 200 фонозаписів про діяльність В. Щербицького (з 1957) на посадах члена президії та секретаря ЦК КПУ, (1961-1963; 1965-1972) - голови Ради Міністрів УРСР, кандидата до президії ЦК КПРС; члена Політбюро ЦК КПУ (з 1966) та ЦК КПРС (з 1971), першого секретаря ЦК КПУ (1972-1989).
Серед кінодокументів про В. Щербицького - сюжети в 279 кіножурналах ("Радянська Україна", "Україна сьогодні", "Молодь України", "Піонерія", "Сільське господарство України", "Україна спортивна", "Людина і прогрес"); 374 окремих кіно- і телесюжетів та понад 200 сюжетів в кінофільмах, а також кінофільм "Вместе с Отчизной" (1978) створений до 60-річчя з дня його народження.
Доповіді, виступи, промови В. Щербицького на сесіях ВР України, партійних з'їздах, конференціях і нарадах, зборах АН УРСР, господарського активу, органів народного контролю та органів Держстандарту та інше зберегли для дослідників фонодокументи архіву.
З цими кінофотофонодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24. Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години. Тел/факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном).
* * *
 |
Голова Ради Міністрів УРСР В. Щербицький під час зустрічі з льотчиком-космонавтом СРСР П. Поповичем. Київ, жовтень 1962 р.
Од. зб. 0-175257 |
 |
Голова Ради Міністрів УРСР В. Щербицький під час прийому Прем'єр-міністра Канади П. Трюдо. Київ, 21 травня 1971 р.
Од. зб. 0-151224 |
 |
Перший секретар ЦК Компартії України В. Щербицький саджає дерево під час комуністичного суботника. Київ, 15 квітня 1975 р.
Од. зб. 0-223308 |
 |
Зустріч першим секретарем ЦК Компартії України В. Щербицьким президента Міжнародного олімпійського комітету лорда М. Кілланіна. Київ, 22 липня 1980 р.
Од. зб. 0-185104 |
 |
Член політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК Компартії України В. Щербицький в день свого 65-річчя. Київ, 17 лютого 1983 р.
Од. зб. 0-199648 |
До 140-річного ювілею Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує аудіовізуальні документи, що можуть бути використані при підготовці творчих зустрічей, ювілейних вечорів, телепередач з історії театру, а також в організації виставок, при створенні музею театру, поповненні вже існуючої експозиції чи веб-сайту.
У фондах архіву понад 2 тис. фотознімків та близько 130 кінодокументів, що висвітлюють творчу та професійну діяльність колективу театру.
Фотодокументи (1931-1995) це, насамперед, галерея портретів провідних акторів в ролях, сцени із спектаклів, зустрічі з глядачами, гастролі тощо.
Серед кінодокументів - кінофільми "Три сестри" (1960), "Танцует В. Калиновская" (1971), "Чтобы танец стал музыкой" (1976), "Одержимость" (1977), "Волшебники танца" (1978), "Перевоплощения" (1980), "Суфлер" (1981), "Гизела Цыпола" (1985), "Лидия Забиляста" (1986), "Життя - як день" (1992); фільм-балет "Лесная песня" (1971), цілий ряд фільмів-концертів різних років за участю солістів Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.
Кіно- і телесюжети (1944-1994) висвітлюють - традиційні збори трупи, роботу над виставами, прем'єри, гастролі; дають можливість побачити і почути корифеїв вітчизняної опери народних артистів: З. Гайдай, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинського, М. Роменського, Ю. Кипоренко-Даманського у сценах із вистав. Спеціальний випуск кіножурналу "Радянська Україна" (1968) присвячений святкуванню 100-річчя театру.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з архівних документів пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24,
тел../факс: (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua.
* * *
 |
Учасники постановки опери С. Гулака-Артемовского "Запорожець за Дунаєм" у Київській державній академічній опері. Зліва направо: В. Йориш, О. Петрусенко, В. Манзій, Копнін, Долгова, Цинєв. Київ, 30-і рр. ХХ ст.
Од. зб. 0-162066 |
 |
Артистка Київського театру опери і балету З. Гайдай в ролі Татьяни в опері П. Чайковського "Євгеній Онєгін". Київ, 1935 р.
Од. зб. 2-27237 |
 |
Будинок Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Травень 1944 р.
Од. зб. 0-16644 |
 |
Артисти Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченко на прийомі у маршала Г. Жукова. Справа наліво стоять: Л. Герасимчук, С. Сергеєв, Р. Разумова, Г. Жуков, Ю. Кіпоренко-Даманський, А. Васильєва, К. Минаєв, Н. Частій. Берлін (Німеччина), липень 1945 р.
Од. зб. 0-162259 |
 |
Український композитор М. Скорульський та перша виконавиця ролі Мавки - артистка Київського театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченко А. Васильєва в день прем'єри балету "Лісова пісня". Київ, 1946 р.
Од. зб. 0-183635 |
Од. зб. 2-25705 |
22 березня виповнюється 165 років від дня народження видатного українського композитора, диригента, педагога, основоположника української класичної музики Миколи Віталійовича Лисенка. До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи дослідникам творчості композитора, організаторам творчих зустрічей та вечорів із вшанування пам'яті, авторам теле- і радіопередач, всім зацікавленим громадянам. Творча спадщина Миколи Лисенка широко представлена у фонодокументах. У фондах архіву зберігається близько 750 звукозаписів його творів (опери, пісні, інструментальна музика тощо) у виконанні провідних музикантів, співаків, творчих колективів. Серед кінодокументів присвячених композитору кінофільми - "Певец народа" (1962 р., Київнаукфільм), "І струни Лисенка живії..." (1967 р., Укркінохроніка), зняті до 120-ї та 125-ї річниць від дня його народження; ряд кіносюжетів про родину композитора та вшанування пам'яті Миколи Лисенка в Україні. |
|
16 фотопортретів Миколи Лисенка, близько 30 знімків його рідних та урочистих заходів з нагоди ювілеїв композитора у с. Гриньки та у Києві доповнюють колекцію документів, що зберігається в фондах архіву. Наша адреса:
|
Од. зб. 0-94947 |
* * *
29 січня - День пам'яті Героїв Крут. Подія, що сталася 91 рік тому і сьогодні привертає увагу громадськості. Упродовж всієї новітньої історії України дослідники намагаються відтворити достеменну картину цієї події, а також дати неупереджену виважену оцінку її причинам та наслідкам. У нагоді їм стають архівні документи.
В Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного зберігається кілька світлин, які вже неодноразово з'являлися на шпальтах газет та в інтернет-виданнях. Це фотознімки, на яких зафіксовано похорон, що відбувся у березні 1918 р. у м. Києві з метою перепоховання загиблих у братській могилі на Аскольдовому кладовищі. Слід згадати також і про фотографію, на якій зображено коменданта оборони Бахмача Аверкія Гончаренка.
Надзвичайно важливими з точки зору реконструкції бою під Крутами є спогади його свідків, що збереглися у фонодокументах. Ці документи надійшли до архіву наприкінці 2007 року у колекції, яку за життя зібрала відома правозахисниця, учасниця руху шістдесятників, лауреат премії ім. Василя Стуса, Державної премії ім. Тараса Шевченка Надія Світлична.
Цю колекцію звукозаписів включено до Державного реєстру культурних цінностей. На них чекає комплекс робіт, пов'язаних із їх консерваційно-профілактичним обробленням, розшифруванням і описанням, кінцевої метою якого є введення нових аудіоджерел до наукового обігу.
Однак вже сьогодні, при попередньому прослуховуванні, архівістам вдалося з'ясувати, що в одному із фонозаписів зафіксовано спогади учасника бою під Крутами, а саме коменданта оборони Бахмача Аверкія Гончаренко.
* * *
 |
Гончаренко Аверкій - підполковник армії УНР, начальник оборони на ст. Крути (тепер Чернігівська область) 1918 р.
Од. зб. 0-190130 |
 |
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-154209 |
 |
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-148530 |
 |
Похорон студентів, які загинули в бою на станції Крути 30 січня 1918 р. Київ, 10 (23 березня) 1918 р.
Од. зб. 2-153853 |
25 листопада виповнюється 50 років від дня смерті видатного кінорежисера, сценариста, документаліста, письменника, художника, педагога; одного з основоположників українського кінематографа, зачинателя жанрів авторського кіно і кіноповісті; теоретика мистецтва Олександра Петровича Довженка (1894-1956).
У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного зберігається близько 70-ти кінодокументів, понад 130 фотодокументів та 4 звукозаписи про життя і творчість відомого кінорежисера.
Серед кінодокументів - кінофільми: "Олександр Довженко" (1964 р., реж. Є. Григорович), "Я належу людству" (1964 р., реж. А. Слісаренко), "Олександр Довженко" (1982 р., реж. О. Самолевська), "Я, Довженко...", "Наш Довженко" (1983, 1984 р., реж. О. Машкара); "Птицы летят надо мною", "Веління часу", "Я немов напророчив собі гірку долю" (1984, 1985, 1989 рр., реж. О. Косінов); "Сповідь перед Учителем" (1995 р., реж. Р. Сергієнко) та окремі кіносюжети про великого майстра.
Творчість кінорежисера представлена фільмами "Арсенал" (1928 р.), "Освобождение украинских и белорусских земель от гнета польських панов и воссоединение народов-братьев в единую семью" (1940 р.), "Буковина - земля українська" (1940 р.), "Битва за нашу Радянську Україну" (1943 р.), "Победа на Правобережной Украине и изгнание немецких захватчиков за пределы украинских советских земель" (1945 р.).
Фотодокументи відображають життєвий і творчий шлях кінорежисера, починаючи з 1911 року, його роботу, участь у подіях суспільно-політичного характеру. Колекцію доповнюють фотопортрети О. Довженка та його рідних.
Фонодокументи зберегли для нащадків живий голос Олександра Довженка.
З цими кінофотофонодокументами всі бажаючі можуть ознайомитися і замовити копії в ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного за адресою:
вул. Солом'янська, 24, Київ 03110
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел/факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи, які можуть бути використані для організації документальних виставок, конференцій, створення фільмів і телепередач, ілюстрування публікацій тощо.
У фондах архіву зберігається близько 50 одиниць обліку кінодокументів та 474 одиниці обліку фотодокументів зазначеної тематики. Це кінофільми, кіножурнали, окремі телесюжети і світлини, що відображають історію будівництва і роботи ЧАЕС, події під час аварії на атомній електростанції та ліквідацію її наслідків.
Найбільш інформативно насиченими є кінофільми, перелік яких додається.Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з архівних документів пропонуємо відвідати архів, що знаходиться за адресою:
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал працює щодня
(крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
тел./факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13).
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
1. БІЛЬ І МУЖНІСТЬ ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1986, 3 ч. Режисер І. Гольдштейн.
2. МИ-КРО-ФОН. Кінофільм, 1986, 2 ч. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
3. РАДИАЦИОННЫЙ ЩИТ КИЕВА. Кінофільм, 1986, 4 ч. Київнаукфільм. Режисер Ю. Тищенко.
4. ЧЕРНОБЫЛЬ. ХРОНИКА ТРУДНЫХ НЕДЕЛЬ. Кінофільм, 1986, 6 ч. Укркінохроніка. Режисер В. Шевченко.
5. РАДИАЦИЯ. ЛИНИЯ ЗАЩИТЫ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Національна кінематека України. Режисер І. Пономарьов.
6. ПУНКТ СПЕЦИАЛЬНОЙ ОБРАБОТКИ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер В. Кравчук.
7. РАДИАЦИОННЫЙ ЩИТ КИЕВА. ФИЛЬМ ВТОРОЙ. Кінофільм, 1987, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер Ю. Тищенко.
8. ЗОНА. Кінофільм, 1988, 2 ч. Укркінохроніка. Режисер М. Мамедов.
9. ПРАВО НА ПРАВДУ. Кінофільм, 1989. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
10. ТЕНЬ САРКОФАГА. Кінофільм, 1989, 3 ч. Укркінохроніка. Режисер Г. Шкляревський.
11. ТРИЗНА. Кінофільм, 1991. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
12. ЧЕРНОБЫЛЬ: АЗБУКА ВЫЖИВАНИЯ. Кінофільм, 1991, 2 ч. Київнаукфільм. Режисер В. Гнений.
13. СІМ СЛЬОЗИН. Кінофільм, 1992. Укркінохроніка. Режисер Ю. Терещенко.
14. ГІРКА ПРАВДА ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1992. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
15. СТЕПЕНЬ РИСКА. Кінофільм, 1992, 3 ч. Укркінохроніка. Режисер В. Шестопалова.
16. СМЕРТЕЛЬНА ХМАРА ЧОРНОБИЛЯ. Кінофільм, 1992. Укрвідео, Укртелефільм. Режисер А. Лоскутов.
17. ЧОРНОБИЛЬ. ТРИЗНА. Телефільм, 1993, 7 ч. Укртелефільм. Режисер Р. Сергієнко.
18. ЧОРНОБИЛЬ. ПІСЛЯМОВА. Телефільм, 1996, 6 ч. Укртелефільм. Режисер Р. Сергієнко.
У ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного зберігається понад 280 кінодокументів (кінофільми, спецвипуски, кіножурнали, окремі кіно- і телесюжети), більше 300 фотознімків і близько 30 звукозаписів, що розповідають про життєвий і творчий шлях, громадсько-політичну діяльність видатного українського письменника, державного і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, академіка Олександра Євдокимовича Корнійчука.
Серед них кінофільми - "Письменник, громадянин трибун" (1961 р.), "Олександр Корнійчук" (1970 р.), "Солдат миру" (1975 р.) створені українськими кінодокументалістами на основі ретроспективної документної інформації і відтворюють життєвий шлях, основні віхи творчості драматурга, його суспільне життя. Значний інтерес представляють фільми-спектаклі за п'єсами О. Корнійчука - "В степах України" (1952 р.), "Чому посміхалися зорі" (1966 р.), "Платон Кречет" (1972 р.).
Фотодокументи відтворюють початок творчого шляху драматурга: письменник під час навчання, з випускниками Київського інституту народної освіти, з членами літературної організації комсомольських письменників України "Молодняк". В фотодокументах знайшла відображення державна діяльність О. Корнійчука та робота у справі боротьби за мир. Окремі знімки зафіксували письменника в роки Великої Вітчизняної війни. Ряд фотодокументів відображають участь драматурга в постановці вистав за його п'єсами в різних театрах країни.
Фонодокументи архіву зберегли живий голос О. Корнійчука - виступи на сесіях Верховної Ради УРСР, на з'їзді письменників і пленумі Спілки письменників УРСР, на ювілеях, творчих вечорах, мітингах. Крім того, архів зберігає записи радіо вистав майже всіх п'єс О.Корнійчука у виконанні провідних акторів київських театрів.
Всіх, кого цікавлять аудіовізуальні документи про життя і творчість відомого українського драматурга запрошуємо відвідати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Ви матимете змогу замовити копії документів для використання їх в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій тощо.
Наша адреса:
03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня
(крім суботи та неілі) з 9 до 17 години.
Тел./факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного пропонує свої документи про видатного українського поета, мистецтвознавця, академіка Максима Тадейовича Рильського, що можуть бути використані в організації документальних виставок, творчих зустрічей, вечорів пам'яті, теле- і радіопередач; ілюстрування публікацій, тощо.
Понад 160 кінодокументів архіву розповідають про життєвий і творчий шлях українського поета. Серед них кінофільми - "Наш Рильський" (1967 р.), "Добра і правди син" (1969 р.), "Обличчям до зорі" (1975 р.), "Голосіївська осінь Максима Рильського" (1985 р.) та ряд сюжетів з інших документальних фільмів і кіножурналів та окремі кіно- і телесюжети.
Близько 160 фотодокументів висвітлюють творче, суспільне і особисте життя М. Рильського, серед них - знімки поета на фронті і на відбудові Хрещатика, під час з'їздів і ювілейних вечорів, зустрічей з українською та зарубіжною творчою інтелігенцією, відвідання рідного села Романівки, на відпочинку, значна кількість портретів за різні роки.
Фонозаписи дають змогу почути живий голос М. Рильського під час його виступів на з'їздах письменників, конференціях, ювілейних вечорах відомих діячів культури. Крім записів документального характеру широко представлені записи художніх творів у виконанні автора. Всього більше 60-ти фонодокументів.
Для відбору необхідної аудіовізуальної інформації і оформлення замовлення на виготовлення копій з документів архіву пропонуємо відвідати наш архів, що знаходиться за адресою: 03110, м. Київ вул. Солом'янська, 24.
Читальний зал архіву працює щодня (крім суботи та неділі) з 9 до 17 години.
Тел/факс: 38 (044) 275-37-77 (довідки за телефоном: 38 (044) 275-11-13)
Електронна адреса: tsdkffa@archives.gov.ua
Головна сторінка | Архів новин | Архіви в світі | Корисні посилання | Контакти | Карта порталу
Copyright © 2024 - Державна архівна служба України
Всі права застережені
Вебмайстер: webmaster@arch.gov.ua
